Нові давньоруські пам’ятки на Нижньому Тетереві
У статті подано коротку характеристику давньоруських пам’яток, розташованих на берегах нижньої течії р. Тетерев. За останнє десятиліття автори й інші дослідники обстежили 15 поселень, з 22 відомих на цій території. Більше половини поселень (12) розташовані на підвищеннях у заплавах Тетерева і Здвижа...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Дата: | 2020 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2020
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169488 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Нові давньоруські пам’ятки на Нижньому Тетереві / Л.В. Чміль, В.К. Козюба // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 2 (35). — С. 281-287. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859673501212868608 |
|---|---|
| author | Чміль, Л.В. Козюба, В.К. |
| author_facet | Чміль, Л.В. Козюба, В.К. |
| citation_txt | Нові давньоруські пам’ятки на Нижньому Тетереві / Л.В. Чміль, В.К. Козюба // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 2 (35). — С. 281-287. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | У статті подано коротку характеристику давньоруських пам’яток, розташованих на берегах нижньої течії р. Тетерев. За останнє десятиліття автори й інші дослідники обстежили 15 поселень, з 22 відомих на цій території. Більше половини поселень (12) розташовані на підвищеннях у заплавах Тетерева і Здвижа, що засвідчує перспективність пошуку середньовічних пам’яток на інших ділянках долин цих річок.
The paper is the brief description of the Old Rus sites situated on the Lower Teteriv River banks. Still recently that area was one of the poor studied regions of the Kyiv Polissia area. According to the 19th century sources there were 2 medieval hill-forts here. 13 settlements of the 10th—13th centuries were found on the territory of Ivankiv region in the 20th century. During the last decade the authors and other researchers have inspected 15 of the 22 settlements known in that area. The most of them were discovered first.
|
| first_indexed | 2025-11-30T14:52:30Z |
| format | Article |
| fulltext |
281ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35)
УДК 904.4(477.41)“653” DOI: 10.37445/adiu.2020.02.19
Л. В. Чміль, В. К. Козюба
ноВі дАВньорУські пАМ’Ятки
нА нижньоМУ тетереВі
У статті подано коротку характеристику
давньоруських пам’яток, розташованих на берегах
нижньої течії р. Тетерев. За останнє десятиліття
автори й інші дослідники обстежили 15 поселень, з
22 відомих на цій території. Більше половини по-
селень (12) розташовані на підвищеннях у заплавах
Тетерева і Здвижа, що засвідчує перспективність
пошуку середньовічних пам’яток на інших ділянках
долин цих річок.
Ключові слова: поселення, середньовіччя, запла-
ва, розвідка, нижній Тетерев.
заліснена територія Київського Полісся до-
недавна залишалась майже суцільною білою
плямою на археологічній карті України. Ок-
ремі пам’ятки, виявлені у цьому регіоні, розта-
шовуються переважно на берегах найбільших
річок — Дніпра, Прип’яті, Тетерева, Уші (Ужа).
Серед усіх пам’ятки часів Київської Русі вив-
чені тут щонайменше (Сєров 2016, с. 32). від-
сутність інформації щодо пам’яток Х—ХІІІ ст. у
цій частині Подніпров’я не дозволяє об’єктивно
оцінити характер і щільність заселення півночі
Київського Полісся, динаміку внутрішньої ко-
лонізації останнього, топографічні особливості
розташування поселенських структур. Розвід-
ки, проведені в останні роки за участі авторів
на берегах р. Тетерів (в межах Іванківського р-
ну Київської обл.), дозволили уточнити місцез-
находження кількох відомих раніше пам’яток
зазначеного часу та відкрити нові.
Як і в інших частинах Південної Русі, перші
свідчення про місцеві середньовічні пам’ятки,
ще ХІХ ст., відносяться до городищ. Два з
них — в Іванкові та між Ораним і Фрузинів-
кою, згадує І. І. Фундуклей (Фундуклей 1848,
с. 40—41). Л. І. Похилевич додає до них ще «за-
© Л. в. чМІЛЬ, в. К. КОзЮБА, 2020
мочок» в Пироговичах (Похилевич 2007, с. 159),
а в. Б. Антонович — укріплену пам’ятку в
Медвині (Антонович 1895, с. 5). Городища в
Іванкові і Медвині неодноразово обстежува-
лись, хоча деякі питання (час спорудження
укріплень, розмір супутніх селищ) ще залиша-
ються (Козюба 2016, с. 47). Місце розташуван-
ня і датування городищ в Пироговичах і біля
Фрузинівки досі не з’ясовані, і підтвердження
їх існування потребує спеціальних досліджень.
Також у ХІХ ст. біля с. Фрузинівка (друга наз-
ва — Поділ) існували дві групи курганів (35 і
5 насипів), які, можливо, також відносились до
часів давньої Русі (Антонович 1895, с. 5).
Селище на захід від Фрузинівки ще 1940 р.
обстежив П. М. Третьяков, який вважав його
городищем, відомим з ХІХ ст., із зруйнова-
ними укріпленнями (Третьяков 1941, с. 124;
чміль 2016, с. 62). Під час роботи експедиції з
вивчення берегів Дніпра на місці майбутнього
Київського водосховища у 1962 р. була обсте-
жена ділянка нижньої течії р. Тетерів в районі
сіл Ритні, Богдани, хут. Тетерівський (правий
берег) і Грині, Лапутьки, Ротичі, Страхоліс-
ся (лівий берег), завдяки чому давньоруські
матеріали були виявлені в трьох пунктах. На
західному краю с. Богдани було розчищено
вуглисту пляму розміром 3 × 2 м (залишки
споруди?), насичену перепаленими кістками,
шматками печини і уламками посуду часів
Київської Русі (Телегин и др. 1962, с. 77—78;
Кучера и др., 1984, с. 43—44). вивчення ма-
теріалів експедиції 1962 р. з цієї пам’ятки вка-
зало на приналежність згаданої кераміки до
післямонгольського часу (Капустін 2011, с. 121,
122, рис. 2: 3—5), відтак наявність тут давнь-
оруського горизонту потребує підтверджен-
ня. Біля с. Лапутьки у східній частині дюни
282 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35)
Середньовічні поселення
(ур. Бдунь або Мосієва Нива) в кількох шурфах
виявлено давньоруські матеріали, в тому числі
об’єкт з керамікою, кітками тварин, печиною і
залізними шлаками, уламком бронзової пряж-
ки (Телегин и др. 1962, с. 78). Навпроти захід-
ного краю цього ж села (ур. Брід) в заплаві на
західному краю дюни у видуві і шурфах виявле-
но кераміку і шлаки, в одному з шурфів — яму
з подібними знахідками (Телегин и др. 1962,
с. 79). На обох поселеннях П. П. Толочком було
проведено розвідкові розкопки, під час яких
зафіксовано давньоруський культурний шар і
виявлено кілька господарських споруд і ям, в
яких знайдено кераміку Х—ХІІ ст., пряслиця з
пірофілітового сланцю, залізні речі (ножі, кре-
сала), точильні камені, залізні шлаки і уламки
ошлакованих стінок горнів. Обидві пам’ятки
мали спеціалізований характер, пов’язаний із
виробництвом заліза (Телегин и др. 1962, с. 82;
Толочко 1980, с. 163; Кучера и др., 1984, с. 33).
У цей же час П. П. Толочко провів шурфу-
вання поселення («городища») на захід від
Фрузинівки, під час якого були знайдені чис-
ленні матеріали ХІІ—ХІІІ ст. (Толочко 1963,
с. 9). Під час розвідки 1967 р. біля Приборська
І. П. Русанова виявила поселення з керамі-
кою часів Київської Русі (Русанова 1967, с. 19).
Окремі знахідки цього ж часу (залізне вістря
стріли, пірофілітове пряслице) були знайдені
мешканцями с. Оране в ур. Борок на правому
березі Тетерева (Петровська 1971, с. 83, рис. 1,
2, 4, 85). У 1979 р. біля с. заруддя на дюні за-
плави лівого берега р. Ірша Л. Л. залізняком
і в. І. Неприною зібрано кераміку ХІ—ХІІІ ст.
і залізні шлаки (зализняк, Неприна 1980,
с. 272).
Отже, на рубежі 1970—80-х рр. у цьому ре-
гіоні були відомі два давньоруських городища
із супутніми селищами, п’ять селищ (одне з
яких вважали городищем) і місцезнаходження,
яке вказувало на існування ще одного селища.
Більша частина цих пам’яток була описана в
археологічній карті давньоруських пам’яток
Середнього Подніпров’я (Кучера и др., 1984,
с. 29, рис. 5).
У 1980-х — на початку 1990-х рр. були про-
ведені нові розвідки, які виявили ще декілька
поселень. У 1980 р. О. М. Кухарською знайдено
поселення на лівому березі р. здвиж біля с. Со-
снівка (Кухарская 1980, с. 8, пункт 14). У цьо-
му ж році нею було обстежено два пункти біля
с. заруддя (заруддя ІІ і біля гирла Ірші), на
яких зібрано кераміку як давньоруського, так
і післямонгольського часу, але звіт робіт до На-
укового архіву ІА не надійшов (Капустін 2011,
с. 122, рис. 3: 1—15, с. 124). ймовірно, один з
цих пунктів був відкритий Л. Л. залізняком у
1979 р. Під час розвідки М. І. Фрідмана 1985 р.
було знайдено селища біля сіл Підгайне і за-
руддя (на краю борової тераси лівого берега
Тетерева), але звіт по цих роботах не зберігся
(Сєров 2016, с. 38). Другий із цих пунктів, не
виключено, досліджений О. М. Кухарською
1980 р. У 1992 р., за повідомленням О. в. Сєро-
ва, А. П. Савчук на південно-західному краю
райцентру в ур. Гулярний Яр на площі 2 га
знайшов кераміку рубежу Х—ХІ ст. (Сєров
2016, с. 36). У 1993 р. О. в. Сєров разом із коле-
гами (П. М. Покас, О. Б. Солтис, Ю. Г. Колосов)
здійснив масштабні розвідки на нижньому Те-
тереві, під час яких були оглянуті відомі рані-
ше давньоруські пам’ятки (заруддя, Підгайне,
городище в Іванкові, Прибірськ) та відкриті
нові поселення біля сс. Прибірськ (правий бе-
рег Тетерева), Хочева, Оране (Серов 1993, с. 2,
5, 7, 9—11).
Таким чином, до кінця ХХ ст. в нижніх
течіях р. Тетерів і її допливу р. здвиж (в межах
Іванківського р-ну) було виявлено 13 поселень
Х—ХІІІ ст. Практично всі вони потребували до-
даткових обстежень для уточнення їх локації,
топографічних умов розташування, хронології
і стану збереженості.
Починаючи з 2010 р., було відновлено пошук
і вивчення археологічних пам’яток цього регіо-
ну. Експедиція Державного наукового центру
захисту культурної спадщини від техногенних
катастроф (ДНЦзКСТК) під керівництвом
С. в. Переверзєва оглянула ділянку лівого бе-
рега Тетерева від зорина до Страхолісся. Тут
було відкрито нову пам’ятку біля Горностайпо-
ля (Горностайпіль 2 і 2А) і обстежено селище
біля городища Медвин (Медвин 1 і 1А) (Пере-
верзєв, Сорокун, Хоптинець 2016, с. 81). Тоді
ж учасниками експедиції А. П. Томашевським
і С. в. Павленком знайдено давньоруські ма-
теріали на пам’ятці зорин 2.
У 2013 р. Л. в. чміль і А. А. чекановський
ретельно обстежили городище в Іванкові і
зібрали на ньому та прилеглій території ке-
раміку, переважно кінця Х—ХІ ст. (чміль, Ко-
зюба, чекановський 2016, с. 94, 95, рис. 2: 2)
(рис. 1). Також ними було оглянуто поселення
(Іванків 2), виявлене А. П. Савчуком, і знайде-
но там кераміку ХІ ст. (чміль, Козюба, чека-
новський 2016, с. 94) (рис. 2: 1, 2). Наступного
року нами було з’ясовано локацію поселення в
Підгайному. воно розташоване на високому бе-
резі Тетерева і займає ділянку розміром близь-
ко 200 × 75 м. На пам’ятці виявлено кераміку
ХІ—ХІІ ст. (рис. 2: 6—11). Тоді ж було відкрито
багатошарову пам’ятку Іванків 3, на якій знай-
дено нечисленну кераміку ХІ ст. (чміль, Козю-
ба, чекановський 2016, с. 96) (рис. 2: 3—5).
У 2016 р. авторами разом із Н. в. Хамайко
було здійснено розвідку за маршрутом Фру-
зинівка—Оране—Хочева—Прибірськ. У ре-
зультаті було уточнено розташування двох
давньоруських пам’яток і виявлено дві нові.
Поселення на західному краю Фрузинівки
(Фрузинівка 1) займає мис і частину плато ви-
сокого (до 10 м) берега р. Тетерів. Орієнтовний
розмір пам’ятки — 170 × 50 м. На ній знайде-
но уламки давньоруської кераміки, фрагменти
283ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35)
Чміль, Л. В., Козюба, В. К. Нові давньоруські пам’ятки на Нижньому Тетереві
шлаків і криці, уламок пірофілітового прясли-
ця (рис. 3: 14, 15). Огляд берегового урвища за-
свідчив, що на пам’ятці відсутні сліди рову, і
вона не є городищем (чміль, Козюба, Хамайко
2018, с. 101). відоме з ХІХ ст. городище («Оран-
город») між селами Оране і Фрузинівка, яке
згадується в працях І. І. Фундуклея, Л. І. По-
хилевича і в. Б. Антоновича і яке дослідники
ХХ ст. пов’язували з цією пам’яткою, слід шу-
кати в заплавній частині Тетерева. Поселення
на південний захід від Ораного (Оране 3), відо-
ме за розвідкою 1993 р., розташоване на краю
корінного берега Тетерева. На поверхні і при
шурфуванні тут знайдено кераміку ХІ — пер-
шої половини ХІІІ ст. (чміль, Козюба, Хамайко
2018, с. 102—103) (рис. 3: 10—13).
Нову пам’ятку було відкрито в самому с. Ора-
не (Оране 1). вона займає мисовидне піщане
підвищення, що на 2 м здіймається над запла-
вою Тетерева. Розмір пам’ятки — 175 × 100 м.
рис. 1. вінця горщиків кінця Х—ХІ ст. з городища Іванків і селища біля нього (пам’ятка Іванків 1)
рис. 2. вінця горщиків ХІ—ХІІ ст. з поселень: 1, 2 —
Іванків 2; 3—5 — Іванків 3; 6—11 — Підгайне 2
рис. 3. знахідки давньоруського часу з поселень:
1—8 — Оране 1; 9 — Оране 2; 10—13 — Оране 3; 14,
15 — Фрузинівка 1
284 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35)
Середньовічні поселення
На ній знайдено кераміку ХІ—ХІІ ст., уламок
пірофілітового сланцю (рис. 3: 1—8). Біля цьо-
го поселення на дюні виявлено інше (Оране 2),
де на площі 50 × 25 м зібрано десяток уламків
давньоруської кераміки (чміль, Козюба, Ха-
майко 2018, с. 101—102) (рис. 3: 9).
2019 р. в Іванківському р-ні було проведено
нові обстеження. Л. в. чміль і А. А. чекановсь-
кий з’ясували місце розташування давньорусь-
кого поселення біля Прибірська (Прибірськ 2),
відомого за розвідкою І. П. Русанової 1967 р.
На береговому підвищенні, що на кілька мет-
рів здіймається над заплавою, на краю села
знайдено кераміку Х—ХІ ст. (рис. 4: 1—4).
Цього ж року авторами було обстежено ще
шість поселень, більшість з яких є новими. У
заплаві правого берега Тетерева між селами
Оране і Фрузинівка в ур. Борок локалізовано
поселення (Оране 4), з яким були пов’язані
знахідки вістря стріли і пірофілітового прясли-
ця кінця 1960-х рр. Це місце оглядали у 1972 р.
М. П. Кучера (в пошуках городища) і в 1985 р.
М. І. Фрідман (Сєров 2016, с. 37). Поселення
займає терасу висотою до 2—3 м над заплавою
і старицею Тетерева, розташовану у підніжжя
високої дюнної гряди, вкритої лісом. Розмір
пам’ятки — 150 × 25 м. На задернованій по-
верхні і в піщаних видувах знайдено кераміку
ХІІ—ХІІІ ст., уламок жорна товщиною 3 см (по
бортику — понад 4 см), поодинокі фрагменти
шлаків (рис. 4: 5, 6; 5). При шурфуванні зафік-
совано культурний шар потужністю 0,6 м (вер-
хній коричневий — 0,3 м, під ним — чорний з
вугликами і дрібними шматочками печини —
0,3 м).
У цій же заплавній частині розташовані ще
два поселення. Оране 6 займає дещо видовже-
не по лінії північ—південь дюнне підвищення
на схід від однієї з стариць Тетерева. висота
підвищення — до 4 м від рівня стариці. Роз-
мір пам’ятки — 70 × 50 м. На поверхні дюни,
частково розвіяній, знайдено кілька десятків
уламків кераміки ХІІ—ХІІІ ст. (рис. 4: 7). Куль-
турний шар має товщину 0,16—0,26 м. Посе-
лення Оране-8 розташоване трохи ближче до
Тетерева. воно займає західну частину підви-
щення, оточеного з трьох сторін старицями.
Розмір поселення — 100 × 50 м. На задерно-
ваній поверхні знайдено уламки кераміки пер-
шої половини ХІІІ ст. (рис. 4: 8—10). У шурфі
зафіксовано культурний шар товщиною 0,4 м
(зверху — 0,25 м світло-коричневого ґрунту,
під ним — 0,1—0,15 м темно-сірого).
Між селами Фрузинівка і зорин було вияв-
лено 2 поселення. зорин-3 займає пласке, ледь
помітне підвищення у заплаві, оточене з усіх
боків заболоченими низинними ділянками.
воно видовжене із заходу на схід. Орієнтовний
розмір пам’ятки — 270 × 75 м. На задернованій
поверхні зібрані нечисленні уламки кераміки
давньоруського часу, у тому числі вінце ХІ ст.
(рис. 4: 11). У шурфі, закладеному в східній,
менш високій, частині поселення, товщина
культурного шару становила 0,5 м (верхній ко-
ричневий шар — 0,2 м, нижній темно-сірий —
0,3 м).
зорин 5 відкрито за кілька сотень метрів від
попереднього. Селище займає невелику терасу
висотою 1 м біля підніжжя дюнного підвищен-
ня. Розмір пам’ятки — 50 × 20 м. На поверхні
та в шурфі виявлено уламки давньоруської ке-
раміки. Також у шурфі трапився залізний ніж
(рис. 4: 12). Товщина культурного шару — 0,3 м
(верхній коричневий — 0,15—0,2 м, нижній
чорний — 0,1—0,15 м).
Поселення воропаївка 3 розташоване в за-
плаві р. здвиж на північний схід від села. воно
займає невисоку дюну лівого берега річки,
частково задерноване. Розмір пам’ятки — 50 ×
25 м. На ній знайдено кілька уламків ліп-
ної і гончарної кераміки, які, за визначенням
є. в. Синиці, можна віднести до ІХ—Х ст. Ліп-
ні вінця — відігнуті назовні, заокруглені або
з косою зрізкою. частина з них прикрашена
рис. 4. знахідки давньоруського часу з поселень:
1—4 — Прибірськ 2; 5, 6 — Оране 4; 7 — Оране 6,
8—10 — Оране 8; 11 — зорин 3; 12 — зорин 5
рис. 5. Уламок давньоруського жорна з поселення
Оране 4
285ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35)
Чміль, Л. В., Козюба, В. К. Нові давньоруські пам’ятки на Нижньому Тетереві
косими насічками або вдавленнями по верхнь-
ому краю (рис. 6). Товщина культурного шару
в шурфі — 0,5 м (верхній коричневий з тон-
кою лінзою піску — 0,2 м, нижній темно-сірий
мішаний з вугликами і керамікою — 0,3 м).
Не виключено, що це поселення — обстежена
О. в. Сєровим у 1993 р. пам’ятка, прив’язана
ним до с. Прибірськ, але її загальний лаконіч-
ний опис у звіті 1993 р. і подана в ньому схе-
ма розташування пам’ятки не дають підстав
стверджувати це напевне.
На сьогодні в пониззі Тетерева відомо понад
два десятка пам’яток Х — першої половини
ХІІІ ст. Серед них два городища з селищами і
22 поселення (рис. 7). Із них місця розташуван-
ня 16 поселень відомі точно (Підгайне, Іван-
ків 2, 3, Прибірськ 2, Оране 1—3, Фрузинів-
ка 1, зорин 1, 3, 5, Горностайпіль 2 на лівому
березі Тетерева; Оране 4, 6, 8 на правому бе-
резі Тетерева; воропаївка 3 — на лівому березі
р. здвиж), локацію інших (заруддя, Лапуть-
ки — по два поселення, Хочева, Соснівка) не-
обхідно з’ясувати або підтвердити.
Як видно з наведених матеріалів, більше по-
ловини виявлених поселень розташовувалась
на підвищеннях у заплавах Тетерева і здви-
жу. Наскільки така пропорція характерна для
пам’яток всієї течії нижнього Тетерева, наразі
сказати неможливо, адже обстеженою є лише
незначна частина регіону. Тим не менше, знай-
дені в заплаві пам’ятки привертають увагу. Ще
після обстеження долини Дніпра на початку
1960-х рр. вона була охарактеризована як «на-
вдивовижу слабо заселена» в епоху Київської
Русі. На думку керівника Києво-Поліської ек-
спедиції А. І. Тереножкіна, ця ситуація була
пов’язана із слабкою заселеністю Поліського
регіону, який використовувався мешканцями
лісостепової смуги Середнього Подніпров’я як
місце своїх лісних промислів і, можливо, як
зона пригону на літо і випасу худоби на при-
дніпровських луках (Тереножкин 1962, с. 7).
Невеликі розкопки заплавних пам’яток біля
Лапутьків на Тетереві (П. П. Толочко) і Но-
восілок на Дніпрі (Д. Т. Березовець) вказали,
як відзначив керівник Київської експедиції
1962—1964 рр. Д. Я. Телегін, на існування літ-
ніх тимчасових поселень Х—ХІ ст., які розта-
шовувались в місцях, багатих на болотну руду
і вкритих дубовим лісом, що сприяло випалю-
ванню деревного вугілля і виплавці заліза.
Про це свідчать виявлені під час розкопок чис-
ленні вугільні ями і залишки залізоплавиль-
них горнів (Телегін 1965, с. 98). П. П. Толочко
досліджені ним поселення біля Лапутьків та-
кож вважав сезонними поселеннями рудників
(Толочко 1980, с. 163).
відомі в нижньому Потетерев’ї заплавні по-
селення попередньо можна віднести до трьох
груп. До першої належать традиційні сели-
ща із стаціонарним населенням. вони мають
найбільші, порівняно з іншими заплавними
пам’ятками, розміри. Серед знахідок присут-
ні такі маркери, як пряслиця з пірофілітового
сланцю і кам’яні жорна (Оране 4). Іншу групу
становлять пам’ятки, які прийнято назива-
ти сезонними, мешканці яких (чи їх частина)
заселяли місце після водопілля і проживали
до осінніх холодів. в подальшій історії такий
тип поселень, дещо трансформувавшись, пе-
ретворився на хутір. вірогідно, промисловий
характер могли мати обидві групи. Останню
групу утворюють пам’ятки, які займають неве-
лику площу (переважно до 1 тис. м2) і містять
незначну кількість кераміки. вони, ймовір-
но, пов’язані із господарською діяльністю в
заплаві і маркують місця стоянок, де зупи-
нялись і проживали в легких спорудах люди,
зайняті тимчасовими справами — пастухи літ-
ніх таборів худоби, рибалки. Прикладом такої
рис. 6. Ліпна та гончарна кераміка ІХ—Х (?) ст. з
поселення воропаївка 3
рис. 7. Схема розташування пам’яток Х — першої
половини ХІІІ ст. на нижньому Тетереві: І — городи-
ща; ІІ — поселення; ІІІ — поселення, локація яких
потребує уточнення
286 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35)
Середньовічні поселення
пам’ятки є поселення Іванків 3 і зорин 5. Меш-
канців останніх двох типів поселень в пізнь-
осередньовічний час стали називати уход-
никами.
Такий поділ заплавних давньоруських посе-
лень є дещо умовним і спирається на ознаки і
характеристики, отримані під час розвідки —
розмір, кількість підйомного керамічного ма-
теріалу і насиченість ним культурного шару,
інші знахідки. Кераміка на цих пам’ятках
відноситься як до Х—ХІ, так і до ХІІ—ХІІІ ст.,
що засвідчує процеси подальшого освоєння за-
плавних територій і появи нових поселень на-
віть у першій половині ХІІІ ст. (Оране 8).
Питання класифікації заплавних поселень
середньовіччя досі залишається на початково-
му етапі свого вирішення, оскільки вони вив-
чені набагато менше, ніж інші давньоруські
пам’ятки. Розкопані на початку ХХІ ст. кілька
таких дюнних селищ на південь від Києва (Го-
тун та ін. 2009, с. 58) засвідчили, що заплавні
поселення потребують розробки окремої, ніж
поселення в інших топографічних умовах, кла-
сифікації.
Майбутні обстеження відомих давньоруських
пам’яток цього регіону і виявлення нових спри-
ятимуть вивченню історії Київського Полісся в
добу середньовіччя.
літерАтУрА
Антонович, в. Б. 1895. Археологическая карта
Киевской губернии. (Приложение к XV т. «Древнос-
ти»). Москва: М. Г. волчанинов.
Готун, І. А., Петраускас, А. в., Квітницький, М. в.,
Коваль, О. А. 2009. заплавні давньоруські пам’ятки
Київського Придніпров’я. Археологія, 2, с. 54-60.
зализняк, Л. Л., Неприна, в. И. 1980. Исследова-
ния памятников в долинах рек Уж и Тетерев. Архео-
логические открытия 1979, с. 272.
Капустін, К. М. 2011. Археологічні пам’ятки Серед-
ньої Наддніпрянщини середини ХІІІ—ХVст. (за ма-
теріалами розвідок кінця 1940-х — початку 1980-х рр.).
Археологія, 4, с. 119-127.
Козюба, в. К. 2016. Давні укріплення півночі
Київського Полісся: стан і перспективи досліджен-
ня. Археологія і давня історія України, 3 (20): До-
слідження Київського Полісся, с. 41-57.
Кухарская, Е. Н. 1980. Отчёт об археологических
разведках в Киевской области в 1980 г. НА ІА НАН
України, ф. 64, 1980/33а.
Кучера, М. П., Сухобоков, О. в., Беляева, С. А.,
Блажевич, Н. в., Горишний, П. А., Смиленко, А. Т.,
Орлов, Р. С., Иченская, О. в. 1984. Древнерусские
поселения Среднего Поднепровья (Археологическая
карта). Киев: Наукова думка.
Переверзєв, С. в., Сорокун, А. А., Хоптинець, І. М.
2016. Результати археологічних розвідок у зоні від-
чуження та на півночі Іванківського району Київсь-
кої області. Археологія і давня історія України, 3
(20): Дослідження Київського Полісся, с. 70-84.
Петровська, є. О. 1971. Стародавні знахідки з
с. Ораного на Київщині. Археологія, 3, с. 83-85.
Похилевич, Л. 2007. Уезды Киевский и Радо-
мысльский. в: Краєзнавчі праці. Біла Церква:
О. Пшонківський, с. 1-182.
Русанова, И. П. 1967. Отчёт о работе Древлян-
ского отряда за 1967 г. НА ІА НАН України, ф. 64,
1967/28.
Серов, О. в., Покас, П. М., Солтис, О. Б., Коло-
сов, Ю. Г. 1993. Звіт про розвідки в Іванківському
районі Київської області у 1993 р. НА ІА НАН Ук-
раїни, ф. 64.
Сєров, О. в. 2016. Київське Полісся Х—ХІІІ ст. за
археологічними даними. Археологія і давня історія
України, 3 (20): Дослідження Київського Полісся,
с. 32-40.
Телегин, Д. Я., Березанская, С. С., Митрофанова,
в. И., Круц, в. А. 1962. Отчёт об археологических
исследованиях в зоне Киевского водохранилища в
1962 г. НА ІА НАН України, ф. 64, 1962/15.
Телегін, Д. Я. Основні результати робіт Київсь-
кої експедиції 1962—1964 рр. 1965. Археологія, ХІХ,
с. 86-99.
Тереножкин, А. И. 1962. Археологические иссле-
дования в зоне Киевской ГЭС в 1960 г. Краткие со-
общения Института археологии УССР, 12, с. 3-7.
Толочко, П. П. 1962—1963. Отчёт о раскоп-
ках древнерусских поселений на реке Тетерев за
1962—1963 годы. НА ІА НАН України, ф. 64, 1962—
1963/1г.
Толочко, П. П. 1980. Киев и Киевская земля в
эпоху феодальной раздробленности. Киев: Наукова
думка.
Третьяков, П. Н. 1941. Славянская (Днепровская)
экспедиция 1940 г. Краткие сообщения ИИМК, 10,
с. 120-124.
Фундуклей, И. 1848. Обозрение могил, валов и го-
родищ Киевской губернии. Киев: Феофил Гликсберг.
чміль, Л. в. 2016. Історіографія та джерела іс-
торії Іванківщини Х—XVIII ст. Археологія і давня
історія України, 3 (20): Дослідження Київського
Полісся, с. 58-69.
чміль, Л. в., Козюба, в. К., чекановський, А. А.
2016. Археологічні розвідки в Іванківському районі
у 2013—2014 рр. Археологія і давня історія України,
3 (20): Дослідження Київського Полісся, с. 93-98.
чміль, Л. в., Козюба, в. К., Оленич, А. М., Почи-
нок, Е. Ю., Хамайко, Н. в. 2017. Звіт про археоло-
гічні розвідки в Іванківському районі Київської обл.
у 2016—2017 рр. НА ІА НАН України, ф. 64.
чміль, Л. в., Козюба, в. К., Хамайко, Н. в. 2018.
Археологічні розвідки на нижньому Тетереві. Архео-
логічні дослідження в Україні 2016 р., с. 101-103.
ReFeRensCes
Antonovich, V. B. 1895. Arkheologicheskaia karta Kievskoi
gubernii. (Prilozhenie k XV t. «Drevnosti»). Moskva: M. G. Vol-
chaninov.
Hotun, I. A., Petrauskas, A. V., Kvitnytskyi, M. V., Ko-
val, O. A. 2009. Zaplavni davnoruski pam’iatky Kyivskoho
Prydniprov’ia. Arkheolohiia, 2, s. 54-60.
Zalizniak, L. L., Neprina, V. I. 1980. Issledovaniia pamiat-
nikov v dolinakh rek Uzh i Teterev. Arkheologicheskie otkry-
tiia 1979, s. 272.
Kapustin, K. M. 2011. Arkheolohichni pam’iatky Serednoi
Naddniprianshchyny seredyny XIII—XV st. (za materialamy
rozvidok kintsia 1940-kh — pochatku 1980-kh rr.). Arkheolo-
hiia, 4, s. 119-127.
Koziuba, V. K. 2016. Davni ukriplennia pivnochi Kyivsko-
ho Polissia: stan i perspektyvy doslidzhennia. Arkheolohiia
i davnia istoriia Ukrainy, 3 (20): Doslidzhennia Kyivskoho
Polissia, s. 41-57.
Kukharskaia, E. N. 1980. Otchet ob arkheologicheskikh
razvedkakh v Kievskoi oblasti v 1980 g. NA IA NAN Ukrainy,
f. 64, 1980/33a.
287ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35)
Чміль, Л. В., Козюба, В. К. Нові давньоруські пам’ятки на Нижньому Тетереві
Kuchera, M. P., Sukhobokov, O. V., Beliaeva, S. A.,
Blazhevich, N. V., Gorishnii, P. A., Smilenko, A. T., Orlov,
R. S., Ichenskaia, O. V. 1984. Drevnerusskie poseleniia Sred-
nego Podneprovia (Arkheologicheskaia karta). Kiev: Naukova
dumka.
Pereverziev, S. V., Sorokun, A. A., Khoptynets, I. M. 2016.
Rezultaty arkheolohichnykh rozvidok u zoni vidchuzhennia ta
na pivnochi Ivankivskoho raionu Kyivskoi oblasti. Arkheolo-
hiia i davnia istoriia Ukrainy, 3 (20): Doslidzhennia Kyivsko-
ho Polissia, s. 70-84.
Petrovska, Ye. O. 1971. Starodavni znakhidky z s. Orano-
ho na Kyivshchyni. Arkheolohiia, 3, s. 83-85.
Pokhilevich, L. 2007. Uezdy Kievskii i Radomyslskii. In:
Kraieznavchi pratsi. Bila Tserkva: O. Pshonkivskyi, s. 1-182.
Rusanova, I. P. 1967. Otchet o rabote Drevlianskogo otria-
da za 1967 g. NA IA NAN Ukrainy, f. 64, 1967/28.
Serov, O. V., Pokas, P. M., Soltys, O. B., Kolosov, Yu. H.
1993. Zvit pro rozvidky v Ivankivskomu raioni Kyivskoi ob-
lasti u 1993 r. NA IA NAN Ukrainy, f. 64.
Serov, O. V. 2016. Kyivske Polissia Х—ХIII st. za arkhe-
olohichnymy danymy. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy,
3 (20): Doslidzhennia Kyivskoho Polissia, s. 32-40.
Telegin, D. Ia., Berezanskaia, S. S., Mitrofanova, V. I.,
Kruts, V. A. 1962. Otchet ob arkheologicheskikh issledova-
niiakh v zone Kievskogo vodokhranilishcha v 1962 g. NA IA
NAN Ukrainy, f. 64, 1962/15.
Telehin, D. Ya. Osnovni rezultaty robit Kyivskoi ekspedyt-
sii 1962—1964 rr. 1965. Arkheolohiia, ХIХ, s. 86-99.
Terenozhkin, A. I. 1962. Arkheologicheskie issledovaniia v
zone Kievskoi GES v 1960 g. Kratkie soobshcheniia Instituta
arkheologii USSR, 12, s. 3-7.
Tolochko, P. P. 1962—1963. Otchet o raskopkakh
drevnerusskikh poselenii na reke Teterev za 1962—1963 gody.
NA IA NAN Ukrainy, f. 64, 1962—1963/1g.
Tolochko, P. P. 1980. Kiev i Kievskaia zemlia v epokhu feo-
dalnoi razdroblennosti. Kiev: Naukova dumka.
Tretiakov, P. N. 1941. Slavianskaia (Dneprovskaia) eks-
peditsiia 1940 g. Kratkie soobshheniya IIMK, 10, s. 120-124.
Funduklei, I. 1848. Obozrenie mogil, valov i gorodishch
Kievskoi gubernii. Kiev: Feofil Gliksberg.
Chmil, L. V. 2016. Istoriohrafiia ta dzherela istorii
Ivankivshchyny Х—XVIII st. Arkheolohiia i davnia istoriia
Ukrainy, 3 (20): Doslidzhennia Kyivskoho Polissia, s. 58-
69.
Chmil, L. V., Koziuba, V. K., Chekanovskyi, A. A. 2016.
Arkheolohichni rozvidky v Ivankivskomu raioni u 2013—
2014 rr. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 3 (20):
Doslidzhennia Kyivskoho Polissia, s. 93-98.
Chmil, L. V., Koziuba, V. K., Olenych, A. M., Pochynok,
E. Yu., Khamaiko, N. V. 2017. Zvit pro arkheolohichni roz-
vidky v Ivankivskomu raioni Kyivskoi obl. u 2016—2017 rr.
NA IA NAN Ukrainy, f. 64.
Chmil, L. V., Koziuba, V. K., Khamaiko, N. V. 2018. Arkhe-
olohichni rozvidky na nyzhnomu Teterevi. Arkheolohichni
doslidzhennia v Ukraini 2016 r., s. 101-103.
L. V. Chmil, V. K. Koziuba
ThE NEW-FOuNd OLd
RuS SITES ON ThE LOWER
TETERIV RIVER BASIN
The paper is the brief description of the Old Rus
sites situated on the Lower Teteriv River banks. Still
recently that area was one of the poor studied regions
of the Kyiv Polissia area. According to the 19th century
sources there were 2 medieval hill-forts here. 13 set-
tlements of the 10th—13th centuries were found on the
territory of Ivankiv region in the 20th century. Dur-
ing the last decade the authors and other research-
ers have inspected 15 of the 22 settlements known in
that area. The most of them were discovered first. The
ceramics of the 10th—13th centuries, iron slag, domes-
tic and production artifacts (iron knife, stone spindle
whorl and millstone) were found on these settlements.
More than half of them (12 ones) have been found on
the uplands of the Teteriv and Zdvizh floodplains that
hold the promise of the medieval sites at other loca-
tions of the river valleys. The researchers of the second
half of 20th century considered that settlements on the
river’s valleys were seasonal sites of the metallurgists
and herders. The square of the found floodplain settle-
ments and the number and characteristics of the finds
indicate the different conditions of their functioning
and purposes. They can be preliminarily divided into
3 groups. The traditional settlements with permanent
inhabitants belong to the first group. They are of larg-
est sizes compared to other floodplain settlements. An-
other group includes so-called seasonal settlements.
The population of these sites (or their part) occupied
the site after high water and lived until autumnal cold
weather. The both groups probably could be of produc-
tion character. The sites occupying small areas (mainly
about 1000 m2) with a little number of ceramics repre-
sent the third group. Perhaps they were associated with
production activity on floodplains. People who were
given temporary employment of shepherds or fisher-
men could live there. The proposed classification of the
Old Rus floodplain settlements is pretty conditional
because it is based on such indications and character-
istics as sizes, quantity of ceramics found etc., obtained
during archaeological survey. Ceramics of these sites
dated both to the 10th—11th and the 12th—13th centuries
that testifies to further floodplain development and ap-
pearance of the new settlements.
Keywords: settlement, Middle Ages, floodplain, ar-
chaeological exploration, the Lower Teteriv River.
Одержано 12.11.2019
коЗюбА Віталій костянтинович, кандидат іс-
торичних наук, науковий співробітник Інституту ар-
хеології НАН України, пр. Героїв Сталінграда, 12,
Київ, 04210, Україна.
KOZIuBA Vitalii, Candidate of Historical Sciences,
Research Officer, the Institute of Archaeology NAS
of Ukraine, Heroiv Stalingrada ave., 12, Kyiv, 04210,
Ukraine.
ORCID: 0000-0001-9117-0993;
e-mail: koziuba_vitalii@iananu.org.ua.
ЧМіль леся Володимирівна, кандидат історич-
них наук, науковий співробітник Інституту археоло-
гії НАН України, пр. Героїв Сталінграда, 12, Київ,
04210, Україна.
CнMIL Lesia, Candidate of Historical Sciences,
Research Officer, the Institute of Archaeology NAS
of Ukraine, Heroiv Stalingrada ave., 12, Kyiv, 04210,
Ukraine.
ORCID: 0000-0002-0672-8110;
e-mail: chmil_lesia@iananu.org.ua.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-169488 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2227-4952 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T14:52:30Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Чміль, Л.В. Козюба, В.К. 2020-06-15T17:16:56Z 2020-06-15T17:16:56Z 2020 Нові давньоруські пам’ятки на Нижньому Тетереві / Л.В. Чміль, В.К. Козюба // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 2 (35). — С. 281-287. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2020.02.19 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169488 У статті подано коротку характеристику давньоруських пам’яток, розташованих на берегах нижньої течії р. Тетерев. За останнє десятиліття автори й інші дослідники обстежили 15 поселень, з 22 відомих на цій території. Більше половини поселень (12) розташовані на підвищеннях у заплавах Тетерева і Здвижа, що засвідчує перспективність пошуку середньовічних пам’яток на інших ділянках долин цих річок. The paper is the brief description of the Old Rus sites situated on the Lower Teteriv River banks. Still recently that area was one of the poor studied regions of the Kyiv Polissia area. According to the 19th century sources there were 2 medieval hill-forts here. 13 settlements of the 10th—13th centuries were found on the territory of Ivankiv region in the 20th century. During the last decade the authors and other researchers have inspected 15 of the 22 settlements known in that area. The most of them were discovered first. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Середньовічні поселення Нові давньоруські пам’ятки на Нижньому Тетереві The New-Found Old Rus Sites on the Lower Teteriv Article published earlier |
| spellingShingle | Нові давньоруські пам’ятки на Нижньому Тетереві Чміль, Л.В. Козюба, В.К. Середньовічні поселення |
| title | Нові давньоруські пам’ятки на Нижньому Тетереві |
| title_alt | The New-Found Old Rus Sites on the Lower Teteriv |
| title_full | Нові давньоруські пам’ятки на Нижньому Тетереві |
| title_fullStr | Нові давньоруські пам’ятки на Нижньому Тетереві |
| title_full_unstemmed | Нові давньоруські пам’ятки на Нижньому Тетереві |
| title_short | Нові давньоруські пам’ятки на Нижньому Тетереві |
| title_sort | нові давньоруські пам’ятки на нижньому тетереві |
| topic | Середньовічні поселення |
| topic_facet | Середньовічні поселення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169488 |
| work_keys_str_mv | AT čmílʹlv novídavnʹorusʹkípamâtkinanižnʹomutetereví AT kozûbavk novídavnʹorusʹkípamâtkinanižnʹomutetereví AT čmílʹlv thenewfoundoldrussitesonthelowerteteriv AT kozûbavk thenewfoundoldrussitesonthelowerteteriv |