Особливості оцінювання людського потенціалу територій з агропромисловою спеціалізацією

Розкрита сутність та обґрунтована необхідність аналізу рівня розвитку людського потенціалу як показника ефективності соціально-економічного розвитку території. Проаналізовано методичні підходи до оцінки людського потенціалу території та виділено переваги та недоліки. Систематизовано показники оцінюв...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Управління економікою: теорія та практика
Datum:2019
1. Verfasser: Томчук, О.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут економіки промисловості НАН України 2019
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169763
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Особливості оцінювання людського потенціалу територій з агропромисловою спеціалізацією / О.В. Томчук // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2019. — С. 156-170. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-169763
record_format dspace
spelling Томчук, О.В.
2020-06-30T13:19:49Z
2020-06-30T13:19:49Z
2019
Особливості оцінювання людського потенціалу територій з агропромисловою спеціалізацією / О.В. Томчук // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2019. — С. 156-170. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
2221-1187
DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2019.156-170
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169763
Розкрита сутність та обґрунтована необхідність аналізу рівня розвитку людського потенціалу як показника ефективності соціально-економічного розвитку території. Проаналізовано методичні підходи до оцінки людського потенціалу території та виділено переваги та недоліки. Систематизовано показники оцінювання людського потенціалу території та обґрунтовано необхідність застосування інтегрального підходу для проведення оцінки людського потенціалу територій з агропромисловою спеціалізацією на основі використання індикатору людського потенціалу.
Раскрыта сущность и обоснована необходимость анализа уровня развития человеческого потенциала как показателя эффективности социально-экономического развития территории. Проанализированы методические подходы к оценке человеческого потенциала территории и выделены преимущества и недостатки. Систематизированы показатели оценки человеческого потенциала территории и обоснована необходимость применения интегрального подхода для проведения оценки человеческого потенциала территорий с агропромышленной специализацией на основе использования индикатора человеческого потенциала.
The essence and the substantiated need to analyze the level of human potential development as an indicator of the effectiveness of socio-economic development of the territory are revealed. Methodical approaches to the assessment of the human potential of the territory are analyzed and advantages and disadvantages are identified. The indicators of the human potential of the territory are systematized and the necessity of applying an integrated approach for the assessment of the human potential of the territories with agro-industrial specialization based on the use of the human potential indicator is substantiated.
uk
Інститут економіки промисловості НАН України
Управління економікою: теорія та практика
Особливості оцінювання людського потенціалу територій з агропромисловою спеціалізацією
Особенности оценки человеческого потенциала территорий с агропромышленной специализацией
Features of human potential assessment of territories with agro-industrial specialization
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Особливості оцінювання людського потенціалу територій з агропромисловою спеціалізацією
spellingShingle Особливості оцінювання людського потенціалу територій з агропромисловою спеціалізацією
Томчук, О.В.
title_short Особливості оцінювання людського потенціалу територій з агропромисловою спеціалізацією
title_full Особливості оцінювання людського потенціалу територій з агропромисловою спеціалізацією
title_fullStr Особливості оцінювання людського потенціалу територій з агропромисловою спеціалізацією
title_full_unstemmed Особливості оцінювання людського потенціалу територій з агропромисловою спеціалізацією
title_sort особливості оцінювання людського потенціалу територій з агропромисловою спеціалізацією
author Томчук, О.В.
author_facet Томчук, О.В.
publishDate 2019
language Ukrainian
container_title Управління економікою: теорія та практика
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
format Article
title_alt Особенности оценки человеческого потенциала территорий с агропромышленной специализацией
Features of human potential assessment of territories with agro-industrial specialization
description Розкрита сутність та обґрунтована необхідність аналізу рівня розвитку людського потенціалу як показника ефективності соціально-економічного розвитку території. Проаналізовано методичні підходи до оцінки людського потенціалу території та виділено переваги та недоліки. Систематизовано показники оцінювання людського потенціалу території та обґрунтовано необхідність застосування інтегрального підходу для проведення оцінки людського потенціалу територій з агропромисловою спеціалізацією на основі використання індикатору людського потенціалу. Раскрыта сущность и обоснована необходимость анализа уровня развития человеческого потенциала как показателя эффективности социально-экономического развития территории. Проанализированы методические подходы к оценке человеческого потенциала территории и выделены преимущества и недостатки. Систематизированы показатели оценки человеческого потенциала территории и обоснована необходимость применения интегрального подхода для проведения оценки человеческого потенциала территорий с агропромышленной специализацией на основе использования индикатора человеческого потенциала. The essence and the substantiated need to analyze the level of human potential development as an indicator of the effectiveness of socio-economic development of the territory are revealed. Methodical approaches to the assessment of the human potential of the territory are analyzed and advantages and disadvantages are identified. The indicators of the human potential of the territory are systematized and the necessity of applying an integrated approach for the assessment of the human potential of the territories with agro-industrial specialization based on the use of the human potential indicator is substantiated.
issn 2221-1187
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169763
citation_txt Особливості оцінювання людського потенціалу територій з агропромисловою спеціалізацією / О.В. Томчук // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2019. — С. 156-170. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT tomčukov osoblivostíocínûvannâlûdsʹkogopotencíaluteritoríizagropromislovoûspecíalízacíêû
AT tomčukov osobennostiocenkičelovečeskogopotencialaterritoriisagropromyšlennoispecializaciei
AT tomčukov featuresofhumanpotentialassessmentofterritorieswithagroindustrialspecialization
first_indexed 2025-11-25T22:47:37Z
last_indexed 2025-11-25T22:47:37Z
_version_ 1850573850815758336
fulltext 156 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2019.156-170 О.В. Томчук, к.е.н., доц. ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНЮВАННЯ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТЕРИТОРІЙ З АГРОПРОМИСЛОВОЮ СПЕЦІАЛІЗАЦІЄЮ Сучасна парадигма цивілізаційного прогресу передбачає, що людський потенціал ідентифікується не тільки як фактор, але і як основна мета соціально-економічного розвитку. Соціальний розви- ток – це процеси, що призводять до якісної зміни суспільства, го- ловними показниками якого є: зростання тривалості життя, освіче- ності населення, збільшення його економічної активності та про- дуктивності праці як основи зростання індивідуального і національ- ного добробуту. Дисбаланс економічного і соціального розвитку призводить до розшарування суспільства, посилення соціальної напруженості, зниження людського потенціалу, неможливості забезпечення якісно нового рівня функціонування економіки. Однією з проблем на сучасному етапі розвитку України є за- безпечення розвитку людського потенціалу, створення умов для по- передження втрат людського потенціалу та організації його ефек- тивного використання. Людський потенціал – важливий стратегічний ресурс і чин- ник економічного зростання в країні, який визначає ефективність використання виробничого, фінансового та природного капіталу і безпосередньо впливає на темпи та якість зростання економіки. Одним з індикаторів розвитку і застосування людського потенціалу використовується розроблений в рамках ПРООН композитний або інтегральний показник – індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП). Основними індикаторами для розрахунку індексу люд- ського потенціалу виступають [1]: 1) очікувана тривалість життя при народженні; 2) писемність дорослого населення та валове охоплення всіма видами навчання; 3) величина ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності. Кожний з наведених індикаторів є агрегованим і складається з визначеного переліку показників. © О.В. Томчук, 2019 157 Означений індекс є важливим для оцінювання рівня люд- ського розвитку, проте занадто узагальненим з точки зору оціню- вання його потенціалу. Окрім цього деякі економісти дійшли ви- сновку, що використання ІРЛП варто використовувати виключно для міжкраїнових порівнянь, а для міжтериторіальних зіставлень він мало придатний [2]. Однак навіть успішні спроби адаптації або модифікації да- ного індексу для застосування [3] не можуть служити приводом до його рекомендації для застосування при оцінці людського потенці- алу міст, оскільки використання зведених індексів в принципі не до- зволяє вирішити проблему виявлення можливостей активізації люд- ського фактору. Як справедливо зазначають фахівці ПРООН, агреговані по- казники можуть застосовуватися для міждержавних порівнянь, а при поглибленому аналізі людського потенціалу незамінну роль відіграють дезагреговані показники. У 2000 р. фахівці НАН України створили національну мето- дику оцінювання людського розвитку, яка базувалась на викорис- танні 96 показників, що відображають дев’ять аспектів людського розвитку, такі як умови проживання, соціальне середовище, стан ринку праці, фінансування соціальної сфери, демографічний розви- ток, стан охорони здоров’я, освіта, матеріальний добробут, еколо- гічний стан [4, с. 34]. У 2001 р. Державна служба статистики Укра- їни розпочала щорічний моніторинг Регіонального індексу люд- ського розвитку. В умовах турбулентності середовища, змін соціально-еконо- мічної ситуації, інформаційно-статистичного забезпечення, виник- нення нових аналітичних потреб, зокрема щодо оцінювання про- гресу людського розвитку та його чинників вимагає подальшого вдосконалення методологія вимірювання людського потенціалу, механізми оцінювання, моніторингу й ефективних заходів щодо збалансованого розвитку і його використання. Питання розвитку й використання людського потенціалу є об’єктом наукових досліджень багатьох напрямів і шкіл. Питання розкриття сутності, особливостей формування та розвитку люд- ського потенціалу у вітчизняній науковій літературі висвітлюються в працях таких українських науковців, як О. Амоша [5], Д. Богиня [6], В. Геєць [7], О. Грішнова [8], М. Долішній [9], С. Злупко [10], В. Лабоцький [11], О. Макарова [12], Т. Мотренко [13], Е. Лібанова [12], Л. Лісогор [14], О. Новікова [5], Я. Полянська [15], О. Стефа- нишин [16], Л. Шаульська [15], А. Чухно [17] та інші. Позитивно 158 оцінюючи наявні здобутки, вважаємо, що недостатньо обґрунтова- ним є методичний інструментарій комплексного оцінювання люд- ського потенціалу територій. Залишаються відкритими також пи- тання визначення перспектив розвитку та поліпшення викорис- тання людського потенціалу саме міст з агропромисловою спеціалі- зацією з урахуванням сучасних реалій глобалізаційних процесів. Метою статті є дослідження теоретичних підходів та обґрун- тування методичного інструментарію для формалізованої оцінки людського потенціалу територій з агропромисловою спеціаліза- цією, вироблення на цій основі стратегічних та тактичних заходів щодо його збереження, розвитку та створення умов для ефектив- ного використання. Наявні диспропорції в соціально-економічному розвитку те- риторій актуалізують рішення проблем, пов’язаних з формуванням та реалізацією їх людського потенціалу. Розглянемо її докладно для територій із агропромисловою спеціалізацією. Агропромисловий комплекс є одним з чинників економічного зростання регіонів та економіки в цілому. Частка агропромислового сектору у національному ВВП залежить від різ- них факторів: природно-кліматичні умови, доступ до ринків збуту, спеціалізація, людський розвиток тощо. Сьогодні в Україні налічується 461 місто в тому числі 189 міст спеціального статусу, республіканського, обласного значення. Характеристика міст Вінницької області наведена в табл. 1. Таблиця 1 Характеристика міст Вінницької області Місто Рік відне- сення до категорії міст Статус Населення, тис. осіб Площа, км2 Спеціалізація 1 2 3 4 5 6 Вінниця 1932 Обласний центр 369,8 79,94 Багатофункціональне місто Жмеринка 1903 Обласного значення 35,4 18,26 Багатогалузеве місто Козятин 2000 Обласного значення 23,6 20,1 Транспортний центр Ладижин 1973 Обласного значення 23,0 9 Моноспеціалізований промисловий центр Могилів- Подільський 1937 Обласного значення 32,1 21,63 Агропромисловий центр Хмільник 2011 Обласного значення 28,2 20,5 Курортно-рекреа- ційне місто 159 Закінчення табл. 1 1 2 3 4 5 6 Бар 1938 Районний центр 16,1 5,95 Агропромисловий центр Бершадь 1966 Районний центр 12,9 7,1 Агропромисловий центр Гайсин 1795 Районний центр 25,8 18,26 Моноспеціалізований промисловий центр Гнівань 1981 Районний центр 12,5 14,75 Агропромисловий центр Іллінці 1986 Районний центр 11,3 10,87 Агропромисловий центр Калинівка 1979 Районний центр 18,9 9,8 Агропромисловий центр Липовець 2001 Районний центр 8,3 10,33 Агропромисловий центр Немирів 1985 Районний центр 11,7 10,9 Агропромисловий центр Погребище 1984 Районний центр 9,6 8,7 Агропромисловий центр Тульчин 1923 Районний центр 15,1 9,26 Агропромисловий центр Шаргород 1986 Районний центр 7,0 6,87 Агропромисловий центр Ямпіль 1985 Районний центр 11,0 9,5 Агропромисловий центр Складено автором. Враховуючи особливості спеціалізації та господарського роз- витку міст, їх функціональну визначеність, в області представлені багатофункціональні міста (Вінниця), багатогалузеві міста – центри міжрайонного значення (Жмеринка), моноспеціалізовані промис- лові центри (Ладижин, Гайсин), транспортні центри (Козятин), курортно-оздоровчі міста (Хмільник), агропромислові центри (Бершадь, Могилів-Подільський, Немирів, Калинівка, Шаргород, Погребище, Гнівань, Ямпіль, Тульчин, Іллінці, Бар). Містам і міському розселенню Вінницької області прита- манні такі риси: 1) переважання малих міст, відсутність середніх міст; 2) значне домінування обласного центру за демографічним потенціалом (у Вінниці зосереджено 44,1% всього міського насе- лення області); 3) посилення концентрації міського населення в обласному центрі; 4) зниження темпів приросту населення малих міст, що відби- вається на зайнятості населення. Результати SWOT-аналізу людського розвитку міст Вінниць- кої області наведені в табл. 2. 160 Таблиця 2 Результати SWOT-аналізу людського розвитку міст Вінницької області Внутрішні чинники: сильні та слабкі сторони Сильні сторони Слабкі сторони • Значна частка працівників з вищою освітою • Сприятливі кліматичні умови для життя і діяльності мешканців • Значна кількість багатопрофільних навчальних закладів • Наявність кваліфікованих кадрів в сферах агросектору • Наявність IT-спеціалістів • Однорідний національний склад • Наявність незайнятих трудових ре- сурсів. • Високий рівень соціальної та психо- логічної безпеки • Від’ємний природній приріст насе- лення міста • Відтік високоосвіченої молоді з міста • Зменшення кількості робочих місць • Низький рівень співпраці між суб’єктами господарювання та навча- льними закладами • Професійна деградація та нестача ви- сококваліфікованої робочої сили • Складна демографічна ситуація • Висока напруженість ринку праці • Найбільша серед регіонів України частка пенсіонерів Зовнішні чинники: сприятливі можливості і загрози Можливості Загрози • Збільшення доходів і купівельної спроможності населення • Позитивні наслідки вступу України в ЄС та вихід на інші світові ринки • Збільшення природного приросту населення. • Розвиток соціальної інфраструктури за рахунок участь у міжнародних про- ектах • Розвиток людського потенціалу за напрямами: комп’ютерна грамотність, іноземні мови, громадська активність • Погіршення загальної економічної ситуації в країні • Несприятливий бізнес-клімат в Ук- раїні • Фінансова і цінова нестабільність, ін- фляційні процеси • Відтік висококваліфікованих кадрів за межі області • Продовження загальної тенденції де- популяції регіону • Зростання витрат на соціальну сферу Побудовано автором. Сильними сторонами економіки області є потужний розвиток агропромислового комплексу (АПК), наявність трудових ресурсів. Слабкими сторонами – тенденція зменшення промислового та агра- рного потенціалу області, висока зношеність виробничих фондів, недостатність капіталовкладень, особливо у периферійних терито- ріях, нерівномірність та невідповідність суспільним потребам роз- витку продуктивних сил по різних територіях регіону. Можливостями для області є інноваційний розвиток АПК, по- кращення інвестиційного іміджу області та залучення інвестицій у АПК, машинобудування та інфраструктуру регіону, експортна орі- 161 єнтація АПК області. Загрозами для обласної економіки є імовір- ність надмірної концентрації продуктивних сил у м. Вінниці та її приміській зоні, відтік робочої сили за межі області, техногенні ка- тастрофи. Враховуючи значимість людського потенціалу у загальному розвитку територій і Вінниччини зокрема, необхідним постає завдання формування методики його оцінки. Аналіз існуючих методик оцінки людського потенціалу та його складових дав змогу виділити такі основні методичні підходи до оцінки: ресурсний; казуальний; індикаторний та інтегральний. Результати узагальнення з виокремленням переваг і недоліків кож- ного з методичних підходів оцінки людського потенціалу наведені на рис. 1. Широка різноманітність існуючих підходів до оцінки рівня людського потенціалу території дає підстави стверджувати, що ко- жен з них має свої переваги і недоліки. Однак на практиці ефектив- ним, на думку автора, є застосування відразу декількох підходів, що дозволить отримати більш точні результати, порівняти їх і уникнути ряду недоліків і помилок. Людський потенціал території пропонуємо оцінювати за до- помогою зведеного показника – індикатора людського потенціалу, методика розрахунку якого включає наступні етапи (рис. 2). Наведена на рис. 2 послідовність розрахунку індикатора люд- ського потенціалу може використовуватися для території різних рівнів (місто, регіон, країна) та з різною спеціалізацією (промис- лова, агропромислова, транспортна, туристично-рекреаційна тощо). Кожний з етапів оцінки людського потенціалу призначений для вирішення специфічних задач дослідження та сприятиме роз- робці системи ефективних рішень щодо запобігання втраті людсь- кого потенціалу території, сприяння його розвитку, відтворення та гідної реалізації: Етап 1. Здійснюється вибір індикаторів для розрахунку інте- грального показника людського потенціалу, який повинен базува- тися на принципах: принцип комплексного підходу – показники повинні прозоро відображати всі аспекти людського розвитку території; принцип оптимального співвідношення окремих груп показни- ків – необхідно дотримуватися пропорційності окремих груп показ- ників, необґрунтоване завищення ролі одних може привести до по- милкових висновків і неправильного формування системи оцінки людського потенціалу території; 162 Рис. 1. Методичні підходи до оцінки людського потенціалу території Побудовано автором. Ресурсно-функціональний підхід полягає в проведенні цієї оцінки із застосуванням ряду окремих один від одного абсолютних та відносних показників 1 Переваги Недоліки • можливість використання для оцінки ЛП за його компонентами на будь-якому з рівнів про- яву; • простота розрахунків показників оцінки ЛП • відокремленсть показників ЛП; • обмеженість методичного інструментарію Причинний (казуальний) підхід дозволяє виявити і проаналізувати причини втрати ЛП території 2 Переваги Недоліки • відображення характеру та сили впливу фак- торів зовнішнього та внутрішнього середовища на ЛП та тенденції його розвитку; • значний методичний інструментарій • забезпечує виграш у часі, дозволяючи здійс- нювати заходи не реактивного характеру, а пре- вентивного характеру • суб’єктивність при виділенні факторів впливу на ЛП; • діагностика всіх зовнішніх впливів робить аналіз середовища малоефективним; • недоступність вимірювання впливів зовнішнього середовища Індикаторний підхід визначення рівня ЛП в результаті порівняння фактичних показників з пороговими зна- ченнями цих показників, що відповідають певному рівню безпеки 3 Переваги Недоліки • можливість проведення комплексного оцінювання; • порівнянність статистичних даних на трива- лий період; • можливість розкриття характерних особливо- стей та закономірностей досліджуваних явищ • відсутність необхідних даних у статистичних базах; • відсутність проведення спостереження на необ- хідному рівні, відповідного певного дослідження; • відсутність достовірності, систематизованості та репрезентативності всіх статистичних даних Інтегральний підхід заснований на комплексному, інтегральному оцінюванні, що передбачає побудову зве- деного індексу 4 Переваги Недоліки • зведення різноманітних показників в єдиний сукупний індекс; • значний методичний інструментарій (в т.ч. кореляційний, факторний, кластерний аналізи, побудова рівняння регресії) • недостатня дослідженість оцінки ефекту си- нергії від взаємодії компонент ЛП; • широке застосування методу експертних оцінок, що знижує достовірність результатів оцінки; • можливість отримання тільки загальної інфор- мації; • ігнорування важко вимірюваних аспектів 163 Рис. 2. Етапи оцінки людського потенціалу території Побудовано автором. принцип регульованості системи показників – при його до- триманні залежно від основної мети оцінки коло цих показників або розширюється, або звужується. Слід мати на увазі можливість зро- стання або зменшення відносного значення окремих показників; принцип порівнянності показників – забезпечення порівнян- ності статистичних показників, отриманих різними методами, в різні періоди часу або оцінених в різних одиницях виміру. Високо оцінюючи наукові здобутки вітчизняних та зарубіж- них науковців у сфері розроблення методології оцінювання люд- ського потенціалу, вважаємо, що комплексне дослідження людсь- кого потенціалу передбачає чітке визначення системи показників (рис. 3). Етап 2. Для позбавлення негативного впливу на результати розрахунку людського потенціалу території необхідно позбавитися від показників- дублерів. Одним з найбільш ефективних способів виключення дублювання показників є кореляційний аналіз, який досліджує взаємозв'язок різних факторів за певний проміжок часу t. Розробка шкали оцінки типу людського потенціалу території Етапи оцінки людського потенціалу території Формування приватних коефіцієнтів індикатора людського по- тенціалу території I. Виключення дублювання показників II. Вибір бази для порівняння і нормування приватних коефіцієн- тів індикатора людського потенціалу території III. Розрахунок коефіцієнту синергії та індикатора людського по- тенціалу території IV. V. 164 Р ис . 3 . С ис т ем а по ка зн ик ів о ці ню ва нн я лю дс ьк ог о по т ен ці ал у т ер ит ор ії С ф ор м ов ан о ав то ро м н а ос но ві д ж ер ел [ 5; 6 ; 1 0; 1 8; 1 9] . Л Ю Д С Ь К И Й П О Т Е Н Ц ІА Л Т Е Р И Т О Р ІЇ Ф ор м ув ан н я Р оз ви то к В ід тв ор ю ва л ьн а ск л ад ов а Ч ас тк а ек он ом іч - но -а кт ив но го н ас е- ле нн я П ри ро дн ий п ри рі ст на се ле нн я М іг ра ці йн ий п ри - рі ст н ас ел ен ня О чі ку ва на т ри - ва лі ст ь ж ит тя К ое ф іц іє нт на ро дж ув ан ос ті К ое ф іц іє нт см ер тн ос ті К ое ф іц іє нт за хв ор ю ва но ст і Ін те л ек ту ал ьн а ск л ад ов а Р ів ен ь ох оп ле нн я ви щ ою о св іт ою Р ів ен ь ох оп ле нн я се ре дн ьо ю сп ец і- ал ьн ою о св іт ою С ер ед ні й ба л ЗН О Р ів ен ь за бе зп еч ен - ня е ко но м ік и на у- ко ви м и ка д р ам и К ул ьт ур н а ск л ад ов а К ое ф іц іє нт ш лю б- но ст і К ое ф іц іє нт ро зл у- чу ва но ст і Р ів ен ь зл оч ин но ст і За бе зп еч ен іс ть на - се ле нн я за кл ад ам и ку ль ту ри В и к ор и ст ан н я Т ру до ва ск л ад ов а Р ів ен ь з ай ня то ст і Р ів ен ь бе зр об іт тя Н ом ін ал ьн ий т а ф ак - ти чн ий р ів ен ь по пи ту на р об оч у си лу П ро ду кт ив ні ст ь су сп іл ьн ої п ра ці Ре нт аб ел ьн іс ть лю дс ьк ог о ка пі та л у В ід но ш ен ня се ре д- нь од уш ев их г ро - ш ов их д ох од ів д о пр ож ит ко во го м ін ім ум у Е к он ом іч н а ск л ад ов а В ід но ш ен ня с ер ед - нь ої з ар об іт но ї пл ат и до м ін ім ал ь- но ї С ер ед ні й ба л ЗН О Р ів ен ь за бе зп е- че нн я ек он ом ік и на ук ов им и ка др ам и Р ів ен ь ін но ва ці й- но ї п ро ду кт ив но ст і на ук ов и х к ад рі в 165 Це дослідження проводиться з використанням одного із способів статистичної залежності між двома ознаками коефіцієнта кореляції. Він показує, наскільки виражена тенденція до зміни однієї змінної при збільшенні (зниженні) іншої. Етап 3. Проведення стандартизації показників оцінки люд- ського потенціалу території за допомогою зіставлення фактичних і рекомендованих величин. Етап 4. З огляду на універсальність шкали бажаності Хар- рінгтона, вона була прийнята за основу шкали оцінки рівня люд- ського потенціалу території. Етап 5. Багатовимірність категорії людського потенціалу привели автора до висновку, що методологія оцінки людського по- тенціалу території повинна виходити з його «об'ємності». Тому слід використовувати саме мультиплікативну модель агрегування (або факторизації) складових індексів [20]: ЛП = ІВС × ІІС × ІКС × ІТС × ІЕС, (1) де ІВС, ІІС, ІКС, ІТС, ІЕС – відтворювальна, інтелектуальна, культурна, трудова, економічна складові людського потенціали території від- повідно. Відповідно до SWOT-аналізу людського розвитку міст Вінни- цької області (табл. 2) сформовано три сценарних варіанти розвитку території: інерційний, оптимістичний та песимістичний сценарії. Інерційний сценарій базується на використанні сильних сторін та можливостей при одночасній дії слабких сторін та загроз роз- витку території. Досягнення стратегічної мети здійснюватиметься шляхом поступового розвитку господарства регіону, стимулювання попиту на продукцію області. Інвестиційно-інноваційна модель розвитку впроваджуватиметься поступово, у зв’язку із чим високі конкурентні позиції лише частково будуть досягнуті в період стра- тегічної перспективи. Песимістичний сценарій ґрунтується на максимальному впливі слабких сторін та загроз на розвиток території, за його реа- лізації сильні сторони та можливості не матимуть вирішального значення. Цей сценарій призведе до зосередженні низько-техноло- гічних виробництв у кількох промислових містах, у той час, як роз- виток інших полюсів росту області та територій буде сповільнено. Оптимістичний сценарій ґрунтується на максимальному ви- користанні сильних сторін та можливостей території та мінімізації 166 слабких сторін і загроз. Для його реалізації необхідна активізація діяльності органів управління, їх співробітництво з громадським та приватним секторами. У такому сценарії стане можливим досяг- нення бюджетної самодостатності, формування соціально відпові- дального підприємництва, ефективне функціонування механізму взаємодії громадськості, підприємництва та місцевої влади. Під час реалізації оптимістичного сценарію відбуватиметься збільшення рівня оплати праці, ріст зайнятості шляхом працевлаштування на новостворених та існуючих підприємствах. Міграційні потоки спрямовуватимуться, головним чином, в місця найвищого рівня оплати праці та, відповідно, високої якості проживання (це, головним чином, полюси росту). Інвестиційно- інноваційний розвиток господарства буде забезпечувати потребу у нових робочих місцях та високу конкурентоспроможність області. Розвиток території буде спрямовано на чітко сфокусовану, уз- годжену між заінтересованими суб’єктами, відповідну меті та цілям розвитку регіону, діяльність. Пріоритетними стануть залучення ін- вестицій у промисловість та сільське господарство, транспортну та соціальну інфраструктуру, переробну промисловість полюсів росту. Під час реалізації сценарію створюватимуться належні умови для функціонування сільськогосподарського ринку, проживання населення регіону, розвитку бізнесу та громадської активності. Висновки. Визначено, що на сьогоднішній день надзвичайно важливим і актуальним є аналіз рівня розвитку людського потенці- алу як показника ефективності соціально-економічного розвитку території. У результаті дослідження було встановлено, що забезпе- чення соціально-економічного розвитку території потребує роз- робки методичного підходу до оцінювання рівня її людського по- тенціалу. Проведено аналіз методичних підходів щодо оцінки люд- ського потенціалу території з виявленням переваг і недоліків. Ана- ліз чинних підходів допоміг зробити власні висновки та наголосити на недоліках використання різних методів оцінки людського потен- ціалу території. Результатом аналізу чинних методичних підходів щодо оцінки людського потенціалу території стали висновки щодо необхідності розробки інтегрального підходу і виділити його особ- ливості для територій з агропромисловою спеціалізацією. Запропо- новано для оцінки людського потенціалу території використову- вати індикатор людського потенціалу. Сформульовано рекоменда- ції щодо оцінки людського потенціалу території з агропромисловою спеціалізацією та приведення у відповідність інформаційного забез- печення досліджень для подальшої якісної оцінки. 167 Перспективою подальших досліджень з даної проблематики є формування пріоритетних напрямів ефективного використання людського потенціалу території та розробка механізму управління людським потенціалом міст. Література 1. Індекс людського розвитку: Україна посіла 88 позицію серед 189 країн. URL:https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/presscenter/pressrelease s/2018/human-development-indices--where-does-ukraine-rank--.html. 2. Рубанов И. Н., Тикунов В.С. О методике оценки индекса развития чело- веческого потенциала и его использовании в российских условиях. Географиче- ский вестник. 2007. № 1–2(5). С. 57–72. 3. Зубаревич Н. В. Индекс развития человеческого потенциала в регионах России в 2005–2006 годах. Доклад о развитии человеческого потенциала в Россий- ской Федерации 2008: Россия перед лицом демографических вызовов. Москва: ПРООН, 2009. С. 194–203. 4. Лібанова Е.М., Власенко Н.С., Власюк О.С. та ін. Людський розвиток регіонів України: методика оцінки та сучасний стан. Київ: СПД Савчина, 2002. 123 с. 5. Новікова О.Ф., Амоша О.І., Антонюк В.П. Людський потенціал: механі- зми збереження та розвитку. Україна: аспекти праці. 2009. № 2. С. 50. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Uap_2009_2_11.pdf. 6. Богиня Д.П. Науково-практичні засади конкурентоспроможності людсь- кого потенціалу України: стан та шляхи формування в контексті інтеграційних процесів. Вісник Хмельницького національного університету. Сер. Економічні на- уки. 2007. Т. 1. № 5. С. 7 – 13. 7. Геєць В.М. Наслідки демографічних викликів для економічного зрос- тання та підвищення продуктивності праці. Демографія та соціальна економіка. 2011. № 1(15). С. 3-23. URL: https://docs.google.com. 8. Грішнова О.А. Людський розвиток: навч. посіб. Київ: КНЕУ. 2006. 308 с. 9. Долішній М. Про людський потенціал економіки України. Економіка Ук- раїни. 2006. № 10. С. 89. 10. Злупко С.М., Радецький Й.І. Людський потенціал, зайнятість і соціаль- ний захист населення в Україні: навч. посіб. Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. Львів: Вид. ЛНУ, 2001. 192 c. 11. Лабоцкий В.В. Управление знаниями: технологии, методы и средства представления, извлечения и измерения знаний: учеб. пособ. Москва: Высшая школа, 2006. 392 с. 12. Людський розвиток в Україні: соціальні та демографічні чинники моде- рнізації національної економіки: колективна монографія / [Е.М. Лібанова, О.В. Ма- карова, І.О. Курило та ін.]; за ред. Е.М. Лібанової. Київ: Ін-т демографії та соціа- льних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, 2012. 320 с. 13. Мотренко Т.В. Філософські та психологічні проблеми розвитку людсь- кого потенціалу в глобальному позиціонуванні України [Текст]. Педагогічна і пси- хологічна науки в Україні: зб. наук. пр.: в 5 т. Нац. акад. пед. наук України. Київ: Педагогічна думка, 2012. Т. 2: Психологія, вікова фізіологія та дефектологія. С. 187– 199. 168 14. Лісогор Л.С. Конкурентність ринку праці: механізм реалізації: моногра- фія. Київ: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, 2005. 168 с. 15. Управління людським та соціальним розвитком в регіонах України: ко- лектив. монографія / Л.В. Шаульська, Я.Л. Полянська, М.А. Кримова, О.Ф. Нові- кова, О.І. Амоша та ін.; НАН України ІЕП. Донецьк, 2010 564 с. 16. Стефанишин О.В. Людський потенціал економіки України: монографія. Львів: Видавничий центр ЛНУ. 2006. 315 с. 17. Чухно А.А. Інтелектуальний капітал: сутність, форми і закономірності розвитку. Економіка України. 2002. № 11. С. 48 – 55. 18. Концепція соціального розвитку України на 2013 – 2023 роки. URL: http:// gurt.org.ua/.../komment_kontseptsiyi_sotsrozvit. 19. Креативна економіка. Форум в Москві. URL: http //www.creativecities. org.ua/ uk/creative-economy/texts/?newsid=122. 20. Шаркевич И. В., Кравченко Е. Н. Структурная динамика качества жизни населения России и мультипликативная модель ИРЧП. Материалы межрегиональ- ной научно-практической конференции «Качество жизни и потребительское по- ведение в современной России: проблемы, тенденции, перспективы» (в рамках IX Васильевских чтений, Москва, 15 ноябр. 2010 г.). Москва: РГТЭУ, 2010. 21. Бобух І.М. Економічна оцінка людського потенціалу України як елеме- нту національного багатства. Демографія та соціальна економіка. 2009. № 2. С. 102-113. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/9109. 22. Індекс розвитку людського потенціалу 2013 (рейтинг України). URL: http://infolight.org.ua/content/indeks-rozvitku-lyudskogo-potencialu-2013-reyting- ukrayini. 23. Концепція гуманітарного розвитку України на період до 2020 року. URL: http:// dniprorada.gov.ua/files/gumanitar-2020.pdf. 24. Креативная экономика: сущность и основные понятия. URL: http: //samorazvitie.net/book/302-sovremennye-processy-v-razvivayushhejsya-yekonomike- sbornik-nauchnyxtrudov-i-a-filippovoj/15-kreativnaya-yekonomika-sushhnost-i-osnov nye-ponyatiya.html. 25. Организация Объединенных Наций по вопросам образования науки и культуры. Доклад о креативной экономике за 2013 год. 2014. URL: http: //www.unesco.org/new/fileadmin/multimedia/hq/clt/pdf/creative-economy-report2013- keyrecommendations.pdf. 26. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010 – 2020 роки в умовах глобалізаційних викликів. Комітет з питань освіти і науки. URL: http://kno. rada.gov.ua/ komosviti/control/uk/doccatalog/list?currDir=48718. References 1. Indeks liudskoho rozvytku: Ukraina posila 88 pozytsiiu sered 189 krain [Hu- man Development Index: Ukraine ranks 88th among 189 countries]. Retrieved from https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/presscenter/pressreleases/2018/hum an-development-indices--where-does-ukraine-rank--.html [in Ukrainian]. 2. Rubanov I. N., Tikunov V.S. (2007). O metodike otsenki indeksa razvitiya chelovecheskogo potentsiala i yego ispol'zovanii v rossiyskikh usloviyakh [On the meth- odology for assessing the human development index and its use in Russian conditions]. Geograficheskiy vestnik – Geographical Bulletin, 1–2(5), рр. 57–72 [in Russian]. 3. Zubarevich N. V. (2009). Indeks razvitiya chelovecheskogo potentsiala v regionakh Rossii v 2005–2006 godakh. [Human Development Index in the Russian Re- 169 gions in 2005-2006.]. Doklad o razvitii chelovecheskogo potentsiala v Rossiyskoy Federatsii 2008: Rossiya pered litsom demograficheskikh vyzovov – Human Develop- ment Report in the Russian Federation 2008: Russia in the face of demographic chal- lenges (рр. 194–203). Moscow, PROON [in Russian]. 4. Libanova E.M., Vlasenko N.S., Vlasiuk O.S. et al. (2002). Liudskyi rozvytok rehioniv Ukrainy: metodyka otsinky ta suchasnyi stan [Human development of the re- gions of Ukraine: assessment methods and current state]. Kyiv, SPD Savchyna [in Ukrainian]. 5. Novikova O.F., Amosha O.I., Antoniuk V.P. (2009). Liudskyi potentsial: mekhanizmy zberezhennia ta rozvytku [Human potential: mechanisms of preservation and development]. Ukraina: aspekty pratsi – Ukraine: aspects of work, 2, р. 50. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Uap_2009_2_11.pdf [in Ukrainian]. 6. Bohynia D.P. (2007). Naukovo-praktychni zasady konkurentospromozhnosti liudskoho potentsialu Ukrainy: stan ta shliakhy formuvannia v konteksti intehratsiinykh protsesiv [Scientific and practical principles of competitiveness of human potential of Ukraine: state and ways of formation in the context of integration processes]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Ser. Ekonomichni nauky – Bulletin of Khmelnytsky National University. Ser. Economic sciences, Vol. 1, №5, рр. 7 – 13 [in Ukrainian]. 7. Heiets V.M. (2011). Naslidky demohrafichnykh vyklykiv dlia ekonomichnoho zrostannia ta pidvyshchennia produktyvnosti pratsi [Consequences of demographic chal- lenges for economic growth and productivity growth]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika – Demography and social economy, 1(15), рр. 3-23 [in Ukrainian]. 8. Hrishnova O.A. (2006). Liudskyi rozvytok [Human development]. Kyiv, KNEU [in Ukrainian]. 9. Dolishnii M. (2006). Pro liudskyi potentsial ekonomiky Ukrainy [On the hu- man potential of Ukraine's economy]. Ekonomika Ukrainy – Ukraine economy, 10, рр. 89 [in Ukrainian]. 10. Zlupko S.M., Radetskyi Y.I. (2001). Liudskyi potentsial, zainiatist i sotsialnyi zakhyst naselennia v Ukraini [Human potential, employment and social pro- tection of the population in Ukraine]. Lviv, LNU [in Ukrainian]. 11. Labotskiy V.V. (2006). Upravleniye znaniyami: tekhnologii, metody i sredstva predstavleniya, izvlecheniya i izmereniya znaniy [Knowledge management: technologies, methods and means of representing, extracting and measuring knowledge benefits]. Moscow, Higher School [in Russian]. 12. Libanova E.M., Makarova O.V., Kurylo I.O. et al. (2012). Liudskyi rozvytok v Ukraini: sotsialni ta demohrafichni chynnyky modernizatsii natsionalnoi ekonomiky [Human development in Ukraine: social and demographic factors of modernization of the national economy]. Kyiv, Institute of Demography and Social Research. M.V. Birds of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian]. 13. Motrenko T.V. (2002). Filosofski ta psykholohichni problemy rozvytku liudskoho potentsialu v hlobalnomu pozytsionuvanni Ukrainy [hilosophical and psychological problems of human potential development in the global positioning of Ukraine]. Pedahohichna i psykholohichna nauky v Ukraini – Pedagogical and psychological sciences in Ukraine, Vol. 2: Psychology, age physiology and defectology, рр. 187– 199. Kyiv, Pedagogical Thought [in Ukrainian]. 14. Lisohor L.S. (2005). Konkurentnist rynku pratsi: mekhanizm realizatsii [La- bor market competitiveness: implementation mechanism]. Kyiv. Institute of Demogra- phy and Social Research of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian]. 170 15. Shaulska L.V., Polianska Ya.L., Krymova M.A., Novikova O.F., Amosha O.I. et al. (2010). Upravlinnia liudskym ta sotsialnym rozvytkom v rehionakh Ukrainy [Management of human and social development in the regions of Ukraine]. Donetsk, IIE of NAS of Ukraine [in Ukrainian]. 16. Stefanyshyn O.V. (2006). Liudskyi potentsial ekonomiky Ukrainy [Human potential of Ukraine's economy]. Lviv, LNU Publishing Center [in Ukrainian]. 17. Chukhno A.A. (2002). Intelektualnyi kapital: sutnist, formy i zakonomirnosti rozvytku [Intellectual capital: the essence, forms and patterns of development]. Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine, 11, рр. 48 – 55 [in Ukrainian]. 18. Kontseptsiia sotsialnoho rozvytku Ukrainy na 2013 – 2023 roky [The concept of social development of Ukraine for 2013 - 2023]. Retrieved from http:// gurt.org.ua/.../komment_kontseptsiyi_sotsrozvit [in Ukrainian]. 19. Kreatyvna ekonomika. Forum v Moskvi [Creative economy. Forum in Mos- cow]. Retrieved from http://www.creativecities.org.ua/uk/creative-economy/texts/ ?new sid=122 [in Ukrainian]. 20. Sharkevich I. V., Kravchenko Ye. N. (2010). Strukturnaya dinamika kachestva zhizni naseleniya Rossii i mul'tiplikativnaya model' IRCHP [Structural dynam- ics of the quality of life of the population of Russia and the multiplicative HDI model]. Kachestvo zhizni i potrebitel'skoye povedeniye v sovremennoy Rossii: problemy, tendentsii, perspektivy – Quality of life and consumer behavior in modern Russia: problems, trends, prospects. Proceedings of the interregional scientific-practical conference. Moscow, RGTEU [in Russian]. 21. Bobukh I.M. (2009). Ekonomichna otsinka liudskoho potentsialu Ukrainy yak elementu natsionalnoho bahatstva [Economic assessment of Ukraine's human poten- tial as an element of national wealth]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika – Demogra- phy and social economy, 2, рр. 102-113. Retrieved from http://dspace.nbuv.gov.ua/han- dle/123456789/9109 [in Ukrainian]. 22. Indeks rozvytku liudskoho potentsialu 2013 (reitynh Ukrainy) [Human De- velopment Index 2013 (Ukraine rating)]. Retrieved from http://infolight.org.ua/content/ indeks-rozvitku-lyudskogo-potencialu-2013-reyting-ukrayini [in Ukrainian]. 23. Kontseptsiia humanitarnoho rozvytku Ukrainy na period do 2020 roku [The concept of humanitarian development of Ukraine for the period up to 2020]. Retrieved from http:// dniprorada.gov.ua/files/gumanitar-2020.pdf [in Ukrainian]. 24. Kreativnaya ekonomika: sushchnost' i osnovnyye ponyatiya [Creative econ- omy: essence and basic concepts]. Retrieved from http: //samorazvitie.net/book/302- sovremennye-processy-v-razvivayushhejsya-yekonomike-sbornik-nauchnyxtrudov-i-a- filippovoj/15-kreativnaya-yekonomika-sushhnost-i-osnov nye-ponyatiya.html [in Russian]. 25. Organizatsiya Ob"yedinennykh Natsiy po voprosam obrazovaniya nauki i kul'tury. Doklad o kreativnoy ekonomike za 2013 god [United Nations Educational, Sci- entific and Cultural Organization. Creative Economy Report 2013]. (2014). Retrieved from http: //www.unesco.org/new/fileadmin/multimedia/hq/clt/pdf/creative-economy- report2013-keyrecommendations.pdf [in Russian]. 26. Stratehiia innovatsiinoho rozvytku Ukrainy na 2010 – 2020 roky v umovakh hlobalizatsiinykh vyklykiv [Strategy of innovative development of Ukraine for 2010 - 2020 in the conditions of globalization challenges]. Committee on Education and Sci- ence. Retrieved from http://kno.rada.gov.ua/komosviti/control/uk/doccatalog/list?curr Dir=48718 [in Ukrainian]. Надійшла до редакції 21.10.2019 р.