Причини смертності населення містечка Пирятина у першій половині ХІХ ст. (за матеріалами метричних книг)
У статті на основі даних метричних книг розглядаються основні демографічні характеристики смертності населення містечка Пирятина першій половині ХІХ ст. (такі як загальний коефіцієнт смертності, розподіл померлих за віковими групами, сезонність смертності). Проведено загальний аналіз причин смертн...
Saved in:
| Published in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Date: | 2019 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2019
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169732 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Причини смертності населення містечка Пирятина у першій половині ХІХ ст. (за матеріалами метричних книг) / А. Подгорна // Краєзнавство. — 2019. — № 3. — С. 93-106. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859593528097636352 |
|---|---|
| author | Подгорна, А. |
| author_facet | Подгорна, А. |
| citation_txt | Причини смертності населення містечка Пирятина у першій половині ХІХ ст. (за матеріалами метричних книг) / А. Подгорна // Краєзнавство. — 2019. — № 3. — С. 93-106. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | У статті на основі даних метричних книг розглядаються основні демографічні характеристики
смертності населення містечка Пирятина першій половині ХІХ ст. (такі як загальний коефіцієнт смертності, розподіл померлих за віковими групами, сезонність смертності). Проведено загальний аналіз
причин смертності, а також виокремлено основні причини смерті для різних вікових груп (1-річні діти,
діти від 2 до 14 років, дорослі, літні особи) та простежено сезонний розподіл причин смерті у цих вікових групах.
The article deals with the main demographic characteristics of the mortality of the population of the town
of Pyriatyn in the first half of the nineteenth century (such as the overall mortality rate, the distribution of
deaths by age group, seasonality of mortality) based on the data of metrical books. It conduct general analysis
of the causes of mortality and the main causes of death for different age groups (1-year-old children, children
from 2 to 14 years old, adults, elderly people) and a seasonal distribution of causes of death in these age
groups.
So, the division of the dead into the age groups shows that more than half of them were children under
the age of 14, about one third were adults, and about 13% were elderly. This age stucture can be considered
as typical. The seasonal mortality in these age groups was different: for children peak mortality fell on April,
July-August and December, for adults - January-March. In general the most often Pyriatyn’s inhabitants died
of respiratory diseases (the most common was tuberculosis), infection diseases (the main of them was smallpox)
and fever.
The main causes of children’s mortality were infectious diseases such as smallpox and measles, as
well as tuberculosis, cough, colds, diarrhea. In group of 1-yer-old children the big part of records (around
40%) were marked as «children`s disease». The main mortality causes in age group of adults were fever
and tuberculosis and to less extent smallpox. Among people over the age of 60 more than half were died
of «elderly and weakness», among the rest the most common was fever and tuberculosis, as well as in the
adults group.
|
| first_indexed | 2025-11-27T17:18:11Z |
| format | Article |
| fulltext |
93
УДК 314.14(477.53) «182»
Анастасія Подгорна (м. Полтава)
магістр історії та археології,
науковий співробітник Полтавського
національного педагогічного
університету ім. В. Г. Короленка
E-mail: Podgornayaan95@gmail.com
ORCiD: https://orcid.org/0000-0002-3515-4830
Причини смертності населення містечка Пирятина
у першій половині ХІХ ст. (за матеріалами метричних книг)
У статті на основі даних метричних книг розглядаються основні демографічні характеристики
смертності населення містечка Пирятина першій половині ХІХ ст. (такі як загальний коефіцієнт смер-
тності, розподіл померлих за віковими групами, сезонність смертності). Проведено загальний аналіз
причин смертності, а також виокремлено основні причини смерті для різних вікових груп (1-річні діти,
діти від 2 до 14 років, дорослі, літні особи) та простежено сезонний розподіл причин смерті у цих ві-
кових групах.
Ключові слова: смертність, дитяча смертність, населення, захворюваність, метричні книги.
Anastasiia Podhorna (Poltava)
Master of History and Archeology,
Research Fellow of
Poltava V. G. Korolenko National Pedagogical University
E-mail: Podgornayaan95@gmail.com
ORCiD: https://orcid.org/0000-0002-3515-4830
Causes of mortality in the Pyriatyn town in the first half
of the nineteenth century. (based on metric books)
The article deals with the main demographic characteristics of the mortality of the population of the town
of Pyriatyn in the first half of the nineteenth century (such as the overall mortality rate, the distribution of
deaths by age group, seasonality of mortality) based on the data of metrical books. It conduct general analysis
of the causes of mortality and the main causes of death for different age groups (1-year-old children, children
from 2 to 14 years old, adults, elderly people) and a seasonal distribution of causes of death in these age
groups.
So, the division of the dead into the age groups shows that more than half of them were children under
the age of 14, about one third were adults, and about 13% were elderly. This age stucture can be considered
as typical. The seasonal mortality in these age groups was different: for children peak mortality fell on April,
July-August and December, for adults - January-March. In general the most often Pyriatyn’s inhabitants died
of respiratory diseases (the most common was tuberculosis), infection diseases (the main of them was smallpox)
and fever.
The main causes of children’s mortality were infectious diseases such as smallpox and measles, as
well as tuberculosis, cough, colds, diarrhea. In group of 1-yer-old children the big part of records (around
40%) were marked as «children`s disease». The main mortality causes in age group of adults were fever
and tuberculosis and to less extent smallpox. Among people over the age of 60 more than half were died
of «elderly and weakness», among the rest the most common was fever and tuberculosis, as well as in the
adults group.
Key words: mortality, infant mortality, population, morbidity, metric books.
3’2019Анастасія Подгорна К Р А Є З Н А В С Т В О
94
Історичне дослідження смерті і смертності
має багато напрямків. З одного боку – антропо-
логічні дослідження сприйняття смерті особою
чи суспільством, уявлення про смерть та потой -
біч не життя, уявлення про «хорошу» та «злу/
наглу» смерть. З іншого – дослідження смерт -
ності як складова історико-демографічних дослі -
джень (у різному масштабі – від окремої невели-
кої популяції, до загальних тенденцій населення
великого регіону чи країни загалом). Також тема
смертності є тісно пов’язаною із питаннями здо-
ров’я населення, захворюваності, а звідси – спо-
собів лікування, довіри до офіційної медицини і
уявлень про хвороби та що її спричиняє.
У даному дослідженні нас в першу чергу ці-
кавить розгляд причин смерті населення міс-
течка Пирятина як типового повітового центру
Лівобережної України, а також їх взаємозв’язок
з сезонним розподілом смертності як загалом,
так і для різних вікових груп. Також буде розгля-
нуто основні демографічні параметри смер-
тності досліджуваної популяції (такі як загаль-
ний коефіцієнт смертності, повіковий розподіл
померлих, сезонність смертності).
Дослідження смертності з історичної пер-
спективи є на даний момент в Україні малопоши-
реними. Основною працею, що розглядає смерт -
ність в історико-демографічному аспекті в Україні
є книга Олени Замури «Великий шаленець:
смерть і смертність в Гетьманщині XVIII ст.».
Також докладному розгляду дитячої смертності у
Гетьманщині присвячено один із розділів книги
Ігоря Сердюка «Маленький дорослий. Дитина і
дитинство в Гетьманщині XVIII ст.» (проте, через
особливості джерел, причини смерті у цих працях
не розглядаються). Причинам смертності насе-
лення окремих локальних спільнот на українській
території у ХІХ ст. присвячено статті Світлани
Бойченко, Ольги Хабарової, Ольги Кригіної.
Також із даної теми важливими є напрацювання
польських істориків Цезарія Кукльо, Гражини
Лічбінської, Анни Мьодушевської. Захворюва-
ність та стан здоров’я населення Полтави та ста-
рообрядницьких слобод Стародубщини розглядав
Юрій Волошин (але, оскільки ці дослідження
зроблені на основі зовсім іншого типу документів,
у них аналізується живе населення). Для розу-
міння тогочасної медичної термінології цінною
була праця Ганни Дидик-Меуш «Українська ме-
дицина. Історія назв».
Джерелами є метричні книги Соборної Різ-
дво-Богородицької та Успенської церков міс-
течка Пирятина за 1834-1838 рр.1, а особливо їх
третя частина «Про померлих». Тут варто відмі-
тити, що на цей час у Пирятині було усього
4 церкви, тож розрахунками буде охоплено
близько половини населення містечка. Також не
варто забувати, що професійна медична термі-
нологія у цей період ще проходила період фор-
мування2, з одного боку, а з іншого – записи у
метриках, в тому числі і щодо причин смерті,
робив священик, а не професійний лікар, тож,
по-перше, зафіксовані записи можуть відобра-
жати не так реальну картину причин смертності,
а радше рівень медичних знань та уявлень про
хвороби у суспільстві; по-друге, частина записів
фіксують лише певний симптом, що може вка-
зувати на різні захворювання, або загалом є до-
сить «розмитим» для ідентифікації.
Загалом за означений період у аналізованих
метриках є записи про смерть 509 осіб. Форму-
ляр метрик передбачав фіксацію порядкового
номеру запису (окремо для чоловіків і жінок),
дати смерті та поховання (окремо), прізвища та
імені небіжчика, для дітей – аналогічні дані
батька (або матері), вік померлого (теж окремо
для чоловіків та жінок), причину смерті, пріз-
вище та ім’я священика, що проводив таїнства
та місце поховання. У нашому ж випадку, ос-
кільки йдеться про першу половину ХІХ ст., фік-
сація причин смерті була майже повною – охоп-
лювала 98% записів (500 з 509).
Загальний коефіцієнт смертності3 складав
60,5‰, що є значно вищим за показники, розра-
1 Державний архів Полтавської області (ДАПО), ф. 801, оп. 1, спр. 3394, 20 арк.; спр. 3511, 20 арк.; спр.
3631, 13 арк.; спр. 3799, 14 акр.; спр. 3914, 49 арк.
2 Хоч авторка прямо про це і не пише, та це випливає із ознайомлення з Г. Дидик-Меуш Українська меди-
цина. Історія назв. назв / Ганна Дидик-Меуш. Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН Ук-
раїни, 2008. 400 с.; Хабарова А. Названия болезней и их симптомов в метрических книгах первой половины
XIX века Тюменского духовного правления // Круг идей: междисциплинарные подходы в исторической ин-
форматике. Москва, 2008. С. 115–133.
3 Загальний коефіцієнт смертності становить відношення кількості померлих (М) до середньої чисель-
ності населення за рік (Р), обраховується за формулою: – узято з Замура О. Великий шаленець: смерть і
смертність в Гетьманщині XVIII ст.: монографія / О. Ю. Замура. К. : К. І. С., 2014. С. 99.
Причини смертності насе лення містечка Пирятина
у першій половині ХІХ ст. (за матеріалами метричних книг)
95
4 3 Загальний коефіцієнт смертності становить відношення кількості померлих (М) до середньої чисель-
ності населення за рік (Р), обраховується за формулою: – узято з Замура О. Великий шаленець: смерть і
смертність в Гетьманщині XVIII ст.: монографія / О. Ю. Замура. К. : К. І. С., 2014. С. 99.
5 Сердюк І. Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині XVIII ст. / Ігор Сердюк. Київ:
К. І. С., 2018. С. 220.
6 Миронов Б.Н. Социальная история России периода империи (XVIII – начало ХХ века). Т. 1: Генезис
личности, демократической семьи, гражданского общества и правового государства/ Б. Н. Миронов. СПб:
«Дмитрий Буланин», 2003. С. 190.
7 Замура О. Вказ. праця. С. 85; 213-214.
8 Сердюк І. Вказ. праця. С. 220.
ховані О. Замурою для сіл Переяславського
полку (30–39‰)4, І. Сердюком для містечка Яре-
ськи Миргородського полку (35,2‰)5 та Б. Мі-
роновим для Європейської частини Росії у пер-
шій половині ХІХ ст. (35‰)6. Проте, цілком
можливо, що такий показник смертності міг
бути збігом, через розгляд невеликого часового
проміжку. У будь-якому разі, аби говорити про
кризу смертності у цей час необхідні дослід-
ження ширшого хронологічного відрізка.
За віковим розподілом померлих абсолютну
більшість становили діти до 14 років (54,5%), а
група 1-річних дітей складала 29,2%. Дорослі
(15-59 років) становили 31,9% померлих, а
особи літнього віку – 13,6%. Ця ситуація дуже
близька до описаної вже згадуваною О. Замурою
(56% – 28% – 14%)7 та І. Сердюком для містечка
Яресьок (55% – 36% – 9%)8, тож загалом вида-
ється, що була типовою.
Сезонність смертності, графічно представ-
лена на рисунку 1, відрізнялася для різних ві-
кових груп. Серед дітей, як 1-річних, так і у віці
2-14 років, вона була приблизно однаковою.
Перший серйозний пік смертності припадав на
квітень, після чого наступав незначний спад, у
червні дещо підвищувалася смертність дітей
2-14 років, але наступний, найбільший пік
смертності у обох групах припадав на серпень.
Далі, впродовж осінніх місяців смертність пе-
ребувала на відносно низькому рівні, з наступ-
ним підвищенням у грудні. Для дорослих ха-
рактерними були піки смертності у січні та
березні, решту року графік являв собою майже
пряму лінію. Найбільш контрастною була се-
зонність смертності серед осіб старшого віку –
збільшення смертності припадали на січень,
квітень, червень, грудень, з різкими спадами
між ними (можливо, через невелику вибірку
таких осіб).
Для позначення причин смерті було вико-
ристано 43 різних формулювання. Їх розподіл за
категоріями та частота вживання представлені у
таблиці 1.
Рис. 1 Сезонність смертності різних вікових груп
3’2019Анастасія Подгорна К Р А Є З Н А В С Т В О
96
«Загальні вікові» причини 21,6% 108
Дитяча 45
Родимець 18
Передчасні пологи 2
Старість 43
Гарячка 14,8% 74
Хвороби органів дихання 29,4% 147
Туберкульоз (сухоти/чахотка) 77
Застуда 33
Кашель 28
Запалення легень 3
Задуха 4
Пухлина в горлі 1
Обкладення горла 1
Інфекційні хвороби 23,6% 118
Віспа 87
Кір 23
Золотуха 3
Лихоманка 2
Жовтянка 1
Нервова гарячка (тиф) 2
Захворювання серцево-судинної системи 1,4% 7
Грудна хвороба 4
Колоття в грудях 1
Біль у грудях 1
Запал у грудях 1
Захворювання органів шлунково-кишкового тракту 3,2% 16
Пронос 11
Коліки 2
Внутрішні спазми 1
Запалення кишок 1
Жовчна хвороба 1
Пологи і «жіночі» хвороби 1,4% 7
Пологи 5
Маточні припадки 2
Таблиця1
Загальний огляд причин смерті населення містечка Пирятина у 1834 –1838 рр.
Причини смертності насе лення містечка Пирятина
у першій половині ХІХ ст. (за матеріалами метричних книг)
97
Основними причинами смертності насе-
лення Пирятина були хвороби органів дихання,
інфекційні хвороби, гарячка та стани, пов’я -
зані з віком особи – разом на ці причини при-
падало майже 90% летальних випадків. Решта
причин траплялися значно рідше. Важливо від-
мітити і те, що за 5 аналізованих років у Пиря-
тині сталося 4 нещасні випадки, які становлять
менше 1% від загальної кількості смертей та
не зафіксовано жодного вбивства.
Найчастіше причинами смерті мешканців
Пирятина ставали хвороби органів дихання –
29,4%. З них найбільшу частку смертей спри-
чиняв туберкульоз. Впадає в око, що на позна-
чення цієї хвороби у метриках вживали 2 тер-
міни: «чахотка» і «сухоти», при чому це явище
не було безсистемним. «Сухоти» застосову-
вали майже виключно для дітей, тоді як «ча-
хотка» – для дорослих і літніх осіб. Причину
такої різниці у термінах з’ясувати поки що не
вдалося. Частка цих захворювань разом скла-
дала 15,2%.
Висока смертність від туберкульозу була по-
ширеним явищем того часу. Звичайно, необхідно
з великою обережністю проводити порівняння,
бо окрім багатьох факторів, що мали вплив на
захворюваність популяції певної місцевості,
важливими можуть бути відмінності у рівні ді-
агностики та у термінології записів між різними
місцевостями. Однак, беручи до уваги ці мо-
менти, зауважимо, що у місті Чернігові у ХІХ ст.
смертність від туберкульозу коливалася у межах
10–13%9, у Варшаві у першій половині ХІХ ст.
– 18,3%10, у містечку Хорощ у північно-східній
Польщі у другій половині XVIII ст. – першій по-
ловині ХІХ ст. – близько 13%11, у Познані у дру-
гій половині ХІХ ст. – коливалася у межах 13–
15%12, хоча у Маріуполі у 80-х роках ХІХ ст.
Захворювання нервової системи 1% 5
Апоплексичний удар 4
Параліч 1
Інші 2,8% 14
Гарячка і запертя сечі 1
Водяна хвороба 9
Ломотна хвороба 1
Пухлина 1
Запалення 2
Нещасні випадки 0,8% 4
Утоплення 2
Травми 1
Загризена скаженою собакою 1
Закінчення таблиці 1
Загальний огляд причин смерті населення містечка Пирятина у 1834 –1838 рр.
9 Бойченко С. Основні причини та фактори смертності населення Чернігова (за матеріалами метричних
книг ХІХ – початку ХХ ст.) // Сіверянський літопис. 2016. № 4. С. 49.
10 Kuklo, Cezary Demografia Rzeczypospolitej przedrozbiorowej / Cezary Kuklo ; Instytut Historii Polskiej
Akademii Nauk. — Warszawa : Wydawnictwo DiG, 2009. – S. 414.
11 Mioduszewska Anna Umieralność w Polsce pólnocno-wschodniej w drugiej połowe połowie XVIII wieku i
w pierwszej połowie XIX wieku. Przyczynek do analizy socio-demograficznej / Choroba i śmierćw perspektywe
społecznej w XIII – XXI wieku / Pod red. Dariusza K. Chojeckiego, Edwarda Włodarczyka. – Warszawa: DiG,
2010. S. 178.
12 Liczbińska G. Umieralność i jej uwarunkowania wśród katolickiej i ewangelickiej ludności historycznego
Poznania. – Poznań: Biblioteka Telgte, 2009. S. 70; 76.
смертність від туберкульозу становила лише
5,4%13. Загалом, епідемія туберкульозу у Європі
розпочалася у XVII ст. і в подальшому смер-
тність від нього була постійно високою. У другій
половині XVIII–першій половині XIX ст. тубер-
кульоз був основною причиною смертності на-
селення більшості європейських міст14.
Значну смертність, серед інших хвороб ор-
ганів дихання, спричиняла застуда (6,5% усіх),
для позначення якої також вживали також фор-
мулювання «застудна гарячка» та «застуда і ка-
шель». Кашель, як самостійна причина смерті,
був вказаний у 5,6% записів. Але, конкретніше
визначити захворювання, що спричинило
смерть у цих випадках не можна, бо кашель є,
власне, симптом усіх хвороб органів дихання,
зокрема і сухот15. На це вказує і вживання 1 раз
формулювання «сухоти і кашель». Інші хвороби
органів дихання: запалення легень, задуха, пух-
лина в горлі, обкладення горла – траплялися
значно рідше.
Інфекційні хвороби стали причиною 23,6%
смертей. Основною серед них, та і загалом хво-
робою, що забрала найбільше життів за означе-
ний період, була віспа – її частка складає 17,4%
від загальної смертності. Важливо відмітити, що
абсолютна більшість жертв були дітьми (79%).
Вірогідно, що у досліджуваній популяції віспа
була ендемічною хворобою. У цьому випадку
вірус постійно присутній у популяції і більшість
жертв недуги становлять діти. Кількість хворих
може широко коливатися, з піками щокілька
років, коли народжується велика кількість дітей
без імунітету до хвороби16. Так само і за аналі-
зованими метриками видається, що захворюва-
ність не була постійною – у метриках вперше
віспа зустрічається у 1836 р., і надалі до 1838 р.
набирає обертів.
Варто також зазначити, що у Російській ім-
перії у цей час намагалися впровадити заходи по
боротьбі з цим захворюванням. 3 травня 1811 р.
було видано указ «Про розповсюдження щеп-
лення коров’ячої віспи в губерніях», згідно якого
по всій імперії утворювалися віспяні комітети,
які мали займатися вакцинацією17. У 1812 р. по
духовним консисторіям було розіслано указ, про
розробку форми звітності про кількість дітей,
народжених, і померлих без щеплення віспи по
півріччях, з пропозицією стягнень зі священиків,
що не будуть подавати рапорти18. У 1824 р. було
видано ще один імператорський указ, про
обов’язок священників звітуватися про кількість
народжених дітей, тих, що щепили віспу, без
щеплення і померлих від віспи19. Цікавими у
цьому плані є рапорти благочинних про кіль-
кість дітей, що померли від натуральної віспи за
1837 рік (у якому, до речі, благочинні апелювали
вже до указу від 1833 року). У рапортах за
обидва півріччя Пирятинський благочинний
протоієрей Федір Трипольський (священик Різ-
дво-Богородицької соборної церкви містечка
Пирятина) звітує, що у всій його благочинії за
рік не було жодної померлої від віспи дитини20.
Проте, у метриках Успенської церкви Пирятина
за 1837 р. знаходимо 10 померлих від віспи
дітей, віком до 14 років (загалом за цей рік від
віспи у цій парафії померло 22 особи).
Також у 1829 р. Полтавська лікарська управа
видала положення, згідно з яким на повітових
лікарів покладався обов’язок запрошувати свя-
щено- і церковнослужителів до проведення
дітям щеплень натуральної віспи. У 1831 р. Пи-
рятинський повітовий лікар звернувся до Пиря-
тинського духовного правління з проханням ро-
зіслати відповідну пропозицію до священо- і
церквонослужителів Пирятинського повіту від
3’2019Анастасія Подгорна К Р А Є З Н А В С Т В О
98
13 Кригіна О.В. Метричні книги як джерело демографічної інформації: частина третя «Про померлих» //
Історичні і політологічні дослідження. – № 3 4 (57 58). 2014. С. 150.
14 Kennet F. Kiple Helth and disease / Encyclopedia of European social historyfrom 1350 to 2000. Volume 2 /
Editor in Chief Peter N. Stearns. – New York: Charles Scribner’s Sons, 2001. 2017. P. 213.
15 Дидик-Меуш Г. Вказ. праця. С. 270-271.
16 Glynn Ian, Glenn Jenifer The life and death of smallpox. London : Profile books, 2005. P. 13.
17 Масленникова В.А. История оспопрививания в Таврической губернии вов торой половине XIX – начале
ХХ вв. (по материалам губернского и уездных земских собраний) // Культура народов Причерноморья. 2014.
№ 278, Т. 2. С. 142.
18 ДАПО, ф. 801, оп. 2, спр. 172, 4 арк.
19 Там само, спр. 334, 6 арк.
20 Там само, спр. 461, 5 арк.; спр. 469, 19 арк.
Причини смертності насе лення містечка Пирятина
у першій половині ХІХ ст. (за матеріалами метричних книг)
99
імені духовного правління, апелюючи до того,
що указ лікарської управи не виконується. На
жаль, у документі є відповідь лише одного бла-
гочинного – Василя Лунієвича (усього у цей час
було 5 благочиній; відповіді інших або не збе-
реглися, або загалом не були надіслані). У його
благочинії таке бажання виявила лише 1 людина
– священник Семен Миронович з с. Ковалівки,
інші - відмовилися21.
Іншою інфекційною хворобою, що спричи-
нила значні летальні наслідки був кір (4,6% від
загальної кількості). Смертність від нього трап-
лялася лише у вікових групах дітей (від 1 до 14
років). Решта зафіксованих інфекційних хвороб
– нервова гарячка (є вірогідність, що так могли
називати тиф22), золотуха, лихоманка, жовтяниця
– траплялися значно рідше.
Значну частку у метриках становили записи,
що вказували не на певне захворювання, а радше
на стан організму, пов’язаний з віком. Таких за-
писів нараховуємо 21,2%. Так, для старших осіб
застосовували формулювання «по старості», чи
«по старості і слабості» – частка таких записів
складає 8,6% (найчастіше так записували при-
чини смерті осіб, старших за 60 років, але також
є 2 випадки, коли так записані молодші особи –
55 та 58 років). Для позначення причин смерті
дітей віком 1-2 роки вживали 2 різних терміни:
«дитяча» – 8,8%, або «родимець» – 3,6%. Неві-
домо, наскільки точним у суспільстві було роз-
різнення цих двох причин дитячої смертності. У
словниках роз’ясненням терміну «родимець» є
приступ хвороби у маленьких дітей, вагітних та
породіль, який супроводжується корчами і втра-
тою свідомості23; або хвороба параліч24. Що саме
розумілося під дитячою хворобою точно не ві-
домо. Тож, такі смерті очевидно вважалися при-
родними і не було потреби чи можливості де-
тальніше виясняти причину. Також до цієї
категорії віднесено 2 випадки смерті передчасно
народжених дітей.
Також слід виокремити таку причину смер -
ті, як «гарячка». Мешканці Пирятина страждали
від цієї недуги досить часто – гарячка є причи-
ною близько 15% усіх смертей за аналізований
період. Вона була характерною для усіх вікових
груп, але найчастіше (у 66%) стосувалась саме
дорослих. (Але, тут варто відмітити, що для до-
рослих не застосовувались інші «загальні при-
чини», характерні для дітей чи літніх людей, що
було описано вище). Так, Г. Дидик-Меуш відзна-
чає, що впродовж XVII–XIX ст. термін «га-
рячка» мав сталий вжиток і використовувався на
позначення як просто високої температури тіла
як симптому певного захворювання, так і хво-
роби, що супроводжується високою температу-
рою тіла25. У будь-якому разі, точно ідентифіку-
вати захворювання не вдасться, адже йдеться
радше про симптом, що може супроводжувати
різні захворювання, як інфекційні, так і вірусні,
застудні, так і стан загальної інтоксикації орга-
нізму26, тож поширеність такої причини смерті
як гарячка, вірогідно, є наслідком низького рівня
медицини та діагностики захворювань.
21 ДАПО, ф. 801, оп. 1, спр. 3174, 4 арк.
22 Так, у праці «Начальныя основания терапии в пользу практических врачей изданные Г.В. Консбрухом:
Часть вторая», виданій, у перекладі з німецької у Санкт-Петербурзі 1820 року при вживанні терміну «нервова
гарячка» та описі її різновидів систематично вживаються латинські назви різновидів хвороби typhus. – На-
чальыя основания терапии в пользу практических врачей изданные Г.В. Консбрухом : Часть вторая – Санкт-
Петербург : в медицинской типографии. 1820. С. 61-78. Також, А. Белькова аналізуючи назви хвороб у мет-
ричних книгах Тюменського духовного правління, згадує про існування українського аналога назви тиф
«нервова лихоманка». – А. Е. Белькова. Вказ. праця. С.76. Хоча, С. Бойченко розглядає нервову гарячку як
один із різновидів гарячки. –Бойченко С. Вказ. праця. С. 50. Можливо, тут треба зважати і на те, що медична
термінологія була не до кінця сформованою.
Словник української мови: в 11 томах. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І.К. Білодіда. К. : Нау-
кова думка, Том 8. 1977. С. 593.
24 Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії
наук Української РСР, 1958. Том 4. С. 28.
25 Дидик-Меуш Г. Вказ. праця. С. 173-175.
26 У праці «Начальныя основания терапии в пользу практических врачей изданные Г.В. Консбрухом:
Часть вторая», гарячки розглядаються, як стан, що супроводжує захворювання абсолютно різних органів чи
їх систем (різні види запалень – мозку, легенів, інших внутрішніх органів, при пологах, інфекційних захво-
рюваннях, і як самостійні захворювання).
100
Решта причин були значно менше пошире-
ними. Так, захворювання шлунково-кишкового
тракту складали 3,2%, з них найпоширенішою
причиною були проноси (2,2% усіх). Більшість
випадків смертей від проносів припадали на
спекотні літні місяці – липень і серпень (8 з 11).
Так само 8 з 11 випадків стосувалися дітей. У
Познані другої половини ХІХ ст. смертність від
хвороб шлунково-кишкового тракту складає, у
різних парафіях міста, від 4,8% до 6,6%. Авторка
дослідження пов’язує це з поганою екологічною
ситуацією у місті та відсутністю джерел чистої
питної води27. На південних українських терито-
ріях смертність теж була вищою – у Маріуполі
серед православного населення смертність від
проносу складала 4,8%28, у Севастополі на по-
чатку ХІХ ст. пронос був другою за поширеністю
причиною смерті29. Проте, необхідно зважати,
що на півдні клімат був значно спекотнішим,
особливо влітку, що спричиняло швидше псу-
вання продуктів, більшу кількість комах, що були
переносниками збудників хвороб, а також могло
призводити до погіршення якості питної води.
Також у обох випадках ідеться про більші міста.
У Чернігові також однією з основних причин
смерті був «кривавий пронос»30, (вірогідно, ма-
ється на увазі якесь інфекційне захворювання
травної системи – можливо, дизентерія). Авто-
рка також пов’язує це зі споживанням питної
води з річки, забрудненої стоками31. На жаль,
поки не знайдено даних, які б дозволили до-
кладно з’ясувати санітарно-гігієнічний стан Пи-
рятина у досліджуваний час.
1,4% складали захворювання серцево-судин-
ної системи (на їх позначення використовували
різні терміни зі словом «груди» – «грудна хво-
роба», «біль у грудях», «колоття у грудях», «запал
у грудях»). Так само 1,4% становили об’єднані в
одну категорію смерті жінок під час пологів (1%
– 5 випадків) та від інших захворювань жіночої
репродуктивної системи, означеної у джерелі як
«маточні припадки». Вік небіжчиць коливався від
28 до 40 років, тож найвірогідніше, що для них
це були не перші пологи. Смертність жінок від
пологів становила 1,1% в селах та містечках в
околицях Жешова32, близько 1,6% в Північно-
Східній Польщі33 та від 0,6 до 2,4% у Познані34.
1% становили смерті від захворювань нерво-
вої системи. 4 випадки апоплексичного удару –
термін, що позначав тяжкий хворобливий стан,
викликаний крововиливом у мозок чи закупоркою
мозкових судин35 (інсульт) та 1 випадок паралічу.
Нещасні випадки, як вже зазначалося вище, ста-
новили також 1%. Усі вони трапилися з представ-
ницями жіночої статі – 3 з дорослими жінками і 1
з 3-річною дівчинкою. Дитина і одна з жінок вто-
пилися, ще одна жінка загинула «От ран», інша
була загризена скаженою собакою (можливо, що
смерть настала внаслідок зараження сказом).
Категорія «Інші» включає ті захворювання
та патології, які не вдалося точно віднести до
жодної з вищеописаних категорій. Усього вона
становила 2,8%. До неї входили 8 випадків
смерті від водяної хвороби (накопичення рідини
в тканинах і порожнинах тіла при захворюваннях
серця, нирок36), 1 випадок ломотної хвороби
(одна з хвороб сполучної тканини, запалення суг-
лобів, а у словниках 2 половини ХІХ ст. її квалі-
фікували як назву ревматизму37) та 1 випадок був
записаний як «гарячка та запертя сечі». Також
3’2019Анастасія Подгорна К Р А Є З Н А В С Т В О
27 Liczbińska G. Umieralność i jej uwarunkowania S. 70-72.
28 Кригіна О.В. Вказ. праця. С. 150.
29 Хабарова О. Анализ основных аспектов смертности населения г. Севастополя в XIX в.при помощи
базы данных (по материалам метрических книг) // Круг идей: междисциплинарные подходы в исторической
информатике. Москва, 2008. С. 128.
30 Бойченко С. Вказ. праця. С. 50.
31 Там само. С. 52.
32 Rejman Sabina Demograficzne fakty śmierci w księgach metrykalnych z lat 1784 1880 z podmiejskich okolic
Rzeszowa / Choroba i śmierćw perspektywe społecznej w XIII–XXI wieku / Pod red. Dariusza K. Chojeckiego,
Edwarda Włodarczyka. Warszawa : DiG, 2010. S. 200-201.
33 Розраховано на основі: Mioduszewska Anna Umieralność w Polsce pólnocno-wschodniej S. 178.
34 Liczbińska G. Umieralność i jej uwarunkowania. S. 199.
35 Словник української мови: в 11 томах. Том 1. 1970. С. 55.
36Белькова А.Е. Указ. соч. С. 75.
37 Дидик-Меуш Г. Вказ. праця. С. 257.
Причини смертності насе лення містечка Пирятина
у першій половині ХІХ ст. (за матеріалами метричних книг)
101
сюди віднесені такі причини, як «запалення» та
«пухлина», бо у джерелі не вказано, якого саме
органу вони стосувалися.
Так, оскільки аналогічних даних щодо геог-
рафічно близьких територій немає, то наприкінці
наведемо загальну картину причин смертності
міст, згадуваних вище за цей же хронологічний
період (перша половина ХІХ ст.). У місті Черні-
гові, за дослідженням Світлани Бойченко, на по-
чаток ХІХ ст. найрозповсюдженішими причи-
нами смерті мешканців були чахотка, водяна
хвороба, кривавий пронос та нервова гарячка. У
місті Севастополі, за дослідженням Ольги Хаба-
рової, на початку ХІХ ст. найпоширенішими з
зазначених у метриках причин смерті були «мла-
денческая» (дитяча), натуральна, а також про-
нос. Інші причини траплялися майже у 2 рази
рідше, з них найпоширеніші: чахотка, гарячка,
застуда, віспа, водяна хвороба, кір38.
За інформацією, наведеною Цезарієм Кукльо
у праці «Демографія Речі Посполитої», най-
більше мешканців Варшави у першій половині
ХІХ ст. помирало від туберкульозу (18,3%) та
віспи (13,9%), по старості (8,1%), від епілепсії та
інших нервово-психічних розладів (7,8%), хвороб
зубів (7,5%) задухи (3,5%) та нещасних випадків
(2,3%)39. У містечку Хорощ північно східної
Польщі, за дослідженням Анни Мьодушевської,
основними причинами смерті були кашель
(13,8%), гарячка (13,2%), сухоти (13,2%) та ста-
рість (11,7%), а серед дітей часто траплялися хво-
роби: віспа, кір, дизентерія, скарлатина, круп, ви-
разки, запалення шлунку, конвульсії та колтун40.
Тепер, розглянувши в загальному причини
смертності населення у Пирятині, спробуємо по-
глянути, які саме причини смерті були пошире-
ними для різних вікових груп та як вони вира-
жалися у притаманній їм сезонності смертності.
Причини смерті 1-річних дітей наведено у
таблиці 2. Загалом для цієї вікової групи виріз-
няється 14 різних «діагнозів». Найчастіше як
причину смерті записували формулювання,
означені вище як «загальні вікові» – дитяча
(30,5%) та родимець (10,1%). Далі йшли інфек-
ційні захворювання – віспа (16,9%), кір (8,1%).
На третьому місці були захворювання органів
дихання – кашель (10,9%), сухоти (9,5%), за-
студа (3,3%). Пронос став причиною 2,7% смер-
тей 1-річних дітей, у 2% летальний випадок був
спричинений гарячкою.
Щодо сезонності окремих захворювань
(див. рисунок 2), то смерті від «дитячої» хво-
роби траплялися цілорічно, з невеликими коли-
ваннями. Виразну сезонність мала віспа – перша
хвиля смертності тривала з червня по вересень,
з піком у серпні, друга – у листопаді-грудні.
Також виразну сезонність мав кір – перший пе-
ріод припадав на квітень-травень, та дещо
менше на липень-вересень.
Від сухот 1-річні діти помирали майже цілий
рік, крім лютого і березня, з виразним піком у
жовтні, від кашлю – з квітня по жовтень (у теплі
місяці), та у січні, з виразним піком у квітні.
Якщо поглянути загалом на сезонність смер-
тності 1-річних дітей, то піки смертності у квітні-
травні були викликані в основному кором та каш-
лем. У липні-серпні мало місце скупчення причин
(по 8 різних), проте основне збільшення смер-
тності дітей цього віку у серпні було викликане
віспою, і у значно меншій мірі проносом та каш-
лем. Наступне збільшення смертності у грудні
також здебільшого було спричинене віспою.
38 Хабарова О. Вказ. праця. С. 128.
39 Kuklo, CezaryDemografia Rzeczypospolitej przedrozbiorowej. S. 414.
40 Mioduszewska Ann.
Причини Кількіть %
Дитяча 46 31
Віспа 25 16,9
Кашель 16 10,9
Родимца 15 10,1
Сухоти 15 10,1
Кір 12 8,1
Застуда 5 3,3
Пронос 4 2,7
Гарячка 3 2
Передчасні пологи 2 1,3
Золотуха 2 1,3
Лихоманка 1 0,7
Не позначено 2 1,3
Всього 148 100
Таблиця 2
Причини смерті 1-річних дітей
102
Причини смерті дітей 2-14 років, наведені у
таблиці 3, відрізнялися більшою варіативністю
записів. Для цієї вікової групи вже майже не за-
стосовували записів дитяча чи родимець. Най-
більша частка смертей була викликана віспою
(34,2%). Значною була також частка дітей, по-
мерлих від кору (8,5%). В порівнянні з 1-річ-
ними, серед цієї вікової категорії зростала частка
захворювань органів дихання, в основному за-
студних: застуда (16,5%), застудна гарячка
(2,5%), кашель (8,5%). Зменшується смертність
від сухот (4,7%), але паралельно починають з’яв-
лятися записи про чахотку (2,5%). Також серед
цієї вікової категорії частішають смерті від га-
рячки (8,5%).
Сезонний розподіл захворювань серед ді -
тей 2–14 років (див. рисунок 3) виглядав дещо
інакше. Так, смерті від віспи траплялися про-
тягом усього року, проте, так само з виразними
сезонними піками – від квітня до серпня, з най-
більшою часткою у червні, та від жовтня до
грудня з піком у листопаді. Найменше випад-
ків смерті від віспи зафіксовано у січні–бе-
резні та вересні. Так само виражену сезонність
мав кір, смертність від якого теж мала дві
хвилі – у квітні–травні та липні–серпні (з пі -
ком у серпні).
Майже цілорічно, за виключенням літніх мі-
сяців червня та липня, діти віком 2–14 років по-
мирали від застуди. Особливий пік активності
цього захворювання припадав на березень–кві-
тень та вересень.
Пік дитячої смертності у квітні в основ-
ному був спричинений застудою, гарячкою та
сухотами, меншою мірою – віспою та кором.
Влітку висока дитяча смертність була спричи-
2 ’2019Анастасія Подгорна К Р А Є З Н А В С Т В О
Рис. 2. Причини смерті 1-річних дітей
Причини Кількість %
Віспа 44 34,2
Застуда 25 19,4
Кашель 11 8,5
Гарячка 11 8,5
Кір 11 8,5
Сухоти 9 7
Пронос 4 3
Родимець 3 2,5
Водяна хвороба 2 1,5
Золотуха 1 0,7
Лихоманка 1 0,7
Пухлина 1 0,7
Жовтянка 1 0,7
Обкладення горла 1 0,7
Дитяча 1 0,7
Утоплення 1 0,7
Не позначено 2 1,5
Всього 129 100
Таблиця 3
Причини смерті дітей 2-14 років
103
Причини смертності насе лення містечка Пирятина
у першій половині ХІХ ст. (за матеріалами метричних книг)
нена в основному віспою. Так само і другий пік
смертності у серпні мав місце здебільшого
через пік захворюваності на кір, а також через
високу смертність від віспи, і значно меншою
мірою через сухоти і пронос. Збільшення дитя-
чої смертності у листопаді–грудні відбувалося
також в основному через другу хвилю смер-
тності від віспи, а також через застуду, кашель
та гарячку.
Для позначення причин смерті дорослих
осіб використано найбільшу кількість формулю-
вань – 32. Переважна більшість із них застосо-
вувалась по 1-2 рази, тому їх було об’єднано у
спільні групи, як при загальному розгляді при-
чин смерті (див. таблицю 4).
Серед дорослого населення чітко простежу-
ються 2 основні причини смерті: гарячка
(31,5%) та чахотка (26%). Також значну частку
складали смерті від віспи – 9,3% (але це значно
менше, ніж серед дітей). «Інші» причини скла-
дали 5,5%, смерті жінок від пологів та захворю-
вань репродуктивної системи – 4,3%.
Для розгляду сезонності проявів вищеозна-
чених причин смерті дорослих мешканців Пи-
рятина звернемося до рисунку 4. Смертність від
гарячки мала місце впродовж всього року, але з
виразною сезонністю: піки приходились на сі-
чень–березень, та меншою мірою – листопад–
грудень. Чахотка найбільше забирала життя осіб
Рис. 3 Причини смерті дітей 2–14 років
Причини К-сть %
Гарячка 51 31,5
Чахотка 43 26,5
Віспа 15 9,3
Інші (водяна хвороба, запалення…) 9 5,5
Пологи і «жіночі» хвороби 7 4,3
Хвороби серцево-судинної системи 6 3,7
Хвороби нервової системи 5 3
Задуха 4 2,5
Запалення легень 3 1,8
Пронос 3 1,8
Тиф («нервова гарячка») 2 1,3
Старість 2 1,3
Інші хвороби травної системи 3 1,8
Застуда 2 1,2
Пухлина в горлі 1 0,6
Нещасні випадки 3 1,8
Не позначено 3 1,8
Всього 162 100
Таблиця 4
Причини смерті дорослих
(особи 15-59 років)
104
15–59 років у період з червня по вересень, та у
березні і грудні. Сезонність смертності від віспи
серед дорослих мешканців Пирятина дещо від-
різнялась, від сезонності дітей обох вікових груп
– найбільше від віспи помирали у січні, березні,
травні–червні та вересні–листопаді. На холодні
місяці припадає також смертність від задухи та
запалення легень.
Пік смертності дорослих осіб у січні–
березні мав місце через поєднання високої
смертності від різних гарячок зі смертністю
від чахотки (особливо у березні) та зі смер-
тністю дорослих осіб від віспи. Найбільша час-
тка «інших» причин мала місце у березні та
серпні.
Причини смерті літніх осіб, наведені у таб-
лиці 5, відрізнялися найменшою варіативністю
записів. Використано було всього 9 «діагнозів».
У абсолютній більшості випадків причиною
смерті для даної вікової категорії вказували ста-
рість (59%). З інших причин найчастіше зустрі-
чалися чахотка (15%) та гарячка (13%). Серед
осіб літнього віку траплялися і смерті від віспи,
хоча і набагато рідше, аніж серед інших вікових
груп (4,2%).
Щодо сезонності смертності осіб літнього
віку (див. рисунок 5), то вона майже виключно
залежала від сезонного розподілу смертей «по
старости». Загалом же найвища смертність від
гарячки для осіб цієї вікової групи припадала на
березень–квітень та грудень, а від чахотки – на
2 ’2019Анастасія Подгорна К Р А Є З Н А В С Т В О
Рис. 4 Причини смерті дорослих осіб
Таблиця 5
Причини смерті літніх людей
(старше 60 років)
Причини К-ть %
Старість 41 59
Чахотка 10 15
Гарячка 9 13
Віспа 3 4,2
Водяна хвороба 2 2,9
Хвороби травної системи 2 2,9
Кашель 1 1,5
Грудна хвороба 1 1,5
Всього 69 100
Причини смертності насе лення містечка Пирятина
у першій половині ХІХ ст. (за матеріалами метричних книг)
105
квітень та червень. Найбільша варіативність
причин смерті простежується у березні, а пік
смертності у квітні викликаний, крім великої
кількості смертей від старості, також накладан-
ням значного рівня смертей від гарячки та ча-
хотки.
Таким чином, досліджуваний період для
Пирятина був позначений дуже високим показ-
ником загального коефіцієнта смертності –
60,5‰, що могло, в принципі, бути викликане
розглядом доволі невеликого хронологічного
інтервалу. Повікова структура смертності була
типовою: більше половини смертей припадало
на вікові групи дітей до 14 років, близько тре-
тини становили дорослі особи, та близько 13%
– особи літнього віку. Сезонність смертності
різних вікових груп значно відрізнялася: серед
дітей, як 1-річних, так і 2-14 років, найбільший
пік смертності припадав на літні місяці і особ-
ливо на серпень, і був в основному спричине-
ний інфекційними хворобами – віспою та
кором, і значно меншою мірою – проносом,
кашлем та сухотами. Підвищення смертності у
квітні було спричинене в основному кором,
кашлем та сухотами. Піки смертності дорослих
осіб припадали на березень і січень, і в біль-
шості були викликані поєднанням високої
смертності від гарячок, чахотки та віспи, а
також різних захворювань органів дихання. Се-
зонність смертності літніх людей виглядає най-
більш нерівномірною, через невелику чисель-
ність вибірки, і майже повністю залежала від
розподілу смертей «по старості».
Загалом найбільш поширеними причинами
смерті були віспа (17,4%), туберкульоз, позначе-
ний як чахотка/сухоти (разом складали 15,2%)
та гарячка (14,8%) – хвороби, що складали
значну частку у смертності майже усіх вікових
груп. Майже третина (29,4%) усіх смертей були
викликані захворюваннями органів дихання,
дещо менше – інфекційними захворюваннями
(23,6%). Формулювання, що апелювали до стану
організму за віком особи (дитяча, старість…)
(21,6%) та гарячка (14,8%) також входили до
найпоширеніших причин смерті. Решта причин
(захворювання травної, серцево-судинної, не-
рвової систем, смерті жінок від пологів та захво-
рювань жіночої репродуктивної системи, не-
щасні випадки та інші причини) становили в
сумі близько 10%.
Рис. 5 Причини смерті літніх осіб
3’2019Анастасія Подгорна К Р А Є З Н А В С Т В О
106
Bel’kova A. E. (2010) Nazvaniya boleznej i ix
simptomov v metricheskix knigax pervoj poloviny
XІX veka Tyumenskogo duxovnogo pravleniya
(chast’ tret’ya, ob umershix). Vestnik Surgutskogo
gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta, 2,
72–79. [inRussian].
Bojchenko S. (2016) Osnovni prychyny ta faktory
smertnosti naselennia Chernihova (za materialamy
metrychnykh knyh XIX – pochatku XX st.) Siveri-
ans’kyj litopys, 4, 48–54. [inUkrainian].
Dydyk-MeushH. (2008) Ukrains’ka medytsyna.
Istoriia nazv. L’viv: Instytut ukrainoznavstva
im. I. Kry p’iakevycha NAN Ukrainy. [in Ukrai -
nian].
Glynn I.& Glenn J. (2005) The life and death of
smallpox. London : Profile books. [in English].
Kennet F. Kiple (2001) Helth and disease. In En-
cyclopedia of European social historyfrom 1350 to
2000. (Vol. 2 pp. 2005 – 2017). New York: Charles
Scribner’s Sons. [in English].
Konsbrux V. G. (1820) Nachal’nyya osnovaniya
terapii v pol’zu prakticheskix vrachej izdannye
G. V. Konsbruxom (Vol. 2). Sankt-Peterburg: v medi-
cinskoj tipografii. Retrived from:
https://books.google.com.ua/books?id=qG9mAA
AAcAAJ&dq=%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%
B2%D0%BD%D0%B0%D1%8F+%D0%B3%D0%
BE%D1%80%D1%8F%D1%87%D0%BA%D0%B0
&hl=ru&source=gbs_navlinks_s [in Russian].
Kryhina O. V. (2014) Metrychni knyhy iak dzhe-
relo demohrafichnoi informatsii: chastyna tretia «Pro
pomerlykh». Istorychni i politolohichni doslidzhennia,
3-4 (57-58), 141 – 150. [in Ukrainian].
Kuklo C. (2009)Demografia Rzeczypospolitej
przedrozbiorowej. Warszawa: Wydawnictwo DiG.
[in Polish].
Liczbińska G. (2009) Umieralność i jej uwarun-
kowania wśród katolickiej i ewangelickiej ludności
historycznego Poznania. Poznań: Biblioteka Telgte.
[in Polish].
Maslennikova V. A. (2014) Istoriya ospoprivi-
vaniya v Tavricheskoj gubernii vo vtoroj polovine
XIX – nachale XX vv. (po materialam gubernskogo
i uezdnyx zemskix sobranij) In Kul’tura narodov
Prichernomor’ya, 278 (Vol. 2), Voprosy duxovnoj
kul’tury – istoricheskie nauki, 141–147. [in Rus-
sian].
Mioduszewska A. (2010) Umieralność w
Polsce pólnocno-wschodniej w drugiej połowe
połowie XVIII wieku i w pierwszej połowie
XIX wieku. Przyczynek do analizy socio-demogra-
ficznej. In D. K. Chojeckij, E. Włodarczyk (Ed.)
Choroba i śmierćw perspektywe społecznej w
XIII–XXI wieku (pp. 171–186). Warszawa: DiG. [in
Polisn].
Mironov B. N. (2003) Social’naya istoriya Rossii
perioda imperii (XVIII – nachalo XX veka) (Vol. 1,
Genezis lichnosti, demokraticheskoj sem’i, grazhdan-
skogo obshhestva i pravovogo gosudarstva). SPb :
«Dmitrij Bulanin». [in Russian].
Rejman S. (2010) Demograficzne fakty śmierci
w księgach metrykalnych z lat 1784 1880 z podmiej-
skich okolic Rzeszowa. D. K. Chojeckij, E. Włodar-
czyk (Ed.) Choroba i śmierćw perspektywe społecznej
w XIII – XXI wieku (pp. 187–204). Warszawa: DiG.
[in Polisn].
Serdiuk I. (2018) Malen’kyj doroslyj: Dytyna j
dytynstvo v Het’manschyni XVIII st. Kyiv: K. I. S. [in
Ukrainian].
Xabarova O. (2008) Analiz osnovnyx aspektov
smertnosti naseleniya g. Sevastopolya v XIX v. pri po-
moshhi bazy dannyx (po materialam metricheskix
knig). Krug idej: mezhdisciplinarnye podxody v isto-
richeskoj informatike, 115-133. [in Russian].
Zamura O. (2014) «Velykyj shalenets’»: smert’ i
smertnist’ v Het’manschyni XVIII st. Kyiv: K. I. S. [in
Ukrainian].
References
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-169732 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T17:18:11Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Подгорна, А. 2020-06-24T19:04:44Z 2020-06-24T19:04:44Z 2019 Причини смертності населення містечка Пирятина у першій половині ХІХ ст. (за матеріалами метричних книг) / А. Подгорна // Краєзнавство. — 2019. — № 3. — С. 93-106. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169732 314.14(477.53) «182» У статті на основі даних метричних книг розглядаються основні демографічні характеристики смертності населення містечка Пирятина першій половині ХІХ ст. (такі як загальний коефіцієнт смертності, розподіл померлих за віковими групами, сезонність смертності). Проведено загальний аналіз причин смертності, а також виокремлено основні причини смерті для різних вікових груп (1-річні діти, діти від 2 до 14 років, дорослі, літні особи) та простежено сезонний розподіл причин смерті у цих вікових групах. The article deals with the main demographic characteristics of the mortality of the population of the town of Pyriatyn in the first half of the nineteenth century (such as the overall mortality rate, the distribution of deaths by age group, seasonality of mortality) based on the data of metrical books. It conduct general analysis of the causes of mortality and the main causes of death for different age groups (1-year-old children, children from 2 to 14 years old, adults, elderly people) and a seasonal distribution of causes of death in these age groups. So, the division of the dead into the age groups shows that more than half of them were children under the age of 14, about one third were adults, and about 13% were elderly. This age stucture can be considered as typical. The seasonal mortality in these age groups was different: for children peak mortality fell on April, July-August and December, for adults - January-March. In general the most often Pyriatyn’s inhabitants died of respiratory diseases (the most common was tuberculosis), infection diseases (the main of them was smallpox) and fever. The main causes of children’s mortality were infectious diseases such as smallpox and measles, as well as tuberculosis, cough, colds, diarrhea. In group of 1-yer-old children the big part of records (around 40%) were marked as «children`s disease». The main mortality causes in age group of adults were fever and tuberculosis and to less extent smallpox. Among people over the age of 60 more than half were died of «elderly and weakness», among the rest the most common was fever and tuberculosis, as well as in the adults group. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Регіональні аспекти історичної демографії Причини смертності населення містечка Пирятина у першій половині ХІХ ст. (за матеріалами метричних книг) Causes of mortality in the Pyriatyn town in the first half of the nineteenth century. (based on metric books) Article published earlier |
| spellingShingle | Причини смертності населення містечка Пирятина у першій половині ХІХ ст. (за матеріалами метричних книг) Подгорна, А. Регіональні аспекти історичної демографії |
| title | Причини смертності населення містечка Пирятина у першій половині ХІХ ст. (за матеріалами метричних книг) |
| title_alt | Causes of mortality in the Pyriatyn town in the first half of the nineteenth century. (based on metric books) |
| title_full | Причини смертності населення містечка Пирятина у першій половині ХІХ ст. (за матеріалами метричних книг) |
| title_fullStr | Причини смертності населення містечка Пирятина у першій половині ХІХ ст. (за матеріалами метричних книг) |
| title_full_unstemmed | Причини смертності населення містечка Пирятина у першій половині ХІХ ст. (за матеріалами метричних книг) |
| title_short | Причини смертності населення містечка Пирятина у першій половині ХІХ ст. (за матеріалами метричних книг) |
| title_sort | причини смертності населення містечка пирятина у першій половині хіх ст. (за матеріалами метричних книг) |
| topic | Регіональні аспекти історичної демографії |
| topic_facet | Регіональні аспекти історичної демографії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169732 |
| work_keys_str_mv | AT podgornaa pričinismertnostínaselennâmístečkapirâtinauperšíipoloviníhíhstzamateríalamimetričnihknig AT podgornaa causesofmortalityinthepyriatyntowninthefirsthalfofthenineteenthcenturybasedonmetricbooks |