М. М. Аркас: аспекти культурної ідентифікації
Здійснюється спроба культурологічного аналізу особистості М. М. Аркаса. Уточнюється зміст категорії «просвітництво», що інтегрально виражає сутність соціокультурної місії М. М. Аркаса. Значна увага приділяється ролі родинно-династичної традиції як чинника концентрації духовної і творчої енергії. Ан...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Datum: | 2018 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168998 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | М. М. Аркас: аспекти культурної ідентифікації / О. Чеботаєва // Краєзнавство. — 2018. — № 1. — С. 102-108. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-168998 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Чеботаєва, О. 2020-05-31T10:22:24Z 2020-05-31T10:22:24Z 2018 М. М. Аркас: аспекти культурної ідентифікації / О. Чеботаєва // Краєзнавство. — 2018. — № 1. — С. 102-108. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168998 008:303.094.4+930.85(477.73)"17/20"Аркас Здійснюється спроба культурологічного аналізу особистості М. М. Аркаса. Уточнюється зміст категорії «просвітництво», що інтегрально виражає сутність соціокультурної місії М. М. Аркаса. Значна увага приділяється ролі родинно-династичної традиції як чинника концентрації духовної і творчої енергії. Аналізуються історичні прояви греко-української культурної взаємодії як один з плідних векторів аккультурації на півдні України. The article contains an effort of culturological analysis of personality of M. M. Arkas. It globally determines the system of culturally indentifying criteria of this outstanding social and cultural phenomenon of Mykolaiv Region and Southern Ukraine. The content of the category «enlightenment» is specified. This category integrally expresses the essence of social and cultural mission of M. M. Arkas. Much attention is also paid to the role of family-dynastic tradition as a factor of spiritual and creative energy accumulation. M. M. Arkas is depicted as a representative of the unique ancestral line, five generations of which for the past 125 years took the most active part precisely in those aspects of Mykolaiv and Southern Ukraine's life, which determined the regional cultural distinguishing features. The article analyzes the historical demonstrations of the Greek-Ukrainian cultural interaction as one of the productive vectors of acculturation in the south of Ukraine. It is noted that this phenomenon formed both «the Greeks with Ukrainian soul» and the Ukrainians with the Hellenistic worldview. An invaluable merit of the latter was their compatriots’ inclusion to ancient heritage, which was and still remains the primary source of forms and meanings of European culture. The author concludes that the personality, creative and public activity of M. M. Arkas are reflecting a number of typical regional social and cultural tendencies. On the other hand, M. M. Arkas represents a rare (both now and always) type of personal and family enlightenment selfless devotion. From this angle, he is a moral benchmark not only for the local community, but for the nation as a whole. Осуществляется попытка культурологического анализа личности Н. Н. Аркаса. Уточняется содержание категории «просветительство», интегрально выражающей сущность социокультурной миссии Н. Н. Аркаса. Значительное внимание уделяется роли семейно-династической традиции как фактора концентрации духовной и творческой энергии. Анализируются исторические проявления греко-украинского культурного взаимодействия как одного из продуктивных векторов аккультурации на юге Украины. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Джерела та біографічні студії М. М. Аркас: аспекти культурної ідентифікації M. M. Arkas: aspects of cultural identification Н. Н. Аркас: аспекты культурной идентификации Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
М. М. Аркас: аспекти культурної ідентифікації |
| spellingShingle |
М. М. Аркас: аспекти культурної ідентифікації Чеботаєва, О. Джерела та біографічні студії |
| title_short |
М. М. Аркас: аспекти культурної ідентифікації |
| title_full |
М. М. Аркас: аспекти культурної ідентифікації |
| title_fullStr |
М. М. Аркас: аспекти культурної ідентифікації |
| title_full_unstemmed |
М. М. Аркас: аспекти культурної ідентифікації |
| title_sort |
м. м. аркас: аспекти культурної ідентифікації |
| author |
Чеботаєва, О. |
| author_facet |
Чеботаєва, О. |
| topic |
Джерела та біографічні студії |
| topic_facet |
Джерела та біографічні студії |
| publishDate |
2018 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Краєзнавство |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
M. M. Arkas: aspects of cultural identification Н. Н. Аркас: аспекты культурной идентификации |
| description |
Здійснюється спроба культурологічного аналізу особистості М. М. Аркаса. Уточнюється зміст категорії «просвітництво», що інтегрально виражає сутність соціокультурної місії М. М. Аркаса. Значна
увага приділяється ролі родинно-династичної традиції як чинника концентрації духовної і творчої енергії. Аналізуються історичні прояви греко-української культурної взаємодії як один з плідних векторів аккультурації на півдні України.
The article contains an effort of culturological analysis of personality of M. M. Arkas. It globally determines
the system of culturally indentifying criteria of this outstanding social and cultural phenomenon of Mykolaiv Region
and Southern Ukraine. The content of the category «enlightenment» is specified. This category integrally expresses the
essence of social and cultural mission of M. M. Arkas. Much attention is also paid to the role of family-dynastic tradition
as a factor of spiritual and creative energy accumulation. M. M. Arkas is depicted as a representative of the
unique ancestral line, five generations of which for the past 125 years took the most active part precisely in those aspects
of Mykolaiv and Southern Ukraine's life, which determined the regional cultural distinguishing features.
The article analyzes the historical demonstrations of the Greek-Ukrainian cultural interaction as one of the
productive vectors of acculturation in the south of Ukraine. It is noted that this phenomenon formed both «the
Greeks with Ukrainian soul» and the Ukrainians with the Hellenistic worldview. An invaluable merit of the latter
was their compatriots’ inclusion to ancient heritage, which was and still remains the primary source of forms and
meanings of European culture. The author concludes that the personality, creative and public activity of
M. M. Arkas are reflecting a number of typical regional social and cultural tendencies. On the other hand,
M. M. Arkas represents a rare (both now and always) type of personal and family enlightenment selfless devotion.
From this angle, he is a moral benchmark not only for the local community, but for the nation as a whole.
Осуществляется попытка культурологического анализа личности Н. Н. Аркаса. Уточняется содержание категории «просветительство», интегрально выражающей сущность социокультурной миссии
Н. Н. Аркаса. Значительное внимание уделяется роли семейно-династической традиции как фактора
концентрации духовной и творческой энергии. Анализируются исторические проявления греко-украинского культурного взаимодействия как одного из продуктивных векторов аккультурации на юге Украины.
|
| issn |
2222-5250 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168998 |
| citation_txt |
М. М. Аркас: аспекти культурної ідентифікації / О. Чеботаєва // Краєзнавство. — 2018. — № 1. — С. 102-108. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT čebotaêvao mmarkasaspektikulʹturnoíídentifíkacíí AT čebotaêvao mmarkasaspectsofculturalidentification AT čebotaêvao nnarkasaspektykulʹturnoiidentifikacii |
| first_indexed |
2025-11-26T23:52:26Z |
| last_indexed |
2025-11-26T23:52:26Z |
| _version_ |
1850784033708965888 |
| fulltext |
Ольга Чеботаєва К Р А Є З Н А В С Т В О 1’2018
102
2018 рік проголошено ЮНЕСКО роком ку-льтурної спадщини в Європі. Акція мотивуєть-ся складними процесами сучасного соціально-культурного розвитку, серед яких однією з перспективних тенденцій вважається розви-ток так званих креативних індустрій. Останні
становлять сьогодні єдино можливий засіб протистояння негативним, нівелюючим впли-вам глобалізації, оскільки базуються виключ-но на оригінальних, автентичних культурних ресурсах конкретного регіону1. Найціннішими з цих ресурсів завжди були, є і будуть творчі
УДК 008:303.094.4+930.85(477.73)"17/20"Аркас
Ольга Чеботаєва (м. Миколаїв)
М. М. АРКАС: АСПЕКТИ КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ
Здійснюється спроба культурологічного аналізу особистості М. М. Аркаса. Уточнюється зміст ка-
тегорії «просвітництво», що інтегрально виражає сутність соціокультурної місії М. М. Аркаса. Значна
увага приділяється ролі родинно-династичної традиції як чинника концентрації духовної і творчої енер-
гії. Аналізуються історичні прояви греко-української культурної взаємодії як один з плідних векторів ак-
культурації на півдні України.
Ключові слова: М. М. Аркас, аркасознавство, династія Аркасів, культурна ідентичність, культурна
спадщина, культурний ресурс, просвітництво, Миколаїв, Миколаївщина, регіоналістика.
Olga Chebotaieva
M. M. Arkas: aspects of cultural identification
The article contains an effort of culturological analysis of personality of M. M. Arkas. It globally determines
the system of culturally indentifying criteria of this outstanding social and cultural phenomenon of Mykolaiv Region
and Southern Ukraine. The content of the category «enlightenment» is specified. This category integrally expresses the
essence of social and cultural mission of M. M. Arkas. Much attention is also paid to the role of family-dynastic tradi-
tion as a factor of spiritual and creative energy accumulation. M. M. Arkas is depicted as a representative of the
unique ancestral line, five generations of which for the past 125 years took the most active part precisely in those as-
pects of Mykolaiv and Southern Ukraine's life, which determined the regional cultural distinguishing features.
The article analyzes the historical demonstrations of the Greek-Ukrainian cultural interaction as one of the
productive vectors of acculturation in the south of Ukraine. It is noted that this phenomenon formed both «the
Greeks with Ukrainian soul» and the Ukrainians with the Hellenistic worldview. An invaluable merit of the latter
was their compatriots’ inclusion to ancient heritage, which was and still remains the primary source of forms and
meanings of European culture. The author concludes that the personality, creative and public activity of
M. M. Arkas are reflecting a number of typical regional social and cultural tendencies. On the other hand,
M. M. Arkas represents a rare (both now and always) type of personal and family enlightenment selfless devotion.
From this angle, he is a moral benchmark not only for the local community, but for the nation as a whole.
Key words: M. M. Arkas, Arkas Studies, Arkas dynasty, cultural identification, cultural heritage, cultural
source, enlightenment, Mykolaiv, Mykolaiv Region, Regional Studies.
Ольга Чеботаева
Н. Н. Аркас: аспекты культурной идентификации
Осуществляется попытка культурологического анализа личности Н. Н. Аркаса. Уточняется содер-
жание категории «просветительство», интегрально выражающей сущность социокультурной миссии
Н. Н. Аркаса. Значительное внимание уделяется роли семейно-династической традиции как фактора
концентрации духовной и творческой энергии. Анализируются исторические проявления греко-
украинского культурного взаимодействия как одного из продуктивных векторов аккультурации на юге
Украины.
Ключевые слова: Н. Н. Аркас, аркасоведение, династия Аркасов, культурная идентичность, куль-
турное наследие, культурный ресурс, просветительство, Николаев, Николаевщина, регионалистика.
1 Вахович І. Розвиток креативних індустрій: регіональний вимір: Монографія / І. Вахович, О. Чуль. – Луцьк: Вежа–Друк, 2014. – С. 13, 44, 67, 78–85.
103
М. М. Аркас: аспекти культурної ідентифікації особистості, що забезпечують культурний по-ступ суспільства. До вказаної категорії персо-налій Миколаївщини, безперечно, належить Микола Миколайович Аркас – видатний куль-турний і громадський діяч другої половини XIX – початку XX ст., справжній патріот рідно-го краю і України. Формальним приводом до написання даної статті став ювілей – 165-та
річниця з дня народження М. М. Аркаса (1853–
1909), який припав на січень поточного року, а неформальним – потреба у розкритті та ви-значенні аркасівського феномену саме в кате-горіях культурології, оскільки до теперішньо-го часу життя та творчість М. М. Аркаса дослі-джувалися переважно методами історичної науки та музикознавства. В радянські часи ім’я та творча спадщина М. М. Аркаса знаходились під досить жорст-ким ідеологічним табу. Поодиноке виключен-ня становило монографічне дослідження Л. С. Кауфмана, присвячене творчому доробку М. М. Аркаса як композитора. Симптомом майбутніх позитивних змін став вихід в світ в 1990 р. факсимільного видання «Історії Украї-ни–Русі» М. М. Аркаса з розлогою передмовою та змістовними коментарями В. Г. Сарбея2. За часів незалежної України аркасознавство пе-ретворилось на окремий напрям досліджень в українознавстві та краєзнавстві Миколаївщи-ни. Цей напрям представлений численними статтями, матеріалами конференцій, дисерта-ціями та найґрунтовніше – комплексними мо-нографіями В. П. Шкварця3 і Т. В. Березов-ської4. В останній час з’явилися історіографіч-ні дослідження аркасіани, в яких системно аналізується весь науковий доробок, присвя-чений життєдіяльності і творчій спадщині М. М. Аркаса5.
Констатуючи наявність великої кількості наукових публікацій з аркасознавства, відзна-чимо, що абсолютна більшість з них написана саме істориками. Одним із шляхів подальшого розвитку даного наукового напряму та розк-риття нових граней в основному об’єкті його досліджень може бути використання методів і категоріального апарату інших соціально-гуманітарних дисциплін. Зокрема, назріла по-треба у здійсненні спеціалізованого культуро-логічного дослідження аркасівського феноме-ну. Метою нашої роботи є комплексне визна-чення системи культурно-ідентифікуючих параметрів, що характеризують особистість, творчість, середовище перебування й оточен-ня М. М. Аркаса як видатне явище соціокуль-турного розвитку Миколаївщини й півдня України та як потужний регіональний куль-турний ресурс. Прагнучи найповніше й цілісно відобрази-ти харизматичність особистості М. М. Аркаса, багатогранність його творчої та громадської діяльності, автор монографічного аркасознав-чого дослідження В. П. Шкварець визначає свого героя як видатного українського істори-ка і талановитого композитора, етнографа і фольклориста, поета і педагога6. Між тим, в жодній із зазначених сфер діяльності М. М. Аркас не був професійним функціоне-ром. В 1870–1875 рр. він навчався в Одесі на природознавчому відділенні фізико-математичного факультету Новоросійського університету7. Після закінчення університету служив в канцелярії військово-морського ві-домства в Миколаєві. В 1880 р. завершив вій-ськову службу на флоті й до 1895 р. обіймав посаду мирового судді. В грудні 1899 р.
2 Аркас М. М. Історія України–Русі / М. М. Аркас; вступ. сл. і комент. В. Г. Сарбея. – Факс. вид. – Київ: Вища шк., 1990. – 456 с: іл. 3 Шкварець В. П. Микола Миколайович Аркас: життя, творчість, діяльність: Монографія / В. П. Шкварець. – Миколаїв–Одеса: Тетра, 2002. – 260 с.: іл. 4 Березовська Т. В. Історичний портрет роду Аркасів: Монографія / Т. В. Березовська. – Миколаїв: Вид-во МДАУ, 2006. – 215 с. 5 Авраменко О. І. Про монографічні, дисертаційні дослідження та навчальні посібники з Аркасіани / О. І. Авраменко, В. П. Шкварець // Науковий вісник Миколаївського державного університету ім. В. О. Сухомлинського: Зб. наук. праць. – Вип. 3.37(105). – Сер. «Історичні науки». – Миколаїв: МНУ ім. В. О. Сухомлинського, 2014. – С. 174–176.; Ляшук Ю. А. Історіо-графія Миколи Миколайовича Аркаса в контексті життєпису творчості та діяльності: Монографія / Ю. А. Ляшук, В. П. Шкварець; за ред. В. П. Шкварця. – Миколаїв: Іліон, 2012. – 136 с.; Полухіна О. М. Перша дисертація на аркасівський сюжет / О. М. Полухіна // Слов’янський альманах. – Миколаїв: ПСІ КСУ, 2004. – С. 82–83. 6 Шкварець В. П. Микола Миколайович Аркас... – С. 4, 9, 16. 7 Ляшук Ю. А. Історіографія Миколи Миколайовича Аркаса... – С. 32.
Ольга Чеботаєва К Р А Є З Н А В С Т В О 1’2018
104
М. М. Аркасу присвоєно чин статського радни-ка, в якому він і закінчив свою службову кар’є-ру, що тривала 24 роки8. Отже, та діяльність, за яку М. М. Аркас найбільше поціновується сьогодні, не була пов’язана з виконанням слу-жбових обов’язків й, з чисто формальної точ-ки зору, могла б бути визначена аматорською або культурно-дозвіллєвою, в якій наш славе-тний земляк піднявся до її вищого, творчого рівня. Найважливішим творчим доробком М. М. Аркаса, яким він збагатив скарбницю української культури, вважаються: а) опера «Катерина» – перша в історії му-зичного мистецтва опера на шевченків-ський сюжет (прем’єра відбулася в Мос-кві 1899 р.); б) книга «Історія України–Русі» – перший системний виклад історії України в по-пулярній формі та ще й українською мовою (видана в Петербурзі 1908 р.). Власне на цьому маємо завершити укла-дання М. М. Аркаса в жорсткі градації рівнів культурно-дозвіллєвої діяльності й перейти до аспектів духовності як соціокультурної ха-рактеристики, оскільки при всьому творчому характері музично-композиторської та істо-рико-публіцистичної праці М. М. Аркаса збу-джуючим мотивом його діяльності була зо-всім не власна творча самореалізація. Цей мо-тив слід шукати в царині високої етики й ви-значати поняттями «покликання», «служін-ня» (до самопожертви) справі просвіти й фор-мування національної самосвідомості свого народу. В одному з листів про сенс своєї робо-ти над оперою «Катерина» сам М. М. Аркас пи-сав, наприклад, наступне: «Може вона [опера –
Авт.] й не справдить сподівання, якого б жа-далося, бо до творів Великого нашого Тараса не моїй би слабій музиці брязчати, але осміли-вся і я свого додати, щоб пісня його ширилась між нашим людом, щоб бачили вони те, що тяжко і болісно накипіло на його серцеві і ви-лилось у стиху могутнім. Я бачив, як «Кате-
рину» ставило товариство М. Л. Кропивниць-кого у Москві і Миколаєві, я сльози бачив, чув і плач і більше нічого не бажаю!»9. За нашим глибоким переконанням, понят-тя «просвіта», «просвітник», «просвітництво» найточніше інтегрально визначають сутність тієї соціокультурної місії, якій присвятив своє життя М. М. Аркас. Тут принципово важливо внести певні уточнення в термінологічний апарат і зауважити, що поняття «просвіт-ництво» не є смисловим замінником освітниц-тва, хоча й передбачає освіту обов’язковою умовою сучасної культури. Для освіти само-цінним виступає «раціо», логіка, інтелект. В ній теоретична модель людини відстороню-ється від святості, живого струму крові, емо-цій, природи й провокує «легку вагу» людини як гносеологічної чи функціонально спеціалі-зованої істоти. В той же час, для просвітницт-
ва не сама «рація» (раціональність, прагма-тизм) виступає зосереджуючим центром дія-льності, а глибинний смисложиттєвий кон-текст з усіма його людиномірними зарядами, освяченістю та ціннісною насиченістю10. І освіта, і просвіта включають момент роз-повсюдження знань. Але освіта робить це як формальний соціальний інститут, підлеглий безпосередньо владним структурам і заданим ними параметрам. Просвіта ж розповсюджує знання через створення атмосфери неформа-льного спілкування та особливого пафосу, що пов’язані з духовно-емоційним обміном, збу-дженням власної перцепції тих, серед кого розповсюджуються знання. Вказана обстави-на є чинником перетворення знань у духовні компоненти реципієнтів, вона породжує ефект співпричетності і співтворчості. Чим більшим є міжособистісний і чим меншим ін-ституціональний параметр творчого середо-вища, тим більшими є його потенційні креа-тивні можливості. Невипадково в історії куль-тури максимальні творчі вияви зустрічаються саме в художніх або просвітницьких подвиж-
ницько-меценатських осередках11.
8 Ляшук Ю. А. Історіографія Миколи Миколайовича Аркаса... – С. 34. 9 Цит. за: Ульяновський В. І. Українська справа в житті Миколи Аркаса / В. І. Ульяновський // Бібліотечка україно-знавства для вчителя: Науково-методичний вісник. – Миколаїв: [Б. в.], 1993. – С. 16. 10 Соболь П. П. Просвітництво як феномен культури / П. П. Соболь // Просвітницька справа родини Аркасів: Науково-методичний збірник – Миколаїв: ПСІ КСУ, 2002. – С. 4. 11 Соболь П. П. Просвітництво як феномен культури... – С. 5, 7–9.
105
М. М. Аркас: аспекти культурної ідентифікації Для М. М. Аркаса первинним таким осере-дком виступала його родина, яка розумілася ним в більш широкому контексті, ніж це було і є в житті багатьох інших людей. Адже М. М. Аркас є представником по-своєму уніка-льного регіонального культурологічного яви-ща – цілого родинного клану, п’ять поколінь якого близько 125 років (майже від самого заснування міста і до встановлення тут радян-ської влади) були нерозривно пов’язані і з Ми-колаєвом, і з півднем України. Причому пред-ставники всіх п’яти поколінь брали безпосе-редню й найактивнішу участь саме в тих аспе-ктах життя краю, де формувалася його особ-лива інтелектуальна, інформаційна, духовна аура або, інакше кажучи, де визначалася регіо-нальна культурна специфіка. Загальна атмос-фера сім’ї Аркасів, її спадкоємна традиція слу-жіння суспільним інтересам на державній по-саді або ж на ниві громадської культурно-просвітницької діяльності утворювала куму-лятивний ефект: вона забезпечувала високий рівень концентрації духовної і творчої енергії, що трансформувалася в продуктивні мене-джерські або креативні просвітницькі і куль-турні проекти. Іншого культурологічно-династичного прикладу, подібного до аркасів-ського, в нашому регіональному соціокульту-рному просторі годі й відшукати. Усвідомлен-ня себе складником цілісного родового орга-нізму з такою невід’ємною спадковою озна-кою, як почуття морального та громадського обов’язку, для багатьох Аркасів було важли-вим фактором, формуючим особистість та ви-значаючим її культурну ідентичність. Засновником династії Аркасів в Миколаєві став 28 літній грек Андреас (в українській транскрипції – Андрій Емануїлович Аркас, 1766–1825), який вимушено емігрував зі своєї батьківщини разом із 17-річною дружиною Асиміною та однорічним сином Захарієм, уни-каючи репресій за участь в антитурецькій ви-звольній боротьбі12. В 1794 р. молода родина Аркасів пристала до необжитого ще інгульсь-кого берега, де кількома роками раніше були
закладені судноверф (1788 р.) і нове місто при ній (1789 р.). Основним багатством Андреаса, з яким він прибув до Миколаєва (звісно ж, крім родини) була його освіта, здобута в одній із шкіл Константинопольського патріархату. Сьогодні цей чинник прийнято визначати те-рміном «людський капітал». Андреас Аркас вільно володів дванадцятьма мовами, хоча в перші роки перебування в Миколаєві зароб-ляв на життя торгівлею в маленькій овочевій крамниці. Після відкриття в місті Чорномор-ського штурманського училища А. Е. Аркас викладав там мови та історію. Згодом він обійняв посаду головного перекладача при штабі Чорноморського флоту й «побіжно за-ймався археологією»13. Вказане хобі перетворилося на спадкове захоплення всіх наступних поколінь Аркасів аж до моменту їхнього виїзду з Миколаєва в еміграцію в 1919 р. Характерний для XVIII–XIX ст. загальний інтерес освіченої публіки до феноменів античної спадщини у миколаївсь-ких Аркасів примножувався їхньою генетич-ною пам’яттю. Від Андрія Емануїловича насту-пні покоління Аркасів перейняли знання своєї генеалогії, підтвердженої історичними факта-ми, починаючи з Візантії X ст., але усною тра-дицією укоріненої в давньогрецькі міфологіч-ні часи14. Тому всім поколінням миколаївсь-ких Аркасів (М. М. Аркасу також) був прита-манний потяг до античних пам’яток не лише як до загальновизнаної основи європейської культури і цивілізації, а й як до власного істо-ричного коріння. Старшому сину А. Е. Аркаса – Захарію Анд-рійовичу (1793–1866) – випускнику Чорно-морського штурманського училища в Микола-єві, морському бойовому офіцеру – в перспек-тиві судилося стати першим доглядачем Херсонеського городища. Мова йде про поча-ток дослідження й музеєфікації розташовано-го на Гераклійському півострові в межах тепе-рішнього Севастополя давньогрецького міста Херсонес – одного з 7 унікальних об’єктів України, включених до Списку Всесвітньої
12 Аркас М. М. З родинної хроніки. Поезії. Дума про похід на половців новгород-сіверського князя Ігоря Святославови-ча у 1185 р. / М. М. Аркас; упоряд. та авт. передм. В. І. Ульяновський. – Миколаїв: [Б. в.], 1993. – С. 34–35. 13 Там само. – С. 35. 14 Аркас М. М. З родинної хроніки... – С. 32–34.; Березовська Т. В. Історичний портрет роду Аркасів... – С. 50–51, 200.
Ольга Чеботаєва К Р А Є З Н А В С Т В О 1’2018
106
спадщини ЮНЕСКО (23 червня 2013 р.)15. Ре-зультати своїх херсонеських розвідок і відк-риттів З. А. Аркас опублікував в 1848 р. під назвою «Описание Ираклийского [колишня транскрипція топоніму «Гераклійський» –
Авт.] полуострова и древностей его» в ІІ томі Записок Одеського товариства історії і старо-житностей. Друге видання цієї праці було здійснено окремим накладом в Миколаєві в 1879 р. вже після смерті З.А. Аркаса зусиллями його молодшого брата Миколи Андрійовича Аркаса (1818–1881)16. В травні 2018 р. випов-
нюється 200 років з дня народження цієї до-
сить значимої для історії Миколаєва особис-
тості. М. А. Аркас – це молодший син А.Е. Аркаса й батько головного героя нашої статті – М. М. Аркаса. Народився він в Миколаєві 8.05. ст. ст. (або 21.05 н. ст.) 1818 р. – напередодні Миколи Весняного. За православним календа-рем – це день перенесення мощей Миколая Чудотворця з Мир Лікійських (колишня Візан-тія, теперішня Туреччина) до м. Барі (Італія). Вказаний збіг для родини Аркасів теж перет-ворився на важливий культурно-ідентифіку-ючий фактор. Щира православна релігійність Аркасів й відчуття органічного зв’язку своєї долі з долею міста Святого Миколая призвели до того, що цю сакральну особу Аркаси обра-ли своїм сімейним покровителем. В кожному наступному поколінні одному з хлопчиків ар-касівської родини обов’язково давали ім’я Ми-кола. В подальшому це спричинить таку ситу-ацію, коли в межах певного історичного періо-ду в часі і просторі співпадатимуть дві, а то і три особи на ім’я Микола Миколайович Аркас. Іноді це ускладнює справу їх розрізнення, осо-бливо молодими дослідниками-початківцями. Але, за спостереженнями одного з най-авторитетніших аркасознавців Т. В. Березов-
ської, продовжувачами роду і, одночасно, ви-значними культурно-історичними діячами ставали саме ті Аркаси, що носили ім’я Мико-лай17. На прикладі видатної родини маємо ці-каве підтвердження теоретичного положення про те, що культура як соціальне явище, крім всього іншого, є утворенням знаково-симво-лічним18. В соціокультурному просторі сучас-ного Миколаєва цю знаковість варто поміти-ти в несподіваному сусідстві скульптурного втілення образу Святого Миколая і мармуро-вих аркасівських левів в самому центрі міста в Каштановому сквері. М. А. Аркас, як і його старший брат Заха-рій, закінчив Чорноморське штурманське учи-лище в Миколаєві та зробив блискучу службо-ву кар’єру, пройшовши шлях від юнги до адмі-рала, Головного командира Чорноморського флоту і портів, військового губернатора міст Миколаєва і Севастополя (1871–1881 рр.). Удостоєний звання почесного громадянина Миколаєва. Безперечно, виконання службових обов’язків обмежувало обсяг вільного часу, який би Микола Андрійович міг присвятити традиційним сімейним захопленням. Але й на його рахунку є здійснення в 1872 р. археологі-чної розвідки частини давньогрецького міста Ольвія (40 км від Миколаєва). Її результати опубліковані в тому ж році у VIII томі Записок Одеського товариства історії і старожитнос-тей19. Кілька років поспіль, надсилаючи 26-річному сину Миколі примірник книги З. А. Аркаса про старожитності Херсонеса, по-важний адмірал супроводив його наступним листом [мова й пунктуація оригіналу – Авт.]: «Милостивый Государь, Николай Николаевич, Предприняв второе издание трудов покойно-го брата моего, генерал-лейтенанта Захария Андреевича, об Ираклийском полуострове и древностях его, с целью образования особого
15 Смирнова А. А. Научно-просветительская деятельность Захария Андреевича Аркаса / А. А. Смирнова, И. А. Смирнов // Просвітницька справа родини Аркасів: Науково-методичний збірник. – Миколаїв: ПСІ КСУ, 2002. – С. 11–14.; ЮНЕСКО включила Херсонес в список всемирного наследия [Электронный ресурс] // УНИАН : информ. агентство. – 2013. – 23 сент. – Режим доступа: https://www.unian.net/society/834710-yunesko-vklyuchila-hersones-v-spisok-vsemirnogo-naslediya.html, свободный (дата обращения: 6.03.2018). – Загл. с экрана. 16 Аркас З. Описание Ираклийского полуострова и древностей его. История Херсониса / описал З. Аркас. – Николаев: Тип. М. В. Рюмина, 1879. – 29 с. [1] л. портр., [9] л.к. 17 Березовська Т. В. Історичний портрет роду Аркасів... – С. 10–11, 53. 18 Чеботаєва О. М. Інформаційно-семіотична концепція культури в регіональних культурологічних дослідженнях / О. М. Чеботаєва // Молодий вчений. – 2017. – № 4.2(44.2) квітень. – С. 89–95. 19 Березовська Т. В. Історичний портрет роду Аркасів... – С. 181.
107
М. М. Аркас: аспекти культурної ідентифікації фонда, для устройства, на месте древнего Хер-сонеса-Таврического, музея христианских древностей Ираклийского полуострова, я, препровождая к Вам, Милостивый Государь, один экземпляр этого труда, полагаю, что Вам будет интересно познакомиться с сочинения-ми дяди Вашего, касающимися древностей Таврического полуострова. Искренне любя-щий Вас Н. Аркас»*. У такий спосіб (можемо навіть сказати, що цілеспрямовано) передавалася естафета ро-динної пам’яті і традицій. Проте, процес інку-льтурації для кожного нового покоління ми-колаївських Аркасів відбувався в регіоні, який цілком відповідає поняттю активної етнокон-тактної зони. Отримання конкретним індиві-дуумом культурних навичок, персональне «входження» в культуру тут було нерозривно пов’язане з процесами аккультурації, тобто взаємодії культур, в результаті якої утворю-вався принципово новий культурний синтез. Одним з аккультураційних трендів в Північ-ному Причорномор’ї була греко-східно-слов’янська культурна взаємодія з системним посиленням в ній українського етнокультур-ного компонента. Тому представник третього покоління Аркасів у Миколаєві – Микола Ми-колайович Аркас (1853–1909) увійшов в істо-рію з визначенням – «грек із душею українця». Цей дуже вдалий, як на наш погляд, ідентифі-каційний маркер ввів в аркасознавство ко-лись миколаївський, а зараз – київський жур-наліст і письменник В. О. Жадько20. Українськість душі М. М. Аркаса формува-лась під впливом відповідного соціально-культурного оточення, передусім, під впли-вом його матері Софії Петрівни, що походила із старовинного козацько-старшинського ро-ду Богдановичів. Почуті від мами українська мова й пісня пробудили глибокий інтерес си-на до фольклорного пласта української куль-тури. Естетика народної творчості в органіч-ному поєднанні з оточуючим природним сере-
довищем та спілкуванням з простими селяна-ми родинного маєтку в Богданівці під Мико-лаєвом потужно впливали на формування ду-ховно-емоційної сфери М. М. Аркаса, розвива-ючи в ньому художньо-образне мислення, по-чуттєвість та співчутливість, схильність до глибокої емпатії. Особистісне захоплення аб-солютно переважало в ньому логіку утилітар-ного раціоналізму. М. М. Аркас обтяжений но-рмативно-регламентуючими вимогами офі-ційної служби, прагнув вільної художньо-творчої діяльності. На цей благодатний ґрунт лягло також раннє знайомство з творчістю Т. Г. Шевченка і взаємодія з представниками свідомої української інтелігенції, розпочата М. М. Аркасом ще в Одесі в його гімназично-університетський період життя. Серед наставників молодого Аркаса часто називають українського композитора і фольк-лориста П. І. Ніщинського. В аркасознавчих публікаціях постійно згадують його музичну картину з народного життя «Вечорниці» й до-тепер незабуту пісню «Закувала та сива зозу-ля», але уникають при цьому вказати, що П. І. Ніщинський був першим українським про-
фесійним перекладачем давньогрецької літе-ратури. В його доробку – україномовні видан-ня «Одиссеї» та «Іліади» Гомера, «Антігони» Софокла. На думку авторитетних літературоз-навців, навіть І. Франко не досяг рівня П. І. Ні-щинського в галузі перекладу античних тво-рів21. Крім того, П. І. Ніщинський здійснив єди-ний в історії світової літератури переклад «Слова о полку Ігоревім» на класичну давньо-грецьку мову гомерівськими «героїчними» гекзаметрами22. Вище сказане означає, що греко-україн-ська аккультурація, в потоці якої перебував М. М. Аркас, продукувала не лише греків із українською душею, але й українців з еллініс-тичним світовідчуттям. Неоцінимою заслугою останніх було залучення своїх співвітчизників до першоджерела форм і смислів європейської
* Лист вклеєно в примірник книги З. А. Аркаса, що зберігається у відділі рідкісних і цінних видань Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Гмирьова. 20 Жадько В. О. Грек із душею українця. Роман-пошук / В. О. Жадько. – Київ: вид. СПД Жадько В. О., 2003. – 384 с.: іл. 21 Микитенко Ю. Від «Слова» до «Іліади»: Петро Ніщинський – перекладач: Літ.-критич. нарис / Ю. Микитенко. – Київ: Дія Лтд; 1993. – С. 9, 10, 14. 22 Там само. – С. 22–25.
Ольга Чеботаєва К Р А Є З Н А В С Т В О 1’2018
108
культури, яким була і залишається антична спадщина. В подальшому цю ж лінію продов-жив втілювати вихований М. М. Аркасом його усиновлений онук – М. М. Аркас-молодший (1898–1980). В умовах вимушеної еміграції він творчо проявив себе і як україніст, і як еллі-ніст, а також як засновник історичної регіона-лістики в її південноукраїнському варіанті23. Отже, образ М. М. Аркаса належить не ли-ше історичному минулому. Як актуалізований компонент нашої пам’яті і свідомості, він про-довжує залишатись невід’ємним складником регіональної культурної спадщини. Особис-
тість, творчість, громадська діяльність М. М. Ар-каса відбивають ряд типових регіональних соціокультурних тенденцій. З іншого боку, М. М. Аркас являє собою рідкісний за всіх часів тип персонального й родинного просвітниць-кого подвижництва. В цьому сенсі він є висо-ким моральним орієнтиром не лише для кра-йової спільноти, але й для всієї нації. Резонан-сна сила аркасової харизми робить його образ потужним аутентичним ресурсом, що заслуго-вує на почесне місце в регіональних програ-мах соціокультурного розвитку.
23 Березовська Т. В. Історичний портрет роду Аркасів... – С. 145–149, 152, 163, 167; Полухіна О. М. Чуття єдиної родини (до джерел аркасового натхнення) / О. М. Полухіна // Просвітницька справа родини Аркасів: Науково-методичний збір-ник. – Миколаїв: ПСІ КСУ, 2002. – С. 33–39; Шкварець В. Літературний переклад М. М. Аркаса «Іліади» Гомера / В. Шкварець // Аркасівські читання: Україна в контексті історичного розвитку Східної Європи: Матер. V-ї Міжнар. наук.-практ. конф. (17–18 квіт. 2015 р.). – Миколаїв: МНУ ім. В.О. Сухомлинського, 2015. – С. 262–264.
References 1. Avramenko, O. I., & Shkvarets V. P. (2014). Pro monohrafichni, dysertatsiini doslidzhennia ta navchalni posibnyky z Arkasiany. Naukovyi visnyk
Mykolaivskoho derzhavnoho universytetu im. V. O.
Sukhomlynskoho, (Vol. 3.37(105)), 174–176. [in Ukrainian] 2. Arkas, Z. (1879). Opysanye Yraklyiskoho poluostrova y drevnostei eho. Ystoryia Khersonysa. – Nykolaev: Typ. M. V. Riumyna. [in Russian]. 3. Arkas, M. M. (1993). Z rodynnoi khroniky. Poezii. Duma pro pokhid na polovtsiv novhorod-siverskoho kniazia Ihoria Sviatoslavovycha u 1185 r. Mykolaiv. [in Ukrainian]. 4. Arkas, M. M. (1990) Istoriia Ukrainy–Rusi. Kyiv: Vyshcha shkola. [in Ukrainian]. 5. Berezovska, T. V. (2006). Istorychnyi portret rodu Arkasiv: Monohrafiia. Mykolaiv: Vyd-vo MDAU. [in Ukrainian]. 6. Vakhovych, I., & Chul, O. (2014). Rozvytok kreatyvnykh industrii: rehionalnyi vymir: Monohrafiia. Lutsk: Vezha–Druk [in Ukrainian]. [in Ukrainian]. 7. Zhadko, V. O. (2003). Hrek iz dusheiu ukraintsia. Roman-poshuk. Kyiv. [in Ukrainian]. 8. Liashuk, Yu. A., & Shkvarets, V. P. (2012). Istoriohrafiia Mykoly Mykolaiovycha Arkasa v konteksti zhyttiepysu tvorchosti ta diialnosti:
Monohrafiia. Mykolaiv: Ilion. [in Ukrainian]. 9. Mykytenko, Yu. (1993). Vid «Slova» do «Iliady»: Petro Nishchynskyi – perekladach. Kyiv: Diia Ltd. [in Ukrainian]. 10. Polukhina, O. M. (2004). Persha dysertatsiia na arkasivskyi siuzhet. Slov’ianskyi almanakh, 82–83. [in Ukrainian].
11. Polukhina, O. M. (2002). Chuttia yedynoi rodyny (do dzherel arkasovoho natkhnennia)
Prosvitnytska sprava rodyny Arkasiv, 33–39. [in Ukrainian]. 12. Smyrnova, A. A., & Smyrnov, Y. A. (2002). Nauchno-prosvetytelskaia deiatelnost Zakharyia An-dreevycha Arkasa. Prosvitnytska sprava rodyny Ar-
kasiv, 11–16. [in Russian]. 13. Sobol, P. P. (2002). Prosvitnytstvo yak fenomen kultury Prosvitnytska sprava rodyny Arkasiv, 4–10. [in Ukrainian]. 14. Ulianovskyi, V. I. (1993). Ukrainska sprava v zhytti Mykoly Arkasa. Bibliotechka ukrainoznavstva
dlia vchytelia, 5–14. [in Ukrainian]. 15. Chebotaieva, O. M. (2017). Informatsiino-semiotychna kontseptsiia kultury v rehionalnykh kulturolohichnykh doslidzhenniakh. Molodyi vchenyi, 4.2(44.2), 89–95. [in Ukrainian]. 16. Shkvarets, V. (2015). Literaturnyi pereklad M. M. Arkasa «Iliady» Homera. Abstracts of Papers ‘2015: Arkasivski chytannia: Ukraina v konteksti
istorychnoho rozvytku Skhidnoi Yevropy. (pp.262–264). Mykolaiv. [in Ukrainian]. 17. Shkvarets, V. P. (2002). Mykola Mykolaiovych Arkas: zhyttia, tvorchist, diialnist. Monohrafiia. Mykolaiv–Odesa: Tetra. [in Ukrainian]. 18. YuNESKO vkliuchyla Khersones v spysok vse-myrnoho nasledyia (2013). UNYAN: ynform. ahentstvo, 23 sent. Retrieved from https://www.unian.net/society/834710-yunesko-vklyuchila-hersones-v-spisok-vsemirnogo-naslediya.html. [in Russian].
|