Булавка із Софіївської Борщагівки

Відкрите у 1956 р. поселення давньоруської та монгольсько-литовської доби в Софіївській Борщагівці у передмісті Києва, яке у 1990-х рр. кілька сезонів вивчали під керівництвом О. П. Моці, а з 2008 р. досліджує Північна експедиція Інституту археології НАНУ, стало одним із найбільших середньовічних се...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2020
Автори:	Казимір, О.М., Готун, І.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2020
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Матеріальна культура доби середньовіччя
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169530
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Булавка із Софіївської Борщагівки / О.М. Казимір, І.А. Готун // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 2 (35). — С. 386-394. — Бібліогр.: 51 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-169530
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1695302025-02-23T18:21:53Z Булавка із Софіївської Борщагівки The Pin from Sofiivska Borshchahivka Казимір, О.М. Готун, І.А. Матеріальна культура доби середньовіччя Відкрите у 1956 р. поселення давньоруської та монгольсько-литовської доби в Софіївській Борщагівці у передмісті Києва, яке у 1990-х рр. кілька сезонів вивчали під керівництвом О. П. Моці, а з 2008 р. досліджує Північна експедиція Інституту археології НАНУ, стало одним із найбільших середньовічних селищ Східної Європи за розмірами розкопаної площі. Попри майже повністю знищені культурні нашарування пам’ятки, роботами на пункті зафіксовано високий рівень матеріальної та певних елементів духовної культури населення, а до колекції включено низку речей нечисленних або взагалі одиничних на землях півдня Русі. У публікації проаналізовано одну із таких знахідок — виготовлену із кольорового металу булавку з орнітоморфним навершям. Акцентується також на проблемі існування кількох аналогій прикрасі, виявлених поза рамками офіційних наукових досліджень. The excavations headed by O. P. Motsa of the settlement on the bank of the river Nyvka in Sofiivska Borshchahivka in the western suburb of Kiev provided the representative collection, containing a number of items, quite rare, and even unique in the South Rus lands. One of them is the bronze pin with a total length of about 10 cm casted in two-sided form with a top in the form of duck. The researchers consider the pins, as a part of the costume, attributed to the Baltic and Finnish-Ugric population, which surrounded the North Rus lands and partially was a part of the Old Rus state. 2020 Article Булавка із Софіївської Борщагівки / О.М. Казимір, І.А. Готун // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 2 (35). — С. 386-394. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2020.02.30 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169530 904.25(477.411)“653” uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Матеріальна культура доби середньовіччя Матеріальна культура доби середньовіччя
spellingShingle	Матеріальна культура доби середньовіччя Матеріальна культура доби середньовіччя Казимір, О.М. Готун, І.А. Булавка із Софіївської Борщагівки Археологія і давня історія України
description	Відкрите у 1956 р. поселення давньоруської та монгольсько-литовської доби в Софіївській Борщагівці у передмісті Києва, яке у 1990-х рр. кілька сезонів вивчали під керівництвом О. П. Моці, а з 2008 р. досліджує Північна експедиція Інституту археології НАНУ, стало одним із найбільших середньовічних селищ Східної Європи за розмірами розкопаної площі. Попри майже повністю знищені культурні нашарування пам’ятки, роботами на пункті зафіксовано високий рівень матеріальної та певних елементів духовної культури населення, а до колекції включено низку речей нечисленних або взагалі одиничних на землях півдня Русі. У публікації проаналізовано одну із таких знахідок — виготовлену із кольорового металу булавку з орнітоморфним навершям. Акцентується також на проблемі існування кількох аналогій прикрасі, виявлених поза рамками офіційних наукових досліджень.
format	Article
author	Казимір, О.М. Готун, І.А.
author_facet	Казимір, О.М. Готун, І.А.
author_sort	Казимір, О.М.
title	Булавка із Софіївської Борщагівки
title_short	Булавка із Софіївської Борщагівки
title_full	Булавка із Софіївської Борщагівки
title_fullStr	Булавка із Софіївської Борщагівки
title_full_unstemmed	Булавка із Софіївської Борщагівки
title_sort	булавка із софіївської борщагівки
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Матеріальна культура доби середньовіччя
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169530
citation_txt	Булавка із Софіївської Борщагівки / О.М. Казимір, І.А. Готун // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 2 (35). — С. 386-394. — Бібліогр.: 51 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT kazimírom bulavkaízsofíívsʹkoíborŝagívki AT gotunía bulavkaízsofíívsʹkoíborŝagívki AT kazimírom thepinfromsofiivskaborshchahivka AT gotunía thepinfromsofiivskaborshchahivka
first_indexed	2025-11-24T09:22:42Z
last_indexed	2025-11-24T09:22:42Z
_version_	1849663068418605056
fulltext	386 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) УДК 904.25(477.411)“653” DOI: 10.37445/adiu.2020.02.30 О. М. Казимір, І. А. Готун бУлАВкА іЗ соФіїВської борщАгіВки Відкрите у 1956 р. поселення давньоруської та монгольсько-литовської доби в Софіївській Борщагів- ці у передмісті Києва, яке у 1990-х рр. кілька сезонів вивчали під керівництвом О. П. Моці, а з 2008 р. до- сліджує Північна експедиція Інституту археології НАНУ, стало одним із найбільших середньовічних се- лищ Східної Європи за розмірами розкопаної площі. Попри майже повністю знищені культурні нашару- вання пам’ятки, роботами на пункті зафіксовано високий рівень матеріальної та певних елементів духовної культури населення, а до колекції включено низку речей нечисленних або взагалі одиничних на землях півдня Русі. У публікації проаналізовано одну із таких знахідок — виготовлену із кольорового ме- талу булавку з орнітоморфним навершям. Акцен- тується також на проблемі існування кількох ана- логій прикрасі, виявлених поза рамками офіційних наукових досліджень. Ключові слова: булавка з орнітооморфним навершям, Софіївська Борщагівка, середньовіч- на металопластика, селище, костюм, культурні зв’язки, Київська Русь. Попри відкриття правобережної частини ба- гатошарового селища на р. Нивка (Борщагівка) ще при будівництві Кільцевої дороги у 1956 р. (Кучера и др. 1984, с. 48; Павленко 2007, с. 313) з доповненням інформації про існування право- бережних ділянок пункту у 1983 р. (Серов 1983, с. 19), детальне вивчення пам’ятки очолюваною О. П. Моцею Дніпровською давньоруською екс- педицією Інституту археології було розпочате у 1992—1993 рр. (Моця, Козюба, Шевцова 1993; Готун, Петраускас, Шевцова 1997; Готун 2008); О. П. Моця, вже як науковий консультант, про- довжує брати участь у роботах на поселенні до наших днів. Із першого ж сезону розкопок пункт привернув увагу низкою цікавих даних (Готун, Моця 1993; Моця 1996), нові розкопки на ньому були здійснені у 1995 та 1997 рр. (Моця та ін. 1998; Осадчий, Філюк 1999). Останнім часом, піс- ля масштабних робіт на селищі у 2008—2017 рр. окремого загону Північної експедиції Інституту, описаних у повідомленнях до присвячених ре- зультатам відповідного сезону щорічників і у низці окремих статей (Готун 2015; Готун, Ка- зимір, Шахрай 2015b; Готун, Горбаненко, Сер- гєєва 2016; Готун, Сергєєва, Гунь 2017 та ін.), обсяги відкритої на пункті площі перевершили відповідні показники таких відомих осередків, як Автуничі, Ліскове, Григорівка тощо. Опрацювання результатів вказаних розко- пок дозволяє констатувати, що означене се- лище репрезентує пункт з доволі високим рів- нем розвитку матеріальної та простежених за матеріальними рештками певних елементів духовної культури жителів, причому прояви названого рівня зафіксовані і в загальному добробуті населення, і в наявності у майже повністю знищених вибиранням ґрунту куль- турних шарах поселення речей, нечисленних чи взагалі одиничних на півдні Русі. Прикла- дами останніх слугують піхвоподібна підвіска з гостроконечником (Готун, Казимір, Шахрай 2015а), незначних розмірів вишуканої роботи кільцеподібна застібка з пастовими вставка- ми (Казимір та ін. 2013, с. 200, 202, рис. 2: 4, 5), стеатитовий хрестик паломника, який відві- дав пов’язані із земним життям Спасителя священні місця в Палестині (Готун, Казимір 2019b, с. 157, рис. 8: 1), увінчана орнітоморф- ним навершям шпилька для одягу (Казимір та ін. 2018, с. 87, 88, рис. 1) тощо, що в сукупності з матеріалами сусідніх пам’яток навіть дозво- лило поставити питання про поняття простору у свідомості сільського люду (Готун, Казимір 2019а), світосприйняття якого традиційно вва-© О. М. КАзИМІР, І. А. ГОТУН, 2020 387ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Казимір, О. М., Готун, І. А. Булавка із Софіївської Борщагівки жалось обмеженим днем шляху (Рыбаков 1984, с. 317). Останній із перерахованих речей і при- свячена пропонована публікація 1. Предмет із кольорового металу загальною довжиною близько 10 см репрезентує булавку з максимальною товщиною стрижня близь- ко 5 мм, у верхній частині оздоблену трьома рельєфними потовщеннями. Річ завершують три підокруглі пелюстки з отворами, вгорі по- міщено об’ємну фігурку качки зі спрямованою назад головою. в отвори вставлені незамкнені кільця із дроту: у верхній — масивне, що мало слугувати тримачем ланцюжка, в бічні — мен- шого діаметру і значно тонші, вочевидь при- значені для кріплення привісок. На ймовірне відливання виробу у двобічній формі вказують помітні на згаданих потовщеннях залишки технологічних швів (рис. 1). знахідка походи- ла із вцілілих на південно-західній периферії селища решток культурних нашарувань (Ка- зимір та ін. 2018, с. 87, 88, рис. 1). за спостереженнями дослідників, булавки слугували застібками верхнього одягу, притри- муючи краї хустки, плаща, довгої жіночої без- рукавки, їх розташовували в області грудей або плеча, іноді на потилиці, де кріпили ланцюжки до жіночої головної пов’язки чи головного пок- ривала (Седова 1981, с. 73; 1997, с. 70). загаль- ний вигляд цих скріплених ланцюжком парних предметів, часто з додатковими привісками, не- одноразово наводився в літературі (Седов 1987, с. 256, 257, табл. VIII: 9, IX: 6 та ін.). Схожа за 1. Автори вдячні співробітникам і волонтерам експеди- ції М. Гунь, в. Качуренку, Д. Ковкуну, М. Осипенку та ін. за допомогу, надану при підготовці публікації. суттю і задумом на софіївсько-борщагівську знахідку прикраса виявлена К. К. Косцюшко- валюжиничем при розкопках Херсонеса і збері- гається у Національному заповіднику «Херсонес Таврійський» (рис. 2) 2. з’єднані ланцюжком ви- роби шестисантиметрової довжини з голівками у вигляді пташок з отворами для підвісок та ланцюжків у крилах і хвостах продатовані XI— XIII ст. і віднесені до давньоруських (Колесни- кова 2006, с. 133, 147, рис. 1: 26; Яшаева и др. 2011, с. 193, 486). Щоправда, автори публікації знахідки наводять надто віддалені аналогії речі, та про це йтиметься нижче. Дослідники акценту- вали на фіксації при розкопках Херсонеса знач- ної кількості предметів, пов’язаних з Південною Прибалтикою, Приільменням, волго-Окським басейном, Прикам’ям, верхнім Поволжям та іншими районами Північно-Східної європи і пояснювали простежене явище відображенням зв’язків з постачальниками хутра (Колесникова 2006, с. 137, 138). виявлення описаного виробу разом з іншими предметами з Північно-Східної європи отримало високу оцінку в середовищі до- слідників як показник впливу фінно-угорських народів на культуру середньовічного Херсона та індикатор тісних міжетнічних контактів задовго до переселення у результаті монголо-татарсько- го нашестя руського населення на Кримський півострів (жилина 2006, с. 151). Спеціалісти акцентували, що булавки вва- жаються характерною деталлю костюма балтів (Tautavičius 1996, p. 226—231), що була сприйня- та і західнофінськими племенами. Особливе по- ширення цим речам властиве у естів, лівів, воді та корели. Слов’яни ними майже не користува- лись і тому у межах розселення останніх подібні знахідки трапляються вкрай рідко, переважно у суміжних з фінно-уграми та балтами районах. У Новгороді вони репрезентовані імпортом з При- балтики XI—XII ст., хоч наприкінці XII ст. нов- 2. На цьому та двох наступних рисунках масштаб не зазначений з огляду на його відсутність у джере- лах запозичення ілюстрацій. рис. 1. Булавка з орнітоморфним навершям із роз- копок у Софіївській Борщагівці 388 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Матеріальна культура доби середньовіччя городські майстри почали виготовляти насліду- вання прибалтійським зразкам, вочевидь для вихідців із означеного регіону. Названі речі по- бутували в кінці XII ст. — на початку XIII ст. На зміну традиційним виробам з двоспіральною чи кільцевою рухомою голівками приходять пред- мети з голівками із трьох лопатей (рис. 3: 1, 2) та у вигляді півнячого гребеня (рис. 3: 3—9), які проіснували з кінця XII до початку XIV ст. і, як вважають, призначались для скріплювання час- тин головного убору, можливо, головної хустки або покривала. Крім Новгорода окремі екземп- ляри таких булавок знайдені ще у кількох пун- ктах міського та феодально-садибного типу, що дозволило наполягати на належності костюма з такими виробами у складі до елементів міської культури (Седова 1997, с. 70, 71, 301, табл. 55). Фахівцями простежено, що спочатку новгород- ські майстри займались копіюванням довізних булавок з двоспіральними голівками і виникнен- ня подібних речей з голівками у вигляді трьох лопатей, які вважають новгородськими міськи- ми прикрасами, відображало подальший розви- ток форми названих предметів. Як зазначалось, розміри речей становлять 6,5—10,0 см, і серед них виділяють два варіанти. У одному бічні ло- паті спіральні, а середня — трикутна, всі вони облаштовані отворами для кілець, відлиті за вос- ковою моделлю та знаходять аналогію у Старій Ладозі. в іншому — всі лопаті кільцеподібні зі вставленими кільцями; виготовляли такі в роз’ємній кам’яній формі. Сировиною для обох варіантів слугували олов’янисті або олов’янисто- свинцеві бронзи, а також олов’янисто-свинцевий сплав (Седова 1981, с. 75, 76, рис. 26: 2, 8). Як відзначалось у літературі, подальший роз- виток цих виробів маркують булавки з голівка- ми у формі півнячих гребінців. Їхні розміри — рис. 2. виявлені в Херсонесі булавки з орнітоморфним навершям за Т. Ю. Яшаєвою та ін. (фото) і Л. Г. Ко- лєсніковою (прорисовка) рис. 3. Булавки: 1, 2 — з голівками у вигляді трьох лопатей; 3—9 — у вигляді півнячих гребінців (за М. в. Сєдовою); 10 — із зооморфними навершями із вставленим кільцем; 11 — з навершям у вигляді драко- на (за Л. в. Покровською) 389ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Казимір, О. М., Готун, І. А. Булавка із Софіївської Борщагівки 9—10 см, голівки позолочені, простих обрисів, з отвором для кільця, або більш складної форми, з 3—4 отворами і з гравійованим орнаментом. відливались вони за восковою моделлю, із оло- вянисто-свинцевої бронзи або чистої міді (Седо- ва 1981, с. 76, 77, рис. 26: 3—7, 11, 12). вироби, оскільки фінно-угри протягом всього середньовіччя зберігали особливості костюма, склали своєрідність новгородського міського убору: у нашаруваннях міста речей з трилопа- тевими голівками зібрано 15 (за іншими дани- ми — близько 30), зі стилізованими, що нагаду- ють півнячий гребінь — 19 (Покровская 1995; 2003, с. 304, 309). варто зауважити, що виділялись також т. зв. булавки з зооморфними навершями із вставле- ним кільцем (рис. 3: 10), яких на момент публіка- ції відповідної праці було відомо три екземпляри у Новгороді (один — середини XII ст., два — сере- дини XIII ст.) і ще один — у Східному Прионежжі. Дослідниками акцентовано на наявності означе- них виробів лише у цих пунктах та висловлено припущення, що вони — варіант речей з кільцем у кулястій голівці чи булавок з кільцеподібними рухомими голівками. водночас зверталась увага на срібну булавку із зображенням дракона (рис. 3: 11), обособлену серед масиву описаних виробів (Покровская 1998, с. 176, 177, 179, рис. 1: е, 3: а). Наведені міркування потребують деяких ко- ментарів. Насправді такі вироби були поши- рені на значно більшій відносно згаданої вище території, стосовно чого показова річ з розкопок давньоруського городища біля с. Листвин на Рів- ненщині (чайка 1993, с. 132, 174, рис. 32: 5), і, наскільки відомо, наведеним прикладом перелік подібних знахідок не обмежений. Крім того, як і у випадку з булавками з кільцеподібними рухо- мими голівками, цей вид прикрас має своєрідно- го «двійника», виготовленого, зазвичай, з чорного металу, що може ілюструвати знахідка зі Старо- київської гори 1. (Мовчан та ін. 2001—2002, с. 20, 48, 85, рис. 21: 2; 28). Ці уточнення дуже побіжні, як і наступне стосовно срібної булавки з пласким драконом у верхній частині. Погоджуючись з та- ким трактуванням зображення, варто звернути увагу на схожість знахідки з предметами, увін- чаними голівками у вигляді півнячих гребенів і підтримати використаний у літературі термін щодо таких прикрас «стилізовані голівки», де ху- дожні особливості виробу можна описати в рам- ках чіткого формулювання щодо їх належності до певного типу. Серйозніше зауваження сто- сується терміну «булавки із зооморфними навер- шями», застосованого до стрижнів зі своєрідним «дзьобом» у верхній частині. І викликає його на- явність знахідок, які можуть претендувати на цю назву більш обґрунтовано. 1. Маючи нагоду, автори вважають своїм приємним обов’язком висловити вдячність А. О. Козловсько- му та в. О. Крижановському за надані консульта- ції щодо знахідок їхньої експедиції. Слід гадати, іншим етапом чи іншим напрям- ком розвитку булавок з голівкою, яка утримува- ла одне чи декілька кілець для ланцюжків та привісок стало виготовлення речей, увінчаних фігуркою тварини. У речі з Софіївської Борща- гівки, як вказано, її репрезентує зображення схожого на качку птаха, але аналіз фахової літератури дозволяє констатувати, що подібні фігурки могли уособлювати й інші види. зокрема, у колекції старожитностей О. М. По- ля наявна «невелика бронзова булавка фінсь- ко-мерянського типу» (рис. 4: 1). Її верхня час- тина прикрашена рядом поперечних рубчиків, а замість голівки — досить грубо виконана фі- гурка півня з розпущеним хвостом, внизу біля тулуба оснащена трьома маленькими вушками із вставленими неспаяними тонкими дротяни- ми кільцями, одне із яких зламане (Мельник 1893, с. 96, табл. X: 277). Суттєво, що фігурку півника несла й аналогічна річ, випадково знайдена в с. Хотянівка поблизу вишгорода в ході господарських робіт, що вже доводилось відзначати (Казимір та ін. 2018, с. 88). Цьому ж стилю металообробки, схоже, нале- жить наступна пам’ятка середньовічної метало- пластики. Експонований на виставці до X Архе- ологічного з’їзду у Ризі предмет із Айзкраукле на Даугаві, що зберігався в Музеї Товариства історії і старожитностей трьох Остзейських гу- берній у Ризі (Katalog 1896, Taf. 18: 30) репре- зентує оздоблену фігуркою тварини вухочистку з кільцями у отворах під навершям (рис. 4: 2). При відчутній різниці у передачі фігурок птахів у попередніх випадках і ссавця у наведено- му, манера їх виконання у всіх випадках вба- чається дуже близькою. Однотипною поперед- ній можна вважати і річ, опубліковану в числі лівонських старожитностей із вказаного пункту (Aspélin 1884, с. 379, № 2078). У цьому випадку вухочистка з одним кільцем із ланцюжком, що свідчить про її використання як привіски, увін- чана фігуркою коня (рис. 4: 3). Схожі на попе- редні вироби з поселення на Менці у верхньому Подніпров’ї (Штыхов, 1978, с. 70, 71, рис. 28: 10) та зі зламаною робочою частиною з Новогруд- ка (Гуревич 1981, с. 107, 115, рис. 84: 7; звяру- га, Краўцевіч 1993, с. 452) теж мають отвір для кільця, але оздоблені фігуркою собаки (рис. 4: 4, 5). Дещо відрізняється від попередніх предмет із Полоцька (Штыхов, Климов, Дук 2012, с. 460, 508, рис. 93: 1, фото 4). Собака з його навершя виконаний в іншій стильовій манері, а виріб не має кільця для підвішування, хоча для цього могли використати незаповнений металом про- стір всередині скрученого в кільце хвоста фігур- ки або між власне знаряддям та ногами і живо- том навершя (рис. 4: 6). Стилістично близькою до предметів описаної групи здається ще одна виявлена при розкопках Херсонеса знахідка (рис. 4: 7). Предмет охарак- теризований як призначена для скріплюван- ня верхнього одягу з товстої тканини або хутра 390 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Матеріальна культура доби середньовіччя прикрашена кінською головою чотиригранна в перерізі масивна бронзова булавка, що має ана- логії серед поширених на території Прикам’я квадратного перерізу бронзових булавок та вухо- чисток X—XIV ст. з двома кінськими головами (Колесникова 2006, с. 136, 148, рис. 2: 19а, б), хоч візуально цей виріб доволі відчутно схожий на булавки, увінчані зооморфними фігурками. зображення тварин, як відзначали вчені, виступають своєрідними акумуляторами ма- теріальної й духовної культури середньовічних племен, які найбільш повно окреслили специфі- ку їхніх культурних особливостей (Рябинин, 1981, с. 6). Фахівцями підкреслено, що одним із самих відомих мотивів у давньоруському при- кладному мистецтві виступають птахи, що та- кож властиве і мистецтву візантії та Близького Сходу (Лавыш 2010, с. 171). зображення птахів, де у багатьох випадках фігурують водоплавні, і найчастіше — качка, у різному стильовому ви- конанні притаманні багатьом культурам і на обширній території. Яскравим прикладом слу- гують виявлені при розкопках тілопального по- ховання XI ст. Li(nkuhnen) 8 на західнобалтсь- кому могильнику Linkuhnen / Ржевское у межах сучасної Калінінградської обл. булавки з навер- шями у вигляді фігурок качок (Кулаков 2017, с. 173, рис. 3), булавки з фігурками пташок з Новогрудка (Гуревич 1981, с. 108, 115, рис. 85: 10), Поволжя (Калинин, Халиков 1954, с. 116, рис. 37), візантійських провінцій (Papanikola- Bakirtzi 2002, p. 399, no 497a) та ін. Показові й відливка навершя-пташки із ювелірної майс- терні в Ярославлі (Сапрыкина 2014, с. 179, 185, рис. 3: 226) та навершя у вигляді пташечки з Любутського городища (Болдин 2007). Подібне шанобливе ставлення до птахів, зок- рема до водоплавних, зрозуміле. Адже у фоль- клорі багатьох народів орнітоморфний образ використовували божественні сили як варіант їхнього фізичного втілення у світі людей, гуси- лебеді — транспорт Дажбога-Сонця, медіатор життя і смерті, гуска — втілення хаосу, але водночас творець всесвіту, оскільки вона знес- ла золоте яйце — сонце, а грудочку землі, з якої потім буде створено землю, часто за велінням Бога-творця, з дна безмежного океану дістала качка. Та й загалом ці птахи — символ очисної сили води, хоч вони водночас пов’язані з пере- вертництвом. висиджування ними потомства уособлювало продовження життя, а поява на- весні — оживання природи після зими-смерті (Рябинин 1981, с. 55, 58; Рыбаков 1988, с. 587; Кузнецова 1998, с. 55 и след.; зыков 2014). Тому привіски-птахи були дуже популярними і у фінських племен меря, весь, марі, мурома та спорідненого їм фінно-угорського населення Прикам’я і в’ятки, у названих народів качка та гусак і в наші дні слугують об’єктами поклонін- ня (Колесникова 2006, с. 136 та ін.). Наведені матеріали демонструють, що на землях Русі та на суміжних територіях по- бутувала група створених, найімовірніше, неслов’янським населенням або під впливом останнього стилістично близьких пам’яток се- редньовічної металопластики. Окремі з них пот- рапляли і на південь Русі, відображаючи еконо- мічні та культурні зв’язки з жителями регіону виготовлення й поширення таких речей. Пока- зово, що знахідка, якій присвячено цю роботу, виявлена на сільському поселенні, а не в пункті передбачуваного перебування представників рис. 4. Пам’ятки металопластики з орнітоморфними та зооморфними навершями: 1 — з колекції О. М. Поля за К. М. Мельник; 2 — з Музею Товариства історії і старожитностей трьох Остзейських губерній у Ризі за Ка- талогом виставки до X Археологічного з’їзду; 3 — з Айзкраукле за Дж. Р. Аспеліном; 4 — з поселення на Менці за Г. в. Штиховим; 5 — з Новогрудка за Я. Г. зверуго і О. К. Кравцевичем; 6 — з Полоцька за Г. в. Штиховим, М. в. Климовим і Д. в. Дуком; 7 — стилістично близька до них булавка з Херсонеса за Л. Г. Колєсніковою 391ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Казимір, О. М., Готун, І. А. Булавка із Софіївської Борщагівки іноетнічного населення. Привертає увагу і сам факт наявності, попри знищення на селищі ос- новного масиву культурних нашарувань, певної північно-східної вуалі у матеріальній культурі описаної пам’ятки: крім охарактеризованої бу- лавки з нього, як згадано, походять теж одинич- ні на південноруській території кільцеподібна застібка і піхвовидна підвіска. Підготовка цієї роботи крім розгляду суто академічних питань змушує поставити ще одну доволі болючу проблему. Пошуки аналогій ви- явленій на селищі булавці привели до кількох розглянутих в роботі паралелей зі стилістич- но схожими вухочистками, і в той же час доз- волили відзначити наявність трьох набагато ближчих пам’яток металопластики. Ідеться про булавки: майже повний аналог — з птахом з обернутою назад головою, досить схожу — з птахом (вороном?) з прямо поставленою голо- вою і дещо більше віддалену — з хижаком, вид якого визначити важко (рис. 5). Але вони роз- міщені на ресурсах, пов’язаних із незаконним обігом археологічних предметів. І в цьому випадку постає проблема, відношен- ня до якої в середовищі професійних археологів сформувалось двояке. частина фахівців ратує за повне ігнорування пов’язаних з цією сферою ма- теріалів. Їхні аргументи крім етичних міркувань базуються на поширенні на сайтах з «викопним антикваріатом» низки підробок, обіг яких часто перевершує число справді знайдених археологіч- них артефактів, а також на відсутності гарантії справжності зазначеної на вказаних ресурсах хоча б загальної географічної прив’язки, оскільки остання часто спотворена, у тому числі і для фор- мування певної «привабливості» тих чи інших те- риторій неофіційного пошуку. в активі названої групи — апелювання до відмови світової науки від результатів, отриманих шляхом практикова- них у нацистських таборах смерті експериментів над людьми, протести проти надання виставко- вих площ державних музеїв для експонування приватних археологічних зібрань тощо. водночас стосовно окресленої проблеми має місце й альтернативний підхід, який передбачає проведення виставок приватних колекцій архе- ологічних матеріалів та випуск їхніх каталогів з метою обробки предметів фахівцями з введен- ням знахідок до наукового обігу, цитування від- повідних сайтів і довідкових видань у наукових публікаціях (Рябцева, Дергачёва 2017, с. 365 та ін.) тощо. Як приклад можна навести тверджен- ня «не брати до уваги факт існування таких (виявлених з використанням металодетекторів без офіційних досліджень — Авт.) знахідок… для нас є так само недопустимо, як і їх неза- конний пошук» та «їх використання допусти- ме окремо від достовірної інформації, проте є обов’язковим» (Мизгін 2019, с. 32). Слід зауважити, що долучення даних зі зга- даних сайтів дійсно суттєво впливає на оцінку ролі й місця софіївсько-борщагівської знахідки. Якщо в одному випадку ми маємо справу з єди- ним у Середньому Подніпров’ї предметом назва- ного кола старожитностей, то з використанням вказаних матеріалів і більш правдоподібного за походженням згаданого вже предмета із Хо- тянівки потрібно констатувати існування чо- тирьох виробів з фігурками птахів, простежив- ши своєрідний культурний імпульс з ареалу побутування цих речей на територію чернігівсь- кого князівства: обидві знахідки із зображен- нями птахів на вказаних сайтах позиціоновані як виявлені у межах чернігівської обл., поход- ження булавки з фігуркою неідентифікованого хижака позначене як Брянська обл., тобто теж назване князівство, та й Хотянівка розташована при завершенні шляху вздовж Десни з черніго- ва до Києва. Але наскільки коректні ці виснов- ки за умов відсутності гарантії точної фіксації місця походження трьох неофіційних знахідок пояснювати, схоже, зайве, тим більше, що в обох випадках цінність прикраси з софіївсько-борща- гівського поселення як історичного джерела за- лишається високою. відтак, підсумувати викладене можна вже сформульованими вище тезами: описана булав- ка репрезентує яскравий витвір середньовічної металопластики, слугує показником міжетніч- них зв’язків на Русі, виступає новим аргумен- том неординарності досліджуваного поселення та разом з іншими матеріалами північно-схід- ного походження з цієї пам’ятки характеризує її певні особливості. рис. 5. Булавки із зооморфними навершями з інтер- нет-ресурсів, пов’язаних із обігом рухомих археоло- гічних пам’яток (права знахідка у джерелі запози- чення не масштабована) 392 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Матеріальна культура доби середньовіччя літерАтУрА Болдин, И. в. 2007. Археологические раскопки Любутского городища. Калужский областной крае- ведческий музей (online). Режим доступу: http://www. kokm.ru/ru/ekspedizii/arxeo/ (Дата звернення 26 жов- тня 2019 р.). Готун, І. 2008. Поселення на річці Борщагівка. в: Мазепа, в. (ред.). Про землю і про людей свято- шинських: Колективне дослідження. Київ, с. 30- 34. Готун, И. А. 2015. Домостроительство в неук- реплённых пригородах Киева X—XIII вв. Гістарыч- на-археалагічны зборнік, 30, с. 294-304. Готун, І., Моця, О. 1993. з життя киян в часи Ба- тия (новий археологічний факт). Київська старови- на, 5, с. 77-80. Готун, І. А., Петраускас, А. в., Шевцова, Л. в. 1997. Другий сезон охоронних досліджень поселен- ня Софійська Борщагівка. Археологічні досліджен- ня в Україні 1993 р., с. 36-38. Готун, І. А., Казимір, О. М., Шахрай, Д. О. 2015a. Пам’ятка середньовічної металопластики з околиці Києва. Археологія, 2, с. 108-115. Готун, І. А., Казимір, О. М., Шахрай, Д. О. 2015b. Предмети озброєння та військового призначення з середньовічного поселення Софіївська Борщагівка. Наукові записки НаУКМА, 166: Теорія та історія культури, с. 44-54. Готун, І. А., Горбаненко, С. А., Сергєєва, М. С. 2016. житло з Софіївської Борщагівки та прояви одного із давніх слов’янських обрядів. Materiały i Sprawozdania Rzeszówskiego Ośrodka Archeologiczne- go, XXXVII, s. 325-332. Готун, І. А., Сергєєва, М. С., Гунь, М. О. 2017. Ма- ловідома сторінка давньоруського селянського побу- ту (щодо дерев’яних виробів з Софіївської Борщагів- ки). Археологія, 1, с. 34-44. Готун, І. А., Казимір, О. М. 2019a. Нові археоло- гічні дані щодо категорії «простір» у середньовічно- го селянства півдня Русі. в: вовкодав, С. М. (ред.). Фактор простору в історичних дослідженнях: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, м. Переяслав-Хмельницький, 23 травня 2019 р. Пе- реяслав-Хмельницький, с. 31-40. Готун, І. А., Казимір, О. М. 2019b. Середньовічні селища київських передмість за результатами робіт останніх сезонів. Археологія і давня історія Украї- ни, 1 (30), с. 140-171. Гуревич, Ф. Д. 1981. Древний Новогрудок. По- сад — окольный город. Ленинград: Наука. жилина, Н. в. 2006. Рецензия на статью Л. Г. Ко- лесниковой «Связи Херсона-Корсуня с племенами восточной Европы в домонгольский период». Херсо- несский сборник, XV, с. 151, 152. звяруга, Я. Г., Краўцевіч, А. К. 1993. Навагру- дак. в: Гетаў, в. в. (рэд.). Археалогія і нумізматыка Белрусі. Мінск: БелЭн, с. 451-453. зыков, С. Н. 2014. Сакральный образ птицы в предметах финно-угорской тематики. Фундамен- тальные исследования, 9, 8, с. 1876-1880. Казимір, О. М., Готун, І. А., Терещук, К. О., Гри- цик, Ю. О., Синиця, є. в., Гунь, М. О. 2013. Роботи Борщагівського загону Північної експедиції. Архео- логічні дослідження в Україні 2012 р., с. 200-203. Казимір, О. М., Готун, І. А., Бабенко, Р. в., Сини- ця, є. в., Шахрай, Д. О., Гунь, М. О., Лозниця, Т. в. 2018. Охоронні дослідження південно-західної час- тини Софіївсько-борщагівського поселення. Архео- логічні дослідження в Україні 2016 р., с. 86-88. Калинин, Н. Ф., Халиков, А. Х. 1954. Итоги ар- хеологических работ за 1945—1952 гг. Казань: Та- ткнигоиздат. Труды КФАН СССР, серия историчес- кая. Колесникова, Л. Г. 2006. Связи Херсона-Корсуня с племенами восточной Европы в домонгольский пе- риод. Херсонесский сборник, XV, с. 129-150. Кузнецова, в. С. 1998. Дуалистические легенды о сотворении мира в восточнославянской фольклор- ной традиции. Новосибирск: СО РАН. Кулаков, в. И. 2017. Linkuhnen / Ржевское: рас- копки К. Энгеля в 1929 г. Komunikaty Mazursko- Warmińskie, 2 (296), с. 171-187. Кучера, М. П., Сухобоков, О. в., Беляева, С. А., Блажевич, Н. в., Горишний, П. А., Смиленко, А. Т., Орлов, Р. С., Иченская, О. в. 1984. Древнерусские поселения Среднего Поднепровья (археологическая карта). Киев: Наукова думка. Лавыш, К. А. 2010. Мотив птиц в изделиях худо- жественного ремесла XII—XIII вв., гайденных на территории Белоруссии. Археологические вести, 16 (2009), с. 171-178. Мельник, К. Каталог коллекции древностей А. Н. Поль, в Екатеринославе. Киев: С. в. Кульжен- ко, I. Мизгін, К. в. 2019. знахідки римських монет на волині: основні категорії та особливості розпов- сюдження (до проблеми регіонального вивчення). Археологія і давня історія України, 1 (30), с. 30- 42. Мовчан, І. І., Боровський, Я. є., Гончар, в. М., Писаренко, Ю. Г., Ієвлев, М. М. 2001—2002. Звіт про археологічні дослідження на пр. Рильському, 5 м. Києва у 2001—2002 рр. (Старокиївська експеди- ція ІА НАН України). НА ІА НАН України, ф. 64, 2001—2002/1а. Моця, О. П. 1996. До проблеми заселення середнь- одніпровського регіону в XIII—XIV ст. в: Коваленко, в. П. (ред.). Святий князь Михайло Чернігівський та його доба: Матеріали церковно-історичної кон- ференції (м. Чернігів, 1—3 жовтня 1996 р.). чер- нігів: Сіверянська думка, с. 96, 97. Моця, О. П., Козюба, в. К., Шевцова, Л. в. 1993. Дослідження багатошарового поселення біля с. Со- фіївська Борщагівка. Археологічні дослідження на Україні 1992 р., с. 99-101. Моця, О. П., Готун, І. А., Петраускас, А. в., Осад- чий, Р. М., Філюк, О. в. 1998. До вивчення старо- житностей Софіївської Борщагівки. Археологічні відкриття в Україні 1997—1998 рр., с. 36, 37. Осадчий, Р., Філюк, О. 1999. Поселення великок- няжої доби XI—XIII ст. біля с. Софіївська Борщагів- ка на Київщині. Vita antiqua, 1, с. 95-98. Павленко, Л. в. 2007. Колекції матеріалів архео- логічних розвідок. в: Сон, Н. О. (ред.). Колекції На- укових фондів Інституту археології НАН України. Каталог. Київ: Академперіодика, с. 287-340. Покровская, Л. в. 1995. Булавки с головками сложных форм. Новгород и Новгородская земля. Ис- тория и археология, 9: Материалы научной конфе- ренции, с. 181-191. Покровская, Л. в. 1998. Новгородские одежные булавки (X—XIII вв.). в: Янин, в. Л. (ред.). Исто- рическая археология: традиции и перспективы. К 80-летию со дня рождения Д. А. Авдусина. Москва: Памятники исторической мысли, с. 175-181. Покровская, Л. в. 2003. Финно-угорские украше- ния в Новгороде XIII века. в: Макаров, Н. А., черне- цов, А. в. (ред.). Русь в XIII веке: Древности темно- го времени. Москва: Наука, с. 304-314. 393ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Казимір, О. М., Готун, І. А. Булавка із Софіївської Борщагівки Рыбаков, Б. А. 1984. Мир истории. Начальные века русской истории. Москва: Молодая гвардия. Рыбаков, Б. А. 1988. Язычество древней Руси. Москва: Наука. Рябинин, Е. А. 1981. Зооморфные украшения древ- ней Руси X—XIV вв. Ленинград: Наука. Археология СССР. Свод археологических источников, Е 1-60. Рябцева, С. С., Дергачёва, Л. в. 2017. Этнокуль- турная атрибуция серии находок из цветных ме- таллов с территории Республики Молдова и из Ук- раины. в: Толочко, О. П. (ред.). Культурний шар. Статті на пошану Гліба Юрійовича Івакіна. Київ: Лаурус, с. 362-376. Сапрыкина, И. А. 2014. Ювелирные изделия из раскопок «Рубленого города» Ярославля. Краткие сообщения Института археологии, 232, с. 170-188. Седов, в. в., 1987. Ливы. в: Седов, в. в. (ред.). Финно-угры и балты в эпоху средневековья. Моск- ва: Наука, с. 23-34. Археология СССР с древнейших времён до средневековья в 20 томах. Седова, М. в. 1981. Ювелирные изделия древнего Новгорода (X—XV вв.). Москва: Наука. Седова, М. в. 1997. Украшения из меди и сплавов. в: Рыбаков, Б. А. (глав. ред.). Древняя Русь. Быт и культура. Москва: Наука, с. 63-78. Археология с древнейших времён до средневековья в 20 томах. Серов, О. в. 1983. Отчёт об археологических раз- ведках кружка Киевского Дворца пионеров и школь- ников им. Н. Островского в 1983 г. НА ІА НАН Ук- раїни, ф. 64, 1983/41. чайка, Р. М. 1993. Розкопки давньоруського горо- дища біля с. Листвин. Археологічні дослідження в Україні 1991 р., с. 131, 132, 174. Штыхов, Г. в. 1978. Города Полоцкой земли (IX— XIII вв.). Минск: Наука и техника. Штыхов, Г. в., Климов, М. в., Дук, Д. в. 2012. Прикладное искусство, мелкая пластика, сфрагис- тика в XI—XVIII вв. в: Коваленя, А. А. (ред.). По- лоцк. Минск: Беларусская навука, с. 456-468. Яшаева, Т., Денисова, Е., Гинькут, Н., залесская, в., журавлев, Д. 2011. Наследие византийского Херсона. Севастополь: Телескоп; Остин: Техасский университет. Aspélin, J. R. 1884. Antiquités du Nord Finno- Ougrien. V: L’age du fer Antiquités des Provinces Baltiques. Helsingfors: G. W. Edlund; St. Pétersbourg: Eggers et Cie; Paris: C. Klincksieck. Katalog… 1896. Katalog der Ausstellung zum X. archäologischen Kongress in Riga 1896. Riga: von W. F. Häcker. Papanikola-Bakirtzi, D. (ed.). 2002. Everyday life in Byzantium. An exhibition catalogue. Athens: Kapon. Tautavičius, А. 1996. Vidurinis geležies amžius Lietuvoje (V—IX a.). Vilnius: Lietuvus pilys, V. REFERENSCES Boldin, I. V. 2007. Arkheologicheskiye raskopki Lyubutsko- go gorodishcha. Kaluzhskiy oblastnoy krayevedcheskiy muzey (online). Rezhym dostupu: http://www.kokm.ru/ru/ekspedizii/ arxeo/ (Data zvernennia 31 zhovtnia 2019 р.). Hotun, I. 2008. Poselennya na richtsi Borshchahivka. In: Mazepa, V. (ed.). Pro zemlyu i pro lyudey svyatoshyns’kykh: Kolektyvne doslidzhennya. Kyiv, s. 30-34. Gotun, I. A. 2015. Domostroitel’stvo v neukreplennykh prigorodakh Kieva X—XIII vv. Gístarychna-arkhealagíchny zborník, 30, s. 294-304. Hotun I., Motsya, O. 1993. Z zhyttya kyyan v chasy Batyya (novyy arkheolohichnyy fakt). Kyivs’ka starovyna, 5, s. 77-80. Hotun, I. A., Petrauskas, A. V., Shevtsova, L. V. 1997. Druhyy sezon okhoronnykh doslidzhen’ poselennya Sofiys’ka Borshchahivka. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 1993 r., s. 36-38. Hotun, I. A., Kazymir, O. M., Shakhray, D. O. 2015a. Pam’yatka seredn’ovichnoyi metaloplastyky z okolytsi Kyye- va. Arkheolohiya, 2, s. 108-115. Hotun, I. A., Kazymir, O. M., Shakhray, D. O. 2015b. Predmety ozbroyennya ta viys’kovoho pryznachennya z seredn’ovichnoho poselennya Sofiyivs’ka Borshchahivka. Naukovi zapysky NaUKMA, 166: Teoriya ta istoriya kul’tury, s. 44-54. Hotun, I. A., Horbanenko, S. A., Serhyeyeva, M. S. 2016. Zhytlo z Sofiyivs’koyi Borshchahivky ta proyavy odnoho iz davnikh slov’yans’kykh obryadiv. Materiały i Sprawozdania Rzeszówskiego Ośrodka Archeologicznego, XXXVII, s. 325- 332. Hotun, I. A., Serhyeyeva, M. S., Hun’, M. O. 2017. Malovi- doma storinka davn’orus’koho selyans’koho pobutu (shchodo derev’yanykh vyrobiv z Sofiyivs’koyi Borshchahivky). Arkhe- olohiya, 1, s. 34-44. Hotun, I. A., Kazymir, O. M. 2019a. Novi arkheolohichni dani shchodo katehoriyi «prostir» u seredn’ovichnoho selyan- stva pivdnya Rusi. In: Vovkodav, S. M. (ed.). Faktor prostoru v istorychnykh doslidzhennyakh: Materialy Vseukrayins’koyi naukovoyi konferentsiyi, m. Pereyaslav-Khmel’nyts’kyy, 23 travnya 2019 r. Pereyaslav-Khmel’nyts’kyy, s. 31-40. Hotun, I. A., Kazymir, O. M. 2019b. Seredn’ovichni selyshcha kyyivs’kykh peredmist’ za rezul’tatamy robit ostannikh sezoniv. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 1 (30), s. 140-171. Gurevich, F. D. 1981. Drevniy Novogrudok. Posad — okol’nyy gorod. Leningrad: Nauka. Zhilina, N. V. 2006. Retsenziya na stat’yu L. G. Kolesnik- ovoy «Svyazi Khersona-Korsunya s plemenami Vostochnoy Yevropy v domongol’skiy period». Khersonesskiy sbornik, XV, s. 151, 152. Zviaruha, Ja. H., Kraŭcievič, A. K. 1993. Navahrudak. In: Hietaŭ, V. V. (ed.). Archiealohija i numizmatyka Bielrusi. Minsk: BielEn, s. 451-453. Zykov, S. N. 2014. Sakral’nyy obraz ptitsy v predmetakh finno-ugorskoy tematiki. Fundamental’nyye issledovaniya, 9, 8, s. 1876-1880. Kazymir, O. M., Hotun, I. A., Tereshchuk, K. O., Hryt- syk, Yu. O., Synytsya, Ye. V., Hun’, M. O. 2013. Roboty Borshchahivs’koho zahonu Pivnichnoyi ekspedytsiyi. Arkhe- olohichni doslidzhennia v Ukraini 2012 r., s. 200-203. Kazymir, O. M., Hotun, I. A., Babenko, R. V., Synytsya, Ye. V., Shakhray, D. O., Hun’, M. O., Loznytsya, T. V. 2018. Okhoronni doslidzhennya pivdenno-zakhidnoyi chastyny Sofiyivs’ko-borshchahivs’koho poselennya. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2016 r., s. 86-88. Kalinin, N. F., Khalikov, A. Kh. 1954. Itogi arkheolog- icheskikh rabot za 1945—1952 gg. Kazan’: Tatknigoizdat. Trudy KFAN SSSR, seriya istoricheskaya. Kolesnikova, L. G. 2006. Svyazi Khersona-Korsunya s ple- menami Vostochnoy Yevropy v domongol’skiy period. Kher- sonesskiy sbornik, XV, s. 129-150. Kuznetsova, V. S. 1998. Dualisticheskiye legendy o sotvore- nii mira v vostochnoslavyanskoy fol’klornoy traditsii. Novosi- birsk: SO RAN. Kulakov, V. I. 2017. Linkuhnen / Rzhevskoye: raskopki K. Engelya v 1929 g. Komunikaty Mazursko-Warmińskie, 2 (296), s. 171-187. Kuchera, M. P., Sukhobokov, O. V., Belyayeva, S. A., Blazhevich, N. V., Gorishniy, P. A., Smilenko, A. T., Orlov, R. S., Ichenskaya, O. V. 1984. Drevnerusskiye poseleniya Srednego Podneprov’ya (arkheologicheskaya karta). Kiev: Naukova dumka. Lavysh, K. A. 2010. Motiv ptits v izdeliyakh khudozhest- vennogo remesla XII—XIII vv., gaydennykh na territorii Be- lorussii. Arkheologicheskiye vesti, 16 (2009), s. 171-178. Mel’nik, K. Katalog kollektsii drevnostey A. N. Pol’, v Yeka- terinoslave. Kiev: S. V. Kul’zhenko, I. Myzhin, K. V. 2019. Znakhidky ryms’kykh monet na Voly- ni: osnovni katehoriyi ta osoblyvosti rozpovsyudzhennya (do problemy rehional’noho vyvchennya). Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 1 (30), s. 30-42. Movchan, I. I., Borovs’kyy, Ya. Ye., Honchar, V. M., Pysarenko, Yu. H., Iyevlev, M. M. 2001—2002. Zvit pro arkheolohichni doslidzhennya na pr. Ryl’s’komu, 5 m. Kyye- 394 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Матеріальна культура доби середньовіччя va u 2001—2002 rr. (Starokyyivs’ka ekspedytsiya IA NAN Ukrainy). NA IA NAN Ukrainy, f. 64, 2001—2002/1a. Motsya, O. P. 1996. Do problemy zaselennya seredn’o- dniprovs’koho rehionu v XIII—XIV st. In: Kovalenko, V. P. (ed). Svyatyy knyaz’ Mykhaylo Chernihivs’kyy ta yoho doba: Materialy tserkovno-istorychnoyi konferentsiyi (m. Chernihiv, 1—3 zhovtnya 1996 r.). Chernihiv: Siveryans’ka dumka, s. 96, 97. Motsya, O. P., Kozyuba, V. K., Shevtsova, L. V. 1993. Doslidzhennya bahatosharovoho poselennya bilya s. Sofiyivs’ka Borshchahivka. Arkheolohichni doslidzhennia na Ukraini 1992 r., s. 99-101. Motsya, O. P., Hotun, I. A., Petrauskas, A. V., Osadchyy, R. M., Filyuk, O. V. 1998. Do vyvchennya starozhytnostey Sofiyivs’koyi Borshchahivky. Arkheolohichni vidkryttia v Ukraini 1997—1998 rr., s. 36, 37. Osadchyy, R., Filyuk, O. 1999. Poselennya velykokn- yazhoyi doby XI—XIII st. bilya s. Sofiyivs’ka Borshchahivka na Kyivshchyni. Vita antiqua, 1, s. 95-98. Pavlenko, L. V. 2007. Kolektsiyi materialiv arkheolohich- nykh rozvidok. In: Son, N. O. (ed.). Kolektsiyi Naukovykh fondiv Instytutu arkheolohiyi NAN Ukrayiny. Kataloh. Kyiv: Akademperiodyka, s. 287-340. Pokrovskaia, L. V. 1995. Bulavki s golovkami slozhnykh form. Novgorod i Novgorodskaia zemlia. Istoriia i arkheologi- ia, 9: Materialy nauchnoi konferentsii, s. 181-191. Pokrovskaya, L. V. 1998. Novgorodskiye odezhnyye bu- lavki (X—XIII vv.). In: Yanin, V. L. (ed.). Istoricheskaya arkheologiya: traditsii i perspektivy. K 80-letiyu so dnya ro- zhdeniya D. A. Avdusina. Moskva: Pamyatniki istoricheskoy mysli, s. 175-181. Pokrovskaya, L. V. 2003. Finno-ugorskiye ukrasheniya v Novgorode XIII veka. In: Makarov, N. A., Chernetsov, A. V. (ed.). Rus’ v XIII veke: Drevnosti temnogo vremeni. Moskva: Nauka, s. 304-314. Rybakov, B. A. 1984. Mir istorii. Nachal’nyye veka russkoy istorii. Moskva: Molodaya gvardiya. Rybakov, B. A. 1988. Yazychestvo drevney Rusi. Moskva: Nauka. Ryabinin, Ye. A. 1981. Zoomorfnyye ukrasheniya drevney Rusi X—XIV vv. Leningrad: Nauka. Arzeologiya SSSR. Svod arkheologicheskikh istochnikov, Ye 1-60. Ryabtseva, S. S., Dergachova, L. V. 2017. Etnokul’turnaya atributsiya serii nakhodok iz tsvetnykh metallov s territorii Respubliki Moldova i iz Ukrainy. In: Tolochko, O. P. (ed.). Kul’turnyy shar. Statti na poshanu Hliba Yuriyovycha Ivaki- na. Kyiv: Laurus, s. 362-376. Saprykina, I. A. 2014. Yuvelirnyye izdeliya iz raskopok «Rublenogo goroda» Yaroslavlya. Kratkiye soobshcheniya In- stituta arkheologii, 232, s. 170-188. Sedov, V. V., 1987. Livy. In: Sedov, V. V. (ed.). Finno-ugry i balty v epokhu srednevekov’ya. Moskva: Nauka, s. 23-34. Arkheologiya SSSR s drevneyshikh vremen do srednevekov’ya v 20 tomakh. Sedova, M. V. 1981. Yuvelirnyye izdeliya drevnego Novgoro- da (X—XV vv.). Moskva: Nauka. Sedova, M. V. 1997. Ukrasheniya iz medi i splavov. In: Rybakov, B. A. (ed.). Drevnyaya Rus’. Byt i kul’tura. Moskva: Nauka, s. 63-78. Arkheologiya s drevneyshikh vremen do srednevekov’ya v 20 tomakh. Serov, O. V. 1983. Otchet ob arkheologicheskikh razvedkakh kruzhka Kievskogo Dvortsa pionerov i shkol’nikov im. N. Os- trovskogo v 1983 g. NA IA NAN Ukrainy, f. 64, 1983/41. Chayka, R. M. 1993. Rozkopky davn’orus’koho horodysh- cha bilya s. Lystvyn. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 1991 r., s. 131, 132, 174. Shtykhov, G. V. 1978. Goroda Polotskoy zemli (IX—XIII vv.). Minsk: Nauka i tekhnika. Shtykhov, G. V., Klimov, M. V., Duk, D. V. 2012. Priklad- noye iskusstvo, melkaya plastika, sfragistika v XI—XVIII vv. In: Kovalenya, A. A. (ed.). Polotsk. Minsk: Belarusskaya na- vuka, s. 456-468. Yashayeva, T., Denisova, Ye., Gin’kut, N., Zalesskaya, V., Zhuravlev, D. 2011. Naslediye vizantiyskogo Khersona. Sev- astopol’: Teleskop; Austin: ICA of the University of Texas at Austin. Aspélin, J. R. 1884. Antiquités du Nord Finno-Ougrien. V: L’age du fer Antiquités des Provinces Baltiques. Helsingfors: G. W. Edlund; St. Pétersbourg: Eggers et Cie; Paris: C. Klinck- sieck. Katalog… 1896. Katalog der Ausstellung zum X. archäolo- gischen Kongress in Riga 1896. Riga: von W. F. Häcker. Papanikola-Bakirtzi, D. (ed.). 2002. Everyday life in By- zantium. An exhibition catalogue. Athens: Kapon. Tautavičius, А. 1996. Vidurinis geležies amžius Lietuvoje (V—IX a.). Vilnius: Lietuvus pilys, V. O. M. Kazymir, I. A. Hotun ThE PIN FROM ThE SOFIIVSKA BORShChAhIVKA The excavations headed by O. P. Motsa of the set- tlement on the bank of the river Nyvka in Sofiivska Borshchahivka in the western suburb of Kiev provided the representative collection, containing a number of items, quite rare, and even unique in the South Rus lands. One of them is the bronze pin with a total length of about 10 cm casted in two-sided form with a top in the form of duck. The researchers consider the pins, as a part of the costume, attributed to the Baltic and Finnish-Ugric population, which surrounded the North Rus lands and partially was a part of the Old Rus state. Initially, through contacts with the latter, these items got to Novgorod and other destinations (in Chersonese, for example, according to experts, such things serve as an indicator of ties with suppliers of northern fur). The pin from the Sofiyivska Borshchahivka settlement obvi- ously represents a further development of the shape of these decorations: in its upper part above three petals with inserted rings there is a three-dimensional figure of a duck with its head pointing back. Analysis of lit- erature allows trace the usage of a small group of simi- lar ear-picks and pins with figures of a rooster, a dog etc. — species that have long been valued by various ethnic groups. The decoration from Sofiyivska Borsh- chahivka reflects the level of development of medieval metal-plastics, shows the cultural ties (especially along with other items presented on the site which tend to the specified region), acts as an indicator of both the high well-being of the population of medieval settle- ment structures and not yet exhausted information op- portunities of the latter. Keywords: pin with ornithomorphic top, Sofiyivska Borshchahivka, medieval metal-plastics, settlement, costume, cultural ties, Kyiv Rus. Одержано 29.11.2019 готУн ігор Анатолійович, кандидат історичних наук, науковий співробітник, Інститут археології НАН України, пр. Героїв Сталінграда, 12, Київ, 04210, Україна. hOTuN Ihor, Candidate of Historical Sciences, Research Officer, the Institute of Archaeology NAS of Ukraine, Heroiv Stalingrada ave., 12, Kyiv, 04210, Ukraine. ORCID: 0000-0002-9285-5107; e-mail: ihor_hotun@iananu.org.ua. кАЗиМір олександр Миколайович, молодший науковий співробітник, Інститут археології НАН Ук- раїни, пр. Героїв Сталінграда, 12, Київ, 04210, Ук- раїна. KAZYMIR Alexandr, Research Assistant, the Institute of Archaeology NAS of Ukraine, Heroiv Stalingrada ave., 12, Kyiv, 04210, Ukraine. ORCID: 0000-0001-8671-7077; e-mail: oleksandr_kazymir@iananu.org.ua.

Булавка із Софіївської Борщагівки

Репозитарії

Схожі ресурси