Формування українського сегменту європейського дослідницького простору у сфері спостереження Землі (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 січня 2020 р.)

Формування українського сегменту європейського дослідницького простору у сфері спостереження Землі (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 січня 2020 р.)

У доповіді наведено інформацію про перспективи інтеграції української науки до європейського дослідницького простору та основні напрями діяльності з досягнення цієї мети. Розглянуто результати співпраці з європейським дослідницьким простором у контексті реалізації проєкту ERA-PLANET у рамках прогр...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Вісник НАН України
Datum:2020
1. Verfasser: Куссуль, Н.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2020
Schlagworte:
З Кафедри Президії НАН України
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169910
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Формування українського сегменту європейського дослідницького простору у сфері спостереження Землі (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 січня 2020 р.) / Н.М. Куссуль // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 3. — С. 39-45. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-169910
record_format dspace
spelling Куссуль, Н.М.
2020-07-02T16:27:33Z
2020-07-02T16:27:33Z
2020
Формування українського сегменту європейського дослідницького простору у сфері спостереження Землі (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 січня 2020 р.) / Н.М. Куссуль // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 3. — С. 39-45. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
0372-6436
DOI: doi.org/10.15407/visn2020.03.039
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169910
У доповіді наведено інформацію про перспективи інтеграції української науки до європейського дослідницького простору та основні напрями діяльності з досягнення цієї мети. Розглянуто результати співпраці з європейським дослідницьким простором у контексті реалізації проєкту ERA-PLANET у рамках програми «Горизонт-2020», виокремлено найбільш перспективні напрями подальшого формування українського сегменту європейського дослідницького простору у сфері спостереження Землі.
The article presents the directions of activity and prospects for the integration of Ukrainian science into the European Research Area. The results of the cooperation of Ukrainian science with the European Research Area in the context of the HORIZON 2020 ERA-PLANET program are considered and the main perspective directions for the further formation of the Ukrainian segment of the European Research Area in the field of Earth observation are highlighted.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Вісник НАН України
З Кафедри Президії НАН України
Формування українського сегменту європейського дослідницького простору у сфері спостереження Землі (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 січня 2020 р.)
Formation of the Ukrainian segment of the European Research Space in the earth observation sphere (According to the materials of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, January 29, 2020)
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Формування українського сегменту європейського дослідницького простору у сфері спостереження Землі (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 січня 2020 р.)
spellingShingle Формування українського сегменту європейського дослідницького простору у сфері спостереження Землі (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 січня 2020 р.)
Куссуль, Н.М.
З Кафедри Президії НАН України
title_short Формування українського сегменту європейського дослідницького простору у сфері спостереження Землі (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 січня 2020 р.)
title_full Формування українського сегменту європейського дослідницького простору у сфері спостереження Землі (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 січня 2020 р.)
title_fullStr Формування українського сегменту європейського дослідницького простору у сфері спостереження Землі (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 січня 2020 р.)
title_full_unstemmed Формування українського сегменту європейського дослідницького простору у сфері спостереження Землі (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 січня 2020 р.)
title_sort формування українського сегменту європейського дослідницького простору у сфері спостереження землі (за матеріалами наукової доповіді на засіданні президії нан україни 29 січня 2020 р.)
author Куссуль, Н.М.
author_facet Куссуль, Н.М.
topic З Кафедри Президії НАН України
topic_facet З Кафедри Президії НАН України
publishDate 2020
language Ukrainian
container_title Вісник НАН України
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format Article
title_alt Formation of the Ukrainian segment of the European Research Space in the earth observation sphere (According to the materials of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, January 29, 2020)
description У доповіді наведено інформацію про перспективи інтеграції української науки до європейського дослідницького простору та основні напрями діяльності з досягнення цієї мети. Розглянуто результати співпраці з європейським дослідницьким простором у контексті реалізації проєкту ERA-PLANET у рамках програми «Горизонт-2020», виокремлено найбільш перспективні напрями подальшого формування українського сегменту європейського дослідницького простору у сфері спостереження Землі. The article presents the directions of activity and prospects for the integration of Ukrainian science into the European Research Area. The results of the cooperation of Ukrainian science with the European Research Area in the context of the HORIZON 2020 ERA-PLANET program are considered and the main perspective directions for the further formation of the Ukrainian segment of the European Research Area in the field of Earth observation are highlighted.
issn 0372-6436
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/169910
citation_txt Формування українського сегменту європейського дослідницького простору у сфері спостереження Землі (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 січня 2020 р.) / Н.М. Куссуль // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 3. — С. 39-45. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT kussulʹnm formuvannâukraínsʹkogosegmentuêvropeisʹkogodoslídnicʹkogoprostoruusferísposterežennâzemlízamateríalaminaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni29síčnâ2020r
AT kussulʹnm formationoftheukrainiansegmentoftheeuropeanresearchspaceintheearthobservationsphereaccordingtothematerialsofscientificreportatthemeetingofthepresidiumofnasofukrainejanuary292020
first_indexed 2025-11-27T07:38:43Z
last_indexed 2025-11-27T07:38:43Z
_version_ 1850806651777449984
fulltext ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 3 39 ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО СЕГМЕНТУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ У СФЕРІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗЕМЛІ За матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 січня 2020 року У доповіді наведено інформацію про перспективи інтеграції української науки до європейського дослідницького простору та основні напрями ді- яльності з досягнення цієї мети. Розглянуто результати співпраці з єв- ропейським дослідницьким простором у контексті реалізації проєкту ERA-PLANET у рамках програми «Горизонт-2020», виокремлено найбільш перспективні напрями подальшого формування українського сегменту єв- ропейського дослідницького простору у сфері спостереження Землі. Сьогодні практично на всіх рівнях, починаючи від Давоського всесвітнього економічного форуму і завершуючи регіональ- ними науковими конференціями, лунають терміни «цифрові- зація», «індустрія 4.0», «перехід до нового рівня економічного розвитку». Є такі слова і в Програмі діяльності Кабінету Міні- стрів України, були вони і в передвиборчій програмі нинішньо- го Президента України. Процеси, які описуються зазначеними термінами, відбуваються в усьому світі, і помітне місце серед них посідає спостереження Землі з космосу. Ключову роль у координації міжнародних зусиль зі ство- рення глобальної системи спостереження Землі з космосу та підвищення її доступності і зручності на благо суспільства віді- грає міжурядова організація — Група зі спостереження Землі (Group on Earth Observations, GEO), до складу якої входять 109 країн світу, в тому числі й Україна. Україна в EuroGEO. 2019 р. став визначальним у розвитку відносин між Україною та міжурядовою організацією GEO. Минулого року наша країна стала офіційним членом європей- ської частини Групи зі спостереження Землі — EuroGEO. Раніше Україна разом з країнами СНД входила до тієї час- тини GEO, яка перебуває під керівництвом Російської Феде- рації. Кілька років тому з огляду на перспективи подальшого КУССУЛЬ Наталія Миколаївна — доктор технічних наук, професор, заступник директора Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України doi: https://doi.org/10.15407/visn2020.03.039 40 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (3) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ відною в європейському сегменті GEO. Про- грама спрямована на створення європейського дослідницького простору у сфері досліджень Землі та посилення участі Європи в програмах групи GEO і в програмі Copernicus Європей- ського космічного агентства. ERA-PLANET охоплює 35 установ (рис. 1) і має загальний обсяг фінансування 11 млн євро. Особливістю цієї програми є те, що Єв- ропейська комісія надає третину фінансуван- ня, а дві третини країни-учасниці забезпечу- ють з власних джерел, отримуючи при цьому можливість реалізувати ті завдання, які є важливими для їхньої національної економі- ки. Координатором ERA-PLANET в Україні є Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України, який бере участь у трьох із чо- тирьох оголошених проєктів — GEO-Essential, SMURBS та IGOSP. (рис. 2). Україна офіційно заявила про підтримку програми ERA-PLANET та свою участь у ній, хоча потрібні дві третини фінансування так і не вдалося забезпечити повною мірою. Від імені всіх українських учасників програми хочу висловити глибоку подяку Президії На- ціональної академії наук України, яка два роки тому започаткувала цільову програму науко- вих досліджень НАН України «Аерокосмічні спостереження довкілля в інтересах сталого розвитку та безпеки як національний сегмент проєкту «Горизонт-2020» ERA-PLANET» — ERA-PLANET/UA. В академічній програмі ERA-PLANET/ UA беруть участь провідні наукові устано- ви з кількох відділень НАН України (Інсти- тут кібернетики ім. В.М. Глушкова, Головна астрономічна обсерваторія, Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна, Національний ботаніч- ний сад ім. М.М. Гришка, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного, Центр аерокосмічних до- сліджень Землі Інституту геологічних наук, Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України). Координато- ром цієї програми також є Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України. Ве- лику зацікавленість у співпраці в рамках ERA- PLANET/UA виявляють й інші добре знані розвитку Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України ініціював процес пе- реходу України до європейської частини GEO. Останні два роки тривала підготовка до офі- ційного членства та переговорний процес на різних рівнях, починаючи від Європейського парламенту і закінчуючи керівними органами GEO. Велику роль тут відіграла Національна академія наук України, яка офіційно подала заявку на перехід України до європейської час- тини GEO. Ініціативу активно підтримало й Державне космічне агентство України. Членство в EuroGEO відкриває для України широкі перспективи, оскільки Євросоюз вва- жає цей сегмент пріоритетним у своєму розви- тку і має цілу низку програм, що передбачають фінансування науки та інновацій за цим на- прямом. Чому нас підтримали? Це відбулося не ви- падково. Від початку свого членства в GEO Україна, зокрема Інститут космічних дослі- джень НАН України та ДКА України, брала активну участь як у різних ініціативах, так і в проєктах, які фінансуються Європейською ко- місією, Європейським космічним агентством, а також у проєктах програми «Горизонт-2020». Так, у 2019 р. ми виграли проєкт у рамках про- грами використання хмарних сервісів спо- стереження Землі, яка спільно фінансується GEO і найбільшою у сфері хмарних обчислень компанією Amazon. Уже розпочато реалізацію та впровадження розроблених методологій для обчислення індикаторів Цілей сталого розвитку за допомогою високопродуктивних хмарних обчислювальних ресурсів платформи Amazon. Цей поступальний рух, націлений на май- бутнє і очолюваний Національною академією наук України, розпочався з 2010 р., і на сьогод- ні вже є позитивні результати — Україну зна- ють і активно підтримують на шляху інтеграції до європейського наукового простору. Програма ERA-PLANET у рамках «Го- ризонт-2020». Від 2016 р. за Рамковою про- грамою Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт-2020» ви- конується програма ERA-PLANET, яка є про- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 3 41 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Рис. 2 Проєкти програми ERA-PLANET Рис. 1. Країни — учасники програми ERA-PLANET серед міжнародної спільноти науково-дослідні установи різного галузевого підпорядкування, наприклад Світовий центр даних з геоінфор- матики та сталого розвитку при Навчально- науковому комплексі «Інститут прикладного системного аналізу» НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського», Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України та деякі ко- мерційні організації. Urban Atlas (атлас міста). У процесі ви- конання академічної програми ERA-PLANET/ UA було досягнуто вагомих результатів. Одним з них є створення в межах проєкту SMURBS (SMart URBan Solutions for air quality, disasters and city growth) за програмою ERA-PLANET карти міської забудови м. Київ Urban Atlas 1. Продукти такого типу є майже для всіх вели- ких міст країн Європейського Союзу, але Київ став першим містом за межами ЄС, для якого розроблено такий цифровий атлас [1]. Urban Atlas містить інформацію про різні аспекти екологічного стану міста, зокрема ступінь за- бруднення повітря, дані про забудову, зростан- ня міської агломерації за межами міста і дає рекомендації щодо подальшого розвитку Киє- ва (рис. 3). Urban Atlas для Києва складено з викорис- танням виключно безкоштовних супутнико- вих даних з можливістю щорічного оновлення, що принципово відрізняє його від продуктів програми Copernicus для міст Європейського Союзу з населенням понад 100 тис. осіб, які оновлюються кожні 6 років. Крім власне атла- су розроблено також уніфіковану технологію його побудови, яку вже апробовано на кількох містах України та ЄС. Сервіс Active Fires. Ще одним отриманим нами важливим результатом є створення пі- лотного продукту — сервісу Active Fires у меж- ах проєкту SMURBS (ERA-PLANET). Цей сервіс призначено для моніторингу пожежоне- безпечної ситуації на території України 2. По- треба в такому моніторингу постає регулярно, 1 Kyiv Urban Atlas. http://194.44.29.184:8083/mapstore/ #/viewer/openlayers/46 2 Active Fire. http://194.44.29.184:8083/mapstore/#/ dashboard/87 зокрема найбільш гостро вона проявилася во- сени 2019 р. У результаті виконання проєкту було ство- рено інформаційну систему моніторингу якості повітря для всієї України загалом і для м. Київ зокрема, яка ґрунтується на супутникових да- них та наземних вимірюваннях. У розробленні цієї системи бере участь не лише консорціум інститутів — учасників національної програми ERA-PLANET/UA, до цієї роботи долучила- ся також громадська організація «Асоціація Ноосфера», яка задіяла ресурси своєї інжині- рингової школи для створення датчиків з моні- 42 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (3) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ торингу якості повітря і для побудови геопор- талу. Ця тематика є сьогодні дуже актуальною і затребуваною, вона об’єднує науковців з різ- них галузей, а також сприяє розвитку публіч- но-приватного партнерства. Оцінка продуктивності земель. Іншим вагомим результатом, отриманим у межах про- грами ERA-PLANET/UA, є оцінка продуктив- ності земель, дані якої використовують для на- ціонального звітування України за програма- ми ООН. Крім того, було укладено угоду про співпрацю в рамках цього проєкту з Міністер- ством енергетики та захисту довкілля України як цільовим користувачем даних. Продуктивність землі є одним з основних ін- дикаторів досягнення Цілей сталого розвитку, які відстежуються світовою спільнотою. Отри- мані нами результати ґрунтуються на раніше розроблених методах глибинного і машинного навчання, технологіях нейронних мереж, що й забезпечує якість отримуваних даних, яка від- повідає світовому рівню. У межах програми було розроблено техно- логію оцінки продуктивності земель [2]. За ре- зультатами виконання проєкту співробітники установ — учасників програми опублікували досить велику кількість статей у журналах з високим імпакт-фактором, які є у відкритому доступі. Проект Amazon-GEO. Для розвитку циф- рової економіки необхідне використання ви- сокопродуктивних хмарних обчислювальних ресурсів. Як уже було згадано, за ініціативою Інституту космічних досліджень НАН Укра- їни та ДКА України у 2019 р. створено між- народний консорціум для участі у конкурсі наукових проєктів від компанії Amazon та групи GEO. У результаті Amazon на 3 роки (2019–2022 рр.) надав доступ до своєї хмарної інфраструктури з метою реалізацій розробле- них нами методологій обчислення окремих ін- дикаторів досягнення Цілей сталого розвитку. У цьому проєкті, цільовими територіями якого є Україна, Аргентина та Індія, обчислюються такі індикатори: • 2.4.1. Частка сільськогосподарських площ під продуктивним та сталим сільськогоспо- дарським використанням (Proportion of agri- cultural area under productive and sustainable agriculture); • 11.3.1. Співвідношення темпів збільшен- ня землекористування та приросту населення (Ratio of land consumption rate to population growth rate); Рис. 3. Цифровий атлас Києва ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 3 43 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ • 15.1.1. Площа лісів як частка загальної площі земель (Forest area as a proportion of total land area); • 15.3.1. Частка деградованих земель у за- гальній площі земель (Proportion of land that is degraded over total land area). До складу консорціуму, який очолює Ін- ститут космічних досліджень НАН України та ДКА України, увійшли профільні установи з Аргентини, Індії, США (Університет Мері- ленду) та комерційний учасник ГО «Асоціація Ноосфера». Проєкт триває менш ніж пів року, але за цей час уже створено прототип україн- ського масиву даних (Open Data Cube). При цьому в обчисленнях для території Київщини було використано дані Sentinel-2, а для терито- рії всієї України — дані Landsat-8. Слід зазначити, що подібні передові техно- логії оброблення супутникових даних реалі- зовано лише для кількох розвинених країн, зокрема для Швейцарії і Австралії. Сподіває- мося, що цей сучасний і актуальний напрям та- кож дістане підтримку Президії НАН України. Проєкт Світового банку. Інформаційні технології щодо класифікації земного покриву вже мають свого цільового користувача. Карти посівів, пошкоджень земель, пожежонебезпеч- них зон, якості повітря тощо виявилися по- трібними українському уряду. Так, у проєкті Світового банку «Підтримка прозорого землекористування в Україні» було застосовано розроблену Інститутом косміч- них досліджень НАН України та ДКА Укра- їни методологію і відповідні технології для моніторингу процесу впроваждення земельної реформи в Україні. Цей проєкт ми виграли спільно з комерційною компанією EOS Data Analytics. Завданням нашого Інституту є за- безпечення науково-методологічного супрово- ду. Зараз побудовані нами карти вже доступні для користувачів на порталі Державного када- стру України 3 [3–5], а Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України визнало їх корисними для повсякден- ної роботи. 3 Карти класифікації ярих та озимих 2019 на публіч- ній кадастровій карті. https://newmap.land.gov.ua/ З використанням технології класифікації земного покриву можна вирішувати численні прикладні завдання. Серед них слід відзна- чити боротьбу з тіньовим ринком землі та не- належним використанням сільськогосподар- ських земель, що можна виявити, зокрема, че- рез моніторинг повторних посівів соняшника. Найгіршою в цьому плані є ситуація у Кірово- градській та Миколаївській областях, де най- більшою мірою не дотримуються сівозміни, внаслідок чого відбувається деградація земель сільськогосподарського призначення [6]. Інших цікавим напрямом використання карт класифікації земного покриву є вияв- лення випадків збирання подвійних врожаїв за сезон, що стало можливим завдяки змінам клімату впродовж останніх років (рис. 4). Зро- зуміло, що таке підвищення інтенсивності ве- дення сільського господарства призводить до деградації земель і зниження родючості ґрунту, а інформаційні технології, основані на супут- никових даних, дають змогу оперативно здій- снювати моніторинг цих процесів. Copernicus Academy. Усі застосування су- путникових даних, про які йшлося вище, є досить складними в реалізації, а тому потре- бують не лише потужних обчислювальних ре- сурсів, а й кваліфікованих фахівців. З метою інтенсифікації підготовки молодих кадрів у 2019 р. Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України подав заявку на член- Рис. 4. Області України, в яких практикують збирання подвійних врожаїв за сезон 44 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (3) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ ство в міжнародній мережі навчальних центрів Copernicus Academy Європейського космічно- го агентства. Діяльність цієї організації спря- мована на підвищення рівня освіти студентів та дорослого населення у сфері використання супутникових даних для вирішення економіч- них завдань. У межах співпраці з Copernicus Academy наш Інститут розвиває навчальні програми, проводить тренінги для міських та обласних адміністрацій з використання супут- никових даних, семінари для журналістів для підвищення їх обізнаності в цьому питанні. У межах публічно-приватного партнерства в Інституті створено лабораторію інжинірингової школи ГО «Асоціація Ноосфера», до навчаль- ної роботи залучено фахівців з НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського». Студентська молодь має змогу працювати в лабораторії, виконувати в ній дипломні роботи, реалізовувати свої ідеї. Сучасний стан. Зараз у світі стрімко розви- вається цифровізація, відбувається процес пе- реходу до індустрії 4.0, що потребує об’єднання зусиль не лише окремих організацій, а й цілих країн. Прикладом такої взаємодії є програма Європейського Союзу ERA-PLANET, до якої долучилася й Україна. Внесок України в ERA- PLANET у вигляді реалізації цільової програми наукових досліджень НАН України є дуже важ- ливим елементом підтримки інтеграції Украї- ни до спільного європейського дослідницького простору. Цей напрям має істотне значення як для міжнародного співробітництва, так і для розвитку національної економіки. Крім того, він здатен об’єднати для спільної роботи різ- нопрофільні наукові установи, заклади вищої освіти та зацікавлені комерційні організації. Подальші кроки. Для подальшого розвитку цього напряму Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України пропонує такі кроки: • підтримати подальше виконання цільової програми НАН України, яка триває вже третій рік, синхронно з європейською частиною GEO; • минулого року розпочато процес створен- ня українського комітету GEO; для виконання цього завдання об’єдналися представники різ- них наукових установ, міністерств, комерцій- них організацій, важливою є також підтримка з боку НАН України; • ініціювати створення загальнодержавної цільової програми моніторингу економічних показників та індикаторів, до якої могли б долучитися установи не лише Національної академії наук України, а й інших відомств. Зо- крема, провідні заклади вищої освіти готові здійснювати науково-навчальну діяльність у цьому напрямі; • державна програма має ґрунтуватися на найвищих досягненнях інформаційних техно- логій, використанні даних супутникових спо- стережень і методів машинного навчання — цей напрям перебуває у фокусі уваги ЄС та інших провідних країн світу. Україна є повноцінним учасником цих процесів і членом міжнародної наукової спільноти, а тому є нагальна потреба в консолідації зусиль усередині країни; • важливим є питання впровадження розро- бок у практичну діяльність профільних органів державної влади. Міністерства готові викорис- товувати запропоновані інструменти, однак не мають механізму для оплати проведення до- сліджень з метою вирішення своїх конкретних робочих завдань. Загальнодержавна цільова програма могла б надати таку можливість; • необхідним елементом є також створення профільних навчальних підрозділів, які б готу- вали фахівців як на спеціалізованих кафедрах, так і у приватно-публічних науково-навчаль- них центрах з використання супутникових даних. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 3 45 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ REFERENCES [СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ] 1. Kussul N.M., Shelestov A.Yu., Yailymov B.Ya., Shumilo L.L., Yailymova H.O., Lavreniuk M.S., Kolos L.M., Pidgoro- detska L.V., Bilokonska Y.V. Urban Atlas for Ukrainian cities on the basis of high-resolution satellite data. Space Sci. & Technol. 2019. 25(6): 51–60. DOI: https://doi.org/10.15407/knit2019.06.051 [Куссуль Н.М., Шелестов А.Ю., Яйлимов Б.Я., ШумілоЛ.Л., Яйлимова Г.О., Лавренюк М.С., Підгородецька Л.В., Білоконська Ю.В. Urban Atlas для міст України на основі супутникових даних високого розрізнення. Космічна наука і технологія. 2019. Т. 25, № 6. С. 51–60.] 2. Kussul N., Lavreniuk M., Kolotii A., Skakun S., Rakoid O., Shumilo L. A workflow for sustainable development goals indicators assessment based on high-resolution satellite data. International Journal of Digital Earth. 2019. 13(2): 309– 321. DOI: https://doi.org/10.1080/17538947.2019.1610807 3. Kussul N., Nizalov D., Shelestov A., Lavreniuk M., Skakun S., Kolotii A., Vasiliev V., Karlov E. Satellite crop monitor- ing within World Bank project on land management transparency. In: 2019 World Bank conference on land and poverty (March 25-29, 2019, Washington, USA). 4. Kussul N., Shelestov A., Lavreniuk M., Kolotii A., Vasiliev V. Crop Mapping Based on Sentinel-1 and Sentinel-2 Data Within World Bank Project. In: Earth Observation Phi-Week (September 9–13, 2019, Rome, Italy). 5. Kussul N., Shelestov A., Lavreniuk M., Kolotii A., Vasiliev V. Land Cover and Land Use Monitoring Based on Satel- lite Data within World Bank Project. In: 10th International Conference on Dependable Systems, Services and Technolo- gies (DESSERT) (June 5-7, 2019, Leeds, United Kingdom). P. 127–130. 6. Kussul N.M. Crop monitoring in Ukraine: myth or reality? Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2020. (2): 57–63. DOI: https:// doi.org/10.15407/visn2020.02.057 [Куссуль Н.М. Моніторинг сільськогосподарських земель в Україні: міф чи реальність? Вісник НАН України. 2020. № 2. С. 57–63.] N.M. Kussul Space Research Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine and State Space Agency of Ukraine (Kyiv) FORMATION OF THE UKRAINIAN SEGMENT OF THE EUROPEAN RESEARCH SPACE IN THE EARTH OBSERVATION SPHERE According to the materials of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, January 29, 2020 The article presents the directions of activity and prospects for the integration of Ukrainian science into the European Research Area. The results of the cooperation of Ukrainian science with the European Research Area in the context of the HORIZON 2020 ERA-PLANET program are considered and the main perspective directions for the further forma- tion of the Ukrainian segment of the European Research Area in the field of Earth observation are highlighted.

Ähnliche Einträge