1969 рік: реакція українського населення на резонансні події зовнішньої та внутрішньої політики СРСР
У статті розглядаються суспільно-політичні настрої в УРСР наприкінці 1960-х років, які вивчаються крізь призму звітів КДБ УРСР та ЦК КПУ. Аналіз, зроблений на основі документів Галузевого державного архіву Служби безпеки України, дозволяє окреслити проблемне коло питань та охарактеризувати їхню тем...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2017 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2017
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168902 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | 1969 рік: реакція українського населення на резонансні події зовнішньої та внутрішньої політики СРСР / В. Криворучко // Краєзнавство. — 2017. — № 3-4. — С. 143-151. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859794761579233280 |
|---|---|
| author | Криворучко, В. |
| author_facet | Криворучко, В. |
| citation_txt | 1969 рік: реакція українського населення на резонансні події зовнішньої та внутрішньої політики СРСР / В. Криворучко // Краєзнавство. — 2017. — № 3-4. — С. 143-151. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | У статті розглядаються суспільно-політичні настрої в УРСР наприкінці 1960-х років, які вивчаються крізь призму звітів КДБ УРСР та ЦК КПУ. Аналіз, зроблений на основі документів Галузевого
державного архіву Служби безпеки України, дозволяє окреслити проблемне коло питань та охарактеризувати їхню тематичну спрямованість. Основну увагу приділено питанням, які стосувались реакції
населення на замах на Л.І. Брежнєва, військового конфлікту на радянсько-китайському кордоні, реакції
на якість постачання продуктів харчування та промислових товарів, а також на перебіг світового
політичного процесу, а також проблемам внутрішнього життя республіки та країни.
Price hike due to expecting for a war: anxious atmosphere in the UkrUSSr in 1969 through KGB reports.
The article examines popular social and political atmosphere in the UkrUSSr in 1969 that are studied
through Ukrainian KGB reports. Analyzing the documents of the SBU Central State Archive allows to envelop
the general key questions and define their thematic direction. The main focus is directed to the group of questions
that analyze the popular response on the assignation attempt of Leonid Brezhniev, the military conflict on the
Soviet-Chinese border, quality of food and household supplies, as well as reactions to the political events around
the world and inside the republic and the Soviet Union.
В статье рассматриваются общественно-политические настроения в УССР конца 1960-х годов,
которые изучаются сквозь призму отчетов республиканского КГБ ЦК КПУ . Анализ, сделанный на основе документов Отраслевого государственного архива Службы безопасности Украины, позволяет
очертить круг проблемных вопросов и охарактеризовать их тематическую направленность. Основное
внимание уделено группе вопросов, касающихся реакции населения на покушение на Л.И.Брежнева, а
также на военный конфликт на советско-китайской границе; реакции на качество поставки продуктов питания и промышленных товаров. Рассматривается реакция на ход мирового политического процесса, а также проблемы внутренней жизни республики и страны.
|
| first_indexed | 2025-12-02T12:59:09Z |
| format | Article |
| fulltext |
143
УДК 316.776.34(321.11):32(477) «1969»
Віталій Криворучко (м. Київ)
1969 рік: реакція українського населення
на резонансні події
зовнішньої та внутрішньої політики СРСР
У статті розглядаються суспільно-політичні настрої в УРСР наприкінці 1960-х років, які ви-
вчаються крізь призму звітів КДБ УРСР та ЦК КПУ. Аналіз, зроблений на основі документів Галузевого
державного архіву Служби безпеки України, дозволяє окреслити проблемне коло питань та охаракте-
ризувати їхню тематичну спрямованість. Основну увагу приділено питанням, які стосувались реакції
населення на замах на Л.І.Брежнєва, військового конфлікту на радянсько-китайському кордоні, реакції
на якість постачання продуктів харчування та промислових товарів, а також на перебіг світового
політичного процесу, а також проблемам внутрішнього життя республіки та країни.
Ключові слова: суспільно-політичні настрої, ціни, Л. Брежнєв, П. Шелест, Китай.
Vitalii Kryvoruchko
1969: response of the population
of the Ukrainian Soviet Socialist Republic
to the foreign policy and life inside in USSR
Price hike due to expecting for a war: anxious atmosphere in the UkrUSSr in 1969 through KGB re-
ports. The article examines popular social and political atmosphere in the UkrUSSr in 1969 that are studied
through Ukrainian KGB reports. Analyzing the documents of the SBU Central State Archive allows to envelop
the general key questions and define their thematic direction. The main focus is directed to the group of questions
that analyze the popular response on the assignation attempt of Leonid Brezhniev, the military conflict on the
Soviet-Chinese border, quality of food and household supplies, as well as reactions to the political events around
the world and inside the republic and the Soviet Union.
Key words: Political atmosphere, prices, L. Brezhniev, P. Shelest, China.
Виталий Криворучко
1969 год: реакция украинского населения
на резонансные события
внешней и внутренней политики СССР
В статье рассматриваются общественно-политические настроения в УССР конца 1960-х годов,
которые изучаются сквозь призму отчетов республиканского КГБ ЦК КПУ . Анализ, сделанный на ос-
нове документов Отраслевого государственного архива Службы безопасности Украины, позволяет
очертить круг проблемных вопросов и охарактеризовать их тематическую направленность. Основное
внимание уделено группе вопросов, касающихся реакции населения на покушение на Л.И.Брежнева, а
также на военный конфликт на советско-китайской границе; реакции на качество поставки продуктов
питания и промышленных товаров. Рассматривается реакция на ход мирового политического процесса,
а также проблемы внутренней жизни республики и страны.
Ключевые слова: общественно-политические настроения, цены, Л. Брежнев, П. Шелест, Китай.
Перед дослідником суспільно-політичних
настроїв у Радянському Союзі постає цілий пе-
релік серйозних проблем. Фактична відсутність
відкритих соціологічних досліджень змушує
звертатись до різноманітних архівних матеріа-
лів. Важливим джерелом інформації про внут-
рішньополітичну ситуацію в СРСР є звіти, які
надавали радянські органи державної безпеки
керівництву країни. Республіканський комітет
держбезпеки у свою чергу інформував про на-
строї населення в Українській РСР вищому пар-
тійному керівництву республіки. Такі звіти, як
правило, стосувались тем та подій, які, на думку
співробітників КДБ, мали суспільний резонанс
та могли суттєво вплинути на настрої населення
республіки. Теми, які заслуговували на особливу
увагу, відслідковувались у щоденному режимі
(наприклад під час чехословацької кризи (1968 р.)
або конфлікту на кордоні з Китаєм (1969 р.) КДБ
надавало подібні звіти частіше, ніж раз на добу).
Менш важливим темам присвячувались один-
два звіти.
Основною тематикою таких звітів були пи-
тання міжнародної політики, особливо під час
виникнення кризових ситуацій у відносинах
СРСР з іншими державами (Китай, США, ЧССР,
і т.д.); питання внутрішньо-політичного життя;
настрої та акції, які вчиняла творча інтелігенція
(з’їзди письменників, зміни у керівництві
Спілки письменників УРСР і т.д.). Подібною те-
матикою просякнуті звіти Комітету держбезпеки
за 1969 рік. Співробітники радянських спец-
служб проводили негласний моніторинг на-
строїв населення України стосовно загострення
відносин СРСР з Китаєм та вивчали реакцію пе-
ресічних громадян на цінову політику держави
на продукти харчування та перебої з їхнім по-
стачанням.
Обласні управління КДБ готували звіти про
«факти негативної реакції населення, які були
викликані чутками про можливе підвищення цін
на продовольчі та промислові товари, різким
скорочення продажу м’яса та м’ясних продуктів,
яке носило тимчасовий характер, а також неста-
більністю ринкових цін з постійною тенденцією
до зростання». У звіті, яке надало Одеське уп-
равління КДБ, йшлося про «негативні вислов-
лювання стосовно продажу м’яса одним сортом,
що негативно відображалось на бюджетах ро-
дини; слабкий асортимент «м’ясомолочної про-
дукції та її поганої якості; майже повну відсут-
ність у державній торговій мережі продукції
птахівництва; неналежне забезпечення овочами,
особливо картоплею; відсутність свіжої риби».
Також невдоволення викликала «повна відсут-
ність цілої групи промислових товарів - взуття,
пальт, костюмів, дитячого одягу». Окремо у звіті
спецслужб зазначалось, що серед осіб єврей-
ської національності активно поширюються
чутки про відсутність товарів у зв’язку з май-
бутньою грошовою реформою. Згідно з резолю-
цією, яка є на документі, про ситуацію на Оде-
щині ознайомлено першого секретаря ЦК КПУ
П.Ю. Шелеста1.
Детальний звіт, присвячений реагуванню
населення на рівень постачання продуктів хар-
чування та промислових товарів, КДБ УРСР під-
готував у червні 1969-го на базі моніторингу на-
строїв у Луганській та Дніпропетровській
областях. В ньому наводилися висловлювання
робітника шахти «Лисичанськвугілля» Луган-
ської області В.І. Захарова: «Для того, щоб дати
вугілля, треба поїсти м’яса, а його в магазинах
немає. Наш уряд не дбає про шахтарів»2; обу-
рення викладача Дніпропетровського музичного
училища Т.С. Костюк: «Мене вражає дорожнеча
на ринку. Яловичина в окремі дні коштує 4 кар-
бованці. Крім того, за нею треба вистояти в
черзі. В магазинах м’яса майже не буває. (…)
Дуже дорогі овочі. Те, що раніше коштувало ко-
пійки, тепер те ж саме коштує. Але ж це нові
гроші, тож ціни піднялись на ці продукти в 10
разів»3. «Відчувається велика нестача м’яса,
риби, тушонки, а птиці в магазині немає зовсім.
Ковбасні вироби останнім часом стали дуже
низької якості. В черзі треба стояти навіть за
оселедцем, який буває дуже рідко», - скаржився
співробітник Луганського машинобудівного ін-
ституту А.А. Мельник4. Студент медичного ін-
ституту того ж міста Б.Д. Зієвський, член КПРС,
3/4 ’2017Віталій Криворучко К Р А Є З Н А В С Т В О
144
1 ГДА СБУ, ф.16, оп.1, спр. 971, арк. 96–97.
2 Там само, спр. 973, арк. 50.
3 Там само, арк. 50–51.
4 Там само, арк. 51.
заявляв, що після грошової реформи «ціни
зросли у 10 разів, а зарплата стала у 10 разів
меншою»5. У звіті наведено фрагмент листа, на-
писаного касиром магазину № 2 Жовтневого
району міста Дніпропетровська Єжовою Т.П.
жительці Волгоградської області М.А. Бєляєвій:
«Мене обурює, чому немає в магазинах ні хоро-
ших ковбас, ні м’яса, ні птиці, черевиків, хутра,
шуб, шапок, платків і т.д. Немає їдалень, у яких
можна було б поїсти, звільнивши себе від кухон-
ної роботи вдома. (…) Лист цей порвіть, а то 10
років отримаєте при нашій соціалістичній демо-
кратії»6. Житель селища Рожнятів Івано-Фран-
ківської області, колишній сотник УПА Шумей
через нестачу продуктів робив висновок про по-
чаток війни незабаром: «У райцентрі Рожнятів
їсти нема чого, потрібних продуктів немає. Ма-
буть, ведеться підготовка до війни і створюють
запас на базах»7.
Нерідко під час приватних розмов в 1969
році порушувалася тема про відмінність у по-
стачанні продуктів харчування за кордоном та у
СРСР. Так, студент 1 курсу Дніпропетровського
сільськогосподарського інституту Ю.Р. Озеров у
розмові з однокурсниками (один з яких, оче-
видно, повідомив про це КДБ) зазначив: «Скоро
підвищать ціни на ряд продуктів, в тому числі і
на м’ясо. Робітникам на Заході живеться наба-
гато краще. Там вони тиждень попрацюють і
мають можливість купити все, аж до автомобіля,
а в нас дорожнеча і у продажу малий асортимент
продуктів»8. Суголосну думку висловлював на-
чальник бюджетного сектора Луганського міськ-
фінвідділу Я.І. Гунченко: «Туристична група,
яка повернулась з ЧССР, залишилась незадово-
лена своєю поїздкою і через погане ставлення до
неї чехів, і через те, що в містах Чехословаччини
в промислових, а особливо продуктових магази-
нах у великій кількості радянські товари-деліка-
теси: ікра, балики і т.д., що не завжди буває в
Радянському Союзі»9.
Окрім думок на тему продовольчої політики
радянської держави, КДБ УРСР прагнув дізна-
тися реакцію населення на надзвичайну подію,
яка трапилась вранці 22 січня 1969 року у Мос-
кві. Цього дня молодший лейтенант Радянської
армії В.І Ільїн вчинив замах на першого секре-
таря ЦК КПРС Л.І. Брежнєва. В.І. Ільїн випустив
16 куль у другу машину в кортежі, в якій зазви-
чай їздив Л.І. Брежнєв, однак того дня в ній
перебували космонавти О.А. Леонов, А.Г. Ніко-
лаєв, В.В. Терешкова та Г.Т. Береговий. Космо-
навти не постраждали проте було смертельно
поранено водія – І. Жаркова. Був поранений
також мотоцикліст ескорту, який зумів скерувати
мотоцикл на нападника і збити його з ніг.
Приховати інцидент не було можливості,
у зв’язку з тим, що подія транслювалась у пря-
мому ефірі. Наступного дня після теракту в
газеті «Правда» з’явилось повідомлення: «22
січня під час урочистої зустрічі льотчиків-кос-
монавтів здійснений провокаційний акт – було
зроблено кілька пострілів по автомашині, в якій
слідували космонавти тт. Береговий, Ніколаєв,
Терешкова, Леонов. В результаті зазнали пора-
нень водій автомашини і мотоцикліст, який суп-
роводжував кортеж. Ніхто з космонавтів не по-
страждав. Той, хто стріляв, затриманий на місці
злочину. Проводиться слідство»10.
У своїх звітах про реагування населення
на теракт КДБ УРСР поділило «респондентів»
на 3 групи: 1) ті, хто засуджували замах та вва-
жали, що мішенню мали бути космонавти, як і
писала радянська преса; 2) ті, хто засуджували
замах і були переконані, що мішенню мав бути
Л.І. Брежнєв; 3) ті, хто схвалювали замах та вва-
жали, що мішенню мав бути Л.І. Брежнєв.
Більшість представників першої групи
пов’язували напад з діяльністю іноземних дер-
жав. «Це постріли іноземної розвідки. Я собі не
можу уявити, що в Радянському Союзі можуть
бути такі негідники. Наші слідчі органи, без-
умовно, доведуть цю справу до кінця. Інакше
бути не може. Всю шайку треба знищити і ши-
роко про це оголосити», – не приховував своїх
почуттів робітник Київського молочного заводу
1969 рік: реакція українського на се лення
на резонансні події зовнішньої та внутрішньої політики СРСР
145
5 ГДА СБУ, ф.16, оп.1, спр. 971, арк. 52.
6 Там само, арк. 51–52.
7 Там само, арк. 53.
8 Там само, арк. 51.
9 Там само. – Арк.52–53.
10 Зенькович Н. А. Покушения и инсценировки. От Ленина до Ельцина. – М.: Олма-Пресс, 1998. –
С.183.
Полиновський11. Свою версію невдалого замаху
висловив заступник начальника ковальського
цеху Донецького машинобудівного заводу Кап-
лан: «Тут видно американський почерк, їхня
школа. В них деякі гади вчаться… Мабуть, тут
замішані і чехи»12. Схожі думки висловлював
і робітник залізничної станції «Чернівці»
Н.І. Бєлов: «Цього паразита купили американці,
змусили стріляти у космонавтів з тим, щоб потім
кричати на весь світ, що стріляють (…) не тільки
в США, але і в СРСР»13. Побачив «заокеанський
слід» у здійсненому теракті й робітник Косто-
пільського домобудівного комбінату Рівненської
області М.К. Єгоров: «Цей замах, мабуть, робота
американської розвідки, яка хотіла завадити
нашому святу»14. Начальник спеціального кон-
структорського бюро заводу «Фотоприлад» Чер-
каської області І.Н. Петров був переконаний
у тому: «Стріляла куплена людина, яка продала
своє життя, мабуть, іноземній розвідці. Зроблено
це з такою метою, щоб показати, що не тільки в
США, але і в нашій країні можливі подібні
випадки»15. Подібної думки притримувався
електрослюсар Дніпропетровського заводу імені
Карла Лібкнехта П.С. Жадан: «Американська
розвідка до нас закидає терористів, щоб ство-
рити видимість, начебто в нас в країні така ж
анархія, як і в США, і звичайно, щоб зіпсувати
нам свято зустрічі космонавтів»16. Спецслужби
основного противника СРСР звинувачував сту-
дент 3 курсу Дніпропетровського гірничого
інституту Ю. Кожик: «Це дії ЦРУ. Вони на такі
справи здатні, піднімуть потім цього злочинця
на щит, зроблять героєм, буде реклама»17. На
думку молодшого наукового співробітника гір-
ничої медицини Донецького науково-дослідного
інституту Петренка «цей випадок може бути
провокацією з боку ФРН, яка направила для
здійснення терористичного акту когось із чехів,
щоби таким чином загострити відносини між
СРСР та Чехословаччиною»18. Натомість інже-
нер Сімферопольского аеропорту Хорошун при-
тримувався версії про причетність китайських
спецслужб до вчинення теракту: «Постріли біля
Кремля – це провокаційні дії, які здійснені за
завданням іноземної розвідки або злочинця ку-
пили китайці»19. Редактор Львівської телестудії
Скочиляс пов’язав теракт із актом самоспалення
чеського студента Я. Палаха та висловив припу-
щення, що «у космонавтів стріляв чеський теро-
рист»20. Робітник Хмельницького автобусного
парку Л.Д. Олійник звинувачував західні роз-
відки загалом: «Людина, яка стріляла, мабуть
куплена за долари та виконувала волю імперіа-
лістів та їхніх розвідок. Добре, що уряд оголосив
про цей факт народу. Потрібно провести мі-
тинги, що трудівники засудили підлі дії злочин-
ців»21.
Деякі «респонденти» були переконані, що
злочинець, який стріляв у космонавтів належить
до групи релігійних фанатиків. Так, заступник
головного бухгалтера Мукачівського лікуваль-
ного об’єднання В.І. Услімберов заявляв: «Цей
замах зроблено за завданням сектантів, тому що
космонавти вторглись у небесні сфери». Схожої
думки притримувалась і економіст планово-фі-
нансового відділу Комітету по пресі О.А. Поря-
денна: «Я вважаю, що зговір підготували пред-
ставники релігії, щоб таким чином помститися
космонавтам та налякати їх своїми діями, за те
що вони спростували віру у потойбічні сили і
різного роду богів»22.
3/4 ’2017Віталій Криворучко К Р А Є З Н А В С Т В О
146
11 ГДА СБУ, ф. 16, оп. 1, спр. 971, арк. 159.
12 Там само.
13 Там само, арк. 166.
14 Там само, арк. 174.
15 Там само, арк. 166.
16 Там само.
17 Там само.
18 Там само, арк. 160.
19 Там само, арк. 166.
20 Там само, арк. 175.
21 Там само, арк. 159.
22 Там само, арк. 168.
Представники другої групи, найчисленнішої
у звітах КДБ, були впевнені, що метою замаху
були «керівники партії та уряду», а не космо-
навти як це прагнула подати радянська преса.
«Невже до нас починає проникати західна мода
вбивати політичних діячів. Мабуть той, хто стрі-
ляв, мав намір стріляти в ту машину, де їхали
члени уряду», – заявляв старший вальцюваль-
ник холодного прокату заводу «Запоріжсталь»
В. Булат23. Не вірив, що об’єктом теракту були
космонавти і студент другого курсу Дніпропет-
ровського медичного інституту Ю.М. Кисельов:
«По радіо кажуть, що якийсь злочинець стріляв
у космонавтів, поранив шофера та мотоцикліста.
Всім ясно, що він стріляв у членів уряду, а не у
космонавтів, але не знав, у якій машині вони
знаходяться»24 «Тут все явно, стріляли не у кос-
монавтів, а розраховували, що в другій машині
буде уряд», – говорила лікар Хмельницької мі-
ської лікарні Є.І. Осадча25. «Те, що стріляли не
в космонавтів, а в керівників партії – це ясно», -
вважав начальник ливарного цеху Донецького
машинобудівного заводу Прозоров26. Такої ж
думки був і начальник відділу праці та заробіт-
ної плати Чернігівського комбінату синтетичних
волокон Б.І. Самей: «Судячи з усього, постріли
були не у космонавтів, а у керівників партії та
уряду. Стрілець, видно, помилився»27. Завідувач
учбовою частиною музичної школи у Чернігові
Волков у розмові з викладачами (один з яких, на-
певно, і доніс в КДБ) порівняв СРСР з Заходом:
«До чого розпустився народ, якщо в нас почина-
ють стріляти в керівників, як у Америці»28. З по-
діями у США порівнював московський теракт
і робітник шахти № 10 імені Артема треста «Ко-
мунарськвугілля» Луганської області В.Н. Шев-
ченко, який у присутності робітників бригади
сказав: «Замах був не на космонавтів, а на уряд,
щоб довести, що не тільки у США вбиваються
президентів, а і в Радянському Союзі»29.
Співробітниками Комітету держбезпеки
були зафіксовані схвальні відгуки на дії особи,
яка наважилася здійснити постріли у бік урядо-
вого кортежу. Гірничий майстер шахти імені
Баженова тресту «Макіїввугілля» Донецької
області А.Л. Юрченко, в бесіді з колегами ви-
словив переконання: «Це стріляли не в космо-
навтів, постріли призначалися партії та уряду,
але переплутали машини. Шкода, що їх не при-
хлопнули»30. «Давно в нас в Союзі цього не
було. (…). Стріляла одна людина, скоро будуть
інші», – заявляв старший майстер Луганського
машинобудівного інституту О.П. Карауш31.
Схвалював дії терориста і житель села Люби-
ковичи Сарненького району Рівненської області
П.М. Калкош, який, за даними КДБ, дізнався
про подію з програми радіостанції «Голос Аме-
рики»: «Стріляли в одного з керівників КПРС і
шкода, що не влучили. Треба було вбивати.
Правильно роблять, що стріляють відкрито, хай
знають за кордоном»32. Після таких смілвих ви-
словлювань О.П. Карауш та П.М. Калкош були
взяті КДБ в перевірку. Житель Івано-Франків-
ська Вайберг, про якого КДБ було відомо, що
він «антирадянськи налаштований та слухає во-
рожі голоси», висловив жаль, що стріляли у
космонавтів, а не в членів уряду33. Інші мотиви
для схвалення дій В.І. Ільїна висловив водій ав-
тонавантажувача станції Миколаїв І.Г. Кравцов:
«Погано, що не постріляли цих космонавтів».
На зауваження іншого робітника, що космо-
навти йому нічого поганого не зробили,
І.Г. Кравцов начебто відповів, що «їм живеться,
як у раю»34.
1969 рік: реакція українського на се лення
на резонансні події зовнішньої та внутрішньої політики СРСР
147
23 ГДА СБУ, ф. 16, оп. 1, спр. 971, арк. 158.
24 Там само, арк. 165.
25 Там само, арк. 162.
26 Там само, арк. 160.
27 Там само, арк. 165.
28 Там само, арк. 161.
29 Там само, арк. 165.
30 Там само, арк. 163.
31 Там само, арк. 171.
32 Там само, арк. 172.
33 Там само, арк. 178.
34 Там само.
Варто зазначити, що у звітах КДБ, присвя-
чених теракту у січні 1969 року, значна увага
приділялася висловлюванням громадян, в яких
йщлося про вжиття жорстких заходів у країні у
зв’язку із замахом на знаних осіб в Радянському
Союзі. «Я думаю, що постріли на Красній
площі говорять про те, що багато хто з нас роз-
пустився та не зустрічає обмежень у своїх діях.
Треба більше давити таких негідників», – ствер-
джував інженер Запорізького заводу «Комунар»
К.М. Фучаджий35. З ним був згоден і провідний
інженер Конотопського електромеханічного за-
воду А.М. Скринніков: «Треба покінчувати з лі-
бералізмом. Через це всякий шмаркач робить що
хоче, розпустились далі нема куди. Треба вжи-
вати найжорсткіших заходів до випадів ворожих
елементів36». На занадто ліберальні радянські за-
кони скаржився начальник юридичного бюро
Чернігівського комбінату синтетичних волокон,
член КПРС, А.А. Погребняк: «Мені як юристу
не зрозуміла законодавча слабина по відно-
шенню до злочинців. Ворожі елементи безкарно
піднімають голову. Багато говоримо про гума-
нізм, але мало виявляємо жорсткості»37.
Поряд з тими хто вимагав більш жорстких
дій від влади, були й ті, хто таких дій побою-
вався. «Як би не почалися масові репресії», –
висловлював свою стурбованість інженер тех-
ніки безпеки Київського заводу «Радіоприлад»
Омельченко38. Про спонукальні чинники дій те-
рориста роздумовував робітник тресту «Львів-
газ» Якубенчук: «Це могла зробити невдоволена
людина у зв’язку з ускладненнями з продуктами
харчування і підвищенням ринкових цін»39.
В контексті розмов про посилення пильності,
зміцнення трудової дисципліни, які фіксу вало
КДБ, часто зустрічається прізвище Й.В. Сталіна.
«В наш час треба повернутись до сталінської дис-
ципліни, щоб усіх злочинців суворо карати», –
сказав у присутності підлеглих голова колгоспу
«Жовтень» Острозького району Рівненської об-
ласті П.І. Облапенко40. «По-сталінськи поси-
лити боротьбу з ворожими елементами» пропо-
нував слюсар заводу «Комунар» у Запоріжжі
В.М. Полежай41. «Ми дуже гуманно ставимось
до багатьох видів злочинів. Непогано б мати
сьогодні другого Сталіна, котрий би збільшив
покарання за подібні злочини», – такою була
думка начальника цеху № 40 Сумського насос-
ного заводу А.П. Петрова, яка потрапила у звіти
КДБ42.
На тлі позитивних відгуків на адресу Й. Ста-
ліна, у негативному контексті у звітах КДБ
згадується прізвище відстороненого від влади
Микити Хрущова. «Всього цього могло не ста-
тися, якби Хрущов не розігнав органи державної
безпеки і не розвалив роботу у сфері ідеології», –
стверджував старший редактор відділу місцевих
видань в обласних центрах республіканського
Комітету друку Н.П. Долошенко43. Звинувачував
М. Хрущова у всіх бідах в країні і начальник ла-
бораторії Запорізького особливого конструктор-
ського бюро «Прогрес» А.І. Бражко: «За час пе-
ребування у керівництві ЦК КПРС Хрущова
зроблено багато помилкових і шкідливих твер-
джень про те, що в нашій країні немає політич-
них злочинців і в зв’язку з цим було послаблено
боротьбу з антирадянською діяльністю з боку
окремої категорії громадян»44.
Навесні 1969 року спеціальні підрозділи
Комітету держбезпеки «збирали думки» пересіч-
них громадян з приводу збройного конфлікту
СРСР з Китаєм. Прикрий інцидент стався в
районі острова Даманський (китайською –
Джень бао). В ніч з 1 на 2 березня 1969 року
близько 77 китайських військовослужбовців в
зимовому камуфляжі, озброєних карабінами і
автоматами Калашнікова, переправилися на
3/4 ’2017Віталій Криворучко К Р А Є З Н А В С Т В О
148
35 ГДА СБУ, ф. 16, оп. 1, спр. 971, арк. 169.
36 Там само, арк. 170.
37 Там само, – Арк.170–171.
38 Там само, арк. 162.
39 Там само, арк. 177.
40 Там само, арк. 176.
41 Там само, арк. 169–170.
42 Там само, арк. 177–178
43 Там само, арк. 175.
44 Там само, арк. 176.
Даманський. Радянські прикордонники застосу-
вали стрілецьку зброю, БМП та міномети. У бою
2 березня загинув 31 радянський прикордонник,
14 зазнали поранень45. Втрати китайської сто-
рони (за оцінкою комісії КДБ СРСР під голову-
ванням генерал-полковника М.С. Захарова) ста-
новили 39 осіб, убитими.
Перший звіт про реагування населення рес-
публіки на повідомлення радянської преси про
збройний інцидент на радянсько-китайському
кордоні КДБ УРСР підготував 4 березня 1969
року . В ньому в основному містились відгуки із
засудженням дій китайської сторони. Так
«знищити всіх китайських провокаторів, які пе-
рейшли наш кордон» пропонував робітник
транспортного цеху Дарницького шовкового
комбінату М.Д. Філін46. «За кожного вбитого на-
шого солдата вбивати десять китайців, або вони
знахабніють і нашу країну поглине жовта китай-
ська хвиля», – пропонував робітник шахти
номер 4 тресту «Краснолучвугілля» Луганської
області В.І. Ляхов47. Слюсар Дніпропетровсько -
го ремонтно-механічного цеху заводу металур-
гійного обладнання П.Є. Бітков своє обурення з
приводу подій на острові Даманський спрямував
у бік китайського лідера Мао Цзедуна: «Ну що
ще треба китайцям? Скільки їм допомагали, а
вони нам тепер відплачують провокаціями. А ми
ж їм безкоштовно збудували електростанцію. За-
мість того, щоб справді виступити проти капіта-
лістів, вони виступають проти своїх. Мені не
віриться, що Мао комуніст. І нікого в Китаї не
знайдеться, щоб Мао вбити»48. Смерті китай-
ського лідера зажадала працівниця Івано-Фран-
ківської обласної бібліотеки К.А. Келлер49.
Вже у першому звіті КДБ про реакцію насе-
лення на події на радянсько-китайському кордоні
зустрічаємо непоодиноке фіксування панічних
настроїв. Так викладач Сумського музичного
училища А.Н. Голован роздумовував наступним
чином: «Китайці провокують війну. Вона їм
необхідна для отримання економічного по-
штовху, для зміцнення свого становища у світі.
Вони спроможні на все, навіть на війну з Радян-
ським Союзом»50. Робітник контори «Вторчер-
мет» Гаркуша з Сумської області так описував
зростаючі панічні настрої у жителів північно-
східного регіону України: «В нас у поселенні
«Хіммістечко» почали з магазинів розкуповувати
всі продукти. Навіть те, що лежало роками. Ма-
буть люди, ді знав шись про події на кордоні, по-
думали, що буде війна»51. Побоювання з приводу
майбутньої радян сько-китайської війни вислов-
лювала і співробітниця Полтавського облздрав-
відділу М.Г. Сер біна: «Всі ми обурені та стурбо-
вані провокацією китайських хунвейбінів, які
порушили наш кордон. В мене син та зять – вій-
ськові льотчики. Я би не хотіла, щоб вони стали
жертвами свавілля, яке здійснює Мао Цзедун»52.
Асистент кафедри фармакології Вінниць-
кого медичного інституту А.П. Кабернік заявив:
«З китайцями важко буде воювати, бо вони
мають великі людські резерви. Уряд не випад-
ково проводить переселення молоді до радян-
ського кордону. Китай вже має атомні підводні
човни. Вони можуть проти СРСР кинути живу
силу і техніку, в тому числі атомну зброю.
А це значить війна»53. Пенсіонер, житель міста
Хмельницька А.С. Сашин у приватному спілку-
ванні, яка була зафіксована спецслужбами,
запевняв співбесідників: «Наша дружба з брат-
ськими народами тріщить по всіх швах. Відвер-
нувся від нас Китай, ставши ворогом, гірку
пілюлю піднесла Чехословаччина, ще раніше
порвала будь-які зв’язки з нами Індонезія, гни-
ють в тюрмах тисячі комуністів. Так може бути
в майбутньому і з В’єтнамом, куди щодня ми
вкладаємо до 2 мільйонів рублів»54.
1969 рік: реакція українського на се лення
на резонансні події зовнішньої та внутрішньої політики СРСР
149
45 Рябушкин Д.С. Мифы Даманского. – М.: АСТ; Транзиткнига, 2004. – С. 45.
46 ГДА СБУ, ф. 16, оп. 1, спр. 971, арк. 251.
47 Там само, арк. 252.
48 Там само, арк. 250–251.
49 Там само, арк. 254.
50 Там само, арк. 252–253
51 Там само, арк. 253.
52 Там само, арк. 254.
53 Там само, арк. 279.
54 Там само, арк. 279.
Як «нездорові судження» були сприйняті ра-
дянськими спецслужбами висловлювання жи-
тельки Івано-Франківська Р.С. Епштейн: «Нагря-
нули б китайці або й сам дідько та забрав би наш
хвалений рай в пекло. А то пани є пани, вони
мають велику суму грошей, а ми жалюгідну пен-
сію. На неї існувати важко»55.
14-15 березня 1969 року відбувся друг етап
збройного конфлікту (або як його називала ра-
дянська преса – «інциденту»). Цього разу крім
БМП та мінометів були застосовані танки та
установки залпового вогню «Град»56.
Вже 16 березня КДБ підготував черговий
огляд думок різних верств населення республіки
з приводу подій на острові Даманський.
При ознайомленні з інформаційним пові-
домленням КДБ кидається у вічі той факт, що
населення України активно підхопило термін
радянської преси про так званих «китайських
фашистів». Так, контролер київського заводу
«Арсенал» С.С. Бутенко пропонував «нещадно
стріляти в китайських фашистів»57, а студент
Харківського інституту культури Т.В. Подіков
висловлював наміри їхати на Далекий Схід для
боротьби з «китайськими фашистами»58. Разом
з тим, у донесеннях радянських спецслужб у се-
редині березня 1969 року значно більше уваги
приділяється висловлюванням громадян, які
кваліфікувалися як «обивательські», «шкідливі»
або «ворожі»59. Так заступник директора Інсти-
туту фізіології ім. О.О. Богомольця, член КПРС
Рябчун наступним чином сформулював кри-
тичні зауваження на адресу радянської диплома-
тії: «Повідомлення радянського уряду дуже хви-
люють, бо може початись війна. Наглість
китайців веде до цього. Чому все це сталося, не
можу зрозуміти. Дивно, що досі не врегульовано
прикордонні демаркаційні питання з Китаєм. Це
недопустимо, щоб якийсь нікому не потрібний
острівець став приводом для військового кон-
флікту між соціалістичними країнами»60. Досить
критично на адресу радянського уряду висловився
і член Спілки журналістів України Зарячинський:
«Цей конфлікт приносить велику шкоду світо-
вому комуністичному руху. Страшні чехосло-
вацькі події і тепер перестрілка з Китаєм – все
це тільки на шкоду нам. Наш авторитет і так
упав низько в очах прогресивної світової гро-
мадськості. А тепер він зруйнується до кінця.
Люди, які ще вірили комуністам, які можуть збу-
дувати світ на справедливій гуманній основі,
тепер втратять цю віру. Зрештою, яка різниця
між комуністами та імперіалістами?»61. «Народу
важко розібратись хто правий, а хто винуватий,
оскільки він далекий від великої політики і не має
детальних матеріалів. А газети та радіо нашої
країни висвітлюють події в Китаї однобічно та на
нашу користь. Для того, щоб розібратись, треба
почути дві сторони. Ми знаємо, що китайський
народ працелюбний, народ-революціонер і нам
багато треба в них повчитись», – не приховував
своїх думок викладач математики середньої
школи № 18 міста Чернівці С.Н. Образ цов62. Не-
вдоволеність відсутністю повної і об’єктивної
інформації про радянсько-китайський конфлікт
демонстрував артист Луганського драматичного
театру П.Г. Афанасьєв: «Ми ще не знаємо
істини. Кричимо, що Мао ворог. Ми так само
кричали, що Тіто ворог, а потім наказано було
вважати його другом, хоча його політика зали-
шилась незмінною. Так само буде і з Мао.
Будуть вважати його марксистом і другом»63.
Особливо ретельно вивчалися співробітни-
ками органів держбезпеки настрої у середовищі
«колишніх учасників націоналістичного під-
пілля». Засуджений за націоналістичну діяльність
житель міста Дніпропетровська (нині м. Дніпро)
С.Н. Демкович у розмові з агентами КДБ заявив:
«Китайці ведуть жорстку боротьбу проти банди
Хрущово-ревізіоністів, тобто радянського уряду.
3/4 ’2017Віталій Криворучко К Р А Є З Н А В С Т В О
150
55 ГДА СБУ, ф. 16, оп. 1, спр. 971, арк. 255.
56 Рябушкин. Д.С. Вказ. праця. – С. 189.
57 ГДА СБУ, ф.16, оп.1, спр. 971, арк. 351.
58 Там само, арк. 352.
59 Там само, арк. 349, 357.
60 Там само, арк. 349.
61 Там само, арк. 357.
62 Там само, арк. 349.
63 Там само, арк. 349-350.
Ворожнеча породжена тим, що радянський уряд
не дає можливості соціалістичним країнам са-
мостійно будувати соціалізм, а робити це треба
під диктовку Радянського Союзу. Інцидент на
радянсько-китайському кордоні закономір-
ний»64. Житель Львівської області М.І. Матиїв,
якого у звіті називаються «об’єктом зацікавле-
ності органів КДБ», заявляв: «Китай має рацію,
щодо претензій на острів Даманський. Ці землі
колись належали Китаю, і він законно вимагає
їх повернення. Тепер без війни не обійдеться»65.
Завдяки інформаційним повідомленням КДБ
на адресу вищого партійного керівництва респуб-
ліки можливо відобразити спектр думок насе-
лення УРСР стосовно відмови радянським уря-
дом провести 1 травня 1969 року військового
параду. На тлі загального схвалення рішення ра-
дянського уряду фіксувались непоодинокі роз-
думи-версії про причини скасування урочистого
огляду військ у День міжнародної солідарності
трудящих. Машиніст холодильних приладів на
моторному заводі міста Запоріжжя Р. Хацан був
переконаний, що «скасування традиційних вій-
ськових парадів викликане недавніми подіями на
Красній площі у Москві під час зустрічі космо-
навтів, коли була зроблена спроба здійснити замах
на керівників уряду. Тому боячись повторення
таких акцій, уряд вирішив скасувати парад»66.
Аналізуючи настрої населення в республіці
у 1969 році можемо дійти певних узагальнюю-
чих висновків. Процес ритмічного постачання
товарів у роздрібну торговельну мережу в
першу чергу продовольства, було одним із пріо-
ритетних для більшості громадян. Відсутність
у магазинах цілих груп товарів, їхня погана
якість та високі ціни викликали невдоволення
різних груп населення. У 1969 році високими
в українському соціумі були очікування воєн-
них дій, спричинене суперечкою Радянського
Союзу з Китаєм щодо острова Даманський.
Саме у березні 1969-го зафіксовано найбільший
сплеск чуток, що призвело до масового скупо-
вування населенням України товарів першої
необхідності. Панічних настроїв та гнітючої
тривоги серед різних прошарків населення
вдалося подолати лише восени 1969 року, коли
відбулися переговори глав урядів СРСР і КНР,
на яких було досягнуто угоди про необхідність
перегляду радянсько-китайського кордону.
1969 рік: реакція українського на се лення
на резонансні події зовнішньої та внутрішньої політики СРСР
151
64 ГДА СБУ, ф. 16, оп. 1, спр. 972, арк. 29-30.
65 Там само, арк. 30.
66 Там само, арк. 20.
Zenkovich N.A. Pokuchenie i incenirovki. Ot Lenina do Elcina. Moskva, Olma-press, 1998 [in Russian].
Rybuchkin D.S. Mifi Damaskogo – Moskva, AST, 2004 [in Russian].
References
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-168902 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T12:59:09Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Криворучко, В. 2020-05-25T15:12:29Z 2020-05-25T15:12:29Z 2017 1969 рік: реакція українського населення на резонансні події зовнішньої та внутрішньої політики СРСР / В. Криворучко // Краєзнавство. — 2017. — № 3-4. — С. 143-151. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168902 316.776.34(321.11):32(477) «1969» У статті розглядаються суспільно-політичні настрої в УРСР наприкінці 1960-х років, які вивчаються крізь призму звітів КДБ УРСР та ЦК КПУ. Аналіз, зроблений на основі документів Галузевого державного архіву Служби безпеки України, дозволяє окреслити проблемне коло питань та охарактеризувати їхню тематичну спрямованість. Основну увагу приділено питанням, які стосувались реакції населення на замах на Л.І. Брежнєва, військового конфлікту на радянсько-китайському кордоні, реакції на якість постачання продуктів харчування та промислових товарів, а також на перебіг світового політичного процесу, а також проблемам внутрішнього життя республіки та країни. Price hike due to expecting for a war: anxious atmosphere in the UkrUSSr in 1969 through KGB reports. The article examines popular social and political atmosphere in the UkrUSSr in 1969 that are studied through Ukrainian KGB reports. Analyzing the documents of the SBU Central State Archive allows to envelop the general key questions and define their thematic direction. The main focus is directed to the group of questions that analyze the popular response on the assignation attempt of Leonid Brezhniev, the military conflict on the Soviet-Chinese border, quality of food and household supplies, as well as reactions to the political events around the world and inside the republic and the Soviet Union. В статье рассматриваются общественно-политические настроения в УССР конца 1960-х годов, которые изучаются сквозь призму отчетов республиканского КГБ ЦК КПУ . Анализ, сделанный на основе документов Отраслевого государственного архива Службы безопасности Украины, позволяет очертить круг проблемных вопросов и охарактеризовать их тематическую направленность. Основное внимание уделено группе вопросов, касающихся реакции населения на покушение на Л.И.Брежнева, а также на военный конфликт на советско-китайской границе; реакции на качество поставки продуктов питания и промышленных товаров. Рассматривается реакция на ход мирового политического процесса, а также проблемы внутренней жизни республики и страны. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Джерела та біографічні студії 1969 рік: реакція українського населення на резонансні події зовнішньої та внутрішньої політики СРСР 1969: response of the population of the Ukrainian Soviet Socialist Republic to the foreign policy and life inside in USSR 1969 год: реакция украинского населения на резонансные события внешней и внутренней политики СССР Article published earlier |
| spellingShingle | 1969 рік: реакція українського населення на резонансні події зовнішньої та внутрішньої політики СРСР Криворучко, В. Джерела та біографічні студії |
| title | 1969 рік: реакція українського населення на резонансні події зовнішньої та внутрішньої політики СРСР |
| title_alt | 1969: response of the population of the Ukrainian Soviet Socialist Republic to the foreign policy and life inside in USSR 1969 год: реакция украинского населения на резонансные события внешней и внутренней политики СССР |
| title_full | 1969 рік: реакція українського населення на резонансні події зовнішньої та внутрішньої політики СРСР |
| title_fullStr | 1969 рік: реакція українського населення на резонансні події зовнішньої та внутрішньої політики СРСР |
| title_full_unstemmed | 1969 рік: реакція українського населення на резонансні події зовнішньої та внутрішньої політики СРСР |
| title_short | 1969 рік: реакція українського населення на резонансні події зовнішньої та внутрішньої політики СРСР |
| title_sort | 1969 рік: реакція українського населення на резонансні події зовнішньої та внутрішньої політики срср |
| topic | Джерела та біографічні студії |
| topic_facet | Джерела та біографічні студії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168902 |
| work_keys_str_mv | AT krivoručkov 1969ríkreakcíâukraínsʹkogonaselennânarezonansnípodíízovníšnʹoítavnutríšnʹoípolítikisrsr AT krivoručkov 1969responseofthepopulationoftheukrainiansovietsocialistrepublictotheforeignpolicyandlifeinsideinussr AT krivoručkov 1969godreakciâukrainskogonaseleniânarezonansnyesobytiâvnešneiivnutrenneipolitikisssr |