Із зали засідань Президії НАН України (29 січня 2020 р.)
На засіданні Президії НАН України 29 січня 2020 року розглядалися такі питання: формування українського сегмента європейського дослідницького простору у сфері спостереження Землі (доповідач — доктор технічних наук Н.М. Куссуль); щодо створення музею науки в Національному науковому центрі «Хар...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2020 |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2020
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169907 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Із зали засідань Президії НАН України (29 січня 2020 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 3. — С. 20-25. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859638834512265216 |
|---|---|
| citation_txt | Із зали засідань Президії НАН України (29 січня 2020 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 3. — С. 20-25. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | На засіданні Президії НАН України 29 січня 2020 року розглядалися такі питання:
формування українського сегмента європейського
дослідницького простору у сфері спостереження Землі
(доповідач — доктор технічних
наук Н.М. Куссуль); щодо створення музею науки
в Національному науковому
центрі «Харківський фізико-технічний інститут»
(доповідач — академік НАН України М.Ф. Шульга); про нагородження відзнаками
НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН
України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов); кадрові та поточні питання.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:18:56Z |
| format | Article |
| fulltext |
20 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (3)
ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ
ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
29 січня 2020 року
На засіданні Президії НАН України 29 січня 2020 р. члени
Президії HAH України та запрошені заслухали наукову допо-
відь заступника директора Інституту космічних досліджень
НАН України та ДКА України доктора технічних наук Наталії
Миколаївни Куссуль про формування українського сегмента
європейського дослідницького простору у сфері спостережен-
ня Землі (докладніше див. на с. 39).
У 2015 р. держави — члени ООН підтримали Сендайську
рамкову програму для зменшення ризику стихійних лих на
2015–2030 рр. Відповідно до неї та Цілей сталого розвитку мо-
білізуються зусилля для подолання всіх форм бідності, бороть-
би з нерівністю та зменшення негативного впливу змін клімату.
Одним із незалежних джерел інформації для оцінки досягнень
у цьому напрямі є супутникові дані. Зараз у вільному досту-
пі з’явилися великі обсяги супутникових даних, для обробки
яких потрібні хмарні обчислювальні ресурси. Відповідні мето-
дології й технології розроблялися в межах проєктів спільного
дослідницького центру Європейської комісії, Європейського
космічного агентства, Українського науково-технологічно-
го центру і Федерального міністерства з питань економіки та
енергетики Німеччини.
Серед найвагоміших практичних здобутків варто відзна-
чити те, що з 2016 р. Україна стала членом європейського до-
слідницького простору і учасником програми «Горизонт-2020»
ERA-PLANET, яка є європейською частиною плану Group on
Earth Observation (GEO). Інститути НАН України за коорди-
нації Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА
України на конкурсних засадах беруть участь у реалізації 3
із 4 проєктів ERA-PLANET, а саме: GEOEssential, IGOSP та
SMURBS. За цими проєктами розроблялися методології моні-
торингу Цілей сталого розвитку та технології «розумних» міст
у рамках European Research Area.
• Формування українського
сегмента європейського
дослідницького простору
у сфері спостереження Землі
(доповідач — доктор технічних
наук Н.М. Куссуль)
• Щодо створення музею науки
в Національному науковому
центрі «Харківський фізико-
технічний інститут»
(доповідач — академік НАН
України М.Ф. Шульга)
• Про нагородження відзнаками
НАН України та Почесними
грамотами НАН України
і Центрального комітету
профспілки працівників НАН
України (доповідач — академік
НАН України В.Л. Богданов)
• Кадрові та поточні питання
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 3 21
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
Розроблені в Інституті космічних дослі-
джень НАН України та ДКА України моделі
машинного навчання впроваджуються в про-
єкті Світового банку «Підтримка прозорого
землекористування в Україні» за фінансового
сприяння Єврокомісії. Результати виконання
проєкту передано органам державної та місце-
вої влади для оцінки реального стану землеко-
ристування в Україні.
У 2011 р. офіційно зареєстровано тестовий
полігон міжнародної мережі стандартизованих
полігонів сільськогосподарського призначен-
ня JECAM-Ukraine, що став одним з основних
об’єктів дослідження Ініціативи глобально-
го сільськогосподарського моніторингу GEO
(GEOGLAM). На сьогодні дані полігона вико-
ристовують у проєктах валідації супутникових
продуктів Канадського космічного агентства,
Космічного агентства Франції CNES, Євро-
пейського космічного агентства.
У 2018 р. в Інституті в межах публічно-при-
ватного партнерства створено інноваційний
підрозділ «Лабораторія інжинірингової школи
Noosphere», в якій відпрацьовують процедури
комерціалізації результатів наукових дослі-
джень та розвитку наукових і студентських
стартапів.
Прикладні продукти супутникового моні-
торингу (геоінформаційні карти) використо-
вують у Київській міській держадміністрації
для інформування населення про екологічний
стан міста, формування та реалізації еколо-
гічної стратегії Києва, а також у Міністерстві
енергетики та захисту довкілля України для
звітування в рамках Конвенції ООН з бороть-
би з опустелюванням UNCCD.
Проєкт у галузі супутникового агромоніто-
рингу включено до спільної програми НАН
України та Об’єднаного дослідницького цен-
тру Єврокомісії JRC.
З 2019 р. в рамках програми використання
хмарних сервісів спостереження Землі GEO-
AMAZON розпочато впровадження розро-
блених методологій для обчислення індика-
торів Цілей сталого розвитку за допомогою
хмарної платформи Amazon для території
України.
У 2019 р. Україна ввійшла до європейської
частини GEO (EuroGEO) і створила Україн-
ський комітет GEO-UA. Інститут став офіцій-
ним членом міжнародної мережі навчальних
центрів Copernicus Academу, яка покликана
налагодити взаємодію науково-дослідних та
академічних установ з органами влади і поста-
чальниками послуг.
Подальший розвиток європейського дослід-
ницького простору та впровадження сучасних
технологій супутникового моніторингу спри-
ятиме інноваційному розвитку та цифрові-
зації української економіки на основі найсу-
часніших і визнаних у світі технологій; дасть
можливість забезпечити гідне представлення
України в міжнародних наукових програмах,
розширити участь вітчизняних учених у між-
народних наукових проєктах та конференціях;
залучати талановиту молодь до наукових до-
сліджень світового рівня і втілювати їхні ідеї
у наукові стартапи у співпраці з комерційни-
ми компаніями; здійснювати супутниковий
моніторинг землекористування в Україні та
надавати об’єктивну й оперативну інформацію
державним органам з метою прийняття управ-
лінських рішень.
В обговоренні доповіді взяли участь ака-
демік НАН України Б.Є. Патон; голова Ради
директорів ТОВ «Авіаційний розрахунковий
центр», голова Громадської спілки «Україн-
ське товариство виробників геопросторових
Доповідь доктора технічних наук Наталії Миколаївни
Куссуль
22 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (3)
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
даних» Р.В. Челноков; директор Інституту
космічних досліджень НАН України та ДКА
України член-кореспондент НАН України
О.П. Федоров; начальник відділу Українсько-
го гідрометеорологічного центру кандидат
географічних наук Т.І. Адаменко; перший ві-
цепрезидент НАН України академік НАН
України В.П. Горбулін; директор Державної
установи «Інститут економіки та прогнозу-
вання НАН України» академік НАН України
В.М. Геєць; директор Інституту колоїдної хімії
та хімії води ім. А.В. Думанського НАН Украї-
ни академік НАН України В.В. Гончарук.
Підсумовуючи виступи, академік Б.Є. Па-
тон зауважив, що останнім часом дослідження
Землі з космосу, зокрема пов’язані з моніто-
рингом стану сільськогосподарських земель,
повітря, водойм тощо, стали дуже поширени-
ми. Зараз такі спостереження набули ще біль-
шої актуальності у зв’язку з посиленням не-
гативних змін в екологічному стані планети.
В установах Академії накопичено великий до-
свід використання інформаційних технологій
для таких досліджень.
Президія НАН України наголосила, що
космічні дослідження Землі є комплексною
проблемою, вирішення якої потребує міжна-
родної співраці. Тому важливо брати участь у
конкурсах європейських програм, розвивати
дослідження в галузі супутникового моніто-
рингу, залучати до цього представників бізне-
су й талановиту молодь. Доцільно розглянути
можливість ініціювання Державної програми
моніторингу економічних показників та інди-
каторів Цілей сталого розвитку на основі вели-
ких обсягів дистанційних та наземних даних і
машинного навчання.
* * *
Далі учасники засідання заслухали доповідь
академіка-секретаря Відділення ядерної фізи-
ки та енергетики НАН України, генерального
директора Національного наукового центру
«Харківський фізико-технічний інститут»
академіка НАН України Миколи Федоровича
Шульги щодо створення музею науки в На-
ціональному науковому центрі «Харківський
фізико-технічний інститут» (стенограму див.
на с. 46).
Національний науковий центр «Харків-
ський фізико-технічний інститут» — однин з
найдавніших та найбільших центрів фізичного
профілю в Україні. За час існування його вчені
зробили вагомий внесок у розвиток фізичної
науки і технологій. Так, у ННЦ ХФТІ вперше
було проведено штучне розщеплення ядра ато-
ма літію, організовано першу в СРСР кріоген-
ну лабораторію, одержано рідкі водень і гелій,
збудовано трикоординатний радіолокатор. У
40-х роках минулого століття Центр став од-
ним з активних учасників робіт з використан-
ня атомної енергії і розвитку термоядерних до-
сліджень.
У Харківському фізико-технічному інсти-
туті працювала ціла плеяда видатних учених
зі світовим ім’ям: Л.Д. Ландау, І.В. Обреїмов,
А.К. Вальтер, О.І. Лейпунський, К.Д. Синель-
ников, Л.В. Шубніков, І.В. Курчатов, Г.Д. Лати-
шев, Є.М. Ліфшиц, І.М. Ліфшиц, А.О. Слуцкін,
В.Є. Іванов, О.Я. Усиков, С.Я. Брауде, Д.В. Вол-
ков, О.І. Ахієзер, О.Г. Ситенко, Б.Г. Лазарев,
Я.Б. Файнберг, В.Ф. Зеленський, Б.І. Вєркін,
І.Я. Померанчук, О.О. Галкін, А.Ф. Прихоть-
ко та ін. Указом Президента України в 1993 р.
ХФТІ надано статус першого в країні націо-
нального наукового центру. Велику кількість
унікальних експериментальних установок від-
несено до національного надбання України.
Доповідь академіка НАН України Миколи Федорови-
ча Шульги
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 3 23
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
Основне завдання музею — ознайомлен-
ня громадськості з науковими досягненнями
ННЦ ХФТІ, його історичним минулим та су-
часними розробками через проведення огля-
дових і тематичних екскурсій, занять зі шко-
лярами та студентами. Поєднання історичної
експозиції з нині працюючими науковими
лабораторіями надає нові можливості для по-
пуляризації науки з використанням сучасних
музейних технологій.
В обговоренні доповіді взяли участь акаде-
мік НАН України Б.Є. Патон; директор Голов-
ної астрономічної обсерваторії НАН України
академік НАН України Я.С. Яцків; почесний
директор Інституту археології НАН України
академік НАН України П.П. Толочко.
Президія НАН України підтримала ініціа-
тиву щодо збереження наукової спадщини та
висвітлення наукових досягнень Академії се-
ред громадськості, відзначивши важливість
цієї роботи, а також необхідність популяриза-
ції наукової діяльності, підвищення інтересу
суспільства, і насамперед молоді, до науки.
Діяльність зі збереження наукової спадщи-
ни — обов’язок Академії перед майбутніми по-
коліннями, але не менш важливим завданням
є демонстрація нинішніх досягнень учених із
застосуванням сучасних музейних техноло-
гій. Було висловлено думку щодо доцільності
рекомендувати й іншим науковим установам
активізувати роботу зі створення експозицій
про їхню діяльність і забезпечити до них до-
ступ громадськості. Не варто також оминати
увагою питання використання музею для про-
ведення занять зі школярами та студентами.
Зважаючи на гостроту проблеми поповнення
науки молодими кадрами, залучення молоді до
наукової діяльності — одне з найнагальніших
завдань.
* * *
Члени Президії НАН України розглянули
також низку поточних питань:
• присудили за результатами конкурсу 2019 року
Золоту медаль імені В.І. Вернадського НАН України
в номінації «Вітчизняний вчений» академіку НАН
України Анатичуку Лук’яну Івановичу, а в номінації
«Зарубіжний вчений» — професору Гриню Юрію Ми-
колайовичу (Німеччина) за видатні досягнення в га-
лузі термоелектричного матеріалознавства;
• присвоїли звання «Почесний доктор Національ-
ної академії наук України» головному науковому
співробітнику Інституту природокористування НАН
Білорусі академіку НАН Білорусі Логінову Володи-
миру Федоровичу за вагомий внесок у розвиток на-
уки, суспільний прогрес, забезпечення миру, взаєморо-
зуміння й співробітництва між народами;
• схвалили пропозицію Відділення економіки НАН
України, вченої ради Інституту економіко-правових
досліджень НАН України та представників наукової
громадськості про присвоєння імені академіка НАН
України В.К. Мамутова Інституту економіко-право-
вих досліджень Національної академії наук України;
• затвердили графік та низку заходів з проведення
сесії Загальних зборів НАН України та загальних збо-
рів відділень НАН України;
• підбили підсумки оцінювання діяльності на-
укових установ НАН України за 2019 рік: загалом за
минулий рік оцінювання пройшли 39 установ НАН
України, в тому числі 352 їхні підрозділи; з оцінених
установ 32 (82 %) було віднесено до категорії «А», 7
(18 %) — до категорії «Б»; на 2020 р. заплановано оці-
нювання ще 16 установ;
• підтримали рішення щодо проведення у 2020 р.
Міжнародної наукової конференції «Сучасні пробле-
ми фізики твердого тіла і статистичної фізики», при-
свяченої 90-річчю від дня народження академіка НАН
України В.Г. Бар’яхтара, а також 25-річчю створення
Інституту магнетизму НАН України та МОН України;
• заслухали інформацію про видання в серії «Біо-
бібліографія вчених України» книги «Володимир Пе-
трович Семиноженко».
* * *
Крім того, Президія НАН України ухвалила
низку організаційних і кадрових рішень.
Погоджено кандидатуру:
• доктора політичних наук Зернецької Ольги Ва-
силівни на посаду завідувача відділу глобальних і ци-
вілізаційних процесів Державної установи «Інститут
всесвітньої історії НАН України»;
• кандидата історичних наук Бульвінського Ан-
дрія Григоровича на посаду завідувача відділу історії
нових незалежних держав Державної установи «Інсти-
тут всесвітньої історії НАН України»;
• кандидата історичних наук Толстова Сергія Ва-
леріановича на посаду завідувача відділу трансатлан-
тичних досліджень Державної установи «Інститут
всесвітньої історії НАН України»;
24 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (3)
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
• кандидата історичних наук Шведа В’ячеслава
Олександровича на посаду завідувача відділу історії
країн Азії та Африки Державної установи «Інститут
всесвітньої історії НАН України»;
• кандидата наук із соціальних комунікацій Гара-
гулі Сергія Сергійовича на посаду завідувача відділу
наукового формування національних реферативних
ресурсів Інституту інформаційних технологій Націо-
нальної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського;
• кандидата історичних наук Дзири Олесі Іванівни
на посаду завідувача відділу зарубіжної україніки Ін-
ституту книгознавства Національної бібліотеки Укра-
їни ім. В.І. Вернадського;
• кандидата наук із соціальних комунікацій Коно-
вал Людмили Володимирівни на посаду завідувача
відділу електронного науково-інформаційного обслу-
говування Інституту інформаційних технологій Наці-
ональної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського;
• кандидата наук із соціальних комунікацій Струн-
гар Валерії Валеріївни на посаду завідувача відділу
обслуговування інформаційними ресурсами Націо-
нальної юридичної бібліотеки Національної бібліоте-
ки України ім. В.І. Вернадського.
Відзнакою НАН України «За наукові досягнення»
нагороджено:
• завідувача відділу Інституту проблем матеріалоз-
навства ім. І.М. Францевича НАН України члена-ко-
респондента НАН України Глинчук Майю Давидівну
за багатолітню плідну невтомну наукову і науково-ор-
ганізаційну діяльність та вагомі творчі здобутки в га-
лузі матеріалознавства і технології матеріалів.
Відзнакою НАН України «За підготовку наукової
зміни» нагороджено:
• провідного наукового співробітника Інституту
теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН Укра-
їни доктора фізико-математичних наук, професора
Кобушкіна Олександра Петровича за багатолітню
плідну наукову і педагогічну працю, вагомі здобутки
у галузі ядерної фізики та підготовку наукових кадрів
вищої кваліфікації;
• головного наукового співробітника Інституту
сцинтиляційних матеріалів НАН України члена-ко-
респондента НАН України Гектіна Олександра Вуль-
фовича за багатолітню плідну працю вченого і педаго-
га, вагомі творчі здобутки та підготовку висококвалі-
фікованих наукових кадрів — фахівців у галузі сцин-
тиляційного матеріалознавства і радіаційної фізики;
• головного наукового співробітника Інституту
сцинтиляційних матеріалів НАН України доктора фі-
зико-математичних наук, професора Рижикова Воло-
димира Діомидовича за багатолітню плідну наукову,
науково-організаційну і педагогічну працю та вагомий
особистий внесок у підготовку висококваліфікованих
наукових кадрів у галузі радіаційної фізики і радіацій-
ного приладобудування;
• академіка-секретаря Відділення економіки НАН
України, директора Інституту демографії та соціаль-
них досліджень ім. М.В. Птухи НАН України академі-
ка НАН України Лібанову Еллу Марленівну за бага-
толітню плідну творчу працю вченого, педагога, орга-
нізатора наукових досліджень у галузі соціоекономіки,
демографії й економіки праці та вагомий особистий
внесок у підготовку висококваліфікованих наукових
кадрів.
Відзнакою НАН України «За професійні здобут-
ки» нагороджено:
• завідувача відділу Інституту ядерних досліджень
НАН України члена-кореспондента НАН України Пу-
гача Валерія Михайловича за багатолітню плідну на-
укову, науково-організаційну і педагогічну працю та
вагомі творчі здобутки у галузі ядерної фізики і фізи-
ки елементарних частинок.
Відзнакою НАН України «За сприяння розвитку
науки» нагороджено:
• президента Науково-виробничого об’єднання
«Фарматрон» доктора фармацевтичних наук Мазура
Івана Антоновича за плідну співпрацю з творчими ко-
лективами НАН України з розроблення інноваційних
лікарських засобів та впровадження їх у виробництво;
• засновника будівельної компанії ТОВ «KSM
GROUP» Копистиру Сергія Миколайовича за ва-
гомий особистий внесок у будівництво об’єктів соці-
ально-побутового призначення для НАН України та
сприяння розвитку наукових досліджень.
Відзнакою НАН України «Талант, натхнення, пра-
ця» нагороджено:
• співробітників Інституту телекомунікацій і
глобального інформаційного простору НАН Украї-
ни — старшого наукового співробітника, кандидата
технічних наук Загородню Сніжану Анатоліївну; про-
відного наукового співробітника, доктора фізико-ма-
тематичних наук Миронцова Микиту Леонідовича;
старшого наукового співробітника, кандидата техніч-
них наук Охарєва Вячеслава Олександровича — за
плідну творчу працю, особисті досягнення у професій-
ній діяльності та вагомий внесок у розвиток наукових
досліджень.
Подякою НАН України відзначено:
• завідувача відділу Інституту електрозварювання
ім. Є.О. Патона НАН України кандидата технічних
наук Шелягіна Володимира Дмитровича за багатоліт-
ню плідну невтомну наукову і науково-організаційну
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 3 25
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
працю та вагомі творчі здобутки у розробленні і впро-
вадженні новітніх технологій зварювання та з’єднання
матеріалів;
• ученого секретаря Фізико-механічного інституту
ім. Г.В. Карпенка НАН України кандидата технічних
наук Корній Валентину Василівну за багатолітню
плідну і сумлінну працю, вагомі здобутки в науково-
організаційній роботі та значний особистий внесок у
розвиток наукових досліджень і підготовку наукових
кадрів в Інституті;
• провідного інженера-технолога Інституту сцин-
тиляційних матеріалів НАН України Чаркіну Тамару
Олександрівну за багатолітню сумлінну працю, вагомі
здобутки у професійній діяльності та особистий вне-
сок у розроблення і впровадження новітньої сцинти-
ляційної техніки;
• кандидата хімічних наук Пацюка Федора Ни-
кифоровича за багатолітню плідну науково-організа-
ційну працю в апараті Президії НАН України та осо-
бистий внесок як голови профспілкового комітету у
захист трудових і соціально-економічних прав його
працівників;
• радника Президії НАН України, почесного гене-
рального директора Національного наукового центру
«Харківський фізико-технічний інститут» академіка
НАН України Неклюдова Івана Матвійовича за не-
втомну плідну працю вченого, педагога і організато-
ра наукових досліджень у галузі радіаційної фізики
твердого тіла і радіаційного матеріалознавства, визна-
чні творчі здобутки світової ваги, вагомий особистий
внесок у вирішення проблем підвищення безпеки та
подовження ресурсу роботи блоків атомних електро-
станцій.
Почесною грамотою Президії НАН України і Цен-
трального комітету профспілки працівників НАН
України нагороджено:
• керівника відділення Інституту проблем моде-
лювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України
члена-кореспондента НАН України Васильєва Всево-
лода Вікторовича за багатолітню плідну невтомну на-
укову і науково-організаційну працю та вагомі творчі
здобутки в галузі математичного моделювання дина-
мічних систем в енергетиці;
• головного наукового співробітника Інституту
соціології НАН України доктора філософських наук,
професора Ручку Анатолія Олександровича за бага-
толітню плідну невтомну працю вченого і педагога,
вагомі творчі здобутки та значний особистий внесок у
розвиток прикладної соціології.
За матеріалами засідання
підготувала О.О. Мележик
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-169907 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:18:56Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2020-07-02T16:25:16Z 2020-07-02T16:25:16Z 2020 Із зали засідань Президії НАН України (29 січня 2020 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 3. — С. 20-25. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169907 На засіданні Президії НАН України 29 січня 2020 року розглядалися такі питання: формування українського сегмента європейського дослідницького простору у сфері спостереження Землі (доповідач — доктор технічних наук Н.М. Куссуль); щодо створення музею науки в Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» (доповідач — академік НАН України М.Ф. Шульга); про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов); кадрові та поточні питання. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Офіційний розділ Із зали засідань Президії НАН України (29 січня 2020 р.) From the Conference Hall of Presidium of NAS of Ukraine (January 29, 2020) Article published earlier |
| spellingShingle | Із зали засідань Президії НАН України (29 січня 2020 р.) Офіційний розділ |
| title | Із зали засідань Президії НАН України (29 січня 2020 р.) |
| title_alt | From the Conference Hall of Presidium of NAS of Ukraine (January 29, 2020) |
| title_full | Із зали засідань Президії НАН України (29 січня 2020 р.) |
| title_fullStr | Із зали засідань Президії НАН України (29 січня 2020 р.) |
| title_full_unstemmed | Із зали засідань Президії НАН України (29 січня 2020 р.) |
| title_short | Із зали засідань Президії НАН України (29 січня 2020 р.) |
| title_sort | із зали засідань президії нан україни (29 січня 2020 р.) |
| topic | Офіційний розділ |
| topic_facet | Офіційний розділ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169907 |