Про один із знаків на кераміці Уч-Баша

Звернено увагу на один із знаків на керамічному посуді, що трапляється на укріпленому поселенні Уч-Баш у Південно-Західному Криму. Це зображення перевернутої лунниці з відростком посередині, або трикінцевий символ, що загалом відноситься до антропоморфних зображень. Проаналізовано контекст і опис та...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2020
1. Verfasser:	Кравченко, Е.А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2020
Schriftenreihe:	Археологія і давня історія України
Schlagworte:	Статті
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169451
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Про один із знаків на кераміці Уч-Баша / Е.А. Кравченко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 1 (34). — С. 13-21. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-169451
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1694512025-02-23T17:50:22Z Про один із знаків на кераміці Уч-Баша The case study of one sign on Uch-Bash pottery Кравченко, Е.А. Статті Звернено увагу на один із знаків на керамічному посуді, що трапляється на укріпленому поселенні Уч-Баш у Південно-Західному Криму. Це зображення перевернутої лунниці з відростком посередині, або трикінцевий символ, що загалом відноситься до антропоморфних зображень. Проаналізовано контекст і опис таких знахідок на Уч-Баші, наведено знахідки кераміки з аналогічним знаком з інших пам’яток, їхню хронологію і географію поширення. Pottery of Uch-Bash settlement (the end of the 12th — beginning of the 7th century BC) has a variety of decors. Ornamentation on ceramics is represented by different methods of decoration — channeled, cut or pressedlines, stripes formed by various shaped stamps, as well as a variety of appliques. Most of the «negatives» and «positives» are part of the compositions that form the motif of the ornament. 2020 Article Про один із знаків на кераміці Уч-Баша / Е.А. Кравченко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 1 (34). — С. 13-21. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 2227-4952 DOI: https://doi.org/10.37445/adiu.2020.01.02 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169451 903.4/.5(282.247.32-197.4)”638” uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Кравченко, Е.А. Про один із знаків на кераміці Уч-Баша Археологія і давня історія України
description	Звернено увагу на один із знаків на керамічному посуді, що трапляється на укріпленому поселенні Уч-Баш у Південно-Західному Криму. Це зображення перевернутої лунниці з відростком посередині, або трикінцевий символ, що загалом відноситься до антропоморфних зображень. Проаналізовано контекст і опис таких знахідок на Уч-Баші, наведено знахідки кераміки з аналогічним знаком з інших пам’яток, їхню хронологію і географію поширення.
format	Article
author	Кравченко, Е.А.
author_facet	Кравченко, Е.А.
author_sort	Кравченко, Е.А.
title	Про один із знаків на кераміці Уч-Баша
title_short	Про один із знаків на кераміці Уч-Баша
title_full	Про один із знаків на кераміці Уч-Баша
title_fullStr	Про один із знаків на кераміці Уч-Баша
title_full_unstemmed	Про один із знаків на кераміці Уч-Баша
title_sort	про один із знаків на кераміці уч-баша
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Статті
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169451
citation_txt	Про один із знаків на кераміці Уч-Баша / Е.А. Кравченко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 1 (34). — С. 13-21. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT kravčenkoea proodinízznakívnakeramícíučbaša AT kravčenkoea thecasestudyofonesignonuchbashpottery
first_indexed	2025-11-24T04:55:57Z
last_indexed	2025-11-24T04:55:57Z
_version_	1849646285722746880
fulltext	13ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 1 (34) УДК 903.4/.5(282.247.32-197.4)”638” DOI: 10.37445/adiu.2020.01.02 Е. А. Кравченко про один іЗ ЗнАкіВ нА керАМіЦі УЧ-бАшА Звернено увагу на один із знаків на керамічному посуді, що трапляється на укріпленому поселенні Уч-Баш у Південно-Західному Криму. Це зображен- ня перевернутої лунниці з відростком посередині, або трикінцевий символ, що загалом відноситься до антропоморфних зображень. Проаналізовано контекст і опис таких знахідок на Уч-Баші, на- ведено знахідки кераміки з аналогічним знаком з інших пам’яток, їхню хронологію і географію поши- рення. ключові слова: доба пізньої бронзи — раннього заліза, Крим, Уч-Баш, знакові системи. ВстУп Рання геометрика півдня і сходу європи досліджується як явище провідними науко- вими центрами вже багато десятиліть, проте світогляд і вірування населення Північного Причорномор’я дописемного періоду в архе- ології висвітлено дуже уривчасто. Причина цього — незначна інформація, яку можна до- лучити до аналізу. в основному це поодинокі святилища, особливості поховального обряду, деінде вотивні предмети й об’єкти з побутових комплексів. Кизил-кобинська культура Криму в цьому сенсі є чи не найменше дослідженою, оскільки печерні святилища, що їх дослід- ники приписували населенню Криму пізньо- бронзового — ранньозалізного часу, виявилися ненадійними джерелами, бо містять матеріал аж до пізнього середньовіччя (Домбровский, Щепинский 1962; Щепинский 1963; Лесков 1965, с. 186—187; Кравченко 2011, с. 91—97), а антична література відображає сюжети грець- кої міфології, адаптованої до реалій сучасни- ків — давніх греків (Кравченко, 2011 с. 23—29). Небагато інформації надають і могильники, особливо враховуючи, що для раннього пе- ріоду культури їх достеменно не встановлено (Кравченко 2011, с. 100—105). Це робить особ- ливо цінною інформацію, що дійшла до нас у зображеннях і орнаментах на керамічному по- суді — символах і знаках, які загалом є універ- сальним засобом передачі інформації, якою й нині користається людство. УЧ-бАш: контекст ЗнАхідок З трикінЦеВиМ сиМВолоМ Поселення Уч-баш — одна з еталонних пам’яток кизил-кобинської культури, що існу- вало у Південно-західному Криму наприкін- ці XII — на початку VII ст. до н. е. Кераміка з цього поселення — одна з найінформативні- ших категорій археологічного матеріалу (Крав- ченко 2011, с. 29). Керамічний матеріал цього багатошарового поселення відображає зміни в його етнічному складі, соціальній структурі, а також технологіях. Найдинамічніше зміню- вався декор керамічного посуду, уможлививши нам виділити найдрібніші хронологічні від- тинки існування поселення — горизонти (там само, с. 41). Сам по собі орнамент відбиває пев- ну культурну традицію, відмінну від сусідньо- го племені або народу, що використано і для аналізу орнаментації кераміки. Керамічний комплекс поселення Уч-баш має різноманітний декор. Орнаментували керамі- ку різним способом — канельованими, врізни- ми або продавленими лініями, смугами, ство- реними відбитками фігурних штампів, а також різноманітними наліпами (рис. 1). більшість що «негативів», що «позитивів» є частиною ком- позицій, що утворюють мотив орнаменту. всі ці композиції, їхні частини і спосіб нанесення де-© Е. А. КРАвчЕНКО, 2020 14 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 1 (34) Статті тально описані нами в низці публікацій (Крав- ченко 2004; 2005; 2007; 2009; 2011). Але є низка зображень, що не входять до композицій, нанесені як одиничний знак чи осторонь за наявності орнаменту. До таких належить традиційний набір солярних сим- волів — хрест і свастика (рис. 2: 6, 8—11, 16), восьмикінцева зірка (рис. 2: 17, 18), антропо- морфи (рис. 2: 1—5, 7, 12—14), з-поміж яких є кілька зображень у вигляді перевернутої лун- ниці з відростком посередині, або пташиної лапи, — трикінцевий символ (Кравченко 2011, с. 94, рис. 188). Про ці зображення й піде мова тут (рис. 2: 12—14). Солярні символи на кераміці Уч-башу нане- сено традиційно на денце посуду різного функ- ціонального призначення. Це прості хрест або свастика (рис. 2: 6, 8—11, 16), а також символ, що може бути недбало прокресленим хрестом або антропо- чи орнітоморфом, де один з про- менів хреста довший за інші та роздвоюється, імітуючи чи то ноги людини, чи то хвіст птаха (рис. 2: 2, 3, 7). Ці символи представлено в усіх горизонтах поселення та без певної прив’язки до якогось специфічного місця. Одне зобра- ження — людське лице, прокреслене на стінці ліпного не лощеного горщика (рис. 2: 1) — є ви- нятковим, фрагмент посудини з ним походить з давньої денної поверхні перед майстернею го- ризонту ІІ-Уб (Кравченко 2011, с. 53). У кизил- кобинській культурі подібні лицеві зображен- ня (рис. 2: 4, 5) походять лише з доантичних шарів на місці античного театру в Херсонесі та представляють фігурки (зедгенидзе 1976; Кравченко 2011, с. 238, п. 13 каталогу). знаки ж у вигляді перевернутої лунниці, або трикін- цевий символ (рис.2: 12—14), є прикметними тільки одному горизонту поселення — IV-Уб (Кравченко 2011, с. 63). Першу посудину з таким зображенням ви- явив С. ф. Стржелецький (1952). Розвал чор- нолощеної корчаги зібрано на давній денній поверхні над шаром, що перекривав залишки спаленої будівлі 1 розкопу І. Це типова біконіч- на корчага, якісно лощена до дзеркального блиску (рис. 2: 12; 3: 7), що, за нашою класи- фікацією, належить до виду IV/4 горизонту IV- Уб (Кравченко 2011, с. 64). від найбільшого діаметра тулуба вниз наліпним підтрикутним у перетині валиком виконано фігуру у вигляді трикінцевого символу, вкритого лощінням разом з поверхнею посудини. Корчагу багато разів публікували, але рисунки її досить відда- лено нагадують оригінал (Крис 1981, табл. 19: 4; Колотухин 1996, рис. 43: 10; Махортых 2005, с. 157, рис. 60: 8). Автори розкопок, а за ними й аналітики, визначили цей наліп як спеціаль- ний упор, які робили для зручності, аби поміс- тити посудину в піч. через це реставратори на протилежному боці корчаги позначили такий само наліп. Помилку нашим попередникам можна вибачити, адже в 1953 р. проблематика перехідного від бронзи до заліза часу в пон- тійській смузі, як і на балканах, ще не була рис. 1. Кизил-кобинська культура на заході Криму та в центральному передгір’ї: найпоширеніші стилі й орнаментальні мотиви кераміки 15ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 1 (34) Кравченко, Е. А. Про один із знаків на кераміці Уч-баша р ис . 2 . К ри м. з на ки і си мв ол и на п ос уд і т а во ти вн их п ре дм ет ах : 1 — 3, 6 — 18 — У ч- ба ш ; 4 , 5 — з д оа нт ич но го ш ар у Хе рс он ес а (з а зе дг ен ид зе 1 97 6) ; 1 7 — в ап ня к; ін ш е — г ли на 16 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 1 (34) Статті р ис . 3 . К ер ам іч ни й по су д з т ри кі нц ев им си мв ол ом з па м’ ят ок С ер ед зе мн ом ор сь ко -ч ор но мо рс ьк ог о ба се йн ів і П ів ні чн ог о К ав ка зу ч ас у пе ре хо ду в ід б ро нз и до за лі - за (з а рі зн им и ав то ра ми ): 1 — Т ро я V II b; 2 — Іт ак а, X IV — п оч ат ок Х ІІ І с т. д о н. е .; 3 — б ис тр иц я, п ер ед ск іф сь ки й ча с; 4 — С бо ря но во , м ог . І ІІ , Н ав 1, Х — п оч ат ок ІХ ст . д о н. е .; бу ла хі вк а, к . 1 , п . 2 , п ер ед ск іф сь ки й ча с; 6 — К из ил -К об а; 7 — У ч- ба ш , I V- У б (6 — 9 — м ол од ш ий д от ав рс ьк ий п ер іо д ки зи л- ко би нс ьк ої к ул ьт ур и, ІХ — с ер ед ин а VI II ст . д о н. е .); 1 0, 1 1 — С ер ж ен ь- Ю рт (1 0 — п . 3 7, Н ав 2/ 3; 1 1 — п . 7 0, Н ав 2) 1�ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 1 (34) Кравченко, Е. А. Про один із знаків на кераміці Уч-баша розроблена, а більшість пам’яток ще не відкри- ли. відтак, і цей посуд — парадні корчаги або вази — ще не було виокремлено в тип чи кате- горію, відділивши таким чином від кухонного посуду для приготування харчів. На Уч-баші цей тип корчаг з’явився ще в попередньому го- ризонті, маркуючи початок молодшого дотавр- ського періоду (Кравченко 2011, с. 93—95). Другий такий само символ на керамічній по- судині виявив там же на Уч-баші С. ф. Стрже- лецький наступного року, вказавши у звіті (Стржелецкий 1953) два фрагменти тулуба чорнолощеного кубка з ями 65 розкопу І. Під час опрацювання фондового матеріалу ми встановили, що ці два фрагменти належать до однієї посудини (рис. 2: 13; 3: 8) — так зв. куб- коподібних корчаг, або корчагоподібних куб- ків, прикметних тільки одному горизонту Уч- баша, а саме IV-Уб, вид IV/5 (Кравченко 2011, с. 65). Порівняно з попередньою корчагою три- кінцевний знак нанесено дещо вище найбіль- шого діаметра посудини півкруглим у перетині валиком, вкритим глянцевим лощінням разом з усією посудиною. Додамо, що яма 65, в якій знайдено фрагменти, за стратиграфічними і планіграфічними спостереженнями належить до горизонту IV-Уб (там само с. 63). Третє зображення у вигляді трикінцевого знаку знайдено на Уч-баші нещодавно під час розкопок у західній частині поселення на за- лізоробній майстерні (Кравченко 2013, рис. 6; 8: 1; Кравченко и др. 2016, с. 116, рис. 3.3.7: 1). Уламки буролощеної корчаги було вмазано в глиняний черінь, знівельований під час пере- будови найранішого горна чи печі. залишки череня перекрито трамбовкою з спорудженими на ній кількома печами, через що черінь добре зберігся. Кілька уламків з’єдналися та вияви- лися стінкою з наліпленою валиком фігурою у вигляді трикінцевого символу (рис. 2: 14; 3: 9) 1. функціонування залізоробної майстерні на Уч- баші датується також горизонтом IV-Уб, як і комплекси зі знахідками двох попередніх посу- дин із знаками (Кравченко 2013, с. 283; Крав- ченко и др. 2016, с. 126). ЗнАхідки З трикінЦеВиМ сиМВолоМ нА пАМ’ЯткАх переходУ Від бронЗоВої до ЗАліЗної доби У попередніх культурах Криму і Північного Причорномор’я загалом такого знаку нема, так само як і в попередніх горизонтах Уч-баша — стра- тифікованої пам’ятки з повністю проаналізовним матеріальним комплексом. Найближча пам’ятка, де виявлено такий знак на кераміці, — поселення Кизил-Коба у передгірній частині Криму (рис. 4). Умови кизил-кобинської знахідки (рис. 3: 6) і кон- текст не вказано, з публікації зрозуміло, що знак наліплено на стінці великої посудини, ймовірно, корчаги, на її найбільшому діаметрі (Колотухин 1996, рис. 26: 17). Як можна виснувати з опубліко- 1. На рисунку представлено найбільший фрагмент. фрагмент із закінченням лівого променя знаку мав затонку стінку, щоб приєднати його до основ- ної частини за допомогою клею, тому на рисунку тільки основна частина. Ми мали надію згодом з’єднати всі фрагменти за допомогою гіпса, проте початок російської агресії і анексія Крима Рф уне- можливили подальшу роботу із цим матеріалом. зараз фрагменти із орнаментом зберігаються у фондах Національного заповідника «Херсонес Таврійський» у м. Севастополь, решта фрагмен- тів зберігається у фондах Археологічного музею Інституту археології НАН України у м. Київ. рис. 4. Географія поширення трикінцевого символу на керамічному посуді: 1 — Троя; 2 — Ітака; 3 — бист- риця, 4 — Сборяново; 5 — Уч-баш; 6 — Кизил-Коба; 7 — булахівка; 8 — Сержень-Юрт 18 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 1 (34) Статті ваного матеріалу, поселення Кизил-Коба виник- ло приблизно в час горизонту IV-Уб (Кравченко 2011, с. 94). Умови його виникнення та госпо- дарський лад не вивчено, проте звернемо увагу на те, що поряд, на поселенні Симферопольське, знайдено одну з перших «великих» залізних ре- чей у Північному Причорномор’ї — залізну соки- ру (Колотухин 1996, рис. 42: 3). Ми припускаємо біля цього поселення або в передгір’ях басейну Салгіра ще один ранній центр виробництва залі- за (Кравченко 2016). загалом зображення трикінцевого символу не є дуже поширеним, проте трапляється на пам’ятках південного сходу європи (рис. 4) та демонструє певну закономірність щодо місця знахідок. Найближча знахідка з зображенням трикін- цевого символу — степ Дніпровського Лівобере- жжя, де біля с. булахівка (рис. 3: 5) у підкурган- ному похованні передскіфського часу виявлено корчагу з подібним наліпом (Ромашко 1981, с. 87, рисунок; Махортых 2005, с. 157, рис. 60: 5). Інформація про поховання — лаконічна, відомо лише, що кістяк підлітка лежав скорчено на лі- вому боці головою на південь, у долоні випроста- ної вздовж тулуба лівої руки був затиснений кам’яний товкач, кисть правої зігнутої у лікті руки охоплювала плече лівої (Ромашко 1981, с. 85). Уціліла нижня частина чорнолощеної корчаги. Трикінцевий знак тут виконано дещо інакше, ніж на уч-баському та іншому посуді. На найбільшому діаметрі тулуба корчаги зроб- лено парний шишкоподібний наліп, від якого в боки та вниз спускаються відрізки наліпного ва- лика, себто такий само трикінцевий символ, але відходить від парного наліпу. Автор публікації, крім того, завважив, що таких знаків на корчазі було два на протилежних боках (Ромашко 1981, с. 81; див. також Махортых 2005, с. 318). Найсхідніші знахідки з трикінцевим симво- лом походять з Північного Кавказу з могильни- ка східного варіанту кобанської культури біля аулу Сержень-Юрт, що в чечні (рис. 3: 10, 11). Підлощена корчага з символом була в інвентарі поховання 37 (рис. 3: 10), датованому HaB2/3 (Козенкова 2002, табл. 27: 13; с. 67, табл. 5). Символ нанесено наліпним валиком зверху на плічках, на цьому ж рівні з іншого боку вали- ком нанесено змієподібну горизонтальну лінію, по боках від неї — по дві короткі скісні лінії. Ще два трикінцеві символи (рис. 3: 11а, б) походять з поховання 70 цього самого цвинтаря, датова- ного HaB2 (Козенкова 2002, с. 67, табл. 5; А26— 28). Символи нанесено наліпним валиком на стінки посудин, які не реконструйовано. з цього ж поховання походить корчага з двома коротки- ми скісними наліпами, нанесеними так само, як і на корчазі з поховання 37. Трикінцевий сим- вол трапився на кераміці ще з трьох поховань Сержень-Юртівського некрополя, де так само нанесений на тулуб посуду валиком (Козенко- ва 2002, табл. 24: 8; 39: 14; 52: 18, 19; 54: 12, 14; 61: 16). Усі поховання датовано за інвентарем від Нав1 до Нав3, за Г. Мюллером-Карпе (там само, с. 128). в. І. Козенкова семантично визна- чає ці знаки як «образ», стилізоване лице, що за характеристиками зображення є близьким до передньо- і малоазійських, зокрема троянських прототипів, або як жіночий образ, що виконував функцію оберега (Козенкова 2002, с. 72—73). знаки на кераміці із поховання 70 дещо відмін- ні від нанесеного на корчагу з поховання 37. Їх верхня частина не заокруглена, а представлена продовженою догори вертикальною частиною із з’єднаних разом трьох променів. Додамо, що поселення Сержень-Юрт є одним з найпотуж- ніших металургійних центрів перехідного від бронзового до залізного віку часу. Кілька знахідок керамічного посуду з три- кінцевим символом є на балканах. Наліпне зображення (рис. 3: 3), подібне до виявлених у Сержень-Юрті, поміщено на керносі з комп- лексу кераміки в бистриці (Petre, Vulpe 1983, S. 133, Abb. 6: 45). Посудина, за висновками до- слідників, є реплікою керносів, що мають своє походження в інших культурах — лужицькій, полів поховань чи з півночі Італії (Ibid., S. 135), оскільки ані в розташованому поряд курганно- му некрополі феріджелє, ані в інших пам’ятках цієї групи їх нема. Трикінцевий символ на цій посудині нанесено з чотирьох боків, що не трап- ляється на жодній іншій посудині. Два знаки, показані авторами на рисунку керноса, наліп- лено валиком на найбільшому розширенні ту- луба. Один знак має звичний вигляд, другий дещо відмінний — середній кінець опущено не від кута, утвореного крайніми відрізками, а від середини довжини лівого 1. Також слід сказати, що кернос із бистриці має три носики на відмі- ну від більшості інших. варто завважити, що в горизонті IV-Уб, з якого походить уч-баський посуд з указаним знаком, в основі орнамента- ції парадного, особливо великого посуду типу корчаг, також домінує троїста організація, та й символ, про який тут ідеться, є трикінцевим, що, можливо, є визначальним саме для його семан- тичного значення. Комплекс пам’яток ферід- желє, до якого відноситься й кераміка з бистри- ці, загалом синхронний горизонту бабадаг ІІІ (Petre, Vulpe 1983), що загалом синхронізується з горизонтом IV-Уб кизил-кобинської культури Інкерманської долини (Кравченко 2011, с. 68). Ще одна знахідка (рис. 3: 4) походить з кур- гану ІІІ некрополя Сборяново І (Стоянов1997, с. 30, табл. ІІ: 25). знак нанесено канелюрою на тулуб дворучної чаші у верхній частині над най- 1. звернемо увагу, що Т. Стоянов подав рисунок керноса, дещо відмінний від оригінального (1997, с. 149, рис. ІІ: 5). М. Дараган (2011, с. 522) пода- ла не тільки весь вказаний рис. Т. Стоянова, пов- торивши його неточність, а й переплутала місце знахідки посудини. Кернос із бистриці, що автор- ка позначила на рис. IV.65 як позицію 4, в підписі до рисунка фігурує як позиція 5. 19ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 1 (34) Кравченко, Е. А. Про один із знаків на кераміці Уч-баша більшим розширенням тулуба. Автор публіка- ції називає знак стрілоподібним, хоча верхівка символу, як і на уч-баському посуді, заокругле- на. Посудина була повторно обпалена, напевно, в ході похоронного ритуалу. Її виявлено в улам- ках серед скупчення кераміки під і біля крепіди кургану (там само, с. 172—173). чаша є харак- терним для цієї пам’ятки зразком біконічних дворучних чаш з відігнутими вінцями, що через перегин переходять у розширений тулуб, а ни- жче, від найбільшого діаметра на середині ви- соти посудини звужується до денця. Характерна орнаментація цього типу посуду — букелі, себто наліпи на тулубі (там само, с. 198). Дослідник визначив хронологічну позицію кургану ІІІ ча- сом Троя VIIb2 і бабадаг ІІ в старожитностях Егеїди та балкан і Нав1 у центральноєвропей- ських, що в абсолютних датах становить початок Х — початок ІХ ст. до н. е. (Стоянов 1987, с. 85). враховуючи асинхронність вказаних позицій у різних хронологічних схемах і застарілу абсо- лютну дату, варто звернути увагу на датування металевих знахідок з могильника Сборяново, за якими власне й синхронізовано матеріали з гальштатськими старожитностями (там само, с. 214—215), а також факт, на який звернули увагу дослідники — значну кількість антропо- морфних зображень і символів у матеріалі мо- гильника. Для питання, що тут розглядається, важливим є загальне визначення могильника перехідним часом від бронзи до заліза. Ще одне наліпне зображення трикінцевого символу на лощеній ліпній посудині маємо з західного узбережжя балканського півострова. Це стінка посудини (рис. 3: 2), знайдена в бу- динку TL (Tris Langadas) мікенського поселен- ня в Ітаці (Benton, Waterhouse 1973, fig. 7: 155a). Судячи з наведеного авторами рисунка й опису фрагмента, символ нанесено валиком на стінку великої ліпної темнолощеної посудини. Над сим- волом йде горизонтальна хвиляста лінія, теж нанесена валиком вище, поряд з ним, збоку, є наліп. Можливо, до цієї ж посудини відноситься фрагмент з прокресленим орнаментом з так зва- ними стрілками (Ibid., fig. 7: 155b). Трикінцевий символ має таку само форму, що й уч-баський. Контекст цієї знахідки, детально проаналізова- ний в публікації, представлено, крім незначно- го числа ліпної кераміки, гончарним посудом пізньоелладського періоду ІІІ АІ, що припадає на XIV — початок ХІІІ ст. до н. е. (Ibid., p. 23). Нині це найдавніша дата з усіх аналогій, зібра- них нами. Додамо, що Ітака в часи поширення цього символу в Північному Причорномор’ї, себто в ІХ ст. до н. е., відігравала дуже важливу роль у Середземномор’ї як частина торгівельно- го шляху на захід (Ibid., p. 24). Урешті одна з найвідоміших знахідок кера- міки з трикінцевим символом була виявлена на західному узбережжі Малої Азії — у Трої. Це до- волі великий дворучний глек (рис. 3: 1) з орна- ментом і наліпним символом з шару Троя VIIb, що належить до лощеного посуду, так зв. букель- керамік, або кераміки з наростами (блеген 2004, с. 208). Такий ліпний посуд є однією з характер- них рис цього шару Трої, що якраз і співвідно- ситься з подіями Троянської війни. загалом же ліпний лощений посуд, декорований наліпами- букелями, походить з території культури Ґава на балканах, і в Трої представлений тільки в шарі VIIb, тож про традицію місцевого населення тут не йдеться. Символ нанесено у верхній частині посудини, під вінцем, наліпним декорованим защипами валиком. вище символу, на плічках зроблено по три ямки по боках від нього і гори- зонтальний рядок ямок під ним. Хронологічно шар Троя VIIb припадає на ХІІ ст. до н. е., фінал якого власне й визначає події Троянської війни та падіння Трої (дет. див.: йорданов 2001). ВисноВки Проаналізовані зображення трикінцевого символу нанесено на лощений ліпний посуд, на- званий в колі балканських культур букелькера- мік, або кераміка з наростами, а в культурах схо- ду європи фігурує як лощений біконічний посуд. У всіх випадках, окрім одного, символ нанесено наліпним валиком, тільки раз — передано ка- нелюрою. є деяка відмінність у стилістиці пере- дачі символу, що варіює в межах одної пам’ятки (Сержень-Юрт) і навіть на одній посудині (бис- триця). загалом знахідки посуду з трикінцевим символом походять з території північної округи чорного моря, себто з європейських пам’яток, за винятком знахідки в Трої. Та й ця знахідка асоціюється з балканською букелькерамікою, а не з місцевими виробами. Контекст знахідок різниться, але загалом указує на не побутове призначення посуду з вказаним знаком — кер- нос з керамічного комплексу в бистриці, посуд з поховальних комплексів у Сборяново, Сержень- Юрті й булахівці, уламки корчаги в черені, над яким звели майстерню на Уч-баші. Хронологічно знахідки поділяються на дві групи: ранні (Ітака, Троя) і пізні (Сборяново, Сержень-Юрт, Уч-баш, Кизил-Коба, булахівка, бистриця). Ранні загалом датовано пізньоел- ладським періодом, його фіналом, пізні припа- дають на час від Х до VIII ст. до н. е. загалом, що ранні в своєму регіоні (Середземноморський ба- сейн), що пізні в своєму (чорноморський басейн), припадають на час зміни епох — переходу до виробництва й використання заліза. Наявність посуду з трикінцевим символом у некрополях з новаціями в обрядності, як то в Сборяново й феріджелє (бистриця), свідчить про певні зміни в ідеології населення, що лишило ці пам’ятки. Як пишуть дослідники, на пам’ятках, де знайде- но посуд з трикінцевим символом, трапляються численні знахідки речей з антропоморфними рисами, та й сам трикінцевий символ є антропо- морфом. враховуючи той факт, що такий знак на речах не поєднується з солярними символа- 20 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 1 (34) Статті ми, а в структурі орнаментики превалює, на від- міну від парності або четвірки в попередніх го- ризонтах, непарність і трійка (Кравченко, 2011, рис. 74: 9; 77:1; 79: 13, 17; 81: 1, 2; 89: 3), можна припустити, що процес поширення знань і нави- чок з виготовлення заліза, самого використання залізних речей проходив з певними новаціями в ідеології. Що це були за новації, як вони перети- налися з попередніми світоглядними моделями, наразі сказати не можна і, швидше за все, ціліс- ної відповіді на це питання знайти не вдасться. Проте сам факт таких ідеологічних трансформа- цій не може бути обійдений, адже саме залізна доба сформувала врешті основні монотеїстичні концепції і світові релігії 1. 1. Абсолютно спонтанно такий наш висновок спів- пав із концепцією «осьового часу» німецького філософа-екзистенціаліста К. Ясперса (Jaspers, Bullock 1953). він визначав початок доби заліза (як історичної доби) так званим осьовим часом, що знаменувався кардинальними світоглядними змінами, які призвели до формування нової ідео- логії сучасного світу. загалом концептуальність екзистенційних пошуків направлена на гумані- тарне, антропоцентричне визначення суспільно- го порядку, і об’єктом, і суб’єктом цих пошуків є людина. враховуючи абсолютну різність методів і джерел, що використовуються археологами і філо- софами, все ж звертаємо увагу на цілком можливе невипадкове співпадіння філософської концепції і висновку, зробленого на основі аналізу знакової системи — найабстрактнішого джерела, що дійш- ло до нас із того часу. Кравченко, Э. А. 2007. К вопросу об изменениях в материальной культуре населения Горного Крыма в предскифское время. Revista archeologiса, III, 1—2, с. 282-294. Кравченко, Е. А. 2009. Матеріали ранньогаль- штатського часу поселення Уч-баш. Археологія, 1, с. 26-40. Кравченко, Е. А. 2011. Кизил-кобинська культу- ра у Західному Криму. Київ; Луцьк. Кравченко, Э. А. 2013. Раннее железо в Северном Причерноморье и поселение Уч-баш: технология и традиция. Российский археологический ежегодник, 3, с. 258-288. Кравченко, Е. А. 2016. До питання про початок залізної доби у Криму. Наукові студії, 9: Датуван- ня — хронологія — періодизація. Різні аспекти часу в археології, с. 164-177. Кравченко и др. 2016. Кравченко, Э. А., Горбанен- ко, С. А., Горобец, Л. в., Кройтор, Р. в., Разумов, С. Н., Сергеева, М. С., Яниш, Е. Ю. От бронзы к железу: хозяйство жителей Инкерманской долины. Киев. Крис, Х. И. 1981. Кизил-кобинская культура и тавры. Москва: Наука. Свод археологических ис- точников, Д І-7. Лесков, А. М. 1965. Горный Крым в І тысячеле- тии до нашей эры. Киев: Наукова думка. Махортых, С. в. 2005. Киммерийцы Северного Причерноморья. Киев: Шлях. Ромашко, в. А. 1981. Памятники финальной бронзы — раннего железного века в материалах эк- спедиции ДГУ. в: Ковалева, И. ф. (ред.). Степное Поднепровье в бронзовом и раннем железном веках. Днепропетровск: ДГУ, с. 85-87. Стоянов, Т. 1997. Могилен некропол от ранноже- лезната епоха. «Сборяново» І. София: Свят. Наука. Стржелецкий, С. ф. 1952. Отчет о раскопках раннетаврского поселения Уч-Баш X—VIII вв. до н. э. Науковий архів Національного заповідника «Хероснес Таврійський», д. 680/І—ІІІ. Стржелецкий, С. ф. 1953. Отчет о раскопках раннетаврского поселения Уч-Баш. Науковий ар- хів Національного заповідника «Хероснес Таврійсь- кий», д. 690/I. Щепинский, А. О. 1963. Пещерные святилища времени раннего железа в горном Крыму. в: Тка- чук, в. Г. (ред.). Труды комплексной карстовой эк- спедиции АН УССР, 1: Исследования карста Крыма. Киев: АН УССР, с. 93-102. Benton, S., Waterhouse, H. 1973. Excavations in Ithaka: Tris Langadas. The Annual of the British School at Athens, 68, p. 1-24. Jaspers, K., Bullock, M. 1953. The Origin and Goal of History. London: Routledge and Keegan Paul. Petre, Gy., Vulpe, A. 1983. Der hallstattzeitliche Depotfund von Bistritza, Jud. Vilcea. Prähistorische Zeitschrift, 58, S. 127-140. REFEREnCEs Blegen, K. 2004. Troia i troiantsy. Bogi i geroi goroda- prizraka. Moskva: Tsentropoligraf. Daragan, M. N. 2011. Nachalo rannego zheleznogo veka v Dneprovskoi Pravoberezhnoi Lesostepi. Kiev: KNT. Dombrovskii, O. I., Shchepinskii, A. A. 1962. Arkheolog- icheskie zagadki Krasnykh peshcher. Kak raskryvaiutsia tainy. Simferopol: Tavria. Zedgenidze, A. A. 1976. Issledovanie severo-zapadnogo uchastka antichnogo teatra v Khersonese. Kratkie soobshche- niia IA AN SSSR, 145, s. 28-34. Yordanov, S. 2001. Troianskata vojna, trakyiskata tala- sokratiia i dvyzhenieto na t. nar. morsky narody (problemy na літерАтУрА блеген, К. 2004. Троя и троянцы. Боги и герои города-призрака. Москва: Центрополиграф. Дараган, М. Н. 2011. Начало раннего железно- го века в Днепровской Правобережной Лесостепи. Киев: КНТ. Домбровский, О. И., Щепинский, А. А. 1962. Архе- ологические загадки Красных пещер. Как раскрыва- ются тайны. Симферополь: Таврия. зедгенидзе, А. А. 1976. Исследование северо- западного участка античного театра в Херсонесе. Краткие сообщения ИА АН СССР, 145, с. 28-34. йорданов, С. 2001. Троянската война, тракийс- ката таласократія і движението на т. нар. морськи народи (проблеми на проучванията). Seminarium Tracicum, 5: втори академични четения в памет на акад. Гаврил Кацаров, с. 31-46. Козенкова, в. И. 2002. У истоков горского мента- литета. Могильник эпохи поздней бронзы — ранне- го железа у аула Сержень-Юрт, Чечня. Материалы по изучению историко-культурного наследия Се- верногоКавказа. Москва: Памятники исторической мысли. Материалы по изучению историко-культур- ного наследия Северного Кавказа, ІІІ. Колотухин, в. А. 1996. Горный Крым в эпоху поз- дней бронзы — начале железного века. Киев: Южно- городские ведомости. Кравченко, Е. А. 2004. Матеріали доби пізньої бронзи з поселення Уч-баш. Археологія, 4, с. 52-66. Кравченко, Э. А. 2005. Материалы эпохи раннего железа с поселения Уч-баш в Юго-западном Кры- му. Сугдейский сборник, 2, с. 485-496. 21ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 1 (34) Кравченко, Е. А. Про один із знаків на кераміці Уч-баша prouchvaniata). Seminarium Tracicum, 5: Vtory akademych- ny chetenia v pamet na akad. Havryl Katsarov, s. 31-46. Kozenkova, V. I. 2002. U istokov gorskogo mentaliteta. Mogilnik epokhi pozdnei bronzy — rannego zheleza u aula Serzhen-Iurt, Chechnia. Materialy po izucheniiu istoriko-kul- turnogo naslediia Severnogo Kavkaza. Moskva: Pamiatniki istoricheskoi mysli. Materialy po izucheniiu istoriko-kultur- nogo naslediia Severnogo Kavkaza, ІІІ. Kolotukhin, V. A. 1996. Gornyi Krym v epokhu pozdnej bronzy — nachale zheleznogo veka. Kiev: Iuzhnogorodskie vedomosti. Kravchenko, E. A. 2004. Materialy doby piznoi bronzy z poselennia Uch-Bash. Arkheolohiia, 4, s. 52-66. Kravchenko, E. A. 2005. Materialy epokhi rannego zheleza s poseleniia Uch-Bash v Iugo-Zapadnom Krymu. Sugdeiskii sbornik, 2, s. 485-496. Kravchenko, E. A. 2007. K voprosu ob izmeneniiakh v ma- terialnoi kulture naseleniia Gornogo Kryma v predskifskoe vremia. Revista archeologica, III, 1—2, s. 282-294. Kravchenko, E. A. 2009. Materialy rannohalshtatskoho chasu poselennia Uch-Bash. Arkheolohiia, 1, s. 26-40. Kravchenko, E. A. 2011. Kyzyl-kobynska kultura u Zakhid- nomu Krymu. Kyiv; Lutsk. Kravchenko, E. A. 2013. Rannee zhelezo v Severnom Prichernomore i poselenie Uch-Bash: tekhnologiia i traditsiia. Rossiiskii arkheologicheskii ezhegodnik, 3, s. 258-288. Kravchenko, E. A. 2016. Do pytannia pro pochatok zaliznoi doby u Krymu. Naukovi studii, 9: Datuvannia — khronolohiia — periodyzatsiia. Rizni aspekty chasu v arkheolohii, s. 164-177. Kravchenko i dr. 2016. Kravchenko, E. A., Gorbanenko, S. A., Gorobets, L. V., Kroitor, R. V., Razumov, S. N., Ser- geeva, M. S., Ianish, E. Iu. Ot bronzy k zhelezu: khoziajstvo zhitelei Inkermanskoj doliny. Kiev. Kris, Kh. I. 1981. Kizil-kobinskaia kultura i tavry. Moskva: Nauka. Svod arheologicheskih istochnikov, D І-7. Leskov, A. M. 1965. Gornyi Krym v І tysiacheletii do nashej ery. Kiev: Naukova dumka. Makhortуkh, S. V. 2005. Kimmeriitsy Severnogo Pricher- nomoria. Kiev: Shliakh. Romashko, V. A. 1981. Pamiatniki finalnoi bronzy — ran- nego zheleznogo veka v materialakh ekspeditsii DGU. In: Ko- valeva, I. F. (ed.). Stepnoe Podneprove v bronzovom i rannem zheleznom vekakh. Dnepropetrovsk: DGU, s. 85-87. Stoianov, T. 1997. Mogilen nekropol ot rannozheleznata epokha. «Sborianovo» І. Sofiia: Sviat. Nauka. Strzheletskii, S. F. 1952. Otchet o raskopkakh rannetavr- skogo poseleniia Uch-Bash X—VIII vv. do n. e. Naukovyi arkhiv Natsional’nogo zapovidnyka «Hersones Tavriys’kyi», d. 680/І—ІІІ. Strzheletskii, S. F. 1953. Otchet o raskopkakh rannetavr- skogo poseleniia Uch-Bash. Naukovyi arkhiv Natsional’nogo zapovidnyka «Hersones Tavriys’kyi», d. 690/I. Shchepinskij, A. A. 1963. Peshchernye sviatilishcha vre- meni rannego zheleza v gornom Krymu. In: Tkachuk, V. G. (ed.). Trudy kompleksnoi karstovoi ekspeditsii AN USSR, 1: Issledovaniya karsta Kryma. Kiev: AN USSR, s. 93-102. Benton, S., Waterhouse, H. 1973. Excavations in Ithaka: Tris Langadas. The Annual of the British School at Athens, 68, p. 1-24. Jaspers, K., Bullock, M. 1953. The Origin and Goal of His- tory. London: Routledge and Keegan Paul. Petre, Gy., Vulpe, A. 1983. Der hallstattzeitliche Depot- fund von Bistritza, Jud. Vilcea. Prähistorische Zeitschrift, 58, S. 127-140. E. A. Kravchenko the caSe Study of one Sign on uch-BaSh pottery Pottery of Uch-Bash settlement (the end of the 12th — beginning of the 7th century BC) has a variety of decors. Ornamentation on ceramics is represented by different methods of decoration — channeled, cut or pressedlines, stripes formed by various shaped stamps, as well as a variety of appliques. Most of the «nega- tives» and «positives» are part of the compositions that form the motif of the ornament. But there are a number of images that do not fit into these compositions existing separately even on orna- mented vessels. There are traditional solar symbols — crosses, swas- tikas, anthropomorphous, as well as several images in the form of an inverted crescent moon with a shoot in the middle or a bird’s paw. The paper deals with one of the signs on a ceramic ware found on the fortified settlement of Uch-Bash in South-West Crimea. This is the image of inverted cres- cent moon or a three-edged symbol generally referring to anthropomorphic images. Chronologically the artefacts are divided into two groups: the early (Ithaca, Troy) and the late (Sborianovo, Sergen- Yurt, Uch-Bash, Kyzyl-Koba, Bulakhivka, Bystrica). The early group generally dates to the final of the Late Helladic period, the later one dates since the 10th till the 8th century BC. Cumulatively the early artefacts in their region (Medi- terranean basin) as the late ones in their (the Black Sea basin) coincide with the change of epochs — transition to the iron production and use. The presence of pottery with a three-edged symbol in the necropolises with innovations in custom such as in Sborianovo and Ferigele (Bystrica) tes- tifies to certain changes in the ideology of the population linked with these sites. According to the researchers nu- merous finds of items with anthropomorphic features are found on the sites where pottery with the three-edged sym- bol have been found and the three-edged symbol itself is an anthropomorph. Given the fact that such sign on artefacts is not combined with solar symbols, and in the structure of ornamentation the oddness (unlike the parity in the pre- vious horizons) prevails, we can assume that the process of disseminating knowledge and skills in the manufacture of iron and use of iron objects was underway with certain innovations in ideology. However, the fact of such ideologi- cal transformations cannot be overlooked because just the Iron Age was the time which eventually formed the main monotheistic concepts and world religions. Absolutely spontaneously this conclusion coincided with the concept of «Axial Age» (Gem. — Achsenzeit) by the German exis- tentialist philosopher K. Jaspers. He defined the begin- ning of the Iron Age (as a historical era) as the so-called axial time which was marked by the change of outlook that led to the formation of a new ideology of the modern world. In general, the conceptualisation of existential searches is directed at the humanitarian, anthropocentric definition of social order, so, the object and subject of these searches is a human. Considering the absolute difference between the methods and sources used by archaeologists and phi- losophers we anyway note the quite not coincidental co- incidence of the philosophical concept and the conclusion made on the basis of the analysis of the sign system — the most abstract source that has come to us since that time. Keywords: Late Bronze — Early Iron Age, Crimea, Uch-Bash, sign systems. Одержано 12.09.2019 крАВЧенко евеліна Антонівна, кандидат істо- ричних наук, старший науковий співробітник, Інс- титут археології НАН України, пр. Героїв Сталінг- рада, 12, Київ, 04210, Україна. KravchenKo evelina a., Candidate of Historical Sciences, Senior Research Fellow, the Institute of Ar- chaeology of NASU, Heroiv Stalingrada ave., 12, Kyiv, 04210, Ukraine. ORCID: orcid.org/0000-0001-7238-7417, e-mail: evekravchenko@gmail.com.

Про один із знаків на кераміці Уч-Баша

Institution

Ähnliche Einträge