Смарт-логістика: концептуальні засади та перспективи розвитку в Україні
У статті досліджено проблематику теоретико-методологічних засад формування смарт-логістичної концепції управління на підприємствах. Побудовано рейтинг використання цифрових технологій в логістиці та ланцюгах постачання, в якому перше місце займає Інтернет Речей. Здійснено описання використання цифро...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Дата: | 2020 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2020
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170197 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Смарт-логістика: концептуальні засади та перспективи розвитку в Україні / І.П. Фоміченко, С.О. Баркова // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 1 (59). — С.63-71. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859670115546562560 |
|---|---|
| author | Фоміченко, І.П. Баркова, С.О. |
| author_facet | Фоміченко, І.П. Баркова, С.О. |
| citation_txt | Смарт-логістика: концептуальні засади та перспективи розвитку в Україні / І.П. Фоміченко, С.О. Баркова // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 1 (59). — С.63-71. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | У статті досліджено проблематику теоретико-методологічних засад формування смарт-логістичної концепції управління на підприємствах. Побудовано рейтинг використання цифрових технологій в логістиці та ланцюгах постачання, в якому перше місце займає Інтернет Речей. Здійснено описання використання цифрових технологій в логістиці та управлінні ланцюгами постачання. Побудовано таблицю поширеності цифрових технологій в логістиці за різними функціональними сферами. Показано, що найбільш поширені цифрові технології в логістиці та управлінні ланцюгами постачання стосуються логістичних інформаційних потоків, а змін у протіканні матеріальних потоків потрібно очікувати перш за все від використання 3D-принтерів. Обґрунтовано гіпотезу щодо використання смарт-підходу в логістиці з метою мінімізації витрат і функціонування «точних» ланцюгів постачання.
В статье исследована проблематика теоретико-методологических основ формирования смарт-логистической концепции управления на предприятиях. Построен рейтинг использования цифровых технологий в логистике и цепях снабжения, в котором первое место занимает Интернет Вещей. Осуществлено описание использования цифровых технологий в логистике и управлении цепями снабжения. Построена таблица распространенности цифровых технологий в логистике по различным функциональным сферам. Показано, что наиболее распространенные цифровые технологии в логистике и управлении цепями снабжения касаются логистических информационных потоков, а изменений в протекании материальных потоков нужно ожидать прежде всего от использования 3D-принтеров. Обоснована гипотеза относительно использования смарт-подхода в логистике с целью минимизации затрат и функционирования «точных» цепей снабжения.
The article examines the problems of theoretical and methodological foundations of the formation of a smart logistic management concept in enterprises. A rating of the use of digital technologies in logistics and supply chains is built, in which the Internet of Things takes the first place. A description of the use of digital technology in logistics and supply chain management is provided. A table of the prevalence of digital technologies in logistics for various functional areas has been built. It is shown that the most common digital technologies in logistics and supply chain management relate to logistics information flows, and changes in the flow of material flows should be expected primarily from the use of 3D printers. The hypothesis regarding the use of a smart approach in logistics in order to minimize the cost and operation of "exact" supply chains.
|
| first_indexed | 2025-11-30T13:05:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
І. П. Фоміченко, С. О. Баркова
63
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
УДК 005.216.3:005.932:338.2(477) doi: 10.12958/1817-3772-2020-1(59)-63-71
І. П. Фоміченко,
кандидат економічних наук, доцент,
С. О. Баркова,
Донбаська державна машинобудівна академія, м. Краматорськ
СМАРТ-ЛОГІСТИКА: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ
ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ
Постановка проблеми. Цифровий маркетинг є
маркетингом сучасності, сутність якого полягає, зо-
крема, у просуванні компаній та їх продукції через
різні цифрові засоби та канали комунікацій. Можна
припустити, що завдяки цифровому маркетингу ско-
рочується час від моменту впливу на споживача до
моменту прийняття ним рішення щодо здійснення
покупки порівняно з традиційним маркетингом.
Якщо продукція є цифровою – у вигляді файлу чи
архіву файлів (наприклад, електронні книги, пісні,
фільми чи програми тощо), то її доставка до спожи-
вача (точніше, місця зберігання даних споживача) є
майже миттєвою. Проте, якщо продукція є фізичним
об’єктом, то вона потребує й фізичної (реальної) до-
ставки за допомогою різного транспорту, яка наразі
здійснюється за деякий інтервал часу. Скоротити
час та підвищити якість доставки продукції до спо-
живача можна, зокрема, за допомогою викорис-
тання різних цифрових технологій. Згідно «Концеп-
ції розвитку цифрової економіки та суспільства Ук-
раїни на 2018 – 2020 роки», схваленої Кабінетом Мі-
ністрів України, розвиток цифрової економіки в дер-
жаві направлений на створення ринкових механіз-
мів щодо мотивації попиту та формування потреб у
сфері використання цифрових технологій та про-
дуктів, внаслідок чого має очікуватись зростання
обсягів виробництва і прибутків від реалізації висо-
котехнологічної продукції. Засобом діяльності циф-
рової економіки визначено інформаційно-комуніка-
ційні технології [1]. Даний документ на державному
рівні засвідчив зростаючий попит та значення про-
цесів інформатизації для всіх галузей народного
господарства.
Запровадження інформаційно-комунікаційних
технологій перетворює економічні процеси у більш
чітку ланку виконання та визначення завдань (тех-
нології працюють відповідно до чітко закладе-
них логіко-математичних алгоритмів). Цифровіза-
ція зумовила виникнення нового класу спеціалістів,
здатних працювати в режимі смарт-завдань та цільо-
вих бізнес-інженерних схем по їх виконанню.
Смарт-підходи в управлінні, маркетингу та логіс-
тиці на сьогодні визначають пріоритетні напрями
використання інформаційно-комунікаційних інно-
вацій в діяльності підприємств.
Аналіз останніх досліджень. Проблемам вико-
ристання цифрових технологій в логістичних систе-
мах (у тому числі ланцюгах постачання) наразі при-
свячені переважно зарубіжні публікації та дослід-
ження провідних світових компаній, організацій,
груп професіоналів, зокрема [2-6]. Різні аспекти си-
нергії окремих цифрових технологій у цілому (без
застосування їх в логістиці) висвітлено, наприклад,
у роботах [7] (де досліджується синергія Великих
Даних та Інтернету Речей) та [8] (де досліджується
взаємодія Блокчейну та Хмар). В статті Ю.Є. Пет-
руні та Т.О. Пасічника [9] особлива увага приділя-
ється оцінкам впливу новітніх технологій з позиції
їх характеристики та відповідності ознак "Індустрії
4.0". Якісні оцінки онлайн-технологій опитувань
проведено у роботі М.О. Окландера [11].
Разом з тим багато аспектів використання циф-
рових технологій в логістичних системах залиша-
ються малодослідженими або й зовсім не дослідже-
ними, зокрема, потребує подальшого вивчення про-
блема синергії цифрових технологій у логістичних
системах на нинішньому етапі їх розвитку.
Метою статті є розкриття теоретико-методоло-
гічних засад формування смарт-логістичної концеп-
ції управління та визначення перспектив її розвитку
на підприємствах України.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Цифрова економіка витісняє традиційну економіку
[12], змінюючи повсякденне життя та бізнес, нада-
ючи значні переваги галузям економіки, в яких ви-
користання цифрових технологій є добре продума-
ним, а їх впровадження швидким. Кожного року
з’являються нові та удосконалюються існуючі циф-
рові технології, серед яких за часом їх виникнення
та використання можна виокремити такі [12]:
1) цифрові технології минулого, які були трен-
дом до 2015 р., проте залишаються актуальними на-
разі: високошвидкісний Інтернет; смартфони, план-
шети, ноутбуки, надпотужні електронні обчислюва-
льні машини, сервери, засоби зберігання великого
обсягу даних; Хмарні обчислення; соціальні мережі
та месенджери тощо;
2) цифрові технології сучасності, які викорис-
товувалися й раніше, проте дістали стрімкого роз-
витку останнім часом (2016-2018 рр.): віртуальна та
доповнена реальність; індивідуальні гаджети різ-
ного призначення; квадрокоптери, дрони; розумний
будинок; різні датчики та сенсори; Великі Дані; на-
нотехнології; Блокчейн;
3) цифрові технології, які вже наразі мають за-
стосування, проте передбачається їх широке вико-
ристання у найближчому майбутньому (2019-
2025 рр.): штучний інтелект; когнітивні обчислення;
І. П. Фоміченко, С. О. Баркова
64
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
робототехніка; 3D-друк; розподілені обчислення;
самокеровані автомобільні засоби; нові технології в
енергетиці; технології імплантів.
Результати аналізу низки джерел [4-6, 13–19]
щодо поширеності використання цифрових техно-
логій в логістиці та управлінні ланцюгами поста-
чання наразі та у найближчому майбутньому наве-
дено в табл. 1, де знак «*» означає, що цифрова тех-
нологія зустрічається у публікації в контексті її ви-
користання у логістиці та управлінні ланцюгами по-
стачання. Цифрові технології у табл. 1 наведено в
порядку зменшення кількості їх згадування у різних
публікаціях. Незважаючи на малу вибірку публіка-
цій, використаних у побудові табл. 1, можна при-
пустити, що отримана тенденція розподілу місць се-
ред цифрових технологій щодо їх використання у
логістиці та управлінні ланцюгами постачання ціл-
ком відповідає існуючим світовим тенденціям по-
ширеності цифрових технологій в логістиці та уп-
равлінні ланцюгами постачання як для окремих ком-
паній, так і в цілому для галузі. Розглянемо далі ці
цифрові технології детальніше.
Таблиця 1
Рейтинг використання цифрових технологій у логістиці
та управлінні ланцюгами постачання
№
з/п
Цифрові технології Джерела
[13] [5] [4] [14] [15] [16] [6] [17] [18] [19]
1 Інтернет Речей * * * * * * *
2 Великі Дані * * * *
3 Хмарні обчислення * * * *
4 Блокчейн * * * *
5 3D-принтер * * *
6 Роботи * * *
7 Штучний інтелект * * *
8 Доповнена реальність та
віртуальний (цифровий)
простір
* *
9 Датчики та сенсори *
Інтернет (у тому числі Інтернет Речей) можна
вважати основою цифрової економіки. Завдяки Ін-
тернету Речей фізичні пристрої (об’єкти) пов’язу-
ються та взаємодіють один з одним (обмінюються
даними) без втручання людини [20]. До Інтернету
Речей будуть підключені звичні фізичні об’єкти, ос-
новне існування, використання та функціонування
яких не має нічого спільного з комп’ютером (елект-
ронною обчислювальною машиною) щодо генеру-
вання, зберігання та обробки інформації [15]. На-
приклад, в складській логістиці використовують
піддони для накопичення та переміщення продукції,
до яких можуть бути прикріплені деякі інноваційні
пристрої (датчики, сенсори, контролери), які через
Інтернет Речей можуть обмінюватися інформацією
між собою для підвищення ефективності функціо-
нування складу в цілому. З кожним роком таких фі-
зичних пристроїв (об’єктів) стає все більше, зо-
крема, прогнозували, що до 2020 р. їх кількість може
бути близько 30 мільярдів [21]. Взаємодія пристроїв,
надання різних сервісів цифрової економіки вимага-
ють потужних каналів мобільного та фіксованого
широкосмугового зв’язку, а також бездротових та
дротових локальних з’єднань, які б забезпечували
якісний та стабільний обмін даними.
В країнах Європейського Союзу фіксований
широкосмуговий зв’язок доступний 98% європей-
ців, а 80% європейських домогосподарств покрива-
ється швидким широкосмуговим доступом (щонай-
менше 30 Мбіт/с), при цьому 58% домогосподарств
доступна швидкість з’єднання не менше 100 Мбіт/с
[21]. Досягнути високої швидкості доступу до Ін-
тернету можливо за допомогою відповідного вар-
тісного обладнання, що зумовлює й відповідну ви-
соку вартість доступу для користувачів, що може
бути одним із стримуючих факторів розвитку Інтер-
нету щодо підвищення швидкостей та покриття.
Зокрема, реально використовують швидкість
доступу 30 Мбіт/с лише 15% європейських домо-
господарств [21], а згідно звіту за червень 2018 р.
Speedtest Global Index [20] Україна посіла 47 місце
серед досліджуваних країн за фіксованим широкос-
муговим зв’язком з показниками швидкості скачу-
вання 36,90 Мбіт/с та завантажування 37,01 Мбіт/с,
при цьому відповідні середні світові показники до-
рівнюють 46,25 Мбіт/с та 22,47 Мбіт/с. Швидкість
доступу до Інтернету за допомогою мобільного
зв’язку є меншою: середні світові показники швид-
кості скачування та завантажування відповідно до-
рівнюють 23,54 Мбіт/с та 9,28 Мбіт/с, а для Укра-
їни – 14,31 Мбіт/с та 5,87 Мбіт/с (що відповідає
94 місцю у відповідному рейтингу за червень 2018 р.
Speedtest Global Index) [20].
Проте стримуючим фактором розвитку Інтер-
нету Речей є не лише швидкість та проникнення Ін-
тернету, а й кількість підключених до нього при-
строїв, питання стандартизації та кібербезпеки. Зо-
крема, переважна більшість прогнозів щодо кілько-
І. П. Фоміченко, С. О. Баркова
65
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
сті пристроїв не справджується та постійно перегля-
дається зазвичай в сторону зменшення такої кілько-
сті [18]. Все це також впливає на розвиток викорис-
тання Інтернету Речей у сфері логістики, незважа-
ючи на те, що логістика є середовищем, в якому за-
родилася концепція Інтернету Речей ще в 1999 р. у
вигляді використання радіочастотних міток з метою
оптимізації логістичних процесів [21]. З тих пір сут-
ність використання Інтернету Речей у логістиці за-
лишилась такою ж: за допомогою різних сучасних
засобів (фізичних пристроїв, зокрема, сенсорів, та
прикладних програм) генерується, передається, збе-
рігається та аналізується великий масив даних щодо
руху матеріального потоку у ланцюгу постачання з
метою підвищення обґрунтованості прийнятих рі-
шень усіма учасниками цього ланцюга та зростання
ефективності функціонування ланцюга постачання
в цілому [15]. Місцем, в якому найбільше здійсню-
ються зазначені вище операції з даними, можна вва-
жати склад, де відбувається накопичення, зберіган-
ня та відвантаження матеріальних цінностей. Швид-
кість та коректність виконання усіх складських опе-
рації наразі може бути ключовою конкурентною пе-
ревагою для подібних за функціонуванням компаній
та ланцюгів постачання. Саме Інтернет Речей має
надати можливість швидкого та надійного обміну
даними між підключеними до нього об’єктами.
Завдяки продуманому використанню сучасних
цифрових технологій у бізнесі підприємства можуть
значно підвищити ефективність своєї діяльності.
Проте такі технології можуть зумовити як зміни в
існуючих бізнес-процесах, так і появу нових.
Цифрові технології – це, насамперед, інновації,
впровадження та використання яких потребує наяв-
ності відповідних фахівців на підприємстві, здатних
постійно навчатися та набувати нових компетент-
ностей. Згідно дослідженням [14] майже усі керів-
ники підприємств у сфері логістики (ланцюгів по-
стачання) згодні, що цифрові технології кардина-
льно змінять логістичні процеси в найближчому
майбутньому, проте більше половини з них гово-
рить, що не мають наразі сформованої стратегії роз-
витку своїх підприємств з урахуванням існуючих та
нових цифрових технологій. А відсутність такої
стратегії робить використання цифрових технологій
менш ефективним як для окремого підприємства,
так і економіки країни в цілому. Окрім того, поняття
глобалізації та глокалізації в цифровій економіці
стають ще більш актуальними як для цифрового, так
і для фізичного світів.
Спроможність цифрових технологій докорінно
змінити усталені логістичні процеси підтверджено,
зокрема, у [4-5, 14], де наголошується, що на зміну
існуючій лінійній структурі ланцюгів постачання
приходить мережна. Вже наразі відбувається перет-
ворення лінійних ланцюгів постачання в динамічні
взаємопов’язані відкриті системи постачання (циф-
рові мережі постачання), в яких інформаційні по-
токи протікають безперервно та є одночасно до-
ступними усім зацікавленим учасникам мережі, що
дає змогу уникнути різних проблем та затримок у
роботі, які притаманні традиційним ланцюгам по-
стачання. Інформаційні потоки в цифрових мережах
постачання мають цифровий вид та можуть проті-
кати таким чином:
1) з фізичного світу у цифровий (відбувається
запис даних на носіях цифрової інформації, які від-
повідають реальному світу);
2) циркуляція інформації всередині цифрового
світу (здійснюється обмін даними, всебічний аналіз
даних, економіко-математичне моделювання, зок-
рема, з використанням штучного інтелекту);
3) з цифрового світу у фізичний (результати
аналізу та моделювання даних впливають на рі-
шення, які реалізуються у фізичному світі).
Цифровими технологіями, які широко викорис-
товуються, або мають інтерес до використання з
боку логістичних компаній, або будуть такими у
найближчому майбутньому, є технології, які пов’я-
зані із логістичними інформаційними потоками.
Інформація в цифровій економіці набуває особ-
ливого статусу та за правильного нею користування
може надати значні конкурентні переваги компа-
ніям. До таких цифрових технологій можна віднести
Інтернет Речей, Великі Дані, Хмарні Обчислення,
Блокчейн, Штучний Інтелект, які можуть бути вико-
ристані у всіх видах логістики за функціональними
сферами (табл. 2).
Виробнича, складська, транспортна логістики є
функціональними сферами логістики, де використо-
вується або може бути використана найбільша кіль-
кість цифрових технологій. Знак «*» означає, що ци-
фрова технологія вже наразі використовується у
відповідному виді логістики або буде використову-
ватися у найближчому майбутньому. Проте резуль-
тати досліджень, які відображені у табл. 2, не є оста-
точними та мають дискусійний характер. Це зумов-
лено, зокрема, постійними змінами у сфері цифро-
вих технологій, їх бурхливим розвитком та складні-
стю пристосування сучасних бізнес-процесів до та-
ких швидкоплинних змін, серед яких важко одразу
визначити ті (технології), що дійсно є важливими
і здатні суттєво впливати на функціонування логіс-
тичних процесів, і ті, які є тимчасовими та несуттє-
вими.
Новітні цифрові технології по-різному вплива-
ють на окремі підсистеми та функціональні області
логістики, і це може виявлятися у здійсненні впливу
на деякі підсистеми логістики і відсутності впливу
на інші. Існує декілька підходів до структурування
логістичного процесу, ми скористаємося поділом на
функціональні області логістики і на фазові еле-
менти логістики.
Є.В. Крикавський виділяє наступні види функ-
ціональної логістичної діяльності з урахуванням
кількісно-якісної та просторово-часової трансфор-
мації логістичних потоків: підсистема опрацювання
та реалізації замовлень (обслуговування замовлень);
І. П. Фоміченко, С. О. Баркова
66
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
Таблиця 2
Поширеність використання цифрових технологій за видами логістики
№
з/п
Цифрові
технології
Види логістики
За
ку
пі
ве
ль
на
В
ир
об
ни
ча
Р
оз
по
ді
ль
ча
М
ар
ке
ти
нг
ов
а
С
кл
ад
сь
ка
Т
ра
нс
по
рт
на
Ін
ф
ор
м
ац
ій
на
Ф
ін
ан
со
ва
Зв
ор
от
на
1 Інтернет Речей * * * * * * * * *
2 Великі Дані * * * * * * * * *
3 Хмарні обчислення * * * * * * * * *
4 Блокчейн * * * * * * * * *
5 3D-принтер * * *
6 Роботи * * *
7 Штучний інтелект * * * * * * * * *
8 Доповнена реаль-
ність та віртуаль-
ний (цифровий)
простір
* * * * * *
9 Датчики та сенсори * * * * * * * *
підсистема транспортування; підсистема складу-
вання; підсистема пакування; підсистема управ-
ління запасами; підсистема обслуговування спожи-
вачів [22, с. 127].
Елементами фазової структури логістики є: ло-
гістика постачання; виробнича логістика; логістика
збуту (дистрибуції); логістика переробки й утиліза-
ції (повторного використання); фінансова логістика;
інформаційна логістика [23, c. 139].
На рисунку зображений зв’язок запропонова-
них технологій з окремими елементами структури
логістичного процесу. Для прикладу, технологія 3D
друку в разі відкриття спеціальних мініфабрик
3D друку здатна змінити характеристики підсис-
теми управління запасами і підсистеми обслугову-
вання споживачів; за фазовим поділом, технологія
3D друку видозмінює логістику постачання, вироб-
ничу логістику, логістику збуту, логістику пере-
робки й утилізації; безпілотні транспортні засоби
сильно впливають на підсистему транспортування, а
також логістику постачання і збуту тощо.
Подібне упорядкування дозволяє менеджменту
компаній вирішувати проблему «вузьких» місць в
логістичному процесі, допомагає підвищити ефек-
тивність його окремих елементів за допомогою
спрямування ресурсів у ті технології і впровадження
саме тих інновацій, які мають відношення до відпо-
відних підсистем логістики.
Використання хмарних технологій на підпри-
ємствах обумовило появу нового підходу в логіс-
тичному управлінні – смарт-підходу. Смарт-підхід в
управлінні з’явився як підхід на засадах витриму-
вання цільових критеріїв, до основних правил якого
слід віднести [24]: мету, вимірність процесу, досяж-
ність результату, адекватність розв’язування задач,
терміни виконання.
У логістиці дані критерії є основними складо-
вими з позиції побудови системи чітких правил, що
здатні працювати як в режимі встановленої градації
відповідальності виконавців, так і в процесному уп-
равлінні технологічними операціями. Саме смарт-
підхід дозволяє в логістиці поєднати точність елек-
тронних датчиків та пристроїв з формуванням стра-
тегічних (або оперативних) планів бюджетування
витрат. Запровадження схем процесного управління
дозволяє визначити центри відповідальності, а за-
безпечення їх оперативними (точними) даними пок-
ладено на сучасні інноваційні смарт-засоби. На
нашу думку, смарт-логістика – це логістика, функ-
ціонування якої будується на смарт-підході в управ-
лінні оптимальними ресурсними потоками з викори-
станням сучасних інформаційно-комунікаційних
технологій. Складовими елементами функціону-
вання смарт-логістики є використання смарт-техно-
логій.
В логістиці смарт-підхід, перед усім, направле-
ний на забезпечення оптимізації потокового управ-
ління у відповідності до дерева цілей шляхом вико-
ристання технологічних та інформаційно-комуніка-
ційних засобів з метою організації «точних» ланцю-
гів постачання. Концепція реалізації смарт-логіс-
тики на підприємстві повинна забезпечувати здат-
ність обробки та збереження даних любих масшта-
бів по всіх ділянках логістичного ланцюга. У такий
спосіб, симбіоз матеріального та інформаційного
потоків продукує «точний» ланцюг постачання, фу-
нкціонування якого зумовлено правилами відбору
«точних» даних та вимірюваних по встановлених
ознаках процедур управління.
Виходячи з вищезазначеного, можна сформу-
вати основні концептуальні положення смарт-логіс-
тики на підприємстві:
І. П. Фоміченко, С. О. Баркова
67
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
Функціональний
поділ логістики
Технології, концепції Фазовий поділ логістики
Мініатюризація електроніки
Вбудовані
системи
Комунікація
між машинами
Робототехніка
Підсистема
обслуговування
замовлень
Підсистема
транспортування
Підсистема складування
Логістика постачання
Виробнича логістика
Логістика збуту
(дистрибуції)
Підсистема пакування Логістика переробки
і утилізації
Підсистема управління
запасами
Фінансова
логістика
Підсистема
обслуговування
споживачів
Інформаційна логістика
Інтелектуальне
виробництво
Інтелектуальна
логістика
Автоматична
ідентифікація
і збір даних
Інтернет речей
Бізнес-аналітика Смарт-дата
Хмарні
обчислення
Омніканальна
логістика
Мобільні
технології
Мобільні додатки
Безпілотні
транспортні
засоби
Platooning
(групування
автомобілів)
Автономні вантажні автомобілі
Безповітряні
шини
Електромо-
білі
Водневий двигун
Логістика
циркулярної
економіки
Альтернативна енергія
3D друк
Електронна
комерція
Машинний
переклад
Рис. 1. Сучасні технології в структурі логістичного процесу
(розроблено авторами на основі джерела [22])
1. Функціонування логістичної системи розгля-
дається в єдиному віртуальному просторі, який слу-
жить агрегованим середовищем для відтворення ма-
теріальних та інформаційних логістичних потоків.
2. Логістичні функції адаптуються до умов
функціонування у віртуальному просторі з залучен-
ням смарт-технологій та цифровізації економіки.
3. В основу управління оптимальними пото-
ками покладено смарт-підхід, що використовує
принципи: конкретизації (уточнення) мети, метрич-
ність складових процесів управління, алгоритміза-
ція поетапності досягнення результатів, гнучкість та
ймовірність виконання завдань, регламентованість
часу.
4. Критеріями оцінювання функціонування ло-
гістичних процесів та систем є результативність та
ефективність.
5. Побудова відслідковуючих та контрольних
процесів на основі бізнес-аналітичних систем з ви-
користанням хмарних обчислень та аналізу «вели-
ких даних».
6. Оптимізація витрат відбувається за рахунок
побудови «точних» ланцюгів постачання з елемен-
тами впроваджень смарт-інновацій.
Основними оцінками функціонування смарт-
логістики можна вважати: результативність і ефек-
тивність [24, 25]. Поєднання досягнення результату
з вимірюванням оптимальних витрат можна вва-
жати найбільш адекватним критерієм реалізації
І. П. Фоміченко, С. О. Баркова
68
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
проєктів смарт-логістичних систем, що особливо ак-
туальним є для підприємств, напрям діяльності яких
пов’язаний зі значною часткою використання в опе-
раціях ручної та машинної праці, зокрема, у сіль-
ському господарстві. В умовах значних сезонних ко-
ливань цін на матеріально-технічні ресурси логіс-
тичні витрати в сільському господарстві провоку-
ють нерівномірність та нелінійність вартості готової
продукції [24]. Смарт-логістика пропонує технічні
розв’язки, реалізація яких дозволяє управляти ос-
новними елементами ризиків логістичних витрат за
принципами «точного сільського господарства».
При цьому провідну роль відіграє аналіз «великих
даних». «Великі дані» охоплюють набір структуро-
ваних або неструктурованих даних значного обсягу,
що вимірюється сотнями (тисячами) інформаційних
одиниць (наприклад, терабайтів). Аналіз «великих
даних» вбудовується в бізнес-аналітичні системи,
які використовують при вирішенні таких завдань:
керування складами й вантажними перевезеннями;
маршрутизація матеріалів, ресурсів і готової про-
дукції; управління базами інформаційних даних;
синхронізація облікових процесів з виконанням опе-
ративних планів; проєктування логістичних систем
та ін.
До основних переваг смарт-логістики слід від-
нести: систематизацію ресурсних потоків та рівнів
відповідальності; адаптацію до змін зовнішнього се-
редовища; високу технологічну мобільність та рі-
вень контролю операційних витрат; відповідність
світовим стандартам якості; надання можливості
швидкої реалізації дослідних проєктів; вихід на сві-
тові ринки шляхом електронної комерціалізації.
Проте, такий підхід зумовлює потребу в фахівцях
формації та високої компетенції, знання яких є інте-
грованими по декількох напрямах. Поряд з цим, очі-
кування значної економії витрат у майбутньому від
запровадження смарт-технологій потребує значних
капітальних інвестицій в теперішній період, що є фі-
нансовою проблемою для малих та середніх товаро-
виробників. Слід враховувати інерційність на рин-
ках інновацій, тобто ідеї з’являються швидше ніж
здатність товаровиробників їх впроваджувати.
На сьогодні смарт-технології в логістиці (у
тому або іншому виді) застосовуються на багатьох
підприємствах України й у світі. Технології навіга-
ційного спостереження й контролю на сьогодні є не-
від’ємною частиною роботи підприємств аграрного
бізнесу. Саме їхнє використання дозволяє зменшити
витрати на обслуговування машинно-тракторного
парку й забезпечити оптимізацію сільськогосподар-
ських робіт (внесення засобів захисту рослин, доб-
рив та ін.). В Ізраїлі [26] на сьогодні менше 20%
ґрунтів придатні для сільського господарства, але
потреба населення в продуктах харчування забезпе-
чена фермерами на 95%. Керівництво Ізраїлю під-
тримує аграрний сектор на рівні субсидій до 40% від
вартості купівлі та справдження нових технологій.
Запровадження інтенсивних технологій у сіль-
ському господарстві компенсує недостатність при-
родних ресурсів, стимулює зростання прибутків при
знижені ресурсних витрат. Одним із новітніх напря-
мів використання смарт-логістичних підходів є по-
будова вертикального сільського господарства на
обмеженому територіальному просторі [27]. В Укра-
їні близько 13% підприємств аграрного сектору
впроваджують технології «точного» землекористу-
вання [27], що використовують: геоінформаційні си-
стеми з елементами супутникової навігації; «хмар-
ні» технології управління контрактами та доступом
даних – забезпечують захист інформації та унікаль-
ність контрактів; моніторинг та контроль операцій-
них процесів в рослинництві та тваринництві – ви-
користання датчиків забезпечує постійний доступ
до інформації про стан тварин, рослин, полів та ін.
Висновки. Стрімкий розвиток технологій, по-
будованих на засобах сервісу віртуальних мереж та
послуг, є одним із перспективних напрямів розвитку
сучасної цифрової економіки. Взаємодію та оптима-
льне управління віртуальними матеріальними та ін-
формаційними потоками повинна забезпечувати
ефективна та результативна смарт-логістика. Впро-
вадження смарт-логістики на підприємствах різних
напрямів діяльності дає змогу забезпечити відповід-
ний рівень інформаційної безпеки при роботі з да-
ними та активізувати аналіз великих обсягів інфор-
мації, що досягається шляхом використання хмар-
них обчислень. Смарт-логістика є одним із перспек-
тивних напрямів наукових досліджень, що зумов-
лює розробки теоретико-методологічного інстру-
ментарію та практичних методик дослідження вір-
туальних логістичних процесів та систем. На сьо-
годні, найбільш актуальними та перспективними в
галузі смарт-логістики залишаються такі питання:
оцінка та розробка бізнес-аналітичних систем в ло-
гістиці, що міститимуть у собі елементи управління
часовими затримками; управління «точними» лан-
цюгами постачання із використанням смарт-кон-
трактів за блокчейн технологією, а також часткові
завдання по управлінню «великими даними» із різ-
них територіальних точок доступу.
Література
1. Концепція розвитку цифрової економіки та
суспільства України на 2018 – 2020 роки. Урядовий
портал. Офіційний сайт Кабінету міністрів України.
URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/prohvalennya-kon
cepciyirozvitku-cifrovoyi-ekonomiki-tasuspilstva-ukrayi
ni-na-20182020-roki-ta zatverdzhennya – planu-zahodiv
shodo-yiyi-realizaciyi. 2. Logistics Trend Radar. Version
2018/19. URL: https:// www.logistics.dhl/global-en/home/
insights-andinnovation/thought-leadership/trend-reports/
logisticstrend-radar.html. 3. Kersten W., Seiter M., B.
von See, Hackius N., Maurer T. Trends and Strategies in
Logistics and Supply Chain Management. Digital Trans-
formation Opportunities. DVV Media Group GmbH, Bre-
men, 2017. 71 p. URL: https:/ /logistiktrends.bvl.de/en.
І. П. Фоміченко, С. О. Баркова
69
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
4. Mussomeli A., Gish D., Laaper S. The rise of the digi-
tal supply network. December 01, 2016. URL: https://
www2.deloitte.com/insights/us/en/focus/industry-4- 0/digi
tal-transformation-in-supply-chain.html. 5. Schrauf S.,
Berttram P. Industry 4.0: How digitization makes the sup-
ply chain more efficient, agile, and customer-focused. PwC
Strategy&, September 7, 2016. URL: https:/ /www.strate-
gyand.pwc.com/reports/industry4.0. 6. Maersk and IBM
to form joint venture applying blockchain to improve
global trade and digitise supply chains. January 16, 2018.
URL: https://maersk.com/press/pressrelease-archive/maer
sk-and-ibm-to-form-joint-venture. 7. Gandhi P. The Syn-
ergy between Big Data and the Internet of Things. URL:
https://opensourceforu. com/2017/07/synergy-big-data-in-
ternet-things/. 8. Piletic P. The Advent of a New Synergy:
the Blockchain & Cloud. URL: https://datafloq.com/
read/adventsynergy- blockchain-cloud/3181. 9. Петруня
Ю.Є., Пасічник Т.О. Вплив новітніх технологій на
логістику та управління ланцюгами поставок. Марке-
тинг і менеджмент інновацій. 2018. №1. С. 130 – 139.
URL: http://mmi.fem.sumdu.edu.ua. 10. Бутенко А.І.,
Уманець Т.В., Гриневич Л.В. Методологічні основи
дослідження інноваційного потенціалу технологічного
підприємництва в Україні. Економічний вісник Дон-
басу. 2017. № 2(48). С. 177-186. 11. Окландер М.А.,
Окландер Т.О., Яшкіна О.І. Тенденції маркетинго-
вих досліджень: онлайн панелі та онлайн спільноти.
Маркетинг і менеджмент інновацій. 2018. №1. С. 118-
129. URL: http://mmi.fem.sumdu.edu.ua/. 12. Риженко
О., Фіщук В. Як цифрова економіка змінить Україну.
Економічна правда. 16.01.2018. URL: https:
//www.epravda. com.ua/columns/2018/01/16/633057 (да-
та звернення: 23.07.2018). 13. Lehmacher W., Betti F.,
Beecher P., Grotemeier C., Lorenzen M. Impact of the
Fourth Industrial Revolution on Supply Chains. October
2017. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_Im-
pact_of_the_Fourth_Industrial_Revolution_on_Supply_
Chains_.pdf. (дата звернення: 23.07.2018). 14. Alicke K.,
Rexhausen D., Seyfert A. Supply Chain 4.0 in consumer
goods. Operations as a competitive advantage in a disrup-
tive environment. McKinsey & Company. 2017. P. 41-51.
URL: https://www.mckinsey.com/industries/consumer-pa
ckaged-goods/our-insights/supply-chain-4-0-inconsumer-
goods. (дата звернення: 23.07.2018). 15. Macaulay J.,
Buckalew L., Chung G., Kuckelhaus M. Internet of
Things in Logistics: A collaborative report by DHL and
Cisco on implications and use cases for the logistics. DHL
Trend Research, Cisco Consulting Services. 2015. URL:
http://www.dhl.com/content/dam/Local_Images/g0/New_
aboutus/innovation/DHLTrendReport_Internet_of_things.
pdf (дата звернення: 23.07.2018). 16. Hulsmann T. Lo-
gistics 4.0 and The Internet of Things. Workshop Platforms
for connected Factories of the Future. Brussels, 5-6 Octo-
ber, 2015. URL: http://ec.europa.eu/information_society/
newsroom/image/document/20154/8_huelsmann_11945.
pdf (дата звернення: 23.07.2018). 17. Логістика 2.0:
блокчейн зробить постачання прозорим і кардинально
змінить усю галузь.19.01.2018. URL: http://www.baker
tilly.ua/news/id1383 (дата звернення: 23.07.2018).
18. Технология Blockchain в логистике. 07.07.2017.
URL: http://logist.fm/publications/tehnologiyablockchain-
v-logistike (дата звернення: 23.07.2018). 19. Schroder
M., Indorf M., Kersten W. Industry 4.0 And Its Impact
On Supply Chain Risk Management // 14th International
Conference Reliability and Statistics in Transportation and
Communication (RelStat). Riga, 15–18 October 2014.
URL: http://www.tsi.lv/sites/default/files/editor/science/
onferences/RelStat14/schroeder_indorf_kersten.pdf (дата
звернення: 23.07.2018). 20. Ozkoca Y. (2017). The Inter-
net Of Things (IOT) and how it will help Logistics.
morethanshipping.com. Retrieved from https://www.more
thanshipping.com/internet-things-iot-willhelp-logistics.
21. Nordrum A. (2016). Popular Internet of Things Fore-
cast of 50 Billion Devices by 2020 is Outdated. spec-
trum.ieee.org. Retrieved from https://spectrum.ieee.org/
tech-talk/telecom/internet/popularinternet-of-things-fore-
cast-of-50-billion-devices-by-2020-is-outdated. 22. Кри-
кавський Є.В. Логістика. Основи теорії: підручник.
Львів: Національний університет "Львівська політех-
ніка" (Інформаційно-видавничий центр "ІНТЕЛЕКТ+"
Інституту післядипломної освіти), "Інтелект-Захід",
2004. 416 с. 23. Carter C., Easton P. Sustainable supply
chain management: evolution and future directions. Inter-
national Journal of Physical Distribution & Logistics
Management. 2011. Vol. 41 No. 1. P. 46-67. 24. Doran
G.T. (1981). There’s a S.M.A.R.T. way to write manage-
ment’s goals and objectives. Management Review, Volume
70, Issue 11 (AMA FORUM), pp. 35-36. 25. Зелінська
О.В. Методологія проектування комп’ютерних систем
управління технологічними процесами в АПК. Все-
український науково-технічний журнал: Техніка. енер-
гетика, транспорт АПК. 2018. Випуск 1 (97). С.138-
143. 26. Бурєннікова Н.В., Ярмоленко В.О. Logistic
systems: estimation of the force of functioning. Еко-
номіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання
науки і практики. 2017. № 6. С. 85-102. 27. Офіційний
сайт Smart Farming World Summit Russia. URL:
http://smartfarmrussia.ru/novosti/5-smart-texnologij-.
References
1. Kontseptsiia rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta
suspilstva Ukrainy na 2018 – 2020 roky [The concept of
development of the digital economy and society of Ukraine
for 2018 - 2020]. Government portal. Official site of the
Cabinet of Ministers of Ukraine. kmu.gov.ua. Retrieved
from https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/prohvalennya-kon
cepciyirozvitku-cifrovoyi-ekonomiki-tasuspilstva-ukrayi
ni-na-20182020-roki-ta zatverdzhennya – planu-zaho
divshodo-yiyi-realizaciyi [in Ukrainian].
2. Logistics Trend Radar. Version 2018/19. logis-
tics.dhl. Retrieved from https:// www.logistics.dhl/global-
en/home/insights-andinnovation/thought-leadership/trend
-reports/logisticstrend-radar.html
3. Kersten W., Seiter M., von See B., Hackius N., &
Maurer T. (2017). Trends and Strategies in Loogistics
and Supply Chain Management. Digital Transformation
Opportunities. DVV Media Group GmbH, Bremen, 71 p.
logistiktrends.bvl.de. Retrieved from https://logistiktrends.
bvl.de/en.
4. Mussomeli A., Gish D., & Laaper S. (2016). The
rise of the digital supply network. deloitte.com. Retrieved
from https://www2.deloitte.com/insights/us/en/focus/in
dus try-4-0/digital-transformation-in- supply-chain.html.
І. П. Фоміченко, С. О. Баркова
70
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
5. Schrauf, S., & Berttram, P. (2016). Industry 4.0:
How digitization makes the supply chain more efficient,
agile, and customer-focused. PwC Strategy&. strategy
and.pwc.com. Retrieved from https://www.strategyand.
pwc.com/reports/industry4.0.
6. Maersk and IBM to form joint venture applying
blockchain to improve global trade and digitise supply
chains. (2018). maersk.com. Retrieved from https://maersk.
com/press/press-release-archive/maersk-and-ibm-to-form-
joint-venture.
7. Gandhi P. The Synergy between Big Data and the
Internet of Things. opensourceforu.com. Retrieved from
https://opensourceforu. com/2017/07/synergy-big-data-in-
ternet-things/.
8. Piletic P. The Advent of a New Synergy: the
Blockchain & Cloud. datafloq.com. Retrieved from https:
//datafloq.com/read/adventsynergy-blockchain-cloud/31 81.
9. Petrunia Yu.Ye., Pasichnyk T.O. (2018). Vplyv
novitnikh tekhnolohii na lohistyku ta upravlinnia lantsiu-
hamy postavok [The impact of new technologies on logis-
tics and supply chain management]. Marketynh i menedz-
hment innovatsii – Marketing and innovation management,
1, рр. 130 – 139. Retrieved from http://mmi.fem.sumdu.
edu.ua [in Ukrainian].
10. Butenko A.I., Umanets T.V., Hrynevych L.V.
(2017). Metodolohichni osnovy doslidzhennia innova-
tsiinoho potentsialu tekhnolohichnoho pidpryiemnytstva v
Ukraini [Methodological bases of research of innovative
potential of technological entrepreneurship in Ukraine].
Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the
Donbas, 2(48), рр. 177-186 [in Ukrainian].
11. Oklander M.A., Oklander T.O., Yashkina O.I.
(2018). Tendentsii marketynhovykh doslidzhen: onlain
paneli ta onlain spilnoty [Marketing research trends: online
panels and online communities]. Marketynh i menedz-
hment innovatsii – Marketing and innovation management,
1, рр. 118 – 129. Retrieved from http://mmi.fem.sumdu.
edu.ua/ [in Ukrainian].
12. Ryzhenko O., Fishchuk V. (2018). Yak tsyfrova
ekonomika zminyt Ukrainu [How the digital economy will
change Ukraine]. Ekonomichna pravda – Economic truth,
January 16. Retrieved from https://www.epravda.com.ua/
columns/2018/01/16/633057 [in Ukrainian].
13. Lehmacher, W., Betti, F., Beecher, P., Grotemeier,
C., & Lorenzen, M. (2017). Impact of the Fourth Industrial
Revolution on Supply Chains. weforum.org. Retrieved
from http://www3.weforum.org/docs/WEF_Impact_of_ the
_Fourth_Industrial_Revolution_on_Supply_Chains_ pdf.
14. Alicke K., Rexhausen D., & Seyfert A. (2017)
Supply Chain 4.0 in consumer goods. Operations as a
competitive advantage in a disruptive environment.
McKinsey & Company, р р . 41–51. mckinsey.com.
Retrieved from https://www.mckinsey.com/industries/
consumer-packaged-goods/our- insights/supply-chain-4-
0-in-consumer-goods.
15. Macaulay J,. Buckalew L., Chung G., & Kückel-
haus, M. (2015) Internet of Things in Logistics: A
collaborative report by DHL and Cisco on implications
and use cases for the logistics. DHL Trend Research,
Cisco Consulting Services. dhl.com. Retrieved from
http://www.dhl.com/content/dam/Local_ Images/g0/New_
aboutus/innovation/DHLTrendReport_Internet_of_things.
pdf.
16. Hülsmann, T. (2015) Logistics 4.0 and The Internet
of Things. Workshop «Platforms for connected Factories of
the Future». Brussels, 5-6 October, 2015. ec.europa.eu.
Retrieved from http://ec.europa.eu/information_society/
newsroom/image/document/2015-44/8_huelsmann_11945.
pdf.
17. Lohistyka 2.0: blokchein zrobyt postachannia
prozorym i kardynalno zminyt usiu haluz [Logistics 2.0:
blokchain make deliveries transparent and radically chan-
ge the entire industry]. (2018). bakertilly.ua. Retrieved
from http://www.bakertilly.ua/news/id1383 [in Ukrainian].
18. Tekhnolohyia Blockchain v lohystyke [Block-
chain technology in logistics]. (2017). logist.fm.
Retrieved from http://logist.fm/publications/tehnologiya-
blockchain-v-logistike [in Russian].
19. Schröder, M., Indorf, M., & Kersten, W. (2014).
Industry 4.0 And Its Impact On Supply Chain Risk
Management. 14th International Conference «Reliability
and Statistics in Transportation and Communication
(RelStat)». Riga, 15–18 October 2014. tsi.lv. Retrieved
from http://www.tsi.lv/sites/ default/files/editor/science/
Conferences/RelStat14/schroeder_indorf_kersten.pdf.
20. Ozkoca, Y. (2017). The Internet Of Things (IOT)
and how it will help Logistics. morethanshipping.com. Re-
trieved from https://www.morethanshipping.com/internet-
things-iot-willhelp-logistics.
21. Nordrum, A. (2016). Popular Internet of Things
Forecast of 50 Billion Devices by 2020 is Outdated. spec-
trum.ieee.org. Retrieved from https://spectrum.ieee.org/
tech- talk/telecom/internet/popularinternet-of-things-fore-
cast-of-50-billion-devices-by-2020-is-outdated.
22. Krykavskyi Ye.V. (2004). Lohistyka. Osnovy
teorii [Logistics. Fundamentals of theory]. Lviv, Natsio-
nalnyi universytet "Lvivska politekhnika" (Informatsiino-
vydavnychyi tsentr "INTELEKT+" Instytutu pisliadyp-
lomnoi osvity), "Intelekt-Zakhid" [in Ukrainian].
23. Carter C., Easton P. (2011). Sustainable supply
chain management: evolution and future directions. Inter-
national Journal of Physical Distribution & Logistics
Management, Vol. 41, No. 1, рр. 46-67.
24. Doran, G. T. (1981). There’s a S.M.A.R.T. way
to write management’s goals and objectives. Management
Review, Volume 70, Issue 11 (AMA FORUM), pp. 35-36.
25. Zelinska O.V. (2018). Metodolohiia proektu-
vannia kompiuternykh system upravlinnia tekhnolo-
hichnymy protsesamy v APK [Methodology of designing
computer systems for process control in agro-industrial
complex]. Vseukrainskyi naukovo-tekhnichnyi zhurnal:
Tekhnika. enerhetyka, transport APK – All-Ukrainian sci-
entific and technical journal: Technology. energy,
transport agro-industrial complex, Issue 1 (97), рр. 138-
143 [in Ukrainian].
26. Buriennikova N.V., Yarmolenko V.O. (2017).
Logistic systems: estimation of the force of functioning
[Logistic systems: estimation of the force of functioning].
Ekonomika. Finansy. Menedzhment: aktualni pytannia
nauky i praktyky – Economy. Finances. Management: cur-
rent issues of science and practice, 6, рр. 85-102.
27. Smart Farming World Summit Russia. Retrieved
from http://smartfarmrussia.ru/novosti/5-smart-texnologij.
І. П. Фоміченко, С. О. Баркова
71
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
Фоміченко І. П., Баркова С. О. Смарт-логіс-
тика: концептуальні засади та перспективи розви-
тку в Україні
У статті досліджено проблематику теоретико-ме-
тодологічних засад формування смарт-логістичної
концепції управління на підприємствах. Побудовано
рейтинг використання цифрових технологій в логіс-
тиці та ланцюгах постачання, в якому перше місце зай-
має Інтернет Речей. Здійснено описання використання
цифрових технологій в логістиці та управлінні ланцю-
гами постачання. Побудовано таблицю поширеності
цифрових технологій в логістиці за різними функціо-
нальними сферами. Показано, що найбільш поширені
цифрові технології в логістиці та управлінні ланцю-
гами постачання стосуються логістичних інформацій-
них потоків, а змін у протіканні матеріальних потоків
потрібно очікувати перш за все від використання 3D-
принтерів. Обґрунтовано гіпотезу щодо використання
смарт-підходу в логістиці з метою мінімізації витрат і
функціонування «точних» ланцюгів постачання.
Ключові слова: логістика, ланцюг постачання,
цифрова економіка, цифрові трансформації, цифрові
технології, Інтернет Речей, смарт-логістика, смарт-під-
хід, хмарні обчислення, аналіз “великих даних”.
Fomichenko I., Barkova S. Smart Logistics: Con-
ceptual Foundations and Development Prospects in
Ukraine
The article examines the problems of theoretical and
methodological foundations of the formation of a smart lo-
gistic management concept in enterprises. A rating of the
use of digital technologies in logistics and supply chains is
built, in which the Internet of Things takes the first place.
A description of the use of digital technology in logistics
and supply chain management is provided. A table of the
prevalence of digital technologies in logistics for various
functional areas has been built. It is shown that the most
common digital technologies in logistics and supply chain
management relate to logistics information flows, and
changes in the flow of material flows should be expected
primarily from the use of 3D printers. The hypothesis re-
garding the use of a smart approach in logistics in order to
minimize the cost and operation of "exact" supply chains.
Keywords: logistics, supply chain, digital economy,
digital transformations, digital technologies, Internet of
Things, smart logistics, smart approach, cloud computing,
Big Data analysis.
Фомиченко И. П., Баркова С. А. Смарт-ло-
гистика: концептуальные основы и перспективы
развития в Украине
В статье исследована проблематика теоретико-
методологических основ формирования смарт-логи-
стической концепции управления на предприятиях.
Построен рейтинг использования цифровых техноло-
гий в логистике и цепях снабжения, в котором первое
место занимает Интернет Вещей. Осуществлено опи-
сание использования цифровых технологий в логи-
стике и управлении цепями снабжения. Построена таб-
лица распространенности цифровых технологий в ло-
гистике по различным функциональным сферам. Пока-
зано, что наиболее распространенные цифровые техно-
логии в логистике и управлении цепями снабжения ка-
саются логистических информационных потоков, а из-
менений в протекании материальных потоков нужно
ожидать прежде всего от использования 3D-принте-
ров. Обоснована гипотеза относительно использова-
ния смарт-подхода в логистике с целью минимизации
затрат и функционирования «точных» цепей снабже-
ния.
Ключевые слова: логистика, цепь снабжения, циф-
ровая экономика, цифровые трансформации, цифро-
вые технологии, Интернет Вещей, смарт-логистика,
смарт-подход, облачные вычисления, анализ «боль-
ших данных».
Стаття надійшла до редакції 05.02.2020
Прийнято до друку 20.02.2020
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-170197 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T13:05:55Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Фоміченко, І.П. Баркова, С.О. 2020-07-07T17:22:19Z 2020-07-07T17:22:19Z 2020 Смарт-логістика: концептуальні засади та перспективи розвитку в Україні / І.П. Фоміченко, С.О. Баркова // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 1 (59). — С.63-71. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 1817-3772 DOI: 10.12958/1817-3772-2020-1(59)-63-71 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170197 005.216.3:005.932:338.2(477) У статті досліджено проблематику теоретико-методологічних засад формування смарт-логістичної концепції управління на підприємствах. Побудовано рейтинг використання цифрових технологій в логістиці та ланцюгах постачання, в якому перше місце займає Інтернет Речей. Здійснено описання використання цифрових технологій в логістиці та управлінні ланцюгами постачання. Побудовано таблицю поширеності цифрових технологій в логістиці за різними функціональними сферами. Показано, що найбільш поширені цифрові технології в логістиці та управлінні ланцюгами постачання стосуються логістичних інформаційних потоків, а змін у протіканні матеріальних потоків потрібно очікувати перш за все від використання 3D-принтерів. Обґрунтовано гіпотезу щодо використання смарт-підходу в логістиці з метою мінімізації витрат і функціонування «точних» ланцюгів постачання. В статье исследована проблематика теоретико-методологических основ формирования смарт-логистической концепции управления на предприятиях. Построен рейтинг использования цифровых технологий в логистике и цепях снабжения, в котором первое место занимает Интернет Вещей. Осуществлено описание использования цифровых технологий в логистике и управлении цепями снабжения. Построена таблица распространенности цифровых технологий в логистике по различным функциональным сферам. Показано, что наиболее распространенные цифровые технологии в логистике и управлении цепями снабжения касаются логистических информационных потоков, а изменений в протекании материальных потоков нужно ожидать прежде всего от использования 3D-принтеров. Обоснована гипотеза относительно использования смарт-подхода в логистике с целью минимизации затрат и функционирования «точных» цепей снабжения. The article examines the problems of theoretical and methodological foundations of the formation of a smart logistic management concept in enterprises. A rating of the use of digital technologies in logistics and supply chains is built, in which the Internet of Things takes the first place. A description of the use of digital technology in logistics and supply chain management is provided. A table of the prevalence of digital technologies in logistics for various functional areas has been built. It is shown that the most common digital technologies in logistics and supply chain management relate to logistics information flows, and changes in the flow of material flows should be expected primarily from the use of 3D printers. The hypothesis regarding the use of a smart approach in logistics in order to minimize the cost and operation of "exact" supply chains. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Маркетинг Смарт-логістика: концептуальні засади та перспективи розвитку в Україні Смарт-логистика: концептуальные основы и перспективы развития в Украине Smart Logistics: Conceptual Foundations and Development Prospects in Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Смарт-логістика: концептуальні засади та перспективи розвитку в Україні Фоміченко, І.П. Баркова, С.О. Маркетинг |
| title | Смарт-логістика: концептуальні засади та перспективи розвитку в Україні |
| title_alt | Смарт-логистика: концептуальные основы и перспективы развития в Украине Smart Logistics: Conceptual Foundations and Development Prospects in Ukraine |
| title_full | Смарт-логістика: концептуальні засади та перспективи розвитку в Україні |
| title_fullStr | Смарт-логістика: концептуальні засади та перспективи розвитку в Україні |
| title_full_unstemmed | Смарт-логістика: концептуальні засади та перспективи розвитку в Україні |
| title_short | Смарт-логістика: концептуальні засади та перспективи розвитку в Україні |
| title_sort | смарт-логістика: концептуальні засади та перспективи розвитку в україні |
| topic | Маркетинг |
| topic_facet | Маркетинг |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170197 |
| work_keys_str_mv | AT fomíčenkoíp smartlogístikakonceptualʹnízasaditaperspektivirozvitkuvukraíní AT barkovaso smartlogístikakonceptualʹnízasaditaperspektivirozvitkuvukraíní AT fomíčenkoíp smartlogistikakonceptualʹnyeosnovyiperspektivyrazvitiâvukraine AT barkovaso smartlogistikakonceptualʹnyeosnovyiperspektivyrazvitiâvukraine AT fomíčenkoíp smartlogisticsconceptualfoundationsanddevelopmentprospectsinukraine AT barkovaso smartlogisticsconceptualfoundationsanddevelopmentprospectsinukraine |