Цифрова фіксація поховання Х ст.
Публікація присвячена застосуванню новітніх методів польової цифрової фіксації, за допомогою яких вдалося перенести у віртуальний вимір об’єкти і артефакти, що не збереглися. In 2018 the expedition headed by O. P. Motsia explored the territory of Chernihiv suburb. The burial mounds and flat burial g...
Saved in:
| Published in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Date: | 2020 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2020
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169492 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Цифрова фіксація поховання Х ст. / В.С. Жигола // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 2 (35). — С. 321-326. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860177567521177600 |
|---|---|
| author | Жигола, В.С. |
| author_facet | Жигола, В.С. |
| citation_txt | Цифрова фіксація поховання Х ст. / В.С. Жигола // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 2 (35). — С. 321-326. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | Публікація присвячена застосуванню новітніх методів польової цифрової фіксації, за допомогою яких вдалося перенести у віртуальний вимір об’єкти і артефакти, що не збереглися.
In 2018 the expedition headed by O. P. Motsia explored the territory of Chernihiv suburb. The burial mounds and flat burial grounds appeared here periodically since the 10th century. The aggressive chemical composition of local soils has a very negative effect on the survival of metal artifacts and organic materials complicating their study and fixation. In such a situation it is appropriate to use the field digital capture the photogrammetric method that allows create a 3D-model of objects and artifacts with authentic size which will allow the metrological measurements later in the laboratory. One of these poor survived objects was made into virtual space for further elaboration.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:00:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
321ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35)
УДК [904.5:02.4](477.51)“9” DOI: 10.37445/adiu.2020.02.23
В. С. Жигола
ЦиФроВА ФіксАЦіЯ
похоВАннЯ х ст.
Публікація присвячена застосуванню новітніх
методів польової цифрової фіксації, за допомо-
гою яких вдалося перенести у віртуальний вимір
об’єкти і артефакти, що не зберіглися.
Ключові слова: Чернігів, поховання, Х ст., фо-
тограмметрія, 3D-модель.
У 2018 р. Лівобережна експедиція Інститу-
ту археології НАН України під керівництвом
О. П. Моці провела наукові археологічні до-
слідження на чернігівському передгородді
по вул. чернишевського, 33. До найраніших
об’єктів з території досліджень належать за-
лишки курганів та ґрунтові поховання кінця
Х — початку ХІ ст. На сьогодні чернігів зай-
має провідне місце серед давньоруських міст за
кількістю досліджених поховань. значний на-
копичений матеріал висвітлений у низці праць
ще з початку ХХ ст., коли розпочато розкопки
Стриженської групи курганів та кладовище у
Берізках (Самоквасов 1916, с. 1—11; Ясновська
2006). Дослідження ХХ ст. представлені робо-
тами Б. О. Рибакова, Д. І. Бліфельда, в. А. Бо-
гусевича, А. А. Карнабеда та ін. (Рыбаков 1949,
с. 14—53; Богусевич 1951; Бліфельд 1965; Кар-
набед 1980; Моця 1993). О. П. Моця та А. Л. Ка-
заков проводять широкомасшабні дослідження
міста у новітній час (Моця, Казаков 2011). Та-
кож світ побачила монографія Ю. М. Ситого,
присвячена поховальним пам’яткам давньо-
руського чернігова (Ситий 2013). Окрім того,
результати останніх робіт представлені у пуб-
лікації О. П. Моці та ін. (Моця, жигола, Скоро-
ход 2019; Моця та ін. 2019).
На прилеглій території передгороддя відо-
ма низка курганних поховань другої полови-
ни — кінця Х ст., які за формою і розмірами
© в. С. жИГОЛА, 2020
майданчиків і курганних ровиків, а також за
поховальним інвентарем, ідентичні новим до-
слідженням (Ситий 2013). Курганні поховання
і ґрунтові кладовища тут виникали періодично
ще з Х ст. і припиняли існування при набли-
женні до них міської забудови (Моця, Казаков
2011, с. 119, 203).
Агресивний хімічний склад місцевих ґрунтів
дуже негативно впливає на цілісність метале-
вих артефактів, вже не кажучи про стан збере-
женості органічних матеріалів, що ускладнює
їхнє дослідження та фіксацію. Інколи вдаєть-
ся залишити in situ лише фрагменти кісток
чи металевих речей, а то й лише їхні відбитки
або окислення на ґрунті. Очевидно, що подіб-
ні артефакти вже ніколи не стануть одиницею
зберігання у колекціях фондів чи музею і по-
дальша робота з ними неможлива (окрім фото-
графій і кресленика). У такій ситуації дореч-
но застосовувати польову цифрову фіксацію,
а саме метод фотограмметрії, завдяки якому
можна створити 3D-модель об’єктів і артефак-
тів із автентичними розмірами, що дозволить
проводити метрологічні виміри вже у лабо-
раторних умовах (жигола, Скороход 2019).
Один із таких об’єктів поганої збереженості
із досліджень О. П. Моці вдалося перенести
у віртуальний простір для подальшої роботи
з ним.
Розкопами 2018 р. досліджено поховання 3
розмірами 1,0 × 1,8 м, довгою віссю орієнтована
за лінією захід—схід (рис. 1: 1, 2). Навколо по-
ховання слідів курганного ровику не виявлено.
Могильна яма прямокутної форми, мала гли-
бину 1,0 м від материка. На глибині 0,9 м уз-
довж стін ями фіксується материкове дно, в яке
впущено на 0,1 м домовину, розмірами 0,55 ×
1,40 м. По кутах і вздовж стін могильної ями та
322 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35)
Некрополі
домовини зафіксовано значну кількість цвяхів,
що вказує на наявність дерев’яної конструк-
ції облаштування стін як могильної ями, так
і домовини всередині неї. У центрі домовини
досліджено залишки кістяка дитини, від якого
збереглися лише окремі кістки кінцівок, фраг-
мент щелепи і сліди кісткового тліну в ґрунті.
Стан кісток унеможливлює їхнє антропологіч-
не визначення, проте з їх положення можна
стверджувати, що вони лежали в анатомічному
порядку головою на захід і являли собою інгу-
мацію дитини або підлітка жіночої статі.
Біля голови небіжчика виявлено дві сереж-
ки з кольорового металу, виконані у стилі при-
крашення пустотілих сфер зерню (рис. 1: 4, 6).
У районі грудей виявлено залишки підвіски
у вигляді кільця із металу жовтого кольору
(рис. 1: 5). Біля ніг праворуч знайдено залізний
ніж (рис. 1: 7). У нижньому лівому куті домови-
ни стояло невеличке відро (рис. 1: 8) та цілий
кружальний горщик кінця Х ст. (рис. 1: 3), що
дало змогу датувати об’єкт.
Цифрова фіксація поховання 3 відбувала-
ся за допомогою фотоапарату і серії знімків з
різних точок, з яких потім було створено 3D-
модель об’єкта (рис. 2). На основі маркерів і
вимірювальних рейок моделі були задані ав-
тентичні розміри і орієнтація у просторі, що
дозволило провадити подальші метрологічні
виміри кісток і речей.
Рухома модель краще за фотографії і кресле-
ник підходить для візуалізації поховання. Це,
наприклад, уможливлює і спрощує описово-
статистичну роботу для антропологів, адже під
час вилучення інгумації кістки одразу розсипа-
лися на порох. Таким чином, це єдиний спосіб
віддаленому досліднику докладніше вивчити
усі дані, використовуючи ефект присутності.
рис. 1. Поховання 3: 1 — фото; 2 — кресленик;
3 — горщик; 4, 6 — сережки; 5 — підвіска; 7 —
ніж; 8 — фото відра і горщика in situ
323ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35)
Жигола, В. С. Цифрова фіксація поховання Х ст.
в інтерфейсі програми у нижньому лівому куті
показано, що розміри на моделі відповідають фі-
зичним розмірам об’єктів, що перевірено довжи-
ною рейки (1,0 м) та лінійки (0,5 м). Надалі за
допомогою інструмента «лінійка» під потрібним
кутом проводяться будь-які виміри ситуації in
situ, що майже неможливо або дуже складно ро-
бити на фотографіях чи креслениках поховання.
Так, наприклад, довжина залягання збережених
кісток 95 см, ширина — 25 см, вціліла довжина
правої ноги 38 см, лівої — 34 см і т. д.
Окрему увагу привертає дерев’яне відро у
нижньому лівому куті домовини. вірніше від-
битки і окислення від металевих деталей відра,
які повністю розчинилися у ґрунті, залишивши
від себе лише обриси. Ці залишки були вилу-
чені разом з піщаним материковим останцем
і розчищені за межами розкопу. Після цього
стало краще помітно обриси обручів, дужки і
вушок. Одразу було проведено фотограммет-
ричну фіксацію артефакта у польових умовах
(рис. 3). На жаль, його вдалося графічно зама-
лювати лише в одній проекції (рис. 4: 1), адже
через швидке розсихання ґрунту відро було
втрачено.
На основі 3D-моделі створено ортофотопла-
ни з різних проекцій (рис. 4: 2, 3), які цілком
замінюють графічні малюнки і можуть бути
включені у науковий звіт. На них помітно, що
залишки відра деформовані під невеликим ку-
том з одного боку, так як сам виріб у давнину
«завалився» у кут домовини іншим рівним бо-
ком. Крім того, чітко помітно, що дужка була
покладена на вінце виробу зі сторони похова-
ної, а не від неї (рис. 5). загалом модель дає
змогу більш чи менш уявити зовнішній виг-
ляд відра і його пропорції, але з поправкою
на зміну форми під впливом руйнації домо-
вини.
рис. 2. виміри елементів поховання на 3D-моделі
рис. 3. Процес цифрової фотофіксації відра
324 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35)
Некрополі
за допомогою спеціалізованої програми
можливо виміряти всі елементи виробу (рис. 6).
відро мало чотири обручі, що довкола опоясу-
вали дерев’яну основу. вони мали ширину зни-
зу догори відповідно 1,38, 1,37, 1,37 і 1,38 см.
висота вушка 3,75 см, ширина внизу 3,88 см,
згори — 2,33 см. Діаметр верхнього обруча
12,2 см, нижнього — 13,9 см. збережена висо-
та виробу 10—11 см. Очевидно, що відро було
дещо вищим. загалом, давньоруські відра
мали майже рівні значення висоти і діамет-
ра (Розенфельд 1997, с. 43), тож можна при-
близно уявити розміри досліджуваного арте-
факта.
Обидві моделі представлено на інтернет-ре-
сурсі sketchfab.com на сторінці Центру архео-
рис. 4. відро із поховання 3: 1 — кресленик; 2—4 — ортофото на основі 3D-моделі
рис. 5. 3D-модель відра рис. 6. виміри елементів відра на 3D-моделі
325ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35)
Жигола, В. С. Цифрова фіксація поховання Х ст.
логії та стародавньої історії Північного Лівобе-
режжя ім. Д. Я. Самоквасова.
Онлайн-доступ до 3D-моделей
Поховання 3 (див. рис. 2) відро (див. рис. 5)
Таким чином, під час досліджень похован-
ня Х ст. експедицією О. П. Моці було виконано
цифрову фіксацію як всього об’єкта, так і окре-
мих речей із поховального інвентарю. Кістки
та дерев’яне відро не підлягали музеєфікації,
тому лише 3D-модель зберігала їх для майбут-
ніх досліджень. Новітній метод дає змогу про-
вести будь-які точні виміри речей та візуалізу-
вати об’єкт для загального доступу.
літерАтУрА
Бліфельд, Д. І. 1965. Древньоруський могильник
в чернігові. Археологія, XVIII, с. 105-138.
Богусевич, в. А. 1951. Про топографію древнього
чернігова. Археологія, V, с. 116-126.
жигола, в. С., Скороход, в. М. 2019. Новітні мето-
ди фіксації в археології. Археологія, 1, с. 118-130.
Карнабед, А. А. 1980. Чернігів. Архітектурно-іс-
торичний нарис. Київ.
Моця, О. П. 1993. Населення південно-руських
земель ІХ—ХІІІ ст. (за матеріалами некрополів).
Київ.
Моця, О. П., жигола, в. С., Скороход, в. М. 2019.
Результати досліджень чернігівського передгороддя
в 2018 р. Археологія, 2, с. 114-123.
Моця, О. П., жигола, в. С., Скороход, в. М., за-
яць, є. О. 2019. Науковий звіт про археологічні
дослідження на посаді давньоруського Чернігова по
вул. Чернишевського, 33 у 2018 р. НА ІА НАН Украї-
ни, ф. 64.
Моця, О., Казаков, А. 2011. Давньоруський Чер-
нігів. Київ: Стародавній світ.
Розенфельдт, Р. Л. 1997. Бытовые изделия: дере-
вянная тара и посуда. в: Колчин, Б. А., Макарова,
Т. И. (ред.). Археология. Древняя Русь. Быт и куль-
тура. Москва: Наука, с. 43-46.
Рыбаков, Б. А. 1949. Древности чернигова. Ма-
териалы и исследования по археологии СССР, 11:
Материалы и исследования по археологии древне-
русских городов, I, с. 7-99.
Самоквасов, Д. Я. 1916. Могильные древности
Северянской Черниговщины. Москва: Синодальная
Типография.
Ситий, Ю. М. 2013. Християнські поховальні
пам’ятки давньоруського Чернігова. чернігів: Де-
сна Поліграф.
Ясновська, Л. в. 2006. Основні етапи вивчен-
ня поховань камерного типу на території чер-
нігівського Подесення. в: Толочко, П. П. (ред.).
Русь на перехресті світів (міжнародні впливи на
формування Давньоруської держави ІХ—ХІ ст.).
Матеріали Міжнародного польового археологіч-
ного семінару (Чернігів—Шестовиця, 20—23 лип-
ня 2006 р.). чернігів: Сіверянська думка, с. 232-
237.
REFERENCES
Blifeld, D. I. 1965. Drevnoruskyi mohylnyk v Chernihovi.
Arkheolohiia, XVIII, s. 105-138.
Bohusevych, V. A. 1951. Pro topohrafiiu drevnoho Cherni-
hova. Arkheolohiia, V, s. 116-126.
Zhyhola, V. S., Skorokhod, V. M. 2019. Novitni metody fik-
satsii v arkheolohii. Arkheolohiia, 1, s. 118-130.
Karnabed, A. A. 1980. Chernihiv. Arkhitekturno-istorych-
nyi narys. Kyiv.
Motsia, O. P. 1993. Naselennia pivdenno-ruskykh zemel
IX—XIII st. (za materialamy nekropoliv). Kyiv.
Motsia, O. P., Zhyhola, V. S., Skorokhod, V. M. 2019. Re-
zultaty doslidzhen chernihivskoho peredhoroddia v 2018 r.
Arkheolohiia, 2, s. 114-123.
Motsia, O. P., Zhyhola, V. S., Skorokhod, V. M., Zaiats,
Ye. O. 2019. Naukovyi zvit pro arkheolohichni doslidzhennia
na posadi davnoruskoho Chernihova po vul. Chernyshevsko-
ho, 33 u 2018 r. NA IA NAN Ukrainy, f. 64.
Motsia, O., Kazakov, A. 2011. Davnoruskyi Chernihiv.
Kyiv: Starodavnii svit.
Rozenfeldt, R. L. 1997. Bytovye izdeliia: dereviannaia tara
i posuda. In: Kolchin, B. A., Makarova, T. I. (ed.). Arkheologi-
ia. Drevniaia Rus. Byt i kultura. Moskva: Nauka, s. 43-46.
Rybakov, B. A. 1949. Drevnosti Chernigova. Materialy
i issledovaniya po arkheologii SSSR, 11: Materialy i issle-
dovaniya po arkheologii drevnerusskikh gorodov, I, s. 7-99.
Samokvasov, D. Ya. 1916. Mogilnye drevnosti Severianskoi
Chernigovshchiny. Moskva: Sinodalnaia Tipografiia.
Sytyi, Yu. M. 2013. Khrystyianski pokhovalni pamiatky
davnoruskoho Chernihova. Chernihiv: Desna Polіgraf.
Yasnovska, L. V. 2006. Osnovni etapy vyvchennia pokhovan
kamernoho typu na terytorii Chernihivskoho Podesennia. In:
Tolochko, P. P. (ed.). Rus na perekhrestі svіtіv (mіzhnarodnі
vplivi na formuvannia Davnoruskoї derzhavi ІХ—ХІ st.).
Materіali Mіzhnarodnogo polovogo arkheologіchnogo
semіnaru (Chernіgіv—Shestovitsia, 20—23 lipnia 2006 r.).
Chernіgіv: Sіverianska dumka, s. 232-237.
V. S. Zhyhola
dIgITAL FIXATION OF ThE
10th CENTuRY BuRIAL
In 2018 the expedition headed by O. P. Motsia ex-
plored the territory of Chernihiv suburb. The burial
mounds and flat burial grounds appeared here periodi-
cally since the 10th century. The aggressive chemical
composition of local soils has a very negative effect on
the survival of metal artifacts and organic materials
complicating their study and fixation. In such a situa-
tion it is appropriate to use the field digital capture the
photogrammetric method that allows create a 3D-mod-
el of objects and artifacts with authentic size which will
allow the metrological measurements later in the labo-
ratory. One of these poor survived objects was made
into virtual space for further elaboration.
In the grave 3 the remains of child skeleton have
been discovered. Only some limb bones, the fragment
of the jaw and traces of bone tissue in the soil were
preserved. The grave 3 was digitally captured using a
camera and a series of snapshots from different points,
and then the 3D-model of the object was created. On
326 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35)
Некрополі
the basis of markers and measuring battens the au-
thentic dimensions and orientation in space was given
the model which allowed further metrological meas-
urements of bones and artifacts.
Particular attention is drawn to the wooden bucket
in the lower left corner of the coffin. Rather, the prints
and oxides of the metal parts of the bucket which com-
pletely have dissolved in the soil having left only the
outline. Right away the performed photogrammetric
fixation of the artifact under field conditions has been
done. On the basis of the 3D-model the orthophotos
with different projections have been created, which
completely replace the graphic drawings and can be
included to the scientific report. Using the specialized
program it is possible to measure all elements of the
object.
The newest methods allowed to measure the item
and visualize the object for public access.
Keywords: Chernihiv, burial, 10th century, photo-
grammetry, 3D-model.
Одержано 09.07.2019
жиголА Віталій сергійович, молодший науко-
вий співробітник, Інститут археології НАН України,
пр. Героїв Сталінграда, 12, Київ, 04210, Україна.
ZhYhOLA Vitalii, Research Assistant, the Institute
of Archaeology NAS of Ukraine, Heroiv Stalingrada
ave., 12, Kyiv, 04210, Ukraine.
ORCID: 0000-0002-9420-4893;
e-mail: gvjredaktor@gmail.com.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-169492 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2227-4952 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:00:46Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Жигола, В.С. 2020-06-15T17:36:26Z 2020-06-15T17:36:26Z 2020 Цифрова фіксація поховання Х ст. / В.С. Жигола // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 2 (35). — С. 321-326. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2020.02.23 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169492 [904.5:02.4](477.51)“9” Публікація присвячена застосуванню новітніх методів польової цифрової фіксації, за допомогою яких вдалося перенести у віртуальний вимір об’єкти і артефакти, що не збереглися. In 2018 the expedition headed by O. P. Motsia explored the territory of Chernihiv suburb. The burial mounds and flat burial grounds appeared here periodically since the 10th century. The aggressive chemical composition of local soils has a very negative effect on the survival of metal artifacts and organic materials complicating their study and fixation. In such a situation it is appropriate to use the field digital capture the photogrammetric method that allows create a 3D-model of objects and artifacts with authentic size which will allow the metrological measurements later in the laboratory. One of these poor survived objects was made into virtual space for further elaboration. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Некрополі Цифрова фіксація поховання Х ст. Digital Fixation of the 10th Century Burial Article published earlier |
| spellingShingle | Цифрова фіксація поховання Х ст. Жигола, В.С. Некрополі |
| title | Цифрова фіксація поховання Х ст. |
| title_alt | Digital Fixation of the 10th Century Burial |
| title_full | Цифрова фіксація поховання Х ст. |
| title_fullStr | Цифрова фіксація поховання Х ст. |
| title_full_unstemmed | Цифрова фіксація поховання Х ст. |
| title_short | Цифрова фіксація поховання Х ст. |
| title_sort | цифрова фіксація поховання х ст. |
| topic | Некрополі |
| topic_facet | Некрополі |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169492 |
| work_keys_str_mv | AT žigolavs cifrovafíksacíâpohovannâhst AT žigolavs digitalfixationofthe10thcenturyburial |