Про підсумки виконання програми інформатизації НАН України у 2015–2019 роках (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 лютого 2020 р.)

У доповіді висвітлено найважливіші результати, отримані в рамках виконання Програми інформатизації НАН України у 2015–2019 рр. Враховуючи ключове значення проєктів зазначеної програми для подальшого розвитку процесів інформатизації в Академії, запропоновано продовжити Програму інформатизації НАН Укр...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Вісник НАН України
Date:	2020
Main Author:	Андон, П.І.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2020
Subjects:	З Кафедри Президії НАН України
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170005
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Про підсумки виконання програми інформатизації НАН України у 2015–2019 роках (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 лютого 2020 р.) / П.І. Андон // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 4. — С. 54-59. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-170005
record_format	dspace
spelling	Андон, П.І. 2020-07-04T09:36:32Z 2020-07-04T09:36:32Z 2020 Про підсумки виконання програми інформатизації НАН України у 2015–2019 роках (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 лютого 2020 р.) / П.І. Андон // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 4. — С. 54-59. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170005 У доповіді висвітлено найважливіші результати, отримані в рамках виконання Програми інформатизації НАН України у 2015–2019 рр. Враховуючи ключове значення проєктів зазначеної програми для подальшого розвитку процесів інформатизації в Академії, запропоновано продовжити Програму інформатизації НАН України на 2020–2024 рр. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України З Кафедри Президії НАН України Про підсумки виконання програми інформатизації НАН України у 2015–2019 роках (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 лютого 2020 р.) On the results of implementation of the Program of Informatization of the NAS of Ukraine for 2015-2019 (Transcript of report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, February 12, 2020) Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Про підсумки виконання програми інформатизації НАН України у 2015–2019 роках (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 лютого 2020 р.)
spellingShingle	Про підсумки виконання програми інформатизації НАН України у 2015–2019 роках (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 лютого 2020 р.) Андон, П.І. З Кафедри Президії НАН України
title_short	Про підсумки виконання програми інформатизації НАН України у 2015–2019 роках (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 лютого 2020 р.)
title_full	Про підсумки виконання програми інформатизації НАН України у 2015–2019 роках (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 лютого 2020 р.)
title_fullStr	Про підсумки виконання програми інформатизації НАН України у 2015–2019 роках (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 лютого 2020 р.)
title_full_unstemmed	Про підсумки виконання програми інформатизації НАН України у 2015–2019 роках (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 лютого 2020 р.)
title_sort	про підсумки виконання програми інформатизації нан україни у 2015–2019 роках (стенограма доповіді на засіданні президії нан україни 12 лютого 2020 р.)
author	Андон, П.І.
author_facet	Андон, П.І.
topic	З Кафедри Президії НАН України
topic_facet	З Кафедри Президії НАН України
publishDate	2020
language	Ukrainian
container_title	Вісник НАН України
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format	Article
title_alt	On the results of implementation of the Program of Informatization of the NAS of Ukraine for 2015-2019 (Transcript of report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, February 12, 2020)
description	У доповіді висвітлено найважливіші результати, отримані в рамках виконання Програми інформатизації НАН України у 2015–2019 рр. Враховуючи ключове значення проєктів зазначеної програми для подальшого розвитку процесів інформатизації в Академії, запропоновано продовжити Програму інформатизації НАН України на 2020–2024 рр.
issn	0372-6436
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170005
citation_txt	Про підсумки виконання програми інформатизації НАН України у 2015–2019 роках (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 лютого 2020 р.) / П.І. Андон // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 4. — С. 54-59. — укр.
work_keys_str_mv	AT andonpí propídsumkivikonannâprogramiínformatizacíínanukraíniu20152019rokahstenogramadopovídínazasídanníprezidíínanukraíni12lûtogo2020r AT andonpí ontheresultsofimplementationoftheprogramofinformatizationofthenasofukrainefor20152019transcriptofreportatthemeetingofthepresidiumofnasofukrainefebruary122020
first_indexed	2025-11-25T16:16:50Z
last_indexed	2025-11-25T16:16:50Z
_version_	1850520011072864256
fulltext	54 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (4) ПРО ПІДСУМКИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ НАН УКРАЇНИ У 2015–2019 РОКАХ Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 лютого 2020 року У доповіді висвітлено найважливіші результати, отримані в рамках вико- нання Програми інформатизації НАН України у 2015–2019 рр. Враховую- чи ключове значення проєктів зазначеної програми для подальшого розви- тку процесів інформатизації в Академії, запропоновано продовжити Програму інформатизації НАН України на 2020–2024 рр. Шановні члени Президії! Шановні колеги! Програма інформатизації НАН України на 2015–2019 рр. ви- конувалася відповідно до постанови Президії НАН України від 25.02.2015 № 38. Метою програми було сприяння підви- щенню ефективності та якості проведення наукових дослі- джень у НАН України на основі впровадження у повсякденну діяльність Академії сучасних інформаційно-комунікаційних комп’ютерних технологій. Виконання програми здійснювалося згідно із затверджени- ми концептуальними положеннями за такими напрямами: 1) побудова телекомунікаційної інфраструктури НАН Ук- раїни; 2) розроблення інтегрованої системи наукових інформацій- них ресурсів НАН України, формування інформаційного про- стору; 3) розвиток засобів підтримки наукових досліджень з ви- користанням хмарних і грід-технологій у наукових установах НАН України; 4) розвиток засобів підтримки науково-організаційної та господарської діяльності наукових установ, організацій та Президії НАН України. Тепер дозвольте мені стисло охарактеризувати основні ре- зультати, отримані у рамках виконання програми за звітний період згідно із зазначеними вище напрямами. АНДОН Пилип Іларіонович — академік НАН України, директор Інституту програмних систем НАН України, академік-секретар Відділення інформатики НАН України, заступник голови координаційної ради з питань інформатизації НАН України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 4 55 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Основу телекомунікаційної інфраструктури НАН України становить академічна мережа обміну даних (АМОД), яку було побудова- но та передано в експлуатацію на попередніх етапах виконання програми інформатизації за активної участі Державного підприємства «Науково-телекомунікаційний центр «Укра- їнська академічна дослідницька мережа» (Уар- нет) Інституту фізики конденсованих систем НАН України (рис. 1). На сьогодні АМОД з’єднує швидкісними (1–2 Гбіт/с) оптоволо- конними каналами близько 150 установ і через канал до 10 Гбіт/с забезпечує обмін ресурсами (процесорний час, пам’ять, інформація тощо) між 6 науковими центрами НАН України та МОН України і 14 опорними вузлами. АМОД надає користувачам широкий спектр послуг з передавання даних, у тому числі забезпечує доступ до потужних ресурсів європейських та світових наукових і освітніх мереж, зокрема до науково-освітньої мережі GEANT, польської мережі Pionier, української мережі УРАН. Це створює комунікаційне середовище для інфор- маційної підтримки діяльності установ НАН України. У 2015–2019 рр. академічна мережа обміну даними набула подальшого розвитку. Так, до 100 Гбіт/с збільшено її пропускну спромож- ність на магістралі між науковими центрами України на ділянці Львів—Київ—Харків, що значно поліпшило якість передачі даних у про- цесі виконання академічними установами між- народних проєктів, зокрема спільних проєктів з ЦЕРН. Завдяки модифікації топології мере- жі й заміні послідовного під’єднання установ до опорних вузлів на пряме підключення («зір- ка») істотно підвищено надійність АМОД. АМОД — це складна і масштабна технічна система, до якої входять близько 1500 оди- ниць обладнання, розміщеного в 140 устано- вах НАН України, та понад 1600 км оптоволо- конного кабелю. Підтримка й адміністрування такої системи є вкрай складним завданням, з яким оператор мережі НТЦ «Уарнет» Інститу- ту фізики конденсованих систем НАН Украї- ни відмінно справляється. Канал на власному волокні (1227,86 км) (1 пара, 10 Гбіт/с) Канали ДП НТЦ «Уарнет» (10 Гбіт/с) Канал на власному волокні (87 км) (2 пари, 10 Гбіт/с) Рис. 1. Академічна мережа обміну даних (АМОД) 56 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (4) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ За напрямом побудови наукового інфор- маційного простору НАН України у звітний період продовжувалися роботи з розширення складу і типів інформаційних ресурсів (баз да- них, баз знань, електронних бібліотек, сайтів, порталів тощо) та їх об’єднання (інтеграції) в єдиний науковий інформаційний простір (ЄНІП) НАН України. Зокрема, подальшого розвитку набула створена в рамках програми інформатизації в Інституті програмних систем НАН України електронна бібліотека періодич- них видань NASPLIB. На сьогодні ця бібліоте- ка є однією з найрозвиненіших і найпотужні- ших в Україні, містить понад 150 000 статей з 484 періодичних видань НАН України, харак- теризується широкою географією використан- ня у світі. На рис. 2 наведено статистичні дані, що ілюструють розвиток системи NASPLIB. За міжнародним стандартом з харвестингу описової інформації про електронні інформа- ційні ресурси OAI-PMH створено сайт-ін тег- ратор електронних бібліотек України. На сьо- годні сайт поєднує 74 електронні бібліотеки з доступом до 630 000 електронних документів. Електронну бібліотеку NASPLIB підключе- но до низки відомих у світі порталів — інтегра- торів наукових інформаційних ресурсів. Зо- крема, NASPLIB інтегровано до європейської інфраструктури відкритого доступу OpenAire, яка є однією з базових компонент проєкту Європейського Союзу зі створення Європей- ської хмари відкритої науки — European Open Science Cloud (EOSC). У системі NASPLIB користувачі мають можливість отримувати бібліометричні та наукометричні дані (імпакт- фактори, статистичну інформацію тощо) щодо статей, опублікованих у провідних наукових журналах. За весь час функціонування NASPLIB бі- бліотеку відвідало понад 2,2 млн читачів, за- вантажено більш як 74 млн статей. Щодоби NASPLIB відвідує 2000–2500 користувачів, які завантажують близько 50 тис. файлів. Гео- графія відвідувань досить широка — 8331 на- селений пункт з 160 країн та територій світу, з яких 426 населених пунктів розташовано в Україні. Статті, розміщені в NASPLIB, написа- ні 16 мовами світу. Докладніше зупинюся на ще одній роботі за цим напрямом програми інформатизації. На виконання відповідних указів Президен- та України Академія бере активну участь у створенні Великої української енциклопедії (ВУЕ). Уперше в Україні розроблено та впро- ваджено засновані на семантизації контенту статей методи і засоби створення, підтримки функціонування та інтелектуалізації порталь- ної версії Великої української енциклопедії (е-ВУЕ). Вперше у практиці створення енци- клопедій у проєкті е-ВУЕ ми відійшли від по- літерної побудови, забезпечивши паралельне формування енциклопедії за всіма літерами одночасно. Такий підхід дозволяє в кілька ра- зів скоротити строки виконання та знизити вартість реалізації цього проєкту державного значення. Розроблені та впроваджені в е-ВУЕ сучас- ні технології та сервіси забезпечують широ- кі можливості з пошуку статей, дають змогу «вмонтовувати» в тіло статей додаткові серві- си, які детальніше розкривають їх зміст і дають змогу працювати з інформаційними об’єктами різних типів, а саме: Рис. 2. Статистичні дані щодо розвитку електронної біб- ліотеки періодичних видань НАН України NASPLIB: а — кількість журналів у базі; б — кількість статей у базі ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 4 57 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ • геоіформаційний сервіс (картографія) дає можливість наводити у статтях е-ВУЕ карто- графічну інформацію, дозволяє перейти на карту місцевості, з якою пов’язаний контент статті; • сервіс 3D-навігація забезпечує просторо- вий огляд об’єкта, який згадується у статті; • мультимедійний сервіс дає змогу прослу- ховувати в е-ВУЕ аудіофайли (озвучені тек- сти) та переглядати відеофайли (фільми та іншу інформацію); • сервіси взаємодії MediaWiki та WikiData дають можливість підключати до е-ВУЕ все- світню базу фактографічних даних, викорис- товуючи її для підвищення якості та інформа- тивності статей. З огляду на актуальність автоматизації ви- дання наукових журналів в установах НАН України та у зв’язку з підвищенням вимог до організації та забезпечення якості роботи ре- дакцій наукових журналів створено типову версію автоматизованої системи підтримки функціонування редакції наукового журна- лу із застосуванням хмарних технологій та на базі відомої платформи Open Journal Systems. Пілотний проєкт впроваджено в Інституті те- оретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України для наукового видання «Український фізичний журнал». Уже наявний досвід свід- чить про позитивний вплив автоматизованої системи на роботу редакції: скорочується тер- мін проходження рукописів, зменшуються ви- трати на видання журналу, розширюється коло читачів, полегшується процес збирання, нако- пичення та аналізу статистичних даних. Крім того, електронну редакцію впроваджено в Ін- ституті фізики конденсованих систем НАН України для видання журналу «Condensed Matter Physics». Важливу роль у висвітленні найрізноманіт- ніших питань повсякденної діяльності Ака- демії відіграє портал НАН України — nas.gov. ua. На ньому регулярно публікується інфор- мація про основні події, що відбулися, анонси майбутніх заходів, повідомляється про стан справ у різних сферах діяльності академічних установ. Постійна робота проводиться з актуаліза- ції інформації, підтримки головного порталу НАН України, забезпечення його розвитку та ефективного функціонування. Так, створено базу нормативних документів та портальне рі- шення для їх публікації, анотування, пошуку, ознайомлення та регламентованого доступу. Розроблено і впроваджено систему інформу- вання про наукові і науково-популярні заходи в Академії (конференції, семінари, читання, фестивалі тощо). Впроваджено стандарт пред- ставлення даних на головному порталі і на типових сайтах відділень, установ, підрозді- лів, наукових колективів, окремих науковців, а також даних щодо книжкових видань та на- укових і науково-прикладних розробок. Забез- печено можливість автоматизованого подання публічної частини результатів типових діло- вих процесів наукової, науково-організаційної та координаційної роботи Академії загалом і кожного її суб’єкта зокрема, наприклад відо- мостей про установи, підрозділи, працівників НАН України, оцінювання результатів науко- вої діяльності співробітників у форматі наго- род та відзнак НАН України, інформації щодо підтримки наукової молоді в Академії, даних про науково-технічні розробки НАН України, матеріалів, підготовлених пресслужбою НАН України. Іншим важливим напрямом програми ін- форматизації є створення інфраструктури, яка забезпечує проведення обчислень (обробку даних) на основі сучасних хмарних та грід- архітектур. З цією метою в провідних наукових установах НАН України створено три потужні ресурсні центри та 29 грід-вузлів, які забезпе- чують користувачів обчислювальними ресур- сами для обробки даних масштабних експери- ментів та розрахунків теоретичних моделей. Це сприяло розвитку національної грід-мережі та забезпечило участь українських науковців у великих міжнародних проєктах (EGEE, Alice та ін.). На базі кластерного центру Інститу- ту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України для упорядкування цієї роботи створено центр колективного користування «Ресурсний центр для грід- та хмарних техно- 58 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (4) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ логій», який надає користувачам послуги ціло- добово і неперервно. Це поліпшило підтримку наукових розрахунків з використанням хмар- них технологій у таких галузях, як фізика і астрофізика високих енергій, астрономія, фі- зика біологічних макромолекул, молекулярна та клітинна біологія і генетика. Закладено основи хмарної інфраструктури НАН України, на базі ресурсного центру Інсти- туту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України проведено сертифікацію хмар- ного кластера згідно з вимогами EGI Federal Cloud (назва при реєстрації — UA-BITP) та введено його в експлуатацію. Хмарний кластер і відповідні хмарні сервіси на його основі — це перші важливі кроки зі створення прототипу національної хмари відкритої науки, яка має бути гармонізована з Європейською хмарою відкритої науки (EOSC), проєкт якої наразі розгортається в ЄС. Особливо слід відзначити, що в жовтні 2018 р. за програмою партнерської підтримки EGI (European Grid Infrastructure) Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України та EGI Foundation підписали договір, за яким Україні безоплатно надано тимчасо- вий (на 2 роки) статус асоційованого члена EGI.eu. Це уможливлює активну участь грід- спільноти України в побудові Європейської хмари відкритої науки, а також у конкурсах єв- ропейських проєктів на рівних умовах з асоці- йованими членами EGI.eu. Потім договір може бути пролонговано на платній основі. У звітний період подальшого розвитку набув суперкомп’ютерний комплекс СКІТ Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України. Зокрема, пікову продуктивність комплексу було підвищено майже втричі — до 120 тера- флопсів; створено хмарний сегмент комплексу та спеціалізований кластер СКІТ-АІ для під- тримки розв’язання задач штучного інтелекту, машинного навчання; створено також швидке файлове сховище об’ємом 4 ТБ для підтримки задач з обробки великих даних. На базі СКІТ-комплексу організовано Центр колективного користування для надан- ня користувачам доступу до високопродук- тивних обчислювальних ресурсів. Минулого року послугами СКІТ-комплексу скористали- ся 16 установ НАН України, яким було надано близько 1,5 млн процесоро-годин. Загалом створена інфраструктура сприяла виконанню цілої низки наукових робіт, на- самперед з розроблення хмарних сервісів з використанням прикладних пакетів для мо- лекулярної динаміки, квантово-механічних розрахунків, прогнозування атмосферного по- ширення забруднень, прогнозування погоди, а також застосуванню ефективних математич- них методів машинного навчання та нейрон- них мереж для розвитку технологій штучного інтелекту, експертної підтримки прийняття рішень. Значну увагу у звітному періоді було при- ділено розробленню, розвитку, впровадженню та підтримці інформаційних технологій для автоматизації основних ланок науково-орга- нізаційної та господарської діяльності НАН України. Зокрема, для підрозділів Президії НАН України розроблено і вдосконалено за- соби автоматизованої підтримки фінансово- економічної діяльності щодо планування та використання бюджетних коштів, формуван- ня й ведення штатних розписів, ведення бази даних персонального складу науковців, впро- вадження електронного документообігу тощо. Впроваджено систему підтримки формуван- ня та виконання цільових науково-технічних програм (РІТ НОД). Розроблено автоматизовану інформацій- ну систему підтримки формування та аналізу річних звітів установ НАН України та форму- вання зведеного звіту. Аналогічні технології створено і наразі впроваджуються для служб установ Академії. Основні автоматизовані функції, які забезпечують такі системи, — це науково-організаційна, планово-фінансова, кадрова, бухгалтерська облікова діяльність та нарахування заробітної плати. З метою інформаційно-аналітичного су- проводу застосування методики оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України розроблено тестову версію від- повідної інформаційно-аналітичної системи ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 4 59 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ (ОДА). Система забезпечує підтримку проце- су оцінки ефективності установ для постійних комісій з оцінювання, постійних комісій за на- уковими напрямами, експертних комісій, а та- кож підтримку повсякденної діяльності Офісу оцінювання. У Міжнародному науково-навчальному цен- трі інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України розроблено і впро- ваджено автоматизовану інформаційну сис- тему для потреб Державної наукової установи «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», в рамках якої розроблено сис- тему забезпечення телемедичних консультацій та систему формування статистичної звітності. Створено банк медичних зображень з онлайн- доступом до нього з робочих місць лікарів. З метою убезпечення від небажаного зо- внішнього втручання під час функціонування побудованих автоматизованих систем обробки інформації Інститут програмних систем НАН України створив комплексну систему захис- ту інформації (КСЗІ) ресурсного центру, яка успішно пройшла державну експертизу. Ін- ститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України розробив комплексну систему захисту інформації для локальної мережі Управління справами НАН України. Крім того, проведе- но модернізацію наявної комплексної системи захисту інформації автоматизованої інформа- ційної системи Президії НАН України. На жаль, обсяги фінансування програми ін- форматизації в 2015–2019 рр. були вкрай не- достатніми. У середньому на рік виділялося до 1,5 млн грн, тобто приблизно 100 тис. грн на один проєкт, що, очевидно, замало навіть для забезпечення роботи одного фахівця протягом року. Проблема з фінансуванням програми іс- тотно стримує процес інформатизації, і нам за- лишається сподіватися на поліпшення ситуа- ції в майбутньому. Отже, в рамках програми інформатизації НАН України виконано 71 проєкт із загальним обсягом фінансування 7 577 тис. грн. У вико- нанні програми брали участь 17 установ НАН України: Інститут програмних систем, Інсти- тут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбо- ва, Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова, Центр практичної інформатики, Міжнарод- ний науково-навчальний центр інформацій- них технологій та систем, Інститут метало- фізики ім. Г.В. Курдюмова, Інститут проблем математичних машин і систем, ННК «Інститут прикладного системного аналізу» НТУУ «Ки- ївський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Інститут математики, Інститут фізики конденсованих систем, Фізико-техніч- ний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєр- кіна, НТК «Інститут монокристалів» (Ін- ститут сцинтиляційних матеріалів), ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут», Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова, Інститут молекулярної біології і генетики, ДУ «Інститут харчової біотехноло- гії та геноміки», ДНУ «Київський академічний університет». Результати виконання проєктів програми наведено у більш як 70 наукових публікаціях, виступах на конференціях. За звітний період зареєстровано 15 корисних моделей. Шановні колеги! За результатами аналізу виконання програ- ми інформатизації у 2015–2019 рр. координа- ційна рада НАН України з питань інформати- зації визначила першочергові завдання програ- ми інформатизації на наступний п’ятирічний період 2020–2024 рр., які наведено у пропоно- ваному вашій увазі документі «Концептуальні положення Програми інформатизації НАН України на 2020–2024 роки». На завершення доповіді, користуючись на- годою, дозвольте від імені координаційної ради НАН України з питань інформатизації висловити щиру подяку всім, хто підтримував програму і брав безпосередню участь у її вико- нанні. Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик

Про підсумки виконання програми інформатизації НАН України у 2015–2019 роках (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 лютого 2020 р.)

Institution

Similar Items