На ниві краєзнавства (до 60-річчя з дня народження Сергія Івановича Кота)
22 жовтня 2018 р. виповнилося 60 років від дня народження провідному науковому співробітнику, керівнику Центру досліджень історико-культурної спадщини України відділу історії України другої половини ХХ ст. Інституту історії України, кандидату історичних наук Сергію Івановичу Коту. З них понад тр...
Saved in:
| Published in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Date: | 2018 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169345 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | На ниві краєзнавства (до 60-річчя з дня народження Сергія Івановича Кота) / Г. Денисенко // Краєзнавство. — 2018. — № 3. — С. 90-92. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-169345 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Денисенко, Г. 2020-06-10T17:17:59Z 2020-06-10T17:17:59Z 2018 На ниві краєзнавства (до 60-річчя з дня народження Сергія Івановича Кота) / Г. Денисенко // Краєзнавство. — 2018. — № 3. — С. 90-92. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169345 22 жовтня 2018 р. виповнилося 60 років від дня народження провідному науковому співробітнику, керівнику Центру досліджень історико-культурної спадщини України відділу історії України другої половини ХХ ст. Інституту історії України, кандидату історичних наук Сергію Івановичу Коту. З них понад тридцять вісім років він працює в Інституті історії України НАН України, присвятивши себе науковій та науково-організаційній діяльності на ниві історичної науки, як історик, краєзнавець, пам'яткоохоронець, педагог і публіцист. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Краєзнавство в особах На ниві краєзнавства (до 60-річчя з дня народження Сергія Івановича Кота) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
На ниві краєзнавства (до 60-річчя з дня народження Сергія Івановича Кота) |
| spellingShingle |
На ниві краєзнавства (до 60-річчя з дня народження Сергія Івановича Кота) Денисенко, Г. Краєзнавство в особах |
| title_short |
На ниві краєзнавства (до 60-річчя з дня народження Сергія Івановича Кота) |
| title_full |
На ниві краєзнавства (до 60-річчя з дня народження Сергія Івановича Кота) |
| title_fullStr |
На ниві краєзнавства (до 60-річчя з дня народження Сергія Івановича Кота) |
| title_full_unstemmed |
На ниві краєзнавства (до 60-річчя з дня народження Сергія Івановича Кота) |
| title_sort |
на ниві краєзнавства (до 60-річчя з дня народження сергія івановича кота) |
| author |
Денисенко, Г. |
| author_facet |
Денисенко, Г. |
| topic |
Краєзнавство в особах |
| topic_facet |
Краєзнавство в особах |
| publishDate |
2018 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Краєзнавство |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| description |
22 жовтня 2018 р. виповнилося 60 років від дня народження
провідному науковому співробітнику, керівнику Центру досліджень
історико-культурної спадщини України відділу історії України другої
половини ХХ ст. Інституту історії України, кандидату історичних наук
Сергію Івановичу Коту. З них понад тридцять вісім років він працює
в Інституті історії України НАН України, присвятивши себе науковій
та науково-організаційній діяльності на ниві історичної науки, як
історик, краєзнавець, пам'яткоохоронець, педагог і публіцист.
|
| issn |
2222-5250 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169345 |
| citation_txt |
На ниві краєзнавства (до 60-річчя з дня народження Сергія Івановича Кота) / Г. Денисенко // Краєзнавство. — 2018. — № 3. — С. 90-92. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT denisenkog nanivíkraêznavstvado60ríččâzdnânarodžennâsergíâívanovičakota |
| first_indexed |
2025-11-24T16:10:06Z |
| last_indexed |
2025-11-24T16:10:06Z |
| _version_ |
1850851041454587904 |
| fulltext |
Сергій народився в родині, яка за архівними
документами відома з кінця XVI ст. Батьки по-
єднали собою різні регіони Київщини – мама
родом із старовинного козацького села Теле-
шівка Рокитнянського району на півдні області, а
тато – з смт Поліського (колишнє старовинне мі-
стечко Хабне) на її північному заході, практично
на кордоні з Білоруссю, де дбайливо зберігалися
давні традиції Київського Полісся. Нещодавно
колеги-науковці віднайшли в ЦДІА України
(м. Київ) перепис платників податків по містечку
Хабному за 1569 р., звідки родом його тато, Іван
Лукич Кот, де зафіксована перша згадка про його
мешканця на прізвище Кот, «який живе з землі».
Він, можливо, є одним із перших відомих пред-
ставників роду С. Кота по батьку.
Любов до рідного краю, його традицій, куль-
тури регіону проходить з Сергієм все життя – у
спогадах про рідних, друзів із далекого дитин-
ства. В бібліотеці рідного дядька, брата матері
Володимира, сільського електрика, було безліч
книг на історичну тематику. Саме з домашньої
бібліотеки, де зберігалося розкішне академічне
видання творів давньогрецького історика Плу-
тарха «Порівняльні життєписи» та чудово
ілюстроване видання українського перекладу
«Іліади» та «Одисеї» Гомера, почалося справжнє
захоплення історією Сергія Івановича.
Після закінчення школи у 1975 р. С. Кот про-
довжив навчання на історико-педагогічному фа-
культеті Київського державного педагогічного ін-
ституту ім. О.М. Горького (нині – Національний
педагогічний університет ім. М. Драгоманова),
який з відзнакою закінчив у 1980 році. Він їздив
у студентські археологічні експедиції, займався у
науковому гуртку. З радістю прийняв запрошення
спробувати свої сили в Інституті історії АН УРСР.
Успішно пройшовши співбесіду із завідувачем
відділу історико-краєзнавчих досліджень, ака -
деміком П.Т. Троньком, відомим українським
науковцем і організатором масштабних ініціатив
у сфері охорони пам’яток та розвитку історичного
краєзнавства в Україні, з серпня 1980 р. почав
працювати у щойно створеному відділі.
З перших днів існування відділу історико-
краєзнавчих досліджень його керівник – академік
П.Т. Тронько – поставив завдання, які стосува-
лися локальної історії. Це, передусім, було
дослідження історії міст і сіл, фабрик і заводів,
розвиток пам’яткознавства і краєзнавства, як тео-
ретичних засад, так і практичних – охорони і збе-
реження національної культурної спадщини, від-
новлення журналу «Краєзнавства», створення
потужної краєзнавчої громадської організації
(нині – Національна спілка краєзнавців України).
Під керівництвом академіка П.Т. Тронька Сергій
Іванович з перших кроків у відділі історико-кра-
єзнавчих досліджень Інституту історії України
брав участь у відродженні історичного краєзнав-
ства – був у команді однодумців з підготовки і
проведення всеукраїнських історико-краєзнав-
чих та Першої всесоюзної конференції з історич-
ного краєзнавства (м. Полтава, 1987). Один з
авто рів колективної монографії «Історичне крає-
знавство в Українській РСР» (К., 1989), збірника
наукових праць «Репресоване краєзнавство» (К.,
1992). Під керівництвом Петра Тимофійовича
С. Кот пройшов велику школу науковця, дослідни -
ка і організатора – від старшого інженера до про-
відного наукового співробітника, керівника Цен-
тру досліджень історико-культурної спадщи ни
Ук раїни, а також неструктурної групи з дослі -
дження проблем повернення та реституції куль-
турних цінностей. У 1990 р. була успішно захи-
щена кандидатська дисертація «З історії станов-
лення охорони пам’яток в УРСР у 1943-на поч.
60-х рр.» (наук. керівник – академік П.Т. Тронько).
С.І. Кот – автор понад 300 наукових публі-
кацій, серед яких індивідуальні та колективні мо-
нографії, збірники документів, наукові каталоги
Галина Денисенко (м. Київ)
На ниві краєзнавства (до 60-річчя
з дня народження Сергія Івановича Кота)
22 жовтня 2018 р. виповнилося 60 років від дня народження
провідному науковому співробітнику, керівнику Центру досліджень
історико-культурної спадщини України відділу історії України другої
половини ХХ ст. Інституту історії України, кандидату історичних наук
Сергію Івановичу Коту. З них понад тридцять вісім років він працює
в Інституті історії України НАН України, присвятивши себе науковій
та науково-організаційній діяльності на ниві історичної науки, як
історик, краєзнавець, пам’яткоохоронець, педагог і публіцист.
90
На ниві краєзнавства (до 60-річчя з дня народження Сергія Івановича Кота)
91
творів мистецтва, статті у наукових журналах та
збірниках наукових праць. Основна тематика нау-
кових досліджень – теоретичні та практичні про-
блеми пам’яткознавства, охорона та збереження
історико-культурної спадщини, історія станов-
лення охорони пам’яток, питання розшуку, по-
вернення та реституції втрачених культурних цін-
ностей. Визнання фахівців отримав здійснений
ним ґрунтовний розгляд особливостей вживання
в українській мові термінів «пам’ятка» і «пам’ят-
ник». У ході дискусій було переконливо дове-
дено, що у значенні об’єктів культурної спад-
щини слід вживати виключно перший термін, а
слово «пам’ятник» є значно вужчою за змістом
калькою з російської мови і має застосовуватися
виключно щодо споруд чи монументальних ви-
творів на честь (в пам’ять) подій або осіб. Ця пуб-
лікація, яка вийшла друком наприкінці 1986 р.,
викликала великий суспільний резонанс і в під-
сумку стала підставою для зміни назви УТОПІК
та науково-методичного бюлетеню Товариства
«Пам’ятки України» (замість «Пам’ятники Укра -
їни»). Це викликало дискусію, але серед тих, хто
виступив на підтримку молодого науковця, були
такі відомі вчені як Я.Д. Ісаєвич, Д.Г. Гринчишин,
В.М. Русанівський та інші.
У 1986 р. у зону лиха однієї з найстрашні-
ших трагедій у багатовіковій історії українського
народу і найбільших техногенних аварій ХХ сто-
ліття – аварії на Чорнобильській АЕС потрапило
і смт Поліське, мала Батьківщина Сергія Івано-
вича, якою він опікується і сьогодні. Київщина –
козацький край, в якому виявлено понад 200
пам’ятних місць, пов’язаних з українським ко-
зацтвом.. Під час підготовки книги-альбому
«Слава українського козацтва» (Київ-Мельбурн,
1999) С.І. Кот об’їздив низку областей України,
де він знімав пам’ятні місця та музейні експо-
нати, пов’язані з історією козацтва. Особисто
він зробив близько 500 кольорових слайдів, час-
тина з яких увійшла до альбому. Цікава історія
с. Маслів Став (с. Маслівка Миронівського
району, Київська обл.). Природні умови і вигідне
стратегічне розташування сприяли тому, що в
урочищі Маслів Став постійно скупчувалися ко-
зацькі загони, проходили козацькі ради. 23 серпня
1630 р., 8 вересня 1632 р. тут відбулися козацькі
ради, які передували походам проти турків і
татар. Тут збиралися козацькі ради після пере-
моги у 1648 р. під Жовтими Водами і Корсунем,
в липні 1648 р. біля Маслового Ставу знаходився
головний табір повстанських військ на чолі з
Богданом Хмельницьким.
Про події козацької доби нагадують і руїни
Кодацької фортеці поблизу с. Старі Кодаки
(Дніпропетровська обл.), що була закладена по-
льським урядом у 1635 р. на правому березі
Дніпра навпроти Кодацького порога для кон-
тролю за діями запорозьких козаків. У 1944 р.
на території фортеці було закладено гранітний
кар’єр, в результаті чого постраждала більша
частина укріплень, перша дерев’яна церква і
єдина в’їзна брама до фортеці. Про воєнні події
минулого нагадує південний редут та старовин-
ний козацький цвинтар з хрестами. У 1991-1993
рр. С.І. Кот привернув суспільну увагу до загроз-
ливого стану залишків легендарної фортеці
Кодак над Дніпром, які системно знищувалися
внаслідок діяльності колишнього всесоюзного
підприємства, що десятиріччями руйнувало
гору, де колись стояла фортеця, вибухівкою з
метою видобутку щебеню. За підтримки голови
Комітету з питань культури і духовності Верхов-
ної Ради України Леся Танюка, інформував про
існуючу загрозу пам’ятці на засіданні Комітету,
який ухвалив рішення про припинення усіх
робіт і повне закриття гранітного кар’єру.
У площині наукових зацікавлень С.І. Кота
слід відзначити публікації з історії українського
національно-визвольного руху під час Другої
світової війни. Зокрема, це матеріали щодо дра-
матичної долі підпілля ОУН в окупованому на-
цистами Києві у 1941-1943 рр., історія Буковин-
ського куреня 1941 р. та його подальша доля,
відзначення пам’ятками і меморіальними до-
шками у Львові, Києві і Житомирі українського
письменника, археолога, керівника культурної
референтури ОУН, одного із керівників ОУН
(м) Олега Ольжича і української поетеси Олени
Теліги. В 2017 р. на місці розстрілу О.Теліги та
її побратимів у Бабиному Яру споруджений мо-
нумент. Задокументовані спогади свідків дра-
матичних подій, пов’язаних із трагедією Баби-
ного Яру.
До 75-х роковин трагедії Бабиного Яру по-
стало питання про створення Меморіального
комплексу пам’яті Голокосту в Україні з метою
увічнення пам’яті про одну з найтрагічніших
сторінок в історії України – масове вбивство єв-
реїв Києва і вшанування жертв злочинів, скоє-
них нацистами під час окупації столиці України.
В Указі Президента України П. Порошенка
№ 471/2015 «Про заходи у зв’язку з 75-ми роко-
винами трагедії Бабиного Яру» акцентувалася
увага на створенні Національного історико-ме-
моріального заповідника «Бабин Яр», а також
Музею історії Бабиного Яру. З початку 2000-х рр.
С. Кот – член урядових Організаційних комітетів
з вшанування пам’яті трагічних подій у Баби-
ному Яру в роки Другої світової війни та жертв
Бабиного Яру. Вперше на найвищому урядовому
рівні це місце пам’яті прямо пов’язувалося з
Голокостом, водночас не замовчувалися інші
численні жертви, поховані у братській могилі,
зокрема й учасники українського визвольного
руху, увічненню пам’яті про яких він приділяє
увагу протягом багатьох років. Темі війни при-
свячена низка статей, в яких зроблена спроба
дати відповідь на питання обставин загибелі
Успенського собору Києво-Печерської лаври
3 листопада 1941 р., де вперше запропонований
порівняльний аналіз різних версій цієї трагічної
втрати для української культури.
У 1992–1996 С.І. Кот – відповідальний
секретар, з 2012 – заступник голови, керівник
Робочої групи Головної редколегії 28-томного
енциклопедичного видання «Зводу пам’яток
історії та культури України», одного з найбіль-
ших проектів в галузі культури за останні
20 років, про що йшлося у виступі Сергія Іва-
новича на Парламентських слуханнях «Стан,
проблеми та перспективи охорони культурної
спадщини в Україні» 18 квітня 2018 р. Під керів-
ництвом Голови редколегії академіка В.А. Смолія
колектив Центру досліджень історико-культурної
спадщини України на чолі з С.І. Котом зміг на-
дати нового імпульсу роботі над Зводом в облас-
тях, забезпечивши підготовку обласними редко-
легіями та публікацію на сайті Інституту історії
України НАН України цілої низки матеріалів до
томів Зводу по різним регіонам України.
У 1991–1993 рр. С.І. Кот отримав грант Дер-
жавного комітету України з питань науки і тех-
нологій в рамках Державної науково-технічної
програми «Створення засобів інформаційного
забезпечення історико-культурного відродження
України» як автор і керівник першого в Україні
проекту «Створення на базі сучасних інформа-
ційних технологій Банку даних про історико-
культурну спадщину України», який успішно ви-
конаний і отримав рекомендацію до практичної
реалізації. С. І. Кот один із розробників проекту
Закону України «Про охорону культурної спад-
щини» (2000 р.), автор базового варіанту Закону
України «Про ввезення, вивезення та повер-
нення культурних цінностей» (1999 р.).
У 2015-2017 рр. – голова Науково-методич-
ної ради з питань охорони культурної спадщини
Міністерства культури України. З метою приско-
рення створення Державного реєстру нерухомих
пам’яток України виступив з ініціативою щодо
удосконалення і спрощення процедури внесення
об’єктів культурної спадщини до Реєстру. Ця іні-
ціатива була підтримана на рівні Міністерства
культури України і Верховної Ради України і від-
так сприяє практичному збереженню національ-
ної культурної спадщини.
Поважний внесок Сергія Кота у справу по-
вернення в Україну втрачених культурних цін-
ностей. У 1992–1993 рр. він – вчений секретар
Республіканської комісії у справах розшуку та
повернення в Україну втрачених культурних цін-
ностей при Міністерстві культури України. Один
з ініціаторів створення, 1993-1996 рр. – консуль-
тант Національної комісії з питань розшуку та
повернення в Україну втрачених культурних цін-
ностей при Кабінеті Міністрів України. Ініціатор
та автор багаторічних досліджень з питань по-
вернення з Російської Федерації мозаїк і фресок
Михайлівського Золотоверхого собору в Києві.
Як фаховий експерт української делегації забез-
печив визнання прав України на повернення до
Київа з Державного Ермітажу (Санкт-Петербург,
РФ) 11 фресок ХІІ ст. Розшукав і повернув в
Україну з США бібліотеку та частину архіву ві-
домого українського архітектора та мистецтво-
знавця Олекси Товстенка.
У 1992–1994 рр. - відповідальний секретар
урядової Міжвідомчої комісії з питань повер-
нення в Україну спадщини О. Довженка, брав
участь у переговорах щодо повернення в
Україну архівних матеріалів, бібліотеки, осо-
бистих речей та творів мистецтва О. Довженка,
а також меморіальних предметів, що перебу-
вали в його помешканні. Був розшуканий і по-
вернутий з Росії відомий «Автопортрет» О. До-
вженка, який вважався втраченим. С.І. Кот був
уповноважений при підписанні документів про
передачу меморіальної спадщини О. Довженка
до України і особисто перевозив її з Москви до
Києва (1994).
С.І. Кот – Відмінник народної освіти (1988 р.),
Заслужений працівник культури України (2008 р.),
лауреат премії ім. Дмитра Яворницького Наці -
ональної спілки краєзнавців України (2015).
У ювілейний рік ученого, який збагатив своїми
працями пам’яткознавство і краєзнавство, лю ди -
ні, яка закохана у свою справу, можна побажати
творчої наснаги, креативності і наполегливості
в реалізації всіх планів та ідей, ініціатором
яких він є.
3 ’2018Галина Денисенко К Р А Є З Н А В С Т В О
92
|