Аналіз соціально-економічного стану регіонів України: доходи, депривація та соціальна підтримка
У статті за даними Державної служби статистики України проаналізовано реальне становище в регіонах за певними показниками їх розвитку, які характеризують якість життя населення. Проаналізовано результати опитування домогосподарств, які брали участь у вибірковому обстеженні умов життя, щодо їхніх до...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Дата: | 2020 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2020
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170202 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Аналіз соціально-економічного стану регіонів України: доходи, депривація та соціальна підтримка / М.Є. Дейч // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 1 (59). — С. 25-32. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859652086405267456 |
|---|---|
| author | Дейч, М.Є. |
| author_facet | Дейч, М.Є. |
| citation_txt | Аналіз соціально-економічного стану регіонів України: доходи, депривація та соціальна підтримка / М.Є. Дейч // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 1 (59). — С. 25-32. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | У статті за даними Державної служби статистики України проаналізовано реальне становище в регіонах за певними показниками їх розвитку, які характеризують якість життя населення.
Проаналізовано результати опитування домогосподарств, які брали участь у вибірковому обстеженні умов життя, щодо їхніх доходів і споживчих можливостей. Встановлено, що доходи населення зростають, але їх рівень залишається надто низьким порівняно з іншими країнами, що негативно впливає на якість життя населення.
Підсумки опитування щодо ознак бідності та позбавлення засвідчили актуальність кожної складової визначеного переліку позбавлень як пріоритетів формування суспільної думки щодо бідності, оскільки майже всі респонденти сприймали ці ознаки як прояви процесу позбавлення. В цілому в Україні 42,1% осіб потерпають від трьох ознак матеріальної депривації з 9 ознак, а 27% – від чотирьох.
Диференціація відсотка осіб, що потерпають від 3 та 4 ознак депривації, по регіонах є суттєвою. Найменше значення цих показників традиційно у м. Києві, а найбільше у Закарпатській області. Було встановлено, що від факторів депривації потерпає все населення, навіть ті, що входять до складу десятої децільної групи за рівнем середньодушових загальних доходів у місяць, тобто мають самі високі доходи.
В Україні наразі є соціальна підтримка вразливих верств населення, але вона не є ефективною, про що свідчать результати проведеного опитування.
Тобто в країні актуальним є не тільки підвищення доходів населення, а відповідно й якості його життя, але і вдосконалення системи соціальної підтримки. Можливим вирішенням цих проблем може бути перехід до реальної децентралізації, тобто до гарантованого державою права територіальних громад та їх виборчих органів вирішувати самостійно, під свою відповідальність, деякі питання місцевого значення, серед яких можуть бути регіональні соціально-економічні програми по підтримці населення.
В статье по данным Государственной службы статистики Украины проанализировано реальное состояние в регионах по определенным показателям их развития, которые характеризуют качество жизни населения.
Проанализированы результаты опроса домохозяйств, которые принимали участие в выборочном обследовании условий жизни в плане доходов и потребительских возможностей. Установлено, что доходы населения растут, но их уровень остается очень низким в сравнении с другими странами, что негативно сказывается на качестве жизни населения.
Результаты опроса, по признакам бедности засвидетельствовали актуальность каждой составляющей обозначенного перечня ограничений, как приоритетов формирования общественного мнения о бедности, поскольку почти все респонденты воспринимали эти признаки как проявление процесса ограничения. В целом, в Украине 42,1% людей терпят от трех признаков материальной депривации из 9 признаков, а 27% – от четырех.
Дифференциация процента людей, которые страдают от 3 и 4 признаков депривации, по регионам весьма существенна. Наименьшее значение этих показателей, традиционно, в г. Киеве, а наибольшее в Закарпатской области. Было установлено, что от факторов депривации страдает все население, даже те, кто входит в состав десятой децильной группы по уровню среднедушевых общих месячных доходов, то есть имеют самые высокие доходы.
В Украине, конечно, есть социальная поддержка уязвимых слоев населения, но она не является эффективной, про что свидетельствуют результаты проведенного опроса.
То есть, в стране актуально не только повышение доходов населения, а и соответственно, качества жизни и совершенствование системы социальной поддержки. Возможным решением этих проблем может быть переход к реальной децентрализации, то есть гарантированного государством права территориальным громадам и их выборным органам самостоятельно решать, под свою ответственность, некоторые вопросы территориального и местного значения, среди которых могут быть региональные социально-экономические программы по поддержке населения.
According to the State Statistics Service of Ukraine, the article analyzes the real state in the regions according to certain indicators of their development, which characterizes the quality of life of the population.
The results of a survey of households that participated in a sample survey of living conditions in terms of income and consumer opportunities are analyzed. It has been established that incomes of the population are growing, but their level remains very low in comparison with other countries, which negatively affects the quality of life of the population. The results of the survey, on the grounds of poverty, testified to the relevance of each component of the designated list of restrictions as priorities for the formation of public opinion about poverty, since almost all respondents perceived these signs as a manifestation of the process of restriction. In general, in Ukraine, 42.1% of people suffer from three signs of material deprivation out of 9 signs, and 27% – from four.
The differentiation of the percentage of persons who suffer from 3 and 4 signs of deprivation, by region, is very significant. The smallest value of these indicators is traditionally in Kyiv and the largest is in the Zakarpattia region. It was found that factors affecting the entire population, even those who are members of dozens of decile groups in terms of per capita total monthly income, should have the highest incomes.
In Ukraine, of course, there is social support for the sensitive segments of the population, but it is not effective, as evidenced by the results of the survey.
That is, in the country, it is important not only to increase the income of the population but also to comply with the quality of life and improve the system of social support.
A possible solution to these problems may be a transition to real decentralization, that is, state-guaranteed rights to territorial communities and their elected bodies to independently decide, under their own responsibility, some issues of territorial and local importance, among which there may be regional socioeconomic programs to support the population.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:35:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
М. Є. Дейч
25
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
УДК 332.1+338.1(477) doi: 10.12958/1817-3772-2020-1(59)-25-32
М. Є. Дейч,
доктор економічних наук,
ORCID 0000-0001-7348-178X,
e-mail: manide7@gmail.com,
Донецький Національний технічний
університет, м. Покровськ
АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ:
ДОХОДИ, ДЕПРИВАЦІЯ ТА СОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА
Досягнення цілей сталого розвитку в країні,
особливо в країні з великою чисельністю населення,
є дуже складним процесом, в якому базовими еле-
ментами є окремі його складові – регіони. Перехід
до такої моделі розвитку в Україні супроводжується
відповідними змінами в усіх сферах соціально-еко-
номічного розвитку регіонів, вимагає розробки й
впровадження нових інноваційних форм господа-
рювання на регіональному рівні.
На жаль, диференціація соціально-економіч-
ного розвитку регіонів, показників матеріальної де-
привації їх населення не зменшується. Для розробки
ефективної соціально-економічної політики на рівні
держави та регіонів необхідно проаналізувати реа-
льне становище в регіонах за певними показниками
їх розвитку, які характеризують якість життя насе-
лення.
Існує багато досліджень, присвячених соціа-
льно-економічному розвитку регіонів України, ви-
явленню проблем на шляху досягнення їх сталого
розвитку. Наприклад, І. Ярошенко й І. Семигуліна
на підставі детального аналізу основних показників
економічного розвитку регіонів роблять висновки
щодо подальшого «поглиблення нерівномірності
розвитку регіонів, збільшення територій, що мають
ознаки депресивного стану, та відсутність дієвих ме-
ханізмів щодо їх подолання … невідповідність рівня
соціального розвитку та якості життя населення ре-
гіону його економічному потенціалу» [1, с. 37].
Аналіз показників соціально-економічного роз-
витку регіонів за 10 років дозволив оцінити неодно-
рідність, виявити конвергенціонно-дівергенціонні
тенденції їх розвитку, розробити підхід до визна-
чення джерел формування такої регіональної нерів-
ності [2].
Але наразі недостатньо уваги приділяється
зіставленню показників соціально-економічного
розвитку регіонів, якості життя населення в них з са-
мооцінкою якості свого життя населенням, показни-
ками матеріальної депривації. Тому доцільно й на
часі виконати порівняльний аналіз основних показ-
ників соціально-економічного розвитку регіонів
країни з показниками самооцінки рівня життя насе-
лення.
Головним офіційним статистичним показни-
ком є регіональний валовий продукт на одну особу
в гривнях [3]. Для коректного порівняння цей по-
казник доцільно перевести у долари США за пари-
тетом купівельної спроможності та оцінити його
тільки по областях країни. В першу чергу через те,
що цей показник по м. Києву більше ніж у два рази
перевищує самий високий показник по областям
і відповідним чином впливає на середній показник
по країні.
На рис. 1 наведено динаміку регіонального ва-
лового продукту в середньому по країні. Рисунок на-
глядно демонструє падіння регіонального валового
продукту на одну особу у 2008-2009 рр. як наслідок
кризи 2008 р., а падіння та нестабільність в останні
роки викликані подіями на сході країні, в першу
чергу його падінням по Донецькій та Луганській об-
ластях. Так, у Донецькій області в 2015 р. цей пока-
зник був у 5,4 раза менше ніж у 2012 р., відповідно
по Луганській області він був менше у 9 разів, по
всіх інших областях падіння цього показника у
2015 р. порівняно з 2012 р. коливалося в межах 2-
2,5 раза. Протягом 2004-2017 рр. аутсайдерами за
показником регіонального валового продукту на
одну особу були Закарпатська, Тернопільська та
Чернівецька області, в лідерах же були Дніпропет-
ровська, Київська та Полтавська області.
Якщо проаналізувати статистичну інформацію
по наявних доходах населення у розрахунках на
одну особу за останні роки, то треба відмітити той
факт, що, у 2014 р. падіння доходів спостерігалося у
10 областях країни, але вже в 2015 та 2016 рр. воно
продовжувалося тільки у Донецькій та Луганській
областях. А вже у 2017-2018 рр. у всіх областях було
підвищення наявних доходів у розрахунку на одну
особу. Так за 2018 р. порівняно з 2016 р. це зрос-
тання коливалося по областях на рівні 47-64%. Та-
кож треба відзначити, що наявні доходи на одну
особу дуже різняться по регіонах країни, і ця різниця
збільшується з кожним роком. Порівняння доцільно
робити із розрахованим середнім наявним доходом
по областях без урахування доходу по м. Києву,
який в останні роки в 2,5 раза перевищує середній
доход по країні, суттєво впливаючи на його рівень.
На рис. 2 наведено наявний дохід на одну особу в
2013 р. (розрахований середній становить 23530
грн), а на рис. 3 – у 2018 р. (розрахований середній
становить 51746 грн).
М. Є. Дейч
26
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
Рис. 1. Динаміка середнього регіонального валового продукту
на одну особу за паритетом купівельної спроможності (розраховано за даними [3])
Рис. 2. Наявний дохід в розрахунку на одну особу в 2013 р. [3]
Рис. 3. Наявний дохід в розрахунку на одну особу в 2018 р. [3]
0
100
200
300
400
500
600
700
800
900
1000
1100
1200
1300
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
$
Роки
0
5000
10000
15000
20000
25000
30000
35000
грн
Області
0
10000
20000
30000
40000
50000
60000
70000
80000
грн
Області
М. Є. Дейч
27
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
Але, незважаючи на зростання наявних дохо-
дів, їх рівень залишається дуже низьким порівняно з
іншими країнами. За даними Міжнародної організа-
ції праці Україна знаходиться на 56 місці серед ін-
ших країн за рівнем середньої заробітної плати у до-
ларах за паритетом купівельної спроможності, він
становить наразі 686 доларів. Низький же рівень до-
ходів негативно впливає на якість життя населення.
З метою аналізу якості життя населення раз на
два роки проводиться опитування домогосподарств,
які брали участь у вибірковому обстеженні умов
життя, щодо їхніх доходів і споживчих можливо-
стей. Опитування передбачає вивчення думки ре-
спондентів щодо 33 ознак бідності та позбавлення,
що висвітлює такі напрями: економічна депривація;
характеристика фізичного та соціального середо-
вища місцевості проживання домогосподарства;
розвиток інфраструктури як ознаки географічної до-
ступності послуг і бар’єрів негеографічного харак-
теру, які визначають позбавлення за доступом.
За результатами самооцінки рівня своїх доходів
в Україні в 2017 р. 38,1% домогосподарств постійно
відмовляли у найнеобхіднішому, крім харчування, а
4,5% взагалі не вдавалося забезпечити навіть до-
статнє харчування. Також дуже показовими є такі
цифри: 55,9% опитуваних вважали, що їх матеріаль-
ний стан у наступному році залишиться без змін, а
32,1%, що він навіть погіршиться. 40,4% опитува-
них вважають, що наступний рік для розвитку еко-
номіки країні буде без будь-яких відчутних змін, а
23% – що він буде взагалі несприятливим [3].
Підсумки опитування щодо ознак бідності та
позбавлення засвідчили актуальність кожної скла-
дової визначеного переліку позбавлень як пріорите-
тів формування суспільної думки щодо бідності,
оскільки майже всі респонденти сприймали ці
ознаки як прояви бідності та позбавлення.
У цілому в Україні 42,1% осіб потерпають від
трьох ознак матеріальної депривації з 9 ознак, а
27% – від чотирьох.
Диференціація відсотка осіб, що потерпають
від 3 (рис. 4) та 4 (рис. 5) ознак депривації, по регіо-
нах вражає.
Рис. 4. Особи, що потерпали від 3 ознак матеріальної депривації з 9 в 2017 р. [3]
Рис. 5. Особи, що потерпали від 4 ознак матеріальної депривації з 9 в 2017 р. [3]
0,0
10,0
20,0
30,0
40,0
50,0
60,0
70,0
80,0
90,0
100,0
%
Області
0
10
20
30
40
50
60
70
80
90
100
%
Області
М. Є. Дейч
28
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
Доцільно більш детально розглянути окремі
ознаки економічної депривації по регіонах.
Так, недостатньо коштів для того, щоб не від-
мовляти собі в найнеобхідніших недорогих продук-
тах харчування, по регіонах коливається від 0,9 до
16,7%, виключення становить Закарпатська область,
де цей показник становить 53,3%. А вже за недо-
статністю коштів для оновлення за потребою верх-
нього одягу та взуття для холодної пори року для до-
рослих один раз на 5 років картина набагато гірша
(рис. 6).
Рис. 6. Особи, у яких недостатньо коштів для оновлення за потребою верхнього одягу та взуття
для холодної пори року для дорослих один раз на 5 років в 2017 р. [3]
Відсутність у зв’язку з недостатністю коштів
житла у нормальному стані (протікає дах, вологі
стіни/підлога/фундамент або гнилі віконні рами чи
підлога) в межах регіонів коливається від 2,3 до
20,1%, в м. Києві цей показник становить 1,8%.
Набагато гіршою є картина щодо неможливості
підтримування достатньо теплої температури у сво-
єму житлі (недостатньо коштів на придбання па-
лива, обігрівача тощо) протягом опалювального се-
зону (рис. 7).
Рис. 7. Особи, у яких немає можливості підтримувати достатньо теплу температуру
у своєму житлі протягом опалювального сезону в 2017 р. [3]
0
10
20
30
40
50
60
70
80
%
Області
0,0
10,0
20,0
30,0
40,0
50,0
60,0
70,0
80,0
90,0
100,0
%
Області
М. Є. Дейч
29
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
Цей показник є основною складовою у показ-
нику «енергетична бідність» (більш детально який
розглянуто у роботі [4]) і безпосередньо впливає на
здоров’я людини («недостатнє споживання первин-
них енергетичних ресурсів населенням певних обла-
стей України і пов’язане з екологією надмірне їх
споживання в інших областях, зумовлює значні
втрати років потенційного життя та негативно впли-
ває на його якість» [5, с. 66]).
Надзвичайно вражаючими є дані опитування
щодо недостатності коштів для оплати необхідних:
послуг лікаря (крім стоматолога) у медичному
закладі (за відсутністю або складністю отримання
таких послуг на безоплатній основі), аналізів, обсте-
жень, процедур, призначених лікарем (рис. 8);
ліків та медичного приладдя, призначених ліка-
рем (рис. 9);
Рис. 8. Особи, у яких немає можливості оплатити послуги лікаря, аналізів, обстежень в 2017 р. [3]
Рис. 9. Особи, у яких немає можливості купити необхідні ліки та медичне приладдя в 2017 р. [3]
лікування в стаціонарі без проведення хірур-
гічної операції (за відсутністю таких послуг на без-
оплатній основі) або життєво необхідної хірургічної
операції (крім косметичної) та подальшого пов’яза-
ного з цим лікування в стаціонарі (за відсутністю та-
ких послуг не безоплатній основі) (рис. 10).
0
10
20
30
40
50
60
70
80
90
%
Області
0
10
20
30
40
50
60
70
80
90
100
%
Області
М. Є. Дейч
30
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
Рис. 10. Особи, у яких немає можливості оплатити лікування в стаціонарі без проведення
хірургічної операції або життєво необхідної хірургічної операції в 2017 р. [3]
Недостатньо коштів для тижневого сімейного
відпочинку не вдома один раз на рік по регіонах Ук-
раїни мають від 30,2% у м. Києві до 97,1% у Закар-
патській області. В середньому по країні цей показ-
ник дорівнює 54,4% (розраховано за даними [3]). Не
можуть дозволити собі неочікувані необхідні ви-
трати за рахунок власних ресурсів в середньому по
країні 62,5% (розраховано за даними [3]). Найменше
значення цього показника традиційно у м. Києві
(38,9%), а найбільше, як й по всіх інших показниках,
у Закарпатській області (89,5%) [3].
Квінтильний коефіцієнт диференціації загаль-
них доходів населення хоча й постійно зменшу-
ється, але все ж таки залишається високим (в 2000 р.
він становив 2,6 раза, в 2018 р. – 2 рази).
Показовим є той факт, що при опитуванні було
встановлено, що від ознак депривації потерпає все
населення, навіть ті, що входять до складу десятої
децільної групи за рівнем середньодушових загаль-
них доходів у місяць, тобто мають самі високі до-
ходи. Так, недостатньо коштів для оновлення за по-
требою верхнього одягу та взуття для холодної пори
року для дорослих один раз на 5 років у 2017 р. мало
населення:
яке за рівнем середньодушових загальних дохо-
дів у місяць входить до складу першої децильної
групи – 43,4%;
яке за рівнем середньодушових загальних дохо-
дів у місяць входить до складу десятої децильної
групи – 9%;
середньодушові загальні доходи якого нижчі
прожиткового мінімуму – 49,7%;
середньодушові загальні доходи якого нижчі
фактичного прожиткового мінімуму – 35% [3].
В Україні наразі є соціальна підтримка вразли-
вих верств населення, але вона не є ефективною, про
що свідчать результати опитування у січні 2019 р.
(таке опитування проводиться раз на 5 років відпо-
відно до постанови Кабінету Міністрів України
№ 554 «Про проведення моніторингу та оцінювання
ефективності програм соціальної підтримки насе-
лення» від 20.06.2012 р). За результатами опиту-
вання тільки 56,5% всіх опитуваних вважають що
допомога надається саме тим, хто її потребує. Серед
тих, хто є учасниками програми соціальної допо-
моги, цей показник становить 57,9%, а серед тих,
хто не є учасниками програми соціальної допомоги,
він становить 54,8%. Тобто, незалежно від участі в
програмі соціальної допомоги всього, трохи більше
половини населення вважають, що вона надається
саме тим, хто її потребує. Приблизно по третині з
опитуваних вважають, що за останні два роки сис-
тема соціальної підтримки поліпшилася, залиши-
лася без змін або навіть погіршилася. За видами со-
ціальної підтримки її отримували:
допомогу по нагляду за дитиною – 1%;
допомогу при народженні дитини – 22,8%;
житлову субсидію – 85,1%;
допомогу одиноким матерям – 2,7%;
допомогу малозабезпеченим сім’ям – 2,7%.
Розподіл же домогосподарств, які є учасниками
програм, є таким:
однієї – 87,3%;
двох – 11,3%;
трьох – 1,3%;
чотирьох – 0,1%;
п’яти – 0%.
Якістю наданої допомоги в кожній групі соціа-
льної підтримки були задоволені при:
0
10
20
30
40
50
60
70
80
90
%
Області
М. Є. Дейч
31
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
допомозі по нагляду за дитиною – 15%;
допомозі при народженні дитини – 27%;
житловій субсидії – 27%;
допомозі одиноким матерям – 23,1%;
допомозі малозабезпеченим сім’ям – 30,1%.
Опитувані з кожної групи соціальної підтримки
вважали, що соціальна допомога суттєво підвищила
рівень їхнього матеріального добробуту при:
допомозі по нагляду за дитиною – 0%;
допомозі при народженні дитини – 12,2%;
житловій субсидії – 17,6%;
допомозі одиноким матерям – 17%;
допомозі малозабезпеченим сім’ям – 19,1% [3].
Проведене дослідження дає підстави для пев-
них висновків.
За даними Міжнародної організації праці Укра-
їна знаходиться на 56 місці серед інших країн за
рівнем середньої заробітної плати у доларах за па-
ритетом купівельної спроможності. Низький рівень
доходів негативно впливає на якість життя насе-
лення.
Підсумки опитування щодо ознак бідності та
позбавлення засвідчили, що в Україні незалежно від
рівня доходів в усіх регіонах населення має ознаки
депривації. Найгірші показники спостерігаються у
Закарпатській області, найкраще становище у меш-
канців м. Київ.
В Україні наразі є соціальна підтримка вразли-
вих верств населення, але вона не є ефективною, про
що свідчать результати проведеного опитування.
Тобто в країні актуальним є не тільки підви-
щення доходів населення, а відповідно й якості його
життя, але і вдосконалення системи соціальної під-
тримки. Можливим вирішенням цих проблем може
бути перехід до реальної децентралізації, тобто до
гарантованого державою права територіальних гро-
мад та їх виборчих органів вирішувати самостійно,
під свою відповідальність, питання місцевого зна-
чення, діючи в межах конституції та законів своєї
держави.
Література
1. Ярошенко І.В, Семигуліна І.В. Соціально-
економічний розвиток регіонів України в умовах зов-
нішніх та внутрішніх викликів. Бізнес Інформ. 2016.
№ 7. С. 28-39. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ binf_2016
_7_5. 2. Кизим Н.А., Раевнева Е.В., Бобкова А.Ю.
Неравномерность регионального развития в Украине:
теоретико-методические основы и инструментарий
оценки: монографія. Х.: ФЛП Либуркина Л.М.; ИД
«ИНЖЭК», 2011. 200 с. 3. Демографічна та соціальна
статистика / Доходи та умови життя. URL: http://ukr
stat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/virdg.htm. 4. Кочеш-
кова І.М. Енергетична бідність в країнах ЄС та Укра-
їні. Вісник економічної науки України. 2019. № 2 (37).
С. 48-55. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.
2(37).48-55. 5. Череватський Д.Ю. Суспільне здо-
ров’я, якість життя і споживання енергоресурсів по об-
ластях України. Вісник економічної науки України.
2019. № 2 (37). С. 63-66. doi: https://doi.org/10.37405/
1729-7206.2019.2(37).63-66.
References
1. Yaroshenko I.V. Semyhulina I.V. (2016). Sotsi-
alno-ekonomichnyi rozvytok rehioniv Ukrayiny v umo-
vakh zovnishnikh ta vnutrishnikh vyklykiv [Socio-
economic development of Ukrainian regions in the face of
external and internal challenges]. Biznes Inform. 7. 28-39.
URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2016_7_5 [in Ukrai-
nian].
2. Kizim N.A., Rayevneva Ye.V., Bobkova A.YU.
(2011). Neravnomernost' regional'nogo razvitiya v
Ukraine: teoretiko-metodicheskiye osnovy i instrumen-
tariy otsenki: monografíya [Uneven regional development
in Ukraine: theoretical and methodological foundations
and assessment tools: monograph]. KH.: FLP Liburkina
L.M.; ID «INZHEK». 200 [in Russian].
3. Demohrafichna ta sotsialna statystyka / Dokhody
ta umovy zhyttia [Demographic and Social Statistics /
Income and Living Conditions]. URL: https://ukrstat.org/
uk/operativ/menu/menu_u/virdg.htm [in Ukrainian].
4. Kocheshkova I.М. (2019). Enerhetychna bidnist v
krainakh YES ta Ukrayini [Energy poverty in EU countries
and Ukraine]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2
(37), рр. 48-55. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.
2019.2(37).48-55 [in Ukrainian].
5. Cheretvatskii D.Yu. (2019). Suspilne zdorovia,
yakist zhyttia i spozhyvannia enerhoresursiv po oblastiakh
Ukrayiny [Public health, quality of life and energy
consumption in Ukraine’s regions]. Visnyk ekonomichnoi
nauky Ukrainy, 2 (37), рр. 63-66. doi: https://doi.org/
10.37405/1729-7206.2019.2(37).63-66 [in Ukrainian].
Дейч М. Є. Аналіз соціально-економічного
стану регіонів України: доходи, депривація та соці-
альна підтримка
У статті за даними Державної служби статистики
України проаналізовано реальне становище в регіонах
за певними показниками їх розвитку, які характеризу-
ють якість життя населення.
Проаналізовано результати опитування домогос-
подарств, які брали участь у вибірковому обстеженні
умов життя, щодо їхніх доходів і споживчих можливо-
стей. Встановлено, що доходи населення зростають,
але їх рівень залишається надто низьким порівняно з
іншими країнами, що негативно впливає на якість
життя населення.
Підсумки опитування щодо ознак бідності та
позбавлення засвідчили актуальність кожної складової
визначеного переліку позбавлень як пріоритетів фор-
мування суспільної думки щодо бідності, оскільки
майже всі респонденти сприймали ці ознаки як прояви
процесу позбавлення. В цілому в Україні 42,1% осіб
потерпають від трьох ознак матеріальної депривації з
9 ознак, а 27% – від чотирьох.
Диференціація відсотка осіб, що потерпають від 3
та 4 ознак депривації, по регіонах є суттєвою. Най-
менше значення цих показників традиційно у м. Києві,
а найбільше у Закарпатській області. Було встанов-
лено, що від факторів депривації потерпає все насе-
М. Є. Дейч
32
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
лення, навіть ті, що входять до складу десятої деціль-
ної групи за рівнем середньодушових загальних дохо-
дів у місяць, тобто мають самі високі доходи.
В Україні наразі є соціальна підтримка вразливих
верств населення, але вона не є ефективною, про що
свідчать результати проведеного опитування.
Тобто в країні актуальним є не тільки підвищення
доходів населення, а відповідно й якості його життя,
але і вдосконалення системи соціальної підтримки.
Можливим вирішенням цих проблем може бути пере-
хід до реальної децентралізації, тобто до гарантова-
ного державою права територіальних громад та їх ви-
борчих органів вирішувати самостійно, під свою від-
повідальність, деякі питання місцевого значення, серед
яких можуть бути регіональні соціально-економічні
програми по підтримці населення.
Ключові слова: соціально-економічний стан; регі-
они; опитування; ознака депривації; соціальна під-
тримка.
Deich M. Analysis of the Socioeconomic Status of
Ukrainian Regions: Income, Deprivation and Social
Support
According to the State Statistics Service of Ukraine,
the article analyzes the real state in the regions according
to certain indicators of their development, which characte-
rizes the quality of life of the population.
The results of a survey of households that participated
in a sample survey of living conditions in terms of income
and consumer opportunities are analyzed. It has been es-
tablished that incomes of the population are growing, but
their level remains very low in comparison with other
countries, which negatively affects the quality of life of the
population. The results of the survey, on the grounds of
poverty, testified to the relevance of each component of the
designated list of restrictions as priorities for the formation
of public opinion about poverty, since almost all respon-
dents perceived these signs as a manifestation of the pro-
cess of restriction. In general, in Ukraine, 42.1% of people
suffer from three signs of material deprivation out of
9 signs, and 27% – from four.
The differentiation of the percentage of persons who
suffer from 3 and 4 signs of deprivation, by region, is very
significant. The smallest value of these indicators is tradi-
tionally in Kyiv and the largest is in the Zakarpattia region.
It was found that factors affecting the entire population,
even those who are members of dozens of decile groups in
terms of per capita total monthly income, should have the
highest incomes.
In Ukraine, of course, there is social support for the
sensitive segments of the population, but it is not effective,
as evidenced by the results of the survey.
That is, in the country, it is important not only to in-
crease the income of the population but also to comply with
the quality of life and improve the system of social support.
A possible solution to these problems may be a tran-
sition to real decentralization, that is, state-guaranteed
rights to territorial communities and their elected bodies to
independently decide, under their own responsibility, some
issues of territorial and local importance, among which
there may be regional socioeconomic programs to support
the population.
Keywords: socioeconomic status; regions; survey; a
sign of deprivation; social support.
Дейч М. Е. Анализ социально-экономического
состояния регионов Украины: доходы, депривация
и социальная поддержка
В статье по данным Государственной службы ста-
тистики Украины проанализировано реальное состо-
яние в регионах по определенным показателям их раз-
вития, которые характеризуют качество жизни населе-
ния.
Проанализированы результаты опроса домохо-
зяйств, которые принимали участие в выборочном об-
следовании условий жизни в плане доходов и потреби-
тельских возможностей. Установлено, что доходы
населения растут, но их уровень остается очень низким
в сравнении с другими странами, что негативно сказы-
вается на качестве жизни населения.
Результаты опроса, по признакам бедности засви-
детельствовали актуальность каждой составляющей
обозначенного перечня ограничений, как приоритетов
формирования общественного мнения о бедности, по-
скольку почти все респонденты воспринимали эти
признаки как проявление процесса ограничения. В це-
лом, в Украине 42,1% людей терпят от трех признаков
материальной депривации из 9 признаков, а 27% – от
четырех.
Дифференциация процента людей, которые стра-
дают от 3 и 4 признаков депривации, по регионам
весьма существенна. Наименьшее значение этих пока-
зателей, традиционно, в г. Киеве, а наибольшее в За-
карпатской области. Было установлено, что от факто-
ров депривации страдает все население, даже те, кто
входит в состав десятой децильной группы по уровню
среднедушевых общих месячных доходов, то есть
имеют самые высокие доходы.
В Украине, конечно, есть социальная поддержка
уязвимых слоев населения, но она не является эффек-
тивной, про что свидетельствуют результаты прове-
денного опроса.
То есть, в стране актуально не только повышение
доходов населения, а и соответственно, качества
жизни и совершенствование системы социальной под-
держки. Возможным решением этих проблем может
быть переход к реальной децентрализации, то есть га-
рантированного государством права территориальным
громадам и их выборным органам самостоятельно ре-
шать, под свою ответственность, некоторые вопросы
территориального и местного значения, среди которых
могут быть региональные социально-экономические
программы по поддержке населения.
Ключевые слова: социально-экономическое со-
стояние; регионы; опрос; признак, депривация; соци-
альная поддержка.
Стаття надійшла до редакції 10.02.2019
Прийнято до друку 20.02.2020
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-170202 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:35:03Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дейч, М.Є. 2020-07-07T17:30:39Z 2020-07-07T17:30:39Z 2020 Аналіз соціально-економічного стану регіонів України: доходи, депривація та соціальна підтримка / М.Є. Дейч // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 1 (59). — С. 25-32. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1817-3772 doi: 10.12958/1817-3772-2020-1(59)-25-32 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170202 332.1+338.1(477) У статті за даними Державної служби статистики України проаналізовано реальне становище в регіонах за певними показниками їх розвитку, які характеризують якість життя населення. Проаналізовано результати опитування домогосподарств, які брали участь у вибірковому обстеженні умов життя, щодо їхніх доходів і споживчих можливостей. Встановлено, що доходи населення зростають, але їх рівень залишається надто низьким порівняно з іншими країнами, що негативно впливає на якість життя населення. Підсумки опитування щодо ознак бідності та позбавлення засвідчили актуальність кожної складової визначеного переліку позбавлень як пріоритетів формування суспільної думки щодо бідності, оскільки майже всі респонденти сприймали ці ознаки як прояви процесу позбавлення. В цілому в Україні 42,1% осіб потерпають від трьох ознак матеріальної депривації з 9 ознак, а 27% – від чотирьох. Диференціація відсотка осіб, що потерпають від 3 та 4 ознак депривації, по регіонах є суттєвою. Найменше значення цих показників традиційно у м. Києві, а найбільше у Закарпатській області. Було встановлено, що від факторів депривації потерпає все населення, навіть ті, що входять до складу десятої децільної групи за рівнем середньодушових загальних доходів у місяць, тобто мають самі високі доходи. В Україні наразі є соціальна підтримка вразливих верств населення, але вона не є ефективною, про що свідчать результати проведеного опитування. Тобто в країні актуальним є не тільки підвищення доходів населення, а відповідно й якості його життя, але і вдосконалення системи соціальної підтримки. Можливим вирішенням цих проблем може бути перехід до реальної децентралізації, тобто до гарантованого державою права територіальних громад та їх виборчих органів вирішувати самостійно, під свою відповідальність, деякі питання місцевого значення, серед яких можуть бути регіональні соціально-економічні програми по підтримці населення. В статье по данным Государственной службы статистики Украины проанализировано реальное состояние в регионах по определенным показателям их развития, которые характеризуют качество жизни населения. Проанализированы результаты опроса домохозяйств, которые принимали участие в выборочном обследовании условий жизни в плане доходов и потребительских возможностей. Установлено, что доходы населения растут, но их уровень остается очень низким в сравнении с другими странами, что негативно сказывается на качестве жизни населения. Результаты опроса, по признакам бедности засвидетельствовали актуальность каждой составляющей обозначенного перечня ограничений, как приоритетов формирования общественного мнения о бедности, поскольку почти все респонденты воспринимали эти признаки как проявление процесса ограничения. В целом, в Украине 42,1% людей терпят от трех признаков материальной депривации из 9 признаков, а 27% – от четырех. Дифференциация процента людей, которые страдают от 3 и 4 признаков депривации, по регионам весьма существенна. Наименьшее значение этих показателей, традиционно, в г. Киеве, а наибольшее в Закарпатской области. Было установлено, что от факторов депривации страдает все население, даже те, кто входит в состав десятой децильной группы по уровню среднедушевых общих месячных доходов, то есть имеют самые высокие доходы. В Украине, конечно, есть социальная поддержка уязвимых слоев населения, но она не является эффективной, про что свидетельствуют результаты проведенного опроса. То есть, в стране актуально не только повышение доходов населения, а и соответственно, качества жизни и совершенствование системы социальной поддержки. Возможным решением этих проблем может быть переход к реальной децентрализации, то есть гарантированного государством права территориальным громадам и их выборным органам самостоятельно решать, под свою ответственность, некоторые вопросы территориального и местного значения, среди которых могут быть региональные социально-экономические программы по поддержке населения. According to the State Statistics Service of Ukraine, the article analyzes the real state in the regions according to certain indicators of their development, which characterizes the quality of life of the population. The results of a survey of households that participated in a sample survey of living conditions in terms of income and consumer opportunities are analyzed. It has been established that incomes of the population are growing, but their level remains very low in comparison with other countries, which negatively affects the quality of life of the population. The results of the survey, on the grounds of poverty, testified to the relevance of each component of the designated list of restrictions as priorities for the formation of public opinion about poverty, since almost all respondents perceived these signs as a manifestation of the process of restriction. In general, in Ukraine, 42.1% of people suffer from three signs of material deprivation out of 9 signs, and 27% – from four. The differentiation of the percentage of persons who suffer from 3 and 4 signs of deprivation, by region, is very significant. The smallest value of these indicators is traditionally in Kyiv and the largest is in the Zakarpattia region. It was found that factors affecting the entire population, even those who are members of dozens of decile groups in terms of per capita total monthly income, should have the highest incomes. In Ukraine, of course, there is social support for the sensitive segments of the population, but it is not effective, as evidenced by the results of the survey. That is, in the country, it is important not only to increase the income of the population but also to comply with the quality of life and improve the system of social support. A possible solution to these problems may be a transition to real decentralization, that is, state-guaranteed rights to territorial communities and their elected bodies to independently decide, under their own responsibility, some issues of territorial and local importance, among which there may be regional socioeconomic programs to support the population. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Міжнародна та регіональна економіка Аналіз соціально-економічного стану регіонів України: доходи, депривація та соціальна підтримка Анализ социально-экономического состояния регионов Украины: доходы, депривация и социальная поддержка Analysis of the Socioeconomic Status of Ukrainian Regions: Income, Deprivation and Social Support Article published earlier |
| spellingShingle | Аналіз соціально-економічного стану регіонів України: доходи, депривація та соціальна підтримка Дейч, М.Є. Міжнародна та регіональна економіка |
| title | Аналіз соціально-економічного стану регіонів України: доходи, депривація та соціальна підтримка |
| title_alt | Анализ социально-экономического состояния регионов Украины: доходы, депривация и социальная поддержка Analysis of the Socioeconomic Status of Ukrainian Regions: Income, Deprivation and Social Support |
| title_full | Аналіз соціально-економічного стану регіонів України: доходи, депривація та соціальна підтримка |
| title_fullStr | Аналіз соціально-економічного стану регіонів України: доходи, депривація та соціальна підтримка |
| title_full_unstemmed | Аналіз соціально-економічного стану регіонів України: доходи, депривація та соціальна підтримка |
| title_short | Аналіз соціально-економічного стану регіонів України: доходи, депривація та соціальна підтримка |
| title_sort | аналіз соціально-економічного стану регіонів україни: доходи, депривація та соціальна підтримка |
| topic | Міжнародна та регіональна економіка |
| topic_facet | Міжнародна та регіональна економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170202 |
| work_keys_str_mv | AT deičmê analízsocíalʹnoekonomíčnogostanuregíonívukraínidohodideprivacíâtasocíalʹnapídtrimka AT deičmê analizsocialʹnoékonomičeskogosostoâniâregionovukrainydohodydeprivaciâisocialʹnaâpodderžka AT deičmê analysisofthesocioeconomicstatusofukrainianregionsincomedeprivationandsocialsupport |