Експедиція науковців переяславського та київського скансенів на Чернігівщину у жовтні 1969 року: мета та результати (до 50-річчя Музею народної архітектури та побуту України)

Експедиція науковців переяславського та київського скансенів на Чернігівщину у жовтні 1969 року: мета та результати (до 50-річчя Музею народної архітектури та побуту України)

У статті досліджуються обставити організації й проведення першої спільної експедиції науковців Державного музею народної архітектури та побуту Української РСР та Переяслав-Хмельницького державного історичного музею на Чернігівщину в жовтні 1969 р. під керівництвом М.І. Жама. Приділена увага переді...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2019
Автор: Жам, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2019
Назва видання:Краєзнавство
Теми:
Вітчизняне пам'яткознавство: традиції, досвід, перспективи
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169736
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Експедиція науковців переяславського та київського скансенів на Чернігівщину у жовтні 1969 року: мета та результати (до 50-річчя Музею народної архітектури та побуту України) / О. Жам // Краєзнавство. — 2019. — № 3. — С. 127-138. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-169736
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1697362025-02-23T18:20:59Z Експедиція науковців переяславського та київського скансенів на Чернігівщину у жовтні 1969 року: мета та результати (до 50-річчя Музею народної архітектури та побуту України) Oint expedition of scientists of peresaslavsky and kievsky skannsen on Chernihiv polissya in october 1969 year (The 50-th anniversary of the creation of the Museum of Folk Architecture and Life of Ukraine) Жам, О. Вітчизняне пам'яткознавство: традиції, досвід, перспективи У статті досліджуються обставити організації й проведення першої спільної експедиції науковців Державного музею народної архітектури та побуту Української РСР та Переяслав-Хмельницького державного історичного музею на Чернігівщину в жовтні 1969 р. під керівництвом М.І. Жама. Приділена увага передісторії, географії, тематиці, результатам експедиції. This article describes the circumstances of the organization and making the first common scientific exploratory expedition of scientists of The National Museum of Folk Architecture and Everyday life of the Ukraine SSR and Pereyaslav-Khmelnitskiy National Historical Museum at Chernigiv region since October 1-10 1969, under of the head of Pereyaslav Scansen mr. Zham. The primary task of the expedition was to survey the region in order to identify the monuments of folk architecture and collecting items of museum value (household utensils, folk art, crafts, tools) for the Kyiv Scansen. The previous agreement was reached at the meeting, where the question of the ethnographic museums of open air creation was discussed on March 15-18, 1968. There are many members of expedition: M.Zham,O.Iuzvikova, V.Iuzvikov, T.Kozachkovska, V.Shablevsiy, L.Kuzmenko, S.Smolinskiy, I.Zmorovich, V.Melikhova, G.Bandurenko, L.Kolinko. As a result of the search, more than 500 items of the museum value were collected, more of them were handed over to the museum in Kiev, and the unique windmill of the beginning of XIX cent. at the Liska Menskiy district. It was not the last windmill founded in Galitsa village. As a result, members of this expedition identified and inspected a big number of valuable monuments of folk architecture, collected a lot of household items, tools, crafts, works of art, etc. But the main success of expedition was the experience of organization of regional search expedition, a comprehensive study of the ethnic culture of the ethno-region. This expedition has become the impetus for further research of Chernihiv Polissya, activated the scientific expeditionary and searching work in both museums. 2019 Article Експедиція науковців переяславського та київського скансенів на Чернігівщину у жовтні 1969 року: мета та результати (до 50-річчя Музею народної архітектури та побуту України) / О. Жам // Краєзнавство. — 2019. — № 3. — С. 127-138. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169736 069:719(477) «188/19» uk Краєзнавство application/pdf Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Вітчизняне пам'яткознавство: традиції, досвід, перспективи
Вітчизняне пам'яткознавство: традиції, досвід, перспективи
spellingShingle Вітчизняне пам'яткознавство: традиції, досвід, перспективи
Вітчизняне пам'яткознавство: традиції, досвід, перспективи
Жам, О.
Експедиція науковців переяславського та київського скансенів на Чернігівщину у жовтні 1969 року: мета та результати (до 50-річчя Музею народної архітектури та побуту України)
Краєзнавство
description У статті досліджуються обставити організації й проведення першої спільної експедиції науковців Державного музею народної архітектури та побуту Української РСР та Переяслав-Хмельницького державного історичного музею на Чернігівщину в жовтні 1969 р. під керівництвом М.І. Жама. Приділена увага передісторії, географії, тематиці, результатам експедиції.
format Article
author Жам, О.
author_facet Жам, О.
author_sort Жам, О.
title Експедиція науковців переяславського та київського скансенів на Чернігівщину у жовтні 1969 року: мета та результати (до 50-річчя Музею народної архітектури та побуту України)
title_short Експедиція науковців переяславського та київського скансенів на Чернігівщину у жовтні 1969 року: мета та результати (до 50-річчя Музею народної архітектури та побуту України)
title_full Експедиція науковців переяславського та київського скансенів на Чернігівщину у жовтні 1969 року: мета та результати (до 50-річчя Музею народної архітектури та побуту України)
title_fullStr Експедиція науковців переяславського та київського скансенів на Чернігівщину у жовтні 1969 року: мета та результати (до 50-річчя Музею народної архітектури та побуту України)
title_full_unstemmed Експедиція науковців переяславського та київського скансенів на Чернігівщину у жовтні 1969 року: мета та результати (до 50-річчя Музею народної архітектури та побуту України)
title_sort експедиція науковців переяславського та київського скансенів на чернігівщину у жовтні 1969 року: мета та результати (до 50-річчя музею народної архітектури та побуту україни)
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2019
topic_facet Вітчизняне пам'яткознавство: традиції, досвід, перспективи
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169736
citation_txt Експедиція науковців переяславського та київського скансенів на Чернігівщину у жовтні 1969 року: мета та результати (до 50-річчя Музею народної архітектури та побуту України) / О. Жам // Краєзнавство. — 2019. — № 3. — С. 127-138. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
series Краєзнавство
work_keys_str_mv AT žamo ekspedicíânaukovcívpereâslavsʹkogotakiívsʹkogoskansenívnačernígívŝinuužovtní1969rokumetatarezulʹtatido50ríččâmuzeûnarodnoíarhítekturitapobutuukraíni
AT žamo ointexpeditionofscientistsofperesaslavskyandkievskyskannsenonchernihivpolissyainoctober1969yearthe50thanniversaryofthecreationofthemuseumoffolkarchitectureandlifeofukraine
first_indexed 2025-11-24T09:22:46Z
last_indexed 2025-11-24T09:22:46Z
_version_ 1849663072747126784
fulltext 127 УДК 069:719(477) «188/19» Олена Жам (м. Переяслав-Хмельницький) кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Музею хліба науково-дослідного філіалу «Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини» Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» E-mai: zham.olena@ukr.net ORCID :https://orcid.org/0000-0001-6216-5167 Експедиція науковців переяславського та київського скансенів на Чернігівщину у жовтні 1969 року: мета та результати (До 50-річчя Музею народної архітектури та побуту України) У статті досліджуються обставити організації й проведення першої спільної експедиції науковців Державного музею народної архітектури та побуту Української РСР та Переяслав-Хмельницького державного історичного музею на Чернігівщину в жовтні 1969 р. під керівництвом М.І. Жама. Приді- лена увага передісторії, географії, тематиці, результатам експедиції. Ключові слова: експедиція, скансен, етнографічний комплекс, учасники, пам’ятка архітектури, му- зейний предмет. Olena Zham (Pereyaslav-Khmelnytsky) candidate of historical sciences, leading researcher Bread Museum кesearch вranch Museum of the folk architecture and way of life of the middle Dnieper area of the National historical and ethnographic reserve «Pereyaslav». E-mai: zham.olena@ukr.net ORCID :https://orcid.org/0000-0001-6216-5167 Joint expedition of scientists of peresaslavsky and kievsky skannsen on Chernihiv polissya in october 1969 year (The 50-th anniversary of the creation of the Museum of Folk Architecture and Life of Ukraine) This article describes the circumstances of the organization and making the first common scientific explora- tory expedition of scientists of The National Museum of Folk Architecture and Everyday life of the Ukraine SSR and Pereyaslav-Khmelnitskiy National Historical Museum at Chernigiv region since October 1-10 1969, under of the head of Pereyaslav Scansen mr. Zham. The primary task of the expedition was to survey the region in order to identify the monuments of folk architecture and collecting items of museum value (household utensils, folk art, crafts, tools) for the Kyiv Scansen. The previous agreement was reached at the meeting, where the question of the ethnographic museums of open air creation was discussed on March 15-18, 1968. There are many members of expedition: M.Zham,O.Iuzvikova, V.Iuzvikov, T.Kozachkovska, V.Shablevsiy, L.Kuzmenko, S.Smolinskiy, I.Zmo- rovich, V.Melikhova, G.Bandurenko, L.Kolinko. As a result of the search, more than 500 items of the museum value were collected, more of them were handed over to the museum in Kiev, and the unique windmill of the be- ginning of XIX cent. at the Liska Menskiy district. It was not the last windmill founded in Galitsa village. As a result, members of this expedition identified and inspected a big number of valuable monuments of folk architecture, collected a lot of household items, tools, crafts, works of art, etc. But the main success of expedition was the experience of organization of regional search expedition, a com- prehensive study of the ethnic culture of the ethno-region. This expedition has become the impetus for further re- search of Chernihiv Polissya, activated the scientific expeditionary and searching work in both museums. Key words: expedition, scansen, ethnographic complex, participants, architectural monument, museum object. Створення будь-якого музею і особливо та- кого масштабного як Національний музей народ- ної архітектури та побуту України – це визначна подія в культурному житті країни, яка є результа- том цілеспрямованої організаційної, пошуково- дослідницької, збиральницької, фондової, експо- зиційної роботи. Важливим етапом на цьому шляху є науково-експедиційна та пошукова ді- яльність: організація й проведення експедицій, на у ко вих відряджень, залучення краєзнавців на місцях, налагодження контактів з місцевим насе- ленням, державними установами, громадськими організаціями, підприємствами. Здійснення цих та інших важливих пошукових програм є необ- хідною передумовою для створення етнографіч- ного музею, оскільки забезпечує наповнення му- зейної експозиції оригінальними пам’ятками народної архітектури, предметами побуту, зна- ряддями праці, творами мистецтва, світлинами й документами і т. п. Загальновідомо, що найбільш ефективною й результативною формою комплек- тування фондів музею етнографічними матеріа- лами є експедиційна діяльність. Вона передбачає обстеження конкретного регіону з метою пошуку й обстеження пам’яток народної архітектури, ви- явлення й збір предметів музейного значення по певній тематиці. Не дивлячись на достатньо тривалий період існування Національного музею народної архі- тектури та побуту України наукових досліджень, які б висвітлювали історію його становлення та пов’язану з цим науково-експедиційну діяль- ність небагато1. Аналіз історіографії проблеми дає підстави стверджувати, що експедиційна діяльність Національного музею народної архі- тектури та побуту України загалом привертала увагу дослідників, однак перша експедиція цього музею, організована в жовтні 1969 р. на Черні- гівщину за участю музейних працівників з Пе- реяслава-Хмельницького ще не виступала об’єк- том спеціального дослідження. Національний музей народної архітектури та побуту України започатковано Постановою Ради Міністрів УРСР № 105 «Про створення Державного музею народної архітектури та по- буту Української РСР», принятою 6 лютого 1969 р. 3’2019Олена Жам К Р А Є З Н А В С Т В О 128 1 Борисенко Ю.С. Становлення та розвиток музейних закладів просто неба на українських землях (кінець ХІХ – 80-ті рр. ХІХ ст.) // Електронний ресурс. Режим доступу: https://journal-knukim.com.ua/index.php/cul- turology/.../535; Верговський C.В. До історії започаткування архітектурних експозицій Національного музею народної архітектури та побуту України // Переяславіка: Наукові записки Національного історико-етногра- фічного заповідника «Переяслав» : Збірник наукових статей. 2015. Випуск 9 (11). С. 55-64; Верговський С.В. Передумови, наукові засади створення й перспективи розвитку Національного музею народної архітектури та побуту України // Народна культура України: традиції і сучасність. Київ, 2010. С. 81–89; Верговська М.С. З історії формування архітектурної експозиції Лівобережного Полісся у Національному музеї народної архі- тектури та побуту України // Переяславіка: Наукові записки Національного історико-етнографічного запо- відника «Переяслав» : Збірник наукових статей. – 2015. – Випуск 9 (11). – 472 с. – С. 50-55; Верговська М.С. Дослідження та музеєфікація пам’яток традиційної народної архітектури Українського Полісся в музеях просто неба // Сіверщина в історії України. – Випуск 8. – 2015. – С. 58-61; Данилюк А.Г. Українські скансени. Історія виникнення, експозиції, проблеми розвитку. – Тернопіль : навч. Книга – Богдан, 2006. – 104 с.; Дани - люк А.Г. З історії музеїв просто неба // Пам’ятники України. – 1984. – № 3; Орел Л. Г. Всеукраїнський музей народознавчих скарбів у Києві: [до 30-річчя Музею народної архітектури та побуту України] // Народна твор- чість та етнографія. – 1999. – №4. – С. 26-33; Петрович В. Музеї просто неба – осередки дослідження та по- пуляризації матеріальних і духовних цінностей традиційної культури українського народу // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Народна культура і музеї. Науковий збірник. Випуск 44. Матеріали Четвертої Всеукраїн- ської науково-етнографічної конференції, присвяченої 80-річчю від дня народження Олекси Ошуркевича, 16-17 квітня 2013 року, м. Луцьк. Упоряд. Є. І. Ковальчук, Л.А. Мірошниченко-Гусак. Луцьк, 2013. С. 100-102; Прибєга Л. До історії створення архітектурної експозиції Музею народної архітектури та побуту України // Відлуння віків. – 2009. – № 1(11). – С. 14-18; Свирида Р. Скарбниця народної культури // Дивослово. – № 7. – К., 2004. – С. 70-74; Ходаківський М. Київський скансен: Здобутки і втрати (до 35-річчя відкриття ексспозиції Національного музею народної архітектури та побуту України) // Краєзнавство. 2011. № 4. С. 191-197; Ходаківський М. Роль академіка П.Т. Тронька у створенні київського скансену // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. К.: Вид-во Міленіум. 2012. С. 67-70; Федака П.М. Національний музей народної архітектури та побуту України на відтинку свого 40-річчя // Матеріали Міжнародної наукової конференції «Народна культура України: традиції і сучасність», присвячена 40-річчю заснування Музею на- родної архітектури та побуту України, (Київ, 9 жовтня 2009 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// nmnapu.org.ua/novyny/nmnapu-na-vidtynkusvoho-40-richchja/. – Назва з екрану. Експедиція науковців переяславського та київського скансенів на Чернігівщину у жовтні 1969 року: мета та результати (до 50-річчя Музею народної архітектури та побуту України) 129 У пункті № 4 цієї Постанови прописано: «Акаде- мії наук УРСР, Держбуду УРСР, Міністерству культури УРСР та облвиконкомам разом з Укра- їнським товариством охорони пам’яток історії та культури організувати роботу по виявленню, збереженню і відбору для експонування в музеї народної архітектури та побуту старовинних пам’яток народного будівництва (житлових, гро- мадських, господарських, виробничих та інших споруд), відповідного побутового начиння, творів народного мистецтва, виробів ремесла, знарядь праці та інше, що належать державним органі- заціям, колгоспам або громадянам. Облвиконко- мам забезпечити збереження виявлених та віді- браних експонатів, відправку яких до м. Києва здійснювати за пропозиціями Міністерства куль- тури УРСР»2. Постанова опублікована в «Збір- нику постанов і розпоряджень уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки» № 2 за 1969 р. На виконання вище згаданого розпоряд- ження уряду виконком Київської обласної Ради депутатів трудящих 25 серпня1969 р. виніс рі- шення під № 660 «Про виявлення та відбір екс- понатів для Державного музею народної архі- тектури та побуту Української РСР»3. У свою чергу виконком Переяслав-Хмельницької район- ної ради депутатів трудящих 25 вересня 1969 р. виніс рішення під № 224 з однойменною назвою. Вважаємо за доцільне навести тест цього Рішен - ня повністю: «На виконання рішення № 660 від 25 серпня 1969 р. виконкому Київської обласної Ради депутатів трудящих «Про виявлення та відбір експонатів для Державного музею народ- ної архітектури та побуту Української РСР», виконком районної Ради депутатів трудящих ухвалює: 1). Зобов’язати районний відділ куль- тури (тов. Свитко П.Г.), районного архітектора тов. Бойка В.С., виконкоми міської та сільських Рад депутатів трудящих з участю районної орга- нізації Українського товариства охорони пам’ят- ників історії та культури організувати роботу по виявленню, збереженню і відбору для експону- вання в музеї народної архітектури та побуту старовинних пам’ятників народного будівництва (жилих, громадських, господарських, виробни- чих та інших споруд), відповідних побутових речей, творів народного мистецтва, виробів ре- месла, знарядь праці та інше, що належить дер- жавним організаціям, колгоспам або громадянам, залучивши до цієї роботи первинні організації то- вариства та широку громадськість. 2). Для керів- ництва роботою по виявленню, вивченню та під- готовці пропозицій по використанню пам’ятників народного будівництва, етнографічних експона- тів, творів народного мистецтва, ужиткових речей для Державного музею народної архітектури та побуту Української РСР утворити комісію в складі: Глоба В.Я. (заступник голови райвикон- кому), Сікорський М.І. (директор музею), Свит - ко П.Г. (зав. райвідділом культури), Жам М.І. (голова районної організації товариства по охо- роні пам’ятників історії та культури), Бойко В.С. (районний архітектор). 3). Виконкомам міської та сільських Рад депутатів трудящих створити комісії по виявленню етнографічних матеріалів. 4). Районному відділу культури, районному ар- хітектору разом з районною організацією по охороні пам’ятників історії та культури, списки відібраних експонатів з короткими анотаціями про них подати на розгляд районної комісії в січні та серпні 1970 року4. Згідно з вище наведеними розпоряджен- нями уряду УРСР, виконкому Київської обласної Ради депутатів трудящих, виконкому Переяслав- Хмельницької районної ради депутатів трудя- щих до справи по виявленню й відбору для експонування в Державному музеї народної архітектури та побуту Української РСР пам’яток народної архітектури, побутового начиння, тво- рів народного мистецтва, знарядь праці долучи- лися працівники Переяслав-Хмельницького дер- жавного історичного музею, які на той час мали чималий досвід експедиційної діяльності. Так, 2 Крук О. Створення етнографічних комплексів та експозицій як один з напрямів розвитку українського музейництва 1960-х – 1980-х років // Краєзнавство. 2009. № 1-2. С.120-127. 3 Державний архів Київської області, ф. 880, оп. 12, спр. 1276. Рішення виконкому Київської обласної Ради депутатів трудящих № 660 від 25 серпня 1969 р. «Про виявлення та відбір експонатів для Державного музею народної архітектури та побуту Української РСР». 4 Архівний відділ Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації, ф.1, оп.1, спр.176. Рішення виконкому Переяслав-Хмельницької районної ради депутатів трудящих № 224 від 25 вересня 1969 р. «Про виявлення та відбір експонатів для Державного музею народної архітектури та побуту Української РСР». наприклад, за період із жовтня 1953 р. по жов- тень 1969 р. було організовано 88 пошукових експедицій, з яких 43 за межами Переяслав- Хмельницького р-ну Київської обл. (підрахунки наші, до переліку увійшли лише експедиції за- фіксовані у книгах наказів по Переяслав-Хмель- ницькому державному історичному музею). Разом з цим М.І. Сікорський та М.І. Жам у статті «Етнографічний відділ Переяслав-Хмельниць- кого історичного музею», надрукованій в 1965 р. в журналі «Народна творчість та етнографія» згадували про значно більшу кількість експеди- цій: «Протягом 1958-1962 рр. ми організували кількасот історико-побутових експедицій у села Переяслав-Хмельницького району та до сусідніх районів Полтавської і Чернігівської областей. Зібрано багаті етнографічні матеріали, що дало можливість підготувати широку різноманітну експозицію»5. Переважна більшість цих експедицій мала етнографічне спрямування й була зумовлена не- обхідністю наповнення музейними предметами й пам’ятками експозиції етнографічного відділу Переяслав-Хмельницького державного історич- ного музею. Цей відділ під назвою «Філіал Ми- хайлівської церкви» було створено наказом № 30 від 7 жовтня 1958 р. Відділ очолив В.П. Шку- лета, з 17 вересня 1960 р. його на цій посаді змі- нив М.І. Жам. Створена весною 1959 р. в трапез- ній Михайлівської церкви та на території двору етнографічна експозиція, а також перевезені сюди дві пам’ятки народної архітектури (комора й вітряк) стали початком становлення першого вітчизняного скансену – Музею народної архі- тектури та побуту Середньої Наддніпрянщини (відкритий у 1964 р.). Починання музейників м. Переяслав-Хмель- ницького знайшло підтримку уряду України, який 20 лютого 1967 р. прийняв постанову «Про стан і заходи по дальшому поліпшенню охорони та збереження пам’ятників архітектури, мистец- тва, археології та історії Української РСР», в якій було визнано за доцільне створити подібні музеї під відкритим небом в Києві, Львові, Ужгороді. Цією ж Постановою виконкомам Київської мі- ської, Київської, Львівської, Закарпатської облас- них рад депутатів трудящих дозволялось закупо- вувати цінні пам’ятки народної архітектури та побуту, що перебували у власності колгоспів та окремих осіб, та передавати їх в зазначені музеї. Постанова була опублікована у «Збірнику поста- нов і розпоряджень уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки» № 2 за 1967 рік6. У березні 1968 р. Міністерство культури УРСР провело нараду по питанню створення етнографічних музеїв під відкритим небом у Києві, Львові, Ужгороді. На цю нараду були за- прошені представники Переяслав-Хмельниць- кого державного історичного музею, зокрема, ті з них, що були причетні до створення переяс- лавського скансену. Згідно з наказом № 6 від 15.03.1968 р. по Переяслав-Хмельницькому дер - жавному історичному музею на нараду було делеговано першого керівника Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрян- щини М.І. Жама: «Відповідно до наказу заступ- ника Міністра культури УРСР по підготовці ма- теріалів до наради про створення етнографічних музеїв під відкритим небом, командирувати в Київ на 4 дні зав. відділом тов. Жама М.І. з 15 по 18 березня включно»7. На нараді була досягнута попередня домовленість про сприяння праців- ників Переяслав-Хмельницького державного іс- торичного музею у створенні київського скан- сену. Невдовзі обіцяне було втілене на практиці. М.І. Жам пригадував: «У 1968 р. розпочалося створення Державного музею народної архітек- тури та побуту під Києвом. До нас як до першо - прохідників зверталися працівники цього музею. В 1969 р. до М.І. Сікорського звернувся В.О. Сі- корський з проханням надати практичну допо- могу працівникам київського скансену, поділи- тися досвідом у зборі етнографічних матеріалів, пошуку й обстеження архітектурних пам’яток. Учасникам експедиції гарантувалася оплата від- ряджень та забезпечення транспортом8. Один із 130 2 ’2019Олена Жам К Р А Є З Н А В С Т В О 5 Сікорський М.І., Жам М.І. Етнографічний відділ Переяслав-Хмельницького історичного музею» // На- родна творчість та етнографія. К., 1965. С.106. 6 Крук О. Створення етнографічних комплексів та експозицій як один з напрямів розвитку українського музейництва 1960-х – 1980-х років // Краєзнавство. 2009. № 1-2. C. 122. 7 Книга приказов исторического музея г. Переяслав-Хмельницкий: начато 2.01.1965 г. окончено 5.05.1969 г. [Рукопис] / [Переяслав-Хмельницький державний історичний музей] – [1965-1969] – 46 л. 8 Жам М.І. Від інтер’єру житла до музею просто неба [Рукопис]: Спогади: Записала Кіченко Г.А.; Нац. Історико-етногр. заповідн. «Переяслав». 2002. 16 арк. – Особистий архів Жам О.М. фундаторів київського скансену С.В. Вергов- ський з цього приводу писав: «Першу експеди- цію київського скансену вивів «у поле» перший керівник переяславського скансену Михайло Іванович Жам, і це, певним чином, символічно, ніби як благословення нового скансену вже до- свідченим дослідницьким закладом, досвідче- ним дослідником, що передав естафету поша- нування та досліджень пам’яток народної культури9. У жовтні 1969 р. науковці Переяслав-Хмель- ницького державного історичного музею взяли участь у першій науково-пошуковій експедиції Державного музеї народної архітектури та побуту Української РСР. Експедиція тривала 10 днів (з 1-го по 10-те жовтня включно) й була спрямо- вана на Чернігівське Полісся. До маршруту були включені села Козелецького, Менського, Соснів- ського, Новгород-Сіверського, Прилуцького райо- нів Чернігівської області. Мета експедиції – пошук і збір предметів музейного значення для київського скансену, виявлення й обстеження пам’яток народної архітектури з перспективою їх перенесення на територію музею. Склад учасників експедиції наступний. Керів - ник Михайло Іванович Жам (1931–2002 рр.) – на той час (з 01.01.1966 р., наказ № 2 від 05.01. 1966 р.) «завідуючий філіалом етнографічного музею під відкритим небом» Переяслав-Хмель- ницького державного історичного музею. Збе- реглося Посвідчення № 16 від 29 вересня 1969 р., видане М.І. Жаму директором Державного музею народної архітектури та побуту УРСР В. Сікор- ським, про його участь у вище зазначеній експе- диції: «Дане посвідчення видане науковому співробітнику Державного музею народної ар - хітектури та побуту Української РСР Жам Ми- хайлу Івановичу в тому, що йому доручається про- ведення у Чернігівській обл. обстеження пам’я ток народної архітектури і мистецтва з ме тою від- бору експонатів для музею, відповідно до поста- нови Ради Міністрів УРСР від 6 лютого 1969 року за № 105. Дійсне до 10 жовтня 1969 р.». На час проведення експедиції М.І. Жам мав чималий досвід науково-експедиційної роботи. Відомо, що М.І. Жам почав працювати в Переяслав- Хмельницькому історичному музеї 3 березня 1960 р. на посаді наукового співробітника (наказ Експедиція науковців переяславського та київського скансенів на Чернігівщину у жовтні 1969 року: мета та результати (до 50-річчя Музею народної архітектури та побуту України) 131 9 Верговський С.В. Його не можна ні злякать, ні купить, ні зупинить // Михайло Іванович Сікорський: творець історії й хранитель часу: [колект. монографія, присвяч. 90-річчю з дня народження М.І. Сікорського] / НІЕЗ «Переяслав»; упоряд. О.М. Жам; збір. маеріал. Н.Г. Ткаченко. Переяслав-Хмельницький : СКД, 2013. С. 276. М.І. Жам (праворуч) та М.П. Палагута під час проведення експедиції. Посвідчення видане М.І. Жаму про те, що йому доручається проведення у Чернігівській обл. обстеження пам’яток народної архітектури і мистецтва з метою відбору експонатів для Дер- жавного музею народної архітектури та побуту Української РСР, відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 6 лютого 1969 року. № 4 від 02.03.1960 р.). І вже наступного дня, 4 березня 1960 р., був командирований в с. Мала Каратуль Переяслав-Хмельницького р-ну для збору експонатів (наказ № 5 від 04.03.1960 р.). На час проведення спільної експедиції науковців київського й переяславського скансенів на Чер- нігівщину І.М. Жам узяв у 47 етнографічних експедиціях. Під його безпосереднім керівниц- твом на територію переяславського скансену до жовтня 1969 р. було перевезено 38 пам’яток народної архітектури: гамазей із с. Пристроми Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл. (1964); церква Св. Покрови с. Острійки Білоцер- ківського р-ну Київської обл. (1967); школа з с. Велика Каратуль Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл. (1967); Мисливський буди- нок кн. О.К. Горчакова з ур. Біле Озеро Переяс- лав-Хмельницького р-ну Київської обл. (1969); будинок комунарів з х. Комуна Переяслав-Хмель- ницького р-ну Київської обл. (1965); хата з с. Вабля Бородянського р-ну Київської обл. (1965); комора з с. Карань Переяслав-Хмельниць- кого р-ну Київської обл. (1961); водяний млин з с. Северинівка Таращанського р-ну Київської обл. (1965) та 10 вітряків з Переяславщини, Київщи - ни, Харківщини, Полтавщини, Сумщини, Буко- вини. В музеї було створено експозиції шести селянських садиб. У 1965 р. – селянина-серед- няка (хата, комора, клуня, повітка, саж); у 1965- 1967 рр. – заможного селянина-промисловця (хата, повітка, олійниця, комора, саж, клуня, по- грібник); у 1967-1969 рр. – селянина-бідняка (хата, курник); у 1967-1969 рр. – садиба гончара (хата, комора, повітка); у 1968-1969 рр. – садиба чинбаря (хата, повітка, комора, саж). На черзі була музеєфікація ще двох пам’яток. У 1968 р. обстежено та підготовлено до перевезення Цер- кву Св. Георгія із с. Андруші Переяслав-Хмель- ницького р-ну Київської обл. На початку жовтня 1969 р. обстежено й підготовлено до переве- зення шинок із с. Рудяків Бориспільського р-ну Київської обл. Таким чином, переяславці напри- кінці 60-х рр. ХХ ст. мали достатній досвід му- зеєфікації пам’яток народної архітектури, який міг при потребі прислужитися науковцям подіб- них музеїв. До складу об’єднаної експедиції з боку Пере- яслав-Хмельницького історичного музею увійшли досвідчені музейники: подружжя О.І. Юзвікова та В.А. Юзвіков, Т.А. Козачковська та науковці- початківці В.П. Шаблєвський та Л.С. Кузьменко. Олена Іванівна Юзвікова (1926-2015) почала працювати в Переяслав-Хмельницькому історич - ному музеї з 22 грудня 1961 р. на посаді наукового співробітника (наказ № 31 від 17.12.1961 р.), з 7.11.1969 р. – старший науковий працівник, 1976- 1983 рр. – головний хранитель відділу фондів. Проводила активну пошукову і збиральницьку роботу, особисто зібрала і здійснила наукову обробку великої кількості предметів музейного значення, започаткувала фондові колекції народ- ного одягу, рушників, скатертин та кераміки, вдос- коналила методику пошукової, фондової роботи музею10. Першим її завданням була орга нізація перевезення у червні 1961 р. комори з с. Карань Переяслав-Хмельницького р-ну на територію двору Михайлівської церкви. В подальшому О.І. Юзвікова брала участь у оформленні ін- тер’єрів та екстер’є рів багатьох житлових па м’я - ток переяславського скансену. Була учасницею більшості етно гра фічних експедицій. Зокрема, 3-5 серпня 1969 р. – командирована в с. Липів Ріг Ніжинського р-ну Чернігівської обл. з метою ви- явлення й обстеження хати ХІХ ст. для переяслав- ського скансену (наказ № 35 від 01.08.1969 р.)11. В’ячеслав Андрійович Юзвіков все життя пропрацював у Переяслав-Хмельницькому істо- ричному музеї, спершу на посаді екскурсовода (1954 р.), а з 1 вересня 1956 р. на посаді науко- вого співробітника (наказ № 23 від 31.08.1956 р.). Був учасником першої етнографічної експедиції на Чернігівщину в січні 1961 р.: «Научным ра- ботникам исторического музея Шкулете В.П., Юзвикову В.А., Нестеровской Е.С. и екскурсо- воду Романенко М.И. выехать транспортом музея в командировку в Черниговскую область по сбору экспонатов сроком на три дня» (наказ № 1 від 04.01.1961 р.)12. 3’2019Олена Жам К Р А Є З Н А В С Т В О 132 10 Авраменко С.М. 12 червня – 92-га річниця з дня народження Олени Іванівни Юзвікової – відомого переяславського музейника, краєзнавця, пам’яткоохоронця // НІЕЗ «Переяслав», офіційний сайт. Категорія: Історичний календар. Особистості. Створено: 11 червня 2018 р. 11 Книга приказов исторического музея г. Переяслав-Хмельницкий: начато 6.05.1969 г. окончено 29.03.1972 г. [Рукопис] / [Переяслав-Хмельницький державний історичний музей] – [1969-1972] – 95 л. 12 Книга приказов исторического музея г. Переяслав-Хмельницкий: начато 14.07.1957 г. окончено 23.12.1964 г. [Рукопис] / [Переяслав-Хмельницький державний історичний музей] – [1957-1964] – 47 л. Незмінною учасницею етнографічних екс- педицій Переяслав-Хмельницького історичного музею була Тетяна Андріївна Козачковська (прав - нучка А. Й. Козачковського). Роботу в музеї роз- почала 16.01.1962 р. на посаді екскурсовода (наказ № 4 від 15.01.1962 р.), з 1.01.1965 р. – пе- реведена на посаду наукового працівника (наказ № 1 від 2.01.1965 р.)13. До складу учасників об’єднаної експедиції увійшла Ліда Сергіївна Кузьменко. В музеї вона почала працювати незадовго до проведення зга даної вище експедиції, 2 червня 1969 р. на посаді музейного доглядача (наказ № 24 від 31.05.1969 р., §3). І того ж дня командирована в чотириденну етнографічну експедицію у Золо- тонішський р-н Черкаської обл. з досвідченими колегами М.І. Жамом, О.І. Юзвіковою, Т.А. Ко- зачковською, Є.С. Нестеровською (наказ № 24 від 31.05.1969 р., §5). Відразу по завершенню цієї експедиції Л.С. Кузьменко командирована «по збору експонатів і виявленню водяного млина» в села Переяслав-Хмельницького р-ну та Макарівського р-нів Київської обл., села Черка- ської обл., с. Гамаліївку Шосткинського р-ну Сумської обл. За чотири місяці роботи в музеї музейний доглядач Л.С. Кузьменко встигла по- бувати в п’яти експедиціях в трьох областях Ук- раїни й на час проведення об’єднаної експедиції вже мала певний досвід пошукової роботи. За успіхи в роботі 7.11.1969 р. була переведена з посади доглядача на посаду лаборанта музею. Ще одним учасником експедиції став Віта- лій Павлович Шаблевський. В музеї він почав працювати 18.09.1969 р. на посаді наукового працівника, за 12 днів до початку проведення досліджуваної експедиції (наказ № 37 від 18.09.1969 р.). І за цей короткий термін побував у чотирьох експедиціях (сс. Помоклі та Соснова Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл.; м. Пирятин Полтавської обл.; Чорнобаївський р-н Черкаської обл.). З 1.11.1969 р. переведений на посаду старшого наукового працівника (наказ № 54 від 7.11.1969 р.). З боку Державного музею народної архітек- тури та побуту Української РСР до складу об’єд- наної експедиції увійшли досвідчений мистец- твознавець Станіслав Петрович Смолінський (завідувач відділом реставрації), Юрій Валенти- нович Зморович (у 1969-1972 рр. завідувач сек- тором народної архітектури), Вероніка Георгі- ївна Меліхова (на той час завідуюча відділом архітектури), фотограф Ляна Колінько, завідувач фондами Галина Олександрівна Бандуренко14. Транспортом учасників експедиції забезпечила дирекція Державного музею народної архітек- тури та побуту Української РСР. Це був мікроав- тобус РАФ-977 на 10 посадкових місць. Технічні параметри такої моделі мікроавтобуса наступні: габаритні розміри (довжина 4900 мм, ширина 1700 мм, висота 1900 мм), вага у спорядженому стані 1640 кг, максимальна швидкість 80 км/год., витрати палива 13,5 л/100 км. Технічні дані цього транспортного засобу дозволяють уявити умови, в яких перебували учасники експедиції, й оці- нити можливості для збору предметів музейного значення, адже мікроавтобус мав не лише транс- портувати пасажирів, а й доправити, зібрані ними речі. Учасники експедиції пригадують, що поїз- дка хоч і була складною через тісний транспорт, погані дороги, ночівлю й харчування де при- йдеться, біль у ногах від постійного ходіння, але їм молодим науковцям тоді ці побутові склад- ності здавалися не суттєвими на фоні тієї цікавої і важливої справи, яку вони виконували. Особ- ливо запам’яталась безкорисливість і довірли- вість місцевих мешканців, які безкоштовно пе- редавали для музею цінні речі й охоче пускали маловідомих людей в хати на ночівлю, щей го- дували. У результаті пошукової роботи було зібрано понад 500 предметів музейного значення, при- гадував М.І. Жам, переважна більшість яких була передана київському музею, а кілька по- бутових виробів з лози, соломи знайшли місце в експозиції переяславського скансену15. Так, Експедиція науковців переяславського та київського скансенів на Чернігівщину у жовтні 1969 року: мета та результати (до 50-річчя Музею народної архітектури та побуту України) 133 13 Книга приказов исторического музея г. Переяслав-Хмельницкий: начато 14.07.1957 г. окончено 23.12.1964 г. [Рукопис] / [Переяслав-Хмельницький державний історичний музей] – [1965-1969] – 47 л.; Книга приказов исторического музея г. Переяслав-Хмельницкий: начато 01.01.1965 г. окончено 05.05.1969 г. [Рукопис] / [Переяслав-Хмельницький державний історичний музей] – [1965-1969] – 49 л. 14 Верговська М.С. Дослідження та музеєфікація пам’яток традиційної народної архітектури Україн- ського Полісся в музеях просто неба // Сіверщина в історії України. – Випуск 8. – 2015. – С. 58-61. – С. 58. 15 Жам М.І. Від інтер’єру житла до музею просто неба [Рукопис]: Спогади: Записала Кіченко Г.А.; Нац. Історико-етногр. заповідн. «Переяслав». – 2002. – 16 арк. – Особистий архів Жам О.М. наприклад, відомо, що фондово-закупівельна ко- місія Переяслав-Хмельницького державного іс- торичного музею 15.10.1969 р. придбала (акт за- купки № 394) у жителя с. Євминки Козелецького р-ну А.Г. Костриці солом’яник на два центнера зерна і «лупку» (липівку)16. Ю.В. Зморовичу запам’ятались зібрані в експедиції рушники, на- родний одяг, кераміка, начиння для ткання, де- рев’яний посуд. За його свідченнями першочер- говим завданням експедиції, яке поставила перед ними дирекція Державного музею народ- ної архітектури та побуту Української РСР, було виявлення пам’яток народної архітектури. Згідно з розподілом обов’язків між учасниками експедиції Ю.В. Зморович замальовував давні будівлі, які траплялися в дорозі, робив до них креслення. Йому як випускнику Київського дер- жавного художнього інституту (архітектурний та мистецтвознавчий факультети, диплом по спеці- альності історія і теорія мистецтва) ця робота була близька й знайома17. Загальновідомо, що експедиція окрім фор- мулювання науково-дослідницької теми, визна- чення мети, завдань, маршруту, складу учас - ників, термінів проведення експедиції, також вклю чає перелік необхідної польової докумен- тації (польові щоденники, зошити для запису спогадів і розповідей, легенд предметів). Вона є важливим джерелом для наукового опису музей- них предметів і документування процесів і явищ, які супроводжують експедицію. Нами з’ясовано, що С. Смолінський вів польовий щоденник під час досліджуваної експедиції. С.В. Верговський пригадував: «Переглядаючи експедиційний що- денник С. Смолінського, я помітив адресу віт- ряка-кругляка, який експонується в Переяславі. Виявилося, що саме в цій експедиції було вияв- лено вітряк, а експедиція була спільна з переяс- лавцями…»18. Стосовно вище згаданого вітряка М.І. Жам пригадував наступне: «В ході експози- ції ми убивали двох зайців – надавали допомогу колегам-киянам, але не забували й про свої інтереси. Так, на хуторі Ліски Менського р-ну виявили унікальний вітряк поч. XIX ст. доброго збереження типу «голландка»19. 15-21 листопада 1969 р. вище згаданий вітряк був перевезений на територію переяславського скансену (наказ № 57 від 13.11.1969 р.). С.В. Верговський згаду- вав, що історія з цим вітряком згодом знову торкнулася київського скансену. У 1971 р. він провів експедицію навколо Чернігова і виявив з десяток зрубних соснових вітряків кругляків, та за величезним навантаженням у реставраційних роботах, при обмежених виробничих потужнос- 3’2019Олена Жам К Р А Є З Н А В С Т В О 134 16 Польові матеріали автора (далі ПМА). Записано 10.12.2018 р. від Чередніченко Лідії Сергіївни (дівоче прізвище Кузьменко), 1947 р. н., мешканки м. Переяслав-Хмельницький Київської обл. 17 ПМА. Записано 3.12.2018 р. від Зморовича Юрія Валентиновича, 1946 р. н., мешканця м. Києва. 18 Верговський С.В. Його не можна ні злякать, ні купить, ні зупинить // Михайло Іванович Сікорський: творець історії й хранитель часу: [колект. монографія, присвяч. 90-річчю з дня народження М.І. Сікорського] / НІЕЗ «Переяслав»; упоряд. О.М. Жам; збір. маеріал. Н.Г. Ткаченко. – Переяслав-Хмельницький: СКД, 2013. – 504 с. – С.270-278. – С. 276. 19 Жам М.І. Від інтер’єру житла до музею просто неба [Рукопис]: Спогади: Записала Кіченко Г.А.; Нац. Історико-етногр. заповідн. «Переяслав». – 2002. – 16 арк. – Особистий архів Жам О.М. Вітряк з с. Ліски Менського р-ну Чернігівської обл. в Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, поч. 70-х рр. ХХ ст. тях не було можливості для відбору і музеєфіка- ції такого вітряка. А згодом з’ясувалося, що всі вітряки цієї зони вже втрачені. І лише в с. Смо- лин вдалось виявити міцний дубовий кругляк з рештками даху, валу, колеса, крил, але без внут- рішнього обладнання. Щоб відновити робочий механізм довелося шукати аналоги. З дозволу М.І. Сікорського було обстежено вітряк з с. Ліски Менського р-ну Чернігівської обл., зав- дяки чому вдалось відтворити необхідне облад- нання вітряка з с. Смолин20. Під кінець роботи спільної експедиції переяславських і київських музейників на Чернігівщину в с. Галиця При- луцького р-ну був виявлений ще один вітряк , на відміну від попереднього, стовпової конструкції. Через рік, 8-16 жовтня 1970 р. цей вітряк був пе- ревезений і встановлений в Музеї народної ар- хітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини (наказ № 50 від 8.10.1970 р.)21. В ході експеди- ції, пригадував М.І. Жам, в с. Обичів Прилуць- кого р-ну Чернігівської обл. був виявлений віт- ряк шатрового типу, одноповерховий, зрубний, шестикрилий, критий бляхою, дах фігурний. Музейники з Переяслава провели перемовини з головою колгоспу ім. 8-го Березня тов. Кащен- ком про можливість перевезення пам’ятки до Експедиція науковців переяславського та київського скансенів на Чернігівщину у жовтні 1969 року: мета та результати (до 50-річчя Музею народної архітектури та побуту України) 135 20 Верговський С.В. Його не можна ні злякать, ні купить, ні зупинить // Михайло Іванович Сікорський: творець історії й хранитель часу: [колект. монографія, присвяч. 90-річчю з дня народження М.І. Сікорського] / НІЕЗ «Переяслав»; упоряд. О.М. Жам; збір. маеріал. Н.Г. Ткаченко. – Переяслав-Хмельницький: СКД, 2013. С. 276-277. 21 Книга приказов исторического музея г. Переяслав-Хмельницкий: начато 6.05.1969 г. окончено 29.03.1972 г. [Рукопис] / [Переяслав-Хмельницький державний історичний музей] – [1969-1972] – 95 л. Вітряк в с. Смолин Чернігівського р-ну Чернігівської обл. в Музеї народної архітек- тури та побуту України, 14 червня 1979 р., автор М.І. Жарких. Вітряк з с. Галиця Ніжинського р-ну Чернігівської обл. в Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, поч. 70-х рр. ХХ ст. переяславського скансену, проте втілити на практиці задумане не вдалося22. Окрім вітряків, пригадував М.І. Жам, під час експедиції «було виявлено смолокурню, майстерню по виготов- ленню дьогтю, які згодом були перевезені і знайшли місце в експозиції нашого музею» 23. Варто зазначити, що обстеження Чернігів- ського Полісся з метою виявлення пам’яток на- родної архітектури та етнографічних матеріалів науковці Переяслав-Хмельницького державного історичного музею започаткували задовго до проведення об’єднаної експедиції двох скансе- нів. Перша етнографічна експедиція в цей ре- гіон відбулася в січні 1961 р. у складі науковців В.П. Шкелети, В.А. Юзвікова, О.І. Юзвікової та екскурсовода М. І. Романенко (наказ № 1 від 04.01.1961 р.). У квітня 1969 р. в с. Обичів При- луцького р-ну командировані директор Переяс- лав-Хмельницького Державного історичного музею М.І. Сікорський, завідуючий етнографіч- ним музеєм під відкритим небом М.І. Жам, водій І. І. Тесля з метою пошуку пам’яток (наказ № 11а від 31.03.1969 р.). У серпні 1969 р. з метою ви- явлення хати ХІХ ст. науковий працівник музею О. І. Юзвікова була командирована в с. Липів Ріг Ніжинського р-ну (наказ № 35 від 1.08.1969 р.). Таким чином, на час проведення досліджуваної експедиції науковці з Переяслава тричі відвідали Чернігівщину з етнографічними експедиціями. По завершенню цієї експедиції в Переяслав- Хмельницькому історичному музеї значно акти- візувалася пошукова робота в цьому регіоні. До кінця 1969 р. в Чернігівську область було коман- дировано дві етнографічні експедиції для збору експонатів та перевезення вітряка із с. Ліски Менського р-ну (наказ № 53 від 6.11.1969 р. та № 57 від 13.11.1969 р.). Впродовж наступного року було проведено 6 експедицій: 11-15 лютого (наказ № 5 від 5.02.1970 р.), 13-19 березня (наказ № 10 від 12.03.1970 р.), 25-30 квітня (наказ № 23 від 4.05.1970 р.), 1-12 липня (наказ № 36 від 1.07.1970 р.), 13-21 жовтня (наказ № 50 від 8.10.1970 р.), 13-15 жовтня (наказ № 51 від 12.10.1970 р.). У 1971 р. було здійснено 5 етно - графічних експедицій у Чернігівську область: 12-14 лютого (наказ № 4 від 26.01.1971 р.), 6-10 серпня (наказ № 2 від 30.07.1971 р.), 24-26 серпня (наказ № 24 від 16.08.1971 р.), 7-14 жов- тня (наказ № 27 від 8.09.1971 р.), 22-31 грудня (наказ № 39 від 20.12.1971 р.). В подальшому інтерес до Чернігівського краю у переяслав- ських науковців почав зменшуватися. В 1972 р. була одна експедиція 4-10 січня (наказ №1 від 2.01.1972 р.). В 1973 р. – три: 30 січня – 4 лютого (наказ № 7 від 22.01.1973 р.), 10-15 травня (наказ № 24 від 3.05.1973 р.), 25-29 жовтня (наказ № 45 від 15.10.1973 р.). Наступні експедиції на Черні- гівщину відбулися вже через кілька років 24-30 січня і 26-30 січня 1976 р. (наказ № 2 від 14.01.1976 р.) і одна в 1977 р. – 25-29 липня 1977 р. (наказ № 35 від 21.07.1977 р.)24. Об’єднана експедиція двох музеїв на Черні- гівщину в жовтні 1969 р. стала поштовхом для проведення регіональних пошукових експедицій і для працівників Музею народної архітектури та побуту Української РСР. Експедиційна діяль- ність музею на Чернігівщину в 70-х рр. ХХ ст. висвітлена в ряді статей С.В. Верговського та М.С. Верговської, присвячених історії фор- мування архітектурної експозиції Лівобереж- ного Полісся в Національному музеї народної архітектури та побуту України 25. Так, у 1970 р. 3’2019Олена Жам К Р А Є З Н А В С Т В О 136 22 Жам М.І. Від інтер’єру житла до музею просто неба [Рукопис]: Спогади: Записала Кіченко Г.А.; Нац. Історико-етногр. заповідн. «Переяслав». – 2002. – 16 арк. – Особистий архів Жам О.М. 23 Там само. 24 Книга приказов исторического музея г. Переяслав-Хмельницкий: начато 30.03.1972 г. окончено 14.10.1973 г. [Рукопис] / [Переяслав-Хмельницький державний історичний музей] – [1972-1973] – 46 л. 25 Верговський C.В. До історії започаткування архітектурних експозицій Національного музею народної архітектури та побуту України // Переяславіка: Наукові записки Національного історико-етнографічного за- повідника «Переяслав»: Збірник наукових статей. – 2015. – Випуск 9 (11). – 472 с. С. 55-64; Верговський С.В. Передумови, наукові засади створення й перспективи розвитку Національного музею народної архітектури та побуту України // Народна культура України: традиції і сучасність. – Київ, 2010. – С.81–89; Верговська М.С. З історії формування архітектурної експозиції Лівобережного Полісся у Національному музеї народної архі- тектури та побуту України // Переяславіка: Наукові записки Національного історико-етнографічного запо- відника «Переяслав»: Збірник наукових статей. – 2015. – Випуск 9 (11). – 472 с. С. 50-55; Верговська М.С. Дослідження та музеєфікація пам’яток традиційної народної архітектури Українського Полісся в музеях просто неба // Сіверщина в історії України. Випуск 8. 2015. С. 58-61. Експедиція науковців переяславського та київського скансенів на Чернігівщину у жовтні 1969 року: мета та результати (до 50-річчя Музею народної архітектури та побуту України) 137 проведено першу самостійну пошукову експе- дицію на Чернігівщину у складі Г.О. Бандуренко та С.В. Верговського, під час якої було виявлено чимало цінних пам’яток і сформовано уявлення про перспективи подальших досліджень. Перші об’єкти з Чернігівської обл. були перевезені у 1970 р. і встановлені навесні 1971 р. До 1975 р. була підготовлена перша черга експозиції «По- лісся» у складі 8 пам’яток з Лівобережного Полісся 26. Паралельно із проведенням регіональних пошукових експедицій науковці Переяслав- Хмельницького державного історичного музею продовжували роботу по виявленню пам’яток для Музею народної архітектури та побуту Ук- раїнської РСР на виконання Постанови уряду №105 від 6 лютого 1969 р., рішень обласного та районного виконкомів. Так, наказом № 25 від 30.08.1971 р. була «командирована в Дніпропет- ровську обл. експедиція по виявленню споруд для Київського музею народної архітектури та побуту терміном 10 днів з 4 вересня 1970 р. в складі Є. С. Нестеровської та О. І. Юзвікової». Невдовзі наказом № 39 від 20.12.1971 р. «коман- дировано архітектора Ліхтмана по виявленню споруд для Київського музею народної архітек- тури та побуту терміном 12 днів з 22 грудня 1971 р.» 27. Проводилися комплексні обстеження сіл Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл. з метою виявлення пам’яток народної архітектури. Проте виявлені пам’ятки були переміщенні не до київського, а до переяславського скансену. Так, наприклад, рішенням виконкому Переяслав- Хмельницької районної ради депутатів трудя- щих № 28 від 31.01.1971 р. «Про передачу се- лянської хати ХІХ ст. з балансу Гайшинської восьмирічної школи Переяслав-Хмельницькому історичному музею» означена будівля була пе- редана для експонування в Музеї народної архі- тектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Таким чином, об’єднана експедиція науков- ців Державного музею народної архітектури та побуту Української РСР та Переяслав-Хмель- ницького державного історичного музею на Чер- нігівщину в жовтні 1961 р. стала важливим внеском у становлення та розвиток київського та переяславського скансенів. Спільними зусил- лями учасників експедиції вдалось виявити та обстежити низку цінних пам’яток народної ар- хітектури, зібрати чимало предметів побуту, зна- рядь праці, виробів ремісників, творів мистецтва тощо. Та головним надбанням експедиції став досвід проведення регіональних пошукових екс- педицій, комплексного дослідження народної культури етнорегіону. Ця експедиція стала по- штовхом до подальших досліджень Чернігів- ського Полісся, активізувала науково-експеди- ційну та пошукову роботу в обох музеях. 26 Верговська М. С. З історії формування архітектурної експозиції Лівобережного Полісся у Національ- ному музеї народної архітектури та побуту України // Переяславіка: Наукові записки Національного істо- рико-етнографічного заповідника «Переяслав»: Збірник наукових статей. 2015. Випуск 9 (11). С. 50-55. 27 Книга приказов исторического музея г. Переяслав-Хмельницкий: начато 6.05.1969 г. окончено 29.03.1972 г. [Рукопис] / [Переяслав-Хмельницький державний історичний музей] – [1969-1972] – 95 л. References Borisenko,Y.S.Becoming and development of mu seumestablishments under openskies on Ukrainian ear th (end of ХІХ – 80-th ХІХ of century) // URL: https://journal-knukim.com.ua/index.php/culturo- logy/.../535. [in Ukrainian]. Vergovsky, S.V.(2015) To the history of the be- ginning of architectural expositions of the National Museum of Folk Architecture and Life of Ukraine // Pereyaslavik: Scientific notes of the National Histori- cal and Ethnographic Reserve Pereyaslav: Collection of scientific articles. Issue 9 (11). [in Ukrainian]. Vergovsky S.V. (2010). Prerequisites, scientific principles of creation and prospects of development of the National Museum of Folk Architecture and Life of Ukraine // Folk culture of Ukraine: traditions and modernity. – Kiev,р.81-89. [in Ukrainian]. Vergovsky, S.V. (2013) It can neither be frighte- ned, nor bought, nor stopped // Mikhail Sikorsky: creator of history and keeper of time: [set. monograph, dedication. NI's 90th Birthday Sikorsky] / Pereyaslav Research Institute; order. OM Zham; gathering. ma- ryial. NG Tkachenko. – Pereyaslav-Khmelnitsky: SKD, р.270-278. [in Ukrainian]. Vergovskaya, M.S.(2015). From the History of Forming the Architectural Exposition of the Left Bank Polesie at the National Museum of Folk Architecture and Life of Ukraine // Pereyaslavik: Scientific Notes of the National Historical and Ethnographic Reserve Pereyaslav: Collection of scientific articles. Issue 9 (11). P. 50-55. [in Ukrainian]. 3’2019Олена Жам К Р А Є З Н А В С Т В О 138 Vergovskaya, M.S.( 2015). Research and Mu- seums of the Monuments of Traditional Folk Archi- tecture of the Ukrainian Polesie in Open Air Museums // Siverchyna in the History of Ukraine. – Issue 8. P. 58-61. [in Ukrainian]. Danilyuk, A.G.(2006). Ukrainian Scans. History of occurrence, exposure, development problems. – Ternopil: study. Book – Bogdan, 104 p. [in Ukrai - nian]. Danylyuk, A.G. (1984) From the history of open- air museums // Monuments of Ukraine, № 3. [in Ukrainian]. Orel, L.G. (1999).All-Ukrainian Museum of Na- tional Treasures in Kiev: [to the 30th anniversary of the Museum of Folk Architecture and Life in Ukraine] // Folk creativity and ethnography. № 4. P. 26-33. [in Ukrainian]. Kruk, O. (2009). Creation of ethnographic com- plexes and exhibitions as one of the directions of development of Ukrainian museum art of 1960 s– 1980 s // Regional Studies. – № 1-2. P.120-127. [in Ukrai nian]. Petrovich, V. (2013) Open air museums – the centers of research and popularization of material and spiritual values of traditional culture of Ukrainian people // Past and present Volhynia and Polissya. Folk culture and museums. Scientific collection. Issue 44. Proceedings of the Fourth All-Ukrainian Scientific and Ethnographic Conference on the 80th Birth An- niversary of Oleksa Oshurkevich, April 16-17, 2013, Lutsk. In order. EI Kovalchuk, LA Miroshnichenko- Gusak. – Lutsk, р.100-102. [in Ukrainian]. Pribega L. (2009) To the History of Creating an Architectural Exposition of the Museum of Folk Architecture and Life of Ukraine // Echo of the Ages. № 1 (11). – P. 14-18. [in Ukrainian]. Svirid, R.(2004) Treasury of Folk Culture // Divoslov. – № 7.P.70-74. [in Ukrainian]. Sikorsky, M.I., Zham, M.I. (1965) The Ethnog- raphic Department of the Pereyaslav-Khmelnitsky History Museum // Folk Art and Ethnography. – K., р. 106-109. [in Ukrainian]. Khodakivsky, M. (2012). The Role of Academi- cian P.T. Tronko in the Creation of the Kiev Scansen // Bulletin of the State Academy of Management Person- nel of Culture and Arts. – K ., р. 67-70. [in Ukrai nian]. Khodakivsky, M. (2011) The Kiev Scansen: Gains and Losses (to the 35th Anniversary of the Ex- position of the National Museum of Folk Architecture and Life of Ukraine) // Regional Studies, № 4, р.191- 197. [in Ukrainian]. Fedaka, P. (2009) National Museum of Folk Ar- chitecture and Life of Ukraine at the Turn of Its 40th Anniversary // Proceedings of the International Scien- tific Conference "Folk Culture of Ukraine: Traditions and Modernity" dedicated to the 40th anniversary of the Museum of Folk Architecture and Life of Ukraine (Kyiv, 9 October 2009) // URL: nmnapu.org.ua/no- vyny/nmnapu-na-vidtynkusvoho-40-richchja/. [in Uk - rainian].

Схожі ресурси