З когорти репресованих бандуристів

Рецензія на книгу: Силка О.З., Синявська Л.І. Бандури пісня недоспівана… або суспільний виклик
 Михайла Злобинця»: наукове видання. – Черкаси: видавець ФОП Гордієнко Є.І., 2017. – 246 с....

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Краєзнавство
Date:2018
Main Authors: Гуржій, О., Капітан, Л.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2018
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169357
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:З когорти репресованих бандуристів / О. Гуржій, Л. Капітан // Краєзнавство. — 2018. — № 3. — С. 235-237. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860255345699454976
author Гуржій, О.
Капітан, Л.
author_facet Гуржій, О.
Капітан, Л.
citation_txt З когорти репресованих бандуристів / О. Гуржій, Л. Капітан // Краєзнавство. — 2018. — № 3. — С. 235-237. — укр.
collection DSpace DC
container_title Краєзнавство
description Рецензія на книгу: Силка О.З., Синявська Л.І. Бандури пісня недоспівана… або суспільний виклик
 Михайла Злобинця»: наукове видання. – Черкаси: видавець ФОП Гордієнко Є.І., 2017. – 246 с.
first_indexed 2025-12-07T18:48:30Z
format Article
fulltext 235 Олександр Гуржій (м. Київ), Лариса Капітан (м. Ужгород) З когорти репресованих бандуристів Рец. на: Силка О.З., Синявська Л.І. Бандури пісня недоспівана… або суспільний виклик Михайла Злобинця»: наукове видання. – Черкаси: видавець ФОП Гордієнко Є.І., 2017. – 246 с. Національно-патріотична тематика науко- вих історичних досліджень значно актуалізува- лися в сучасних кризових умовах. Російська агресія покликала до життя новий сплеск на- ціонального самоусвідомлення та осмислення власних культурних надбань. Тому звернення авторами рецензованого видання до проблеми українського бандурного мистецтва цілком від- повідає сучасним викликам. Творчість виконавців на бан дурі протягом століть та й сьогодні залишається унікаль- ним явищем українського со- ціокультурного середовища, однією із оригінальних візиток українців у світі. Більше того, бандурне мистецтво відобра- жає складну панораму різноп- ланових тенденцій своєї епохи, тобто є транслятором історич- ної пам’яті. Воно репрезентує національну самобутність укра- їнців зі своєрідним віддзерка- ленням української «картини світу», з притаманним їй мо- рально-етичним характером. Бандуристи безумовно сприяли й збереженню традицій духовного життя народу, слугуючи по- казником національної ідентичності. Тому не дивно, що народні співці неодноразово потрап- ляли в опалу пануючих на українських землях імперій та ідеологій, фізично знищувались. Так, встановлення в Україні більшовицького режиму зумовило витіснення або підміну тради- ційної бандури іншими інструментами (на кшталт балалайки чи гармошки) та цензуру репертуару співців. Згодом контроль перетворився на то- тальне переслідування та репресії проти носіїв названої музичної традиції. Бандуристів звину- вачували в керівництві або участі у «контррево- люційній націоналістичній організації». Однією із жертв радянської репресивної ма- шини став культурно-освітній діяч, поет, органі- затор і керівник ансамблю бандуристів, майстер з виготовлення бандур, автор «Самовчителя гри на кобзі або бандурі», збірника творів для цього інструменту Михайло Злобинець (кобзар До- монтович). Незважаючи на те, що його особис- тість була досить популярною у культурно-ос- вітніх колах України першої третини ХХ ст., постать Злобинця залишається малодослідже- ною, а його ім’я нині згадують лише побіжно, у контексті інших подій. У зв’язку з цим книга членів Національної спілки крає знав - ців України, доктора історич- них наук, професора Черкасько - го національного університету імені Богдана Хмельницького Лариси Синявської та канди- дата історичних наук, доцента Національного університету харчових технологій Оксани Силки «Бандури пісня недоспі- вана… або суспільний виклик Михайла Злобинця» має важ- ливе пізнавальне та практичне значення. Автори унікального краєзнавчого дослідження на основі ретельного опрацюван - ня значного масиву архівних документів (біль- шість яких вперше введено до наукового обігу), спогадів та інших джерел висвітлили життєвий шлях Михайла Злобинця. Джерельною основою книги стали різнома- нітні, хоча і нечисельні за видовою та змістов- ною ознакою, документи. Залежно від поход- ження, методу вивчення та форми відображення історичних реалій, слід виділити наступні види використаних джерел: неопубліковані архівні документи, які зберігаються у Державному ар- хіві м. Києва, Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, Центральному архіві міністерства оборони Ро- сійської Федерації та Державному архіві Черка- ської області, матеріали особистого походження (спогади), звіти Золотоніського повітового зем- ства Полтавської губернії, літературна спадщина 236 М. Злобинця, довідникові видання Полтавської губернії, агітаційні листівки громадсько-полі- тичної організації «Українська Золотоніська Громада», секретарем якої був Михайло Олек- сандрович (такі агітки зберігаються у Росій- ській національній бібліотеці ім. М. Салтикова- Щедріна (м. Санкт-Петербург, Росія), примірники газети «Вільне слово» (м. Золотоноша), ініціа- тором випуску якої був М. Злобинець, мате- ріали Золотоніського та Домонтівського крає - знавчих музеїв, світлини з приватних архівів золотонісців. Структура видання складається з: поперед- нього слова доктора історичних наук, профе- сора, завідувача кафедри українознавства На- ціонального університету харчових технологій Н. Левицької «Феномен українського кобзар- ства»; переліку основних дат життя М. Зло- бинця, біографічного нарису про його особу, бібліографії праць митця (1905–2012 рр.), част - кової антології опублікованих студій та рецензій на них. Слід наголосити, що автори, окрім спроби реконструкції життєвого, педагогічного, громад- ського та культурного життя М. Злобинця, вперше зібрали наявні тексти його музичної, педагогічної та науково-популярної спадщини (37 позицій). Підкреслимо, що переважна час- тина літературної спадщини М. Злобинця перед- руковується і подається у авторській редакції. Позитивним, на нашу думку, є намагання авторів книги сприяти набуттю читачами ком- плексних знань із проблем суспільно-політич- ного та культурно-освітнього руху на Золотоні- щині у період Національно-визвольних змагань через персоналістичний вимір. Так, Михайло Олександрович був не лише педагогом, письмен- ником і кобзарем, а й активним громадським дія- чем доби Української революції 1917–1921 рр. Він очолював товариство «Просвіта», заснував газети «Вільне слово» та «Вісті «Просвіти». Поряд з мистецькою діяльністю Михайло До- монтович опублікував кілька політичних праць: про доцільність автономії України, про здобутки Французької революції, «Землякам малоросам од українців», «Нарис про Український рух в Золотоніському повіті» та інші. У його поезіях часто відстоювалися українські державницькі ідеали, а у репертуарі звучали пісні із сатирою на тогочасну судову систему. Неординарність постаті «інтелігентного кобзаря» звичайно не могла не привернути увагу представників тота- літарної радянської системи. Вже наприкінці 1920-х років Михайла Олександровича незаконно репресували і незабаром стратили у заслан ні (1937 р.). На нашу думку, представлене видання є ори- гінальною комплексною працею і важливим доробком у справу відновлення історичної спра- ведливості щодо незаконно репресованих укра- їнських культурних і громадських діячів. Безперечно позитивним моментом рецензо- ваної роботи є авторські коментарі. Вони вигля- дають логічними і необхідними у сприйнятті та розумінні особливостей спадщини М. Злобинця. Велике значення має ілюстративний мате- ріал – фотознімки та копії титульних сторінок видань Михайла Домонтовича. При цьому значну цінність мають, вміщені у виданні колективні фото, на яких можна побачити інших видатних громадських і політичних діячів, а також банду- ристів першої третини ХХ ст. Вони містять до- даткову інформацію для подальших наукових розвідок. Пропоноване видання Л. Синявської та О. Сил ки є вдалою спробою узагальнення чис- ленних друкованих напрацювань М. Злобинця, бібліографічними засобами представити його багатий творчий доробок. Звичайно, годі чекати, що рецензоване ви- дання у повній мірі розкриває всі аспекти життя складної, глибокої та багатопланової особис- тості Михайла Олександровича. Так, автори уникли окремих аспектів щодо визначення й окреслення ролі культурних осередків Золото- ноші, Домантова та Києва в процесі формування особистості М. Злобинця; висновків про вплив кобзарської та культурно-громадської діяльності М. Злобинця на суспільну свідомість тогочас- ного суспільства, принаймні золотоніського та історіографічних оцінок здобутків; М. Злобинця в сучасній російській історіографії, зокрема у частині поглядів на репресованих у 1930-ті роки українців. Однак, зазначене не становить той компо- нент, без якого втрачається комплексне розу- міння процесів формування та особливостей ді- яльності багатопланової постаті М. Злобинця. Автори-укладачі планують розширювати та поглиблювати своє дослідження у кількох на- прямах. По-перше, це ознайомлення наукового та громадського загалу із життям, громадською 3 ’2018Олександр Гуржій, Лариса Капітан К Р А Є З Н А В С Т В О З когорти репресованих бандуристів 237 діяльністю та творчими здобутками сестри Ми- хайла Олександровича – Марії Олександрівни Злобинець, у заміжжі Лук’яненко (1891–1960 рр.). А це варто здійснити, бо вона, закінчивши жі- ночу гімназію в Золотоноші, вступила до при- ватного жіночого медичного інституту в Києві, згодом – до Київського інституту народної ос- віти, де спеціалізувалася з історії. Після Другої світової війни викладала математику в гімназії у таборі для переміщених осіб біля Мюнхена. З уст старших жінок з різних частин України, які перебували в таборах, записала казки, деякі з них опублікувала під назвою «Українські на- родні казки» (Новий Ульм, 1947). У 1948 р. пе- реїхала в Сполучене Королівство і поселилася в північно-західній Англії. Спочатку жила в Прес- тоні, а відтак у Рочдейлі. У 1949 р. ініціювала створення в Рочдейлі гуртка Організації Україн- ських Жінок у Великій Британії (ОУЖ), і стала першою головою гуртка, який очолювала про- тягом трьох років. У співпраці з о. Юстином Гір- няком і Антоном Лук’яненком, з червня 1950 р. до 1952 р. запровадила у власному домі перший у Сполученому Королівстві суботній україн- ський дитячий садок. У 1954–1955 рр. вона вже перша вчителька суботньої школи українознав- ства при відділі СУБ у Рочдейлі, проводила ко- роткі курси для виховательок українських дитя- чих садків (1954 р. у Бері, 1957 р. в Рочдейлі), а також була автором допоміжних матеріалів з дошкільного виховання. На додаток до виховної роботи з дітьми, у 1952–1953 рр. в Рочдейлі чи- тала лекції з історії України для дорослих сту- дентів Інституту Заочного Навчання (заснова- ного Українським Вільним Університетом). По-друге – це відновлення персонального списку тих золотонісців, які розділяли захоп- лення Михайла Олександровича грою зі співами на бандурі. Адже на переконання сучасних музи- кознавців ансамбль М. Злобинця у 1920–1923 рр. досягнув значного мистецького рівня і виховав багато досвідчених бандуристів, які потім стали організаторами та керівниками самодіяльних ко- лективів. На сьогодні О. Силка та Л. Синявська працюють над вивченням біографії одного із учнів М. Злобинця – Марка Васильовича Міша- лова (1903–1995 рр.) – науковця, викладача, ви- давця, знавця бандурної музики і справи. Також маємо інформацію ще про одного учня М. Зло- бинця Павла Носяру, який після подій Другої світової війни проживав у Австралії, в Мель- бурні. Варто зазначити, що 7 вересня 2018 р. за рішенням конкурсної комісії з присудження Черкаської обласної краєзнавчої премії імені Михайла Максимовича рецензована монографія була визнана кращою у номінації праць колек- тивних авторів. У свою чергу, О. Силка та Л. Си- нявська виступили ініціаторами встановлення меморіальної дошки Михайлу Злобинцю у м. Золотоноша Черкаської області, вшановуючи його внесок у розвиток кобзарського мистецтва та здобутки на педагогічній ниві. Підсумовуючи стислий огляд даного ви- дання, хотілося б ще раз наголосити, що воно є вагомим доробком у справі вивчення історії Золотоніщини в цілому, гарним поповненням біографістики України, вдалим з’ясуванням дея- ких малодосліджених аспектів бандурознавства, а також принциповою конкретикою розкриття проблеми репресованих українських культурних та громадських діячів. Рецензована праця справ- ляє позитивне враження і ретельністю підібра- них документальних матеріалів, достовірністю та ґрунтовністю історико-біографічного нарису, а також вмілим оформленням.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-169357
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2222-5250
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:48:30Z
publishDate 2018
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Гуржій, О.
Капітан, Л.
2020-06-10T17:19:47Z
2020-06-10T17:19:47Z
2018
З когорти репресованих бандуристів / О. Гуржій, Л. Капітан // Краєзнавство. — 2018. — № 3. — С. 235-237. — укр.
2222-5250
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169357
Рецензія на книгу: Силка О.З., Синявська Л.І. Бандури пісня недоспівана… або суспільний виклик
 Михайла Злобинця»: наукове видання. – Черкаси: видавець ФОП Гордієнко Є.І., 2017. – 246 с.
uk
Інститут історії України НАН України
Краєзнавство
Огляди
З когорти репресованих бандуристів
Article
published earlier
spellingShingle З когорти репресованих бандуристів
Гуржій, О.
Капітан, Л.
Огляди
title З когорти репресованих бандуристів
title_full З когорти репресованих бандуристів
title_fullStr З когорти репресованих бандуристів
title_full_unstemmed З когорти репресованих бандуристів
title_short З когорти репресованих бандуристів
title_sort з когорти репресованих бандуристів
topic Огляди
topic_facet Огляди
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169357
work_keys_str_mv AT guržíio zkogortirepresovanihbanduristív
AT kapítanl zkogortirepresovanihbanduristív