Історія казенного маєтку "Затишшя" Київського політехнічного інституту
Подано історію виникнення і розвитку казенного маєтку «Затишшя», яке до революційних потрясінь 1917 року входило до складу сільськогосподарського відділення Київського політехнічного інституту. Метою статті є заповнення прогалини в наявній інформації про це інститутське заміське господарство. Стаття...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Datum: | 2018 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169048 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Історія казенного маєтку "Затишшя" Київського політехнічного інституту / І. Андреєв // Краєзнавство. — 2018. — № 2. — С. 47-52. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-169048 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Андреєв, І. 2020-06-03T16:37:35Z 2020-06-03T16:37:35Z 2018 Історія казенного маєтку "Затишшя" Київського політехнічного інституту / І. Андреєв // Краєзнавство. — 2018. — № 2. — С. 47-52. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169048 378.6:94(477) Подано історію виникнення і розвитку казенного маєтку «Затишшя», яке до революційних потрясінь 1917 року входило до складу сільськогосподарського відділення Київського політехнічного інституту. Метою статті є заповнення прогалини в наявній інформації про це інститутське заміське господарство. Стаття базується, на архівних матеріалах міста Києва. The history of the emergence and development of the state estate «Zatyshya», which before the revolutionary upheavals of 1917 was part of the agricultural department of the Kiev Polytechnic Institute,was presented.The purpose of the article is to fill the gap in available information about this out-of-town facilities of the institute.The article is based, basically, on archival materials of the city of Kiev. Представлена история возникновения и развития казенного имения «Затишье», которое до революционных потрясений 1917 года входило в состав сельскохозяйственного отделения Киевского политехнического института. Целью статьи является восполнение пробела в имеющейся информации об этом институтском загородном хозяйстве. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Теоретико-методологічні засади освітянського краєзнавства Історія казенного маєтку "Затишшя" Київського політехнічного інституту History of the official estate «Zatyshshja» of the Kiev polytechnical institute История казенного имения «Затишье» Киевского политехнического института Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Історія казенного маєтку "Затишшя" Київського політехнічного інституту |
| spellingShingle |
Історія казенного маєтку "Затишшя" Київського політехнічного інституту Андреєв, І. Теоретико-методологічні засади освітянського краєзнавства |
| title_short |
Історія казенного маєтку "Затишшя" Київського політехнічного інституту |
| title_full |
Історія казенного маєтку "Затишшя" Київського політехнічного інституту |
| title_fullStr |
Історія казенного маєтку "Затишшя" Київського політехнічного інституту |
| title_full_unstemmed |
Історія казенного маєтку "Затишшя" Київського політехнічного інституту |
| title_sort |
історія казенного маєтку "затишшя" київського політехнічного інституту |
| author |
Андреєв, І. |
| author_facet |
Андреєв, І. |
| topic |
Теоретико-методологічні засади освітянського краєзнавства |
| topic_facet |
Теоретико-методологічні засади освітянського краєзнавства |
| publishDate |
2018 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Краєзнавство |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
History of the official estate «Zatyshshja» of the Kiev polytechnical institute История казенного имения «Затишье» Киевского политехнического института |
| description |
Подано історію виникнення і розвитку казенного маєтку «Затишшя», яке до революційних потрясінь 1917 року входило до складу сільськогосподарського відділення Київського політехнічного інституту. Метою статті є заповнення прогалини в наявній інформації про це інститутське заміське господарство. Стаття базується, на архівних матеріалах міста Києва.
The history of the emergence and development of the state estate «Zatyshya», which before the revolutionary
upheavals of 1917 was part of the agricultural department of the Kiev Polytechnic Institute,was
presented.The purpose of the article is to fill the gap in available information about this out-of-town facilities
of the institute.The article is based, basically, on archival materials of the city of Kiev.
Представлена история возникновения и развития казенного имения «Затишье», которое до революционных потрясений 1917 года входило в состав сельскохозяйственного отделения Киевского политехнического института. Целью статьи является восполнение пробела в имеющейся информации об этом институтском загородном хозяйстве.
|
| issn |
2222-5250 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169048 |
| citation_txt |
Історія казенного маєтку "Затишшя" Київського політехнічного інституту / І. Андреєв // Краєзнавство. — 2018. — № 2. — С. 47-52. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT andreêví ístoríâkazennogomaêtkuzatiššâkiívsʹkogopolítehníčnogoínstitutu AT andreêví historyoftheofficialestatezatyshshjaofthekievpolytechnicalinstitute AT andreêví istoriâkazennogoimeniâzatišʹekievskogopolitehničeskogoinstituta |
| first_indexed |
2025-11-26T13:28:19Z |
| last_indexed |
2025-11-26T13:28:19Z |
| _version_ |
1850622977588068352 |
| fulltext |
47
За часів Російської імперії сільськогоспо-
дарське відділення Київського політехнічного
інституту (КПІ) мало у своєму розпорядженні
зразкову економію з фермою в маєтку «За-
тишшя» біля міста Козелець в Чернігівській гу-
бернії. Хутір «Затишшя» розташовувався в
8 верстах від залізничної станції «Бобровиця»
і на відстані близько 85 верст від Києва. У фон-
дах Науково-технічної бібліотеки імені Г. І. Де-
нисенка Національного технічного університету
України «Київський політехнічний інститут
імені Ігоря Сікорського», а також на сайтах КПІ
імені І. Сікорського і Державного політехніч-
ного музею є фотографії цього маєтку, які були
зроблені в 1902 році, але відомостей про цей
інститутський підрозділ було опубліковано зов-
сім мало.
У ювілейному збірнику, виданому до 25-річчя
заснування КПІ, зазначалось, що «в попередні
передреволюційні часи Агрофакультет КПІ мав
в своєму розпорядженні маєток «Затишшя»
(біля 600 дес. [десятин – Авт.] землі). На цей
маєток було асигновано 70 000 кар. [карбован-
ців – Авт.] золотом і відбудовано зразкове гос-
подарство. Далі додано ще 20 000 карб. [карбо-
ванців – Авт.] для поліпшення господарства…
За весь час існування маєтку тільки в 16 [1916 –
Авт.] році, за рік до революції, там відробили
УДК 378.6:94(477)
Ігор Андреєв (м. Київ)
Історія казенного маєтку «Затишшя»
Київського політехнічного інституту
Подано історію виникнення і розвитку казенного маєтку «Затишшя», яке до революційних потря-
сінь 1917 року входило до складу сільськогосподарського відділення Київського політехнічного інсти-
туту. Метою статті є заповнення прогалини в наявній інформації про це інститутське заміське гос-
подарство.Стаття базується, на архівних матеріалах міста Києва.
Ключові слова: Київський політехнічний інститут, маєток «Затишшя», освіта.
Igor Andreiev
History of the official estate «Zatyshshja»
of the Kiev polytechnical institute
The history of the emergence and development of the state estate «Zatyshya», which before the revolution-
ary upheavals of 1917 was part of the agricultural department of the Kiev Polytechnic Institute,was
presented.The purpose of the article is to fill the gap in available information about this out-of-town facilities
of the institute.The article is based, basically, on archival materials of the city of Kiev.
Key words: Kiev Polytechnic Institute, «Zatyshya» estate, studying.
Игорь Андреев
История казенного имения «Затишье»
Киевского политехнического института
Представлена история возникновения и развития казенного имения «Затишье», которое до рево-
люционных потрясений 1917 года входило в состав сельскохозяйственного отделения Киевского поли-
технического института. Целью статьи является восполнение пробела в имеющейся информации об
этом институтском загородном хозяйстве.
Ключевые слова: Киевский политехнический институт, имение «Затишье», обучение.
2 ’2018Ігор Андреєв К Р А Є З Н А В С Т В О
48
практику 7 студентів»1. Відомостей було подано
небагато і значення цього заміського господар-
ства у навчальному процесі КПІ в наведеній пуб-
лікації, як виявилося, дещо недооцінене.
Але, якими були передумови появи цього
інститутського господарства, та ще так далечень -
ко від Києва?
Ще до остаточного вибору місця для розмі-
щення будівель інституту Київською міською
Думою на засіданні 9 липня 1897 року було вирі-
шено «для навчально-допоміжних цілей, як-то:
розведення розплідника, плодового саду, городів
тощо при політехнічному інституті, відвести
землю в двох ділянках, а саме: 1-у, в кіль кос ті
15 десятин 2230 кв. саж., що знаходиться в корис-
туванні Товариства садівництва по Брест-Литов-
ському шосе, за Шулявкою, вилучивши цю міську
землю з користування Товариства на підставі ук-
ладеного ним з Міським Громадським Управлін-
ням договором, а іншу ділянку в кількості 10 де-
сятин з вільних Солом’янських земель, які пере-
бувають у міста в безпереоброчному утриманні,
розташованих за Казенними дачами по тому-ж
шосе і орендованих у міста хутором Грушки»2.
Але постанова міської Думи не була виконана.
Будівлі сільськогосподарського відділення
(дослідне поле № 1, скотний двір, павільйони
для культур, садок з озером) розташували без-
посередньо на території садиби КПІ. Біля дач-
ного селища «Караваєві дачі» (за Кадетському
гаєм) Київським міським громадським управлін-
ням була відведена в користування інституту те-
риторія, яка згодом стала називатися дослідним
полем № 2. А у трьох верстах від інституту на
території окремої садиби були збудовані цегляна
будівля для випробування землеробських зна-
рядь з дерев’яною прибудовою для манежу і
житловими приміщеннями для робітників, а
також інші споруди3.
Але інституту були потрібні додаткові ді-
лянки землі для влаштування дослідної ферми і
організації практичних занять студентів сіль-
ськогосподарського відділення. У 1900 році на-
дійшла пропозиція Вінницької міської управи
про продаж інституту 600 десятин міської землі
біля міста Вінниця за 120 000 рублів для облаш-
тування маєтку. Одночасно деякі вінницькі зем-
левласники порушили теж саме питання само-
стійно в Міністерстві фінансів. Створена для
огляду землі особова комісія «знайшла землю
зручною і тільки зупинялася перед остаточним
схваленням через віддаленість і вартість улаш-
тування»4. Крім отримання землі потрібна була
значна сума на будівництво гуртожитку, їдальні
і господарських будівель. У Державному казна-
чействі необхідні гроші були відсутні, а «внас-
лідок ускладнень на Далекому Сході, інститут,
подібно іншим установам, отримував від вищого
начальства вказівки про можливе скорочення
витрат»5.
В той же час дворянин Євген Петрович Но-
сенко-Белецький заповів все своє рухоме і неру-
хоме майно (з маєтком «Затишшя») Київському
політехнічному інституту «на предмет призна-
чення стипендії студентам інституту, уроджен-
цям Чернігівської губернії, переважно Козелець-
кого повіту», з призначенням директора КПІ,
таємного радника Віктора Львовича Кирпичова
духівником6. З листа Міністерства фінансів
№ 10497 від 4 травня 1900 року на адресу дирек-
тора КПІ стало відомо, що «ГОСУДАР ИМПЕ-
РАТОР… в 23 день квітня цього [1900 – Авт.]
року, ВИСОЧАЙШЕ зволив на прийняття Київ-
ським Політехнічним Інститутом ІМПЕРАТОРА
ОЛЕКСАНДРА II, залишеного по духівниці дво-
рянином Носенко-Белецьким майна до ста тисяч
карбованців, для заснування в названому Інсти-
туті стипендії»7.
1 Ректор К.С.Г.І. Касяненко Ів. Вища школа червоних агрономів / Ів. Касяненко // Київський політехніч-
ний і Київський сільсько-господарський інститути. XXV років. 1898–1923. Ювілейний збірник. – К.: Дер-
жавний трест «Київ-друк». Друкарня ч. 8 (вул. Толстого, 5), 1924. – С. 214.
2 Державний архів Київської області (далі – Держархів Київської обл.), ф. 9, оп. 13, спр. 14а, арк. 21.
3 Из истории Киевского политехнического института. Сборник документов и материалов: Т. 1: 1898–
1917 гг./ А. С. Плыгунов (отв. ред.) и др. – К.: Изд-во Киевского университета, 1961. – С. 41–42.
4 Матеріалы къ исторіи казеннаго имѣнія «Затишье» Кіевскаго Политехническаго Института Императора
Александра ІІ / Збірник документів залу історії КПІ Науково-технічної бібліотеки імені Г. І. Денисенка На-
ціонального технічного університету України «КПІ імені І. Сікорського», шифр н50488, 1911. – Арк. 2.
5 Державний архів міста Києва (далі – Держархів м. Києва), ф. 18, оп. 1, спр. 158, арк. 5.
6 Держархів м. Києва, ф. 18, оп. 1, спр. 156, арк. 4, 8–9, 17.
7 Там само, арк. 18.
Історія казенного маєтку «Затишшя» Київського політехнічного інституту
49
А газета «Кіевлянинъ» повідомляла: «За от-
риманими … Київським політехнічним інститу-
том точними документальними даними, неру-
хоме майно, яке перейшло до нього за заповітом
дворянина Е. П. Белецького-Носенка, склада-
ється з трьох ділянок землі в дачі м. Кобижчі,
Козелецького повіту мірою: одна ділянка в 330 д.
[десятин – Авт.] 1240 кв. с. [квадратних са-
жень – Авт.], друга в 1 ½ дес. [десятин – Авт.].
І третя в 1800 кв. с., а всього, отже, 332 ¾ дес.
з будівлями, що коштує за страховою оцінкою
близько 900 руб.; що-ж стосується капіталу, то
загальна сума його дорівнює … всього приблизно
13 т. р. [тисяч рублів – Авт.], а саме: залишилося
4 т. р. 4% державною рентою, 6 т. руб. 3½%
заставними листами держ. двор. зем. [держав-
ного дворянського земельного – Авт.] банку,
4 виграшних квитка (два двор. банку і два I і II
позик) і 2000 руб. на поточному рахунку в кон-
торі Державного банку»8.
Таким чином, в інституті з’явилися два ва-
ріанти облаштування заміської бази для прове-
дення дослідницької роботи студентами сіль-
ськогосподарського відділення. З іншого боку,
через складну обстановку в країні, не можна
було розраховувати на допомогу Державного
казначейства.
17 лютого 1901 року на засіданні Ради КПІ
було винесено остаточне рішення: «порівнюючи
два вирішення питання – організацію навчаль-
ного практичного господарства поблизу Вінниці
та організацію його на хуторі «Затишшя», Рада
зупинилася на останньому, беручи до уваги
близькість до Києва, меншу вартість організації,
бо відразу скорочується витрата 120 000 р. на по-
купку землі». Сільськогосподарському відді-
ленню було доручено опрацювати питання щодо
«вартості повногооблаштуванняі вартості орга-
нізації практичних занять для ІІІ к. [курсу –
Авт.] в 1901 році»9.
7 квітня 1901 року на засіданні Ради КПІ
був затверджений розрахунок витрат на маєток
«Затишшя» по проекту
П. Р. Сльозкіна, «а так
само визнаний був і пе-
ріод практичних занять
студентів в 4 місяці».
28 квітня 1901 року на
засіданні сільськогос-
подарського відділення
доручили «пристрій
маєтку і тим часове за-
відування їм профе-
сору П. Р. Сльозкіну»10
(фото 1).
2 червня 1901 року інститут отримав звістку
про «ВИСОЧАЙШЕ зволення на відпустку
суми, яка була заправлена на маєток, а також про
відпустку 3000 р. щорічно на стипендії імені
Белецького-Носенка»11.
За пропозицією П. Р. Сльозкіна директором
КПІ було дозволено закласти фундаменти май-
бутніх будівель в маєтку негайно після отримання
кредиту, тобто у вересні 1901 року. «З цією метою
архітектор Обремський і П. Р. Сльозкін провели
21 вересня [1901 року – Авт.] розмітку розташу-
вання будівель першої категорії на місці і вжили
заходів до виконання земляних робіт і кладки
фундаментів під 4 будівлі першої категорії [гур-
тожиток для студентів, будинок адміністрації,
їдальня, казарма для робітників – Авт.] і під ко-
шару – за особливим кошторисом»12.
9 листопада 1901 року міністр фінансів Сер-
гій Юлійович Вітте «забажав виявити згоду на
заснування Особливої будівельної Комісії у скла -
ді Правління Інституту і професорів: Сльозкіна,
Іванова і Ключарова», яка би пристосувала
маєток для організації практичних занять студен-
тів сільськогосподарського відділення. З метою
облаштування дослідної ферми Державним Каз-
начейством був виданий відповідний кредит13.
Всі згадані професори, які ввійшли до скла -
ду Особливої будівельної Комісії викладали у
КПІ. Екстраординарний професор по кафедрі
8 Завѣщаніе въ пользу Кіевскаго политехническаго института // Кіевлянинъ. – 1900. – 30 апр. (№ 119). –
С. 3.
9 Матеріалы къ исторіи казеннаго имѣнія «Затишье» Кіевскаго Политехническаго Института Императора
Александра ІІ. Вказ. праця. – Арк. 2, 5, 6.
10 Там само, арк. 5.
11 Там само, арк. 6, 7.
12 Там само, арк. 11.
13 Держархів м. Києва, ф. 18, оп. 1, спр. 251, арк. 49.
Фото 1.
Професор КПІ Петро
Родіонович Сльозкін
2 ’2018Ігор Андреєв К Р А Є З Н А В С Т В О
50
землеробства (з 1 січня 1901 року), колезький
радник Петро Родіонович Сльозкін в інституті
читав загальну культуру для студентів ІІІ курсу,
приватне землеробство для студентів ІV курсу
сільськогосподарського відділення і керував
прак тичними заняттями студентів з цього пред-
мету. Ординарний професор по кафедрі зоотехнії
(з 1 червня 1900 року), магістр ветеринарних наук,
статський радник Сергій Олексійович Іванов
читав зоогігієну для студентів ІІІ курсу сільсько-
господарського відділення. Виконуючий обов’яз -
ки екстраординарного професора по кафедрі зем-
леробства (з 1 квітня 1901 року), титулярний
радник Олександр Васильович Ключаров читав
лекції по землеробству для студентів ІІІ курсу
сільськогосподарського відділення і керував прак-
тичними заняттями студентів з цього предмету14.
План робіт в маєтку передбачав будівництво
у 1902 році гуртожитку для студентів сільськогос-
подарського відділення, що приїжджають на прак-
тику, житлового будинку для завідувача маєтком,
їдальні і казарми для робітників. Міністр фінансів
також «забажав дозволити зробити спорудження
молочної і скотної хати, зразкової кошари, скот-
ного двору і стайні»15. Замість двох літніх бараків
для студентів було вирішено побудувати одну дво-
поверхову будівлю, пристосовану і для зимового
житла16. Закладка будівель дослідної ферми була
здійснена 28 квітня 1902 року. Дерев’яні будівлі
маєтку спорудили на кам’я них фундаментах по
проектах архітектора інституту Всеволода Адоль-
фовича Обремського, які розроблялися під нагля-
дом Петра Родіоновича Сльозкіна (фото 2, 3, 4).
4 червня 1902 року професор П. Р. Сльозкін
доповів «про необхідність улаштування більш
глибокого колодязя, тому що виритий простий не
дає достатньо води для покриття потреб і особ-
ливо на випадок небезпеки від вогню». Були про-
ведені переговори с гірським інженером Йосипом
Ромуальдовичем Кобецьким, який запропонував
безкоштовно свої бурові інструменти і нагляд за
обладнанням. В результаті виконаних робіт в ма-
єтку «Затишшя» був споруджений «артезіанський
колодязь» глибиною 30 сажень17.
14 Личный составъ Кіевскаго Политехническаго Института Императора Александра ІІ на 1902–1903 ака-
демическій годъ.– Кіевъ: Типогр. С. В. Кульженко, Пушкинская ул., д. № 4, 1902. – С. 6–8, 11.
15 Держархів м. Києва, ф. 18, оп. 1, спр. 251, арк. 47, 152.
16 Матеріалы къ исторіи казеннаго имѣнія «Затишье» Кіевскаго Политехническаго Института Императора
Александра ІІ. Вказ. праця. – Арк. 11.
17 Там само, – Арк. 9.
Фото 2. Маєток «Затишшя». Будинок завідувача маєтком. 1902 рік
Фото 3. Маєток «Затишшя». Стайні. 1902 рік
Історія казенного маєтку «Затишшя» Київського політехнічного інституту
51
23 січня 1902 року архітектор В. А. Обрем-
ський представив проекти будівель другої кате-
горії: кошари, стайні, скотного двору і молоч-
ної18.
Казенний хутір «Затишшя» увійшов до скла -
ду кафедри землеробства КПІ. Поступово на ки-
ївських ярмарках проводилась закупівля робочих
коней і молочного стада для маєтку, отримало
розвиток свинарство. Частина тварин надійшла
з київського дослідного поля і скотного двору,
розташованих на території садиби інституту.
Навесні 1904 року весь ІІІ курс протягом
тижня перебував в маєтку на практичних занят-
тях. «За час перебування професор [П. Р. Сльоз-
кін – Авт.] з місцевим своїм помічником
П. П. Поляковим давали пояснення по польовим і
садибним роботам в їх взаємному зв’язку, а також
організували екскурсії до деяких навколишніх ма-
єтків, як-то: Махновську с.-г. школу, Вороньки –
М. М. Кочубея, в м. Кобижчі на тютюнову план-
тацію А. П. Белецького-Носенка. Впродовж літа
на більш тривалу практику в маєтку залишилися
четверо студентів, які і займалися, як з ознайом-
ленням з с.-г. технікою, так і збиранням матеріалу
для самостійних наукових робіт.
Восени 1904 року в маєтку відбулася ек-
скурсія студентів, які перейшли на ІІІ курс, теж
з метою ознайомлення з постановкою окремого
господарства, яка тривала при двох групах
5 днів»19.
Постановою сільськогосподарського відді-
лення КПІ від 28 лютого 1906 року казенний
маєток «Затишшя» було визнано «господар-
ським підприємством комерційного типу, з
метою визначення можливості його самостій-
ного існування без сторонніх доплат. Період та-
кого досліду був визначений в три роки, причому
було визнано можливим за цей час допустити
туди студентів-практикантів під керівництвом
професора Приватного Землеробства». Повний
звіт вдалося надати лише через чотири роки.
В цьому звіті завідувач маєтку професор
П. Р. Сльозкін зазначав, що головною статтею
доходу господарства є «продаж польових про-
дуктів, продаж відгодованих телят і поросят пле-
мінних. Прибутковість від рільництва колива-
ється значно залежно від коливання врожаїв і
цін. Дохід від відгодівлі худоби представляє вза-
галі значну величину і … міг б вважатися сталим
і на майбутній час. Свинарство дає дохід досить
рівний по роках і стоїть в даний час в дуже спри-
ятливих умовах через те, що племінні поросята,
які відпускаються, користуються по всій окрузі
дуже хорошою репутацією»20.
Фото 4. Маєток «Затишшя». Гуртожиток для студентів. 1902 рік
18 Там само, арк. 12.
19 Отчетъ о состояніиКіевскагоПолитехническагоИнститута Императора Александра II за 1904 годъ. –
Кіевъ: Типографія С. В. Кульженко, Пушкинская ул., д. № 4, 1906. – С. 32–33.
20 Матеріалы къ исторіи казеннаго имѣнія «Затишье» Кіевскаго Политехническаго Института Импера-
тора Александра ІІ. Вказ. праця. – арк. 28.
2 ’2018Ігор Андреєв К Р А Є З Н А В С Т В О
52
За результатами чотирирічних спостережень
було зроблено висновок, що господарство поки
що не може підтримувати життя великої садиби
цілий рік, яке вимагає дорогого опалення та ба-
гатьох побічних дрібних витрат. «Все це стане
можливим, коли врожаї підвищяться хоча б на
50% порівняно з сьогоденням, що зовсім не пред-
ставляє нічого неймовірного». Сам же маєток
«має всі необхідні елементи для того, щоб бути
прибутковим комерційним господарством. Пра-
вильне поєднання витрат з потребами, стрима-
ність від спроб піднімати доходи екстреними за-
собами і ретельний облік всього господарського
життя – такі умови, при яких його прибутковість
проявиться, посилиться і стане міцною»21.
Станом на 1910 рік інститутський маєток
«Затишшя» представляв «рівну однорідну площу
польової землі розміром 330 дес. [десятин – Авт.].
Вся земля орна, і при влаштуванні було відве-
дено під садибу і вигін 16 десятин. ...Ґрунт – лег-
кий чорнозем, дуже виораний за старих часів
чорнозем, що вимагає довготривалого поліп-
шення шляхом постійного удобрювання гноєм і
очищенням від багаторічних бур’янів»22.
25 жовтня 1913 року від керівника Озерян-
ського маєтку Корюківського товариства насін-
нєвого господарства і племінного тваринництва
надійшла заява з проханням здати в оренду під
посів цукрового буряка у 1915 році частину зе-
мель в маєтку «Затишшя». 14 грудня 1913 року
Навчальний Відділ листом за № 5061 повідомив
«про дозвіл Пана Міністра Торгівлі та Промисло-
вості укласти Правлінню Інституту договір про
здачу в оренду частини маєтку «Затиш -
шя»Товариству Корюківського цукрово-рафі над -
ного заводу». І вже 23 груд ня 1913 року «між
Правлінням Київського Полі тех нічного Інституту
ІМПЕРАТОРА ОЛЕКСАНДРА II ... і уповноваже-
ним Правління Тов Корюківського Сахарно-Рафі -
над ного заводу» був укладений оренд ний дого-
вір на 3 роки під посів цукрового буряка на
86 десятинах землі, «відводячи цю кількість землі
щорічно із сівозмін, частиною після жита, а час-
тиною після конюшини – першого укосу». Плата
склала 50 рублів за десятину або 12900 рублів за
всю землю за три роки оренди23.
Користувався інститут цим заміським гос-
подарством недовго. У 1917 році маєток
«Затишшя» перейшов до селян, а 1 вересня
1922 року з Агрономичного факультету (колиш-
нього сільськогосподарського відділення КПІ)
було утворено окремий «Сільсько-Господар -
ський Інститут» (зараз Національний універси-
тет біоресурсів і природокористування).
У 1924 році на місці інститутської зразкової
економії з фермою було утворене село Затишшя.
У наш час територія села складає всього
377 000 м2, а населення – 61 людину.
21 Там само, арк. 30–33.
22 Держархів м. Києва, ф. 18, оп. 1, спр. 251, арк. 230–231.
23 Там само, ф. 18, оп. 1, спр. 1420, арк. 1–34.
References
1. (1902). Lichnyjsostav# KіevskagoPolitehniches-
kagoInstitutaImperatoraAleksandra ІІ na 1902–1903
akademicheskіjgod#.Kіev#: Tipogr. S. V. Kul’zhenko,
Pushkinskajaul., d. № 4. [InRussian].
2. (1906). Otchet# o sostojanіiKіevskagoPoliteh-
nicheskagoInstitutaImperatoraAleksandra II za 1904
god#. Kіev#: Tipografіja S. V. Kul’zhenko, Pushkin-
skajaul., d. № 4. [InRussian].
3. Plygunov, A. S. (Ed.). (1961). IzistoriiKievsko-
gopolitehnicheskogoinstituta. Sbornikdokumentovima-
terialov: T. 1: 1898–1917 gg. Kjiv: Izd-voKievsko-
gouniversiteta. [InRussian].
4. Rektor K.S.G.I. KasjanenkoIv. (1924). Vysh-
hashkolachervonyhagronomiv. Kyi’vs’kyjpolitehnich-
nyjiKyi’vs’kyjsil’s’ko-gospodars’kyjinstytuty. XXVrokiv.
1898–1923. Juvilejnyjzbirnyk(pp. 214–216).Kyi’v:
Derzhavnyjtrest «Kyi’v-druk». Drukarnjach. 8 (vul.Tol-
stogo, 5).[InUkrainian].
5. s. Zatyshshja, Chernigivs’kaoblast’, Bobrovyc’kyj
rajon, m. Bobrovycja. Retrieved from http://w1. c1.rada.
gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=04.12.2012&rf7571=395
98[InUkrainian].
6. (1900). Zaveshhanіe v# pol’zu Kіevskago poli-
tehnicheskago instituta.Kіevlyanin», 119, 3. [InRussian].
|