Настрої та поведінка населення Києва у часи аварії на Чорнобильській АЕС (до 30-річчя Чорнобильської трагедії)
У статті описано інформаційну ситуацію навколо вибуху на 4-му енергоблоці Чорнобильській АЕС, розкрито комплекс заходів радянських спецслужб по засекреченню відомостей про аварію на режимному об'єкті, висвітлюється морально-психологічний стан жителів Києва у пост-чорнобильський період. В стать...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2016 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168784 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Настрої та поведінка населення Києва у часи аварії на Чорнобильській АЕС (до 30-річчя Чорнобильської трагедії) / О. Бажан // Краєзнавство. — 2016. — № 1-2. — С. 72-77. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-168784 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Бажан, О. 2020-05-12T17:52:22Z 2020-05-12T17:52:22Z 2016 Настрої та поведінка населення Києва у часи аварії на Чорнобильській АЕС (до 30-річчя Чорнобильської трагедії) / О. Бажан // Краєзнавство. — 2016. — № 1-2. — С. 72-77. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168784 621.039.586:Чорнобиль У статті описано інформаційну ситуацію навколо вибуху на 4-му енергоблоці Чорнобильській АЕС, розкрито комплекс заходів радянських спецслужб по засекреченню відомостей про аварію на режимному об'єкті, висвітлюється морально-психологічний стан жителів Києва у пост-чорнобильський період. В статье описано информационную ситуацию вокруг взрыва на 4-м энергоблоке Чорнобыльской АЭС, раскрыто комплекс мероприятий советских спецслужб по засекречиванию фактов об аварии на режимном объекте, освещается морально-психологическое состояние жителей Киева у пост-чернобыльский период. Information about the man-made disaster caused by the explosion and subsequent destruction of the fourth unit of the Chernobyl nuclear power plant on the night of April 26, 1986, was immediately classified as secret bythe Party and State leadership of the Soviet Union and Soviet secret services. State Security Committee of the Council of Ministers of the USSR developed and implemented a range of special measures for makingsecret the information on the accident in the regime zone. Not giving up the May Day demonstration in the capital of Ukraine, the political leadership of the Ukrainian SSR intended to use the international sport competition (the 39thinternational cycling race for peace) and business activities (the exhibition "Beet-86")as a tool to neutralize the negative impressions of the Chernobyl event. Hoping to downplay the scale of the tragedy, the State Security members considered it necessary not to disclose to the press and privately the causes of the accident on the Chernobyl4thunit; statistics incidence of radiation sickness among the plant personnel, liquidators, evacuees; the name of organizations and number of employees who were involved in the liquidation work. The hiding of the catastropheextent by the government agencies, the speculations of foreign radio stations gave rise to incredible rumors and disturbing fear among Kyiv residents. The dosed and sometimes distorted information about the existing danger, ignorance of how to behave in an emergency situation created conditions for mass and long-time panic in the capital of Ukraine. Chernobyl disaster caused the fracture of normal life, everyday behavior. Soviet government wickedness in concealing the extent of the accident led to increased distrust in the authorities and disbelief in their ability to effectively overcome the negative effects of radioactive pollution. The accident at 4th unit of the Chernobyl nuclear power plant has had a radical impact on Ukrainian society and has provoked significant social and political transformation processes in Ukraine. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Настрої та поведінка населення Києва у часи аварії на Чорнобильській АЕС (до 30-річчя Чорнобильської трагедії) Настроения и поведение населения Киева во время аварии на Чернобыльськой АЭС ( к 30-летию Чернобыльской трагедии) Mood and behavior of Kiev population at Chernobyl accident times (to the 30-th anniversary of Chernobyl disaster) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Настрої та поведінка населення Києва у часи аварії на Чорнобильській АЕС (до 30-річчя Чорнобильської трагедії) |
| spellingShingle |
Настрої та поведінка населення Києва у часи аварії на Чорнобильській АЕС (до 30-річчя Чорнобильської трагедії) Бажан, О. Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення |
| title_short |
Настрої та поведінка населення Києва у часи аварії на Чорнобильській АЕС (до 30-річчя Чорнобильської трагедії) |
| title_full |
Настрої та поведінка населення Києва у часи аварії на Чорнобильській АЕС (до 30-річчя Чорнобильської трагедії) |
| title_fullStr |
Настрої та поведінка населення Києва у часи аварії на Чорнобильській АЕС (до 30-річчя Чорнобильської трагедії) |
| title_full_unstemmed |
Настрої та поведінка населення Києва у часи аварії на Чорнобильській АЕС (до 30-річчя Чорнобильської трагедії) |
| title_sort |
настрої та поведінка населення києва у часи аварії на чорнобильській аес (до 30-річчя чорнобильської трагедії) |
| author |
Бажан, О. |
| author_facet |
Бажан, О. |
| topic |
Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення |
| topic_facet |
Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення |
| publishDate |
2016 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Краєзнавство |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Настроения и поведение населения Киева во время аварии на Чернобыльськой АЭС ( к 30-летию Чернобыльской трагедии) Mood and behavior of Kiev population at Chernobyl accident times (to the 30-th anniversary of Chernobyl disaster) |
| description |
У статті описано інформаційну ситуацію навколо вибуху на 4-му енергоблоці Чорнобильській АЕС, розкрито комплекс заходів радянських спецслужб по засекреченню відомостей про
аварію на режимному об'єкті, висвітлюється морально-психологічний стан жителів Києва у пост-чорнобильський період.
В статье описано информационную ситуацию вокруг взрыва на 4-м энергоблоке Чорнобыльской АЭС, раскрыто комплекс мероприятий советских спецслужб по засекречиванию фактов об аварии на режимном объекте, освещается морально-психологическое состояние жителей
Киева у пост-чернобыльский период.
Information about the man-made disaster caused by the explosion and subsequent destruction of
the fourth unit of the Chernobyl nuclear power plant on the night of April 26, 1986, was immediately
classified as secret bythe Party and State leadership of the Soviet Union and Soviet secret services.
State Security Committee of the Council of Ministers of the USSR developed and implemented a range
of special measures for makingsecret the information on the accident in the regime zone. Not giving
up the May Day demonstration in the capital of Ukraine, the political leadership of the Ukrainian
SSR intended to use the international sport competition (the 39thinternational cycling race for peace)
and business activities (the exhibition "Beet-86")as a tool to neutralize the negative impressions of
the Chernobyl event.
Hoping to downplay the scale of the tragedy, the State Security members considered it necessary
not to disclose to the press and privately the causes of the accident on the Chernobyl4thunit; statistics
incidence of radiation sickness among the plant personnel, liquidators, evacuees; the name of organizations
and number of employees who were involved in the liquidation work.
The hiding of the catastropheextent by the government agencies, the speculations of foreign radio
stations gave rise to incredible rumors and disturbing fear among Kyiv residents. The dosed and sometimes distorted information about the existing danger, ignorance of how to behave in an emergency
situation created conditions for mass and long-time panic in the capital of Ukraine.
Chernobyl disaster caused the fracture of normal life, everyday behavior. Soviet government
wickedness in concealing the extent of the accident led to increased distrust in the authorities and disbelief
in their ability to effectively overcome the negative effects of radioactive pollution. The accident
at 4th unit of the Chernobyl nuclear power plant has had a radical impact on Ukrainian society and
has provoked significant social and political transformation processes in Ukraine.
|
| issn |
2222-5250 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168784 |
| citation_txt |
Настрої та поведінка населення Києва у часи аварії на Чорнобильській АЕС (до 30-річчя Чорнобильської трагедії) / О. Бажан // Краєзнавство. — 2016. — № 1-2. — С. 72-77. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bažano nastroítapovedínkanaselennâkiêvaučasiavaríínačornobilʹsʹkíiaesdo30ríččâčornobilʹsʹkoítragedíí AT bažano nastroeniâipovedenienaseleniâkievavovremâavariinačernobylʹsʹkoiaésk30letiûčernobylʹskoitragedii AT bažano moodandbehaviorofkievpopulationatchernobylaccidenttimestothe30thanniversaryofchernobyldisaster |
| first_indexed |
2025-11-25T20:37:26Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:37:26Z |
| _version_ |
1850524428055609344 |
| fulltext |
72
УДК 621.039.586:Чорнобиль
Олег Бажан (м. Київ)
Настрої та поведінка населення Києва
у часи аварії на Чорнобильській АЕС
(до 30-річчя Чорнобильської трагедії)
У статті описано інформаційну ситуацію навколо вибуху на 4-му енергоблоці Чорнобиль-
ській АЕС, розкрито комплекс заходів радянських спецслужб по засекреченню відомостей про
аварію на режимному об’єкті, висвітлюється морально-психологічний стан жителів Києва у
пост-чорнобильський період.
Ключові слова: Чорнобильська катастрофа, КДБ УРСР, м. Київ
Олег Бажан
Настроения и поведение населения Киева
во время аварии на Чернобыльськой АЭС
( к 30-летию Чернобыльской трагедии)
В статье описано информационную ситуацию вокруг взрыва на 4-м энергоблоке Чорнобыль-
ской АЭС, раскрыто комплекс мероприятий советских спецслужб по засекречиванию фактов
об аварии на режимном объекте, освещается морально-психологическое состояние жителей
Киева у пост-чернобыльский период.
Ключевые слова: Чернобыльская катастрофа, КГБ УССР, г. Киев.
Oleg Bazhan
Mood and behavior of kiev population
at Chernobyl accident times
(to the 30-th anniversary of Chernobyl disaster)
Information about the man-made disaster caused by the explosion and subsequent destruction of
the fourth unit of the Chernobyl nuclear power plant on the night of April 26, 1986, was immediately
classified as secret bythe Party and State leadership of the Soviet Union and Soviet secret services.
State Security Committee of the Council of Ministers of the USSR developed and implemented a range
of special measures for makingsecret the information on the accident in the regime zone. Not giving
up the May Day demonstration in the capital of Ukraine, the political leadership of the Ukrainian
SSR intended to use the international sport competition (the 39thinternational cycling race for peace)
and business activities (the exhibition "Beet-86")as a tool to neutralize the negative impressions of
the Chernobyl event.
Hoping to downplay the scale of the tragedy, the State Security members considered it necessary
not to disclose to the press and privately the causes of the accident on the Chernobyl4thunit; statistics
incidence of radiation sickness among the plant personnel, liquidators, evacuees; the name of organ-
izations and number of employees who were involved in the liquidation work.
The hiding of the catastropheextent by the government agencies, the speculations of foreign radio
stations gave rise to incredible rumors and disturbing fear among Kyiv residents. The dosed and some-
Настрої та поведінка населення Києва у часи аварії на Чорнобильській АЕС
(до 30-річчя Чорнобильської трагедії)
73
times distorted information about the existing danger, ignorance of how to behave in an emergency
situation created conditions for mass and long-time panic in the capital of Ukraine.
Chernobyl disaster caused the fracture of normal life, everyday behavior. Soviet government
wickedness in concealing the extent of the accident led to increased distrust in the authorities and dis-
belief in their ability to effectively overcome the negative effects of radioactive pollution. The accident
at 4th unit of the Chernobyl nuclear power plant has had a radical impact on Ukrainian society and
has provoked significant social and political transformation processes in Ukraine.
Key words: Chernobyl catastrophe, Kyiv, moral and psychological state.
Інформацію про техногенну катастрофу,
спричинену вибухом і подальшим руйнуванням
четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної
електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, пар-
тійно-державним керівництвом СРСР та радян-
ськими спецслужбами було відразу віднесено до
категорії таємної. Як свідчать архівні документи
Комітет держбезпеки при Раді Міністрів УРСР
негайно заходився розробляти та впроваджувати
цілий комплекс спеціальних заходів по засекре-
ченню відомостей про аварію на режимному
об’єкті. В одному з перших повідомлень Управ-
ління КДБ по м. Києву та Київській області, на-
дісланих КДБ СРСР 26 квітня 1986 року,
зазначалося: «З метою недопущення витоку
інформації, розповсюдження неправдивих та
панічних чуток, організований контроль вихід-
ної кореспонденції, обмежений вихід абонентів
на міжнародні лінії зв’язку» [1, ф.11, спр. 0992,
т. 29, арк.1075].
У перші дні після аварії керівництво КДБ
УРСР, нехтуючи необхідністю інформувати
населення про екологічні наслідки «ядерного
лиха», більше переймалося «перевіркою версії
про можливий диверсійний намір», залучивши до
оперативних заходів 67 агентів та 56 довірених
осіб [1, ф.11, спр. 00992, арк. 108]. Коли стало
зрозумілим, що правду про події на ЧАЕС прихо-
вати неможливо (поява значної кількості публіка-
цій на Заході, вимушена евакуація близько 45
тисяч мешканців міста енергетиків Прип’яті)
29 квітня 1986 року начальником УКДБ УРСР
по м. Києву та Київської області генерал-майор
Леонідом Биховим було дано розпорядження
«про посилення роботи міськрайорганів в райо-
нах міста Києва та Київської області на підпри-
ємствах та установах для припинення спільно з
партійними та радянськими органами фактів
розповсюдження провокаційних та панічних
чуток, застосування стосовно їх інспіраторів
самих рішучих заходів. Райвідділи щоденно до
11 та 17 годин повинні доповідати черговому
УКДБ:
– скільки виявлено базік;
– скільки проведено попереджувальних бесід;
– скільки осіб попереджено;
– яка ситуація на підприємствах та установах;
– ситуація в районах» [1, ф.11, спр. 00992,
т. 29, арк. 111].
У свою чергу голова КДБ УРСР С. Муха у до-
повідній записці, адресованій першому секре-
тарю ЦК КПУ В. Щербицькому, інформував
вище політичне керівництво республіки про
зусилля чекістів напередодні Першого травня
забезпечити належний контроль «за оператив-
ною обстановкою у Київській, Чернігівській,
Житомирській областях у зв’язку з надзвичай-
ними подіями, що мали місце 26 квітня на Чорно -
бильській АЕС» [1, ф.16, спр. 01113, арк. 64-65].
Інформаційна ситуація навколо події техно-
генного характеру вкрай непокоїла Оперативну
групу політбюро ЦК КПУ з питань, пов’язаних
з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській
АЕС, започатковану постановою політбюро ЦК
КПУ від 3 травня 1986 року. Координаційним
органом, створеним під егідою Компартії Укра -
їни, вживалися заходи у приховуванні масштабів
аварії перед Заходом. Не відмовившись від пер-
шотравневої демонстрації в столиці України,
коли у Києві радіаційний фон становив 550-1200
мікрорентген на годину, вище політичне керів-
ництво УРСР розпочало підготовку до 39-ї між-
народної велогонки миру, яку було заплановано
на 6 травня 1986 року [2, ф.1, оп. 17, спр. 385,
арк. 28-41].
Для нейтралізації негативних вражень від
чорнобильських подій влада мала намір вико-
ристати заздалегідь сплановані міжнародні біз-
нес-заходи. За наполяганням керівника Уряду
УРСР О. Ляшка Оперативна група політбюро
4 травня 1986 р. прийняла рішення «внести про-
позицію Держагропрому СРСР про доцільність
проведення у травні ц.р. у м. Києві міжнародної
виставки “Буряківництво-86”» [2, ф.1, оп. 17,
спр. 385, арк. 22-27].
У першій декаді травня 1986 року 5 відділ VІ
управління КДБ СРСР (економічна контрроз-
відка та захист науково-технічного комплексу
радянської держави) склав перелік відомостей
(всього 26 пунктів) щодо подій на ЧАЕС, які під-
лягають засекреченню. Сподіваючись примен-
шити масштаби трагедії, співробітники органів
держбезпеки вважали за потрібне не розголошу-
вати у пресі та приватних розмовах: причини
аварії на 4-му енергоблоці ЧАЕС; вичерпні дані
про характер та обсяги руйнувань; інформацію
про кількість та склад суміші, виверженої із
зруйнованого реактора під час вибуху; відомості
про рівень радіоактивного забруднення у примі-
щеннях атомної електростанції та в 30-км зоні;
діапазон дезактиваційних робіт у ході ліквідації
наслідків аварії; статистику захворюваності на
променеву хворобу серед персоналу станції,
ліквідаторів, евакуйованого населення; факти
масового отруєння та епідеміологічних захворю-
вань, пов’язаних з аварією; дані про обсяг дер-
жавних капіталовкладень на консервацію 4-го
енергоблоку, найменування організацій та кіль-
кість працівників причетних до ліквідаторських
робіт [1, ф.11, спр. 0992, т. 33, арк. 91-92].
Занепокоєнням з приводу витоку інформації
просякнутий наказ голови КДБ СРСР В. Чебри-
кова № 0515 від 30 серпня 1989 р. «Про заходи
посилення контррозвідувальної роботи на об’єк-
тах атомної енергетики у зв’язку з аварією на
Чорнобильській АЕС»: «Аварія та її наслідки
використовуються буржуазною пропагандою та
спецслужбами противника для розгортання
антирадянської кампанії, дискредитації вітчиз-
няної атомної енергетики, підриву престижу со-
ціалістичної економіки та науки. Спекулюючи
на тому, що трапилося, противник створює до-
даткові труднощі у торгівлі СРСР із західними
партнерами, робить спроби внести елементи не-
довіри у взаємовідносини країн соціалістичної
співдружності. Спеціальні служби США та їх
союзників по НАТО через резидентури, діючі
під прикриттям посольств капіталістичних дер-
жав у Москві, представників інофірм, журналіс-
тів та інших іноземних громадян, а також за
допомогою технічних засобів розвідки здійсню-
ють наполегливі спроби по добуванню закритих
даних про радіаційну ситуацію в зоні АЕС і за її
межами, ступеня ураження населення, боєготов-
ності військ хімзахисту та цивільної оборони,
першочергових діях по ліквідації наслідків ава-
рії і т.п. Активізувалась діяльність ворожих еле-
ментів з числа радянських громадян по збору та
передачі іноземцям інформації негативного ха-
рактеру» [1, ф. 9, спр. 34, арк. 80-90] .
Не дивно, що на підставі отриманих інструк-
цій органи КДБ УРСР намагалися у специфіч-
ний спосіб завадити представникам зарубіжних
інформаційних агентств збирати правдиву ін-
формацію про аварію. Так під цілодобовим кон-
тролем спецслужб перебувала знімальна група
американського телеканалу «Сі-бі-ес», яка упро-
довж 23-25 травня 1986 року збирала у Києві ма-
теріал про наслідки Чорнобильської катастрофи.
Застосовуючи метод «оманливого контакту»,
співробітники органів держбезпеки домоглися
бажаного результату: «іноземці … погодилися з
фактами публікації в США тенденційних мате-
ріалів про аварію на Чоронобильській АЕС…
У телефонних розмовах зі своїми зв’язками та
представництвом у Москві американці пози-
тивно відгукувалися про ситуацію в Києві».
Багатий арсенал методів дезінформування
було залучено органами держбезпеки у жовтні
1986 року під час відвідин столиці УРСР групи
американських дипломатів та спеціалістів-радіо-
логів. Метою приїзду до Києва представників
посольства США у Москві було вивчення радіа-
ційної ситуації у приміщеннях, призначених для
розташування генконсульства США та прожи-
вання його співробітників. На вулицях дипло-
мати вступали у контакт із окремими жителями
міста, намагалися зібрати відомості про чорно-
бильські події. З доповідної записки голови КДБ
УРСР С. Мухи першому секретарю ЦК КПУ
В. Щербицькому дізнаємося, що «КДБ здійснив
комплекс оперативних заходів в інтересах отри-
мання інформації про наміри американців, конт-
роля за їх діями, вивчення застосованої апаратури,
доведення до іноземців вигідних відомостей…
Вживаними заходами американці були виведені
на наші оперативні можливості» [1, ф. 16, спр.
1114, арк. 172-173].
Увага радянських спецслужб була прикута до
міжнародно-інформаційних кампаній українсь-
кої діаспори, присвячених Чорнобильській ката-
строфі. КДБ УРСР уважно споглядав за діями
Закордонного представництва Української Го-
ловної Визвольної Ради по створенню «коорди-
1/2 ’2016Олег Бажан К Р А Є З Н А В С Т В О
74
наційного комітету у справах української ката-
строфи» та зусиллями українських емігранстсь-
ких кіл домогтися розгляду питання Чорнобиля
на 41-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у ве-
ресні 1986 року. Для організації спеціальних
операцій спецслужби використовували усі мож-
ливі канали інформаційного впливу, про що ре-
гулярно доповідалось ЦК КПУ: «КДБ УРСР
проводить заходи протидії підривним акціям за-
рубіжних центрів ОУН та просуванню у засоби
масової інформації країн Заходу об’єктивних
відомостей про ситуацію у зв’язку з аварією на
Чорнобильській АЕС» [1, ф. 16, спр.1114,
арк.85-86 ].
Все ж таки основні і найважливіші ресурси
для інформаційної блокади навколо Чорнобиль-
ської аварії радянські спецслужби задіяли в
межах України. Методами технічного контролю
спецслужби прагнули завадити поширенню
негативних настроїв, панічних чуток серед
жителів України навколо вибуху на ЧАЕС. Не
уникнув попереджувально-профілактичної бе-
сіди зі співробітником органів держбезпеки кия-
нин В. Дегтяр, який під час телефонних розмов
з колегами «тенденційно оцінював ситуацію в
місті і висловлював претензії до діяльності ра-
дянської влади» [1, ф. 11, спр. 0992, т. 29, арк. 2].
Намагаючись применшити масштаби траге-
дії, владна верхівка не лише зволікала з опові-
щенням населення про радіаційну небезпеку, а
й примушувала Міністерство охорони здоров’я
УРСР займатися окозамилюванням в діагнос-
тиці променевих уражень. Підтвердженням
такого судження є витяг зі звіту спецслужб за
11 травня 1986 року: «За даними Шевченків-
ського РВ УКДБ адміністрація Київської області
та 25 лікарень, опираючись на вказівку Мінздо-
ров’я УРСР (нібито наказ № 24с від 11.05. 86 р.)
в історіях хвороб хворих з ознаками «променева
хвороба» вказують діагноз «вегето-судинна дис-
тонія». На думку головлікаря обласної лікарні
Клименко А.М. така постановка питання може
в майбутньому призвести до плутанини при
призначенні лікування, діагностики, а також ви-
рішення питання про інвалідність та встанов-
лення пенсії» [1, ф.11, спр. 0992, т. 29, арк. 8].
У свою чергу КДБ УРСР, піклуючись про
режим таємності серед медичних працівників,
рекомендував Міністерству охорони здоров’я
розглянути питання про посилення контролю за
використанням інформації про стан та кількість
хворих, уражених променевою хворобою [1, ф.
11, спр. 0992, т. 29, арк. 38].
Приховування урядовими структурами мас-
штабів аварії, домисли зарубіжних радіостанцій
породжували неймовірні чутки та тривожні
побоювання серед киян. Дозована, а інколи
спотворена, інформація про існуючу небезпеку,
незнання як поводитися в надзвичайній ситуації
створили передумови для масової та тривалої за
часом паніки в столиці України.
Під впливом страху, невизначеності кияни
кинулися рятувати свої родини. На всіх вокза-
лах, аеропортах біля білетних кас утворилися
величезні черги жінок з дітьми. У найбільш по-
мітних формах паніка в Києві стала проявлятися
4-5 травня 1986 року. Найбільше зростання па-
сажиропотоку у Києві було зафіксовано Штабом
цивільної оборони та КДБ УРСР 7-9 травня
1986 року.
Загальна напруженість у столиці, масова па-
нічна реакція киян стала предметом розгляду
Оперативної групи політбюро ЦК КПУ з питань,
пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чор-
нобильській АЕС на засіданні 8 травня 1986 року.
Після нетривалої дискусії урядовці погодилися
з рекомендаціями голови КДБ УРСР Степана
Мухи, який запропонував боротися з масовою
скупченістю людей на вокзалах за допомогою
додаткових залізничних потягів та значної кіль-
кості точок продажу проїзних квитків:
«тов. МАСИК (заступник Голови Ради Мініс-
трів УРСР - авт.) – В два раза возросло количес-
тво пассажиров. Если в прошлом году за сутки
перевозили 26 тыс. чел., то вчера выехало из
Киева 55,5 тыс. чел. В 3 раза выросло отправле-
ние автомобильным транспортом. Вчера вые-
хало 19,5 тыс. чел. Авиационный транспорт.
Дали дополнительные самолеты. Позавчера от-
правили 9 тыс. чел…
тов. МУХА – Вчера дополнительный состав
ушел полупустым из-за того, что кассы не могли
пропустить. Просим дополнительные составы и
отправляем их полупустыми» [2, ф.1, оп. 17, спр.
385, арк. 79-90].
Градус панічних настроїв у Києві у другій де-
каді травня 1986 року у щоденних довідках КДБ
УРСР виглядав наступним чином: «9.05. Про-
дано 58 тис. квитків на залізничний транспорт,
відправлено 17 додаткових потягів, повернено в
каси 1115 квитків, черги в касах зменшуються…
10 травня було продано 44 тис. квитків на заліз-
Настрої та поведінка населення Києва у часи аварії на Чорнобильській АЕС
(до 30-річчя Чорнобильської трагедії)
75
ничний транспорт, відправлено 11 додаткових
поїздів, повернуто в каси 954 квитків. Обста-
новка серед іноземних туристів нормальна…12
травня продано 42463 квитка, відправлено 13 до-
даткових потягів, повернуто в каси 1206 квит-
ків… 13.05 було продано 35520 квитків на
залізничний транспорт, відправлено 7 додатко-
вих потягів, повернуто в каси 1230 квитків. Про-
даж квитків входить у літню норму… 14.05. За
добу було продано 36 тис. квитків, відправлено
6 додаткових потягів, повернуто в каси 925 квит-
ків... За 15.05. продано 34595 залізничних квит-
ків, відправлено 2 додаткових потяги, повернуто
в каси 933 квитки /літня норма – до 30 тис. квит-
ків на добу/…Протягом 17 травня продано 41432
квитки, відправлено 4 додаткових потяги, повер-
нуто в каси 921 квиток. Відправлено по графіку
12 потягів з дітьми шкільного віку… 19.05. Про-
тягом доби продано 31118 квитків, відправлено
7 додаткових потягів, повернуто в каси 740 квит-
ків. Відправлено 13 потягів з дітьми. Обстановка
нормальна… 21.05. протягом доби відправлено
3 додаткових потяги, повернуто в касу 776 квит-
ків. Відправлено 11 потягів з дітьми з м. Києва.
Обстановка нормальна» [1, ф. 11, спр. 0992, т.
29, арк. 3, 8, 14. 20, 27, 38, 45, 59].
Опираючись на партійні документи, опера-
тивні дані силових структур можна стверджу-
вати, що гостра панічна реакція киян на ситуацію
на Чорнобильській АЕС простежується з кінця
квітня по першу декаду травня 1986 року. Змен-
шення проявів панічної поведінки жителів сто-
лиці стає помітним лише в останній декаді
травня 1986 року.
Радянські спецслужби зазвичай намагалися
протидіяти поширенню панічних настроїв у
Києві. Основні зусилля Комітет держбезпеки
УРСР спрямував на усунення найнебезпечніших
панікерів. Так наприкінці квітня-травня 1986
року оперативним складом райвідділів КДБ
УРСР активно вівся пошук осіб, які збирали ін-
формацію та розповсюджували плітки з приводу
подій на ЧАЕС. Лише в період з 13 по 15 травня
1986 року у Києві було виявлено 23 так званих
«базік» та проведено 270 пояснювальних бесід
з сіячами паніки [1, ф. 11, спр. 0992, т. 29, арк.18,
25, 30, 37].
Важливу роль у денонсації чуток спецслужби
відводили друкованим засобам інформації, які
мали пояснити неістотність радіаційної небез-
пеки. Зняттю панічної напруги у суспільстві,
розповсюдженню вигідної для влади інформації
мало слугувати «інтерв’ю позитивного характеру
про ситуацію в Києві» з постійним представни-
ком французької туристичної фірми в Україні,
об’єктом ОП (оперативної підбірки – авт.) КДБ
«Ріти», опубліковане у травні 1986 р. на сторінках
газети «Правда Украины» [1, ф. 11, спр. 0992,
т. 29, арк. 30]. У такий спосіб радянські спец-
служби прагнули забезпечити єдину інтерпрета-
цію подій, навколо техногенної катастрофи.
Психологічна ситуація населення навколо
радіаційної аварії поступово змінювалася. Пере-
живання людей пройшли шлях від шокової роз-
губленості, паніки, хронічної тривоги до прояву
реакції відчуженості, настороженості і недовіри.
У настроях киян, крім похмурої пригніченості,
стали спостерігатися образливі випади на ад-
ресу владних структур. Органи держбезпеки не-
одноразово фіксували уривки приватних розмов
киян, в яких висловлювалося «невдоволення
тим, що пізно повідомили про аварію, не були
дані рекомендації профілактичного характеру».
Збурення громадської думки викликало рішення
компартійної верхівки УРСР провести на Хре-
щатику першотравневу демонстрацію. Урочисті
заходи у столиці України з нагоди Дня міжна-
родної солідарності трудящих в умовах радіацій-
ної небезпеки викликало зливу критики з боку
об’єкту ДОР (дело оперативной разработки –
рос.) 5 Управління КДБ УРСР «Голді»: «У нас
сотні, тисячі гинуть і хоч би що, людське життя
не має ціни. Вони спеціально організували де-
монстрацію, щоб продемонструвати, що все в
порядку, а радіація – це повільна смерть» [1, ф. 11,
спр. 0992, т. 29, арк.13].
Про закритість радянського суспільства, лу-
кавство компартійної верхівки у приховуванні
правди про аварію на ЧАЕС відверто висловлю-
вався об’єкт ДОР «Фарисейка» 5 Управління
КДБ УРСР: «Хіба не могли раніше виступити
перед народом хто не будь з партійних бонз і
розповісти про все, надати необхідну інформа-
цію для народу? Адже всі збуджені, у місті па-
ніка. Чому дитячі садки ЦК і Ради Міністрів
повивозили ще 27 квітня, а наші діти сидять?
У цьому випадку проявилося обличчя нашого
уряду, робити гарне обличчя перед усім світом
і повна зневага до свого народу, кинутого на по-
талу долі в такий момент. Якби не Захід, ми б
до сих пір нічого не знали. Цей безлад та безвід-
повідальність панує скрізь. Наша примітивна
1/2 ’2016Олег Бажан К Р А Є З Н А В С Т В О
76
система ще не доросла до того рівня, щоб буду-
вати та експлуатувати атомні станції. Образливо
дивитися як спаплюжили Україну, наші прек-
расні міста, села, річки» [1, ф. 11, спр. 0992, т.
29, арк. 3-4].
Недовіру до офіційної інформації, свою три-
вогу щодо аварії на атомній електростанції
висловлював старший викладач кафедри інозем-
них мов Київського державного педінституту
ім. Горького Лев Хелемський: «Невідомо, що
влада скаже завтра. Вчора заступник голови
Ради Міністрів сказав, що криза минула, що ка-
тастрофи не буде, але ж нам говорили раніше,
що все в порядку і радіації немає». Більш ради-
кальніше виражав свої думки доцент Україн-
ської сільськогосподарської академії Григорій
Калиновський, який Чорнобильську трагедію
характеризував як геноцид українського народу:
«Це кацапи в 1933 році не заморили голодом Ук-
раїну, хочуть нині це зробити атомом» [1, ф. 11,
спр. 0992, т. 29, арк. 13, 17].
Аварія на ЧАЕС поблизу столиці України
сприймалася завідувачем кабінету технічних за-
собів навчання Київського інституту народного
господарства Левковцем як руйнівна політична
акція, спрямована на знищення древнього Києва:
«Це злочин, що уряд УРСР йде на поводу у Мос-
кви, що гроблять такий історичний та культур-
ний центр як Київ, що керівникам немає справи
до простих людей, подумаєш, занапастять 3-5
мільйонів осіб» [1, ф. 11, спр. 0992, т. 29, арк. 9].
За інформацією радянських спецслужб під
впливом Чорнобильської катастрофи у Києві по-
жвавилися еміграційні настрої серед осіб єврей-
ської національності. Безсилля перед «ядерною
стихією» послужило сильним поштовхом до
зростання релігійності серед киян.
Таким чином, Чорнобильська катастрофа
стала потужним імпульсом до осмислення гло-
бальних екологічних проблем та потужної кри-
тики соціалістичної системи.
Настрої та поведінка населення Києва у часи аварії на Чорнобильській АЕС
(до 30-річчя Чорнобильської трагедії)
77
Джерела та література
1. Галузевий державний архів Служби безпеки України.
2. Центральний державний архів громадських об’єднань України.
References:
1.Galyzevy derzhavnyy arkhiv Slyzhi bezbeky Ukrainy
2.Tsentral’nyy derzhavnyy arkhiv hromads’kykh orhanizatsiy Ukrainy
|