Патріот української землі (Володимир Іванович Різник)
В переддень свят Покрови та Захисника України з моєї малої батьківщини – Мелітопольщини прийшла сумна і трагічна звістка: відійшов у вічність національного виміру учений-краєзнавець, ветеран і визначний організатор санітарної медицини, донедавна керівник Мелітопольської СЕС, письменник і публіцист...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Datum: | 2017 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2017
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168927 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Патріот української землі (Володимир Іванович Різник) / П. Вольвач // Краєзнавство. — 2017. — № 3-4. — С. 371-373. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-168927 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Вольвач, П. 2020-05-25T15:17:45Z 2020-05-25T15:17:45Z 2017 Патріот української землі (Володимир Іванович Різник) / П. Вольвач // Краєзнавство. — 2017. — № 3-4. — С. 371-373. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168927 В переддень свят Покрови та Захисника України з моєї малої батьківщини – Мелітопольщини прийшла сумна і трагічна звістка: відійшов у вічність національного виміру учений-краєзнавець, ветеран і визначний організатор санітарної медицини, донедавна керівник Мелітопольської СЕС, письменник і публіцист, багатогранно обдарована людина, відомий громадський діяч, почесний громадянин міста Мелітополь, стипендіат Президента України, великий український патріот, симиренкознавець та один із моїх найкращих друзів Володимир Різник. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство In memorium Патріот української землі (Володимир Іванович Різник) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Патріот української землі (Володимир Іванович Різник) |
| spellingShingle |
Патріот української землі (Володимир Іванович Різник) Вольвач, П. In memorium |
| title_short |
Патріот української землі (Володимир Іванович Різник) |
| title_full |
Патріот української землі (Володимир Іванович Різник) |
| title_fullStr |
Патріот української землі (Володимир Іванович Різник) |
| title_full_unstemmed |
Патріот української землі (Володимир Іванович Різник) |
| title_sort |
патріот української землі (володимир іванович різник) |
| author |
Вольвач, П. |
| author_facet |
Вольвач, П. |
| topic |
In memorium |
| topic_facet |
In memorium |
| publishDate |
2017 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Краєзнавство |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| description |
В переддень свят Покрови та Захисника України з моєї малої батьківщини – Мелітопольщини прийшла сумна і трагічна звістка:
відійшов у вічність національного виміру учений-краєзнавець, ветеран і визначний організатор санітарної медицини, донедавна
керівник Мелітопольської СЕС, письменник і публіцист, багатогранно обдарована людина,
відомий громадський діяч, почесний громадянин міста Мелітополь, стипендіат Президента України, великий український патріот,
симиренкознавець та один із моїх найкращих друзів Володимир Різник.
|
| issn |
2222-5250 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168927 |
| citation_txt |
Патріот української землі (Володимир Іванович Різник) / П. Вольвач // Краєзнавство. — 2017. — № 3-4. — С. 371-373. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT volʹvačp patríotukraínsʹkoízemlívolodimirívanovičríznik |
| first_indexed |
2025-11-26T18:04:50Z |
| last_indexed |
2025-11-26T18:04:50Z |
| _version_ |
1850766932689551360 |
| fulltext |
ПАТРІОТ УКРАЇНСЬКОЇ ЗЕМЛІ
(Володимир Іванович Різник)
В переддень свят Покрови та Захисника
України з моєї малої батьківщини – Меліто-
польщини прийшла сумна і трагічна звістка:
відійшов у вічність національного виміру
учений-краєзнавець, ветеран і визначний
організатор санітарної медицини, донедавна
керівник Мелітопольської СЕС, письменник і
публіцист, багатогранно обдарована людина,
відомий громадський діяч, почесний грома-
дянин міста Мелітополь, стипендіат Прези-
дента України, великий український патріот,
симиренкознавець та один із моїх найкращих
друзів Володимир Різник.
371
Нащадок запорозький козаків та садівників
з Придніпров’я, народився у перший повоєнний
рік під Запоріжжям у селі Веселянці Кушугун-
ського р-ну. Його батько український солдат, а
мати – звільнена з гітлерівського концтабору
бранка з України. Хлопець виховувався дідом та
в одному з Василівських інтернатів. У 1970 році
закінчив Дніпропетровський медичний інститут.
Слухав лекції відомих український учених –
корифеїв гігієнічної та епідеміологічної науки:
Громашевського, Медведя, Жаботинського, Шан -
дала, Павлова, Покровського, Габовича, Калюж-
ного, Братуся, Шутика. Одночасно заочно на-
вчався у театральній студії народного артиста
СРСР Юрія Любимова у Москві. Працював у
різних санітарно-епідеміологічних установа
Запорізької області.
Наприкінці 70-х років минулого століття його
призначили головним санітарним лікарем Мелі-
топольської санітарно-епідеміологічної станції
На цій посаді він працював до самої раптової
смерті. Влітку минулого року санітарно-епіде-
міологічна служба України, учені-краєзнавці,
численні друзі та широка громадськість міста
вшанували його славетне 70-ліття.
Науковий та літературно-публіцистичний
доробок небіжчика величезний. Він – автор
близько сотні фахових, краєзнавчих та публіцис-
тичних праць, різножанрових науково-популяр-
них творів.
Володимир Різник збагатив санітарно-гігіє-
нічну науку, історію та краєзнавство дюжиною
оригінальних, добротних монографій, відкрив
для Північної Таврії і, зокрема, для Меліто-
польщини, цілу низку забутих і знакових для
всієї України особистостей.
Авторитетний краєзнавець був одним із
ініціаторів створення на Мелітопольщині Націо-
нального історико-культурного заповідника
«Кам’яна Могила», здійснив видання унікаль-
ного фотоальбому «Мелітополь ХХ століття»,
«Таврійської кулінарії», спорудив у центрі Ме-
літополя пам’ятник основоположнику земської
медицини на Мелітопольщині, організатору Ме-
літопольської СЕС, основоположнику меліто-
польського промислового садівництва, піонеру
освоєння сипких пісків Нижнього Придніпров’я
під сади та виноградники, батьку знаменитої ме-
літопольської черешні – Андрію Корвацькому.
Пишаюся тим, що мені пощастило разом із
знаним краєзнавцем повертати із забуття ім’я
видатного таврійського земського лікаря та та-
лановитого ученого-садівника Андрія Корваць-
кого. Цю справу після мого вимушеного від’їзду
з Мелітополя продовжив Володимир Різник. На-
прикінці 70-х років минулого століття його при-
значили головним лікарем Мелітопольської
СЕС, яку колись створив Андрій Корвацький.
Новий керманич станції не обмежився лише фа-
ховою роботою, але й розпочав активну пошу-
кову діяльність, вивчаючи історію СЕС та діяль-
ність її першого керівника.
Мушу зауважити, що на той час ми з місце-
вим мелітопольським істориком Зиновієм Дуб-
ровським підготували солідну науково-попу-
лярну монографію про життя та діяльність
Андрія Корвацького. Кілька розлогих публікацій
про мелітопольського подвижника – лікаря та
садівника я зробив і у запорізькій пресі. Публі-
кації докорінно міняли висвітлення історії мелі-
топольського садівника і не стикувалися із за-
гально прийнятою компартійною точкою зору.
Партійне начальство та інститутське керівниц-
тво звинувачували мене в необ’єктивному ви-
світленні історії і заборонили публікацію нашої
праці «Серед пісків, за шляхом Муравським».
Її я з своїм співавтором направив у дніпропет-
ровське видавництво «Промінь». Через цей кон-
флікт я змушений був покинути Інститут і по-
вернутися до Криму.
Рукопис нашої монографії мудра невістка
Корвацького Катерина Тубалова передала до
Херсонського державного архіву, на батьківщину
лікаря. Володимир Іванович відшукав переданий
рукопис і зустрівся зі мною у Сімферополі. Він
взявся за видання праці. Тож, завдячуючи йому,
майже через 30 років після написання науково-
популярного нарису про Андрія Корвацького в
2007 році. Він був опублікований окремою кни-
гою, з передмовою Володимира Різника у видав-
ничому домі Мелітополя.
З того часу діяльність доктора Андрія Кор-
вацького та створеної ним Мелітопольської СЕС
стало головною темою в дослідженнях Володи-
мира Різника.
Як фахівець з санітарної медицини, мій по-
братим набагато глибше вивчав історію форму-
вання земської медицини у Північній Таврії,
історію та діяльність Мелітопольської СЕС,
створеної Андрієм Корвацьким. Об’єднавши з
моїми садівничими дослідженнями, пошукові
здобуття Володимира Різника, упродовж 2008–
2009 років, ми видали у ТОВ «Видавничий бу-
динок Мелітопольської міської друкарні» два
томи монографії «Провісник» про життя та ді-
яльність Андрія Корвацького. Володимир Івано-
вич взяв на себе також всі організаційні та фі-
нансові питання.
Краєзнавець ініціював також створення те-
лефільму «Зірка Корвацького» та організацію
постійно діючої експозиції у Мелітопольському
краєзнавчому музеї. Разом з Володимиром Різ-
ником на запорізькому та мелітопольському те-
лебаченні ми провели кілька передач.
У пошуках матеріалів про видатного таврій-
ського лікаря та садівника мелітопольський кра-
єзнавець ретельно вивчав московські, петер-
бурзькі, польські і навіть паризькі архіви. За іні-
ціативи і фінансової підтримки дослідника, у
м. Мелітополі поблизу СЕС відкрили пам’ятник
знаменитому лікарю й садівнику Андрію Кор-
вацькому. Володимир Різник ініціював також
відродження та впорядкування могили Андрія
Корвацького на території його родинної садиби,
розташованої на мелітопольських сипких пісках.
Як багатогранний дослідник, тонкий зна-
вець поезії та літератури Володимир Іванович
зібрав, упорядкував та видав у 2014 році велику
збірку поетичних творів сина Андрія Корваць-
кого Івана «Мені б повернутися до рідного Ме-
літополя». Він як емігрант жив і помер у Швеції
у 1975 році.
Талановитий поет і музикант Іван Корваць-
кий був добре знайомий з Львом Толстим, това-
ришував з Іваном Будіним, Олександром Бло-
ком, Костянтином Бальмонтом, Андрієм Білим,
Леонідом Андреєвим та багатьма поетами,
художниками й музикантами тієї доби. До речі,
майбутній перший російський лауреат Нобелев-
ської премії, з яким Іван Корвацький підтриму-
вав тісні зв’язки в еміграції, високо поціновував
його біографічний роман «Перед смертю». Його
мелітополець написав, перебуваючи 13 місяців
в одиночній камері смертників у петербурзьких
«Крестах».
До упорядкованої Володимиром Різником
збірки поезій Івана Корвацького дослідник на-
писав розлогу передмову-розвідку «На зламі
епох». Вона по своїй суті є самостійним істо-
рико-мемуарним твором. Зазначена праця має
величезне значення для дослідників денікінсько-
врангелівського періоду Криму. Адже Іван Кор-
вацький, як провідний тогочасний журналіст та
один з ідеологів білогвардійського руху, перебу-
вав у близькому оточенні як Денікіна, так і Вран-
геля. За свідченням Володимира Різника, еміг-
рант залишив спогади про ситуацію у Криму,
зокрема Сімферополі, Феодосії, Севастополі та
у Північній Таврії упродовж 1918–1920 рр.
Мелітопольський краєзнавець Володимир
Різник досить тісно і плідно працював з Кри-
мом. Готуючи свою наукову монографію про
земську медицину у Мелітопольському повіті,
він перелопатив не лише кримознавчу бібліо-
теку «Таврика», але й кримські архіви. Він довів
близьку дружбу першого хірурга м. Мелітополя,
й організатора земської медицини в Північній
Таврії та фундатора Мелітопольської СЕС
3/4 ’2017Патріот української землі (Володимир Іванович Різник) К Р А Є З Н А В С Т В О
372
Патріот української землі (Володимир Іванович Різник)
373
Андрія Корвацького з відомим кримським ліка-
рем С. Єлпатьєвськи, у якого він часто гостював
і лікувався. Знаменитий мелітополець, перебу-
ваючи на лікуванні, помер в Ялті у 1907 році.
Тож саме цього року виповнилося 110 років від
дня його смерті.
Володимир Різник з’ясував, що один із бра-
тів Андрія Корвацького, Сергій працював упра-
вителем Качинського маєтку великого крим-
ського землевласника, адмірала Мордвинова. А
молодший син лікаря Дмитро Корвацький як
ґрунтознавець тривалий час працював у Криму.
Він створив першу ґрунтову карту півострова.
Основоположник промислового садівництва
у Північній Таврії та «батько» славетної меліто-
польської черешні Андрій Корвацький, ство-
рюючи свої знамениті сади на Мелітопольщині,
ретельно вивчав багатющий досвід криських са-
дівників. Він поставив собі за мету виростити у
Північній Таврії на сипких пісках Придніпров’я
кращу від кримської садовину та винограду,
створити на Мелітопольщині вина кращі від
кримських. І з цими завданнями піонер меліто-
польського садівництва впорався успішно. Са-
довина, виноград та вина сорту Каберне з Мелі-
топольщини упродовж кількох десятиліть
отримували золоті медалі та найвищі нагороди
на всеросійських та міжнародних виставках.
А черешню з промислових садів Корваць-
кий експортував до Франції. Запорізькі туристи
ще у радянські часи, за свідченням преси, ба-
чили у Парижі фруктову крамницю «Меліто-
польска черешня». Намагався відшукати цю
крамницю і Володимир Різник, але, як він мені
розповідав, цей магазин у Парижі не зберігся.
Тож завдячуючи нашим дослідженням спільно з
Володимиром Івановичем, в українську історію
та садівничу науку повернуто усвідомлено ви-
лучене радянською владою ім’я основополож-
ника мелітопольського садівництва знаменитого
хірурга й організатора таврійської земської ме-
дицини Андрія Корвацького..
Плідна співпраця Володимира Різника з
Кримом не припинялася до самої його окупації
російськими загарбниками. Володимир Іванович
майже щороку брав участь у симиренківських та
інших конференціях, які відбувалися у Криму.
Я познайомив його з видатною кримською майс-
тринею Героєм України Вірою Роїк. Вони стали
близькими друзями. Мелітопольський дослід-
ник відвідував майже всі кримські виставки ви-
шивальниці. А до 95-ліття від дня народження
Віри Роїк мелітопольські художники вручили їй
портрет.
Сам Володимир Іванович ініціював і фінан-
сово підтримав проведення повноформатних
виставок творів майстрині у Мелітополі. Запо-
ріжжі та Харкові. Тісна дружба пов’язувала ме-
літопольського краєзнавця і щедрого мецената
Володимира Різника з сином видатної виши-
вальниці Вадимом Роїком та багатьма крим-
ськими науковцями.
Як почесний громадянин Мелітополя Воло-
димир Різник запросив знану в Україні сімферо-
польську дитячу театральну студію «Світанок»
під керівництвом заслуженого працівника куль-
тури України Алли Петрової та режисера Олек-
сандра Польченка на святкування 220-ліття
міста. Гастролі кримських студійців виявилися
досить успішними.
З Володимиром Івановичем ми мали намір
створити у Мелітополі відділення Наукового то-
вариства ім. Тараса Шевченка. Але не встигли.
Проте невгамовний дослідник встиг створити
повноцінну «Спілку краєзнавців Мелітополь-
щини», яку він і очолив. Запрошував до спів-
праці й мене.
Сподіваюся, що вдячна Мелітопольщина
гідно вшанує пам’ять цієї видатної людини, гід-
ного сина української землі. Думаю, що меліто-
польські краєзнавці, враховуючи величезний
внесок дослідника у вивчення історії запорозь-
кого краю, назвуть його іменем створену ним
«Спілку краєзнавців Мелітопольщини», а міська
влада надасть його ім’я одній з міських вулиць.
Твердо переконаний, що видатного краєз-
навця будуть завжди пам’ятати як в Криму, так і
в усій Україні.
Вічна пам’ять і пошана великому дослід-
нику і патріоту української землі.
Петро ВОЛЬВАЧ
|