Від нас пішов Петро Іванович Арсенич

19 березня на 84-ому році життя відійшов у вічність відомий прикарпатський історик, культурно-освітній діяч, краєзнавець, музеєзнавець, етнограф та колекціонер, доцент Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Арсенич Петро Іванович....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Краєзнавство
Дата:2017
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2017
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168884
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Від нас пішов Петро Іванович Арсенич // Краєзнавство. — 2017. — № 1-2. — С. 291-292. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-168884
record_format dspace
spelling 2020-05-19T16:37:46Z
2020-05-19T16:37:46Z
2017
Від нас пішов Петро Іванович Арсенич // Краєзнавство. — 2017. — № 1-2. — С. 291-292. — укр.
2222-5250
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168884
19 березня на 84-ому році життя відійшов у вічність відомий прикарпатський історик, культурно-освітній діяч, краєзнавець, музеєзнавець, етнограф та колекціонер, доцент Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Арсенич Петро Іванович.
uk
Інститут історії України НАН України
Краєзнавство
In memoriam
Від нас пішов Петро Іванович Арсенич
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Від нас пішов Петро Іванович Арсенич
spellingShingle Від нас пішов Петро Іванович Арсенич
In memoriam
title_short Від нас пішов Петро Іванович Арсенич
title_full Від нас пішов Петро Іванович Арсенич
title_fullStr Від нас пішов Петро Іванович Арсенич
title_full_unstemmed Від нас пішов Петро Іванович Арсенич
title_sort від нас пішов петро іванович арсенич
topic In memoriam
topic_facet In memoriam
publishDate 2017
language Ukrainian
container_title Краєзнавство
publisher Інститут історії України НАН України
format Article
description 19 березня на 84-ому році життя відійшов у вічність відомий прикарпатський історик, культурно-освітній діяч, краєзнавець, музеєзнавець, етнограф та колекціонер, доцент Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Арсенич Петро Іванович.
issn 2222-5250
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168884
citation_txt Від нас пішов Петро Іванович Арсенич // Краєзнавство. — 2017. — № 1-2. — С. 291-292. — укр.
first_indexed 2025-11-26T15:33:53Z
last_indexed 2025-11-26T15:33:53Z
_version_ 1850626738039554048
fulltext Народився Петро Іванович 24 січня 1934 року в селі Нижньому Березові, тепер Косівсь - кого району Івано-Франківської області в се- лянській родині Івана і Параски Арсеничів. На- вчаючись у школі в 1949 році став членом підпільної юнацької ОУН. Закінчив історичний факультет Київського державного університету імені Т. Шевченка (1958). В останні роки пра- цював науковим співробітником Музею «Ос- віта Прикарпаття» Прикарпатського національ- ного університету імені Василя Стефаника. І всі ми вірили, що своїми руками Розіб’ємо склу, роздробимо граніт: Що кров’ю власною і власними кістками Твердий змуруємо гостинець і за нами Прийде нове життя, добро нове у світ. Слова з пророчого вірша Івана Франка спа- дають на гадку, коли знайомимось з життєписом краєзнавця. Він теж був Каменярем і гупав моло- том у кам’яні груди громадської байдужості, страху, без вітцівщини. Коли не тисячі, а сотні, а подекуди тільки одиниці підняли Франковий молот і гримали ним у скелю, а молот відлітав від моноліту і бив у чола каменярів. В час, коли голос патріота був «гласом вопіющого в пустелі», коли виступи на захист національної культури свого народу, його справжньої історії трактувалися як ворожі існуючому ладові, а людей, які намагалися це робити, навіть «патріоти» вважали божевіль- ними, Петро Арсенич з маніакальною впертістю працює над збереженням історико-культурної спадщини свого народу. «Проскрибований» ра- дянською владою як український буржуазний на- ціоналіст, серед нерозуміння, страху і байдужості робить велику справу, по крупинах збираючи і фіксуючи нашу непросту історію, виступаючи за збереження наших історичних пам’яток. Його не слухають, бояться, насміхаються, а він продовжує свою роботу, знаючи, що ні «слави, ні пам’яті» в людей за це не буде. Надзвичайно енергійний, з великим бажан- ням працювати над історико-культурною спад- щиною рідного краю він після закінчення університету приступив до роботи в Івано- Франківському краєзнавчому музеї і невдовзі став старшим науковим працівником, одним з організаторів Українського товариства охорони пам’яток історії та культури в області, їздить по селах, збирає матеріали з історії краю, записує пам’ятки фольклору та етнографії, спогади оче- видців історичних подій, бере участь в архео- логічних розкопках, у написанні книги «Івано- Франківська область» 26-томного видання «Історії міст і сіл Української РСР», є учасни- ком VІІ Міжнародного конгресу антропологіч- них і історичних наук у Москві в 1964 році. У 1962-1966 роках викладає археологію та ет- нографію в Івано-Франківському педагогіч- ному інституті, готує до захисту кандидатську дисертацію. Та в 1966 році виникає справа ан- тирадянської діяльності викладача педінсти- туту Валентина Мороза. Як його однодумця Петра Арсенича виключають з КПРС і звіль- няють з посади викладача. Продовжує працю- вати на посаді наукового працівника Івано- Франківського краєзнавчого музею, згодом очолює там відділ дорадянської історії. Продов- жує збирати матеріали з історії Прикарпаття, керує гуртком юних істориків при обласній станції юних туристів, є головою секції пам’я - ток фольклору та етнографії при правлінні обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, публікує статті з історії та етнографії краю в союзних та республіканських наукових журналах. Але в 1973 році його звільняють з посади завідувача відділу музею «за прояв українського буржуаз- ного націоналізму». Його дисертацію «Володи- мир Шухевич – дослідник Гуцульщини» на сту- пінь кандидата історичних наук не допускають до захисту. В грудні 1981 року на квартирі в 291 Пішов від нас Петро Арсенич 19 березня на 84-ому році життя відійшов у вічність відомий прикарпатський історик, культурно-освітній діяч, краєзнавець, музеєзнавець, етнограф та колекціонер, доцент Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Арсенич Петро Іванович. Арсеничів органи КДБ проводять обшук, кон- фіскують «націоналістичну» літературу. Крає - знавець, діяльність якого відома далеко за ме- жами України, не може видати в рідному краї навіть брошури. Виступає на захист пам’яток історії та культури, проти руйнування храмів, нищення цвинтарів, хрестів, історичних пам’я - ток. Першим виступив у 1988 році з ініціати- вою створення в обласному центрі музею пам’яті Т. Г. Шевченка і тільки до 200-річного ювілею Кобзаря ціною великих зусиль йому це вдалося зробити. Один із засновників і член правління обласного ТУМ ім. Т. Шевченка «Просвіта», певний час його голова, організа- тор установчої конференції Товариства «Мемо- ріал», Народного Руху України. У 1990 році на обласній конференції Всеукраїнської спілки краєзнавців обраний заступником голови об- ласної організації Спілки, до кінця був членом правління. Член Наукового товариства імені Т. Шевченка у Львові, Республіканської асоціації українознавців. Один з ініціаторів створення Клубу української інтелігенції імені Богдана Лепкого, Конгресу української інтелігенції, Івано-Франківського міського товариства Гу- цульщина, член Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих. Як депутат міської та обласної рад першого демократичного скли- кання (1990-1994) працював у комісіях з питань культури і національного відродження та збору матеріалів про злочинну діяльність КПРС-КПУ на Івано-Франківщині. Петро Арсенич був ініціатором та організа- тором багатьох музеїв в області, зокрема в селах Голови, Красноїлля Верховинського, Нижньому Березові Косівського, Стецевій Снятинського районів. Як пристрасний колекціонер матеріалів з історії рідного краю зібрав велику колекцію рідкісних видань минулих років, документів, світлин, які постійно демонстрував на виставках як на Прикарпатті, так і за його межами. Майже 200 виставок поштових листівок, світлин, доку- ментів, книг, часописів минулих років організу- вав Арсенич у Києві, Львові, Івано-Франківську, Коломиї та інших містах. Він автор і співавтор 30 книг, майже 1000 статей у газетах і журна- лах – як вітчизняних так і закордонних. Сотні лекцій прочитав Арсенич перед населенням Прикарпаття. Понад 40 тем з історичного та лі- тературного краєзнавства охоплювала його лек- ційна діяльність. Він учасник понад 100 науко- вих конференцій, частину з них був ініціатором й організатором. Своєю невтомною діяльністю чи не найбіль - ше спричинився до національного відродження в краї. За заслуги в боротьбі з тоталітарним комуністичним режимом йому було доручено 15 квітня 1990 року підняти на міській ратуші синьо-жовтий прапор. Керував науково-редак- ційним відділом ТУМ імені Т. Шевченка, пра- цював викладачем, доцентом Прикарпатського університету імені В. Стефаника та Івано-Фран- ківськкого теолого-катехитичного духовного ін- ституту, співробітником різних підрозділів При- карпатського університету, продовжуючи там викладати. Петро Арсенич – заслужений працівник культури України, Почесний краєзнавець Ук- раїни, лауреат республіканських краєзнавчих пре- мій імені П. Чубинського, Д. Яворницького та П. Тронька, обласних – імені І. Вагилевича, Ма- рійки Підгір’янки, В. Полєка, Є. Паранюка. Він кавалер орденів «За заслуги» 2-го і 3-го ступенів, нагороджений медалями «Будівничий України», відзнакою за подвижництво культури в Прикар- патті, багатьма іншими відзнаками та грамотами. Про наукову і громадсько-культурну діяль- ність Петра Івановича Арсенича та її значення написано в багатьох книгах і часописах. Пішла з життя Людина великого серця, щирий Патріот, невтомний Дослідник історії рідного краю. 1/2 ’2017Пішов від нас Петро Арсенич К Р А Є З Н А В С Т В О 292 Національна спілка краєзнавців України