Про підсумки виконання програми інформатизації НАН України у 2015–2019 роках (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 лютого 2020 р.)

У доповіді висвітлено найважливіші результати, отримані в рамках виконання Програми інформатизації НАН України у 2015–2019 рр. Враховуючи ключове значення проєктів зазначеної програми для подальшого розвитку процесів інформатизації в Академії, запропоновано продовжити Програму інформатизації НАН Укр...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2020
1. Verfasser:	Андон, П.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2020
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	З Кафедри Президії НАН України
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170005
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Про підсумки виконання програми інформатизації НАН України у 2015–2019 роках (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 лютого 2020 р.) / П.І. Андон // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 4. — С. 54-59. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-170005
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1700052025-02-09T10:10:19Z Про підсумки виконання програми інформатизації НАН України у 2015–2019 роках (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 лютого 2020 р.) On the results of implementation of the Program of Informatization of the NAS of Ukraine for 2015-2019 (Transcript of report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, February 12, 2020) Андон, П.І. З Кафедри Президії НАН України У доповіді висвітлено найважливіші результати, отримані в рамках виконання Програми інформатизації НАН України у 2015–2019 рр. Враховуючи ключове значення проєктів зазначеної програми для подальшого розвитку процесів інформатизації в Академії, запропоновано продовжити Програму інформатизації НАН України на 2020–2024 рр. 2020 Article Про підсумки виконання програми інформатизації НАН України у 2015–2019 роках (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 лютого 2020 р.) / П.І. Андон // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 4. — С. 54-59. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170005 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З Кафедри Президії НАН України З Кафедри Президії НАН України
spellingShingle	З Кафедри Президії НАН України З Кафедри Президії НАН України Андон, П.І. Про підсумки виконання програми інформатизації НАН України у 2015–2019 роках (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 лютого 2020 р.) Вісник НАН України
description	У доповіді висвітлено найважливіші результати, отримані в рамках виконання Програми інформатизації НАН України у 2015–2019 рр. Враховуючи ключове значення проєктів зазначеної програми для подальшого розвитку процесів інформатизації в Академії, запропоновано продовжити Програму інформатизації НАН України на 2020–2024 рр.
format	Article
author	Андон, П.І.
author_facet	Андон, П.І.
author_sort	Андон, П.І.
title	Про підсумки виконання програми інформатизації НАН України у 2015–2019 роках (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 лютого 2020 р.)
title_short	Про підсумки виконання програми інформатизації НАН України у 2015–2019 роках (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 лютого 2020 р.)
title_full	Про підсумки виконання програми інформатизації НАН України у 2015–2019 роках (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 лютого 2020 р.)
title_fullStr	Про підсумки виконання програми інформатизації НАН України у 2015–2019 роках (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 лютого 2020 р.)
title_full_unstemmed	Про підсумки виконання програми інформатизації НАН України у 2015–2019 роках (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 лютого 2020 р.)
title_sort	про підсумки виконання програми інформатизації нан україни у 2015–2019 роках (стенограма доповіді на засіданні президії нан україни 12 лютого 2020 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2020
topic_facet	З Кафедри Президії НАН України
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170005
citation_txt	Про підсумки виконання програми інформатизації НАН України у 2015–2019 роках (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 лютого 2020 р.) / П.І. Андон // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 4. — С. 54-59. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT andonpí propídsumkivikonannâprogramiínformatizacíínanukraíniu20152019rokahstenogramadopovídínazasídanníprezidíínanukraíni12lûtogo2020r AT andonpí ontheresultsofimplementationoftheprogramofinformatizationofthenasofukrainefor20152019transcriptofreportatthemeetingofthepresidiumofnasofukrainefebruary122020
first_indexed	2025-11-25T16:16:50Z
last_indexed	2025-11-25T16:16:50Z
_version_	1849779721609412608
fulltext	54 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (4) ПРО ПІДСУМКИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ НАН УКРАЇНИ У 2015–2019 РОКАХ Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 лютого 2020 року У доповіді висвітлено найважливіші результати, отримані в рамках вико- нання Програми інформатизації НАН України у 2015–2019 рр. Враховую- чи ключове значення проєктів зазначеної програми для подальшого розви- тку процесів інформатизації в Академії, запропоновано продовжити Програму інформатизації НАН України на 2020–2024 рр. Шановні члени Президії! Шановні колеги! Програма інформатизації НАН України на 2015–2019 рр. ви- конувалася відповідно до постанови Президії НАН України від 25.02.2015 № 38. Метою програми було сприяння підви- щенню ефективності та якості проведення наукових дослі- джень у НАН України на основі впровадження у повсякденну діяльність Академії сучасних інформаційно-комунікаційних комп’ютерних технологій. Виконання програми здійснювалося згідно із затверджени- ми концептуальними положеннями за такими напрямами: 1) побудова телекомунікаційної інфраструктури НАН Ук- раїни; 2) розроблення інтегрованої системи наукових інформацій- них ресурсів НАН України, формування інформаційного про- стору; 3) розвиток засобів підтримки наукових досліджень з ви- користанням хмарних і грід-технологій у наукових установах НАН України; 4) розвиток засобів підтримки науково-організаційної та господарської діяльності наукових установ, організацій та Президії НАН України. Тепер дозвольте мені стисло охарактеризувати основні ре- зультати, отримані у рамках виконання програми за звітний період згідно із зазначеними вище напрямами. АНДОН Пилип Іларіонович — академік НАН України, директор Інституту програмних систем НАН України, академік-секретар Відділення інформатики НАН України, заступник голови координаційної ради з питань інформатизації НАН України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 4 55 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Основу телекомунікаційної інфраструктури НАН України становить академічна мережа обміну даних (АМОД), яку було побудова- но та передано в експлуатацію на попередніх етапах виконання програми інформатизації за активної участі Державного підприємства «Науково-телекомунікаційний центр «Укра- їнська академічна дослідницька мережа» (Уар- нет) Інституту фізики конденсованих систем НАН України (рис. 1). На сьогодні АМОД з’єднує швидкісними (1–2 Гбіт/с) оптоволо- конними каналами близько 150 установ і через канал до 10 Гбіт/с забезпечує обмін ресурсами (процесорний час, пам’ять, інформація тощо) між 6 науковими центрами НАН України та МОН України і 14 опорними вузлами. АМОД надає користувачам широкий спектр послуг з передавання даних, у тому числі забезпечує доступ до потужних ресурсів європейських та світових наукових і освітніх мереж, зокрема до науково-освітньої мережі GEANT, польської мережі Pionier, української мережі УРАН. Це створює комунікаційне середовище для інфор- маційної підтримки діяльності установ НАН України. У 2015–2019 рр. академічна мережа обміну даними набула подальшого розвитку. Так, до 100 Гбіт/с збільшено її пропускну спромож- ність на магістралі між науковими центрами України на ділянці Львів—Київ—Харків, що значно поліпшило якість передачі даних у про- цесі виконання академічними установами між- народних проєктів, зокрема спільних проєктів з ЦЕРН. Завдяки модифікації топології мере- жі й заміні послідовного під’єднання установ до опорних вузлів на пряме підключення («зір- ка») істотно підвищено надійність АМОД. АМОД — це складна і масштабна технічна система, до якої входять близько 1500 оди- ниць обладнання, розміщеного в 140 устано- вах НАН України, та понад 1600 км оптоволо- конного кабелю. Підтримка й адміністрування такої системи є вкрай складним завданням, з яким оператор мережі НТЦ «Уарнет» Інститу- ту фізики конденсованих систем НАН Украї- ни відмінно справляється. Канал на власному волокні (1227,86 км) (1 пара, 10 Гбіт/с) Канали ДП НТЦ «Уарнет» (10 Гбіт/с) Канал на власному волокні (87 км) (2 пари, 10 Гбіт/с) Рис. 1. Академічна мережа обміну даних (АМОД) 56 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (4) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ За напрямом побудови наукового інфор- маційного простору НАН України у звітний період продовжувалися роботи з розширення складу і типів інформаційних ресурсів (баз да- них, баз знань, електронних бібліотек, сайтів, порталів тощо) та їх об’єднання (інтеграції) в єдиний науковий інформаційний простір (ЄНІП) НАН України. Зокрема, подальшого розвитку набула створена в рамках програми інформатизації в Інституті програмних систем НАН України електронна бібліотека періодич- них видань NASPLIB. На сьогодні ця бібліоте- ка є однією з найрозвиненіших і найпотужні- ших в Україні, містить понад 150 000 статей з 484 періодичних видань НАН України, харак- теризується широкою географією використан- ня у світі. На рис. 2 наведено статистичні дані, що ілюструють розвиток системи NASPLIB. За міжнародним стандартом з харвестингу описової інформації про електронні інформа- ційні ресурси OAI-PMH створено сайт-ін тег- ратор електронних бібліотек України. На сьо- годні сайт поєднує 74 електронні бібліотеки з доступом до 630 000 електронних документів. Електронну бібліотеку NASPLIB підключе- но до низки відомих у світі порталів — інтегра- торів наукових інформаційних ресурсів. Зо- крема, NASPLIB інтегровано до європейської інфраструктури відкритого доступу OpenAire, яка є однією з базових компонент проєкту Європейського Союзу зі створення Європей- ської хмари відкритої науки — European Open Science Cloud (EOSC). У системі NASPLIB користувачі мають можливість отримувати бібліометричні та наукометричні дані (імпакт- фактори, статистичну інформацію тощо) щодо статей, опублікованих у провідних наукових журналах. За весь час функціонування NASPLIB бі- бліотеку відвідало понад 2,2 млн читачів, за- вантажено більш як 74 млн статей. Щодоби NASPLIB відвідує 2000–2500 користувачів, які завантажують близько 50 тис. файлів. Гео- графія відвідувань досить широка — 8331 на- селений пункт з 160 країн та територій світу, з яких 426 населених пунктів розташовано в Україні. Статті, розміщені в NASPLIB, написа- ні 16 мовами світу. Докладніше зупинюся на ще одній роботі за цим напрямом програми інформатизації. На виконання відповідних указів Президен- та України Академія бере активну участь у створенні Великої української енциклопедії (ВУЕ). Уперше в Україні розроблено та впро- ваджено засновані на семантизації контенту статей методи і засоби створення, підтримки функціонування та інтелектуалізації порталь- ної версії Великої української енциклопедії (е-ВУЕ). Вперше у практиці створення енци- клопедій у проєкті е-ВУЕ ми відійшли від по- літерної побудови, забезпечивши паралельне формування енциклопедії за всіма літерами одночасно. Такий підхід дозволяє в кілька ра- зів скоротити строки виконання та знизити вартість реалізації цього проєкту державного значення. Розроблені та впроваджені в е-ВУЕ сучас- ні технології та сервіси забезпечують широ- кі можливості з пошуку статей, дають змогу «вмонтовувати» в тіло статей додаткові серві- си, які детальніше розкривають їх зміст і дають змогу працювати з інформаційними об’єктами різних типів, а саме: Рис. 2. Статистичні дані щодо розвитку електронної біб- ліотеки періодичних видань НАН України NASPLIB: а — кількість журналів у базі; б — кількість статей у базі ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 4 57 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ • геоіформаційний сервіс (картографія) дає можливість наводити у статтях е-ВУЕ карто- графічну інформацію, дозволяє перейти на карту місцевості, з якою пов’язаний контент статті; • сервіс 3D-навігація забезпечує просторо- вий огляд об’єкта, який згадується у статті; • мультимедійний сервіс дає змогу прослу- ховувати в е-ВУЕ аудіофайли (озвучені тек- сти) та переглядати відеофайли (фільми та іншу інформацію); • сервіси взаємодії MediaWiki та WikiData дають можливість підключати до е-ВУЕ все- світню базу фактографічних даних, викорис- товуючи її для підвищення якості та інформа- тивності статей. З огляду на актуальність автоматизації ви- дання наукових журналів в установах НАН України та у зв’язку з підвищенням вимог до організації та забезпечення якості роботи ре- дакцій наукових журналів створено типову версію автоматизованої системи підтримки функціонування редакції наукового журна- лу із застосуванням хмарних технологій та на базі відомої платформи Open Journal Systems. Пілотний проєкт впроваджено в Інституті те- оретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України для наукового видання «Український фізичний журнал». Уже наявний досвід свід- чить про позитивний вплив автоматизованої системи на роботу редакції: скорочується тер- мін проходження рукописів, зменшуються ви- трати на видання журналу, розширюється коло читачів, полегшується процес збирання, нако- пичення та аналізу статистичних даних. Крім того, електронну редакцію впроваджено в Ін- ституті фізики конденсованих систем НАН України для видання журналу «Condensed Matter Physics». Важливу роль у висвітленні найрізноманіт- ніших питань повсякденної діяльності Ака- демії відіграє портал НАН України — nas.gov. ua. На ньому регулярно публікується інфор- мація про основні події, що відбулися, анонси майбутніх заходів, повідомляється про стан справ у різних сферах діяльності академічних установ. Постійна робота проводиться з актуаліза- ції інформації, підтримки головного порталу НАН України, забезпечення його розвитку та ефективного функціонування. Так, створено базу нормативних документів та портальне рі- шення для їх публікації, анотування, пошуку, ознайомлення та регламентованого доступу. Розроблено і впроваджено систему інформу- вання про наукові і науково-популярні заходи в Академії (конференції, семінари, читання, фестивалі тощо). Впроваджено стандарт пред- ставлення даних на головному порталі і на типових сайтах відділень, установ, підрозді- лів, наукових колективів, окремих науковців, а також даних щодо книжкових видань та на- укових і науково-прикладних розробок. Забез- печено можливість автоматизованого подання публічної частини результатів типових діло- вих процесів наукової, науково-організаційної та координаційної роботи Академії загалом і кожного її суб’єкта зокрема, наприклад відо- мостей про установи, підрозділи, працівників НАН України, оцінювання результатів науко- вої діяльності співробітників у форматі наго- род та відзнак НАН України, інформації щодо підтримки наукової молоді в Академії, даних про науково-технічні розробки НАН України, матеріалів, підготовлених пресслужбою НАН України. Іншим важливим напрямом програми ін- форматизації є створення інфраструктури, яка забезпечує проведення обчислень (обробку даних) на основі сучасних хмарних та грід- архітектур. З цією метою в провідних наукових установах НАН України створено три потужні ресурсні центри та 29 грід-вузлів, які забезпе- чують користувачів обчислювальними ресур- сами для обробки даних масштабних експери- ментів та розрахунків теоретичних моделей. Це сприяло розвитку національної грід-мережі та забезпечило участь українських науковців у великих міжнародних проєктах (EGEE, Alice та ін.). На базі кластерного центру Інститу- ту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України для упорядкування цієї роботи створено центр колективного користування «Ресурсний центр для грід- та хмарних техно- 58 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (4) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ логій», який надає користувачам послуги ціло- добово і неперервно. Це поліпшило підтримку наукових розрахунків з використанням хмар- них технологій у таких галузях, як фізика і астрофізика високих енергій, астрономія, фі- зика біологічних макромолекул, молекулярна та клітинна біологія і генетика. Закладено основи хмарної інфраструктури НАН України, на базі ресурсного центру Інсти- туту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України проведено сертифікацію хмар- ного кластера згідно з вимогами EGI Federal Cloud (назва при реєстрації — UA-BITP) та введено його в експлуатацію. Хмарний кластер і відповідні хмарні сервіси на його основі — це перші важливі кроки зі створення прототипу національної хмари відкритої науки, яка має бути гармонізована з Європейською хмарою відкритої науки (EOSC), проєкт якої наразі розгортається в ЄС. Особливо слід відзначити, що в жовтні 2018 р. за програмою партнерської підтримки EGI (European Grid Infrastructure) Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України та EGI Foundation підписали договір, за яким Україні безоплатно надано тимчасо- вий (на 2 роки) статус асоційованого члена EGI.eu. Це уможливлює активну участь грід- спільноти України в побудові Європейської хмари відкритої науки, а також у конкурсах єв- ропейських проєктів на рівних умовах з асоці- йованими членами EGI.eu. Потім договір може бути пролонговано на платній основі. У звітний період подальшого розвитку набув суперкомп’ютерний комплекс СКІТ Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України. Зокрема, пікову продуктивність комплексу було підвищено майже втричі — до 120 тера- флопсів; створено хмарний сегмент комплексу та спеціалізований кластер СКІТ-АІ для під- тримки розв’язання задач штучного інтелекту, машинного навчання; створено також швидке файлове сховище об’ємом 4 ТБ для підтримки задач з обробки великих даних. На базі СКІТ-комплексу організовано Центр колективного користування для надан- ня користувачам доступу до високопродук- тивних обчислювальних ресурсів. Минулого року послугами СКІТ-комплексу скористали- ся 16 установ НАН України, яким було надано близько 1,5 млн процесоро-годин. Загалом створена інфраструктура сприяла виконанню цілої низки наукових робіт, на- самперед з розроблення хмарних сервісів з використанням прикладних пакетів для мо- лекулярної динаміки, квантово-механічних розрахунків, прогнозування атмосферного по- ширення забруднень, прогнозування погоди, а також застосуванню ефективних математич- них методів машинного навчання та нейрон- них мереж для розвитку технологій штучного інтелекту, експертної підтримки прийняття рішень. Значну увагу у звітному періоді було при- ділено розробленню, розвитку, впровадженню та підтримці інформаційних технологій для автоматизації основних ланок науково-орга- нізаційної та господарської діяльності НАН України. Зокрема, для підрозділів Президії НАН України розроблено і вдосконалено за- соби автоматизованої підтримки фінансово- економічної діяльності щодо планування та використання бюджетних коштів, формуван- ня й ведення штатних розписів, ведення бази даних персонального складу науковців, впро- вадження електронного документообігу тощо. Впроваджено систему підтримки формуван- ня та виконання цільових науково-технічних програм (РІТ НОД). Розроблено автоматизовану інформацій- ну систему підтримки формування та аналізу річних звітів установ НАН України та форму- вання зведеного звіту. Аналогічні технології створено і наразі впроваджуються для служб установ Академії. Основні автоматизовані функції, які забезпечують такі системи, — це науково-організаційна, планово-фінансова, кадрова, бухгалтерська облікова діяльність та нарахування заробітної плати. З метою інформаційно-аналітичного су- проводу застосування методики оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України розроблено тестову версію від- повідної інформаційно-аналітичної системи ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 4 59 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ (ОДА). Система забезпечує підтримку проце- су оцінки ефективності установ для постійних комісій з оцінювання, постійних комісій за на- уковими напрямами, експертних комісій, а та- кож підтримку повсякденної діяльності Офісу оцінювання. У Міжнародному науково-навчальному цен- трі інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України розроблено і впро- ваджено автоматизовану інформаційну сис- тему для потреб Державної наукової установи «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», в рамках якої розроблено сис- тему забезпечення телемедичних консультацій та систему формування статистичної звітності. Створено банк медичних зображень з онлайн- доступом до нього з робочих місць лікарів. З метою убезпечення від небажаного зо- внішнього втручання під час функціонування побудованих автоматизованих систем обробки інформації Інститут програмних систем НАН України створив комплексну систему захис- ту інформації (КСЗІ) ресурсного центру, яка успішно пройшла державну експертизу. Ін- ститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України розробив комплексну систему захисту інформації для локальної мережі Управління справами НАН України. Крім того, проведе- но модернізацію наявної комплексної системи захисту інформації автоматизованої інформа- ційної системи Президії НАН України. На жаль, обсяги фінансування програми ін- форматизації в 2015–2019 рр. були вкрай не- достатніми. У середньому на рік виділялося до 1,5 млн грн, тобто приблизно 100 тис. грн на один проєкт, що, очевидно, замало навіть для забезпечення роботи одного фахівця протягом року. Проблема з фінансуванням програми іс- тотно стримує процес інформатизації, і нам за- лишається сподіватися на поліпшення ситуа- ції в майбутньому. Отже, в рамках програми інформатизації НАН України виконано 71 проєкт із загальним обсягом фінансування 7 577 тис. грн. У вико- нанні програми брали участь 17 установ НАН України: Інститут програмних систем, Інсти- тут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбо- ва, Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова, Центр практичної інформатики, Міжнарод- ний науково-навчальний центр інформацій- них технологій та систем, Інститут метало- фізики ім. Г.В. Курдюмова, Інститут проблем математичних машин і систем, ННК «Інститут прикладного системного аналізу» НТУУ «Ки- ївський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Інститут математики, Інститут фізики конденсованих систем, Фізико-техніч- ний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєр- кіна, НТК «Інститут монокристалів» (Ін- ститут сцинтиляційних матеріалів), ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут», Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова, Інститут молекулярної біології і генетики, ДУ «Інститут харчової біотехноло- гії та геноміки», ДНУ «Київський академічний університет». Результати виконання проєктів програми наведено у більш як 70 наукових публікаціях, виступах на конференціях. За звітний період зареєстровано 15 корисних моделей. Шановні колеги! За результатами аналізу виконання програ- ми інформатизації у 2015–2019 рр. координа- ційна рада НАН України з питань інформати- зації визначила першочергові завдання програ- ми інформатизації на наступний п’ятирічний період 2020–2024 рр., які наведено у пропоно- ваному вашій увазі документі «Концептуальні положення Програми інформатизації НАН України на 2020–2024 роки». На завершення доповіді, користуючись на- годою, дозвольте від імені координаційної ради НАН України з питань інформатизації висловити щиру подяку всім, хто підтримував програму і брав безпосередню участь у її вико- нанні. Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик

Про підсумки виконання програми інформатизації НАН України у 2015–2019 роках (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 лютого 2020 р.)

Institution

Ähnliche Einträge