Каменные храмы летописного Юрьева: этапы строительства и планирования
Долгое время локализация летописного Юрьева была предметом научной дискуссии, основной проблемой которой было отсутствие каменного храма в предполагаемых пунктах. Раскопками 1980-х гг. под руководством Р. С. Орлова в г. Белая Церковь были открыты фундаменты храма древнерусского времени. Храм был инт...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Дата: | 2020 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Russian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2020
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169478 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Каменные храмы летописного Юрьева: этапы строительства и планирования / М.В. Квитницкий // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 2 (35). — С. 160-181. — Бібліогр.: 22 назв. — рос. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-169478 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Квитницкий, М.В. 2020-06-15T16:54:21Z 2020-06-15T16:54:21Z 2020 Каменные храмы летописного Юрьева: этапы строительства и планирования / М.В. Квитницкий // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 2 (35). — С. 160-181. — Бібліогр.: 22 назв. — рос. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2020.02.11 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169478 904.7(477.41)“653” Долгое время локализация летописного Юрьева была предметом научной дискуссии, основной проблемой которой было отсутствие каменного храма в предполагаемых пунктах. Раскопками 1980-х гг. под руководством Р. С. Орлова в г. Белая Церковь были открыты фундаменты храма древнерусского времени. Храм был интерпретирован как трёхапсидное четырёхстолпное сооружение и датирован концом ХІІ — первой половиной ХІІІ вв. Последующее осмысление материалов заставило авторов исследований поставить под сомнение эту интерпретацию. В 2011 и 2014 гг., в связи с идеей музеефикации фундаментов и архитектурного воссоздания храма, были проведены новые исследования и повторно раскрыты фундаментные кладки. Новые материалы позволяют утверждать, что последовательно существовали две каменные постройки. Первый храм, возведённый во второй половине ХІ в., был полностью разобран в первой трети ХІІІ в. Здание второго храма построено из материалов первого, с участием зодчих киевской школы и западноевропейских строителей. Последние привнесли новую технику кладки и новые материалы — брусковый кирпич и известково-песчаный раствор. Фундаменты второго храма полностью не исследованы, но есть основания предполагать, что новый храм был пятиапсидным. Локалізація літописного Юр’єва була історич- ною проблемою, пов’язаною з намаганням знайти головну кам’яну споруду Юр’ївського єпископства. Дослідження 1980-х рр. під керівництвом Р. С. Орлова виявили неповні залишки фундаментів давньоруського храму і розв’язали цю наукову проблему. Храм був інтерпретований як триапсидна чотирьохстовпна споруда і датований кінцем 12 — першою половиною 13 ст. Пізніше осмислення отриманих матеріалів змусило перших авторів досліджень поставити під сумнів інтерпретацію фундаментів як залишків триапсидної споруди. У 2011 та 2014 рр. в зв’язку з ідеєю музеєфікації фундаментів та архітектурного відтворення храму часів Київської Русі були проведені додаткові дослідження та повторно розкриті кладки фундаментів. Нові результати досліджень та матеріали дозволяють стверджувати, що кам’яних споруд було дві. Перша побудована у другій половині 11 ст. на цем’янковому розчині з використанням природного каменю — граніту, плінфи, полив’яних плиток підлоги зеленого та жовтого кольору. У 1096 р. храм зазнав часткових руйнувань під час погрому міста половцями. У 1220-х — 1230-х рр. споруда 11 ст. була повністю розібрана а на її місці побудований другий храм. Спорудження велося з використанням матеріалів зі стін попередньої будівлі, за участі будівельників київської школи та західної Європи. Останні принесли нову техніку кладки та матеріали брускову цеглу і вапняково-піщаний розчин. Знахідки брускової цегли підтверджують данні про початок використання цього матеріалу в давньоруському зодчестві з кінця першої чверті 13 ст. Нова споруда всередині була обштукатурена, стіни розписані. Після зведення стін, в місці переходу північної стінки в апсиду, з’явилася тріщина і просадка фундаменту. Є вагомі підстави вважати, що новий храм був п’ятиапсидним. For a long time the localization of Yuriev (now Bila Tserkva — the city in the Kyiv region of Ukraine) has been the subject of discussions connected to the attempts to find a stone temple. Excavations in 1980-s, made by Ruslan Orlov, have discovered the remains of the temple and put the end to debate. The temple was interpreted as a four-pillar three-apsed structure and dated to the late 12th — first half of the 13th century. Further comprehension of the materials made the authors of the study to question this interpretation. In 2011 and 2014, in connection with the idea of a museum foundation and architectural reproduction the foundations of temple were discovered. Two outbuildings of the first half of the 12th century and the first half of the 13th century have been found. The outbuilding of the 12th century contained the building materials of the 2nd half of the 11th century. In the outbuilding of the first half of the 13th century bar bricks were found. After the excavations it was cleared that the foundations were significantly damaged and the apse was completely destroyed in 2008. New finds and materials allow to suggest that here two stone buildings have been existed. The first one was built in the second half of the 11th century and completely dismantled in the first third of the 13th century. From these materials the second temple was built with the participation of the builders of the Kyiv school and Western Europe. The latter have brought new masonry techniques and materials (brick and limestone sand mortar). There are good reasons to suggest that the new temple was a fiveapsed. ru Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Середньовічні міста Каменные храмы летописного Юрьева: этапы строительства и планирования Stone Temples of Yuryev: Planning and Stages of Construction Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Каменные храмы летописного Юрьева: этапы строительства и планирования |
| spellingShingle |
Каменные храмы летописного Юрьева: этапы строительства и планирования Квитницкий, М.В. Середньовічні міста |
| title_short |
Каменные храмы летописного Юрьева: этапы строительства и планирования |
| title_full |
Каменные храмы летописного Юрьева: этапы строительства и планирования |
| title_fullStr |
Каменные храмы летописного Юрьева: этапы строительства и планирования |
| title_full_unstemmed |
Каменные храмы летописного Юрьева: этапы строительства и планирования |
| title_sort |
каменные храмы летописного юрьева: этапы строительства и планирования |
| author |
Квитницкий, М.В. |
| author_facet |
Квитницкий, М.В. |
| topic |
Середньовічні міста |
| topic_facet |
Середньовічні міста |
| publishDate |
2020 |
| language |
Russian |
| container_title |
Археологія і давня історія України |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Stone Temples of Yuryev: Planning and Stages of Construction |
| issn |
2227-4952 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169478 |
| citation_txt |
Каменные храмы летописного Юрьева: этапы строительства и планирования / М.В. Квитницкий // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 2 (35). — С. 160-181. — Бібліогр.: 22 назв. — рос. |
| work_keys_str_mv |
AT kvitnickiimv kamennyehramyletopisnogoûrʹevaétapystroitelʹstvaiplanirovaniâ AT kvitnickiimv stonetemplesofyuryevplanningandstagesofconstruction |
| first_indexed |
2025-11-27T13:12:44Z |
| last_indexed |
2025-11-27T13:12:44Z |
| _version_ |
1850852301254688768 |
| description |
Долгое время локализация летописного Юрьева была предметом научной дискуссии, основной проблемой которой было отсутствие каменного храма в предполагаемых пунктах. Раскопками 1980-х гг. под руководством Р. С. Орлова в г. Белая Церковь были открыты фундаменты храма древнерусского времени. Храм был интерпретирован как трёхапсидное четырёхстолпное сооружение и датирован концом ХІІ — первой половиной ХІІІ вв. Последующее осмысление материалов заставило авторов исследований поставить под сомнение эту интерпретацию. В 2011 и 2014 гг., в связи с идеей музеефикации фундаментов и архитектурного воссоздания храма, были проведены новые исследования и повторно раскрыты фундаментные кладки. Новые материалы позволяют утверждать, что последовательно существовали две каменные постройки. Первый храм, возведённый во второй половине ХІ в., был полностью разобран в первой трети ХІІІ в. Здание второго храма построено из материалов первого, с участием зодчих киевской школы и западноевропейских строителей. Последние привнесли новую технику кладки и новые материалы — брусковый кирпич и известково-песчаный раствор. Фундаменты второго храма полностью не исследованы, но есть основания предполагать, что новый храм был пятиапсидным.
Локалізація літописного Юр’єва була історич- ною проблемою, пов’язаною з намаганням знайти головну кам’яну споруду Юр’ївського єпископства. Дослідження 1980-х рр. під керівництвом Р. С. Орлова виявили неповні залишки фундаментів давньоруського храму і розв’язали цю наукову проблему. Храм був інтерпретований як триапсидна чотирьохстовпна споруда і датований кінцем 12 — першою половиною 13 ст. Пізніше осмислення отриманих матеріалів змусило перших авторів досліджень поставити під сумнів інтерпретацію фундаментів як залишків триапсидної споруди. У 2011 та 2014 рр. в зв’язку з ідеєю музеєфікації фундаментів та архітектурного відтворення храму часів Київської Русі були проведені додаткові дослідження та повторно розкриті кладки фундаментів. Нові результати досліджень та матеріали дозволяють стверджувати, що кам’яних споруд було дві. Перша побудована у другій половині 11 ст. на цем’янковому розчині з використанням природного каменю — граніту, плінфи, полив’яних плиток підлоги зеленого та жовтого кольору. У 1096 р. храм зазнав часткових руйнувань під час погрому міста половцями. У 1220-х — 1230-х рр. споруда 11 ст. була повністю розібрана а на її місці побудований другий храм. Спорудження велося з використанням матеріалів зі стін попередньої будівлі, за участі будівельників київської школи та західної Європи. Останні принесли нову техніку кладки та матеріали брускову цеглу і вапняково-піщаний розчин. Знахідки брускової цегли підтверджують данні про початок використання цього матеріалу в давньоруському зодчестві з кінця першої чверті 13 ст. Нова споруда всередині була обштукатурена, стіни розписані. Після зведення стін, в місці переходу північної стінки в апсиду, з’явилася тріщина і просадка фундаменту. Є вагомі підстави вважати, що новий храм був п’ятиапсидним.
For a long time the localization of Yuriev (now Bila Tserkva — the city in the Kyiv region of Ukraine) has been the subject of discussions connected to the attempts to find a stone temple. Excavations in 1980-s, made by Ruslan Orlov, have discovered the remains of the temple and put the end to debate. The temple was interpreted as a four-pillar three-apsed structure and dated to the late 12th — first half of the 13th century. Further comprehension of the materials made the authors of the study to question this interpretation. In 2011 and 2014, in connection with the idea of a museum foundation and architectural reproduction the foundations of temple were discovered. Two outbuildings of the first half of the 12th century and the first half of the 13th century have been found. The outbuilding of the 12th century contained the building materials of the 2nd half of the 11th century. In the outbuilding of the first half of the 13th century bar bricks were found. After the excavations it was cleared that the foundations were significantly damaged and the apse was completely destroyed in 2008. New finds and materials allow to suggest that here two stone buildings have been existed. The first one was built in the second half of the 11th century and completely dismantled in the first third of the 13th century. From these materials the second temple was built with the participation of the builders of the Kyiv school and Western Europe. The latter have brought new masonry techniques and materials (brick and limestone sand mortar). There are good reasons to suggest that the new temple was a fiveapsed.
|