Місто в умовах глобального збройного конфлікту. Огляд конференції "Множинність виходів з війни: досвід міст Східного фронту" ( 28-29 серпня 2018 р., м. Львів)
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2018 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169347 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Місто в умовах глобального збройного конфлікту. Огляд конференції "Множинність виходів з війни: досвід міст Східного фронту" ( 28-29 серпня 2018 р., м. Львів) / А. Ісаєва // Краєзнавство. — 2018. — № 3. — С. 222-224. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859908533687943168 |
|---|---|
| author | Ісаєва, А. |
| author_facet | Ісаєва, А. |
| citation_txt | Місто в умовах глобального збройного конфлікту. Огляд конференції "Множинність виходів з війни: досвід міст Східного фронту" ( 28-29 серпня 2018 р., м. Львів) / А. Ісаєва // Краєзнавство. — 2018. — № 3. — С. 222-224. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| first_indexed | 2025-12-07T16:01:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
Круглі дати завжди добра підстава підбити
підсумки та наслідки тої чи іншої події. 2018 рік
багатий на подібні приводи. Тут і завершення
Першої світової війни (принаймні для західних
країн), ювілеї проголошення (відродження) не-
залежних держав, що постали на уламках імпе-
рій та роковини громадянських конфліктів, що
мали далекосяжні наслідки. В кінці серпня у
Львові відбувся захід, що мав на меті аналіз та
порівняння міського досвіду виходу з війни,
зміни влади (влад) та громадянських конфліктів
в Центрально-Східній Європі. Міжнародна кон-
ференція «Множинність виходів з війни: досвід
міст Східного фронту» відбулась 28–29 серпня
2018 року1. В роботі шести панелей взяли участь
більше двадцяти істориків із Німеччини, Польщі,
США, Канади, Литви, Росії, Угорщини, Естонії
та України. Зокрема, серед учасників були такі
знані науковці як Джошуа Санборн (Joshua San-
born), Гвідо Хаусман (Guido Hausmann), Сергій
Єкельчик, Пйотр Шланта (Piotr Szlanta), Крістоф
Мік (Christoph Mick) та «жива легенда» дослід-
жень Першої світової та політики пам’яті –
Джей Вінтер (Jay Winter). Захід було організо-
вано спільними зусиллями Центру міської історії
Центрально-Східної Європи (Львів), кафедри
історії Києво-Могилянської академії (Київ),
Університету Вікторії (Вікторія, Канада).
В рамках конференції також відбулись круг-
лий стіл «Народження нового світу: міські до-
свіди в Східній Європі після 1917» та публічна
лекція Джея Вінтера «The Conflict that Did Not
End: The Second Great War, 1917–1923», про що
детальніше йтиметься нижче.
Протягом двох днів учасники презентували
доповіді про життя міст та в місті протягом оз-
наченого періоду. На перший погляд досвід три-
валого перебування в кордонах великих держав
мав би призвести до відносно подібного досвіду
«проживання» війни та подолання її наслідків.
Втім, східноєвропейська ситуація була особ -
ливою саме з огляду на імперську спадщину:
зокрема, різні підходи в адмініструванні регіонів
та строкате етнічне середовище. В свою чергу,
прифронтове розташування та окупація, колапс
суспільного порядку, неоднаковий ступінь роз-
витку самоврядних структур та етнічної інтег-
рації безумовно мали свій вплив на подальший
перебіг подій. Революції народжуються в містах,
отже, так чи інакше на них впливають і (якоюсь
мірою) зумовлюють простір та процедури мі-
ського життя. Дослідження міського повсяк-
дення часів війни та революції важливе для ро-
зуміння епохи, власне революційних подій та
наступного за ними періоду. Міські практики,
що виникли у часи війни, «перекочували» в ре-
волюційну добу та продовжили своє існування
пізніше. Саме ці фактори змушують дослідників
уважніше ставитись саме до локальних кейсів.
Навіть в рамках однієї державної структури
маємо справи з кардинально відмінними істо-
ріями. Доповіді присвячені Варшаві, Лодзі, Тал-
ліну та Харкову чудово це ілюструють. Пйотр
Шланта (Piotr Szlanta, Польща) презентував від-
носно дисциплінований процес переходу влади у
Варшаві 1918 року як наслідок узгодженої пози-
ції міських діячів та політичних лідерів та кон-
сенсусу щодо ключової ролі міста в майбутній
польській державі. Разюче контрастує з цим до-
свід Харкова, міста що переживало бурхливі ур-
банізаційні процеси напередодні війни та не мало
усталених традицій самоврядування. Нахтігаль
Райнхард (Nachtigal Reinhard, Німеччина) пред-
ставив картину поступового занепаду, зробивши
акценти на розладі міських структур, неможли-
вості справитись з напливом біженців та зарод-
женням внутрішніх соціальних конфліктів. Дуже
особливий приклад з півночі Російської імперії
презентував Карстен Брюггеман (Karsten Brugge-
mann, Естонія). Війна стала фактором, що сприяв
піднесенню естонської громади міста, що тради-
ційно поступалась ресурсами та впливом місце-
вим німцям. Втім, це не відобразилось на інтег-
рації всередині самої громади. Лише загроза
громадянської війни, особливо приклад сусідньої
Фінляндії, підштовхнула до пошуків політичного
Анна Ісаєва (м. Київ)
Місто в умовах глобального збройного конфлікту.
Огляд конференції «Множинність виходів з війни:
досвід міст Східного фронту» ( 28-29 серпня 2018 р., м. Львів)
222
1 Див. тут: https://www.lvivcenter.org/uk/conferences/conferences/2612-18-03-01-the-multiplicity-of-exits-
from-the-war-the-experience-of/
Місто в умовах глобального збройного конфлікту. Огляд конференції
«Множинність виходів з війни: досвід міст Східного фронту» ( 28-29 серпня 2018 р., м. Львів)
223
та суспільного компромісу, що призвів до само-
усунення військових та проголошення нової не-
залежної держави. Один з дуже небагатьох без-
кровних сценаріїв в цьому регіоні.
Частина доповідей була присвячена місту як
своєрідному архіву де в площах, будівлях
та стінах закодовані певні послання. Сергій Єкель-
чик прослідкував функціональну тяглість міських
просторів та генезу Думської площі в Києві як
протестного майданчика. Крім того, автор приді-
лив увагу революційному епізоду «суду та пові-
шання» пам’ятника Столипіну. До речі, цей сюжет
увійде в нову книгу автора. На прик ладі Буда-
пешту Мелінда Харло-Чортан (Melinda Harlov-
Csortan, Будапешт) проаналізувала як запущена
урядом програма комеморації угорських вояків
призвела до політизації публічного простору.
Литовська дослідниця Раса Чепайтіене (Rasa
Cepaitiene, Вільнюс) розповіла про символічне
оволодіння втраченим для литовців Вільнюсом.
В чис ленних і на диво вигадливих проектах та
акціях, інспірованих урядом та громадськістю,
польське Wilno перетворювалось на литовський
Vilnius – підступно відібраної, стражденної сто-
лиці, повернення якої має бути завданням номер
один для свідомого громадянина. Окремої згадки
заслуговує презентація Стефані Вайсман, присвя-
чена царині запахів (smellscapes) післявоєнного
Любліна. Доповідь була частиною ширшого про-
екту, що має на меті прослідкувати зміни smel l -
scapes протягом всього ХХ століття. Дослідниця
розглядає війни та революції з позицій сенсор-
ного досвіду. З матеріалів преси та архівів міської
адміністрації постає картина творення поль сько -
го міста в новій національній державі. Тут, запах
стає маркером, інструментом іншування містян.
Неприємний, «неправильний» аромат сприйма-
ється як осквернення символічної «чистоти»
міс та, нації, держави, порушення соціального по-
рядку. Запах артикулюється як своєрідна мета -
фора для чужинного етнічного елементу.
На конференції не бракувало якісних та
цікавих презентацій, але, на жаль, ми не маємо
змоги відзначити усі. Наприкінці варто відзна-
чити дві доповіді, що аналізували природу
революційного насильства в місті. Олена Бетлій
(Київ) намагалась поєднати, традиційно роз’єд -
нані в українській історіографії, місь кий та ре-
волюційний наративи. Досліджуючи жертв пер-
шого більшовицького захоплення Києва (зима
1918 р.), історикиня показала як змінюється
природа самого насилля. Було висвітлено пере-
хід від «усталеного та традиційного» застосу-
вання сили при зміні влади до терору як основ-
ного інструменти боротьби. Тетяна Портнова
(Дніпро) розглянула революційний епізод кате-
ринославської історії, а саме захоплення міста
загонами Махна взимку 1919, з позицій протис-
тояння місто-село. Зокрема, дослідниця звер-
нула увагу на антиміську ідеологію самого руху.
Махно спромігся організувати численну армію
та контролювати великі території. Примітно, що
центром свого руху він навмисне обрав селище.
Взаємодія міста з селом та супровідні конфлікти
мали місце й до війни, втім селянин завжди був
в ролі бідного прохача. Війна стала першим вій-
ськовим досвідом для тисяч селян, а революція
зруйнувала усталений соціальний лад і зробила
власника зброї господарем ситуації. І ось в січні
1919 року традиційний розподіл змінюється,
село «розмовляє» з позиції сили, а місто пере-
творюється на упосліджену сторону. Т. Пор т -
нова аналізує навмисне знищення міської ін-
фраструктури махновцями як символічні акти
помсти. Також дослідниця роз глянула міфологі-
зацію епізодів насилля та грабунків, що фак-
тично не перевершували попередників та на-
ступників, але міцно засіли в пам’яті містян.
Особливо хочеться відзначити роботу диску-
тантів під час конференції: Гвідо Хаусмана, Джо-
шуа Санборна, Сергія Єкельчика, Крістофа Міка.
Їм вдалося накреслити тематичні та методоло-
гічні рамки своїх секцій і об’єднати здавалось би
важкопоєднувані доповіді в цілком чітку логічну
структуру, побачити за локальними випадками
глобальні процеси. Коментарі, що лунали, від-
значались виваженістю та професіоналізмом.
Як вже згадувалось вище, Джей Вінтер вис-
тупив з відкритою лекцією «The Conflict that Did
Not End: The Second Great War, 1917–1923» у
Львівській міській раді, яка викликала значний
інтерес у публіки2. Історик переглянув усталену
періодизацію Першої світової та запропонував
встановити верхньою межею 1923 рік. Ця дата
видається придатною з огляду на кілька факто-
рів. На приклад, фактичне завершення громадян-
ської війни на території Радянської Росії, укла-
дення Лозанського договору, що визначив
кордони Туреччини. На означення періоду 1917-
1923 років вчений запропонував вживати термін
Друга велика війна (The Second Great War). Дж.
Вінтер звернув увагу аудиторії на зміну природи
самого конфлікту в результаті революцій 1917
року. До цього Перша світова являла собою ілюс-
трацію класичного виразу Клаузевіца. Зіткнення
найпотужніших імперій перейшло з дипломатич-
ної у військову сферу, тобто війна стала продов-
женням політики за допомогою інших засобів.
1917 рік стає переломним, змінюються політичні
актори, підважуються основоположні принципи
існування держав. Одним з центральних стають
питання легітимності та права на застосування
насилля, до цього – виняткової прерогативи дер-
жави. В боротьбу включаються широкі маси ци-
вільного населення, які до цього не брали участі
в конфлікті напряму. В одній з доповідей на
конференції американський дослідник Джесс Ка-
уфман (Jesse Kauffman) застосував термін «цен-
тральноєвропейська громадянська війна» (Cen-
tral European Civil War) для періоду з 1918 по
1921 роки і винятково для зазначеного регіону.
Втім, така ексклюзивність щодо інших регіонів
видається не зовсім виправданою. Здається, в
історіографії немає заперечень щодо причинно-
наслідкового зв’язку між Першою світовою та
розпадом імперій, які територіально не обмежу-
вались Центрально-Східною Європою. Термін
«Друга велика війна» (The Second Great War) за-
пропонований Дж. Вінтером краще відображає
тотальну та всеохопну суть конфлікту – це не
чергове громадянське зіткнення, а другий, якісно
інший етап безпрецедентної війни.
Протягом багатьох років в теорії і на прак-
тиці, Джей Вінтер пропагує транснаціональний,
інклюзивний підхід у вивченні Першої світової.
На думку дослідника, це дає можливість про-
слідкувати глобальні процеси, що мали місце в
країнах-суперниках, а головне – у фокусі уваги
опиняється людина. Вже кілька десятиліть ця
тенденція є панівною в західній історіографії
конфлікту. Під час лекції, історик неодноразово
наголошував на необхідності виходу за межі
суто національних наративів в історіописанні
нашого регіону. Не секрет, що тогочасні події є
наріжними каменями в націотворчих концептах
народів та держав регіону. Комусь тоді вдалось
відродити втрачену державність, хтось вперше
в історії заявив про себе як самостійного гравця.
Де знайти точки перетину? Чи взагалі можлива
«ненаціональна» історіографія в нашому ре-
гіоні? На думку лектора, над цим варто працю-
вати. Найкращими засобами для подолання
відособленості є міжнародні компаративні про-
екти, що порівнювали би певні соціальні групи
або феномени в регіоні. Цей шлях вже пройшли
західні дослідники з колишніх країн-суперниць3.
Однією з практичних порад було звернути увагу
на соціальну історію груп населення, що з’яви-
лись в результаті війни у всіх регіонах: ветерани,
інваліди, солдатські вдови. Перспективним
також видається дослідження діяльності церков
та релігійних організацій в означений період.
Завершив роботу конференції круглий стіл
«Народження нового світу: міські досвіди в
Східній Європі після 1917» за участі Оксани
Дудко, Джошуа Санборна (Joshua Sanborn,
США), Сергія Єкельчика, Джея Вінтера та
Олени Бетлій. Всі учасники погодились, що на-
разі в історичних дослідженнях бракує саме мі-
ських сюжетів. В свою чергу місто, як середо-
вище яке зазнало чималих змін в соціальній
структурі, усталених практиках та повсякденні,
дає цікавий та багатовимірний матеріал для
досліджень. За словами Оксани Дудко, місто
може стати «точкою входу», тим елементом, що
підважить відсепаровані національні наративи
та дозволить створити інтегровану картину ми-
нулого. Війна сформувала нові поділи, що мали
вплив на повоєнне життя. Крім того, бруталіза-
ція та участь в насильстві вплинула на життєві
траєкторії людей. Саме цей соціальний аспект
можна дослідити на матеріалах міської історії.
Місто є тим середовищем де розпочина-
ються революції, звідси вони поширюються, але
виникають вони не в вакуумі. З огляду на це,
саме соціальна історія міста та містян є однієї з
найперспективніших галузей на думку Джошуа
Санборна. В містах з’являються нові соціальні
групи (солдатки, інваліди, біженці тощо), але й
традиційні, наприклад, селяни, робітники, зна-
ходяться в нових умовах, що так чи інакше впли-
ває на їх політичний та життєвий вибір.
Підсумовуючи, зазначимо що міські студії
та соціальна історія є одними з найперспектив-
ніших у вивченні Першої світової війни та її на-
слідків в Центральній та Східній Європі.
3 ’2018Анна Ісаєва К Р А Є З Н А В С Т В О
224
2 Запис лекції можна дивитись тут: https://www.youtube.com/watch?v=S__drBTOygQ&app=desktop
3 Один з найкращих прикладів такої співпраці є історіал (музей) Першої світової війни в Перонні (Франція),
що має презентує війну з позицій всіх втягнутих в конфлікт сторін. Більше інф. тут: https://www.historial.fr/
en/presentation-2/around-the-historial/
В історіографії найяскравішим прикладом співпраці є: Paris, London, Berlin 1914-1919: Capital Cities at
War. – Ed. By J. Winter and J.-L. Robert. – Cambridge, 1997.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-169347 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:01:14Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ісаєва, А. 2020-06-10T17:18:16Z 2020-06-10T17:18:16Z 2018 Місто в умовах глобального збройного конфлікту. Огляд конференції "Множинність виходів з війни: досвід міст Східного фронту" ( 28-29 серпня 2018 р., м. Львів) / А. Ісаєва // Краєзнавство. — 2018. — № 3. — С. 222-224. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169347 uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Наукова інформація Місто в умовах глобального збройного конфлікту. Огляд конференції "Множинність виходів з війни: досвід міст Східного фронту" ( 28-29 серпня 2018 р., м. Львів) Article published earlier |
| spellingShingle | Місто в умовах глобального збройного конфлікту. Огляд конференції "Множинність виходів з війни: досвід міст Східного фронту" ( 28-29 серпня 2018 р., м. Львів) Ісаєва, А. Наукова інформація |
| title | Місто в умовах глобального збройного конфлікту. Огляд конференції "Множинність виходів з війни: досвід міст Східного фронту" ( 28-29 серпня 2018 р., м. Львів) |
| title_full | Місто в умовах глобального збройного конфлікту. Огляд конференції "Множинність виходів з війни: досвід міст Східного фронту" ( 28-29 серпня 2018 р., м. Львів) |
| title_fullStr | Місто в умовах глобального збройного конфлікту. Огляд конференції "Множинність виходів з війни: досвід міст Східного фронту" ( 28-29 серпня 2018 р., м. Львів) |
| title_full_unstemmed | Місто в умовах глобального збройного конфлікту. Огляд конференції "Множинність виходів з війни: досвід міст Східного фронту" ( 28-29 серпня 2018 р., м. Львів) |
| title_short | Місто в умовах глобального збройного конфлікту. Огляд конференції "Множинність виходів з війни: досвід міст Східного фронту" ( 28-29 серпня 2018 р., м. Львів) |
| title_sort | місто в умовах глобального збройного конфлікту. огляд конференції "множинність виходів з війни: досвід міст східного фронту" ( 28-29 серпня 2018 р., м. львів) |
| topic | Наукова інформація |
| topic_facet | Наукова інформація |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169347 |
| work_keys_str_mv | AT ísaêvaa místovumovahglobalʹnogozbroinogokonflíktuoglâdkonferencíímnožinnístʹvihodívzvíinidosvídmístshídnogofrontu2829serpnâ2018rmlʹvív |