Об'єкти оборонної архітектури Вінниччини: історія та сучасний стан
У статті проаналізовано основні аспекти фортифікаційного будівництва Вінниччини. Наголошується на необхідності вивчення та раціонального використання історичної спадщини регіону. На прикладі трьох замків з різним ступенем збереженості виявлено характерні риси архітектури споруд, причини створення об...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Datum: | 2019 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169734 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Об'єкти оборонної архітектури Вінниччини: історія та сучасний стан / Ю. Роїк // Краєзнавство. — 2019. — № 3. — С. 108-118. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-169734 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Роїк, Ю. 2020-06-24T19:05:06Z 2020-06-24T19:05:06Z 2019 Об'єкти оборонної архітектури Вінниччини: історія та сучасний стан / Ю. Роїк // Краєзнавство. — 2019. — № 3. — С. 108-118. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169734 908(477):728.81/.82(477.44) У статті проаналізовано основні аспекти фортифікаційного будівництва Вінниччини. Наголошується на необхідності вивчення та раціонального використання історичної спадщини регіону. На прикладі трьох замків з різним ступенем збереженості виявлено характерні риси архітектури споруд, причини створення об'єктів оборонного призначення та їх використання в різні часи. Визначено сучасний стан пам'яток, перспективи їх збереження та відновлення. The article analyzes the main aspects of the fortification constructions in Vinnytsia region. It is emphasized on the need to study and rational use the historical heritage of the region. It were revealed the characteristic features of the architecture of buildings, the reasons for the creation of objects of defense purposes and their using atdifferent times of the land on the example of three castles with varying degrees of preservation. The current state of the monuments and the prospects of their preservation and restoration were determined. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Вітчизняне пам'яткознавство: традиції, досвід, перспективи Об'єкти оборонної архітектури Вінниччини: історія та сучасний стан The castles of Vinnytsia region in history and novadays Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Об'єкти оборонної архітектури Вінниччини: історія та сучасний стан |
| spellingShingle |
Об'єкти оборонної архітектури Вінниччини: історія та сучасний стан Роїк, Ю. Вітчизняне пам'яткознавство: традиції, досвід, перспективи |
| title_short |
Об'єкти оборонної архітектури Вінниччини: історія та сучасний стан |
| title_full |
Об'єкти оборонної архітектури Вінниччини: історія та сучасний стан |
| title_fullStr |
Об'єкти оборонної архітектури Вінниччини: історія та сучасний стан |
| title_full_unstemmed |
Об'єкти оборонної архітектури Вінниччини: історія та сучасний стан |
| title_sort |
об'єкти оборонної архітектури вінниччини: історія та сучасний стан |
| author |
Роїк, Ю. |
| author_facet |
Роїк, Ю. |
| topic |
Вітчизняне пам'яткознавство: традиції, досвід, перспективи |
| topic_facet |
Вітчизняне пам'яткознавство: традиції, досвід, перспективи |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Краєзнавство |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
The castles of Vinnytsia region in history and novadays |
| description |
У статті проаналізовано основні аспекти фортифікаційного будівництва Вінниччини. Наголошується на необхідності вивчення та раціонального використання історичної спадщини регіону. На прикладі трьох замків з різним ступенем збереженості виявлено характерні риси архітектури споруд, причини створення об'єктів оборонного призначення та їх використання в різні часи. Визначено сучасний стан пам'яток, перспективи їх збереження та відновлення.
The article analyzes the main aspects of the fortification constructions in Vinnytsia region. It is emphasized
on the need to study and rational use the historical heritage of the region. It were revealed the characteristic
features of the architecture of buildings, the reasons for the creation of objects of defense purposes and their
using atdifferent times of the land on the example of three castles with varying degrees of preservation. The
current state of the monuments and the prospects of their preservation and restoration were determined.
|
| issn |
2222-5250 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169734 |
| citation_txt |
Об'єкти оборонної архітектури Вінниччини: історія та сучасний стан / Ю. Роїк // Краєзнавство. — 2019. — № 3. — С. 108-118. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT roíkû obêktioboronnoíarhítekturivínniččiniístoríâtasučasniistan AT roíkû thecastlesofvinnytsiaregioninhistoryandnovadays |
| first_indexed |
2025-11-25T19:24:56Z |
| last_indexed |
2025-11-25T19:24:56Z |
| _version_ |
1850520000943620096 |
| fulltext |
108
УДК 908(477):728.81/.82(477.44)
Юрій Роїк (м. Київ)
аспірант кафедри етнології та краєзнавства
історичного факультету Київського національного
університету імені Тараса Шевченка
E-mail : roikyuriy@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5968-8848
Об’єкти оборонної архітектури Вінниччини:
історія та сучасний стан
У статті проаналізовано основні аспекти фортифікаційного будівництва Вінниччини. Наголошу-
ється на необхідності вивчення та раціонального використання історичної спадщини регіону. На при-
кладі трьох замків з різним ступенем збереженості виявлено характерні риси архітектури споруд,
причини створення об’єктів оборонного призначення та їх використання в різні часи. Визначено сучас-
ний стан пам’яток, перспективи їх збереження та відновлення.
Ключові слова: Замки Вінниччини, Барський замок, Вінницький замок, Іванівський замок-палац.
Yurii Roik (Kyiv)
PhD studentat Chair of Ethnology and
Regional Studies at the Department of History,
Taras Shevchenko National University of Kyiv
E-mail : roikyuriy@gmail.com
The castles of Vinnytsia region in history and nowadays
The article analyzes the main aspects of the fortification constructions in Vinnytsia region. It is emphasized
on the need to study and rational use the historical heritage of the region. It were revealed the characteristic
features of the architecture of buildings, the reasons for the creation of objects of defense purposes and their
using atdifferent times of the land on the example of three castles with varying degrees of preservation. The
current state of the monuments and the prospects of their preservation and restoration were determined.
Key words: castles of Vinnytsia region, Bar castle, Vinnytsia castle, Ivanivtsi castle-palace.
Замки та фортеці Вінниччини сьогодні ма-
ловідомі широкому загалу. Причиною цього,
перш за все, є незадовільний стан, в якому пере-
бувають пам’ятки. Більшість оборонниx об’єктів
не збереглись до наших днів (Вінницький, Брац-
лавський, Шаргородський замки, Бершадська
фортеця та ін.) або ж знаходяться в руїнах
(Барський, Хмільницький, Озаринецький замки
та ін.). Багато замків постраждало під час Націо-
нальної революції 1648–1676 рр. Євтим Сіцінсь-
кий, описуючи Озаринецький замок, зазначав:
«Замки в цій частині Поділля були в багатьох по-
селеннях, як Ольчедаїв, Жван та ін., але тих зам-
ків, ні їх руїн-мурів не зосталося до наших
часів»1. Та й ті, що збереглись, виглядають не
найкращим чином, оскільки використовуються
не за призначенням або занепадають (Іванівсь-
кий замок-палац – школа інтернат, П’ятничансь-
кий замок-палац – адміністрація ендокриноло-
гічного центру, Шпиківський замок-палац – в
занедбаному стані).
Зовнішній вигляд є важливим чинником, що
впливає на популярність фортифікаційних спо-
руд. Більшість збережених до сьогодні замків
області, в порівнянні, для прикладу, з укріплен-
нями Західної України, більше схожі на палаци.
Не менш важливою є проблема недостатнього ви-
світлення науковцями особливостей та значення
1 Сіцінський Є. Оборонні замки Західного Поділля XIV–XVII ст.: (іст.-археол. нариси) / Київ : Укр. Акад.
Наук, 1928. C. 96.
109
Об’єкти оборонної архітектури Вінниччини: історія та сучасний стан
фортифікаційних споруд регіону. Тому метою
дослідженння є аналіз об’єктів оборонної архі-
тектури Вінниччини в контексті історії краю та
сьогодення. Досягнення поставленої мети пе-
редбачає здійснення екскурсу в історію замків
регіону, аналізу їхнього сучасного стану та пер-
спектив подальшого використання.
Для збереження культурного об’єкту не-
обхідне усвідомлення його значущості суспіль-
ством. Недооцінений замок має значно менші
шанси на існування та збереження ніж суспільно
та історично значимий2. Саме науковці (істо-
рики, краєзнавці, археологи, пам’яткознавці)
можуть визначити місце замку та його значення
в історії як краю в цілому, так і конкретних на-
селених пунктів зокрема.
До таких дослідників, перш за все, можемо
віднести Юзефа Антонія Роллє та його працю
«Подільські замки на молдавському кордоні»3.
Особливе значення для нашого дослідження має
третій том зібрання, в якому описуються міста
Бар, Шаргород та Могилів. Свій внесок зробив і
Михайло Грушевський в праці «Південноруські
господарські замки в половині XVI століття»4.
Знаходимо важливу інформацію в працях поль -
ських дослідників Олександра Пшездзецького5
та Вавжинця Марчинського6. Наступним варто
згадати Віктора Гульдмана та його працю
«Пам’ятки старовини Поділля»7. В ній автор
описує різні пам’ятки культури, базуючись,
передусім, на археологічних матеріалах. Важли-
вим джерелом інформації є «Географічний слов-
ник Королівства Польського та інших слов’янсь-
ких теренів»8. Значну роботу з дослідження
замків здійснив Євтим Сіцінський в праці «Обо-
ронні замки Західного Поділля XIV–XVII ст.»9.
Серед укріплень Вінниччини там представлені
Барський та Озаринецький замки.
У другій половині XX ст. з’являються такі
праці як «Пам’ятки містобудування та архітек-
тури Української РСР»10 за редакцією Миколи
Жарікова та «Історія міст і сіл Української РСР»11
за редакцією Петра Тронька. Важливими є праці
Дмитра Малакова12. Велику дослідницьку ро-
боту здійснив польський дослідник Роман Аф-
таназі, видавши фундаментальну працю «Мате-
ріали до історій резиденцій»13, яка згодом була
перевидана під назвою «Історії резиденцій на
давніх кресах Речі Посполитої»14. Територію
сучасної Вінницької області охоплюють X та част -
ково IX томи. Крім значної кількості опра цьо -
ваної літератури та джерел праця Афтаназі цінна
наявністю знімків та малюнків опи суваних об’єк-
тів. За часів незалежності України вивченням
2 Корнієнко В. Методика використання в туризмі пам’яток етнічної історико-культурної спадщини
України / В. Корнієнко // Етнічна історія народів Європи. 2006. Вип. 21. – С. 119.
3 Rolle A. Zameczki Podolskie na Kresach Multańskich. T. 3. Żwaniec. Paniowce. Czarnokozińce. Bar. Mohylów.
Szarogród. / A. Rolle. – Warszawa: Gebethner i Wolff; Kraków: G. Gebethner i Spółka, 1880. – 300 s.
4 Грушевский М. Южнорусские господарские замки в половине XVI века: ист.-стат. очерк / М. Грушев-
ский. Киев : Тип. Императ. Ун-та Св. Владимира, 1890. 33 c.
5 Przezdziecki A.Podole, Wołyń, Ukraina: obrazymiejsciczasów / A. Przezdziecki. – Wilno, 1841.– T. 2.– 157 s.
6Marczynski W. Statystyczne, topografi czne i historyczne opisanie gubernii Podolskiej / W. Marczynski. Wilno,
1820–1823. T. 2. 322 s.
7Гульдман В. Памятники старины в Подолии / В. Гульдман. – Каменец-Подольский: Типогафия Подоль-
ского губернского правления, 1901. 401 с.
8 Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Warszawa: nakł. Filipa Sulimier-
skiego i Władysława Walewskiego, 1880–1914 T. 1–15.
9 Сіцінський Є. Вказ. праця. 99 с.
10 Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Под ред. Н. Жарикова. – Киев : Буді-
вельник, 1983. Том 2. 337 с.
11 Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Вінницька область. Гол. ред. Тронько П. К.: Голов. ред. УРЕ
АН УРСР, 1972. 777 с.
12 Малаков Д. По Брацлавщине: от Винницы до Тульчина / Д. Малаков. – М. : Искусство, 1982. 174 с.
Його ж. По Восточному Подолью: от Жмеринки до Могилева-Подольского. – Искусство, 1988. 168 с.
13 Aftanazy R. Materiaiy do dziejöw rezydencji / R. Aftanazy. – Wyd. Instytut Sztuki PAN, 1986.
14 Aftanazy R. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. Pod red. A. Baranowskiego / R. Afta -
nazy. – Wydawnictwo Ossolineum, 1991–1997. T. 1–11.
3’2019Юрій Роїк К Р А Є З Н А В С Т В О
110
замків Вінниччини займались Ольга Пламе-
ницька15 та Лариса Виногродська16. Лариса Ви-
ногродська досі активно продовжує археологічні
дослідження краю.
Джерелами досліджуваної теми можуть слу-
гувати різноманітні архівні дані17. Важливим
джерелом інформації є спогади подорожуючих,
зокрема – Евлія Челебі18. Проте інформацію, от-
риману з праці Челебі, потрібно критично осми-
слювати, адже автор часто вдається до перебіль-
шень. Інформативними є також зображувальні
джерела. Джерелами інформації щодо зовніш -
ньо го вигляду оборонних споруд в другій поло-
вині XIX ст. є малюнки Наполеона Орди19.
Різні періоди в історії України представлені
відмінними між собою оборонними спорудами.
За часів Київської Русі й до ХІІІ ст. для будів-
ництва оборонних споруд використовувалось
дерево. В ХІІІ ст. матеріалом для будівництва
починає слугувати камінь та цегла. Спочатку
кам’яними ставали надбрамні вежі та вразливі
місця укріплень. Деякі зміни відбуваються і в
плануванні замків, оскільки з’являються геомет-
рично правильні у плані фортифікаційні об’єкти.
Характерним для східнослов’янських укріпле-
них міст було також забезпечення тісного зв’яз -
ку укріплень дитинця з укріпленнями самого на-
селеного пункту20.
Зважаючи на те, що для будівництва кам’я -
ного замку чи фортеці потрібен час, значні ма-
теріальні витрати і трудові ресурси, в XVI ст.
все-ще переважають дерев’яні укріплення.
Проте в результаті необхідності вдосконалення
захисних споруджень від потужнішої зброї та у
зв’язку з розвитком поселень21 в Україні почи-
нають з’являютись і добре укріплені кам’яні
замки. Не стала винятком і територія сучасної
Вінницької області.
Цей період характеризується, з одного боку,
постійними татарськими набігами, а з другого –
поступовим заселенням території. Освоєння
нових просторів стало можливим саме завдяки
будівництву оборонних споруд. Спочатку це
були державні «господарські» замки – невеликі
укріплення, навколо яких виростали поселення.
При виникненні небезпеки населення могло
15 Пламеницька О. Барський замок / О. Пламеницька // Військово-історичний альманах. – 2002. –
№ 2(5). – С. 100–107; Її ж. Початок мурованого будівництва на Поділлі // Архітектурна спадщина України.
К., 1994. № 1. С. 39–57.
16 Виногродська Л. Вивчення укріплень Поділля XIII–XVIII ст. (за археологічними даними) / Л. Виног-
родська // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. К.: ІА НАН України, 2010. Вип. 1. С. 79–87; Її ж.
Історико-археологічні дослідження Барської фортеці // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні:
збірка наукових статей. Вип. 17. Київ: вид. ЦП НАНУ і УТОПІК, 2008. С. 35–40; Її ж Археологічні дослід-
ження Барської фортеці // Барська земля Поділля: європейська спадщина та перспективи сталого розвитку.
До 520-річчя з дня народження Бони Сфорци та 120-річчя виходу у світ праці М.С. Грушевського «Барське
староство. Історичні нариси XV–XVIII ст.» Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції / Мі-
ністерство освіти і науки України; Барський районний історичний музей; Центр дослідження історії Поділля
Інституту історії України НАН України; Вінницький обласний краєзнавчий музей. – Київ; Бар, 2014. – 349 с.
17 Архив Юго-западной России, издаваемый временной комиссией для разбора древних актов...: [В 37 т.].
Киев, 1859–1914; Документи Брацлавського воєводства 1566–1606 років / Упор. М. Крикун, О. Піддубняк;
Вступ. ст. М. Крикуна. Л., 2008. 1220 с.; Литовська Метрика. – Книга 561: Ревізії українських замків 1545
року / Підготував В. Кравченко; Наукове товариство ім. Шевченка в Америці; Наукове товариство ім. Шев-
ченка в Україні; НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського.
К., 2005. 600 с.
18 Челеби Э. Книга путешествия. Крым и сопредельные области: Извлечения из сочинения турецкого пу-
тешественника XVII века. – Вып. 1: Земли Молдавии и Украины / Отв. ред. А.С. Тверитинова; Составитель
А. Д. Желтяков; Предисл.: А. Д. Желтякова, Л.С. Тверитиновой, В.В. Мавродина. Институт народов Азии. ‒
М., 1961. 340 с.
19 Наполеон Орда і Україна. Альбом. – Київ : Оранта Арт Бук, Львів : Львівська національна наукова біб-
ліотека України імені Василя Стефаника, 2014. 204 с.
20 Логвин Г. Архитектура XIV – первой половины XVI в. / Г. Логвин // Всеобщая история архитектуры в
12 томах. Том 06. Архитектура России, Украины и Белоруссии XIV – первая половина XIX вв. / Г.Н. Логвин.
Москва : Стройиздат, 1968. С. 343.
21 Рутинський М. Замковий туризм в Україні / М. Рутинський. Київ: Центр учбової літератури, 2007.
С. 16.
111
ховатись і тримати оборону за стінами укріп-
лення. В таких замках був ряд мінусів: тільки
найближчі жителі встигали заховатись, якщо
напад був раптовим; невеликі розміри обмежу-
вали вміщуваність споруди. Тому починають
з’являтись нові, більші та міцніші об’єкти. Їх
розвитку сприяла зацікавленість як держави, яка
надавала укріпленим містам привілеї, так і на-
селення, оскільки від цього залежало збере-
ження їхнього життя та майна22.
Для розуміння загальної картини історії та
сучасного стану оборонних споруд Вінниччини
розглянемо три замки, кожен з яких, за станом
збереженості, представлятиме окрему категорію
оборонних споруд: Вінницький – зруйновані зам -
ки; Барський – замки, від яких залишились еле-
менти чи руїни; Іванівський – збережені замки.
До повністю зруйнованих замків належить
Вінницький. В місті був не один замок, але біль-
шість дослідників сходяться на думці, що вони ні-
коли не існували паралельно. Виходячи з цьо го,
прийнято вживати назву в однині, уточню ючи про
який замок йдеться – на Замковій горі чи на ост-
рові Кемпа. Перший був побудований приблизно
в середині – другій половині XIV ст.23. Основну
інформацію про замок знаходимо починаючи з
XVI ст., до того відомості про нього практично
відсутні, за винятком поодиноких згадок щодо
руйнування замку. Існує думка, що будівництво
одразу двох замків почали Коріятовичі. Цю гіпо-
тезу підтримували відомі дослідники Поділля
О. Пшездзецький та В. Гульдман. Її спростовує
М. Білінський, стверджуючи, що Коріятовичі, за-
звичай, будували замки на підвищеннях. Таким
місцем була Замкова гора, а не острів посеред
Бугу. До того ж, будівництво замку, хоч і де-
рев’яного, справа затратна, тому нераціонально
було б будувати поруч два укріплення24.
Дізнатись як виглядав замок можемо з реві-
зій 1545 та 1552 років. Їх дані дещо відрізня -
ються, адже в ревізії 1545 року інформація по-
дана в контексті побутових справ, а вже в ревізії
1552 року вона значно точніша та конкретніша.
З першого опису королівського комісара Лева
Патія дізнаємось, що замок був досить уразли-
вим: «Не лише людей в час навали ворога нема
де заховати та обороняти, а й худобу страшно за-
ховати. Бо поки жив – такого простого і слабкого
замку українського не бачив»25. З опису 1552 року
докладніше дізнаємось про укріплення. Замок
був дерев’яний, з подвійними стінами, завдовжки
24 сажні, а завширшки – близько 20. Внутрішня
частина старої стіни виготовлена з плоту на де-
рев’яних колах, обмащена глиною, зовнішня – з
дубу. Між частинами стіни насипана земля. По-
верх внутрішньої стояла ще одна стіна, покрита
дубовим помостом. По периметру було 5 веж і
одна башта перед воротами26. Замок був побудо-
ваний з дерева, що було причиною його частих
руйнувань, особливо зважаючи на відсутність
колодязя: «Колодязь в замку почато і пів сажня
вибито в скелі, води не добуто»27. В 1524 році
укріплення спалили татари, після чого воно ще
неодноразово відновлювалось. Тривало так до
1580 року, коли після чергового спалення замок
більше не відбудовували.
Необхідність в захисті спонукала до побу-
дови нового замку на острові на річці Підвенний
Буг. Новий замок збудував староста Богуш
Корецький. Проте і це укріплення невдовзі було
вщент спалене. Після цього новий замок на тому
ж місці будується особистим коштом брацлав-
ського і вінницького старости Валентія Кали-
новського. Про вигляд замку дає уяву інвентар,
складений 1604 р. з нагоди передачі замку у во-
лодіння В. Калиновському28. Зі всіх боків острів
Об’єкти оборонної архітектури Вінниччини: історія та сучасний стан
22 Грушевский М. Южнорусские господарские замки в половине XVI века: ист.-стат. очерк / М. Грушев-
ский. – Киев: Тип. Императ. Ун-та Св. Владимира, 1890. С. 5.
23 Малаков Д. По Брацлавщине: от Винницы до Тульчина / Д. Малаков. М. :Искусство, 1982. С. 14.
24 Білінський М. Вінницький замок / М. Білінський. Вінниця, 1926. С. 5.
25 Литовська Метрика. – Книга 561: Ревізії українських замків 1545 року / Підготував В. Кравченко; Нау-
кове товариство ім. Шевченка в Америці; Наукове товариство ім. Шевченка в Україні; НАН України. Інститут
української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. С. 215.
26 Архив Юго-западной России, издаваемый Временной комиссией для разбора древних актов [в 35 тт.].
Ч. 7. Т. І: Акты о заселении Юго-Западной России. К., 1886. С. 599.
27 Там само. – С. 600.
28 Документи Брацлавського воєводства 1566–1606 років / Упор. М. Крикун, О. Піддубняк; Вступ. ст.
М. Крикуна. Л., 2008. C. 911–913.
3’2019Юрій Роїк К Р А Є З Н А В С Т В О
112
був огороджений парканом, міст до замку в по-
ганому стані, перед мостом – брама. На замковій
площі стояла хата, а навпроти неї – комора, в якій
зберігалась зброя. Біля комори стояла башта.
В цілому, на відміну від попередніх замків, ак-
цент ставився на земляні укріплення. Це запобі-
гало спаленню дерев’яних стін. Новий замок
значно менше піддавався руйнуванням29.
В подальшому на території Вінниччини від-
буваються події Національної революції 1648–
1676 рр. Під час військової експедиції Мартина
Калиновського 1650 року Вінницький замок
став оборонним пунктом козаків на чолі з Іва-
ном Богуном. Наступна згадка про замок при-
падає на 1750 рік й пов’язана з нападом загонів
гайдамаків на укріплення, де ховалися купці-
євреї. Після цього замок існував ще як мінімум
до кінця XVIII ст, оскільки згадувався в ревізії
1789 р. та на плані Вінниці кінця XVIII ст.
З часом загроза татарської навали все зменшу-
валась, замок втрачав своє основне призначення
та поступово руйнувався30. Вже в праці В. Мар-
чинського 1822 року знаходимо наступну інфор-
мацію: «Обороняли місто два замки: один на
острові, який річка Буг утворює зі східної сто-
рони, інший позаду Бугу, в старому місті; від
обох тих замків сьогодні нема і сліду»31. За від-
сутності потреби в обороні замок більше не від-
новлювався.
Як бачимо, до XVII століття замок відігравав
одну з ключових ролей в історії міста. Тому по-
трібно досліджувати та популяризувати цю
пам’ятку. В цьому напрямку проводиться досить
активна робота. В 2005–2006 роках у Вінниці
проводились археологічні дослідження під керів-
ництвом кандидата історичних наук, наукового
співробітника Інституту археологіі ̈НАН Украін̈и
Лариси Виногродської. Під час розкопок на Зам-
ковій горі було відкрито чотири ями, залишки
шістьох споруд, у трьох з яких відкрито зруйно-
вані черені печей. В одній з печей виявлено від-
крите вогнище з горщиками, попередньо датова-
ними ХІІІ–ХIV ст. Також у процесі дослідження
виявлено фрагменти кераміки трипільського
часу, фрагменти кераміки ХІІІ–ХV ст., монети і
залізні вироби ХІІІ–ХVІІ ст.32 Були проведені
розкопки на острові Кемпа, де стояв замок. В ре-
зультаті виявлено залишки земляних валів, фраг-
менти кераміки ХVІ ст., у двох шурфах шар
ХVІ–ХVІІ ст., в якому також знайдено кераміку
ХVІ ст., що підтверджує заселення острова в
цьому столітті. Археологічні дослідження Він-
ниці відновились в 2013 році і тривають досі.
На сьогодні існує запропонований Центром
історії Вінниці та Вінницьким історичним това-
риством початковий проект зі створення куль-
турно-історичного комплексу на Замковій горі.
Звісно, він потребує значного фінансування,
проте його реалізація зможе бути прикладом ус-
пішного та раціонального використання історич-
ної спадщини регіону33.
Наступна категорія – замки, від яких зберег-
лись елементи чи руїни. До цієї категорії відно-
симо замок в місті Бар, адміністративному
центрі Барського району Вінницької області.
Першопочатково поселення називалось на честь
річки, яка його омиває – Рів. Вперше про місто
згадується у грамоті, виданій Свидригайлом
Ольгердовичем 1401 року34. Згодом татарські на-
біги призвели до занепаду Рову.
Наступний етап розвитку міста пов’язаний зі
Станіславом Одровонжем. Як вважає О. Пламе-
ницька, саме Одровонж спорудив на протилеж-
ному березі річки новий замок в середині XV ст.35
29 Білінський М. Вказ. праця. С. 13.
30 Там само. С. 15.
31 Marczynski W.Statystyczne, topograficzneihistoryczneopisanieguberniiPodolskiej / W. Marczynski. Wilno,
1820–1823. T. 2. S. 107.
32 Виногродська Л. Вивчення укріплень Поділля… С. 83.
33 Яким може бути «Вінницький замок»: презентовано концепцію історико-туристичного комплексу.
ГРАФІКА [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://vezha.vn.ua/yakym-mozhe-buty-vinnytskyj-zamok-
na-staromu-misti-prezentovano-kontseptsiyu-istoryko-turystychnogo-kompleksu-grafika/.
34 Молчановский Н. Очерк известий о Подольской земле до 1434 года. (Преимущественно по летописям)
/ Н. Молчановский. К : Типография Императорского университета св. Владимира, 1885. С. 267.
35 Пламеницька О. Барський замок / О. Пламеницька // Військово-історичний альманах.– 2002. – № 2(5). –
С. 100 –107; Її ж. Початок мурованого будівництва на Поділлі // Архітектурна спадщина України. К., 1994.
№ 1. С. 100.
Об’єкти оборонної архітектури Вінниччини: історія та сучасний стан
113
[Рис. 1. Проект-ескіз комплексу на місці Вінницького замку.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:https://vezha.vn.ua/yakym-mozhe-buty-vinnytskyj-
zamok-na-staromu-misti-prezentovano-kontseptsiyu-istoryko-turystychnogo-kompleksu-grafika/]
36 Сіцінський Є. Оборонні замки Західного Поділля XIV–XVII ст.: (іст.-археол. нариси) / Є. Сіцінський.
Київ: Укр. Акад. Наук, 1928. С. 89.
37 Пламеницька О. Барський замок… С. 101.
38 Сіцінський Є. Вказ. праця. С. 91.
39 Малаков Д. По Восточному Подолью: от Жмеринки до Могилева-Подольского. – Искусство, 1988. С. 40.
40 Пламеницька О. Барський замок… С. 102.
41 Сіцінський Є. Вказ. праця. С. 91.
42 Там само. С. 95.
Її точка зору не співпадає з думкою Є. Сіцінсь-
кого, який вважав, що замок на лівому березі
Рова був побудований 1537 року за сприяння ко-
ролеви Бони, дружини короля Сигізмунда І Ста-
рого36. Остання викупила місто на краківському
сеймі 1536–1537 рр. та перейменувала його в
Бар. О. Пламеницька з діяльністю королеви
пов’язує перебудову та відновлення старого, а не
будівництво нового замку. Цю роботу було до-
ручено старості Стражевському, перед яким
стояло завдання відновити та модернізувати
старі укріплення37.
Не співпадають точки зору дослідників і
щодо матеріалу, з якого був побудований замок.
Є. Сіцінський вважав, що першопочатково замок
був в основоному дерев’яним, мурованим він
став тільки з XVII ст. Стіни складались з подвій-
них барканів між якими насипалась земля38.
Такої ж точки зору дотримується Д. Малаков,
приписуючи муроване будівництво Боплану39.
О. Пламеницька стверджує, посилаючись на
опис 1552 року, що вже на середину XVI ст.
замок мав п’ять мурованих башт40.
У головній башті знаходилась велика бра ма,
каплиця та дзвін41. До міста в’їжджали через
меншу браму, яка знаходилась в іншій башті. На-
вколо замку був викопаний рів з водою. Форма
замку за планом нагадувала квадрат, схожий, за-
вдяки бастіонам, на п’ятикутну зірку. Замок був
найбільшим на Поділлі після Кам’янецького, мав
площу понад два гектари42.
З від’їздом королеви Бони до Італії 1556 року
починається занепад міста і замку, зокрема після
татарського нападу 1558 року. Роботи з його від-
новлення ініціював Станіслав Конецпольський,
залучивши відомих фахівців того часу. Рекон-
струкцію в 1630 році провів Боплан. 1640 року
на території замку було споруджено арсенал.
В подальшому споруда постійно переходила з рук
в руки та зазнавала поступових руйнувань, почи-
наючи з періоду Національної революції 1648–
1676 рр. Разом з тим, ще в середині XVII ст.
замок був добре укріплений, про що свідчать дані
турецького мандрівника Е. Челебі 1656 року:
“Кам’яний Бар – дійсно міцна фортеця. Вона знач -
но краща за надзвичайно потужні фортеці, підпо-
рядковані полякам, тому що має арсенал, гармати
та облогові знаряддя. Її зовнішній посад великий і
знаходиться в годині ходьби на краю оточеного лі-
сами болота. Одна сторона його – велика паланка
з укріпленою дамбою на краю болота, де [розта-
шовані] всі дві тисячі критих тисом та іншими [ма-
теріалами] будинків. Є близько восьмисот лавок і
дванадцять чудових церков зі дзвонами”43. Зви-
чайно, дані про кількість будинків, лавок та церков
викликають питання щодо достовірності цієї ін-
формації. Значних руйнувань зазнало укріплення
під час польсько-турецької війни 1672–1699 рр.
1702 року замок штурмували загони Семена Палія,
а в 1768 р., після розгрому Барської конфедерації,
замок взяли штурмом російські війська44.
3’2019Юрій Роїк К Р А Є З Н А В С Т В О
114
[Рис. 2. План Барского замку.
Сіцінський Є. Оборонні замки Західнього
Поділля XIV–XVII ст.: (іст.-археол. нариси)/
Є. Сіцінський. – Київ: Укр. Акад. Наук,
1928. – С. 94.]
[Рис. 3. Руїни Барського замку. Наполеон Орда.
Наполеон Орда і Україна. Альбом. – Київ: Оранта Арт Бук, Львів:
Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника, 2014. – С. 127.]
43 Челеби Э. Книга путешествия. Крым и сопредельные области: Извлечения из сочинения турецкого пу-
тешественника XVII века. – Вып. 1: Земли Молдавии и Украины / Отв. ред. А. С. Тверитинова; Составитель
А. Д. Желтяков; Предисл.: А. Д. Желтякова, Л. С. Тверитиновой, В. В. Мавродина. Институт народов Азии.
М., 1961. С. 55.
44 Пламеницька О. Барський замок… С. 106.
Об’єкти оборонної архітектури Вінниччини: історія та сучасний стан
115
На початку ХХ ст. на території замкового
двору з’явився міський бульвар та парк. В се-
редині століття на території замку було поховано
радянських воїнів у братській могилі та встанов-
лено пам’ятник45. У 2007 році на території
Барського замку та міста розпочались розвідкові
археологічні роботи під керівництвом Лариси
Виногродськоі.̈ На жаль, за браком фінансування
розкопки швидко припинилися, так і не давши
вичерпної відповіді на дискусійні питання щодо
датування будівництва замку. Водночас, в про-
цесі дослідження вдалось знайти цікавий архео-
логічний метеріал. У південно-західній частині
замку були знайдені фрагменти кераміки, скля-
них речей та залізних виробів, датованих ХVІ–
ХІХ століттями. Також на глибині 1,4 м знай-
дено залишки торбинки з 11 свинцевими кулями
для рушниці з нарізним каналом ствола другої
половини ХІХ ст. На території східної башти до
глибини 1,5 м йшли перемішані прошарки ХVІ–
ХVІІІ ст. В них знаходилась різночасова кера-
міка та речовий матеріал, переважно ХVІІ–
ХVІІІ і ХІХ ст. Було знайдено багато залізних
підборів від чоловічого взуття ХVІІ ст., цвяхів,
свинцевих куль, монет ХVІІ–ХХ ст., фрагментів
серпів та інших різних залізних предметів по-
буту. У першому розкопі зафіксовано фрагмент
мурованої стіни з бутового каміння. Припус-
кається, що вона відноситься до внутрішніх кон-
струкцій споруди46.
На жаль, до сьогодні від величних у свій час
мурів замку зостались поодинокі руїни. Проте
по периметру збереглися залишки оборонного
поясу, а замчище досі практично не забудоване.
Стосовно перспектив використання замку, то,
передусім, варто було б довести до кінця дослід-
ження, які припинились ще 2008 року. Після
проведення археологічних робіт, за умови на-
лежного фінансування, в цієї пам’ятки є всі мож-
ливості стати конкурентноспроможним продук-
том на ринку місцевого історико-культурного
туризму.
Остання категорія – відносно збережені
замки, до якої відноситься Іванівський замок.
Варто зауважити, що збережені замки Вінниць-
кої області більше нагадують замки-палаци, ос-
кільки будувались чи остаточно перебудовува-
лись тоді, коли загроза кочівників вже не була
основною причиною їх створення. Про перехід
від домінування замків до палаців чи замків-па-
лаців в архітектурі Вінниччини О. Пшездзець-
кий писав так: «Від замку Вінницького не зали-
шилось і залишків, але натомість по всіх
околицях з’являються палаци і замки…»47.
Іванівський замок знаходится в селі Іванів
(Янів) Калинівського району. Роман Афтаназі
вважає, що перший замок почав будуватись ще
в 1410 році Адамом та Миколою Мишками48.
Замок неодноразово піддавався руйнуванням та
відновлювався. В кінці XVI ст. власник посе-
лення Гнєвош Стрижевський планував власним
коштом перебудувати замок та просив короля
Стефана Баторія надати привілеї поселенню.
Про отримання відповідих привілеїв, а з ними і
статусу містечка, було повідомлено в листі від 1
березня 1578 року: «А так ми, за ласки нашої ко-
ролівської … дозволили йому у тій власності
Янові на Сниводі місто заснувати…»49. Надані
привілеї дозволили місту розвиватись і вже в
1596 році тут було побудовано новий замок.
Про архітектурні особливості замку свід-
чить зовнішній вигляд збереженої будівлі. До
сьогодні збереглись чотири двоповерхові вежі
(одна з них – в напівзруйнованому стані), які по-
казують, що в плані замок мав форму чотирикут-
ника. По периметру укріплення було оточене
дамбами та ровом, чим досягалась відносна без-
пека, враховуючи те, що сам замок стояв на рів-
нині. Дитинець був замкнутий мурами та сті-
нами житлових і господарських будинків й
височів на 7 метрів. Вхід в підземну частину веж
був доступний тільки з двору. У північно-східній
частині розміщувалась каплиця з великими го-
тичними вікнами. На першому поверсі башт
45 Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Под ред. Н. Жарикова. – Киев: Буді-
вельник, 1983. Том 2. C. 14.
46 Виногродська Л. Історико-археологічні дослідження Барської фортеці // Нові дослідження пам’яток
козацької доби в Україні: збірка наукових статей. Вип. 17. Київ : вид. ЦП НАНУ і УТОПІК, 2008. С. 35–40.
47 Przezdziecki A. Podole, Wołyń, Ukraina: obrazymiejsciczasów / A. Przezdziecki. – Wilno, 1841. – T. 2. S. 66.
48 Aftanazy R. Materiały do dziejów rezydencji. Pod red. A. Baranowskiego / R. Aftanazy. – Warshawa 1991. –
T. Xa. S. 117.
49 Документи Брацлавського воєводства… C. 207.
116
були отвори з обох боків. На верхньому поверсі
вони були більшими й одночасно слугували
вікнами50.
Південно-західна вежа була увінчана зуб-
цями, можливо, дещо пізніше. На другому по-
версі, у виступаючому кутку, збереглась нависла
вежа, імовірно, колишній спостережний пункт.
У другій половині XVIII століття її отвори заму-
рували і розділили овальними масивами, укладе-
ними з боків у рамки іонічних колон. Поряд з ба-
стіонами в хорошому стані збереглися ворота з
елементами бароко51.
У XVIII столітті новий власник міста Адам
Холоневський вирішує перебудувати замок в
палац, який би поєднував стиль пізнього бароко
та класицизму. Архітектор палацу, на жаль, не-
відомий. Будівля прямокутна в плані, приблизно
80 метрів завдовжки. Зовнішні стіни першого
поверху палацу, а отже, і колишнього замку,
мають товщину 1.8 м52. Поруч висаджено парк,
над створенням якого працював Діонісій Мік-
лер53. 20 листопада 1781 року в замку зупинявся
Станіслав Август54.
В 1917–1919 роках замок-палац постраждав
в результаті революційних подій. Зі встановлен-
ням радянської влади і до тепер в будівлі розта-
шовується Іванівська спеціальна загально-
освітня школа-інтернат.
Як бачимо, історія Вінниччини тісно пов’я -
зана з оборонними спорудами. На жаль, багато
замків були повністю зруйновані або дійшли до
нас у вигляді руїн. Усвідомлення місцевими жи-
телями важливості збереження наявних пам’я ток
є ключовим завданням в питанні використання
історико-культурної спадщини, особливо за умов
відсутності належного регулювання зі сторони
держави. Активісти та ентузіасти можуть стати
рушійною силою в процесі відновлення та
2 ’2019Юрій Роїк К Р А Є З Н А В С Т В О
50 Aftanazy R.Op. cit. S. 119.
51 Ibidem. –S. 120.
52 Ibidem. – S. 120.
53 Томілович Л. Історичні садиби Вінницької області: каталог / Держ. служба з питань нац. культ. спад-
щини, НДІ пам’яткоохорон. Дослідж/ Л. Томілович. – К.; Чернігів: Деснян. правда, 2011. – С. 59.
54 Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa: nakł. Filipa Sulim-
ierskiego i Władysława Walewskiego, 1880–1914 – T. III. – S. 423.
[Рис. 4. Янів. Наполеон Орда.
Наполеон Орда і Україна. Альбом. – Київ: Оранта Арт Бук, Львів:
Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника, 2014. – С. 129.]
117
популяризації історико-культурних об’єктів.
Яскравим прикладом такої діяльності є місто
Бар, де 25 травня 2019 року було проведено
круглий стіл з питань збереження історико-куль-
турної спадщини міста, обговорені питання по
проведенню робіт зі збереження та реставрації
замку. За ініціативи місцевого активіста Ігоря
Лозінського протягом літа було проведено ряд
толок з метою розчищення мурів замку від ча-
гарників та підготовки до майбутніх археологіч-
них досліджень.
Виходячи з досвіду європейських країн, на-
віть руїни, по мірі можливостей, можна віднов-
лювати та залучати до різних сфер діяльності –
від культурно-просвітницької до туристичної.
Для збереження замків області необхідно більше
уваги приділяти їх вивченню. З метою подальшої
популяризації в дослідженні зроблено спробу ре-
презентувати пам’ятки оборонного призначення
Вінницької області. За станом збереженості
замки було поділено на три категорії – зруйно-
вані, у вигляді руїн, збережені. В рамках даного
дослідження увага акцентувалась на характери-
стиці конкретного замку окремої категорії (Він-
ницький, Барський, Іванівський). Обраний підхід
дав можливість в цілому ознайомитись з особли-
востями оборонних споруд регіону та окреслити
вектори подальших досліджень.
Об’єкти оборонної архітектури Вінниччини: історія та сучасний стан
[Рис. 5. Янівський замок-палац. Сучасний вигляд.
Спадщина. Янов. Замок-палац Холоневських [Електронний ресурс].
– Режим доступу: https://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/149420.html]
References
Aftanazy, R. (1991). Materialy do dziejow rezy-
dencji. Pod red. A. Baranowskiego / R. Aftanazy –
Warshawa, T. Xa. – 518 s. [in Polish]
Arxiv Yugo-zapadnoj Rossii, izdavaemyj Vre-
mennoj komissiej dlya razbora drevnix aktov
[v 35 tt.]. – Ch. 7. – T. І: Akty o zaselenii Yugo-
Zapadnoj Rossii. – K., 1886. – 746 s. [in Russian]
Bilins’kyj, M.( 1926). Vinnyts’kyj zamok /
M. Bilins’kyj – Vinnytsia,– 18 s. [in Ukrainian]
Cheleb, i E’ ( 1961). Kniga puteshestviya. Krym
i sopredel’nye oblasti: Izvlecheniya iz sochineniya
tureckogo puteshestvennika XVII veka. ‒ Vyp. 1:
Zemli Moldavii i Ukrainy / Otv. red. A. S. Tveriti-
nova; Sost.avitel’ A. D. Zheltyakov; Predisl.:
A. D. Zheltyakova, L. S. Tveritinovoj, V. V. Mavrod-
ina. Institut narodov Azii. ‒ M., 340 s. [in Russian]
Dokumenty Bratslavs’koho voievodstva 1566–
1606 rokiv / Upor. M. Krykun, O. Piddubniak; Vstup.
st. M. Krykuna. – L., 2008. – 1220 s. [in Ukrainian]
Gul’dman, V. (1901). Pamyatniki stariny v Podo lii
/ V. Gul’dman – Kamenec-Podol’skij: Tipolgafiya Po -
dol’skogo gubernskogo pravleniya, 401 s. [in Russian]
118
Hrushevskyj, M. (1890) Yuzhnorusskye hospo-
darskye zamky v polovyne XVI veka: ist.-stat. ocherk
/ M. Hrushevskyj – Kiev: Typ. Imperat. Un-ta Sv. Vla-
dymyra, 33 s. [in Russian]
Korniyenko, V. (2006). Metodyka vykorystannya
v turyzmi pamyatok etnichnoyi istoryko-kulturnoyi
spadshhyny Ukrayiny / V. Korniyenko // Etnichna is-
toriya narodiv Yevropy. Vyp. 21. – S.119–124. [in
Ukrainian]
Lohvyn, H. (1968) Arkhytektura XIV – pervoj
polovyny XVI v. // Vseobschaia ystoryia arkhytektury
v 12 tomakh. Tom 06. Arkhytektura Rossyy, Ukrayny
y Belorussyy XIV – pervaia polovyna XIX vv. / H. Lo-
hvyn – Moskva: Strojyzdat, s. 339–361. [in Russian]
Lytovs’ka Metryka. – Knyha 561: Revizii ukrain-
s’kykh zamkiv 1545 roku / Pidhotuvav
V. Kravchenko; Naukove tovarystvo im. Shevchenka
v Amerytsi; Naukove tovarystvo im. Shevchenka v
Ukraini; NAN Ukrainy. Instytut ukrains’koi
arkheohrafii ta dzhereloznavstva im. M. S. Hru-
shevs’koho. – K., 2005. – 600 s. [in Ukrainian]
Malakov, D. (1982) Po Braclavshine: ot Vinnicy
do Tul’china / D. Malakov – M.: Iskusstvo, 174 s. [in
Russian]
Malakov, D. (1988) Po Vostochnomu Podol’yu:
ot Zhmerinki do Mogileva-Podol’skogo / D. Malakov
– M.: Iskusstvo, 168 s. [in Russian]
Marczynski W. Statystyczne, topografi czne i his-
toryczne opisanie gubernii Podolskiej / W. Marczynski
– Wilno, 1820–1823. – T. 2. – 322 s. [in Polish]
Molchanovskyi N Ocherk yzvestyi o Podolskoi
zemle do 1434 hoda. (Preymushchestvenno po letopy-
siam) / N. Molchanovskyi – K: Typohrafyia Ympera-
torskoho unyversyteta sv. Vladymyra, 1885. – 424 s.
[in Russian]
Napoleon Orda i Ukraina. Albom. – Kyiv: Oranta
Art Buk, Lviv: Lvivska natsionalna naukova bib-
lioteka Ukrainy imeni Vasylia Stefanyka, 2014. –
204 s. [in Ukrainian]
Plamenyts’ka, O. (2002) Bars’kyj zamok / O. Pla-
menyts’ka // Vijs’kovo-istorychnyj al’manakh. –
№2(5). – S. 100–107. [in Ukrainian]
Plamenyts’ka, (1994) O. Pochatok murovanoho
budivnytstva na Podilli / O. Plamenyts’ka // Arkhitek-
turna spadschyna Ukraïny. – K., № 1. – S. 39–57. [in
Ukrainian]
Przezdzieckі, A. (1841) Podole, Wołyń, Ukraina:
obrazy miejsc i czasów / A. Przezdziecki – Wilno,
1841.– T. 2.–157 s. [in Polish]
Rolle, A. (1880) Podolskie na Kresach
Multańskich. T. 3. Żwaniec. Paniowce. Czarno -
kozińce. Bar. Mohylów. Szarogród. / Antoni Rolle –
Warszawa: Gebethner i Wolff; Kraków: G. Gebethner
i Spółka, 1880. – 300 s. [in Polish]
Rutyns’kyj, M. (2007) Zamkovyj turyzm v
Ukraini. / M. Rutyns’kyj – Kyiv: Tsentr uchbovoi
literatury, 432 s. [in Ukrainian]
Sitsins’kyj, Ye.( 1928) Oboronni zamky Zakhid-
noho Podillia XIV–XVII st.: (ist.-arkheol. narysy /
Ye. Sitsins’kyj – Kyiv : UkrAkad.Nauk, 1928. – 99 s.
[in Ukrainian]
Tomilovych, L. (2001) Istorychni sadyby Vinnyt-
skoi oblasti/ Derzh. sluzhbazpytannats. kult. spad-
shchyny, NDI pamiatkookhoron. doslidzh / L. Tomi -
lovych – K.; Chernihiv: Desnian. pravda, 220 s. [in
Ukrainian]
Vynohrods’ka, L.( 2014) Arkheolohichni
doslidzhennia Bars’koifortetsi / L. Vynohrods’ka //
Bars’kazemlia Podillia: ievropejs’ka spadschyna ta
perspektyvy staloho rozvytku. Do 520-richchia z dnia
narodzhennia Bony Sfortsy ta 120-richchya vykhodu
u svit pratsi M. S. Hrushevs’koho “Bars’ke starostvo.
Istorychni narysy XV–XVIII st.”. Materialy III Mizh-
narodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii / Minis-
terstvo osvity i nauky Ukrainy; Bars’kyj rajonnyj is-
torychnyj muzej; Tsentr doslidzhennia istorii Podillia
Instytutu istorii Ukrainy NAN Ukrainy; Vinnyts’kyj
oblasnyj kraieznavchyj muzej. – Kyiv; Bar, 349 s.[in
Ukrainian]
Vynohrods’ka, L. (2008) Istoryko-arkheolohichni
doslidzhennia Bars’koi fortetsi/ L. Vynohrods’ka //
Novi doslidzhennia pam’iatok kozats’koi doby v
Ukraini: zbirka naukovykh statej. – Vyp. 17. – Kyiv:
KhIK, Chasy kozats’ki, s. 35–40.[in Ukrainian]
Vynohrods’ka, L. (2010). Vyvchennia ukriplen’
Podillia XIII–XVIII st. (za arkheolohichnymy dany -
my) / L. Vynohrods’ka // Arkheolohiia i davnia istoriia
Ukrainy: Zb. nauk. pr. – K.: IA NAN Ukrainy, 2010.
– Vyp. 1. – S. 79–87.[in Ukrainian]
Pamiatnyky hradostroytel’stva y arkhytektury
Ukraynskoj SSR. Pod red. N. Zharykova – Kiev: Bu-
divel’nyk, 1983. – Tom 2. – 337 s. [in Russian]
1 ’2019Юрій Роїк К Р А Є З Н А В С Т В О
|