До питання назви фортифікаційної споруди у Кам'янець-Подільському
У статті звернуто увагу на існуючу проблему термінологічних розбіжностей у назвах середньовічних оборонних систем міста Кам'янця-Подільського. Використавши сучасний науково-методологічний інструментарій та енциклопедичну літературу ХІХ-ХХ ст. проаналізовано понятійний апарат
 у руслі ев...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2019 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2019
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169735 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До питання назви фортифікаційної споруди у Кам'янець-Подільському / А. Скрипник // Краєзнавство. — 2019. — № 3. — С. 119-126. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860251125046837248 |
|---|---|
| author | Скрипник, А. |
| author_facet | Скрипник, А. |
| citation_txt | До питання назви фортифікаційної споруди у Кам'янець-Подільському / А. Скрипник // Краєзнавство. — 2019. — № 3. — С. 119-126. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | У статті звернуто увагу на існуючу проблему термінологічних розбіжностей у назвах середньовічних оборонних систем міста Кам'янця-Подільського. Використавши сучасний науково-методологічний інструментарій та енциклопедичну літературу ХІХ-ХХ ст. проаналізовано понятійний апарат
у руслі еволюції досвіду європейської військової інженерної думки. Разом з тим, розглянуто праці істориків, краєзнавців та письменників, у яких використовувалася досліджувана топонімічна термінологія
як відображення змісту і функціональних особливостей згаданих фортифікаційних споруд. Безперечно
правильне визначення і подальше використання топонімічних назв не тільки покращить сприйняття
і розуміння ролі цих споруд у історії Поділля з фахової точки зору, а й призведе до подальшої їх популяризації у туристичній площині як цікавих і привабливих пам'яток архітектури України.
The paper considers the evident problem of terminological variance in the names of medieval
fortification systems of Kamianets-Podilsky.The constructions in question may be roughly divided into two
types. The firs are those built on fiscal costs and aimed at protecting from theenemy attacks from other countries,
which in contemporary terminology are called “military bases (objects)”. The others are castles built by regional
feudalists and magnates for the purposes of their personal safety and image. Podillia has been within
the sphere of political interests of several states since early Middle Ages due to its geographical position. This
factor of foreign attack served a powerful impulse to build and transform fortifications constructions in the region.
Kamianets-Podilsky as a regional centre can boast of a mighty fortification complex based on the natural
cape. This architectural monument has become a symbol of the town and reflected on the town’s coat of arms.
It is a tourist brand, a media sign, a widely used token. The town itself is most often associated with this military
construction. But there has been a tendency among the present day historians and ethnographers to freely
violate the use of the terms: some adhere to “fortress”, the others follow the fashion to call it a “castle”, there
are double-names like “fortress-castle” etc. The terminological mess should be corrected and theoretically
grounded which constituted the object of the present paper.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:43:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
119
УДК 623.1/.3(477.43-21): 81” 373.21
Анатолій Скрипник (м. Кам’янець-Подільський)
доктор історичних наук, доцент,
викладач кафедриінформаційної діяльності,
документознавства і фундаментальних дисциплін.
Подільського спеціальногонавчально-реабілітаційного
соціально-економічного коледжу
E-mail: skranat@i.ua
ORCID:https://orcid.org/0000-0002-3812-918X
Погляд на проблему топонімічного роздвоєння. До питання
назви фортифікаційної споруди у Кам’янці-Подільському
У статті звернуто увагу на існуючу проблему термінологічних розбіжностей у назвах середньо-
вічних оборонних систем міста Кам’янця-Подільського. Використавши сучасний науково-методоло-
гічний інструментарій та енциклопедичну літературу ХІХ-ХХ ст. проаналізовано понятійний апарат
у руслі еволюції досвіду європейської військової інженерної думки. Разом з тим, розглянуто праці істо-
риків, краєзнавців та письменників, у яких використовувалася досліджувана топонімічна термінологія
як відображення змісту і функціональних особливостей згаданих фортифікаційних споруд. Безперечно
правильне визначення і подальше використання топонімічних назв не тільки покращить сприйняття
і розумінняролі цих споруд у історії Поділля з фахової точки зору, а й призведе до подальшої їх популя-
ризації у туристичній площині як цікавих і привабливих пам’яток архітектури України.
Ключові слова:культурна спадщина, Кам’янець-Подільський, пам’ятки архітектури, оборонні
споруди, фортеця, замок, кронверк.
Anatolii Skrypnyk (Kamianets-Podilsky)
Doctor of Sciences in History, Associate Professor,
Head of the Chair of Information Activity,
Record Management and Fundamental Disciplines,
Podilsky Special Educational-Rehabilitational
Social-Economic College
E-mail: skranat@i.ua
ORCID:https://orcid.org/0000-0002-3812-918X
A vision of toponymic furcation problem. Considering the
fortification building nomination in Kamianets-podilsky
Introduction. The paper considers the evident problem of terminological variance in the names of medieval
fortification systems of Kamianets-Podilsky.The constructions in question may be roughly divided into two
types. The firs are those built on fiscal costs and aimed at protecting from theenemy attacks from other countries,
which in contemporary terminology are called “military bases (objects)”. The others are castles built by re-
gional feudalists and magnates for the purposes of their personal safety and image. Podillia has been within
the sphere of political interests of several states since early Middle Ages due to its geographical position. This
factor of foreign attack served a powerful impulse to build and transform fortifications constructions in the re-
gion. Kamianets-Podilsky as a regional centre can boast of a mighty fortification complex based on the natural
cape. This architectural monument has become a symbol of the town and reflected on the town’s coat of arms.
It is a tourist brand, a media sign, a widely used token. The town itself is most often associated with this military
construction. But there has been a tendency among the present day historians and ethnographers to freely
violate the use of the terms: some adhere to “fortress”, the others follow the fashion to call it a “castle”, there
are double-names like “fortress-castle” etc. The terminological mess should be corrected and theoretically
grounded which constituted the object of the present paper.
3’2019Анатолій Скрипник К Р А Є З Н А В С Т В О
120
Methodology. The author uses contemporary scholarly and methodological inventory to provide the ob-
jective and unbiased vista of treating the problem. Initially, the semantic analysis of such concepts as ‘castle’
and ‘fortress’ is carried out. Due to the method of historic retrospective, the application of the terms is followed
in the documents, media, literature. The chronology of the terms usage demonstrates the approaches towards
the terms choice and the reasons of terminological preferences.
Results and discussion. The semantic analysis of dictionary definitions and those from other reference
sources suggests the difference between the meanings of the lexemes used to nominate the ancient fortification
construction in Kamianets-Podilsky. It proves that the semantic dominant of the lexeme ‘castle’ is the place of
a feudalist’s dwelling. If applied to the object in question, there were some periods and episodes in its history
when ‘Kamianets-Podilsky’s castle’ performed administrative, fortification functions and that of dwelling, but
this term cannot stand for the whole history of the investigated object.
The term ‘fortress’ stands for a fortified construction stationary buildings, regular garrison, supplies of
provision and weapons, meant to combat a long-term besiegement and a circular defence. This definition can
be found in popular fiction, reference editions, dictionaries and special fortification literature. All the analyzed
meanings of the term ‘fortress’ contain the semantics of a particularly military object with distinct infrastructure
where according to the military needs there may be a residence or dwelling of the authorities. Such character-
istics are appropriate to Khotyn’s, Akkerman’s and Kamianets-Podilsky’s fortresses.
Conclusions. In the author’s opinion, the free usage of the terms ‘castle’ and ‘fortress’ is highly subjective
and does not bear any theoretically grounded motivation. The fortification construction in Kamianets-Podilsky
used to perform definite functions according to its original purpose and throughout its history and deserves to
be adequately nominated.
Key words: cultural heritage, Kamianets-Podilsky, architectural monuments, fortification constructions,
fortress, castle, kronwerk.
Для сучасних українців об’єкти культурної
спадщини, що стали мовчазними свідками бага-
товікової історії нашого народу та втіленням
його духовної й матеріальної культури, зараз ві-
діграють важливу соціально-політичну роль у
стремліннях активізації історичної пам’яті й па-
тріотичного виховання. Вони є матеріальним ба-
зисом пізнання минувшини, дають можливість
детального відтворення (реконструювання) ос-
новних засад цивільного і військового життя
середньовічного соціуму. Пам’ятки культурної
спадщини стали об’єктами поглиблених дослід-
жень, і, відповідно, нових знань, що породжу-
ють наукові теорії й гіпотези, своєю чергою
здійснюючи вплив на свідомість суспільства,
формуючи його культурний світогляд, розви-
ваючи та зміцнюючи почуття національної гід-
ності та ідентичності. Тому одним з найактуаль-
ніших завдань незалежної України має стати
повсякденна турбота про збереження й повно-
цінне використання історичних пам’яток. Ві-
домо, що у багатій історико-архітектурній спад-
щині України значне місце посідають пам’ятки
оборонної архітектури, як то замки, фортеці,
укріплення міст і містечок, оборонні храми.
Протягом багатьох століть такі споруди слугували
важливим чинником в оборонних концепціях
побудови середньовічних міст. Чим сучасні-
шими й ефективнішими були фортифікаційні ук-
ріплення, тим більше шансів мало місто вис-
тояти проти облоги ворогів. Споруди винятково
оборонного призначення, які ми відносимо до
пам’яток міліарного будівництва, можна умовно
поділити на два типи: ті, які зводилися на казен -
ні кошти для захисту від нападів держав-ворогів,
у сучасній термінології – «військові бази (мілі-
арні об’єкти)», та зведені зусиллями регіональ-
них феодалів і магнатів задля власної безпеки та
іміджу – замки.
З епохи раннього Середньовіччя до Нового
часу Поділля перебувало у полі геополітичних
інтересів низки держав. Родючі чорноземи,
жваві торговельні шляхи, багаті міста стали
об’єктом загарбницької політики Речі Посполи-
тої, Оттоманської Порти та Російської імперії.
Чинник постійної зовнішньої загрози став по-
тужним імпульсом для періодичного еволюціо-
нування та вдосконалення оборонних споруд
краю. Тому на місці давніх дерев’яно-земляних
укріплень часів Київської Русі, Галицько-Волин-
ської держави з’являються міцні кам’яні укріп-
лення фортець, династичних замків і садиб.
Не став винятком і регіональний центр краю –
Кам’янець з його дужим фортифікаційним
комплексом, базисним елементом якого було ук-
ріплення на природному мисі. Вистоявши під
впливом часу, вони з другої половини ХХ ст.,
крім пам’яток архітектури державного значення,
121
До питання назви фортифікаційної споруди у Кам’янець-Подільському
поступово набувають статусу символу Кам’янця-
Подільського. Їх зображено на радянському гербі
міста, а з початку ХХІ ст. – це вже туристичний
бренд, заставка у медіа ресурсах, обрис якого ак-
тивно використовують різноманітні організації,
фірми й установи1. У багатьох українців та іно-
земних гостей «Перлина надСмотричем» стала
асоціюватися саме з цією міліарною спорудою,
перетвореною зусиллями кількох поколінь пра-
цівників в один із найцікавіших музеїв України.
Однак, поступово серед істориків та крає -
знавців з’явилося вільне потрактування назви
міліарного об’єкту: одні схиляються до терміну
«фортеця», інші останнім часом використовують
моднулексему «замок». Нерідко їх можна поба-
чити разом у статтях, замітках, оголошеннях: в
одному реченні «фортеця», в сусідньому абзаці –
вже «замок», хоча йдеться про той самий об’єкт.
Дорожні й туристичні вказівники, встановлені у
центрі Кам’янця-Подільського та на території
Старого міста, також вказують шлях до «фор-
теці-замку». Такий стан речей вводить в оману
не тільки молодих науковців, краєзнавців, осві-
тян, а й мешканців Кам’янця-Подільського та
гостей. Зокрема, туристи часто не можуть зро-
зуміти, що саме вони приїхали оглянути, чому
в путівниках, на вказівниках, вивісках, інтер-
нет-ресурсах використовуються різні терміни.
Тому виникає питання: що, врешті-решт, там
насправді височить і є символом старовинного
міста?
З метою об’єктивного висвітлення точки зору
автора на проблему ми вважаємо за доцільне
використати сучасний науково-методологічний
інструментарій. Дотримуючись принципів істо-
ризму, об’єктивності та системності,прагнемо
обґрунтувати власне теоретичне бачення топоні -
мічної проблеми. Відомо, що наукові принци пи
втілюються через низку методів, використання
яких зумовлено метою, завданнями, джерель-
ною базою й чинною методологічною основою
соціально-гуманітарного пізнання. У нашому
випадку доцільно скористатися низкою спеці-
альних наукових методів: проблемно-хроноло-
гічним, історико-порівняльним, хронологічним
та ретроспективним. Використання й органічне
поєднання теоретико-методологічного комплексу
є запорукою успішного вирішення поставленого
наукового завдання.
Насамперед слід окреслити поняття «замок»
і «фортеця» з теоретичної точки зору.
ЗАМОК. Звернувшись до енциклопедичних
видань, знаходимо його тлумачення. Наприклад,
у виданнях часів Російської імперії: «Енциклопе-
дія воєнних і морських наук» за редакцією Г. Ле -
єра: «Замок – це кам’яна чи дерев’яна споруда, по-
будована для оборони, яка служила помешканням
і сховищем для незалежних феодальних власни-
ків»2. «Військова енциклопедія» за редакцією К.
Величка: «Замок – укріплене житло серед-
ньовічних феодалів»3. Видання ХХ ст.: «Україн-
ська Загальна Енцикльопедія» за редакцією І. Ра-
ковського: «Замок у середньовіччі – укріплене
місце і помешкання феодального пана. […] з дру-
1 Савчук Ю.К. Герб Кам’янця-Подільського як джерело вивчення соціальної, економічної та політичної
історії міста // Проблеми етнографії, фольклору і соціальної географії Поділля: наук. зб. Кам’янець-Поділь-
ський: Кам’янець-Подільський педінститут, 1992. С. 225-227.
2 Энциклопедия военных и морских наук: Том III / под ред. Г.А. Леера. С-Петербург : тип. В. Безобразова
и К., 1889. С. 218.
3 Военная энциклопедия. Том Х. / под.ред. К. И. Величко. Санкт-Петербург:Тип.тов-ва. И. Д. Сытина,
1912. С. 448-449.
гої половини XIV ст. до кінця XVII ст. ставили
собі муровані замки заможні пани як для оборони,
так й для догоди своєї писі»4. «Радянська енцик-
лопедія історії України» трактує так: «укріплене
житло феодала […] головною спорудою якого був
князівський палац»5. Очевидно, що ключовим
словосполученням є «житло феодала» з певною
господарською інфраструктурою цивільного при -
значе ння. До цієї категорії слід віднести Оле-
ський, Золочівський, Підгорецький, Жовквин-
ський зам ки на Галичині, замок Паланок на
Закарпатті, замок князів Острозьких і Дубнен-
ський на Волині, Меджибізький на Поділлі.Такі
визначення дозволяють припустити, що у певних
конфігураціях (етапах будівництва) та окремих
періодах свого існування (XIV–XVI ст.) «Кам’я -
нецький замок» виконував певні адміністративні,
житловій оборонні функції, але на нашу думку
цей термін не варто поширювати на всю історію
досліджуваної конструкції.6
ФОРТЕЦЯ. Термін «Форте́ця» (від італій-
ського Fortezza) або твердиня – укріплена форти-
фікаційна споруда з капітальними спорудами, по-
стійним гарнізоном, великим запасом провіанту
та озброєння; призначена для протидії довготри-
валій облозі та перебування у круговій обороні.
Таке формулювання ми знаходимо в сучасній
популярній літературі7. Більш точне визначення
терміну «фортеця» міститься не тільки в енцик-
лопедичних виданнях, а й спеціальній літературі
з питань історії фортифікації. Напри клад, у пра-
цях російських генералів ХІХ ст. Ф. Ласковського
і Ц. Кюі знаходимо визначення: «Фортеця важ-
ливий у стратегічному плані пункт (місто) з по-
стійним гарнізоном, озброєнням, запасами і
управлінням, підготовлений фортифікаційними
спорудами до тривалої оборони в умовах об-
логи»8. У «Військовій енциклопедії» за редакцією
К. Величка зазначено: «Кам’янець […] з 1793 по
1812 роки російська прикордонна фортеця […], з
1796 року зарахована до штатних фортець у
якості опорного пункту на південно-західному
кордоні»9. Радянські військові теоретики В. Яков-
лєв та В. Шперк дотримуються та кого визна-
чення: «[…] укріплена позиція довго тривалого ха-
рактеру, що обороняє стратегічний пункт […]»10.
В «Українській загальній енциклопедії» є схоже
тлумачення: «Фортеця – це воєнна будівля, що
має за мету замкнути ворогові доступ до якогось
важливого місця»11. У «Слов’янській енциклопе-
дії» за редакцією В. Богуславського зазначено,
що «Фортеця є стратегічним пунктом, який ук-
ріплений засобами довготривалої фортифікації,
та має постійний гарнізон, озброєння, запаси і ке-
рівництво»12. Прикметно, що у досить схожих ви-
значеннях лексеми «фортеця» йдеться про суто
військово-оборонний об’єкт з чіткою інфраструк-
турою і функціями, щоу більшості випадків ви-
ключає розташування у ньому великої резиденції
чи жит ла поважних осіб. До такого типу споруд
варто віднести Хотинську, Аккерманськута
Кам’янець-Подільську фортеці.
Не менш важливим є бачення статусу кам’я -
нецької фортифікаційної споруди відомими
122
3’2019Анатолій Скрипник К Р А Є З Н А В С Т В О
4 Українська Загальна Енцикльопедія. Книга знання. В 3-х томах / під ред. І. Раковського. Т. 2: З-Р. Львів-
Станіславів-Коломия : Рідна школа. 1930. С. 21-22.
5 Радянська енциклопедія історії України. Том 2 / ред. кол.: А. Д. Скаба (відп. ред.), Б. М. Бабій, С. М. Бібі -
ков та ін. АН УРСР. Київ : гол. ред. Укр. рад. енциклопедії, 1970. С. 182.
6 Енциклопедія історії України: Т. 4 / редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії
України. Київ : Наукова думка. 2007. С. 56-57.
7 Трубчанінов С.В.Країна замків і фортець. 2-е вид., доп. і перер. Кам’янець-Подільський: Оіюм,
2007. 56 с.
8 Ласковский Ф.Ф. Материалы для истории инженерного искусства в России, ч. 1, С.-Петербург : в тип.
Императорской академии наук. 1861. С. 540.; Кюи Ц.А. Краткий исторический очерк долговременной фор-
тификации. 3 изд. С.-Петербург : 1897. С. 257.
9 Военная энциклопедия. Т. XII / под ред. К.И. Величко. С.-Петербург: тип т-ва И. Д. Сытина, 1913.
С. 325.
10 Яковлев В.В. Эволюция долговременной фортификации. Москва : Госвоениздат. 1931. С. 88; Шперк В.Ф.
Фортификационный словарь. Москва : изд. Военно-инж. акад. им. В.В. Куйбышева, 1946. С. 155.
11 Українська Загальна Енцикльопедія. Книга знання. В 3-х томах / під ред. І. Раковського. Т. 3: С-Я.
Львів-Станіславів-Коломия : Рідна школа. 1933. С. 252.
12 Славянская энциклопедия. Киевская Русь–Московия: в 2 т. Т. 1. А-М // авт.-сост. В.В. Богуславский.
Москва :Олма-Пресс, 2001. С. 614.
123
істориками, дослідниками Поділля ХІХ–ХХ ст.
Географічне розташування м. Кам’янця-Поділь-
ського наприкінці XVIII– на початку ХІХ ст. пе-
редбачало його використання росіянами переду-
сім як важливого стратегічного військового
об’єкта, і тільки згодом – як адміністративного
центру13. «Територія Подільського воєводства
була частково приєднана до Ізяславської та Брац -
лавської губерній [...] Кам’янець залишився тіль -
ки фортецею» – писав В. Гульдман14. «Столиця
Поділля Кам’янець залишилася тільки форте-
цею,» – констатував відомий історик Поділля,
краєзнавець Е. Сіцінський15. Варто зазначити,
що автори, з опорою на офіційні документи,
мали на увазі саме фортецю як міліарний об’єкт,
а не усі укріплення міста. Олександр Прусевич
у 1904 р. опублікував статтю у «Подільських
єпархіальних відомостях» – «Історичний нарис
укріплень м. Кам’янця-Подільського», в якій де-
тально описав фортифікаційні споруди та роз-
глянув питання їх ефективного використання ар-
мійськими підрозділами16. У 1915 р. виходить
його книга «Kamieniec Podolski. Szkichisto-
ryczny», у якій він дає власну оцінку подіям 1793
року і використовує термін «фортеця»17.
З середини ХХ ст. спостерігаємо широкий
вжиток цього терміну як серед науковців, так ів-
мовній практиці. Наприклад, в історико-архітек-
турному нарисі видання 1968 р.за авторства ві-
домих краєзнавців Є. Пламеницької, І. Вінокура,
Г. Хотюна та І. Медведовськогозустрічаємо тільки
термін «фортеця»18.У путівниках, що побачили
світ у 1970 і 1982 рр. за авторстваколективів
дослідників Ю. Бейдера, І. Гарнаги, В. Олій ника,
Г. Хотюна, С. Дзюби, Л. Кучугури, Н. Козлова,
О. Лясоти, Г. Руденка знаходимо визначення
«Старафортеця XIІІ–XVIIІ ст.»19.
Крім того, за спогадами старожилів, з кінця
50-х до початку 80-х рр. ХХ ст. крім офіційного
найменуванняоб’єкту «Стара фортеця»,серед
кам’янчан була поширена інша її назва – «Ту-
рецька фортеця», а чимало з них вірили леген-
дам, що її побудували саме турки у XVII ст., але
ніхто не називав її «Турецьким замком». Одіоз-
ному радянському письменнику В. Бєляєву теж
не спало на думку назвати одну зі своїх повіс-
тейвідомої трилогії «Старий замок» – замість
«Стара фортеця»20. Це ще одне підтвердження
відсутності використання мешканцями міста то-
поніма «замок», коли мова йшла про фортецю.
Втім, незважаючи на енциклопедичне й на-
укове підґрунтя встановлення ознак, а відповідно
й статусу об’єкта, сучасні інтерпретації мають
самостійницький характер на рівні суб’єктивних
уподобань та уявлень. З початку 2000-х рр. все
частіше у працях подільських істориків і крає -
знавців можна зустріти позначення досліджува-
ного об’єкту обома номінаціями. Наприклад,в
популярному історичному нарисі О. Завальнюка
й О. Комарницького на сторінках 10-й і 21-й
під фотографічними зображеннями зазначено –
«Стара фортеця», а в тексті на сторінках 20-21-й
стосовно того самого об’єкта в той самий істо-
ричний період використано термін «Старий
замок»21. Подібна термінологічна еквілібристика
проглядається у «Топонімічному словнику
Кам’янця-Подільського» за авторства В. Про-
копчукай І. Старенького, де один і той самий
До питання назви фортифікаційної споруди у Кам’янець-Подільському
13 Скрипник А.Ю. Кам’янець-Подільський як військово-адміністративний центр наприкінці XVIII – на
початку ХІХ ст. // ІVміжн. наук-практ. конф. «Кам’янець-Подільський в контексті українсько-європейських
зв’язків» (17–18 травня 2012 р.). Кам’янець-Подільський : К-ПНУ ім. І. Огієнка. 2012. С. 53-55.
14 Гульдман В. Памятники старины в Подоли (Материалы к составлению археологической карты Подоль-
ской губернии). Каменец-Подольский.изд. Подольского губернского статистического комитета, 1901. С. 201.
15 Сицинский Е. Город Каменец-Подольский – историческое описание. Киев : Тип. Кульженко. 1895. С. 69.
16 Прусевич А. Исторический очерк укреплений г. Каменец-Подольського // ПЕВ. 1904. № 17. С. 4.
17 Prusiewicz A. Kamieniec-Podolski. / Skichistoryczny. Kijow-Warszawa, 1915. Naklad Ksiegami Leona
Idzikowskiego. S. 43.
18 Кам’янець-Подільський. Історико-архітектурний нарис / авт. тексту: Є. Пламеницька, І. Вінокур, Г. Хотюн,
І. Медведовський. Київ :Будівельник. 1968. С. 17.
19 Кам’янець-Подільський. Путівник / авт. тексту: Ю. Бейдер, І. Гарнага, В. Олійник, Г. Хотюн. Львів :
Каменяр. 1970. С. 21-22; Кам’янець-Подільський історичний музей-заповідник. Путівник / авт. тексту:
С. Дзюба, Л. Кучугура, Н. Козлова та ін. Львів : Каменяр. 1982. С. 4–6.
20 Беляев В. Старая крепость. Москва : Советский писатель. 1954 г. 836 с.
21 Завальнюк О.М., Комарницький О.Б. Кам’янець-Подільський : історико-популярний нарис. Кам’янець-
Подільський: Абетка-НОВА. 2001. С. 10; 20–21.
3’2019Анатолій Скрипник К Р А Є З Н А В С Т В О
124
об’єкт довільно позначається як лексемою «фор-
теця», так і «замок».22
Цікава ситуація спостерігається на офіційних
веб-ресурсах установ, покликаних вивчати і збе-
рігати пам’ятки оборонної архітектури. Зокрема,
на офіційній сторінці Кам’янець-Подільського
державного музею-заповідника тотально вико-
ристовується термін «Замок», ще й пишеть ся з ве-
ликої літери23. Якщо в музеї панує «замкоманія»,
то на сайті НІАЗ «Кам’янець» у розділі «Перелік
пам’яток архітектури і містобудуван ня» дослід-
жуваний об’єкт національного значен ня за № 730
маєнеймовірну назву – «Стара фортеця (Замок
старий), 14-17 ст. ст. (12-19 ст. ст.)», а під номером
730/1 вищезгаданий замок має «мури фортеці».24
Виникає питання щодо паралельного існу-
вання таких назв, як «Підзамче» та «Замковий
міст» (Турецький міст) у безпосередній близь-
кості від фортеці. На нашу думку причина поля-
гає в тому, що довгий час укріплення на мисі
біля західної частини міста мали статус військо-
вого об’єкта, а перебування цивільних осіб під
його стінами без поважної причини нерідко ка-
ралося на смерть через підозри у шпигунстві.
Ймовірно, поступово в мешканців утворилися
певні асоціації об’єкта з чимось міцним і зачи-
неним на замок. Або через відсутність у мов-
ному вжитку місцевого населення італійського
слова «fortezza» чи його незнання воно підміню-
валося більш звичним і традиційним – «замок».
Потрібно також враховувати психологічні особ-
ливості людей та певний консерватизм стосовно
нових назв і термінів. Наприклад, із набуттям
незалежності України частина вулиць і площ
Старого міста і Нового плану Кам’янця-Поділь-
ського ще у 1991 році змінила свої назви, але й
досі хтось продовжує користуватися старими ра-
дянськими найменуваннями. Недавній закон про
декомунізацію майже не залишив старих назв у
місті, але мешканцям потрібен час для адаптації
до нових, і тому на рівні підсвідомості і звички
виголошуються формально відсутні топонімічні
назви. Логічно припустити що подібна ситуація
могла існувати й у далеких XV-XVIII ст.
КРОНВЕРК. Якщо Стара частина Кам’я -
нець кої фортеці, зважаючи на її стан, статус і
функції в період Київської Русі, Галицько-Во-
линської держави та Великого Князівства Литов-
ського може бути об’єктом науково-топонімічної
дискусії, то так званий «Новий замок», тобто
Нова частина, а насправді, відповідно до своєї
конструкції і конфігурації, – Кронверк, не витри-
мує наукової критики щодо надання йому вище
зазначеного терміну «замок».
Звертаючись до міліарних довідкових дже-
рел, зустрічаємо таке загальне визначення:
«Крон верк (нім.Kronwerk; від нім. Krone – ко-
рона + нім. Werk – будова) – короновидне укріп-
22 Прокопчук В.С., Старенький І.О. Топонімічний словник Кам’янця-Подільського. Кам’янець-Поділь-
ський : вид. ПП Зволейко Д.Г., 2014. С. 60–61; 110–111.
23 Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник. Об’єкти. URL: http://muzeum.in.ua/
obkti/ob%D1%94kt-1.html. (дата звернення: 29.08.2018 р.).
24 НІАЗ «Камянець». Перелік пам’яток архітектури і містобудування. URL: http://niazkamenec.org.ua/
info/perelik_pamyatok.shtml. (дата звернення: 29.08.2018).
125
лення, зовнішнє укріплення фортеці, що слу-
жило для посилення фортечного фронту. Крон-
верк складався з одного бастіону і двох напівбас-
тіонів, які надавали йому вигляд корони»25.
Відомо, що кронверки були винайдені іта-
лійським військовим інженером Франческо де
Маркі, а їхнє широке використання почалося із
Нідерландів. Особливо популярним будівництво
«рогачів» було у XVI-XVIII століттях. Часто
подібні укріплення будувалося біля основних
фортечних стін. Вони використовувалися для роз-
ширення укріпленого району в певному напрямі,
для захисту окремих позицій, головних укріплень
та мостів і в’їзних брам26. У російських військо-
вих енциклопедіях видання початку ХХ ст. такі
укріплення відносять до категорії «Допоміжних
споруд» (рос. Вспомогательные постройки),
кронверки і горнверки потрактовують як допо-
міжні елементи основних фортифікаційних кон-
фігурацій. Їх детальний опис військовими інже-
нерами та функціональне призначення зовсім не
відповідає ознакам таких укріплень, як класичні
замки27. Укріплення Кам’янця на Смотричі не
стали винятком, і впродовж 1617-1621 років, за
дорученням польського короля Зигмунта ІІІ
(Вази), військовий інженер Теодор (Теофіл) Шом -
берг з найуразливішого західного боку кам’я -
нецької фортеці побудував нове кам’яно-земляне
укріплення бастіонного типу, яке отримано
назву «Кронверк» (горнверк). За своєю конфігу-
рацією, параметрами та розмірами він повністю
відповідав стандартам подібних європейських
споруд. Метою його будівництва було, по-перше,
розширення розмірів фортеці для збільшення
кількості гарнізону і озброєння; по-друге, захист
морально застарілої Старої частини.
Отже, згідно з фортифікаційною терміноло-
гією, споруда у Кам’янці-Подільському, названа
«Новою фортецею» чи тим більше «Новим зам-
ком»,насправді має власну назву через своє
чітке призначення у якості одного з елементів
середньовічного оборонного комплексу міста.
Свідоме чи несвідоме незнання чи нехтування
науковцями і краєзнавцями сталих терміноло-
гічних понять призвело до їх нівелювання та по-
ширення випадкових чи вибіркових назв, які
зараз наполегливо претендують на офіційний
статус.
Багатовекторне вивчення українськими до-
слідниками історичного минулого Поділля і
древнього міста Кам’янця-Подільського триває.
Завдяки спільним зусиллям археологів, науков-
ців та краєзнавців ми кожного року отримуємо
нові цікаві і цінні відомості про ті далекі часи.
На базі навчальних закладів та музейних уста-
нов проводяться міжнародні і всеукраїнські кон-
ференції та круглі столи, видаються наукові збір-
ники і журнали. Далеко не останнє місце у цій
роботі займає топоніміка. Правильні та науково
обґрунтовані назви населених пунктів, оборон-
них споруд, фрагментів місцевості є запорукою
подальших успішних історичних розвідок.
Наразі ж свідоме чи несвідоме незнання чи
нехтування науковцями і краєзнавцями сталих
термінологічних понять призвело до їх нівелю-
вання та поширення випадкових чи вибіркових
назв, які наполегливо претендують на офіцій-
ний статус. У нашому випадку навколо об’єкта
дослідження панує топонімічна плутанина і
роздвоєння, яке ускладнює оперування понят-
тями урамках наукового поля. На нашу думку,
До питання назви фортифікаційної споруди у Кам’янець-Подільському
25 Большая энциклопедия. Словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания /под ред.
С.Н. Южакова. Одиннадцатый том. Киты-Ландана. Санкт-Петербург: Книгоиздательсткое т-во Просвещение,
1903. С. 583.
26 Веремеев Ю. Крепости бастіонного типа XVI-XIX вв. Часть 1 // URL: http://army.armor.kiev.ua/fort/kre-
post-bastion.php. (дата звернення: 28.02.2019 р.).
27 Военная энциклопедия. Том VIІ. Воинская честь-Гимнастика военная / под.ред. К.И. Величко. Санкт-
Петербург: Тип. тов-ва И.Д. Сытина, 1912. С. 85–86.
Beliaev, V. (1954). Staraia krepost. Moskva :
Sovet skyi pysatel. [in Russian]
VeremeevYu. (n. d.) Kreposti bastionnoho tipa
XVI-XIX vv. Chast 1 // URL:http://army.armor.kiev.
ua/fort/krepost-bastion.php. (data zvernennia: 28.02.
2019 r.). [in Russian]
Huldman, V. (1901).Pamiatnikistariny v Podoli
(Ma teryaly k sostavlenyiu arkheolohycheskoi karty
Podolskoi hubernyy). Kamenets-Podolskyi. yzd. Po-
dolskoho hubernskoho statistycheskoho komiteta, [in
Russian]
Iakovlev V. V. (1931) Evoliutsyia dolhovremen-
noi fortifikatsii. Moskva : Hosvoenizdat. [in Russian]
KiuyTs, A. (1897). Kratkyi istorycheskyi ocherk
dolhovremennoi fortifikatsii. 3 izd. SPeterburh. [in
Russian]
Laskovskyi, F.F. (1861).Materyaly dlia istorii
inzhenernoho iskusstva v Rossii, ch. 1, SPeterburh :
v tip. Imperatorskoi akademii nauk. [in Russian]
Prokopchuk, V.S., Starenkyi I.O. (2014). Toponi-
michnyi slovnyk Kamiantsia-Podilskoho. Kamianets-
Podilskyi : vid. PP Zvoleiko D.H. [in Ukrainian]
Prusevych, A. (1904, № 17). Istoricheskyi ocherk
ukrepleniyh. Kamenets-Podolskoho // PEV. [in Russian]
Prusiewicz, A. (1915). Kamieniec-Podolski. /
Skich istoryczny. Kijow-Warszawa, Naklad Ksiega-
miLeonaIdzikowskiego. [inPolish]
SavchukYu, K. (1992).Herb Kamiantsia-Podil-
skohoy ak dzherelo vyvchenni asotsialnoi, ekonomic-
hnoitapolitychnoiistoriimista // Problemy etnohrafii,
folkloru i sotsialnoiheohrafii Podillia: nauk. zb. Ka-
mianets-Podilskyi: Kamianets-Podilskyipedinstytut,
[inUkrainian]
Shperk, V. F. (1946). Fortifikatsyonnyi slovar.
Moskva : izd. Voenno-inzh. akad. im. V. V. Kuibys-
heva, [in Russian]
Sitsynskyi, E. (1895).HorodKamenets-Podolskyi
– istoricheskoeopisanie. Kiev : Tip. Kulzhenko. [in-
Russian]
Skrypnyk, A.Yu. (2012). Kamianets-Podilskyi
yak viiskovo-administratyvnyi tsentr naprykintsi
XVIII – napochatku XIX st. // IV mizhn. nauk-prakt.
konf. «Kamianets-Podilskyi v konteksti ukrainsko-
evropeiskykh zviazkiv». Kamianets-Podilskyi:
K-PNU im. I. Ohiienka. [inUkrainian]
Trubchaninov, S. V. (2007).Krainazamkiv i for-
tets. 2-e vydannia, dop. i perer. Kamianets-Podilskyi:
Oiium. [inUkrainian]
Zavalniuk O.M., Komarnytskyi O.B. (2001)
Kamianets-Podilskyi : istoryko-populiarnyi narys.
Kam ia nets-Podilskyi : Abetka-NOVA. 120 s. [in Uk-
rainian]
126
така ситуація неприпустима. Ми маємо нарешті
чітко на офіційному рівні дати визначення обо-
ронно-фортифікаційної споруди, що знахо-
диться у місті Кам’янці-Подільському, усунути
розбіжності шляхом наукового підходу з вико-
ристанням сучасного методологічного інстру-
ментарію, а за потреби – й конструктивної на-
укової дискусії. Для цього необхідно ініціювати
скликання наукового форуму за участю фахівців
з інститутів НАН України, дослідників історії
Поділля, членів НСКУ та представників громад-
ськості, де: по-перше більш точно визначити усі
етапи будівництвамілітарних об’єктів; по-друге,
окреслити і науково обґрунтувати статус (фор-
теця – замок) споруди у певних хронологічних
періодах; по-третє, упорядкувати зовнішні ін-
формаційно-туристичні носії. Запорукою успіш-
ного вирішення проблеми є наявність потужного
наукового потенціалу сучасної української істо-
ричної науки.
2 ’2019Анатолій Скрипник К Р А Є З Н А В С Т В О
References
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-169735 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:43:19Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Скрипник, А. 2020-06-24T19:05:22Z 2020-06-24T19:05:22Z 2019 До питання назви фортифікаційної споруди у Кам'янець-Подільському / А. Скрипник // Краєзнавство. — 2019. — № 3. — С. 119-126. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169735 623.1/.3(477.43-21): 81” 373.21 У статті звернуто увагу на існуючу проблему термінологічних розбіжностей у назвах середньовічних оборонних систем міста Кам'янця-Подільського. Використавши сучасний науково-методологічний інструментарій та енциклопедичну літературу ХІХ-ХХ ст. проаналізовано понятійний апарат
 у руслі еволюції досвіду європейської військової інженерної думки. Разом з тим, розглянуто праці істориків, краєзнавців та письменників, у яких використовувалася досліджувана топонімічна термінологія
 як відображення змісту і функціональних особливостей згаданих фортифікаційних споруд. Безперечно
 правильне визначення і подальше використання топонімічних назв не тільки покращить сприйняття
 і розуміння ролі цих споруд у історії Поділля з фахової точки зору, а й призведе до подальшої їх популяризації у туристичній площині як цікавих і привабливих пам'яток архітектури України. The paper considers the evident problem of terminological variance in the names of medieval
 fortification systems of Kamianets-Podilsky.The constructions in question may be roughly divided into two
 types. The firs are those built on fiscal costs and aimed at protecting from theenemy attacks from other countries,
 which in contemporary terminology are called “military bases (objects)”. The others are castles built by regional
 feudalists and magnates for the purposes of their personal safety and image. Podillia has been within
 the sphere of political interests of several states since early Middle Ages due to its geographical position. This
 factor of foreign attack served a powerful impulse to build and transform fortifications constructions in the region.
 Kamianets-Podilsky as a regional centre can boast of a mighty fortification complex based on the natural
 cape. This architectural monument has become a symbol of the town and reflected on the town’s coat of arms.
 It is a tourist brand, a media sign, a widely used token. The town itself is most often associated with this military
 construction. But there has been a tendency among the present day historians and ethnographers to freely
 violate the use of the terms: some adhere to “fortress”, the others follow the fashion to call it a “castle”, there
 are double-names like “fortress-castle” etc. The terminological mess should be corrected and theoretically
 grounded which constituted the object of the present paper. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Вітчизняне пам'яткознавство: традиції, досвід, перспективи До питання назви фортифікаційної споруди у Кам'янець-Подільському A vision of toponymic furcation problem. Considering the fortication building nomination in Kamianets-Podilsky Article published earlier |
| spellingShingle | До питання назви фортифікаційної споруди у Кам'янець-Подільському Скрипник, А. Вітчизняне пам'яткознавство: традиції, досвід, перспективи |
| title | До питання назви фортифікаційної споруди у Кам'янець-Подільському |
| title_alt | A vision of toponymic furcation problem. Considering the fortication building nomination in Kamianets-Podilsky |
| title_full | До питання назви фортифікаційної споруди у Кам'янець-Подільському |
| title_fullStr | До питання назви фортифікаційної споруди у Кам'янець-Подільському |
| title_full_unstemmed | До питання назви фортифікаційної споруди у Кам'янець-Подільському |
| title_short | До питання назви фортифікаційної споруди у Кам'янець-Подільському |
| title_sort | до питання назви фортифікаційної споруди у кам'янець-подільському |
| topic | Вітчизняне пам'яткознавство: традиції, досвід, перспективи |
| topic_facet | Вітчизняне пам'яткознавство: традиції, досвід, перспективи |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169735 |
| work_keys_str_mv | AT skripnika dopitannânazvifortifíkacíinoísporudiukamânecʹpodílʹsʹkomu AT skripnika avisionoftoponymicfurcationproblemconsideringtheforticationbuildingnominationinkamianetspodilsky |