Розвиток економічної та соціальної сфери с. Пісківка Бородянської волості Київського повіту в ХІХ – на початку ХХ ст.
У статті розкрито процес розвитку смт. Пісківка Бородянського району Київської області протягом ХІХ та початку ХХ ст. Зокрема, відображено розвиток окремих промислових виробництв, залізничного транспорту та шкільництва. Також зазначено, що в процесі розвитку починає формуватися торговельна мережа се...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2018 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169337 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Розвиток економічної та соціальної сфери с. Пісківка Бородянської волості Київського повіту в ХІХ – на початку ХХ ст. / В. Студінський, І. Жиленкова // Краєзнавство. — 2018. — № 3. — С. 23-31. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859638823565131776 |
|---|---|
| author | Студінський, В. Жиленкова, І. |
| author_facet | Студінський, В. Жиленкова, І. |
| citation_txt | Розвиток економічної та соціальної сфери с. Пісківка Бородянської волості Київського повіту в ХІХ – на початку ХХ ст. / В. Студінський, І. Жиленкова // Краєзнавство. — 2018. — № 3. — С. 23-31. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | У статті розкрито процес розвитку смт. Пісківка Бородянського району Київської області протягом ХІХ та початку ХХ ст. Зокрема, відображено розвиток окремих промислових виробництв, залізничного транспорту та шкільництва. Також зазначено, що в процесі розвитку починає формуватися торговельна мережа селища та здійснюватися будівництво для промислових робітників.
The article describes the process of development of modern urban areas. Piskovka borodyansky district of
the Kiev region. In particular, the development of individual industrial production, rail transport and schooling
is shown. The process of interconnection of production of commodity production in the region and its distribution
on the market is traced. First of all, production was based on a local raw material base - forest, land, iron ore.
This is what contributed to the development of rural economy (agriculture, cultivation), forestry (wood processing,
harvesting of mushrooms and berries), iron processing. The dynamics of rural production growth is also
shown. It was noted that the construction of the railway, which connected it with practically the whole European
part of the Russian Empire, played an exceptional role for the development of the region. The reform of 1861
and industrial development also contributed to the development of education in the province. The gradual development
of industry and transport in the region also required not only employees, but also those with a certain
knowledge. This process also contributed to the development of the social sphere, especially in the field of education.
Therefore, a significant number of children, beginning in the 1870-s, are beginning to be involved in
elementary school education. Also, the sphere of trade, servicing and construction of housing for industrial
workers is beginning to develop.
В статье раскрыт процесс развития пгт. Песковка Бородянского района Киевской области в течении ХІХ – в начале ХХ вв. В частности, показано развитие отдельных промышленных производств,
железнодорожного транспорта и школьного образования. Также отмечено, что в процессе развития
начинает формироваться торговая сеть населенного пункта и осущестляется жилищное строительство для промышленных рабочих.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:18:56Z |
| format | Article |
| fulltext |
23
УДК 94(477)
Володимир Студінський, Ірина Жиленкова (м. Київ)
Розвиток економічної та соціальної сфери с. Пісківка
Бородянської волості Київського повіту в ХІХ – на початку ХХ ст.
У статті розкрито процес розвитку смт. Пісківка Бородянського району Київської області про-
тягом ХІХ та початку ХХ ст. Зокрема, відображено розвиток окремих промислових виробництв,
залізничного транспорту та шкільництва. Також зазначено, що в процесі розвитку починає формува-
тися торговельна мережа селища та здійснюватися будівництво для промислових робітників.
Ключові слова: Пісківка, Рудня Пісківська, річка Тетерів, залізниця, деревне вугілля, поташ, млин,
школа, станція.
Volodymyr Studіnsky, Iryna Zhilenkova
Economic and social development of Ріskivka village
of Borodyanka parish, Kyiv region in the XIX – early ХХ century
The article describes the process of development of modern urban areas. Piskovka borodyansky district of
the Kiev region. In particular, the development of individual industrial production, rail transport and schooling
is shown. The process of interconnection of production of commodity production in the region and its distribution
on the market is traced. First of all, production was based on a local raw material base - forest, land, iron ore.
This is what contributed to the development of rural economy (agriculture, cultivation), forestry (wood proces-
sing, harvesting of mushrooms and berries), iron processing. The dynamics of rural production growth is also
shown. It was noted that the construction of the railway, which connected it with practically the whole European
part of the Russian Empire, played an exceptional role for the development of the region. The reform of 1861
and industrial development also contributed to the development of education in the province. The gradual de-
velopment of industry and transport in the region also required not only employees, but also those with a certain
knowledge. This process also contributed to the development of the social sphere, especially in the field of edu-
cation. Therefore, a significant number of children, beginning in the 1870-s, are beginning to be involved in
elementary school education. Also, the sphere of trade, servicing and construction of housing for industrial
workers is beginning to develop.
Key words: Piskovka, Rudnya Piskovska, Teteriv, railroad, charcoal, potash, mill, school, railway station.
Владимир Студинский, Ирина Жиленкова
Развитие экономической и социальной сфер с. Песковка
Бородянской волости Киевского уезда в XIX – начале ХХ в.
В статье раскрыт процесс развития пгт. Песковка Бородянского района Киевской области в тече-
нии ХІХ – в начале ХХ вв. В частности, показано развитие отдельных промышленных производств,
железнодорожного транспорта и школьного образования. Также отмечено, что в процессе развития
начинает формироваться торговая сеть населенного пункта и осущестляется жилищное строитель-
ство для промышленных рабочих.
Ключевые слова: Песковка, Рудня Песковская, река Тетерев, железная дорога, древесный уголь,
поташ, мельница, школа, железнодорожная станция.
3 ’2018Володимир Студінський, Ірина Жиленкова К Р А Є З Н А В С Т В О
24
Географічне положення сучасної Пісківки
доволі цікаве. Насамперед це пов’язано з тим,
що населений пункт лежить на порубіжжі двох
локалізованих цивілізаційних просторів – древ-
лянського і полянського, на порубіжжі двох при-
родних зон – Полісся і Лісостепу, на порубіжжі
двох сучасних областей – Житомирської і Київ-
ської. Як би там не було, але в Пісківці переплі-
тається це порубіжжя в єдиний історичний та
географічний простори. Образно кажучи, Піс-
ківка стала «воротами« у цьому порубіжжі часу
та простору, «воротами« в Древлянську землю.
Щодо етимології назви Пісківка можна ска-
зати, що вона чітко пов’язана із тим, що сам на-
селений пункт розташований на піщаних ґрун-
тах. Тобто означало, що поселення існує на
піску. Власне пісок являє собою сипучу гірську
породу, що складається з крупинок твердих мі-
нералів, переважно кварцу. В українській мові
території, простори, ділянки землі, що покриті
цією породою називають пісками1. Причому на-
голос цього слова може бути як на першому, так
і на другому складі, що часто визначало і назву
населеного пункту.
У середині ХІХ ст. І. Фундуклей у своїх до-
слідженнях відзначав, що в Київському повіті на
кордоні з Радомишльським повітом переважає
пісок, якого утримується в ґрунті до 80 відсотків2.
Важливе місце у розвитку господарства краю
відігравала Рудня Пісківська, яка, на думку до слі -
дників, з’являється наприкінці XVI – на початку
XVII ст. Оскільки, населений пункт на межі
двох територіально-адміністративних територій
Київської землі, то Рудня Пісківська у певні
історичні періоди підпорядковувалася Радо-
мишлю3. Рудні в масиві р. Тетерів були пошире-
ним явищем, бо в даному регіоні є в наявності
значні запаси залізної руди. Рудні, як правило, яв-
ляли собою систему споруд для добування корис-
них копалин, а також гірничопромислове підпри-
ємство, що здійснювало це добування4.
Доволі цікавий опис місцевості краю дає
І. Фундуклей у «Статистичному опису Київської
губернії». Зокрема, він зазначав, що на р. Тетерів,
в районі стику Радомишльського та Київського
повітів знаходяться низини, які більш широко
простягаються від с. Чудин до с. Мигалки, від
с. Заруддя до с. Блитчи. Як зазначає автор (мова
оригіналу збережена):
«Здесь везде – низкие луга в половодье, зали-
ваемые водою из р.Тетерева и других впадаю-
щих в нее рек и речек. Из оставшейся после
весенних разливов воды на этих низких лугах об-
разуются болота и озера, порастающие лозою
и болотными травами, совершенно негодными
в корме скоту. В некоторых местах эти болота
и озера с года на год увеличиваются числом и
расширяются в объеме, превращая обширные
луга в безполезные водные пустыни. Такие же
болота, часто довольно значительные, прости-
раются от р. Тетерева до р. Здвиже и зани-
мают все восточное пространство между эти -
ми реками. Болота тетеревские соединяются
с одной стороны с приднепровскими болотами,
а с другой выходят низинами до р. Ирши и вверх
довольно широкою полосою, по границе Овруч-
ского уезда, до р. Рольши5».
1 Словник української мови. – Т. 6. – К.: Наукова думка, 1975. – С. 544.
2 Фундуклей И. Статистическое описание Киевской губернии. – Ч. 2. – Спб., 1852. – С. 6.
3 Білокінь Л.О. Пісківка // Літопис рідного краю: Бородянщина. – К.: Вид-тво Харитоненка, 2002. – С. 278.
4 Словник української мови. – Т. 8. – К.: Наукова думка, 1977. – С. 896.
5 Фундуклей И. Статистическое описание Киевской губернии. – Ч. 1. – Спб., 1852. – С. 31.
Провіювання зерна. Київська губернія.
Початок ХХ ст. (ЦДКФФА – 0 – 189422)
Розвиток економічної та соціальної сфери
с. Пісківка Бородянської волості Київського повіту в ХІХ – на початку ХХ ст.
25
Поруч із традиційним сільськогосподарським
виробництвом у краї розвивалась і промисловість.
Зокрема, у 1760 році почав діяти чавуноливарний
завод6. Швидше всього, що дане підприємство
стало формуючим Рудні Пісківської. Архівні до-
кументи свідчать, що у 1845 році в с. Пісківка діяв
винокурний завод, який щодоби виробляв 300
пудів відповідної продукції, а загально річний
обсяг виробництва становив 9000 пудів7. Вино-
курня являла собою підприємство з виробництва
горілки чи спирту, що виганяли із зернових (жито
чи пшениця) та картоплі, а також інших можливих
сільгосппродуктів8. Крім того тут могли вироб-
ляти і так званий «технічний спирт» із відповід-
них сортів деревини. Така ймовірність цілком до-
пустима, оскільки регіон є лісовим.
Так, наявність значних лісових ресурсів
давала можливість розвиватися промислом по
випалюванню деревного вугілля та виготов-
лення поташу. За даними І. Фундуклея у 1847
році в Київ по водних шляхах було доставлено
900 кулів деревного вугілля на загальну суму
800 рублів асигнаціями. Тут варто зазначити, що
вимір грошових сум у той час відбувався в руб-
лях асигнаціями та рублях сріблом. Твердою
валютою вважався срібний рубль, курс якого ко-
ливався по відношенню до рублів асигнаціями в
межах 1 : 3,69. Як видно із таблиці 1 поставки
деревного вугілля із лісових районів Київщини
до губернського центру був досить стабільним,
що давало значні доходи для розвитку його ви-
робництва.
Таблиця 1.
Доставка деревного вугілля водними шляхами до Києва у 1837-1844 рр.10
6 Історія міст і сіл Української РСР. Київська область. – К.: УРЕ, 1968. – С. 220.
7 Державний архів Київської області, ф.1238, оп.1, спр.555, арк.6.
8 Словник української мови. – Т. 1. – К.: Наукова думка, 1970. – С. 442.
9 Студінський В.А., Верба Д.В., Терещенко О.В. Фінанси Києва: історія та сьогодення. – К.: Фенікс, 2010. –
С. 45.
10 Фундуклей И. Статистическое описание Киевской губернии. – Ч. 3. – Спб., 1852. – С. 460-461.
11 Словник української мови. – Т. 4. – К.: Наукова думка, 1973. – С. 392.
12 Словник української мови. – Т. 11. – К.: Наукова думка, 1980. – С. 319.
Поташ також доставлявся на ринок Києва з
півночі Київщини, зокрема і з району с. Пісківка
водним шляхом по річках Тетереву та Дніпру.
Так, у 1842 році в Київ було доставлено 15 пудів
поташу на загальну суму 25 рублів сріблом, а
1843 року – 814 пудів на суму 814 рублів сріб-
лом13. Населенні пункти, де вироблявся поташ,
як правило, називали Будами або Поташнями.
Сировиною для виготовлення поташу був попіл
дуба, в’яза, клена чи горішника. Попіл деревини
у спеціальних дубових коритах заливався водою
в результаті чого отримували лужний розчин.
У свою чергу випаровування цього розчину від-
бувалося у спеціальній чотирикутній ємності.
Отримана суха речовина і являла собою, так зва-
ний поташ, який за хімічною формулою являв
собою К2СО3 – карбонат калію. Ця речовина
використовувалася у виробництві мила та скла.
Окрім цього, поташ, точніше розчин поташу ви-
користовувався для вимочування грубі тканини.
Та варто зауважити, що при виробництві поташу
завдавалося відчутної шкоди довкіллю, насам-
перед тому, що знищувалися величезні території
лісових насаджень..
Наявність лісів давала можливість розви-
вати у краї й інші промисли. Зокрема, це сто-
сується збору грибів та ягід. Лише у 1842 року
на київський ринок з півночі губернії було до-
ставлено 200 пудів сушених грибів на загальну
суму 75 рублів сріблом.
3 ’2018Володимир Студінський, Ірина Жиленкова К Р А Є З Н А В С Т В О
26
13 Фундуклей И. Статистическое описание Киевской губернии. – Ч. 3. – Спб., 1852. – С. 460.
Сільська садиба. Київська губернія.
Кінець ХІХ – початок ХХ ст.
(ЦДКФФА – 0 – 189737)
Бондар за виробництвом діжок.
Київська губернія. Кінець ХІХ – ХХ ст.
(ЦДКФФА – 0 –182713)
Розвиток економічної та соціальної сфери
с. Пісківка Бородянської волості Київського повіту в ХІХ – на початку ХХ ст.
27
На сінокосі. Київська губернія.
Кінець ХІХ – початок ХХ ст.
(ЦДКФФА – 0 – 189368)
Пісківський лікар Розенталь із родиною.
Фото 1910-х рр.
14 Центральний державний історичний архів м. Києва (далі – ЦДІАК), ф. 127, оп. 1009, спр. 99, арк. 56.
15 Там само, ф. 486, оп. 5, спр. 464, арк. 116 (зв.).
16 Там само, спр. 481, арк. 39 (зв.).
17 Похилевич Л. Уезды Киевский и Радомысльский. – К., 1887. – С.47.
У 1814 році с. Загальці належать графині Ма -
рії Савицькій, а села Пісківка, Рудня Пісківська
та Галинка знаходять у власності князя Олек сан -
дра Любомирського14. У середині ХІХ століт тя
с. Пісківка було у власності Л.І. Понятовсько го.
До його маєтку в 1864 році також входили с. Ста -
ра Буда, хутори Раска та Поташня і с. Мірча, де
діяв склозавод15. Згодом Л. Іпонятовський с. Піс-
ківку з фільварками, с. Мірчу зі склозаводом,
с. Стару Буду, хутори Поташню, Раску та Рудню
(Пісківську), де працював завод із виробництва
сукна передав у розпорядження Душинського16.
За даними, які наводить Л. Похилевич,
у с. Пісківка протягом ХІХ ст. діяли млин по
виробництву крупи, суконна, шкіряна та ткацька
фабрики, чавунний та мідний заводи. У 1880-х
роках працювала лише фабрика з виробництва
сукна. У Рудні Пісківській діяв сукновальний
млин17. Сукновальня в цей історичний період
являла собою мануфактурне виробництво з ви-
користанням простих механізмів та чітким поді-
лом праці. Зовнішньо підприємство більше на-
гадувало простий водяний млин, оскільки у рух
механізми приводилися завдяки енергії води.
Сама споруда, швидше всього, була дерев’яною.
У ХІХ столітті вже застосовувалися валяльні
преси та валяльні машини, в яких насичена
теплою рідиною вовна пропускалася між двома
циліндрами, які крутились і пропускали у вузь-
кий жолоб з кришкою, причавлену вантажем
власне вовну18.
На такого типу мануфактурних підприєм-
ствах було задіяно кілька працівників, які вико-
нували відповідні функції. Все залежало від того
якого рівня досягався випуск готової продукції.
Повний цикл у професійній готовності праців-
ників виглядав наступним чином. Так, відбором
тонкого від грубих сортів вовни займався робіт-
ник-розбірник. Потім вовна переходила до фар-
бувальника, котрий після відповідного фарбу-
вання продукт передавав до мотальника, який
насичував матеріал маслом. Власне на цьому і
закінчувався попередній етап обробки вовни.
Наступна операція – розчісування м’якої сукон-
ної вовни кардами (камвольна вовна розчісува-
лася гребнями, що були аналогічними до до роз-
чісування льону), являли собою дошки, поверхня
яких мала дрібні зубці різної форми і товщини.
Кардування було однією з найважливіших і най-
важчих ручних операцій у системі виробництва
вовняного сукна. Розчесана вовна вже була го-
това до прядіння безпосередньо на прядці. Го-
тову нитку перемотували і відправляли ткачу.
Після цього відповідний робітник фарбувальник-
розтиральник очищав вовну від масла та сміття,
а інший робітник-щипальник вищипував з по-
верхні вовни вузли. Сукновальник за допомогою
спеціального штоку здійснював безпосередньо
процес валяння. Остання операція, якій піддава-
лося сукно виконувалася ворсувальником, якій
піднімав кінці волокна (ворсу). Завершувалося
виробництво підстриганням сукна спеціальними
ножицями майстром-стригальником19.
На кінець 1890-х років в с. Пісківка працю-
вав водяний млин на одній поставі, де був один
робітник. Млин належав селянському товарис-
тву, проте його віддали в оренду за річну плату
розміром в 65 рублів. Також діяли дві кузні.
У населеному пункті була своя пожежна час-
тина, яка складалася із двох пересувних діжок
на кінській тязі та трьох багрів. На її утримання
селянське товариство жодних цільових коштів
не спрямовувало. Разом з тим товариство селян
утримувало один хлібний магазин, в якому
станом на 1 січня 1900 року в наявності було
озимого насіння 158 четвертей, а ярового – 78
четвертей. Також у Пісківці працювала одна ка-
зенна винна крамниця. У Рудні Пісківській діяв
водяний млин, який знаходився у власності
графа Й.А. Шембека, і орендувався міщанином
Федором Фадейовичем Новицьким за 200 руб-
лів на рік20.
У 1904 році неподалік Рудні Пісківської на
місці значних покладів піску дворянином Дит-
рихом Войцеховським було засновано невелике
промислове виробництво скляних для гасових
світильників. Діяльність гути припинилася зі
смертю Д. Войцеховського у 1917 році.
Найбільшим землевласником наприкінці
ХІХ – на початку ХХ ст. в краї був граф Йосип
Адамович Шембек, якому належало 24666 деся-
тин землі21. Також значні земельні ресурси нале-
жали і графу Браницькому, контора маєтку
зна ходилася на ст. Тетерів. У дослідницькій
історичній літературі радянського періоду наво-
диться інформація, що мешканці с. Пісківка
активно боролися проти місцевого поміщика,
особливо в роки революції 1905 року22. Л.О. Біло -
кінь у своїх краєзнавчих дослідженнях говорить
про те, що пісківчани мали намір ділити помі-
щицьку землю поміж собою і активними ініціа-
торами цієї справи були Єрофій Сергієнко,
Омелян Мельниченко, Прохір Ткаченко. Даний
виступ селян, начебто, був жорстоко придуше-
ний військовими козаками23. Проте, в такому опи -
су перебігу подій і оцінці революційного настрою
більшості населення краю є певні питання. Зок-
рема, у висвітленні такого факту мова не йде про
конкретну особу проти якої повставали селяни.
3 ’2018Володимир Студінський, Ірина Жиленкова К Р А Є З Н А В С Т В О
28
18 История войлока и искусства валяния шерсти. Режим доступу: http://www.liveinternet.ru/users/iravika/
post220762762/
19 Техника суконного производства (техника суконной мануфактуры). Режим доступу: http://telarian.ru/
?id=313&r=history
20 Список населенных мест Киевской губернии. – К.: Губстаткомитет, 1900. – С. 39-40.
21 Памятная книжка Киевской губернии на 1907 год. – К.: Типогр. губ. правл., 1906. – С. 112.
22 Історія міст і сіл Української РСР. Київська область. – К.: УРЕ, 1968. – С.22.
23 Білокінь Л.О. Пісківка // Літопис рідного краю: Бородянщина. – Вип. 2-й. – Немішаєве: Вид-тво «Даж-
Бог», 2008. – С. 311.
Розвиток економічної та соціальної сфери
с. Пісківка Бородянської волості Київського повіту в ХІХ – на початку ХХ ст.
29
Скиртування соломи.
Київська губернія.
Кінець ХІХ –
початок ХХ ст.
(ЦДКФФА
– 0 – 182698)
Місцевий священик
Ценіалін Максимович
Крижанівський.
Початок ХХ ст.
Рух потягу на одній із дільниць Південно-Західної залізниці.
Київська губернія. Початок ХХ ст. (ЦДКФФА – 2 – 134581)
Та, за великим рахунком, орна зем ля навколо
с. Пісківка належала селянам, яку вони і оброб-
ляли. Тому така оцінка революційності місцевих
мешканців знаходиться у дискусійній площині.
Та разом з тим, не можна сказати, що у краї
не було борців за соціальну справедливість і при-
хильників марксистських ідей. Взагалі на по-
чатку ХХ століття такі ідеї мали чимале поши-
рення, особливо серед студентської та робітничої
молоді. Зокрема, в агентурних документах цар-
ської жандармерії від 3 квітня 1908 року зберег-
лись такі донесення (мова оригіналу збережена):
«Сотрудник узнал, что стрелочники ст. Те-
терев Сидор Марченко и Наконечный и контор-
щик, молодой человек, ведающий корреспонден-
цией (по фамилии пока неизвестной) состоят
членами «Всероссийского железнодорожного
союза, придерживаясь программы РСДРП.
Марченко и Наконечный, будучи 22 марта у со-
трудника передали ему:
1)…что принадлежат к «союзу» и признают
экономическую борьбу с капиталистами и пра-
вительством путем мирных забастовок; при
этом сказал, что когда потеплеет «то мы пока-
жем себя», особенно если Дума к этому времени
не издаст какого-либо закона в пользу народа;
тогда выступят в виде забастовок, по его сло-
вам, начнут служащие железной дороги…
2)…что из Киева к ним в Тетерев, а главным
образом из Бородянки приезжают ораторы, что
в праздник св. Пасхи туда прибудут товарищи на
сходку, которая должна состояться в лесу со ци -
ал-демократические идеи на их дороге ширятся
и поэтому на конторщике лежит обязанность
не только читать прокламации и ьрошю ры, но и
распространять их…Марченко высказался, что
во главе Бородянской социал-демократической
организации стоит какой-то доктор земский…
явка в аптечном складе Бородянки…
…в Бородянке состоит земский врач Отто
Фридрихович Гейне, 28 лет, квартирующийся в
конце Бородянки, в доме священника24».
Даний документ свідчить про те, що на той
момент в країні, а Бородянська волость не була
винятком, розширилася мережа соціал-демокра-
тичних організацій, метою яких було поширення
марксистських ідей та повалення самодержав-
ства, тобто розхитування соціального устрою та
створення революційної ситуації.
Реформа 1861 року дала серйозний поштовх
для розвитку народної освіти. Так, цього року у
с. Загальці (до парафії церкви входили села Піс-
ківка, Рудня Пісківська та Раска) було утворено
однокласне парафіяльне училище, яке облаштува-
лося у спеціально збудованому приміщенні. На
його утримання в 1880-х роках виділялося що-
року 200 рублів. В самому ж училищі у 1886 році
навчалося 67 учнів25, серед яких могли бути і піс-
ківчани. У 1886 році відкривається школа гра-
моти у с. Пісківка, яка розмістилася у спеціально
збудованому приміщенні, на її утримання селян-
ське товариство виділяло 160 рублів щорічно. На-
вчалися у школі 32 хлопчики та одна дівчинка.
Щоправда, кожного навчального року кількісний
і якісний склад учнів школи змінювався. Довгий
час вважалося, що школа у с. Пісківка почала фун-
кціонувати у 1890 році, коли навчальні заклади та-
кого типу переходять у підпорядкування Київської
єпархії. Також вважається, що першим учителем
у школі грамоти був відставний військовий Опа-
нас Рудниченко, а згодом його на цій посаді змі-
нив диякон місцевої церкви Брайковський.
1895 року навчальний заклад такого ж типу
було відкрито і в Рудні Пісківській, на його
утримання виділялося 30 рублів щорічно26. Для
загального уявлення картини зі школами варто
сказати, що такі ж навчальні заклади були від-
криті і в інших населених пунктах парафії. Зок-
рема, у с. Галинка на утримання школи виділяли
102 рублі щороку і навчалося в ній у 1910 році 42
учні (всі хлопчики). На утримання школи у Новій
Буді виділялося 100 рублів щорічно і навчалося
в ній також 42 учні (32 хлопчики та 10 дівчаток)27.
Школа грамоти являла собою навчальний
заклад, який створювався і утримувався за іні-
ціативи сільської громади. Навчання у такого
типу школах тривало один-два роки, де викла-
далися основи Закону Божого, читання, письма
та арифметики. Фактично учні тут здобували
початкову освіту. У 1891 році школи грамоти пе-
реходять під юрисдикцію Синоду і головну ор-
ганізаторську функцію в їх діяльності здійсню-
ють місцеві священики.
Значний вплив на розвиток краю зіграло від-
криття залізниці Київ-Ковель, яка почала фун-
кціонувати у 1902 році. Залізниця напряму з’єд-
нувала Пісківку з центром губернії – Києвом, а
також відкрила шлях практично до західних кор-
донів імперії. Також стало більш швидшим пе-
ресування людей і вантажів на значні відстані та
збільшились можливості в обсягах перевезень.
Тут лише додамо, що за період 1901-1911 рр.
потік вантажотранспортних перевезень зріс на
81,6%. Технічно залізниця у той період не від-
ставала в оснащенні від європейських. Середня
тяга паровозу дорівнювала 8,4 т, а середня ван-
тажопідйомність вагону становила 15,2 тонни28.
У зв’язку із з цим загальні обсяги вантажопере-
везень по українських залізницях у 1910-1913 рр.
досягли 4,2 млрд пудів29.
3 ’2018Володимир Студінський, Ірина Жиленкова К Р А Є З Н А В С Т В О
30
24 ЦДІАК, ф. 274, оп. 1, спр. 2302, арк. 9 (зв.) – 11.
25 Там само, ф. 127, оп. 1009, спр. 1042, арк. 36 (зв.).
26 ЦДІАК, ф. 127, оп. 1009, спр. 1046, арк. 41.
27 Там само, спр. 1099, арк. 72 (зв.).
28 Історія народного господарства Української РСР. – Т. 1. – К.: Наукова думка, 1983. – С. 411-412.
29 Історія Української РСР. – Т. 4. – К.: Наукова думка, 1978. – С. 238.
Bilokinʹ L.O. Piskivka // Litopys ridnoho krayu:
Borodyanshchyna. – K.: Vyd-tvo Kharytonenka,
2002. – S.278.
Fundukley I. Statisticheskoye opisaniye Kiyev -
skoy gubernii. – CH. 1. – Spb., 1852. – S.31.
Istoriya mist i sil Ukrayinsʹkoyi RSR. Kyyivsʹka
oblastʹ. – K.: URE, 1968. – S.220
Istoriya narodnoho hospodarstva Ukrayinsʹkoyi
RSR. – T.1. – K.: Naukova dumka, 1983. – S.411-412.
Istoriya Ukrayinsʹkoyi RSR. – T.4. – K.: Naukova
dumka, 1978. – S.238.
Pamyatnaya knizhka Kiyevskoy gubernii na 1907
god. – K.: Tipogr. gub. pravl., 1906. – S.112.
Pokhilevich L. Uyezdy Kiyevskiy i Radomysl’s -
kiy. – K., 1887. – S.47.
Slovnyk ukrayinsʹkoyi movy. – t. 1. – K.: Na-
ukova dumka, 1970. – S.442.
Slovnyk ukrayinsʹkoyi movy. – t. 4. – K.: Na-
ukova dumka, 1973. – S.392.
Slovnyk ukrayinsʹkoyi movy. – t. 6. – K.: Na-
ukova dumka, 1975. – S.544.
Fundukley I. Statisticheskoye opisaniye Kiyev-
skoy gubernii. – CH. 2. – Spb., 1852. – S.6.
Slovnyk ukrayinsʹkoyi movy. – t. 8. – K.: Na-
ukova dumka, 1977. – S.896.
Slovnyk ukrayinsʹkoyi movy. – t. 11. – K.: Na-
ukova dumka, 1980. – S.319.
Spisok naselennykh mest Kiyevskoy gubernii. –
K., Gubstatkomitet, 1900. – S.39-40.
Studinsʹkyy V.A., Verba D.V., Tereshchenko O.V.
Finansy Kyyeva: ichtoriya ta sʹohodennya. – K.: Fe-
niks, 2010. – S.45.
Ves’ Yugo-Zapadnyy kray. – K., 1913. – S.467.
Ukrayinsʹkyy radyansʹkyy entsyklopedychnyy
slovnyk. – T.!. – K.: URE, 1986. – S.642.
Розвиток економічної та соціальної сфери
с. Пісківка Бородянської волості Київського повіту в ХІХ – на початку ХХ ст.
31
References
1902 року почала функціонувати на ділянці
Київ-Коростень станція Тетерів, яка фактично
стала розширенням території с. Пісківка. Власне
залізнична станція являє собою транспортне
підприємство, яке організовує перевезення па-
сажирів, багажу і вантажів. На залізничній стан-
ції, як правило, є вокзал, що являє собою ком-
плекс споруд і виконує функції обслуговування
пасажирів на транспортних комунікаціях, служ-
бово-технічні приміщення, сортувальні гірки,
пристрої залізничної сигналізації тощо30. Пер-
вісна будівля залізничного вокзалу була споруд-
жена за таким же планом як і вокзал на станції
Буча. Начальником дистанції у цей період був ін-
женер Михайло Григорович Борисович, а функції
начальника станції Тетерів виконував військовий
інженер Микола Миколайович Ігнатьєв31.
Залізнична станція відігравала відповідну
роль і у поштовому зв’язку. Так, на ст. Тетеріев
розвантажувалися та завантажувалися поштові
вагони №№ 267 та 268. Тут відбувався прийом
та видача різноманітної кореспонденції на ді-
лянці Київ-Варшава32.
Функціонування залізничної станції сприяло
розвитку промисловості та торгівлі. Так, напе-
редодні початку Першої Світової війни на стан-
ції Тетерів діяв бетонний завод, який був у влас-
ності К.А. Драниці, і виконував замовлення по
випус ку бетонних виробів і колодязів, функціо-
нувала контора маєтку графа Браницького, бака-
лійна лавка М.Б. Рахвальського, булочна Ф.В.
Ткача та склад-магазин лісу і дров Н.О. Шорель-
Хорола33. При залізничній станції розвивалася і
соціальна сфера. Як правило, тут будувалося
житло для працівників станції та «постоялі
двори» для приїжджаючих осіб. Також діяли цер-
ква та одно класна парафіяльна школа. Тут від-
крилася і медична амбулаторія, яка обслугову-
вала працівників станції. Проте, медперсонал не
відмовляв і у лікуванні місцевих мешканцям.
На початок ХХ століття життєформуючими
осередками краю стають сс. Пісківка, Рудня
Пісківська та залізнична станція Тетерів. Вони
фактично є одним організмом населеного
пункту. Проте, у кожного із них існує своє фун-
кціональне навантаження. Залізнична станція
переймає на себе функції своєрідних транспор-
тних воріт через які здійснюється зв’язок як з
іншими регіонами країни, так і Російської
імперії.
30 Український радянський енциклопедичний словник. – Т. 1. – К.: УРЕ, 1986. – С. 642.
31 Памятная книжка Киевской губернии на 1903 год. – К.: Киев.губ.стат.ком., 1902. – С. 163.
32 Памятная книжка Киевской губернии на 1912 год. – К.: Киев.губ.стат.ком., 1911. – С. 229.
33 Весь Юго-Западный край. – К., 1913. – С. 467.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-169337 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:18:56Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Студінський, В. Жиленкова, І. 2020-06-10T17:16:43Z 2020-06-10T17:16:43Z 2018 Розвиток економічної та соціальної сфери с. Пісківка Бородянської волості Київського повіту в ХІХ – на початку ХХ ст. / В. Студінський, І. Жиленкова // Краєзнавство. — 2018. — № 3. — С. 23-31. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169337 94(477) У статті розкрито процес розвитку смт. Пісківка Бородянського району Київської області протягом ХІХ та початку ХХ ст. Зокрема, відображено розвиток окремих промислових виробництв, залізничного транспорту та шкільництва. Також зазначено, що в процесі розвитку починає формуватися торговельна мережа селища та здійснюватися будівництво для промислових робітників. The article describes the process of development of modern urban areas. Piskovka borodyansky district of the Kiev region. In particular, the development of individual industrial production, rail transport and schooling is shown. The process of interconnection of production of commodity production in the region and its distribution on the market is traced. First of all, production was based on a local raw material base - forest, land, iron ore. This is what contributed to the development of rural economy (agriculture, cultivation), forestry (wood processing, harvesting of mushrooms and berries), iron processing. The dynamics of rural production growth is also shown. It was noted that the construction of the railway, which connected it with practically the whole European part of the Russian Empire, played an exceptional role for the development of the region. The reform of 1861 and industrial development also contributed to the development of education in the province. The gradual development of industry and transport in the region also required not only employees, but also those with a certain knowledge. This process also contributed to the development of the social sphere, especially in the field of education. Therefore, a significant number of children, beginning in the 1870-s, are beginning to be involved in elementary school education. Also, the sphere of trade, servicing and construction of housing for industrial workers is beginning to develop. В статье раскрыт процесс развития пгт. Песковка Бородянского района Киевской области в течении ХІХ – в начале ХХ вв. В частности, показано развитие отдельных промышленных производств, железнодорожного транспорта и школьного образования. Также отмечено, что в процессе развития начинает формироваться торговая сеть населенного пункта и осущестляется жилищное строительство для промышленных рабочих. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Розвиток економічної та соціальної сфери с. Пісківка Бородянської волості Київського повіту в ХІХ – на початку ХХ ст. Economic and social development of Ріskivka village of Borodyanka parish, Kyiv region in the XIX – early ХХ century Развитие экономической и социальной сфер с. Песковка Бородянской волости Киевского уезда в XIX – начале ХХ в. Article published earlier |
| spellingShingle | Розвиток економічної та соціальної сфери с. Пісківка Бородянської волості Київського повіту в ХІХ – на початку ХХ ст. Студінський, В. Жиленкова, І. Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення |
| title | Розвиток економічної та соціальної сфери с. Пісківка Бородянської волості Київського повіту в ХІХ – на початку ХХ ст. |
| title_alt | Economic and social development of Ріskivka village of Borodyanka parish, Kyiv region in the XIX – early ХХ century Развитие экономической и социальной сфер с. Песковка Бородянской волости Киевского уезда в XIX – начале ХХ в. |
| title_full | Розвиток економічної та соціальної сфери с. Пісківка Бородянської волості Київського повіту в ХІХ – на початку ХХ ст. |
| title_fullStr | Розвиток економічної та соціальної сфери с. Пісківка Бородянської волості Київського повіту в ХІХ – на початку ХХ ст. |
| title_full_unstemmed | Розвиток економічної та соціальної сфери с. Пісківка Бородянської волості Київського повіту в ХІХ – на початку ХХ ст. |
| title_short | Розвиток економічної та соціальної сфери с. Пісківка Бородянської волості Київського повіту в ХІХ – на початку ХХ ст. |
| title_sort | розвиток економічної та соціальної сфери с. пісківка бородянської волості київського повіту в хіх – на початку хх ст. |
| topic | Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення |
| topic_facet | Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169337 |
| work_keys_str_mv | AT studínsʹkiiv rozvitokekonomíčnoítasocíalʹnoísferispískívkaborodânsʹkoívolostíkiívsʹkogopovítuvhíhnapočatkuhhst AT žilenkovaí rozvitokekonomíčnoítasocíalʹnoísferispískívkaborodânsʹkoívolostíkiívsʹkogopovítuvhíhnapočatkuhhst AT studínsʹkiiv economicandsocialdevelopmentofrískivkavillageofborodyankaparishkyivregioninthexixearlyhhcentury AT žilenkovaí economicandsocialdevelopmentofrískivkavillageofborodyankaparishkyivregioninthexixearlyhhcentury AT studínsʹkiiv razvitieékonomičeskoiisocialʹnoisferspeskovkaborodânskoivolostikievskogouezdavxixnačalehhv AT žilenkovaí razvitieékonomičeskoiisocialʹnoisferspeskovkaborodânskoivolostikievskogouezdavxixnačalehhv |