Стратегічні напрями раціонального природокористування в АПК та гарантування екологічної безпеки в соціумі
У статті показано, що економічні та екологічні проблеми взаємопов’язані і потребують комплексного вирішення шляхом екологічної орієнтації збалансованої системи раціонального природокористування в АПК. Запропоновано концептуальну модель забезпечення сталого еколого-збалансованого розвитку АПК. The ar...
Saved in:
| Published in: | Економіка природокористування і охорони довкілля |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169638 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Стратегічні напрями раціонального природокористування в АПК та гарантування екологічної безпеки в соціумі / О.М. Стефанків // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: РВПС України НАН України, 2010. — С. 259-265. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-169638 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Стефанків, О.М. 2020-06-19T10:32:43Z 2020-06-19T10:32:43Z 2010 Стратегічні напрями раціонального природокористування в АПК та гарантування екологічної безпеки в соціумі / О.М. Стефанків // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: РВПС України НАН України, 2010. — С. 259-265. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 1818-4170 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169638 330.837 : 504 : 37.03 : 504 : 35.075.5 У статті показано, що економічні та екологічні проблеми взаємопов’язані і потребують комплексного вирішення шляхом екологічної орієнтації збалансованої системи раціонального природокористування в АПК. Запропоновано концептуальну модель забезпечення сталого еколого-збалансованого розвитку АПК. The article highlights the fact that ecological and economic problems are interconnected and require complex decision by means of ecological orientation, balanced system and rational management of nature in agro-industrial complex. A conceptual model of ensuring a steady ecologically-balanced development in agro-industrial complex is suggested. В статье показано, что экономические и экологические проблемы взаимосвязаны и требуют комплексного решении путем экологической ориентации сбалансированной системы рационального природопользования АПК. Предложено концептуальную модель обеспечения устойчивого экологосбалансированного развития АПК. uk Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України Економіка природокористування і охорони довкілля Регіональні та прикладні проблеми природокористування і охорони навколишнього природного середовища Стратегічні напрями раціонального природокористування в АПК та гарантування екологічної безпеки в соціумі Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Стратегічні напрями раціонального природокористування в АПК та гарантування екологічної безпеки в соціумі |
| spellingShingle |
Стратегічні напрями раціонального природокористування в АПК та гарантування екологічної безпеки в соціумі Стефанків, О.М. Регіональні та прикладні проблеми природокористування і охорони навколишнього природного середовища |
| title_short |
Стратегічні напрями раціонального природокористування в АПК та гарантування екологічної безпеки в соціумі |
| title_full |
Стратегічні напрями раціонального природокористування в АПК та гарантування екологічної безпеки в соціумі |
| title_fullStr |
Стратегічні напрями раціонального природокористування в АПК та гарантування екологічної безпеки в соціумі |
| title_full_unstemmed |
Стратегічні напрями раціонального природокористування в АПК та гарантування екологічної безпеки в соціумі |
| title_sort |
стратегічні напрями раціонального природокористування в апк та гарантування екологічної безпеки в соціумі |
| author |
Стефанків, О.М. |
| author_facet |
Стефанків, О.М. |
| topic |
Регіональні та прикладні проблеми природокористування і охорони навколишнього природного середовища |
| topic_facet |
Регіональні та прикладні проблеми природокористування і охорони навколишнього природного середовища |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економіка природокористування і охорони довкілля |
| publisher |
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України |
| format |
Article |
| description |
У статті показано, що економічні та екологічні проблеми взаємопов’язані і потребують комплексного вирішення шляхом екологічної орієнтації збалансованої системи раціонального природокористування в АПК. Запропоновано концептуальну модель забезпечення сталого еколого-збалансованого розвитку АПК.
The article highlights the fact that ecological and economic problems are interconnected and require complex decision by means of ecological orientation, balanced system and rational management of nature in agro-industrial complex. A conceptual model of ensuring a steady ecologically-balanced development in agro-industrial complex is suggested.
В статье показано, что экономические и экологические проблемы взаимосвязаны и требуют комплексного решении путем экологической ориентации сбалансированной системы рационального природопользования АПК. Предложено концептуальную модель обеспечения устойчивого экологосбалансированного развития АПК.
|
| issn |
1818-4170 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169638 |
| citation_txt |
Стратегічні напрями раціонального природокористування в АПК та гарантування екологічної безпеки в соціумі / О.М. Стефанків // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: РВПС України НАН України, 2010. — С. 259-265. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT stefankívom strategíčnínaprâmiracíonalʹnogoprirodokoristuvannâvapktagarantuvannâekologíčnoíbezpekivsocíumí |
| first_indexed |
2025-11-27T06:00:35Z |
| last_indexed |
2025-11-27T06:00:35Z |
| _version_ |
1850803840750714880 |
| fulltext |
259
входитимуть до складу системи, крім сільського господарства та систем
поводження з відходами. Опираючись на проект Воксмана-Маркі, що уже
затверджений палатою представників, метою системи торгівлі викидами може
стати скорочення викидів ПГ на 20% до 2020 року порівняно з 2005 роком, що
дорівнює 7% зменшення викидів порівняно з 1990 – базовим роком Кіотського
протоколу. Оскільки США так і не ратифікували протокол, відкинувши
виконання зобов’язань протягом 2008–2012 років, упровадження системи
торгівлі викидами вже з 1 січня 2012 року може сприяти залученню США до
міжнародної угоди – наступника Кіотського протоколу.
З огляду на те, що існує тенденція до об’єднання світових СТВ, розвиток
регіональних систем торгівлі викидами потребує достатньо високого рівня та їх
значної уніфікації. Зважаючи на досвід зарубіжних країн, Україні необхідно
вже зараз розпочинати вивчення передумов та потенційних елементів
майбутньої національної системи торгівлі викидами. Адже приєднання
української СТВ до європейської може дати поштовх значному збільшенню
інвестицій у модернізацію стратегічних секторів економіки України, оскільки
граничні затрати на скорочення викидів на вітчизняних підприємствах все ще
залишаються нижчими, аніж на європейських.
УДК 330.837 : 504 : 37.03 : 504 : 35.075.5
О. М.СТЕФАНКІВ
Івано-франківський інститут менеджменту
Тернопільського національного економічного університету
СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РАЦІОНАЛЬНОГО
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В АПК ТА ГАРАНТУВАННЯ
ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В СОЦІУМІ
У статті показано, що економічні та екологічні проблеми взаємопов’язані і
потребують комплексного вирішення шляхом екологічної орієнтації збалансованої системи
раціонального природокористування в АПК. Запропоновано концептуальну модель
забезпечення сталого еколого-збалансованого розвитку АПК.
Ключові слова: сталий розвиток, раціональне природокористування, еколого
збалансований розвиток в АПК.
В статье показано, что экономические и экологические проблемы взаимосвязаны и
требуют комплексного решении путем экологической ориентации сбалансированной
системы рационального природопользования АПК. Предложено концептуальную модель
обеспечения устойчивого экологосбалансированного развития АПК.
Ключевые слова: устойчивое развитие, рациональное природопользование, эколого-
сбалансированное развитие в АПК.
The article highlights the fact that ecological and economic problems are interconnected
and require complex decision by means of ecological orientation, balanced system and rational
management of nature in agro-industrial complex. A conceptual model of ensuring a steady
ecologically-balanced development in agro-industrial complex is suggested.
Key words: steady development, rational management of nature, ecologically- balanced
development in agro-industrial complex.
© О. М. Стефанків, 2010
260
Організуючий вплив законів і принципів екології виявляється в царинах
буття соціуму і проявляється не лише в галузі раціонального
природокористування, а й в економіці, політиці, складних процесах
державотворення в нашій країні та глобальних стратегіях подальшого розвитку
людства.
Перехід економіки на модель сталого розвитку і подальше
функціонування на цих засадах передбачає збалансоване її зростання,
нарощування обсягів виробництва якісної і конкурентоспроможної
промислової та агропродовольчої продукції, підвищення економічної
ефективності виробничої діяльності, раціональне використання, відтворення та
охорону природних ресурсів, зниження екодеструктивного впливу
господарювання на навколишнє середовище та є необхідною передумовою
інтеграції в європейські інституції.
Для досягнення усталеного (екологічно збалансованого) розвитку
необхідна низка передумов, якими, як зазначалося в доповіді "Наше спільне
майбутнє" Міжнародної комісії з навколишнього середовища та розвитку
(1987р.), є:
• політична система, здатна забезпечити участь широкого кола
громадськості у прийнятті рішень;
• економічна система, що могла б забезпечити розширене виробництво
та технічний прогрес на власній міцній базі;
• соціальна система, спроможна зняти напруження, що виникають за
умов негармонійного економічного розвитку;
• система ефективного виробництва, орієнтованого на збереження
еколого-ресурсної бази;
• технологічна система, яка могла б стимулювати постійний пошук
нових рішень;
• міжнародна система, що сприяла б усталеності торговельних та
фінансових зв’язків;
• достатньо гнучка, здатна до самокоригування адміністративна
система.
Такий широкий діапазон передумов для переорієнтації системи сучасного
матеріало- та енергоємного, екологічно небезпечного природокористування
відображає масштабність завдань, що постали перед окремою державою і
людством загалом.
Однак драматизм полягає в тому, що попри всі зусилля світової науки ми
не маємо готових моделей сталого розвитку суспільства (більше того, зараз
існує понад 30 визначень стійкого розвитку, внаслідок чого немає чіткого
тлумачення його суті), а господарська діяльність здійснюється за рахунок
природи та майбутніх генерацій. Ще на Конференції ООН з навколишнього
середовища та розвитку в Ріо-де-Жанейро (1992 р.) відзначалося, що модель
розвитку індустріальних країн, які досягли прогресу за рахунок використання
"чужих" природних ресурсів, ціною забруднення навколишнього середовища,
втрачатиме свою життєздатність у міру вичерпування ресурсно-екологічного
261
потенціалу планети. Модель т.зв. споживчого суспільства безперспективна і
веде до катастрофи.
Тому найактуальнішими в умовах сьогодення є проблеми гармонізації
взаємодії суспільства і природного середовища, раціоналізації використання
природно-ресурсного потенціалу, економічних механізмів екологобезпечного
природокористування. Визначена концепція та її критерії активно
розробляються зарубіжними і вітчизняними вченими. Так, академік А. Д. Урсул
у книзі "Шлях до ноосфери" пропонує інтерпретацію концепції виживання і
стійкого розвитку, яка може бути методологічним обґрунтуванням переходу до
нової моделі розвитку і його ноосферної орієнтації [1, с. 41].
Незважаючи на глибоку кризову ситуацію, в якій перебуває наша країна в
нинішньому періоді, робиться усе для того, щоб у майбутньому Україна
перейшла до стійкого екологічно орієнтованого розвитку. Соціологічні
дослідження показують, що людство все більше усвідомлює свою
відповідальність за екологічний стан довкілля та невідкладне розв’язання цих
проблем. Так, за даними вивчення масової свідомості населення європейської
частини країн з проблем екології людини, 86% опитаних вважають, що
забруднення навколишнього середовища загрожує існуванню населення; 87% –
можливим повторення і в інших районах аварії, подібної Чорнобильській; 85%
– висловили незгоду з твердженням: "Захист навколишнього середовища заради
економічного розвитку країни"; 82% населення погоджуються віддати частину
своїх заощаджень на потреби довкілля за умови, що ці гроші будуть
використані за призначенням [2, с. 16].
Таким чином, як об’єктивний екологічний стан, так і наведені емпіричні
дані свідчать про важливість розгляду стратегічних напрямів раціонального
природокористування, зокрема в АПК, та гарантування екологічної безпеки в
соціумі.
Розробці основних теоретико-методологічних засад раціонального
природокористування й охорони навколишнього середовища, визначення
шляхів практичного вдосконалення системи природокористування в АПК
присвячені роботи І. К. Бистрякова, П. П. Борщевського, Б. М. Данилишина,
Я. В. Коваля, А. С. Лисецького, О. Г. Мордвінова, М. А. Лендєла,
Л. Я. Новаковського, А. Я. Сохнича, В. М. Трегобчука, Л. Г. Чернюк,
А. М. Третяка, М. А. Хвесика, Є. В. Хлобистова, І. Д. Якушика.
На нинішньому етапі розвитку АПК у зв’язку з широким упровадженням
інтенсифікації виробництва, недосконалістю економічного механізму
природокористування, зменшенням фінансування на потреби охорони природи,
невиконанням природоохоронного законодавства, порушенням технології
виробництва сільськогосподарських культур тощо збільшилось техногенно-
антропогенне навантаження, особливо на земельні та інші природні ресурси
країни, її окремих регіонів. На необхідності поглибленого дослідження цих
проблем справедливо наголошувалось у працях названих дослідників.
Зокрема, детальнішого опрацювання потребують питання узагальнення
теоретико-методологічних аспектів природокористування АПК країни та її
регіонів, удосконалення основних напрямів організації екологобезпечного
262
агропромислового виробництва, раціоналізації використання складових
ресурсного потенціалу регіону.
Дослідження показали, що основу вдосконалення системи використання
земель у регіоні повинні становити природні (ландшафтно-екологічні)
особливості кожної конкретної ділянки (детальна характеристика рельєфу,
ґрунтового покриву, мікрокліматичного режиму тощо), які стануть
визначальними при виборі способу її використання. Ландшафтно-екологічна
структуризація території допоможе поєднати природне розмаїття із
сільськогосподарським навантаженням та зберегти можливості відновлюваних
процесів ґрунтового покриву.
Основою надійного захисту земель від ерозії та запорукою раціонального
використання земель і, як результат, підвищення врожаїв
сільськогосподарських культур має стати розробка проектів землеустрою з
КМОТ. Для цього кожне сільськогосподарське підприємство, яке використовує
еродовані землі, повинне це робити в подальшому тільки відповідно до
розроблених та затверджених проектів.
Важливою складовою, що забезпечує розвиток АПК на засадах сталості
сільськогосподарського виробництва, створення сприятливих умов для праці і
життя населення регіону, є визначення стратегічних параметрів раціонального
використання та охорони природних ресурсів АПК в координатах ринково-
інноваційних перетворень. Концептуальні засади їх формування включають
наступні положення:
• створення спеціальної системи моніторингу якості ґрунтів і ґрунтового
покриву;
• здійснення сільськогосподарської діяльності в межах раціонального
обсягу щодо ємності екосистем;
• реалізація стратегії ефективного використання природної родючості
ґрунтів завдяки виваженому управлінню оборотом земель;
• виділення серед протиерозійних заходів нового технологічного
способу обробітку ґрунтів зі зменшеною глибиною і суміщенням операцій, а
саме за рахунок збереження на поверхні землі рослинних решток і стерні,
внаслідок чого змив і втрати поживних речовин зменшуються у 5–10 разів;
• навіть у вузькоспеціалізованих господарствах дотримання сівозмін,
хоча й з порівняно короткою ротацією культур (сівозміни повинні включати
стратегічні для регіону культури: озимі й ярі зернові, просапні – цукровий
буряк, картоплю, кукурудзу та ін., набір яких буде визначатися також
спеціалізацією господарства, наявністю матеріально-технічної бази,
переробних підприємств, розташованістю до ринків збуту тощо);
• цілковитий перехід на екологозбалансовані ґрунтозахисні технології з
контурно-меліоративною та мозаїчною організацією території;
• упровадження напівінтенсивної системи ведення господарства із
застосуванням частково хімічних і переважно біологічних засобів,
ресурсоощадних і екологобезпечних методів господарювання, а також
широкомасштабний розвиток органічного сільського господарства;
263
• інвентаризація всіх лісів регіону, їх екологічного й лісогосподарського
стану, сертифікація лісових господарств, оголошення всіх залишків пралісів
заповідними чи заказними або зарезервованими; започаткування переходу на
оптимальне поєднання вибіркових, поступових та суцільних способів рубок;
• здійснення лісовідновлюваних робіт: проектування оптимального
породного складу насаджень; вікової структури лісових екосистем,
реконструкція похідних і малоцінних насаджень; заліснення непокритих лісом
площ і лісосік, раніше розораних земель та неужитків, схилів крутизною більше
10°;
• заборона вирубку чагарників на крутих схилах для розширення орних
площ, під сінокоси та пасовища; створення лісових водоохоронних смуг уздовж
берегів річок як структурного елементу агроландшафту, що поруч з іншими
заходами вирішували б проблеми попередження ерозії ґрунту;
• заліснення та залуження еродованих пасовищ;
• у межах прибережних захисних смуг виключення оранки, випасання
худоби, будь-якого будівництва, для захисту берегової зони від розмивання
створення камінних пасм, лісових насаджень;
• перехід від спонтанного використання річок до їх грамотної
інженерної експлуатації на основі комплексного басейнового підходу;
• для запобігання хімічному забрудненню водойм забезпечення
повторного використання заакумульованих дренажних вод. Зволоження
осушених земель цими водами дає змогу повернути в середньому на 1 га
сільськогосподарських угідь 20–70 кг азоту, 15–20 калію, 50–150 кг кальцію і
300–400 м3 води, що сприяє підвищенню врожайності сільськогосподарських
культур.
Світова й вітчизняна практики господарювання в АПК свідчать, що
економічний розвиток і питання охорони навколишнього природного
середовища є взаємозалежними, тобто економічні й екологічні проблеми
взаємопов’язані та потребують комплексного вирішення шляхом екологічної
орієнтації збалансованої системи раціонального природокористування.
У цьому контексті актуальним є обґрунтування основних напрямів,
виявлення резервів та визначення шляхів підвищення ефективності
використання природних ресурсів, оздоровлення довкілля через систему
діяльності з поглиблення вивчення, освоєння, покращення використання,
збереження та розширеного відтворення й охорони природно-ресурсного
потенціалу АПК.
Стратегія ресурсно-екологічної безпеки аграрного виробництва повинна
орієнтувати товаровиробників на природно-ресурсну економію та мінімізацію
антропогенних навантажень на навколишнє середовище.
Нами запропонована модель сталого екологозбалансованого розвитку
АПК, що включає чотири функціональні блоки, кожний з яких має свої
завдання, які в комплексі забезпечують ефективний бажаний результат (рис.).
264
Рисунок. Концептуальна модель забезпечення сталого екологозбалансованого
розвитку АПК
Формування національного інформаційного простору щодо питань продовольчого забез-
печення населення, екополітики та збереження довкілля
Координація екологічного моніторингу й управління даними в межах функціонування на-
ціональної системи моніторингу як основа прийняття управлінських рішень
Використання висновків екологічної оцінки планів і програм розвитку аграрної економі-
ки при видачі дозволів на використання природно-ресурсного потенціалу, складанні й
оцінці заявок на одержання дозволів на викиди і скиди шкідливих речовин
Аналіз та прогнозування екологічних ризиків для запобігання забрудненню навколишньо-
го середовища
Оптимізація якості довкілля, розробка системи оцінки збитків природно-ресурсного поте-
нціалу за витратами на його відтворення та охорону
2. Правові аспекти управління екологозбалансованого розвитку АПК
Створення системи державного регулювання процесів природокористування (зокрема,
ресурсовикористання, ресурсоспоживання, охорони природи, відтворення природних
ресурсів, перетворення природи)
Реформа системи видачі дозволів: перехід до видачі комплексних дозволів для великих
забруднювачів за принципом єдиного вікна
Удосконалення законодавчих і нормативних документів, спрямованих на регулювання
процесів природокористування в АПК для створення умов раціонального використання,
охорони й відтворення природних ресурсів, збереження природних агроландшафтів
3. Економічні важелі та стимули реалізації виробленої стратегії
Підвищення та диференціація ставок системи платежів за нераціональне природокористу-
вання, понадлімітне використання природних ресурсів, забруднення навколишнього приро-
дного середовища до економічно невигідного рівня для суб’єктів аграрного
господарювання, що стимулює екологізувати свою діяльність; диференціація штрафів
залежно від агроекологічних порушень та якісних характеристик земель
Стимулювання впровадження ресурсозберігаючих та енергоефективних технологій шляхом змі-
ни амортизаційної політики, надання податкових пільг, дотацій, субсидій, пільгового кредитуван-
ня, застосування лізингу; залучення іноземних інвестицій для реалізації ефективної природоохо-
ронної політики; широке впровадження екологічного страхування
Поступовий перехід до стягування природної ренти, перенесення акценту з податку на
результати праці на податок з використання природних ресурсів
4. Організація структури управління еколого-збалансованого розвитку АПК
1. Інформаційне забезпечення реалізації переходу АПК до сталого розвитку
Створення ефективного механізму міжвідомчого співробітництва в галузі реалізації ефективної
природоохоронної політики; удосконалення діяльності міжвідомчих координаційних органів;
застосування екологічного управління, аудиту та сертифікації продукції АПК
Розвиток міжнародного співробітництва, упровадження позитивного досвіду раціональ-
ного природокористування високорозвинених країн у практику господарювання АПК в
Україні, міжнародна технічна допомога
265
В основу моделі закладено стратегічні параметри раціонального
використання та охорони природних ресурсів АПК як важливої складової
переходу галузі на принципи сталого сільськогосподарського виробництва та
гарантування екологічної безпеки регіону.
Дестабілізація фінансової системи, неплатоспроможність підприємств,
гіперінфляція та інші явища зумовили спад виробництва та інвестиційної
активності, що, у свою чергу, ускладнило здійснення роботи з охорони та
оздоровлення довкілля. Багато підприємств намагаються вирішити свої
проблеми шляхом хижацького використання природних ресурсів, що становить
загрозу виснаження природно-ресурсного потенціалу держави загалом і в АПК
зокрема.
Зазначимо, що низка заходів із запропонованої моделі вже реалізована,
зокрема: введення системи платного використання природних ресурсів, система
санкцій, заснована за принципом "забруднювач платить", функціонування
екологічної експертизи та ін. Але ці заходи не дають належного ефекту через
існуючі проблеми, а саме: недосконалість організаційно-економічного
механізму природокористування, особливо на реальному рівні, невпинна
перебудова державних структур управління, а також управління природними
ресурсами, а також низький рівень еколого-економічної відповідальності по
всій гілці вертикалі: державних органів, суспільних організацій тощо, зокрема
від тих, хто створює нову екологічну техніку, ресурсозберігаючі, маловідходні
та безвідходні технології, до тих, хто застосовує науково-технічні досягнення у
практиці, а також і безвідповідальність частини населення.
Аналіз сучасного механізму управління охороною навколишнього
середовища в АПК виявив відсутність належно впорядкованої нормативної
бази на права власності на землю, води, ліси, нормативно-правового
закріплення усуспільненої природної ренти, механізму запобігання вилучення
із господарського використання земель, які відносяться до захисних зон водойм
та коридорів екомережі, практики реалізації не лише принципу "забруднювач
платить", а й правила "забруднювач платить тому, кому фактично завдав
шкоди", дієвих механізмів забезпечення виконання екологічного законодавства
та відповідних ратифікованих міжнародних угод щодо захисту природного
середовища, інформування населення про стан довкілля тощо. Вирішення цих
проблем є обов’язковою передумовою формування дієвого організаційно-
економічного механізму управління природокористуванням в АПК.
Екологічне планування використання агроресурсного потенціалу, що
визначає цілі, завдання та механізми, спрямовані на підвищення його
ефективності, є важливим елементом управління природокористуванням в
АПК. Воно передбачає формування стратегічних параметрів раціонального
використання й охорони природних ресурсів та розвитку агропромислового
виробництва на засадах сталості.
Література
1. Урсул А.Д. Путь в ноосферу: концепции выживания и устойчивого развития
человечества / А.Д. Урсул. – М.: Луч, 1993. – 41 с.
2. Один мир для всех. Контуры глобального сознания / [пер с нем.]. – М.: Прогресс,
1990. – 16 с.
|