До питання назви фортифікаційної споруди у Кам'янець-Подільському

• Published in: Краєзнавство
• Date: 2019
• Main Author: Скрипник, А.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут історії України НАН України 2019
• Subjects: Вітчизняне пам'яткознавство: традиції, досвід, перспективи
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169735
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: До питання назви фортифікаційної споруди у Кам'янець-Подільському / А. Скрипник // Краєзнавство. — 2019. — № 3. — С. 119-126. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

У статті звернуто увагу на існуючу проблему термінологічних розбіжностей у назвах середньовічних оборонних систем міста Кам'янця-Подільського. Використавши сучасний науково-методологічний інструментарій та енциклопедичну літературу ХІХ-ХХ ст. проаналізовано понятійний апарат
 у руслі еволюції досвіду європейської військової інженерної думки. Разом з тим, розглянуто праці істориків, краєзнавців та письменників, у яких використовувалася досліджувана топонімічна термінологія
 як відображення змісту і функціональних особливостей згаданих фортифікаційних споруд. Безперечно
 правильне визначення і подальше використання топонімічних назв не тільки покращить сприйняття
 і розуміння ролі цих споруд у історії Поділля з фахової точки зору, а й призведе до подальшої їх популяризації у туристичній площині як цікавих і привабливих пам'яток архітектури України. The paper considers the evident problem of terminological variance in the names of medieval
 fortification systems of Kamianets-Podilsky.The constructions in question may be roughly divided into two
 types. The firs are those built on fiscal costs and aimed at protecting from theenemy attacks from other countries,
 which in contemporary terminology are called “military bases (objects)”. The others are castles built by regional
 feudalists and magnates for the purposes of their personal safety and image. Podillia has been within
 the sphere of political interests of several states since early Middle Ages due to its geographical position. This
 factor of foreign attack served a powerful impulse to build and transform fortifications constructions in the region.
 Kamianets-Podilsky as a regional centre can boast of a mighty fortification complex based on the natural
 cape. This architectural monument has become a symbol of the town and reflected on the town’s coat of arms.
 It is a tourist brand, a media sign, a widely used token. The town itself is most often associated with this military
 construction. But there has been a tendency among the present day historians and ethnographers to freely
 violate the use of the terms: some adhere to “fortress”, the others follow the fashion to call it a “castle”, there
 are double-names like “fortress-castle” etc. The terminological mess should be corrected and theoretically
 grounded which constituted the object of the present paper.