Василь Андрійович Страдомський (1831-1902): лікар, колекціонер, громадський діяч

У статті висвітлений життєвий шлях відомого миколаївського лікаря, громадського діяча Василя Андрійовича Страдомського. Автор подає маловідомі аспекти біографії В. Страдомського, зокрема дані про батьків, службову й суспільну діяльність Василя Андрійовича....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2018
1. Verfasser:	Морозова, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2018
Schriftenreihe:	Краєзнавство
Schlagworte:	Джерела та біографічні студії
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168997
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Василь Андрійович Страдомський (1831-1902): лікар, колекціонер, громадський діяч / О. Морозова // Краєзнавство. — 2018. — № 1. — С. 90-101. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-168997
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1689972025-02-09T23:23:17Z Василь Андрійович Страдомський (1831-1902): лікар, колекціонер, громадський діяч Vasily Andriyovych Stradomsky (1831—1902) — a doctor, collector, public figure Василий Андреевич Страдомский (1831—1902) — доктор, коллекционер, общественный деятель Морозова, О. Джерела та біографічні студії У статті висвітлений життєвий шлях відомого миколаївського лікаря, громадського діяча Василя Андрійовича Страдомського. Автор подає маловідомі аспекти біографії В. Страдомського, зокрема дані про батьків, службову й суспільну діяльність Василя Андрійовича. Family of Stadomsky (the roots of wich dated back to medieval Poland) – one of the most well-known and famous of his time in Mykolayiv. The Stradomsky’s family gave to Mykolayiv region many famous persons: the best known doctors, poets, teachers, clerics, etc. The article presents the story of the life of the famous doctor, public figure, collector Vasily Andriyovych Stradomsky. The author presents unknown aspects of B. Stradomsky's biography, in particular data of his parents, service and social activities. The basic material about the representatives of the family is submitted by the fund of the Mykolayiv State Archive № 448 «Vasyl Andreyevich Stradomsky (1831–1902) – the senior ship-doctor of the Black Sea naval crew» (25 cases). It contains information about the biography of Vasily Andriyovych Stradomsky, presented by his son Borys Vasyliovych. Here you can find service records and certificates, documents on the teaching of Vasily Andriovych in Mglynsk district school (Chernihiv province), as well also at the Kyiv University, materials on the assignment of his titles and orders for rewards, documents – permissions for entry abroad, obituary B. A.Stradomsky and others like that. During his living in Mykolayiv, Vasily Andriyovych left about himself only pleasant memories. But the biggest part of his active life the doctor has spent in work all ower the world. His calm and measured years, he spent in Mykolayiv. В статье освещен жизненный путь известного николаевского доктора, общественного деятеля Василия Андреевича Страдомского. Автор подает малоизвестные аспекты биографии В. Страдомского, в частности данные про родителей, служебную и общественную деятельность Василия Андреевича. 2018 Article Василь Андрійович Страдомський (1831-1902): лікар, колекціонер, громадський діяч / О. Морозова // Краєзнавство. — 2018. — № 1. — С. 90-101. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168997 94:929(477.73) «19» uk Краєзнавство application/pdf Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Джерела та біографічні студії Джерела та біографічні студії
spellingShingle	Джерела та біографічні студії Джерела та біографічні студії Морозова, О. Василь Андрійович Страдомський (1831-1902): лікар, колекціонер, громадський діяч Краєзнавство
description	У статті висвітлений життєвий шлях відомого миколаївського лікаря, громадського діяча Василя Андрійовича Страдомського. Автор подає маловідомі аспекти біографії В. Страдомського, зокрема дані про батьків, службову й суспільну діяльність Василя Андрійовича.
format	Article
author	Морозова, О.
author_facet	Морозова, О.
author_sort	Морозова, О.
title	Василь Андрійович Страдомський (1831-1902): лікар, колекціонер, громадський діяч
title_short	Василь Андрійович Страдомський (1831-1902): лікар, колекціонер, громадський діяч
title_full	Василь Андрійович Страдомський (1831-1902): лікар, колекціонер, громадський діяч
title_fullStr	Василь Андрійович Страдомський (1831-1902): лікар, колекціонер, громадський діяч
title_full_unstemmed	Василь Андрійович Страдомський (1831-1902): лікар, колекціонер, громадський діяч
title_sort	василь андрійович страдомський (1831-1902): лікар, колекціонер, громадський діяч
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Джерела та біографічні студії
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168997
citation_txt	Василь Андрійович Страдомський (1831-1902): лікар, колекціонер, громадський діяч / О. Морозова // Краєзнавство. — 2018. — № 1. — С. 90-101. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT morozovao vasilʹandríiovičstradomsʹkii18311902líkarkolekcíonergromadsʹkiidíâč AT morozovao vasilyandriyovychstradomsky18311902adoctorcollectorpublicfigure AT morozovao vasiliiandreevičstradomskii18311902doktorkollekcionerobŝestvennyideâtelʹ
first_indexed	2025-12-01T17:00:18Z
last_indexed	2025-12-01T17:00:18Z
_version_	1850326041179979776
fulltext	90 Миколаївщина багата на скарби. Й найцінні-шим з них є люди, які своєю працею й талантами прославляли й розвивали наш рідний край про-тягом віків. Інтерес і вшанування історії життя наших прославлених пращурів є обов’язком ко-жного свідомого жителя нашої батьківщини. Однією з відомих постатей нашого рідно-го краю є Василь Андрійович Страдомський – відомий лікар, колекціонер, громадський діяч. У свій час він мав велике зібрання документів XVI–XVII ст., серед яких – грамота, підписана Київським митрополитом Петром Могилою, накази В. Корнілова, П. Нахімова тощо. Рід Страдомських (коріння якого сягають середньовічної Польщі) – один з найбільш ві-домих свого часу в Миколаєві, що подарував краю знаних лікарів, поетів, викладачів, цер-ковнослужителів тощо. УДК 94:929(477.73) «19» Ольга Морозова (м. Миколаїв) ВАСИЛЬ АНДРІЙОВИЧ СТРАДОМСЬКИЙ (1831—1902) — ЛІКАР, КОЛЕКЦІОНЕР, ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ У статті висвітлений життєвий шлях відомого миколаївського лікаря, громадського діяча Василя Андрійовича Страдомського. Автор подає маловідомі аспекти біографії В. Страдомського, зокрема дані про батьків, службову й суспільну діяльність Василя Андрійовича. Ключові слова: Василь Андрійович Страдомський, Страдомські, лікарська справа, колекціонування на Миколаївщині. Olga Morozova Vasily Andriyovych Stradomsky (1831—1902) — a doctor, collector, public figure Family of Stadomsky (the roots of wich dated back to medieval Poland) – one of the most well-known and fa- mous of his time in Mykolayiv. The Stradomsky’s family gave to Mykolayiv region many famous persons: the best known doctors, poets, teachers, clerics, etc. The article presents the story of the life of the famous doctor, public figure, collector Vasily Andriyovych Stra- domsky. The author presents unknown aspects of B. Stradomsky's biography, in particular data of his parents, ser- vice and social activities. The basic material about the representatives of the family is submitted by the fund of the Mykolayiv State Ar- chive № 448 «Vasyl Andreyevich Stradomsky (1831–1902) – the senior ship-doctor of the Black Sea naval crew» (25 cases). It contains information about the biography of Vasily Andriyovych Stradomsky, presented by his son Borys Vasyliovych. Here you can find service records and certificates, documents on the teaching of Vasily An- driovych in Mglynsk district school (Chernihiv province), as well also at the Kyiv University, materials on the as- signment of his titles and orders for rewards, documents – permissions for entry abroad, obituary B. A.Stradomsky and others like that. During his living in Mykolayiv, Vasily Andriyovych left about himself only pleasant memories. But the biggest part of his active life the doctor has spent in work all ower the world. His calm and measured years, he spent in Mykolayiv. Key words: Vasyl Andriyovych Stradomsky, Stradomsky, medical affairs, collectibles in Mykolayiv. Ольга Морозова Василий Андреевич Страдомский (1831—1902) — доктор, коллекционер, общественный деятель В статье освещен жизненный путь известного николаевского доктора, общественного деятеля Ва- силия Андреевича Страдомского. Автор подает малоизвестные аспекты биографии В. Страдомского, в частности данные про родителей, служебную и общественную деятельность Василия Андреевича. Ключевые слова: Василий Андреевич Страдомский, Страдомские, врачебное дело, коллекционирова- ние на Николаевщине. 91 Василь Андрійович Страдомський (1831—1902) — лікар, колекціонер, громадський діяч Родиною Страдомських і сьогодні активно цікавляться вчені. Треба віддати належне ми-колаївській дослідниці Олені Володимирівні Пономарьовій, завідуючій науково-експози-ційним відділом Миколаївського обласного краєзнавчого музею. Вивчивши матеріали державного архіву Миколаївської області, Ми-колаївського обласного краєзнавчого музею, архіву Миколаївського художнього музею ім. В. В. Верещагіна, миколаївської тогочасної преси, довідкової і мемуарної літератури ХІХ – початку ХХ ст., краєзнавець видала низку ста-тей, присвячених Василю Андрійовичу Стра-домському та його ближнім1. Постаттю В. А. Страдомського займаються й чернігівські вчені: Ольга Гейда2, що віднайшла у фондах Інституту рукописів НБУ ім. В. Вернадського документи власного архіву А. Страдомського, Олександр Тарасенко3, який опрацював що-денники Андрія Івановича тощо. Фонд Страдомських Основний матеріал щодо представників роду подає фонд Миколаївського державного архіву № 448 «Василь Андрійович Страдомсь-кий (1831–1902) – старший судновий лікар Чорноморського флотського екіпажу» (25 справ). Тут містяться дані з біографії Василя Андрійовича Страдомського, яскравого пред-ставника роду, подані його сином Борисом Васильовичем. Тут можна знайти послужні списки й свідоцтва, документи про навчання Василя Андрійовича у Мглинському повітово-му училищі (Чернігівська губернія), а також у Київському університеті, матеріали про прис-воєння йому звань і накази про нагороди, до-кументи – дозволи на в’їзд за кордон, некро-лог В. А. Страдомського тощо. Крім того, фонд містить рукописи статей корабельних медич- них журналів, зокрема Ко-рабельного медичного жур-налу, що вів Страдомський на пароплаві «Тамань», короткі огляди діяльності товарис-тва морських лікарів м. Ми-колаєва за 1866–1867 рр., 1869–1870 рр., надруковані статті В. Страдомського то-що. Представлені і докумен-ти, що відображають служ-бову й суспільну діяльність Василя Андрійовича, зокрема документи про участь лікаря в різних товариствах Миколає-ва, його особисті листи, з яких можемо дізна-тись біографію його батька – Андрія Іванови-ча Страдомського. Цікавість для дослідників представляють рукописи Василя Андрійовича про історію прізвища Страдомських й герба «Прус». Фонд знайомить нас і з успіхами донь-ки Василя Андрійовича – Ольги Страдомської, учениці Миколаївської Маріїнської гімназії тощо. Цінними є й дані про передачу Б. В. Стра-домським історичних документів на збережен-ня до музеїв міста, зокрема до Миколаївського державного історико-археологічного музею й Чернігівського давньохранилища при духовній семінарії, про що дізнаємося з особистої перепи-ски сина Василя Андрійовича – Бориса Васильо-вича4. Родина Страдомських Батько Василя Андрійовича, Андрій Івано-вич Страдомський (1805–1878 рр.), був родом з Чернігівщини (село Андріївка Городницько-го повіту Чернігівської губернії). Працював протоієреєм (зазвичай – настоятель храму) Чернігівського кафедрального собору. Був членом Комісії для опису губерній Київського 1 Пономарева Е.В. Страдомский Василий Андреевич / Е.В. Пономарева // Николаевцы. Энциклопедический словарь – Николаев, 1999. – С. 317; Пономарева Е.В. Страдомский Василий Андреевич / Е.В. Пономарева // Николаевский областной краеведческий музей. 100 лет со дня основания / А.К.Веденеева, Н.М.Гаркуша, Е.В.Пономарева, И.В.Гаврилов, И.В. Гаврило-ва. – Николаев, 2014. – С. 167–199. 2 Гейда О.С. Андрій Іванович Страдомський – маловідомий історик Чернігівщини / О.С.Гейда // Сіверянський літо-пис. – 2003. – № 5–6. – С. 82–88. 3 Тарасенко О. Щоденник протоієрея Андрія Стардомського як джерело з історії Чернігівської єпархії / О.Тарасенко //Сіверянський літопис. – http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/57283/05-Tarasenko.pdf?sequence=1 4 Державний архів Миколаївської області (далі – ДАМО), ф. 448 «Страдомский Василий Андреевич (1831–1902 гг.) – старший судовой врач Черноморского флотского экипажа», оп. №1 (1844–1902), спр.1 «Биография Страдомского Василия Андреевича, написанная его сыном Б.В.Страдомским, послужные списки и свидетельства», арк. 32. Василь Андрійович Страдомський Ольга Морозова К Р А Є З Н А В С Т В О 1’2018 92 учбового округу при університеті святого Во-лодимира, співпрацював з «Чернігівськими відомостями»5. Знав мови: латинську, італій-ську, польську, цікавився археологією. 30 кві-тня 1863 р. А. Страдомський був нагородже-ний Орденом св. Анни ІІ й ІІІ ступеня, Орденом св. Володимира ІV ступеня за 35-річну службу на посаді священника. За останню нагороду отримав дворянський спадковий статус. Ука-зом Сенату від 23 лютого 1876 р. був внесений разом з потомством у третю частину дворян-ської родословної книги6. Помер Андрій Іва-нович 2 липня 1878 р. і похований на Черні-гівському суспільному кладовищі7. У Андрія Івановича залишились: дружина Марія, сини: Василь (1831 р.н.), Іван (пр. 1933 р.н., вихова-нець Чернігівської духовної семінарії), Всево-лод (пр. 1934 р.н., працював у Мглинському духовному правлінні), Григорій (пр. 1847 р.н.), доньки: Євлампія (пр. 1841 р.н.), Людмила (пр. 1843 р.н.) й Параскева (пр. 1846 р.н.)8. Василь Андрійович Страдомський: дитячі й юнацькі роки Найбільш яскравим нащадком А. Страдом-ського був Василь Андрійович Страдомський, що народився 1січня 1831 р. у м. Семенівка, Новозибківського повіту Чернігівської губер-нії. Навчався у Мглинському повітовому учи-лищі. 22 червня 1940 р. перйшов у другий клас з похвальною грамотою. Через рік, 22 червня 1941 р., отримав похвального листа з приводу завершення чергового навчального року, але, за бажанням батька, був залишений у цьому ж другому класі ще на рік. 22 червня 1842 р. перейшов до третього класу, отримав-ши похвального листа й книгу «Римские древ-ности» (М., 1834). 24 червня 1843 р. завершив третій клас, отримавши в черговий раз пох-вального листа й книгу «Начальные основа-ния прикладной математики» (СПб., 1803 р.), але, знову за бажанням батька, був залишений у цьому ж, третьому класі, ще на рік. І, нареш-ті, 22 червня 1844 р., Василь завершив Мглин-ське повітове училище, отримавши, за тради-цією, похвального листа й книгу «Начальные основания прикладной математики» (СПб., 1802 р.). 31 серпня 1844 р. Василь Страдомсь-кий вступив до другого класу Новгородсівер-ської гімназії, яку завершив 22 червня 1850 р.9 Становлення В. Страдомського як лікаря У віці 20 років, 30 листопада 1851 р., Ва-силь вступив на медичний факультет Київсь-кого університету св. Володимира. Вивчав бо-гослов’я, зоологію, хімію, ботаніку, фізику, мі-нералогію, анатомію, фармакологію тощо10. Сім’я Страдомських не була заможною (є дані, що Андрій Васильович отримував 260 руб 45 коп. на рік, маючи дружину й семеро дітей, яких сам утримував, мав дерев’яний будинок у с. Мглин, а в його родовому будинку у с. Хо-робричі володарем був його брат)11. Про це свідчить лист-прохання Василя Андрійовича до Київського, Волинського й Подільського генерал-губернатора, попечителя Київського учбового округу Дмитра Васильовича Бібіко-ва про можливість надання дозволу на звіль-нення від оплати за навчання в університеті: «Не имея средств чтобы вносить за право про-слушивания лекций, положенных Уставом университета сорок рублей серебром в год, я имею честь…просить…освободить меня от данного вклада…»12. Прохання було виконано, але за умови, що за наступний семестр (1852 навч. р.) студент заплатить 20 рублів сріблом. У відповідь Василь Андрійович подав прохан-ня на ім’я Київського, Подільського і Волинсь-кого генерал-губернатора, попечителя Київ-ського учбового округу І. І. Васильчикова з тим, щоб його звільнили і від цієї плати, поси- 5 ДАМО, ф. 448, оп.1, спр. 12 «Документы родственников В.А.Страдомского» (1850–1902), арк. 19; ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 3 «Документы об учебе В.А.Страдомского в Киевском университете», (30.11.1851 – 4.04.1855), арк. 8. 6 ДАМО, ф. 448, оп.1, спр. 12 «Документы родственников В.А.Страдомского» (1850–1902), арк.19–20. 7 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр.1, арк.19 зв. 8 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 3, арк. 8 зв. 9 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр.1, арк. 1. 10 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 3, арк. 1–2. 11 Там само, арк.9–9-зв. 12 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр.1, арк. 19 зв. 93 Василь Андрійович Страдомський (1831—1902) — лікар, колекціонер, громадський діяч лаючись на незаможність батька13. У резуль-таті студента Страдомського було переведено в категорію студентів, що навчались за кошти університету14. 4 квітня 1855 р. Василь Стардомський отримав диплом лікаря й дав «факультетську обітницю»: «Принимая с глубокой признатель-ностью даруемые мне наукой права врача, и постигая всю важность обязанностей, возла-гаемых на меня сим званием, я даю обещание в течение всей своей жизни ничем не помрачать сословия, в которое ныне вступаю. Обещаю во всякое время помогать, по лучшему моему ра-зумению, прибегающим к моему пособию страждущим; свято хранить вверяемые мне семейные тайны и не употреблять во зло ока-зываемого мне доверия. Обещаю продолжать изучать врачебную науку и способствовать всеми своими силами ее процветанию, сооб-щая ученому свету все, что открою. Обещаю не заниматься приготовлением и продажей тайных средств. Обещаю быть справедливым к своим сотоварищам-врачам и не оскорблять их личности; однако же, если бы того потре-бовала польза больного, говорить правду пря-мо и без лицемерия. В важных случаях обе-щаю прибегать к советам врачей, более меня сведущих и опытных; когда же сам буду при-зван на совещание, буду по совести отдавать справедливость их заслугам и стараниям»15. 13 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 3, арк. 5-зв. – 6. 14 Там само, арк. 6 зв. 15 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 3, арк. 25–25 зв. Диплом лікаря Ольга Морозова К Р А Є З Н А В С Т В О 1’2018 94 Професійна діяльність В. Страдомського 4 травня 1855 р. Василь був відряджений на службу молодшим лікарем 2-ї половини (3-ї та 4-ї роти) 4-го ластового екіпажу. 4 лип-ня 1855 р. приїхав на службу до Севастополя, під час осади міста англо-французькими вій-ськами був назначений ординатором до Сева-стопольського морського шпиталю. 1 вересня 1855 р. був назначений на друге відділення оборонної лінії міста Севастополь, розміщався на Михайлівській батареї, згодом, разом із дво-ма ополченцями, – поблизу Константинівської батареї16. Пізніше, у своїх щоденникових запи-сах, В. Страдомський не раз згадував події своєї служби в Севастополі: «с жаром занялся я гос-питальной практикой при громе орудий, стоне раненых, при виде целых луж крови… я твердо следовал принятому мною однажды решению и не оставлял благородного стремления по ме-ре сил и способностей моих служить стражду-щим братьям…Неприятель занял Севастополь, мы начали укреплять Северную сторону, от-крылась бомбардировка по работам, и для пер-вого пособия раненым меня назначили на Ми-хайловскую батарею. Без средств, без книг, сре-ди шума и пустоты окружавшего меня обще-ства началось полное бездействие…»17. 26 березня 1856 р. Василь Андрійович був відряджений до села Дуванка, до тимчасового військово-сухопутного шпиталю №4, завіду-вав тифозним відділенням. Поселили його в будинок татарина, що надав ординатору кім-нату без меблів, зі складеним в кутку камін-ням, покритим матрацом, що слугував постіл-лю, з решітками на вікнах замість скла… Але, ще більш гнітючою була атмосфера в шпиталі. «Отделение, которым я заведовал, состояло из 15–20 татарских изб, разбросанных в од-ном углу деревни. Нужно было идти кривыми узкими и грязными улицами, то переходить через заборы. Это был настоящий лабиринт, конец которых находился в руках фельдше- ров, проводивших меня от одной палаты в другую. Состояние госпиталя было самое пла-чевное. Больные лежали прямо на полу, на грязных соломенных тюфяках, кишащих насе-комыми, в грязном ветхом белье, едва прикры-тые кое-какими суконными одеялами, а подчас и своими собственными тулупами и шинеля-ми…Лекарства приготовлялись и раздавались кое-как, или вовсе не приготовлялись и не раз-давались по недостатку фельдшеров и прислу-ги. Горько, жалко было смотреть на этих стра-дальцев, оторванных от матерей, жен и детей, от всего дорогого и близкого к сердцу»18. Завершилось тим, що вже через тиждень після прибуття до Дуванки лікар сам захворів тифом. 14 квітня 1956 р., у зв’язку з закрит-тям шпиталю в Дуванці, був командирований до тимчасового військово-сухопутного шпи-талю №3, до Бельбеку, куди був доставлений у безсвідомому стані. Тут, в Бельбеку, після одужання, Страдомський залишився служити. 6 травня 1856 р., у зв’язку з ліквідацією шпи-талю в Бельбеці, Василь був долучений до 30-го флотського екіпажу, що був розташова-ний в т.зв. Бартеньївській місцевості (від прі-звища «начальника усіх морських команд» контр-адмірала Бартеньєва). А з 24 червня 1856 р. Василь Страдомський був назначений ординатором у знову створений Севастополь-ський морський шпиталь на Михайлівській батареї у північній частині Севастополя19. За «неутомимые труды и самоотвержение при производстве операций и подания посо-бия раненым и контуженым» під час Кримсь-кої кампанії був нагороджений срібною ме-даллю на Георгієвській стрічці за захист Сева-стополя (26.11.1855), орденом Св. Станіслава 3 ст. з мечами (16.01.1856), світлобронзовою медаллю на Андріївській стрічці на пам’ять про війну 1853–1856 рр.20 Деякий час В. А. Страдомський залишався в зруйнованому місті. Збереглися чорнові на-черки повісті з умовною назвою «Драматизм у 16 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 1, арк. 1–1 зв. 17 Пономарева Е.В. Страдомский Василий Андреевич /Е.В. Пономарева // Николаевский областной краеведческий музей. 100 лет со дня основания / А.К.Веденеева, Н.М.Гаркуша, Е.В.Пономарева, И.В.Гаврилов, И.В. Гаврилова. – Николаев, 2014. – С. 168. 18 Пономарева Е.В. Страдомский Василий Андреевич... – С. 170. 19 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 1, арк. 1-зв. 20 Пономарева Е.В. Страдомский Василий Андреевич... – С. 170. 95 Василь Андрійович Страдомський (1831—1902) — лікар, колекціонер, громадський діяч житті лікаря». Події розвиваються на фоні піс-лявоєнного Севастополя: «В первых числах августа 1856 года Севастополь представлял еще печальное зрелище. Улицы были совер-шенно пусты и глухи. Многие из них завалены баррикадами или развалинами соседних до-мов. Осколки бомб, ядра, жестяные ящики, раз-ноцветные лохмотья от мебели и солдатских мундиров валялись на каждом шагу. Ходить было трудно от ям, вырытых посреди улиц ло-павшимися бомбами. Сколько-нибудь уцелев-ших домиков было очень немного, остальные представляли своеобразную груду камней или обгоревшие, без крыш, потолка, окон и дверей, печально выглядывали из-за этих куч, пред-ставляясь как бы целыми. Все население горо-да состояло из нескольких аферистов-францу-зов, построивших маленькие досчатые бараки на Графской пристани, по бывшей Морской и торговавших в них скверными винами и таки-ми же закусками, и из 30-го флотского экипа-жа, занявшего оставленные французским гар-низоном небольшие деревянные бараки в конце Екатерининской улицы»21. Але довго залишатись у зруйнованому місті В. Страдомському не прийшлося. Уже 4 березня 1858 р. Василь Андрійович був наз-начений, а з 5 березня – працював на корветі «Зубр» у Севастополі під командуванням капі-тан-лейтенанта Астапова. У 1859 р. (до 25 лис-топада), – на тому ж корветі, під командуван-ням капітан-лейтенанта Барковського22. За свідченням сина Василя Стардомського, – Бо-риса Васильовича Страдомського, ймовірно, що саме 25 листопада 1859 р. Василь Андрійо-вич уперше відвідав Миколаїв, у зв’язку з при-значенням на роботу до корвету «Волк»23. Протягом 1859–1860 рр. Страдомський був лікарем корвету «Волк» (командувач – Шаф-ранов). З 1860 р. по 1861 рр. Василь Андрійо-вич – член команди корвету «Сокол»24. У той же час В. А. Страдомський активно друкується в місцевій пресі, зокрема в «Меди- цинских прибавлениях к морскому сборни-ку» (Санкт-Петербург). Окрім медичних мате-ріалів (про санітарно-гігієнічне утримання військового судна, запобігання хворобам й захворюванням моряків, коротких оглядів діяльності спілки морських лікарів тощо), там були й різні відомості про російські й закор-донні порти, приморські місцевості (клімат, пам’ятки, особливості побуту й захворюванос-ті місцевого населення й інші матеріали). Спи-сок його робіт був розміщений у відомій книзі Л. Ф. Змєєва «Русские врачи-писатели», з яким Страдомський листувався. Без сумніву, Василь Андрійович мав та-лант письменника. Надруковані в корабель-них медичних журналах статті містять не ли-ше професійні записи, а й замітки історично-го, етнографічного, побутового характеру. Ось, наприклад, початок журнального звіту про плавання в Середземному морі на корветі «Сокол» (1860–1861): «Приказом !135 началь-ника медицинской части в Николаеве 2.06.1860 г. я был назначен для кампаний на винтовой корвет «Сокол». Спущенный в авгу-сте 1854 года корвет стоял в Спасском адми-ралтействе и, тороплво вооружаясь, приготав-ливался к крейсерству к Кавказским берегам Черного моря, но полученная 26 июня депеша переменила его назначение: по высочайшему повелению приказано было немедленно от-править корвет «Сокол» в полном боевом по-рядке в Константинополь в распоряжение на-шего посланника при Оттоманской Порте князя Лобанова-Ростовского. Работы закипе-ли еще успешнее и 29 июня флаг наш разве-вался уже в Буюк-Дере. Построенный из луч-шего крымского дуба, снабженный сильною машиною, имея все хорошие качества во вре-мя плавания под парусами, корвет представ-лял превосходное морское судно»25. Такий яскравий опис початку плавання міг би склас-ти конкуренцію відомим тогочасним літера-турним творам. 21 Пономарева Е.В. Страдомский Василий Андреевич... – С. 171. 22 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 10 «Рапорты, переписка и другие документы, относящиеся к служебной деятельности В.А. Страдомского. список медицинских чинов Черноморского ведомства за1872 г.» (18 січня 1850 – 6 вересня 1873 р.), арк. 39 зв. 23 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр.1, арк. 1-зв. 24 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 10, арк. 39 зв. 25 Пономарева Е.В. Страдомский Василий Андреевич... – С. 174. Ольга Морозова К Р А Є З Н А В С Т В О 1’2018 96 26 червня 1861 р., перебуваючи в Єрусали-мі, Василь Страдомський відвідав намісника єрусалимського патріарху. 22 лютого 1861 р. лікар повертається до Миколаєва вже із Санкт-Петербургу, де був у перший раз у зв’язку з заве-ршенням кампанії на корветі Сокіл в Кронштад-ті. 1 березня 1862 р. Страдомський оселився в готелі Золотий орел, що розміщався на розі Ні-кольської і Чернігівської вулиць у Миколаєві. З 1862 р. лікар Страдомський діє на судні «Рись». У цьому ж році Василь Андрійович пе-реходить на роботу на корвет «Вепрь»27, брав участь у захисті Гагринських висот, за що отримав Кавказький хрест й срібну медаль на георгіївській стрічці «За підкорення Західного Кавказу 1859–1864» (2.11.1864), орден Свято-го Станіслава 2 ст.(1.01.1866)28. З 10 серпня 1863 р. поселився на квартирі у Волкових, у флігелі, в будинку свого майбут-нього тестя, по вул. Адміральській, 2729. А вже через 2 роки В. Страдомський переходить на корвет «Сокол» (1864–1865 рр., командувач – капітан-лейтенант Іванов). З 1865 р. Василь Андрійович вже був на корветі «Буйвол»30, а 16 листопада 1865 р. В. Страдомський був пос-ланий до села Балованне для дослідження ха-рактеру захворювань жителів. Згодом Василь Андрійович працював на імператорській яхті «Тигр» (з 24 березня по 5 листопада 1867 р.). 19 березня 1869 р. був обраний головою Миколаївської допоміжної медичної каси31, працював на посаді молод-шого ординатора Миколаївського морського шпиталю, суднового лікаря Чорноморського екіпажу, лікарем в училищі для дочок нижчих чинів Чорноморського відомства, мав чин ти-тулярного радника, колезького асесора, на-двірного радника (з 15 грудня 1869 р.) то-що32. У травні 1869 року призначений ордина- тором до Миколаївського морського шпита-лю. Працював учителем фельдшерської шко-ли, слідкував за доброякісністю продуктів на Воєнному базарі тощо33. З 1869 по 1870 рр. Страдомський працює на пароплаві «Тамань», здійснив закордонне плавання, за що отримав від турецького сул-тана Абдул-Азиза орден Меджидіє 4 ст. (29.06.1870)34. 2 жовтня 1870 р. Спілкою мор-ських лікарів Миколаєва був обраний касиром і бібліотекарем, виконував цей обов’язок до 28 січня 1871 р. 2 лютого 1871 р. Василь Андрійович відп-равився до Одеси для влаштування на роботу на пароплав Російської спілки пароплавства й торгівлі «Нахімов», що направлявся до Індії. З 12.03 по 23.07.1871 р. знаходився в плаванні по маршруту Олександрія – Порт-Саїд – Суец – Бомбей. 12 лютого 1871 р. на пароплаві Стра-домський досягає Бомбею. У Бомбеї «Нахімов» пробув до 23 березня. 19 квітня 1871 р. Стра-домський повернувся на пароплаві до Одеси, а вже 23 квітня Василь Андрійович був у Мико-лаєві. 26 квітня 1871 р., за вимогою мирового судді, поїхав з міста знову до Одеси в якості свідка по справі звинувачення капітаном «Нахімова» команди пароплаву в непокорі. Лікар повернувся до Миколаєва 30 квітня35. Протягом 1871–1872 рр. В. Страдомський працює на шхуні «Туапсе». Здійснив плавання до Греції, отримав Ореден Святого Станіслава з імператорською короною (1.01.1873). І, на-решті, у 1873 р., провів кампанію на пароплаві «Казбек» (згодом, 22 квітня 1874 р. переймено-ваний у Ельбрус)36. Отримав бронзову медаль на Георгіївсько-Андріївській стрічці «В память русско-турецкой войны 1877–1878» (17.04.1878), орден Святого Володимира 4 ст. за 35 років у офіцерських чинах (22.09.1891). 26 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 1, арк. 2. 27 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 10, арк. 39 зв. 28 Пономарева Е.В. Страдомский Василий Андреевич... – С. 171. 29 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 1, арк. 2. 30 ДАМО, ф.448, оп. №1, спр. 10, арк.39 зв. 31 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 1, арк. 2. 32 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 10, арк. 2,11, 12 зв. – 13, 15 зв.; ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр.1, арк.21, 37. 33 ДАМО, ф. 448, оп.1, спр. 6 «Рукописи статей, рукописи корабельных медицинских журналов» (25.11.1859 – 12.06.1862), арк. 39. 34 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 10, арк. 17–17 зв., 20, 41–41-зв. 35 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 1, арк. 2 зв. 36 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 10, арк. 41–41 зв. 97 Василь Андрійович Страдомський (1831—1902) — лікар, колекціонер, громадський діяч Страдомський пройшов Кримську війну. Має нагороди за участь у бойових діях: орде-ни Святої Анни (офіційна назва – Імператорсь-кий орден Святої Анни, російський орден, за-снований у 1735 р. для відзнаки за бойові за-слуги – О.М.) 2-го й 3-го ступенів, бронзову медаль «За Севастопіль» (офіційна назва – «За защиту Севастополя», призначався учасникам оборони Севастополя (1854–1855 рр.), затвер-джена 26 листопада 1855 р. за наказом Олек-сандра ІІ – О.М.), турецький орден Меджидія (турецький орден, впроваджений у 1852 р. й надаваний султаном за відзнаки – О.М.) з ко-роною 2-го й 4-го ступенів тощо37. Відомі й подяки за роботу лікаря, що отримав В. Стра-домський, зокрема від Російської спілки пароп-лавства38. Зберігся й лист-подяка «справж-ньому кают-компаньйону В. А. Страдомському» за його невтомиму діяльність і турботливість. Автори прохали лікаря «продовжувати обов’яз-ки кают-компаньйона, якщо не заради нашої спільної свідомості, що ніхто з нас не в змозі бути достойним йому приємником, то заради тієї беззаперечної істини, що глас народу є глас Божий»39. У 1873 р. Василь Андрійович був зарахова-ний на посаду молодшого суднового лікаря Чорноморського флотського екіпажу, лікував майстрових і робітників Миколаївського пор-ту40. Про його лікарський досвід дізнаємося з рукописів корабельних медичних журналів41, у яких досить детально описаний перебіг хво-роб у пацієнтів, зокрема білої гарячки42. Свій вільний час В. Страдомський присвячував чи-танню. «Иногда мы можем посидеть в его (капитана – О.М.) каюте, взять из его библио-теки книгу и прочесть что-нибудь, хоть чи- танное и перечитанное уже несколько раз…»43, – згадував про свій досвід судовим лікарем Василь Андрійович. З 1876 р. Василь Андрійович став старшим судновим лікарем 1-го Чорноморського флот-ського екіпажу. Мав статус генерал-адмірала екіпажу, колезького, статського радника44. 14 червня 1876 р. В. Страдомський отримав від доньки відставного підполковника Корпусу корабельних інженерів Тетяни Степанівни Вол-кової (що була молодша на 20 років45) згоду на одруження, що було зафіксовано місцевим но-таріусом того ж дня46. За свідченнями Б. Стра-домського, одруження відбулося 4 липня 1876 р.47 У грудні цього ж року лікар від’їжджає у відпустку до Харкова48. 24 липня у подружжя Страдомських народжується син Борис49. У 1877 р. Василь Андрійович клопоче про розбудову в Миколаєві нового морського шпиталю. Приймає рішення про звільнення з посади лікаря при Миколаївському училищі для дочок нижчих чинів Чорноморського ві-домства50. 1 липня 1878 р. у Страдомських народила-ся дочка Ольга. А вже 2 липня родина залиши-лася без батька Василя Андрійовича – Андрія Страдомського, що помер у Чернігові. Згодом, 3 серпня 1887 р., Василь Андрійович поховав і маму, що померла також в Чернігові51. На початку 1884 року Василь Андрійович проживав в Миколаєві у будинку, що знаходи-вся в 1 Адміралтейській частині на розі Садо-вої й Аптекарської (нині – 68 Десантників – О.М.) вулиць у домі №2/152. Працював на поса-ді справовиконавця медичної частини, згодом був переведений на роботу до Морського шпиталю53. 37 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 10, арк. 66. 38 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 10, арк. 18. 39 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 10, арк.14. 40 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 10, арк.108. 41 ДАМО, ф. 448, оп.1, спр. 6, 68 арк. 42 Там само, арк. 41. 43 ДАМО, ф. 448, оп.1, спр. 6, арк. 55 44 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 10, арк. 23, 41. 45 ДАМО, ф. 448, оп.1, спр. 6, 68 арк.35. 46 Там само, арк. 29. 47 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр.1, арк. 2 зв. 48 ДАМО, ф. 448, оп.№1, спр. 6, арк. 30–31-зв.; ДАМО, ф.448, оп. №1, спр. 10, арк. 51 зв. 49 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр.1, арк. 2 зв. 50 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 10, арк. 28–29. 51 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр.1, арк. 2 зв. 52 ДАМО, ф. 448, оп.1, спр. 6, арк. 32, 37. 53 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 10, арк. 51 зв. Ольга Морозова К Р А Є З Н А В С Т В О 1’2018 98 54 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 10, арк. 50–50 зв. 55 ДАМО, ф.448, оп. №1, спр. 10, арк. 52 зв. У 1886 р. у результаті клопотання голов-ного медичного інспектора флоту на ім’я го-ловного командиру флоту й портів Чорного та Каспійського морів головний лікар Миколаїв-ського морського шпиталю В. Страдомський отримав звання медичного інспектора й утри-мання 750 рублів у рік54. На 1891 р. річне утримання Василя Андрійовича вже складало 854 рублі55. 99 Василь Андрійович Страдомський (1831—1902) — лікар, колекціонер, громадський діяч Грамота Олександра III Страдомському про нагородження його орденом Св. Володимира IV ступеня Ольга Морозова К Р А Є З Н А В С Т В О 1’2018 100 Громадська діяльність Василя Андрійовича 2 червня 1888 р. лікар був обраний глас-ним Миколаївської міської думи на строк від 1888 до 1892 р. Присягу прийняв 19 червня в Миколаївській міській думі. 30 січня 1891 р. передав усі справи своєму наступнику по діло-водній посаді А. С. Преферансову. А вже 1 люто-го 1891 р. у конторі шпиталю попрощався з ко-легами по службі й припинив ходити до шпита-лю. 7 лютого 1891 р. отримав від них у подару-нок срібний водочний сервіз із вигравірува-ними на підносі прізвищами дарувальників. 10 березня 1892 р. на засіданні Думи Стра-домський був обраний членом Опікунської ради Миколаївської жіночої прогімназії. 22 березня 1892 р. у приміщенні Спілки збере-ження та придбання був обраний членами цієї спілки директором. 26 березня 1892 р. обра-ний головою дирекції Спілки збереження й придбання. А 20 квітня 1893 р. на засіданні Миколаївської міської думи був обраний у ка-ндидати до членів Управи56. 23 квітня 1893 р. на надзвичайних зборах членів Спілки й прид-бання із 130 заяв був обраний 59 голосами директором Спілки на 1893–94 рр., але Стра-домський від пропозиції відмовився. 15 черв-ня 1893 р. на засіданні Думи обраний членом Опікунської ради Миколаївської міської лікар-ні. 20 червня 1893 р. на загальних зборах чле-нів Миколаївського відділення Санкт-Петер-бурзької лікарської спілки взаємної допомоги Василь Андрійович був обраний у судді честі57. У віці 60 років статський радник Василь Андрійович у зв’язку з хворобою був звільне-ний зі служби й у 1893 р. вийшов на пенсію. На той момент у подружжя Страдомських бу-ло двоє дітей: син Борис (13 років) і донька Ольга (12 років)58. На знак подяки за свою слу-жбу лікар отримав сертифікат, що давав право 56 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 1, арк. 2 зв. 57 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 1 арк. 3. 58 ДАМО, ф. 448, оп. 1, спр. 6, арк. 37. Наказ Олександра II про зарахування Страдомського в титулярнi радники 101 Василь Андрійович Страдомський (1831—1902) — лікар, колекціонер, громадський діяч Василю Андрійовичу оселитись в будь-якому місті Російської імперії. Він обирає Миколаїв. 23 травня 1896 р. Страдомський відмовився від звання голови Миколаївського відділу Спіл-ки охорони народного здоров’я. З червня по 24 серпня цього ж року Василь Андрійович служив у якості заступника відсутнього у зв’язку з від-пусткою лікаря дороги Василя Васильовича Ун-ковського59. У цьому ж, 1896 р., лікар став чле-ном Попічительства про народну тверезість60. Незабаром, у 10 жовтня 1899 р. у подруж-жя Страдомських сталася знакова подія: їх до-нька, Ольга Василівна, вийшла заміж за Олек-сандра Олександровича Лебединського. Уро-чистість відбулася в Адміралтейському соборі Миколаєва61. Останні роки життя В. Страдомського Незадовго після цієї радісної події, 13 травня 1902 р., у віці 72 років Василь Анд-рійович пішов з життя. В неділю, 19 травня, об 11 годині ранку, в церкві Миколаївського тех- нічного залізничного училища відбулася па-нахида62. Родина отримала численні листи співчуття63. На погребіння чоловіка його вдо-ва, Тетяна Василівна, отримала від Миколаїв-ської портової контори 175 рублів64. У 1902 р. їй була призначена емеритальна пенсія (за службу покійного чоловіка) у розмірі 441 р. 08 коп. на рік65 й видана допомога – 175 рублів66. За час проживання в Миколаєві Василь Андрійович залишив по собі лише приємні спогади. Але більшість свого активного наси-ченого життя лікар провів у роботі по всьому світу. На Миколаїв припав період його спокій-них і розмірених років. Усі численні колекції (нумізматична, археологічна, колекція старод-руків), що Василь Андрійович збирав усе жит-тя, син Борис подарував різноманітним архі-вам та музеям. Власне, однією з таких колек-цій є колекція з фонду № 448 «Василь Андрі-йович Страдомський (1831–1902) – старший судновий лікар Чорноморського флотського екіпажу» Миколаївського державного архіву. 59 ДАМО, ф. 448, оп. №1, спр. 1, арк. 3. 60 ДАМО, ф. 448, оп. 1, спр. 6, арк. 40. 61 Там само, арк. 39. 62 Там само, арк. 41. 63 ДАМО, ф. 448, оп. 1, спр. 12, арк. 10. 64 Там само, арк. 1. 65 Там само, арк. 2. 66 Там само, арк. 3. References 1. Гейда О.С. Андрій Іванович Страдомський – маловідомий історик Чернігівщини / О.С.Гейда // Сіверянський літопис. – 2003. – № 5–6. – С. 82 – 88. 2. ДАМО, ф. 448, оп.1, спр. 12 «Документы родс-твенников В.А.Страдомского» (1850–1902), 31 арк. 3. ДАМО, ф. 448, оп.1, спр. 6 «Рукописи статей, рукописи корабельных медицинских журна-лов» (25.11.1859 – 12.06.1862), 68 арк. 4. ДАМО, ф.448 «Страдомский Василий Андре-евич (1831–1902 гг.) – старший судовой врач Чер-номорского флотского экипажа», оп. №1, спр. 3 «Документы об учебе В.А.Страдомского в Киевском университете», (30.11.1851 – 4.04.1855), 25 арк. 5. ДАМО, ф.448 «Страдомский Василий Андре-евич (1831–1902 гг.) – старший судовой врач Чер-номорского флотского экипажа», оп. №1, спр. 10 «Рапорты, переписка и другие документы, относя-щиеся к служебной деятельности В.А.Страдомского. список медицинских чинов Черноморского ведомс-тва за1872 г.» (18 січня 1850 – 6 вересня 1873 р.). – 112 арк. 6. Державний архів Миколаївської області (далі – ДАМО), ф. 448 «Страдомский Василий Андре-евич (1831–1902 гг.) – старший судовой врач Черно-морского флотского экипажа», оп. №1 (1844–1902), спр.1 «Биография Страдомского Василия Андреевича, написанная его сыном Б.В.Страдомским, послужные списки и свидетельства» (1 лютого 1831 р.), 32 арк. 7. Пономарева Е.В. Страдомский Василий Ан-дреевич /Е.В. Пономарева //Николаевцы. Энцик-лопедический словарь – Николаев, 1999. – С. 317; Пономарева Е.В. Страдомский Василий Андрее-вич /Е.В. Пономарева // Николаевский областной краеведческий музей. 100 лет со дня основания / А.К.Веденеева, Н.М.Гаркуша, Е.В.Пономарева, И.В.Гаврилов, И.В. Гаврилова. – Николаев, 2014. – С. 167 –199. 8. Тарасенко О. Щоденник протоієрея Андрія Стардомського як джерело з історії Чернігівської єпархії / О.Тарасенко //Сіверянський літопис. – http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/ 123456789/57283/05-Tarasenko.pdf?sequence=1

Василь Андрійович Страдомський (1831-1902): лікар, колекціонер, громадський діяч

Institution

Ähnliche Einträge