Моніторинг сільськогосподарських земель в Україні: міф чи реальність?

Україна стоїть на порозі запровадження ринку землі, відкриття якого заплановане на 2020 р. Для забезпечення прозорості та надійності цього процесу потрібна достовірна інформація про реальне землекористування, його історію, стан сільськогосподарських культур у кожному сезоні та інші показники, які...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2020
Автор:	Куссуль, Н.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2020
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Статті та огляди
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169894
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Моніторинг сільськогосподарських земель в Україні: міф чи реальність? / Н.М. Куссуль // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 2. — С. 57-63. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-169894
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1698942025-02-10T00:01:39Z Моніторинг сільськогосподарських земель в Україні: міф чи реальність? Crop monitoring in Ukraine: myth or reality? Куссуль, Н.М. Статті та огляди Україна стоїть на порозі запровадження ринку землі, відкриття якого заплановане на 2020 р. Для забезпечення прозорості та надійності цього процесу потрібна достовірна інформація про реальне землекористування, його історію, стан сільськогосподарських культур у кожному сезоні та інші показники, які істотно впливають на ринкову вартість землі. Сьогодні в Україні немає відкритої системи з інформацією про реальне землекористування та власників земель, є лише державна кадастрова система, що містить певні помилки й неточності. Тому на часі створення правових, технічних і законодавчих передумов для відкриття ринку землі та розроблення геопросторової інформаційної системи реального землекористування в Україні. Саме на вирішення цих питань спрямована програма Світового банку «Підтримка прозорого землекористування в Україні», яка виконується за фінансової підтримки ЄС. Ukraine is on the verge of opening the land market. This process will begin in 2020, when free sale of land will be introduced. Currently, only the lease of the land is officially allowed. To ensure transparency, equity and reliability of this process, objective information on real land use and its history, crop development state in each vegetation season is required. All these indicators significantly affect the market value of the land. However, there is no publicly available system in Ukraine with information on real land use and landowners. This information is only contained in the state cadaster system, which contains a lot of incorrect information, since land ownership acts were generated chiefly manually. These mistakes became obvious after the process of digitizing the state cadaster. Therefore, creation of the legal, technical and legislative prerequisites for opening the land market becomes an extremely important task, as well as the development of geospatial information system of real land use in Ukraine. The World Bank program “Supporting Transparent Land Governance in Ukraine” with financial support from the EU is aimed at addressing these issues. Роботу виконано в межах проєкту Світового банку «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні». 2020 Article Моніторинг сільськогосподарських земель в Україні: міф чи реальність? / Н.М. Куссуль // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 2. — С. 57-63. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2020.02.057 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169894 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті та огляди Статті та огляди
spellingShingle	Статті та огляди Статті та огляди Куссуль, Н.М. Моніторинг сільськогосподарських земель в Україні: міф чи реальність? Вісник НАН України
description	Україна стоїть на порозі запровадження ринку землі, відкриття якого заплановане на 2020 р. Для забезпечення прозорості та надійності цього процесу потрібна достовірна інформація про реальне землекористування, його історію, стан сільськогосподарських культур у кожному сезоні та інші показники, які істотно впливають на ринкову вартість землі. Сьогодні в Україні немає відкритої системи з інформацією про реальне землекористування та власників земель, є лише державна кадастрова система, що містить певні помилки й неточності. Тому на часі створення правових, технічних і законодавчих передумов для відкриття ринку землі та розроблення геопросторової інформаційної системи реального землекористування в Україні. Саме на вирішення цих питань спрямована програма Світового банку «Підтримка прозорого землекористування в Україні», яка виконується за фінансової підтримки ЄС.
format	Article
author	Куссуль, Н.М.
author_facet	Куссуль, Н.М.
author_sort	Куссуль, Н.М.
title	Моніторинг сільськогосподарських земель в Україні: міф чи реальність?
title_short	Моніторинг сільськогосподарських земель в Україні: міф чи реальність?
title_full	Моніторинг сільськогосподарських земель в Україні: міф чи реальність?
title_fullStr	Моніторинг сільськогосподарських земель в Україні: міф чи реальність?
title_full_unstemmed	Моніторинг сільськогосподарських земель в Україні: міф чи реальність?
title_sort	моніторинг сільськогосподарських земель в україні: міф чи реальність?
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Статті та огляди
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169894
citation_txt	Моніторинг сільськогосподарських земель в Україні: міф чи реальність? / Н.М. Куссуль // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 2. — С. 57-63. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT kussulʹnm monítoringsílʹsʹkogospodarsʹkihzemelʹvukraínímífčirealʹnístʹ AT kussulʹnm cropmonitoringinukrainemythorreality
first_indexed	2025-12-01T23:53:27Z
last_indexed	2025-12-01T23:53:27Z
_version_	1850352034084028416
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 2 57 МОНІТОРИНГ СІЛЬСЬКО- ГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ В УКРАЇНІ: МІФ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ Україна стоїть на порозі запровадження ринку землі, відкриття якого за- плановане на 2020 р. Для забезпечення прозорості та надійності цього процесу потрібна достовірна інформація про реальне землекористування, його історію, стан сільськогосподарських культур у кожному сезоні та інші показники, які істотно впливають на ринкову вартість землі. Сьогод- ні в Україні немає відкритої системи з інформацією про реальне землеко- ристування та власників земель, є лише державна кадастрова система, що містить певні помилки й неточності. Тому на часі створення правових, технічних і законодавчих передумов для відкриття ринку землі та розро- блення геопросторової інформаційної системи реального землекористу- вання в Україні. Саме на вирішення цих питань спрямована програма Сві- тового банку «Підтримка прозорого землекористування в Україні», яка виконується за фінансової підтримки ЄС. Ключові слова: прозоре землекористування, Світовий банк, супутнико- вий моніторинг землі, великі об’єми даних, аналіз даних. За останні п’ять років сільське господарство України стало одним з головних чинників зростання економіки України. Сьогодні переважна більшість експортних доходів припадає на аграрний сектор. Активізація сільськогосподарського ви- робництва сприяє також розвитку інших, пов’язаних з ним галузей, поліпшуючи водночас міжнародну репутацію країни. Однак, якщо порівнювати обсяг валової продукції у вітчизня- ному аграрному секторі з показниками країн із географічно по- дібною територією, стає очевидним, що Україна відстає від них. Так, в Україні валовий обсяг продукції рослинництва у 2018 р. становив 6,4 млрд євро, тоді як в Іспанії — 25,7 млрд євро, у Франції — 42,4 млрд євро. Така сама ситуація спостерігаєть- ся і в галузі тваринництва. При цьому Україна, на відміну від Франції чи Іспанії, може з повним правом пишатися найродю- чішими землями, оскільки є третьою за кількістю чорноземів у світі. Таке помітне відставання України передусім пов’язане з низьким рівнем застосування як приватними підприємствами, КУССУЛЬ Наталія Миколаївна — доктор технічних наук, професор, заступник директора Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України doi: https://doi.org/10.15407/visn2020.02.057 58 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (2) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ так і державними структурами сучасних тех- нологій, які дозволяють більш ефективно ви- користовувати сільськогосподарський потен- ціал. Як приклад можна навести застосування супутникових технологій, за допомогою яких отримують повну картину того, що насправді відбувається у сільськогосподарському ви- робництві та землекористуванні, визначають, де, коли і які саме культури слід висаджувати, яким господарствам потрібна фінансова під- тримка, а яким ні. У рамках програми Світового банку «Під- тримка прозорого землекористування в Укра- їні» співробітники комерційної компанії EOS Data Analytics разом з науковцями Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України розробляють технології дистанцій- ного зондування Землі та супутникового мо- ніторингу реального використання земель в Україні [1]. Це п’ятирічний проєкт, який роз- почато у 2018 р. для 3 пілотних областей Укра- їни — Київської, Миколаївської і Львівської. У проєкті використано відкриті дані супут- ників Sentinel-1 і Sentinel-2 [2–5]. І вже перші отримані результати виявилися дуже перспек- тивними [6]. Точність класифікації основних сільськогосподарських культур для пілотних областей становить більш як 90 %, що є най- сучаснішим досягненням у галузі технологій машинного навчання. У 2019 р. супутниковий моніторинг поши- рено на всю територію країни [3], і до 2023 р. має бути розроблено оперативну технологію супутникового моніторингу та впроваджено її в державних установах. У рамках виконан- ня проєкту ми аналізуємо можливість засто- сування хмарної технології Google Earth En- gine для моніторингу використання земель [7] та аналізуємо стадії посівів у всьому світі, а також створюємо карти землекористування. Платформа має дати можливість здійснювати моніторинг сівозміни, аналізувати ефектив- ність зрошення, прогнозувати врожайність сільськогосподарських культур і оцінюв ати реальну ринкову вартість землі з огляду на родючість ґрунту та історію використання зе- мель. Для підвищення точності прогнозування використовуватиметься більше доступних джерел даних, зокрема супутникові знімки Landsat-8 та MODIS. Аналіз здійснюватиметь- ся із застосуванням інноваційних хмарних су- путникових технологій обробки інформації та моделей штучного інтелекту, призначених для побудови карт класифікацій. Традиційно навчання моделей проводять за допомогою наземних даних, зібраних вздовж доріг [8]. У 2019 р. наземні дані збирали з усієї території України в два етапи: у квітні — для озимих культур, у червні — для літніх культур. Маршрути будували з урахуванням різнорід- ності культур, кліматичної зони та наявнос- ті доріг. Збір наземних даних здійснювали за протоколом «Рекомендації JECAM щодо ви- значення земного покриву, різновидів культур та збору наземних даних». Минулоріч до ви- конання проєкту ми залучили також фермерів, які надали нам дані про культури, що вирощу- ють на своїх полях. У системах моніторингу розвинених країн, зокрема ЄС і США, таку інформацію щодо врожаю збирають регулярно, в Україні (в масштабах країни) це робиться вперше. У май- бутньому ми плануємо розширити співпрацю з фермерами та оперативно використовувати їх інформацію. Чим більше даних ми матимемо, Рис. 1. Часовий ряд супут- никових даних Sentinel-1,2 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 2 59 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ тим точнішими будуть результати, а саме карта класифікації. Методологія побудови карт класифікації ґрунтується на використанні часових рядів супутникової інформації, оскільки визначити тип культури за одним-двома зображеннями можна лише в окремих випадках. Наприклад, озимий ріпак добре видно під час його цвітін- ня, однак здебільшого розрізнити культури на одному супутниковому знімку майже не- можливо. Тому й використовують саме часові ряди супутникової інформації. Інакше кажу- чи, спостереження за рослинами відбувається впродовж усього вегетаційного сезону і лише наприкінці його з максимальною точністю можна сказати, яка це була культура. Всі літ- ні культури (соняшник, соя, кукурудза, бу- ряк, гречка) майже не відрізняються одна від одної. Вирішити цю проблему допомагають радарні супутникові дані Sentinel-1, які вико- ристовують у поєднанні з оптичними даними Sentinel-2 (рис. 1). Результатом виконання проєкту в 2019 р. стала карта посівів сільськогосподарських культур для всієї території України (рис. 2), загальна точність якої на тестовій незалежній вибірці перевищує 90 %. Продукти аналізу гео- просторових даних через публічну кадастрову карту України* безоплатно передаються дер- Рис. 2. Карта класифікації земного покриву по території України за 2019 р. Штучні об єкти’ Зернові культури Ріпак Гречка Кукурудза Буряк Соняшник Соя Інші культури Ліс Необроблювані землі Піски, кар єри’ Вода Болото Горох Люцерна Сади, парки, лісосмуги Виноградники * Публічна кадастрова карта України. Шар «Класифі- кація посівів 2019» створено в межах проєкту Світо- вого банку «Підтримка прозорого землекористуван- ня в Україні». https://newmap.land.gov.ua/ 60 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (2) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ жавним і місцевим органам влади, а також те- риторіальним громадам. У результаті аналізу даних, отриманих для посівних площ, можна зробити висновок, що в Україні найбільше сільськогосподарських зе- мель засівають зерновими культурами (41 %), соняшником (24 %), кукурудзою (19 %) та соєю (7 %). На інші культури припадає менш ніж 10 % сільськогосподарських земель. Проєкт Світового банку і, зокрема, супут- никові технології мають на меті допомогти сільськогосподарським товаровиробникам проаналізувати, що відбувається на їхніх ді- лянках, заздалегідь передбачити врожайність і зрозуміти, як зміни клімату можуть вплину- ти на прибутковість їхнього бізнесу. Крім того, це дає змогу уряду виявити «неоподатковані» культури, порушення сівозмін і вчасно за- хистити землю від руйнівного використання. У межах проєкту, зокрема, було проаналізова- но кадастрові дані, що стосуються незареєстро- ваних земельних ділянок. За допомогою карти класифікації визначено, що загальна площа незареєстрованих земель, на яких здійснюєть- ся сільськогосподарська діяльність, становить 3,9 млн га. У деяких сільських радах майже всі землі не зареєстровані в Держгеокадастрі, про- те на них ведуть сільське господарство. Най- більше незареєстрованих земель у Донецькій та Луганській областях — понад 550 тис. га, в Одеській та Миколаївській областях — більш як 350 тис. га, у Херсонській, Запорізькій та Харківській областях — більш як 250 тис. га. Якщо порівнювати площі за мажоритарними культурами, можна помітити певну законо- мірність: ті культури, які на карті класифікації мають більшу площу, ніж задекларовано в ста- тистичній інформації, здебільшого вирощують саме на незареєстрованих землях. Проведено також розрахунки щодо вартості продукції, яка могла б бути вироблена на незареєстрова- них землях. Показано, що з них можна отри- мати продукції на суму близько 88,5 млрд грн. Розрахунки проводили з урахуванням серед- ньостатистичної врожайності та середніх рин- кових цін на ту чи іншу культуру. Використання супутникової інформації до- зволяє уряду здійснювати щотижневий моні- торинг сільськогосподарських культур, порів- нювати стан цих культур із середньорічною тенденцією та з минулими роками, оцінювати площі посівів за якісними і кількісними по- казниками та кластеризувати поля за умовами розвитку сільськогосподарських культур. Рис. 3. Відстежування повторних посівів соняш- нику на території України протягом 4 років поспіль (2016–2019 рр.) ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 2 61 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Для фермерів супутникова інформація — це інструмент підтримки для прийняття рішень про те, що робити із землею, яку вони взяли в оренду, що саме і коли потрібно садити. Потен- ційні покупці землі можуть оцінити її ринкову вартість на основі аналізу використання та ве- гетації у попередні роки. В межах проєкту про- аналізовано поля, які 4 роки поспіль (з 2016 по 2019 р.) засівали соняшником, оскільки, як відомо, ця культура значно виснажує землю (рис. 3). Рекордсменами за площами, на яких не було сівозміни соняшнику, є Миколаївська і Кіровоградська області (близько 35 тис. га в кожній). Не менш важливим завданням було відсте- ження полів, на яких збирання врожаю від- бувається двічі за один вегетаційний сезон. Для прикладу ми створили карту таких полів у Херсонській області, в якій спостерігається найбільше випадків збору двох врожаїв з од- ного поля. Супутниковий моніторинг показав, що площа «подвійних» полів становить близь- ко 25 тис. га. Характерною ознакою таких полів є те, що вони мають два піки вегетації за один сезон, а отже, зафіксувавши два піки і два спа- ди за сезон, можна стверджувати, що на полі було зібрано два врожаї. Більшість таких полів мають попередником озиму культуру (зернові або озимий ріпак), щоб встигнути зібрати вро- жай до настання морозів. Крім того, переважна більшість «подвій- них» полів розташована на зрошуваних зем- лях. За допомогою супутникової інформації можна також визначити поля, що зрошуються. Цей моніторинг ґрунтується на двох ознаках: по-перше, такі поля мають нижчу температуру, а по-друге, вони більш вологі, ніж усі інші. На рис. 4 на прикладі Херсонської області наведе- но результат визначення потенційно зрошува- них полів, а також зазначено площі, засіяні від- повідними культурами. Загальна площа таких полів становила близько 350 тис. га. Супутниковий моніторинг — це також за- безпечення страхових компаній інформацією, яка допомагає точніше оцінити сільськогоспо- дарські ризики і запобігти завищенню потен- ційних загроз урожаю, а також обґрунтування кредитних ліній з меншою відсотковою став- кою для фермерів, що є надзвичайно важли- вим для розвитку аграрного сектору в Україні. Трейдерам сільськогосподарської продук- ції супутникові технології дають можливість належним чином передбачити баланс цін на майбутні врожаї, що сприяє стабілізації ринку сільськогосподарських культур, зменшує не- гативний вплив від коливання цін на ньому, прискорює процес інтегрування України у сві- товий ринок продовольства. І найголовніше, точність супутникової ін- формації та швидкість опрацювання даних по- Рис. 4. Моніторинг потенційно зрошуваних полів (Херсонська область, 2019 р.) 62 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (2) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ стійно зростають. Зокрема, кілька років тому супутникові знімки одного і того ж місця мож- на було отримувати лише раз на три місяці. Сьогодні цей період скорочено до 6 днів. Інакше кажучи, використання сучасних тех- нологій та моделей штучного інтелекту має ве- ликий потенціал і може допомогти фермерам та уряду працювати «на полях» з відкритими очима. Основна проблема полягає у розумінні цього потенціалу, у бажанні та готовності ви- користовувати його для максимізації можли- востей родючих українських земель, для збіль- шення врожаю сьогодні та в майбутньому. Отже, супутниковий моніторинг викорис- тання земель в Україні в рамках програми Світового банку «Підтримка прозорого земле- користування в Україні», яка реалізовується за фінансової підтримки ЄС, є передумовою справедливості та надійності земельної рефор- ми в Україні. Роботу виконано в межах проєкту Світово- го банку «Підтримка прозорого управління зе- мельними ресурсами в Україні». Склад робочої групи: Куссуль Наталія Ми- колаївна — доктор технічних наук, професор, заступник директора Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України; Шелестов Андрій Юрійович — доктор тех- нічних наук, професор кафедри інформаційної безпеки Фізико-технічного інституту НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; Яйлимов Богдан Ялка- пович — кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України; Яйлимова Ганна Олексіївна — аспірант фа- культету комп’ютерних наук та кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Лавренюк Микола Сергі- йович — аспірант Фізико-технічного інсти- туту НТУУ «Київський політехнічний інсти- тут імені Ігоря Сікорського», молодший науко- вий співробітник Інституту космічних дослі- джень НАН України та ДКА України; Колотій Андрій Всеволодович — кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Інсти- туту космічних досліджень НАН України та ДКА України; Шуміло Леонід Леонідович — магістр Фізико-технічного інституту НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Іго- ря Сікорського, інженер Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України; Білоконська Юлія Валентинівна — інженер Інституту космічних досліджень НАН Украї- ни та ДКА України. REFERENCES [СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ] 1. Shelestov A., Lavreniuk M., Vasiliev V., Shumilo L., Kolotii A., Yailymov B., Kussul N., Yailymova H. Cloud Approach to Automated Crop Classification Using Sentinel-1 Imagery. IEEE Transactions on Big Data (Early Access). 2019. DOI: https://doi.org/10.1109/TBDATA.2019.2940237 2. Kussul N., Shelestov A., Lavreniuk M., Kolotii A., Vasiliev V. Crop Mapping Based on Sentinel-1 and Sentinel-2 Data Within World Bank Project. In: Earth Observation Phi-Week (September 9–13, 2019, Rome, Italy). 3. Kussul N., Lavreniuk M., Shelestov A., Skakun S. Crop inventory at regional scale in Ukraine: developing in season and end of season crop maps with multi-temporal optical and SAR satellite imagery. European Journal of Remote Sens- ing. 2018. 51(1): 627-636. DOI: https://doi.org/10.1080/22797254.2018.1454265 4. Kussul N., Shelestov A., Lavreniuk M., Kolotii A., Vasiliev V. Transparent Land Governance in Ukraine within World Bank Program. In: IEEE 2nd Ukraine Conference on Electrical and Computer Engineering (UKRCON) (July 2-6, 2019, Lviv, Ukraine). P. 1077-1080. DOI: https://doi.org/10.1109/UKRCON.2019.8879771 5. Kussul N., Shelestov A., Lavreniuk M., Kolotii A., Vasiliev V. Land Cover and Land Use Monitoring Based on Satel- lite Data within World Bank Project. In: 10th International Conference on Dependable Systems, Services and Tech- nologies (DESSERT) (June 5-7, 2019, Leeds, United Kingdom). P. 127-130. DOI: https://doi.org/10.1109/DES- SERT.2019.8770040 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 2 63 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ 6. Kussul N., Nizalov D., Shelestov A., Lavreniuk M., Skakun S., Kolotii A., Vasiliev V., Karlov E. Satellite crop monitor- ing within World Bank project on land management transparency. In: 2019 World Bank conference on land and poverty (March 25-29, 2019, Washington, USA). 7. Shelestov A., Lavreniuk M., Kussul N., Novikov A., Skakun S. Exploring Google Earth Engine Platform for Big Data Processing: Classification of Multi-Temporal Satellite Imagery for Crop Mapping. Frontiers in Earth Science. 2017. 5:17. DOI: https://doi.org/10.3389/feart.2017.00017 8. Waldner F., Bellemans N., Hochman Z., Newby T., Abelleyra D., Verón S., Bartalev S., Lavreniuk M., Kussul N., Maire G., Simoes M., Skakun S., Defourny P. Roadside collection of training data for cropland mapping is viable when envi- ronmental and management gradients are surveyed. International Journal of Applied Earth Observation and Geoinfor- mation. 2019. 80: 82–93. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jag.2019.01.002 N.M. Kussul Space Research Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine and State Space Agency of Ukraine (Kyiv) CROP MONITORING IN UKRAINE: MYTH OR REALITY? Ukraine is on the verge of opening the land market. This process will begin in 2020, when free sale of land will be intro- duced. Currently, only the lease of the land is officially allowed. To ensure transparency, equity and reliability of this process, objective information on real land use and its history, crop development state in each vegetation season is re- quired. All these indicators significantly affect the market value of the land. However, there is no publicly available sys- tem in Ukraine with information on real land use and landowners. This information is only contained in the state ca- daster system, which contains a lot of incorrect information, since land ownership acts were generated chiefly manually. These mistakes became obvious after the process of digitizing the state cadaster. Therefore, creation of the legal, technical and legislative prerequisites for opening the land market becomes an extremely important task, as well as the develop- ment of geospatial information system of real land use in Ukraine. The World Bank program “Supporting Transparent Land Governance in Ukraine” with financial support from the EU is aimed at addressing these issues. Keywords: transparent land use, World Bank, satellite monitoring, big data, data analysis.

Моніторинг сільськогосподарських земель в Україні: міф чи реальність?

Репозитарії

Схожі ресурси