Природно-техногенна безпека та екологічна безпека: суть, індикатори оцінювання, роль у формуванні стратегії національної безпеки держави
У даній статті розглядається суть екологічної безпеки та її компонентів (техногенної та природної безпеки) як важливих складових національної безпеки, наочно представлено зміни параметрів, що їх характеризують. Проведено аналіз сутності понять «екологічна безпека», «техногенна безпека», «природна бе...
Saved in:
| Published in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Date: | 2020 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2020
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170212 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Природно-техногенна безпека та екологічна безпека: суть, індикатори оцінювання, роль у формуванні стратегії національної безпеки держави / О.В. Латишева, Є.О. Підгора, С.В. Касьянюк, В.Е. Візіров // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 1 (59). — С. 145-161. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860123534645264384 |
|---|---|
| author | Латишева, О.В. Підгора, Є.О. Касьянюк, С.В. Візіров, В.Е. |
| author_facet | Латишева, О.В. Підгора, Є.О. Касьянюк, С.В. Візіров, В.Е. |
| citation_txt | Природно-техногенна безпека та екологічна безпека: суть, індикатори оцінювання, роль у формуванні стратегії національної безпеки держави / О.В. Латишева, Є.О. Підгора, С.В. Касьянюк, В.Е. Візіров // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 1 (59). — С. 145-161. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | У даній статті розглядається суть екологічної безпеки та її компонентів (техногенної та природної безпеки) як важливих складових національної безпеки, наочно представлено зміни параметрів, що їх характеризують. Проведено аналіз сутності понять «екологічна безпека», «техногенна безпека», «природна безпека». Встановлено, що складовими екологічної безпеки є природна та техногенна безпеки або їх поєднання у вигляді природно-техногенної безпеки. Охарактеризовані завдання та напрями покращення умов забезпечення техногенної та природної безпеки в системі національної безпеки України. 
Визначено проблемні місця у змінах параметрів екологічної безпеки (окремо індикаторів техногенної та природної безпеки) в Україні та запропоновано шляхи їх вирішення. У статті визначено, що екологічну безпеку розглядають з позицій забезпечення суспільної безпеки і безпеки для навколишнього природного середовища. У статті визначено та охарактеризовано сутність та індикатори оцінювання компонентів екологічної безпеки – техногенної та природної безпеки в контексті їх поєднання у вигляді природно-техногенної безпеки. Окреслена специфіка їх оцінювання. Проаналізовано зміни параметрів екологічної безпеки (окремо індикаторів техногенної та природної безпеки) за останній проміжок часу. Запропоновано надалі використати ці дані для моделі прогнозу стану екологічної безпеки на майбутні періоди. Представлено інформацію щодо завдань та можливостей ефективного забезпечення природно-техногенної безпеки. Запропоновано у подальших дослідженнях розробити моделі сценаріїв розвитку з урахуванням специфіки змін індикаторів забезпечення техногенної та природної безпеки.
В данной статье рассматривается суть экологической безопасности и ее компонентов (техногенной и природной безопасности) как важной составляющей национальной безопасности, наглядно представлены изменения параметров, ее характеризующих. Проведен анализ, позволяющий рассмотреть сущность понятий «экологическая безопасность», «техногенная безопасность», «естественная безопасность». Установлено, что составляющими экологической безопасности являются естественная и техногенная безопасности или их сочетание в виде природно-техногенной безопасности. Охарактеризованы задачи и направления улучшения условий техногенной и природной безопасности в системе национальной безопасности Украины. 
Определены проблемные направления в изменениях параметров экологической безопасности (отдельно индикаторов техногенной и природной безопасности) в Украине и предложены пути их решения. В статье определено, что экологическую безопасность рассматривают с позиций обеспечения общественной безопасности и безопасности для окружающей среды. В статье определены и охарактеризованы сущность и индикаторы оценки компонентов экологической безопасности – техногенной и природной безопасности в контексте их сочетания в виде природно-техногенной безопасности. Обозначена специфика их оценки. Проанализированы изменения параметров экологической безопасности (отдельно индикаторов техногенной и природной безопасности) за последнее время. Предложено в дальнейшем использовать эти данные для модели прогноза состояния экологической безопасности на будущие периоды. Представлена информация о задачах и возможностях эффективного обеспечения природно-техногенной безопасности. Предложено в дальнейших исследованиях разработать модели сценариев развития с учетом специфики изменений индикаторов техногенной и природной безопасности.
This article examines the essence of environmental security and its components (technogenic and natural security) as important components of national security, and presents the changes in the parameters that characterize them. The analysis of the essence of the concepts of "ecological safety", "technogenic safety", "natural security". It is established that the components of ecological safety are natural and technogenic safety or their combination in the form of natural and technogenic safety. The tasks and directions of improvement of conditions of providing technogenic and natural security in the national security system of Ukraine are characterized. Problem in the changes of environmental safety parameters (individually anthropogenic and natural safety indicators) in Ukraine are identified and ways of their solution are suggested. 
The article determines that environmental security is considered from the point of view of ensuring public safety and security for the environment. The article defines and characterizes the nature and indicators of the assessment of the components of ecological safety - technogenic and natural safety in the context of their combination in the form of natural and technogenic safety. The specifics of their evaluation are outlined. Changes in environmental safety parameters (individually anthropogenic and natural safety indicators) have been analyzed recently. It is suggested to further use this data for a model of forecasting environmental safety for future periods. Information on the tasks and possibilities of effective provision of natural-technogenic safety is presented. It is proposed in further studies to develop models of development scenarios, taking into account the specificity of changes in indicators of technological and natural security.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:40:33Z |
| format | Article |
| fulltext |
О. В. Латишева, Є. О. Підгора, С. В. Касьянюк, В. Е. Візіров
145
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
УДК 330.338: 351.746.1: 502/504(477) doi: 10.12958/1817-3772-2020-1(59)-145-161
О. В. Латишева,
кандидат економічних наук,
ORCID 0000-0001-6626-1420,
Є. О. Підгора,
кандидат технічних наук, доцент,
ORCID 0000-0002-9380-204X,
С. В. Касьянюк,
кандидат технічних наук, доцент,
ORCID: 0000-0002-1552-2050,
В. Е. Візіров,
Донбаська державна машинобудівна академія, м. Краматорськ
ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННА БЕЗПЕКА ТА ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА:
СУТЬ, ІНДИКАТОРИ ОЦІНЮВАННЯ, РОЛЬ У ФОРМУВАННІ
СТРАТЕГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
Постановка проблеми. При формуванні стра-
тегії національної безпеки засади забезпечення її ок-
ремих складових – природно-техногенної та еколо-
гічної безпеки – закладені на рівні держави [1-5], зо-
крема в Законі України «Про Основні засади (стра-
тегію) державної екологічної політики України на
період до 2030 року» [2], в якому наголошено, що
«першопричинами екологічних проблем України є:
підпорядкованість екологічних пріоритетів еконо-
мічній доцільності; неврахування наслідків для
довкілля у законодавчих та нормативно-правових
актах, зокрема у рішеннях Кабінету Міністрів Укра-
їни та інших органів виконавчої влади; переважання
ресурсо- та енергоємних галузей у структурі еконо-
міки із здебільшого негативним впливом на довкіл-
ля, що значно посилюється через неврегульованість
законодавства при переході до ринкових умов гос-
подарювання; фізичне та моральне зношення основ-
них фондів у всіх галузях національної економіки;
неефективна система державного управління у
сфері охорони навколишнього природного середо-
вища та регулювання використання природних ре-
сурсів, зокрема неузгодженість дій центральних
і місцевих органів виконавчої влади та органів міс-
цевого самоврядування; незадовільний стан системи
державного моніторингу навколишнього природ-
ного середовища; низький рівень розуміння в сус-
пільстві пріоритетів збереження довкілля та переваг
збалансованого (сталого) розвитку; недосконалість
системи екологічної освіти та просвіти; незадовіль-
ний рівень дотримання природоохоронного законо-
давства та екологічних прав і обов'язків громадян;
незадовільний контроль за дотриманням природо-
охоронного законодавства та незабезпечення невід-
воротності відповідальності за його порушення; не-
достатнє фінансування з державного та місцевих
бюджетів природоохоронних заходів, фінансування
природоохоронних заходів за залишковим принци-
пом» [2].
У цьому ж документі проголошено, що «про-
цеси глобалізації та суспільних трансформацій під-
вищили пріоритетність збереження довкілля, а
отже, потребують від України вжиття термінових
заходів» [2]. Здійснити ці заходи неможливо без
чіткої програми, яка формується на базі аналізу
отриманих результатів оцінювання поточного стану
та тенденцій змін складових природно-техногенної
безпеки, встановлення існуючих ризиків екологіч-
ного характеру.
Метою даного дослідження є визначення суті
понять «природно-техногенна безпека», «еколо-
гічна безпека», з’ясування їх специфіки їх оціню-
вання, встановлення динаміки показників їх стану та
їх місця в системі національної безпеки України.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Останнім часом увагу фахівців все більше привертає
проблема забезпечення національної безпеки Укра-
їни, у тому числі в її екологічному аспекті. Дану
тему досліджували В. Аветисян, Ю. Сенчихін [6],
С. Боголюбов [7, с.95], В. Горбулін, А. Качинський
[8], В. Дудюк, В. Гобела [9, с.134], Ю. Харазішвілі
[27-30] та інші [10-18]. У роботах приділяється ба-
гато уваги аналізу рівня забезпечення національної
безпеки України та пошуку можливостей його по-
кращення, але дана тема потребує глибшого ви-
вчення в аспекті екологічного збалансованого роз-
витку у зв’язку із обраною нашою країною Стратегії
сталого розвитку «Україна -2020».
Виклад основного матеріалу дослідження.
Проведене дослідження нормативно-правової бази
[1+5] та фахової літератури [6-16; 22-26] дозволяє
нам констатувати, що у широкому розумінні катего-
рію «безпека» зазвичай трактують з позицій «захи-
щеності життєво необхідних інтересів особи, сус-
Безпека довкілля
О. В. Латишева, Є. О. Підгора, С. В. Касьянюк, В. Е. Візіров
146
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
пільства, держави від внутрішніх і зовнішніх загроз,
від фактичних або потенційних загроз, тобто як
«стан захищеності життєво важливих інтересів усіх
об’єктів безпеки (держави, суспільства, особис-
тості) від реальних чи потенційних, різних за своїм
походженням, зовнішніх та внутрішніх небезпек:
політичних, економічних, військових, інформацій-
них, екологічних тощо» [6].
Складовими екологічної безпеки (надалі – ЕБ)
є природна та техногенна безпеки або їх поєднання
у вигляді природно-техногенної безпеки (надалі –
ПТБ) (табл. 1).
Загальноприйнятим підходом до трактування
суті поняття «екологічна безпека» (табл. 1) є розгля-
дання її як «такий стан навколишнього природного
середовища, за якого гарантована захищеність жит-
тєво важливих інтересів держави (особи, суспіль-
ства) від реальних чи потенційних загроз, що ство-
рюються природним або антропогенним впливом на
навколишнє природне середовище», отже, еколо-
гічна безпека розглядається як «стан захищеності
населення та довкілля від різноманітних видів небез-
пеки природного та техногенного походження [6]».
Таблиця 1
Трактування сутності понять «екологічна безпека», «природно-техногенна безпека»
та інших споріднених понять*
Автор, джерело
Визначення поняття «екологічна безпека» (надалі – ЕБ),
«природно-техногенна безпека» та інших споріднених понять
1 2
Закон України «Про охорону
навколишнього природного
середовища»
(ст. 50) [4]
ЕБ це стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується по-
передження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здо-
ров'я людей, що гарантується здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних
екологічних, політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-пра-
вових та інших заходів
Аветисян В.Г.,
Сенчихін Ю.М.
та ін.[6]
ЕБ це такий стан навколишнього природного середовища, за якого гарантована
захищеність життєво важливих інтересів держави (особи, суспільства) від реаль-
них чи потенційних загроз, що створюються природним або антропогенним впли-
вом на навколишнє природне середовище
Боголюбов С.О.
[7, с.95]
ЕБ це стан захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства і навко-
лишнього середовища від загроз, які можуть виникнути в результаті шкідливих
природних і техногенних дій на неї, а також у результаті екологічних правопору-
шень
Горбулін В.П.,
Качинський А.Б.
[8]
ЕБ це складова національної безпеки, яка гарантується законодавчими актами дер-
жави і забезпечує захищеність життєво важливих інтересів людини, суспільства,
довкілля та держави від реальних або потенційних загроз, що створюються антро-
погенними чи природними чинниками стосовно навколишнього середовища
Дудюк В.С.,
Гобела В.В.
[9, с.134]
ЕБ це стан, що характеризується забезпеченням всіх життєво необхідних потреб
людини з дотриманням негативного впливу на навколишнє природне середовище
на рівні, що гарантує безпечні умови життєдіяльності та здоров'я людей, не перед-
бачає погіршення умов життя в майбутньому та створює систему заходів для за-
побігання та усунення наслідків природних явищ і стихійних лих
Краснова І.О.
[10, с.548]
ЕБ це, по суті, сприятливий стан навколишнього середовища, який забезпечується
загальними заходами з охорони навколишнього середовища, спрямованими до
всіх суб’єктів сучасного суспільства. З іншої, – це відсутність ризику виникнення
небезпечних ситуацій на промислових та інших підприємствах, при здійсненні де-
яких видів діяльності, які загрожують руйнуванням екосистем, заподіянням знач-
ної майнової та екологічної шкоди і, звичайно, які є небезпечними для життя і здо-
ров’я людей
Качинський А.Б.,
Єгоров Ю.В.
[11, с.72]
ЕБ це стан захищеності життєво важливих інтересів об’єктів екологічної безпеки
(особистості, суспільства та держави) від загроз природного, техногенного та со-
ціального характеру, а також забруднень внаслідок антропогенної діяльності (ава-
рій, катастроф, тривалої господарської та воєнно-оборонної й іншої діяльності),
від природних явищ і стихійних лих
Козаченко Т.П.
[7, с.95]
ЕБ це стан захищеності природних об’єктів, життя й здоров’я людини, її майна та
господарської діяльності від екологічних загроз, де всі складові природного ото-
чення є оптимальними для нормального функціонування і розвитку людської ци-
вілізації
Махмуд А.А.
[7, с.95; 12, с.8]
ЕБ це стан, за якого всі складові природного оточення, за рахунок балансування
взаємовпливів природних, технічних і соціальних систем, формування природо-
культурного середовища, є оптимальними для нормального функціонування
і розвитку людської цивілізації
О. В. Латишева, Є. О. Підгора, С. В. Касьянюк, В. Е. Візіров
147
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
Закінчення табл. 1
1 2
Омаров А.Е.
[13, с.133]
ЕБ це здатність управлінської системи зберігати рівновагу і збалансованість взає-
мовідносин по лінії «довкілля – соціум – економіка – управління», вміння проти-
стояти зовнішнім і внутрішнім загрозам і викликам та забезпечувати прийнятні
рівні ризику життєдіяльності населення і стійкості соціально-економічного роз-
витку, а також відтворення природного і соціально-економічного потенціалу
Хіміч О.
[14, с.47; 16]
ЕБ як складова національної безпеки є станом захищеності людини, суспільства та
держави від загроз з боку небезпечних природних об’єктів, забруднених внаслідок
аварій, катастроф, господарської діяльності, природних явищ, надзвичайних ситу-
ацій природного і техногенного характеру
Александров І.О.,
Половян О.В.,
Коновалов О.Ф.,
Логачова О.В.,
Тарасова М.Ю. [17]
Еколого-економічна безпека – такий стан системи, «який характеризується збала-
нсуванням між цілями розвитку соціально-економічної системи та негативними
наслідками від її дії на довкілля з урахуванням впливу дестабілізуючих факторів
захищеності від негативного екологічного впливу з урахуванням досягнення еко-
номічних цілей соціально-економічної системи»
Хвесик М.А.,
Степаненко А.В.,
Обиход Г.О. та ін.
[15, с.24]
ЕБ це здатність системи «довкілля – соціум – економіка» зберігати рівновагу і зба-
лансованість на основі динамічного відновлення і самовдосконалення, протисто-
яти зовнішнім і внутрішнім загрозам і викликам та забезпечувати прийнятні рівні
ризику життєдіяльності населення і стійкості соціально-економічного розвитку, а
також відтворення природного і соціально-економічного потенціалу. ЕБ розумі-
ється як якісна характеристика системи, при якій відсутня загроза нанесення
збитку природному середовищу і здоров’ю населення, нормальному розвитку со-
ціально-економічних процесів, як прийнятний соціально-економічний рівень за-
хищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства, держави, світової
спільноти від загроз і негативних змін (деградації) навколишнього середовища
антропогенного і стихійного характеру
Шпильовий І.М.
[18, с.14]
Природно-техногенну безпеку (ПТБ) пропонується розглядати як сукупність пев-
них властивостей об’єктів природного навколишнього середовища і створюваних
цілеспрямованою діяльністю людини умов, за яких з урахуванням природних, еко-
логічних, економічних, соціальних факторів утримуються на мінімально можли-
вому рівні ризику виникнення негативні зміни в природному навколишньому се-
редовищі, техногенний вплив на нього, забезпечується збереження здоров’я, жит-
тєдіяльності людей і виключаються віддалені наслідки цього впливу для сучасного
і прийдешніх поколінь
* Угруповано авторами.
Отже, якщо зазвичай у широкому розумінні
(див. табл. 1) природна безпека як компонента еко-
логічної безпеки характеризує «стан захищеності
людини, населення та довкілля від потенційно не-
безпечних природних явищ або впливу їх наслід-
ків», то техногенна безпека – це «відсутність дій,
станів чи процесів у техносфері, які прямо чи опосе-
редковано призводять (або можуть призвести) до не-
гативних змін (наслідків) у навколишньому природ-
ному середовищі, відтворенні населення та еконо-
міці» [6].
При такому підході при забезпеченні техноген-
ної безпеки необхідно враховувати потенційну тех-
ногенну небезпеку, що пов’язана із наявністю серед
об’єктів техносфери таких, раптові порушення тех-
нічних та технологічних процесів на яких можуть
стати причиною виникнення значних за масшта-
бами аварій чи катастроф [6].
У результаті техногенних аварій та стихійних
лих виникають умови, які визначаються як надзви-
чайна ситуація (НС), іншими словами НС – це пору-
шення нормальних умов життя і діяльності людей на
об’єкті або території, спричинене аварією, стихій-
ним лихом або іншими чинниками, що призвело
(може призвести) до загибелі людей та/або значних
матеріальних втрат. У більш вузькому значенні,
НС – це практично майже неконтрольована подія
природного чи техногенного характеру, яка призво-
дить до значних екологічних та економічних втрат,
пов’язаних із руйнуванням природних та створених
людиною об’єктів, забруднення навколишнього при-
родного середовища, загибелі або травмування лю-
дей та інших негативних соціальних наслідків [6].
Ці негативні наслідки, а також динаміка інших
параметрів стану природно-техногенної та еколо-
гічної безпеки держави, кількості та наслідків НС, є
предметом детального вивчення фахівців, зокрема
державної служби з надзвичайних ситуацій України
(надалі – ДСНС), економістів, екологів та інших
вітчизняних та закордонних науковців. Основною
задачею таких досліджень постає дослідження стану
та динаміки певних параметрів, оцінювання отрима-
них результатів, пошук та розробка заходів запобі-
гання природно-техногенним ризикам і усунення
негативних наслідків, зокрема завдяки моделюван-
ню, прогнозуванню, своєчасному реагуванню на
О. В. Латишева, Є. О. Підгора, С. В. Касьянюк, В. Е. Візіров
148
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
них, прийняттю обґрунтованих державних рішень,
вживанню заходів управління та регулювання в еко-
сфері.
Згідно даних фахівців Українського науково-
дослідного інституту цивільного захисту державної
служби з надзвичайних ситуацій України (надалі –
ДСНС) [18] розрізняють наступні параметри, які ха-
рактеризують стан природно-техногенної та еколо-
гічної безпеки держави:
1) стан загроз техногенного характеру, а саме:
− загрози транскордонного характеру;
− загрози терористичного характеру та зброй-
ного конфлікту на сході України;
− стан безпеки на транспорті;
− стан безпеки людей на водних об’єктах;
− стан пожежної безпеки;
− стан радіаційної безпеки;
− стан хімічної безпеки;
− стан безпеки на різних об’єктах (промисло-
вості, нафтогазового комплексу, шахтах,
очисних спорудах, об’єктах життєзабезпе-
чення та ін.) та системах (електроенергетич-
них, гідродинамічних та ін.);
2) небезпечні явища природного характеру та
заходи щодо зменшення їх негативного наслідку, а
саме:
− загрози геофізичного, геологічного, гідро-
логічного характеру;
− пожежі у природних екосистемах [18, с.160-
184].
Згідно загальноприйнятого у світі теоретико-
методологічного підходу до опису та оцінювання
стану природно-техногенної та екологічної безпеки
держави [18, с. 191-211] фахівці Українського на-
уково-дослідного інституту цивільного захисту
ДСНС України аналізують статистичні дані про над-
звичайні ситуації в трьох ракурсах:
1) надзвичайні ситуації;
2) стан травматизму;
3) узагальнені показники стану техногенної та
природної безпеки.
Територія України характеризується наявністю
великої кількості природних загроз та техногенних
джерел небезпеки. Проте слід усвідомити, що наяв-
ність джерела небезпеки на певній території ще не
означає, що обов’язково має виникнути надзвичайна
ситуація, а скоріш свідчить про існування чи мож-
ливість утворення конкретної екстремальної ситуа-
ції, за якої буде заподіяна шкода. Зростаюча інтен-
сивність експлуатації природних ресурсів, підви-
щення частки застарілих технологій та устатку-
вання, зниження рівня модернізації та оновлення ос-
новних фондів збільшують ризик виникнення НС
і вимагають пошуку нових шляхів підвищення рівня
природно-техногенної безпеки [20, с. 8].
Основні причини збільшення кількості НС і, як
наслідок, зниження рівня природно-техногенної
безпеки (ПТБ) мають свої особливості для кожного
виду НС, проте їх можна об’єднати в окремі групи:
природні, організаційні, технічні, психофізіологічні.
Складовими екологічної безпеки території є техно-
генна та природна безпеки або ж їх комбінація –
природно-техногенна, які вказують на захищеність
від можливих надзвичайних ситуацій техногенного
і природного характеру [20, с. 8].
Для аналізу показників стану техногенної та
природної безпеки насамперед узагальнюють ін-
формацію щодо кількості надзвичайних ситуацій,
кількості аварій, пожеж і тому подібних НС, кілько-
сті постраждалих та загиблих від пожеж, ДТП
(згідно аналітичних даних спостережень ДСНС Ук-
раїни, статистичних даних [18; 20-22]) та інших ін-
дикаторів екологічного стану держави (на підставі
статистичних даних «Навколишнє природне середо-
вище» [23]) (рис. 1 – рис. 10).
Рис. 1. Динаміка кількості пожеж та загибелі людей унаслідок пожеж
(за даними ДСНС України [18, с. 17; 20-22])
О. В. Латишева, Є. О. Підгора, С. В. Касьянюк, В. Е. Візіров
149
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
Рис. 2. Динаміка кількості загиблих унаслідок пожеж і травмованих на пожежах
(за даними ДСНС України [18, с. 18; 20 - 22])
Рис. 3. Динаміка кількості пожеж і прямих збитків від них
(за даними ДСНС України [18, с. 18; 20 - 22])
Рис. 4. Ранжування регіонів України за абсолютним показником кількості пожеж
(за даними ДСНС України [18, с. 20; 20 - 22])
О. В. Латишева, Є. О. Підгора, С. В. Касьянюк, В. Е. Візіров
150
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
Рис. 5. Динаміка врятованих та загиблих людей на водних об’єктах
(побудовано за даними ДСНС України [18; 20 - 22])
Рис. 6. Динаміка ДТП та їх наслідків (за даними ДСНС [18; 20 - 22])
Рис. 7. Стан аварійності на водному транспорті
(за даними ДСНС України [18; 20 - 22])
О. В. Латишева, Є. О. Підгора, С. В. Касьянюк, В. Е. Візіров
151
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
Рис. 8. Динаміка ДТП на залізничних переїздах і поза ними та їх наслідки
(за даними ДСНС України [18, с. 33; 20 – 22])
Рис. 9. Динаміка виникнення надзвичайних ситуацій та їх наслідків
(за даними ДСНС України [18, с. 218; 20 – 22])
Варто відмітити, що для оцінювання викорис-
товуються статистичні дані ДСНС України, які уза-
гальнюються фахівцями Українського науково-до-
слідного інституту цивільного захисту. При оцінці
стану забезпечення (природно-техногенної) еколо-
гічної безпеки держави варто аналізувати також по-
казники, які характеризують екологічну складову
(рис. 1 – рис. 4), а також параметри, що відобража-
ють стан та рівень загроз й небезпек (рис. 5 – рис. 9)
з їх прогнозними даними (2019 р. – на рис. 5).
Аналіз забезпечення природно-техногенної та
екологічної безпеки держави на підставі статистич-
них даних щодо виникнення надзвичайних ситуацій
та їх наслідків (рис. 1 – рис. 10) свідчить, що існу-
ють недоліки в цивільному захисті, пов’язані із не-
достатнім інформаційним забезпеченням органів
державного управління, сил цивільного захисту та
населення, що суттєво впливає на спроможність
перших – своєчасно реагувати на надзвичайні ситу-
ації та якісно організовувати рятувальні роботи, ін-
ших – адекватно діяти в екстремальних ситуаціях.
О. В. Латишева, Є. О. Підгора, С. В. Касьянюк, В. Е. Візіров
152
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
Так, упродовж 2018 р. в Україні зареєстровано
128 надзвичайних ситуацій, які відповідно до На-
ціонального класифікатора «Класифікатор надзви-
чайних ситуацій» ДК 019:2010 розподілилися на:
техногенного характеру – 48; природного харак-
теру – 77; соціального характеру – 3 (рис. 10), які та-
кож спричинили збитки матеріального характеру
(рис. 11).
Рис. 10. Кількісні показники класифікованих надзвичайних ситуацій (НС),
що виникли у 2017–2018 рр. (побудовано на підставі [18; 20 - 22])
Рис. 11. Показники збитків від надзвичайних ситуацій (НС), що виникли у 2017–2018 рр.
(побудовано на підставі [18; 20 - 22])
За даними Державної служби України з надзви-
чайних ситуацій [18; 20 - 22] (табл. 2), незважаючи
на зменшення у 2018 р. загальної кількості надзви-
чайних ситуацій техногенного характеру, зафіксо-
вано зростання на 12,5% кількості НС, пов’язаних із
аваріями на транспорті та на 10% – НС, пов’язаних
із пожежами та вибухами, проте кількість загиблих
та постраждалих в них зменшилася, за винятком
надзвичайних ситуацій на транспорті, де кількість
постраждалих збільшилася більше ніж у 2 рази.
Серед надзвичайних ситуацій природного ха-
рактеру (табл. 2) зафіксовано зменшення кількості
надзвичайних ситуацій та постраждалих в них лю-
дей за усіма видами, натомість кількість загиблих
збільшилася, через велику їх частку в НС, пов’яза-
них із отруєнням людей чадним газом та дикорос-
лими грибами [18; 20 - 22].
О. В. Латишева, Є. О. Підгора, С. В. Касьянюк, В. Е. Візіров
153
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
Як бачимо з табл. 2, більшість показників у
2018 р. порівняно з 2017 р. зменшилась, що характе-
ризується позитивними змінами в системі цивіль-
ного захисту. Незважаючи на зменшення у 2018 р.
кількості надзвичайних ситуацій та тенденцію до
зниження рівня техногенної та природної небез-
пеки, рівні ризиків виникнення надзвичайних ситу-
ацій природного та техногенного характеру і ризи-
ків збитків від них залишаються практично незмін-
ними та досить високими для України [18; 20 - 22].
Таблиця 2
Кількісні показники надзвичайних ситуацій (НС), відповідно
до Національного класифікатора (за даними ДСНС України [18, с.217; 20 - 22])
Вид НС Кількість НС Загинуло людей Постраждало людей
2017 2018 2017 2018 2017 2018
НС техногенного характеру
НС унаслідок аварій чи катастроф на транспорті 16 18 67 63 33 80
НС унаслідок пожеж, вибухів 22 22 61 52 42 9
у тому числі, у будівлях або спорудах житлової при-
значення 14 17 42 50 17 2
НС унаслідок наявності у навколишньому середо-
вищі шкідливих і радіоактивних речовин понад ГДК 1 2 0 0 0 0
НС унаслідок раптового руйнування будівель і спо-
руд 4 0 6 0 10 0
НС унаслідок аварій в електроенергетичних систе-
мах 0 1 0 0 0 0
НС унаслідок аварій у системах життєзабезпечення 7 5 0 0 0 0
Всього НС техногенного характеру 50 48 134 115 85 89
НС природного характеру
Геологічні НС 1 1 0 0 0
Метеорологічні НС 7 4 0 0 54
Гідрологічні НС поверхневих вод 2 2 1 0 0
НС, пов'язані з пожежами у природних екологічних
системах 11 9 0 0 0 2
Медико-біологічні НС 86 61 12 47 747 744
Всього НС природного характеру 107 77 13 47 801 746
НС соціального характеру
Встановлення вибухового пристрою у багатолюд-
ному місці, установі, житловому секторі, транспорті 2 1 3 0 5 4
НС, пов'язані з нещасними випадками з людьми 7 2 22 6 1 0
Всього НС соціального характеру 9 3 25 6 6 4
Всього НС 166 128 172 168 892 839
Далі в обмежених обсягах нашого дослідження
зупинимось лише стисло на отриманих результатах
аналізу окремих базових елементів стану екологіч-
ної безпеки.
Останні опубліковані статистичні дані обсягів
викидів основних забруднюючих речовин в атмо-
сферу від стаціонарних джерел забруднення дозво-
лили побудувати графік їх динаміки (рис. 12), який
можна використовувати в моделюванні в майбут-
ньому для отримання досить повної картини про-
гнозу можливих змін цих показників. Варто врахо-
вувати, що отримані дані викидів в атмосферу від
пересувних джерел забруднення (рис. 13) потребу-
ють доповнення за попередні періоди, а при оціню-
ванні стану поводження з відходами необхідно вра-
ховувати неспівставність (внаслідок різних методик
розрахунку) показників до 2009 р. та після 2009 р.
(рис. 14 – рис. 15).
Так, за даними проєкту Національного ка-
дастру антропогенних викидів із джерел та абсорб-
ції поглиначами парникових газів викиди парнико-
вих газів (ПГ) в Україні у 2018 р. склали 344,1 млн т
СО2-еквіваленту (з урахуванням сектору «Землеко-
ристування, зміни в землекористуванні та лісове го-
сподарство» (ЗЗЗЛГ)) або 341,5 млн т СО2-еквіва-
ленту (без урахування ЗЗЗЛГ). Порівняно з 1990 р.
сумарні викиди і поглинання ПГ у 2018 р. скороти-
лися на 61,2%, однак відносно 2017 р. – збільшилися
на 8,9% або на 28 тис. т СО2-еквіваленту [24; 18;
20 – 22; 24].
На рис. 16 та рис. 17 представлені тенденції ви-
кидів та поглинань парникових газів (ПГ), а також
основних економічних та енергетичних показників
(валовий внутрішній продукт – ВВП, загальне пер-
винне постачання енергії – ЗППЕ) протягом 1990-
2018 років [18; 20 – 22; 24; 26].
О. В. Латишева, Є. О. Підгора, С. В. Касьянюк, В. Е. Візіров
154
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
Рис. 12. Динаміка викидів основних забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел
забруднення (побудовано за даними Держаного управління статистики України [23])
Рис. 13. Динаміка викидів в атмосферу від пересувних джерел забруднення
(побудовано за даними Держаного управління статистики України [23])
Рис. 14. Динаміка поводження з відходами з 1995 по 2018 р.
(побудовано за даними Держаного управління статистики України [23])*
*Примітка: 1) до та після 2009 р. була застосована різна методика обліку: до 2009 р. відображались дані по відходах І-ІІІ класів небез-
пеки від економічної діяльності підприємств та організацій; з 2010 р. – по відходах І-ІV класів небезпеки, з урахуванням відходів, утворених
у домогосподарствах. 2) Дані з 2015 р. наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя
та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.
О. В. Латишева, Є. О. Підгора, С. В. Касьянюк, В. Е. Візіров
155
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
Рис. 15. Динаміка поводження з відходами з 2010 р. (перший рік застосування нової методики
оцінювання) по 2018 р. (побудовано за даними Держаного управління статистики України [23])*
Рис. 16. Тенденції викидів та поглинань парникових газів (ПГ) протягом 1990–2018 рр. [24]
Збільшення викидів ПГ у 2018 р. (рис. 16) на
6,5% порівняно з попереднім роком у секторі «Про-
мислові процеси і використання продуктів» поясню-
ється зростанням виробництва в хімічній промисло-
вості на 17,4% (категорії «Виробництво аміаку» та
«Виробництво азотної кислоти»), в цементній галузі
на 7,5% (категорії «Виробництво цементу» та «Ви-
робництво вапна») та в металургійній промислово-
сті на 0,6% (категорії «Виробництво чавуну та ста-
лі» та «Виробництво феросплавів»). Зазначене зрос-
тання обсягів виробленої продукції супроводжува-
лося збільшенням споживання палива та сировини
на підприємствах. Викиди ПГ у секторі «Енерге-
тика» у 2018 р. становили 226,3 млн т СО2-еквіва-
ленту. Їх частка у загальних викидах ПГ складає
66%. Найбільше викидів ПГ у цьому секторі дає ка-
тегорія «Енергетичні галузі», а саме викиди від спа-
лювання палива при виробництві електроенергії та
тепла, які у 2018 р. склали 51,8% від загальної кіль-
кості викидів у секторі «Енергетика» (у 1990 р. –
О. В. Латишева, Є. О. Підгора, С. В. Касьянюк, В. Е. Візіров
156
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
45,6%). Аналіз даних про викиди ПГ у цій категорії
у 2018 р. свідчить про їх зниження порівняно з базо-
вим 1990 р. (–63,4%) та збільшення порівняно з
2017 р. (+7,8%). Викиди ПГ у секторі «Відходи» у
2018 р. склали 15,8 млн т СО2-еквіваленту, що на 1%
більше, ніж у 1990 та 2017 рр. При цьому на катего-
рії «Захоронення твердих побутових відходів на по-
лігонах» та «Поводження з господарсько-побуто-
вими стічними водами» припадає відповідно 57% та
33% від сумарних викидів у секторі. Збільшення ви-
кидів метану від захоронення твердих побутових
відходів пов’язане із щорічним збільшенням обсягів
утворення відходів та домінуючою практикою їх за-
хороненням (94%) [24].
Рис. 17. Тенденції викидів парникових газів (ПГ) та основних економічних
і енергетичних показників протягом 1990–2018 рр. [24]
За даними Міністерства енергетики та захисту
довкілля України у секторі ЗЗЗЛГ у 2018 р. вперше
з 1990 р. обсяг викидів парникових газів (ПГ) пере-
вищив їх поглинання. На противагу досить стабіль-
ному рівню поглинання ПГ лісами значно колива-
ється рівень викидів ПГ від ріллі та пасовищ. У той
час, як протягом 2015–2018 рр. поглинання ПГ лі-
сами становило близько 50 млн т СО2-еквіваленту,
рівень викидів ПГ від сільськогосподарської діяль-
ності на землях коливається від 40 до 48 млн т СО2-
еквіваленту. Хоча поглинання ПГ лісами має досить
стабільний рівень, однак порівняно з 1990 р. воно
знизились на приблизно 20%. Незважаючи на збіль-
шення загальної площі лісів за рахунок лісорозве-
дення, значно збільшились об’єми рубок деревини
(на близько 60%), а також посилились несприятливі
погодні умови (пожежі, хвороби та шкідники), через
які площі загибелі лісів збільшились у 1,5–2 рази.
Викиди ПГ від ріллі та пасовищ значною мірою за-
лежать від практики господарювання та погодних
умов [25].
Значні об’єми внесення органічних та мінера-
льних добрив забезпечувало поглинання ПГ на по-
чатку 90-х років. В 2018 р. органічних добрив було
внесено всього 5% від рівня 1990 р., мінеральних –
близько 88%. Крім цього, значно змінилась струк-
тура культур, що вирощуються. На фоні деякого
збільшення частки зернових, частка технічних куль-
тур (цукрові буряки, льон, конопля) сильно впала (з
близько 35 до 10%). Значно зросла частка олійних
культур (соняшник, ріпак, соя) – з близько 7 до 30%.
Це в свою чергу призвело до зміни тренду – з погли-
нань на рівні 5 млн т СО2-еквіваленту до викидів на
рівні 48 млн т СО2-еквіваленту [24].
За даними Міністерства енергетики та захисту
довкілля України протягом 1990-2018 рр. тренд за-
гальних викидів парникових газів (ПГ) характеризу-
ється наступними ключовими етапами (див. рис. 16)
[24]:
– різке скорочення викидів ПГ у період з
1990 р. до початку 2000-х років, яке було спричи-
нене скороченням виробництва у промисловості та
сільському господарстві внаслідок розпаду СРСР та,
як наслідок, скороченням споживання палива в
енергетиці, відбулася реструктуризація економіки
і почала значно зростати сфера послуг;
– стабілізація та зростання викидів ПГ у період
з початку 2000-х років до 2008 р., що характеризу-
ється зростанням виробництва мінеральної та мета-
лургійної продукції, а також загальним зростанням
економіки, також зросло споживання твердого ви-
О. В. Латишева, Є. О. Підгора, С. В. Касьянюк, В. Е. Візіров
157
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
копного палива в енергетиці, але паралельно було
реалізовано низку заходів з модернізації та енерго-
ефективності в промисловості з метою скорочення
споживання природного газу внаслідок підвищення
ціни на газ з 2006 р.;
– скорочення викидів ПГ на 15 % у 2009 р. по-
рівняно з 2008 р., яке було обумовлено наслідками
світової економічної кризи 2008 р.;
– зростання викидів ПГ у 2010–2013 рр., що ха-
рактеризується загальним відновленням економіки
від наслідків світової кризи 2008 року, також зросло
споживання твердого викопного палива в енерге-
тиці через газовий конфлікт із РФ;
– різке скорочення викидів ПГ у 2014–2015 рр.,
спричинене падінням економіки через анексію АР
Крим та міста Севастополь та також початком бойо-
вих дій у Донецькій та Луганській областях, в яких
зосереджена значна частина промисловості та об’єк-
тів видобування і споживання корисних копалин;
– коливання викидів ПГ у 2016–2018 рр. на
рівні 320–340 млн т СО2-еквіваленту внаслідок ак-
тивної реалізації політики енергоефективності (про-
грама «Теплі кредити» для стимулювання заходів з
енергоефективності в будівлях, заміни газових кот-
лів на котли на біомасі тощо) та поступового приве-
дення тарифів на електроенергію, гарячу воду та
тепло до їх ринкових значень, що зробило низку
енергоефективних заходів економічно привабли-
вими [24].
На підставі аналізу трендів, наведених на
рис. 17, можна зробити висновок про те, що, почи-
наючи з 2015 р., намітився певний розрив (де-кап-
лінг) між поведінкою ВВП та викидами ПГ, тобто
зростання ВВП не супроводжується обов’язковим
зростанням викидів ПГ, як це було у попередні роки.
При цьому залишається пряма залежність викидів
ПГ від загального постачання первинної енергії –
ЗППЕ [24].
Висновки. Отже, в цій роботі розглядається
суть екологічної безпеки та її компонентів (техно-
генної та природної безпеки) як важливих складових
національної безпеки, наочно представлено зміни
параметрів, що їх характеризують. Встановлено, що
складовими екологічної безпеки є природна та тех-
ногенна безпеки або їх поєднання у вигляді при-
родно-техногенної безпеки.
Охарактеризовано завдання та напрями покра-
щення умов забезпечення техногенної та природної
безпеки в системі національної безпеки України.
У процесі дослідження визначено, що еколо-
гічну безпеку розглядають з позицій забезпечення
суспільної безпеки і безпеки для навколишнього
природного середовища.
У статті визначено та охарактеризовано сут-
ність та індикатори оцінювання компонентів еколо-
гічної безпеки – техногенної та природної безпеки в
контексті їх поєднання у вигляді природно-техно-
генної безпеки.
Варто констатувати, що оскільки метою управ-
ління екологічною безпекою фахівці ДСНС України
[18; 20 - 22] зазвичай вважають «створення належ-
них умов для життя суспільства, функціонування
техносфери, самовідтворення природного середо-
вища», то за таким підходом «основними проблем-
ними завданнями для ефективного забезпечення
природно-техногенної безпеки є:
– оцінка рівнів ризику настання тих чи інших
НС на конкретних територіях чи окремих об’єктах;
що передбачає, по-перше, подальшу розробку захо-
дів із зниження ризику до прийнятного рівня, і, по-
друге, розробку сценаріїв реагування на НС в разі їх
настання;
– класифікація об’єктів підвищеної небезпеки
відповідно до рівнів їх ризику, потужності та ото-
чення за ступенем їх небезпечності; класифікація
природних явищ відповідно до рівнів їх настання,
масштабів локалізації в просторі та часі і зони їх
розташування за ступенем небезпеки; класифікація
ситуацій на/та довкола об’єктів підвищеної небез-
пеки та територіях по рівню режиму ситуативного
реагування (повсякденний, підвищеної готовності,
надзвичайної ситуації, надзвичайний стан);
– розробка сценаріїв попереджувальних дій та
дій по ліквідації негативних наслідків відповідно до
рівнів ситуативного реагування на об’єктах та тери-
торіях; розробка нормативно-правової бази управ-
ління екологічною безпекою; розробка економічних
механізмів запобігання та відшкодування збитків
від техногенної та природної небезпеки; форму-
вання матеріальних, фінансових та людських резер-
вів для ситуативного реагування за сценаріями запо-
бігання та ліквідації НС» [18; 20 - 22].
Недарма в цьому контексті пошуку можливості
удосконалення управління екологічною безпекою
основними завданнями покращення умов забезпе-
чення техногенної та природної безпеки визнано:
«аналіз виникнення надзвичайних ситуацій, визна-
чення (поліпшення) заходів щодо реагування та
зменшення матеріальних втрат; удосконалення сис-
теми забезпечення техногенної та природної без-
пеки шляхом удосконалення нормативно-правової
бази; оптимізація структури та розмежування відпо-
відальності органів управління з питань цивільного
захисту; забезпечення техногенної та природної без-
пеки на основі досвіду зарубіжних країн тощо» [25;
26 с. 42].
У контексті означеного вище завдання аналізу
виникнення надзвичайних ситуацій у подальших до-
слідженнях планується розробити моделі можливих
сценаріїв змін індикаторів техногенної та природної
безпеки (побудувати трендові моделі). Для цього
варто обирати теоретико-методологічний підхід на-
уково-дослідного інституту цивільного захисту
ДСНС України, згідно якого необхідною складовою
оцінювання техногенної та природної безпеки є ана-
ліз наслідків ДТП, аналіз аварійності та травма-
О. В. Латишева, Є. О. Підгора, С. В. Касьянюк, В. Е. Візіров
158
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
тизму, динаміки виникнення надзвичайних ситуа-
цій, як основних складових від загальної кількості
надзвичайних ситуацій, а також додатково варто
оцінювати параметри екологічного стану в країні.
Пропонується також надалі побудувати економет-
ричні моделі динаміки для складання прогнозів еко-
логічних чинників національної безпеки країни, які
дозволяють дослідити тенденцію процесу забезпе-
чення екологічної безпеки, встановити періодич-
ність його коливань та можливі непередбачувані
впливи екзогенних факторів.
Оскільки отримані значення того чи іншого по-
казника екологічної безпеки у своїх змінах у побу-
дованих моделях відображають хід розвитку до-
сліджуваного явища в екологічному аспекті забезпе-
чення національної безпеки країни, то ці значення,
зокрема, можуть використовуватись для обґрунту-
вання (або заперечення) різних моделей програм
екологічно спрямованого (екологічно збалансова-
ного) розвитку в країні.
Література
1. Про основи національної безпеки України: За-
кон України від 19.06. 2003 р. №964-IV. URL: http://za-
kon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=964-15.
2. Про Основні засади (стратегію) державної екологі-
чної політики України на період до 2030 року: Закон
України від 28.02.2019 р. №2697-VIII. URL: https:
//ips.ligazakon.net/document/view/t192697? an=1. 3. Про
Основні засади (стратегію) державної екологічної по-
літики України на період до 2020 року: Закон України
від 21.12.2010 р. № 2818-VI. URL: http://zakon3.
rada.gov.ua/laws/show/ 2818-17. 4. Про охорону навко-
лишнього природного середовища: Закон України від
25 черв. 1991 р. № 1264-XII [із змінами та доп., внесе-
ними законами України]. URL: http://www.rada.gov. ua.
5. Про Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020»:
Указ Президента України від 12 січня 2015 року
№ 5/2015. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/
5/2015. 6. Аветисян В.Г., Сенчихін Ю. М., Кулаков
С.В., Куліш Ю.О., Тригуб В.В. Організація аварійно-
рятувальних робіт: підручник / за заг. ред. В. П. Садко-
вого. Харків 2009. URL: https://nuczu.edu.ua/im-
ages/menu/it-tehnologii/publish/9700.html. 7. Козаченко
Т. П. Загрози екологічної безпеки в системі національ-
ної безпеки України. Наукові праці Чорноморського
державного університету імені Петра Могили ком-
плексу "Києво-Могилянська академія". Серія : Дер-
жавне управління. 2016. Т. 281, Вип. 269. С. 92-98.
URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdu_2016_281_ 269_
16. 8. Горбулін В.П., Качинський А. Б. Системнокон-
цептуальні засади стратегії національної безпеки
України : монографія. Київ : ДП «НВЦ «Євроатлан-
тикінформ», 2007. 592 с. 9. Дудюк В. С., Гобела В. В.
Теоретичні підходи до визначення поняття екологічної
безпеки. Науковий вісник НЛТУ України. 2015.
Вип. 25.5. С. 130-135. URL: https://nv.nltu.edu.ua/Ar-
chive/2015/25_5/23.pdf. 10. Краснова И.О. Экологиче-
ская безопасность как правовая категория. LEX RUS-
SICA. 2014. №5. С. 543–555. URL: http://lexrussica.ru/
articles/article_49.html. 11. Качинський А.Б., Єгоров
Ю.В Екологічна безпека України: системні принципи
та методи її формалізації. Національна безпека: укра-
їнський вимір. 2009. №4 (23). С. 71–79. 12. Махмуд
А.А. Екологічна безпека як предмет політики міжнаро-
дного співробітництва. Автореферат на здобуття нау-
кового ступеня кандидата політичних наук. НАН Укра-
їни. Інститут держави і права ім. В.М.Корецького.
Київ, 2000. 16 с. URL: http://disser.com.ua/ contents/
17414.html 13. Омаров А.Е. Екологічна безпека як
чинник національної безпеки держави. Вісник Націо-
нального університету цивільного захисту України.
Вип.2(5). 2016. С.132 – 141. URL: https://nuczu.edu.ua/
sciencearchive/ PublicAdministration/ vol5/visnyk_ nu-
czu_19_2016_2. 14. Хіміч О. Екологічна безпека як еле-
мент національної безпеки. Право України. 2002.
№11. С.47. 15. Хвесик М.А., Степаненко А.В., Оби-
ход Г. О. та ін. Екологічна і природно-техногенна без-
пека України в регіональному вимірі: монографія / за
наук. ред. д.е.н., проф., академіка НААН України М.А.
Хвесика. Київ: ДУ “Інститут економіки природокори-
стування та сталого розвитку НАН Україниˮ, 2014.
340 с. 16. Соціально-економічний потенціал сталого
розвитку України та її регіонів: національна доповідь /
за ред. акад. НАН України Е.М. Лібанової, акад. НААН
України М.А. Хвесика. Київ: ДУ ІЕПСР НАНУ, 2014.
776 с. 17. Александров І.О. та ін. Стратегія сталого ро-
звитку регіону: монографія / за заг. ред. д-ра екон. наук
І.О. Александрова; НАН України. Донецьк: Вид-во Ін-
та економ. пром-сті, 2010. 204 с. 18. Аналітичний
огляд стану техногенної та природної безпеки в Укра-
їні за 2017 рік. Український науково-дослідний інсти-
тут цивільного захисту ДСНС України; колектив авто-
рів під кер. Євдіна О.М., Коваленко В.В., Кропивни-
цького В.С., Київ. 2018, 345 с. URL: https:
//www.dsns.gov.ua/ua/Analitichniy-oglyad-stanu-tehnoge
nnoyi-ta-prirodnoyi-bezpeki-v--Ukrayini-za-2015-
rik.html. 19. Шпильовий І.М. Державне регулювання
у сфері природно-техногенної безпеки України: авто-
реферат дисертації на здобуття наук.ступеня канд.
наук з держ. управління зі спец. 25.00.02 / Національна
академія державного управління при Президентові
України. Київ. 2008. 23 с. URL: http://academy.gov.ua/
NMKD/library_nadu/Avtoreferat/ae05d85b-eea2-494d-9f
95-830c4d2c5654.pdf. 20. Стан техногенної та природ-
ної безпеки в Україні. Офіційний сайт ДСНС України.
URL: https://www.dsns.gov.ua. 21. Показники надзви-
чайних ситуацій: аналітичні та статистичні дані. Офі-
ційний сайт ДСНС України. URL: https://www.dsns.
gov.ua/files/prognoz/report/2018/rozdil1.pdf. 22. Небез-
печні явища природного характеру та заходи щодо
зменшення їх негативних наслідків: аналітичні дані.
Офіційний сайт ДСНС України. URL: https:
//www.dsns. gov.ua/files/prognoz/report/2018/rozdil2.pdf.
23. Статистичні дані Державного управління статис-
тики: офіційний сайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
24. Проєкт Національного кадастру антропогенних
викидів із джерел та абсорбції поглиначами парнико-
вих газів в Україні за 1990-2018 роки (англійською мо-
вою відповідно до вимог Секретаріату Рамкової конве-
нції ООН про зміну клімату) для публічного ознайом-
лення та отримання зауважень і пропозицій: за даними
офіційного сайту Мінекоенерго від 25.03.2020 р. URL:
О. В. Латишева, Є. О. Підгора, С. В. Касьянюк, В. Е. Візіров
159
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
https://menr.gov.ua/news/34928.html. 25. Віктор Джи-
гар. Зарубіжний досвід забезпечення екологічної без-
пеки на територіях, що зазнали радіаційного впливу в
результаті техногенних катастроф,та перспективи його
застосування в Україні. URL: irbis-nbuv.gov.ua › cgiir-
bis_64. 26. Капля А.С, Чубань В.С., Снісар О.Г. Удо-
сконалення державного управління систем запобігання
і реагування на надзвичайні ситуації в Україні з вико-
ристанням досвіду зарубіжних країн: проблеми та пер-
спективи. Пожежна безпека: теорія і практика. Вип.
№14. 2013, С. 39-46 URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/
Pbtp_2013_14_9. 27. Харазішвілі Ю.М., Шевченко
А.І. Стратегічні сценарії сталого розвитку залізнич-
ного транспорту України з позицій економічної без-
пеки. Економічний вісник Донбасу. 2017. № 1(47). С.67-
76. 28. Ляшенко В.І., Харазішвілі Ю.М. Стратегічні
сценарії структурного розвитку промислових регіонів
України. Вісник економічної науки України. 2016. № 2
(31). С.113-126. 29. Харазішвілі Ю.М. Стан та страте-
гічні орієнтири інвестиційно-інноваційної безпеки Ук-
раїни. Вісник економічної науки України. 2015. №2.
С. 108-112. 30. Харазішвілі Ю.М. Системна безпека
сталого розвитку: інструментарій оцінки, резерви та
стратегічні сценарії реалізації: монографія / НАН Ук-
раїни, Ін-т економіки пром.-сті. Київ, 2019. 304 с.
References
1. Pro osnovy natsionalnoi bezpeky Ukrainy: Zakon
Ukrainy vid 19.06. 2003 r. №964-IV [On the foundations
of national security of Ukraine: Law of Ukraine of 19.06.
2003 №964-IV]. Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua/
cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=964-15 [in Ukrainian].
2. Pro Osnovni zasady (stratehiiu) derzhavnoi
ekolohichnoi polityky Ukrainy na period do 2030 roku:
Zakon Ukrainy vid 28.02.2019 r. №2697-VIII [On the
Basic Principles (Strategy) of the State Environmental Pol-
icy of Ukraine for the Period up to 2030: Law of Ukraine
of February 28, 2019 №2697-VIII]. Retrieved from https:
//ips.ligazakon.net/document/view/t192697?an=1 [in
Ukrainian].
3. Pro Osnovni zasady (stratehiiu) derzhavnoi
ekolohichnoi polityky Ukrainy na period do 2020 roku:
Zakon Ukrainy vid 21.12.2010 r. № 2818-VI [On the Basic
Principles (Strategy) of the State Environmental Policy of
Ukraine for the period up to 2020: Law of Ukraine of
21.12.2010 № 2818-VI]. Retrieved from http://zakon3.
rada.gov.ua/laws/show/ 2818-17 [in Ukrainian].
4. Pro okhoronu navkolyshnoho pryrodnoho seredo-
vyshcha: Zakon Ukrainy vid 25 cherv. 1991 r. № 1264-XII
(iz zminamy ta dop., vnesenymy zakonamy Ukrainy) [On
environmental protection: Law of Ukraine of June 25. 1991
№ 1264-XII (as amended and supplemented by the laws of
Ukraine)]. Retrieved from http://www.rada.gov.ua [in
Ukrainian].
5. Pro Stratehiiu staloho rozvytku «Ukraina – 2020»:
Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 12 sichnia 2015 roku №
5/2015 [On the Strategy of Sustainable Development
"Ukraine - 2020": Decree of the President of Ukraine of
January 12, 2015 № 5/2015]. Retrieved from http:
//zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ 5/2015 [in Ukrainian].
6. Avetysian V.H., Senchykhin Yu. M., Kulakov
S.V., Kulish Yu.O., Tryhub V.V. (2009). Orhanizatsiia
avariino-riatuvalnykh robit [Organization of emergency
rescue operations]. Kharkiv. Retrieved from https://nu-
czu.edu.ua/images/menu/it-tehnologii/publish/9700.html
[in Ukrainian].
7. Kozachenko T. P. (2016). Zahrozy ekolohichnoi
bezpeky v systemi natsionalnoi bezpeky Ukrainy [Threats
of ecological safety in the system of national security of
Ukraine]. Naukovi pratsi Chornomorskoho derzhavnoho
universytetu imeni Petra Mohyly kompleksu "Kyievo-
Mohylianska akademiia". Seriia : Derzhavne upravlinnia
– Scientific works of the Petro Mohyla Black Sea State Uni-
versity of the Kyiv-Mohyla Academy complex. Series: Pub-
lic Administration, Vol. 281, Issue 369, рр. 92-98.
Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdu_2016_
281_269_16 [in Ukrainian].
8. Horbulin V.P., Kachynskyi A. B. (2007). System-
nokontseptualni zasady stratehii natsionalnoi bezpeky
Ukrainy [Systemnoconceptual principles of national secu-
rity strategy of Ukraine]. Kyiv, Euroatlanticinform Re-
search and Production Center [in Ukrainian].
9. Dudiuk V. S., Hobela V. V. (2015). Teoretychni
pidkhody do vyznachennia poniattia ekolohichnoi bezpeky
[Theoretical approaches to the definition of environmental
safety]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy – Scientific Bulle-
tin of NLTU of Ukraine, Issue 25.5, рр. 130-135. Retrieved
from https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2015/25_5/23.pdf [in
Ukrainian].
10. Krasnova I.O. (2014). Ekologicheskaya bezopas-
nost' kak pravovaya kategoriya [Environmental safety as a
legal category]. LEX RUSSICA, 5, рр. 543–555. Retrieved
from http://lexrussica.ru/ articles/article_49.html [in
Russian].
11. Kachynskyi A.B., Yehorov Yu.V (2009). Ekolo-
hichna bezpeka Ukrainy: systemni pryntsypy ta metody yii
formalizatsii [Ecological safety of Ukraine: system princi-
ples and methods of its formalization]. Natsionalna
bezpeka: ukrainskyi vymir – National security: the Ukrain-
ian dimension, 4 (23), рр. 71–79 [in Ukrainian].
12. Makhmud A.A. (2000). Ekolohichna bezpeka yak
predmet polityky mizhnarodnoho spivrobitnytstva [Envi-
ronmental security as a subject of international cooperation
policy]. Candidate’s thesis. Kyiv, Institute of State and
Law V.M. Koretsky of NAS of Ukraine. Retrieved from
http://disser.com.ua/ contents/ 17414.html [in Ukrainian].
13. Omarov A.E. (2016). Ekolohichna bezpeka yak
chynnyk natsionalnoi bezpeky derzhavy [Ecological secu-
rity as a factor of national security of the state]. Visnyk
Natsionalnoho universytetu tsyvilnoho zakhystu Ukrainy –
Bulletin of the National University of Civil Defense of
Ukraine, Issue 2 (5), рр. 132 - 141. Retrieved from
https://nuczu.edu.ua/ sciencearchive/ PublicAdministra-
tion/ vol5/visnyk_ nuczu_19_2016_2 [in Ukrainian].
14. Khimich O. (2002). Ekolohichna bezpeka yak
element natsionalnoi bezpeky [Ecological security as an el-
ement of national security]. Pravo Ukrainy – Law of
Ukraine, 11, р. 47 [in Ukrainian].
15. Khvesyk M.A., Stepanenko A.V., Obykhod H. O.
et al. (2014). Ekolohichna i pryrodno-tekhnohenna bez-
peka Ukrainy v rehionalnomu vymiri [Ecological and nat-
ural-technogenic safety of Ukraine in the regional dimen-
sion]. Kyiv, State Institution “Institute of Environmental
О. В. Латишева, Є. О. Підгора, С. В. Касьянюк, В. Е. Візіров
160
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
Economics and Sustainable Development of the National
Academy of Sciences of Ukraine” [in Ukrainian].
16. Libanovа E.M., Khvesyk M.A. (Eds.). (2014).
Sotsialno-ekonomichnyi potentsial staloho rozvytku
Ukrainy ta yii rehioniv [Socio-economic potential of sus-
tainable development of Ukraine and its regions]. Kyiv, SI
IEPSR NASU [in Ukrainian].
17. Aleksandrov I.O. et al. (2010). Stratehiia staloho
rozvytku rehionu [Strategy of sustainable development of
the region]. Donetsk, IIE of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
18. Yevdin O.M., Kovalenko V.V., Kropyvnytskіі
V.S. et al. (2018). Analitychnyi ohliad stanu tekhnohennoi
ta pryrodnoi bezpeky v Ukraini za 2017 rik [Analytical re-
view of the state of technogenic and natural security in
Ukraine in 2017]. Kyiv, Ukrainian Research Institute of
Civil Defense of the SES of Ukraine. Retrieved from https:
//www.dsns.gov.ua/ua/Analitichniy-oglyad-stanu-
tehnogennoyi-ta-prirodnoyi-bezpeki-v--Ukrayini-za-
2015-rik.html [in Ukrainian].
19. Shpylovyi I.M. (2008). Derzhavne rehuliuvannia u
sferi pryrodno-tekhnohennoi bezpeky Ukrainy [State regu-
lation in the field of natural and man-made safety of
Ukraine]. Candidate’s thesis. Kyiv, National Academy of
Public Administration under the President of Ukraine.
Retrieved from http://academy.gov.ua/NMKD/library_nad
u/Avtoreferat/ae05d85b-eea2-494d-9f 95-830c4d2c56 54.
pdf [in Ukrainian].
20. Stan tekhnohennoi ta pryrodnoi bezpeky v Ukraini
[The state of man-made and natural security in Ukraine]. Of-
ficial site of the SES of Ukraine. Retrieved from https:
//www.dsns.gov.ua [in Ukrainian].
21. Pokaznyky nadzvychainykh sytuatsii: analitychni
ta statystychni dani [Emergency indicators: analytical and
statistical data]. Official site of the SES of Ukraine.
Retrieved from https://www.dsns. gov.ua/files/prognoz/re-
port/2018/rozdil1.pdf [in Ukrainian].
22. Nebezpechni yavyshcha pryrodnoho kharakteru
ta zakhody shchodo zmenshennia yikh nehatyvnykh
naslidkiv: analitychni dani [Dangerous phenomena of nat-
ural nature and measures to reduce their negative conse-
quences: analytical data]. Official site of the SES of
Ukraine. Retrieved from https://www.dsns. gov.ua/files/
prognoz/report/2018/rozdil2.pdf [in Ukrainian].
23. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State
Statistics Service of Ukraine]. (n.d.). ukrstat.gov.ua.
Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
24. Proiekt Natsionalnoho kadastru antropohennykh
vykydiv iz dzherel ta absorbtsii pohlynachamy parnyko-
vykh haziv v Ukraini za 1990-2018 roky (anhliiskoiu
movoiu vidpovidno do vymoh Sekretariatu Ramkovoi
konventsii OON pro zminu klimatu) dlia publichnoho
oznaiomlennia ta otrymannia zauvazhen i propozytsii: za
danymy ofitsiinoho saitu Minekoenerho vid 25.03.2020 r.
[Draft National Inventory of Anthropogenic Emissions
from Sources and Absorption by Greenhouse Gas Absorb-
ers in Ukraine for 1990-2018 (in English in accordance
with the requirements of the Secretariat of the UN Frame-
work Convention on Climate Change) for public acquain-
tance and receipt of comments and suggestions: according
to the official website of the Ministry of Energy dated
25.03.2020]. Retrieved from https://menr.gov.ua/news/
34928.html.
25. Viktor Dzhyhar. Zarubizhnyi dosvid zabezpe-
chennia ekolohichnoi bezpeky na terytoriiakh, shcho
zaznaly radiatsiinoho vplyvu v rezultati tekhnohennykh
katastrof,ta perspektyvy yoho zastosuvannia v Ukraini
[Foreign experience in ensuring environmental safety in ar-
eas affected by radiation as a result of man-made disasters,
and prospects for its application in Ukraine]. Retrieved
from irbis-nbuv.gov.ua › cgiirbis_64 [in Ukrainian].
26. Kaplia A.S, Chuban V.S., Snisar O.H. (2013).
Udoskonalennia derzhavnoho upravlinnia system zapobi-
hannia i reahuvannia na nadzvychaini sytuatsii v Ukraini z
vykorystanniam dosvidu zarubizhnykh krain: problemy ta
perspektyvy [Improving public administration of emer-
gency prevention and response systems in Ukraine using
the experience of foreign countries: problems and pro-
spects]. Pozhezhna bezpeka: teoriia i praktyka – Fire
safety: theory and practice, Issue 14, рр. 39-46 [in
Ukrainian].
27. Kharazishvili Yu.M., Shevchenko A.I. (2017).
Stratehichni stsenarii staloho rozvytku zaliznychnoho
transportu Ukrainy z pozytsii ekonomichnoi bezpeky
[Strategic scenarios of sustainable development of railway
transport of Ukraine from the standpoint of economic se-
curity]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald
of the Donbas, 1(47), рр. 67-76 [in Ukrainian].
28. Liashenko V.I., Kharazishvili Yu.M. (2016).
Stratehichni stsenarii strukturnoho rozvytku promyslovykh
rehioniv Ukrainy [Strategic scenarios of structural devel-
opment of industrial regions of Ukraine]. Visnyk
ekonomichnoi nauky Ukrainy – Bulletin of Economic
Science of Ukraine, 2 (31), рр. 113-126 [in Ukrainian].
29. Kharazishvili Yu.M. (2015). Stan ta stratehichni
oriientyry investytsiino-innovatsiinoi bezpeky Ukrainy
[Status and strategic guidelines of investment and innova-
tion security of Ukraine]. Visnyk ekonomichnoi nauky
Ukrainy – Bulletin of Economic Science of Ukraine, 2, рр.
108-112 [in Ukrainian].
30. Kharazishvili Yu.M. (2019). Systemna bezpeka
staloho rozvytku: instrumentarii otsinky, rezervy ta
stratehichni stsenarii realizatsii [System security of sus-
tainable development: assessment tools, reserves and stra-
tegic implementation scenarios]. Kyiv, IIE of NAS of
Ukraine [in Ukrainian].
Латишева О. В., Підгора Є. О., Касьянюк С. В.,
Візіров В. Е. Природно-техногенна безпека та еко-
логічна безпека: суть, індикатори оцінювання, роль
у формуванні стратегії національної безпеки дер-
жави
У даній статті розглядається суть екологічної без-
пеки та її компонентів (техногенної та природної без-
пеки) як важливих складових національної безпеки,
наочно представлено зміни параметрів, що їх характе-
ризують. Проведено аналіз сутності понять «еколо-
гічна безпека», «техногенна безпека», «природна без-
пека». Встановлено, що складовими екологічної без-
пеки є природна та техногенна безпеки або їх поєд-
нання у вигляді природно-техногенної безпеки. Оха-
рактеризовані завдання та напрями покращення умов
забезпечення техногенної та природної безпеки в сис-
темі національної безпеки України.
О. В. Латишева, Є. О. Підгора, С. В. Касьянюк, В. Е. Візіров
161
Економічний вісник Донбасу № 1(59), 2020
Визначено проблемні місця у змінах параметрів
екологічної безпеки (окремо індикаторів техногенної
та природної безпеки) в Україні та запропоновано
шляхи їх вирішення. У статті визначено, що екологічну
безпеку розглядають з позицій забезпечення суспіль-
ної безпеки і безпеки для навколишнього природного
середовища. У статті визначено та охарактеризовано
сутність та індикатори оцінювання компонентів еколо-
гічної безпеки – техногенної та природної безпеки в
контексті їх поєднання у вигляді природно-техноген-
ної безпеки. Окреслена специфіка їх оцінювання. Про-
аналізовано зміни параметрів екологічної безпеки (ок-
ремо індикаторів техногенної та природної безпеки) за
останній проміжок часу. Запропоновано надалі вико-
ристати ці дані для моделі прогнозу стану екологічної
безпеки на майбутні періоди. Представлено інформа-
цію щодо завдань та можливостей ефективного забез-
печення природно-техногенної безпеки. Запропоно-
вано у подальших дослідженнях розробити моделі сце-
наріїв розвитку з урахуванням специфіки змін індика-
торів забезпечення техногенної та природної безпеки.
Ключові слова: безпека, стратегія, національна
безпека, система національної безпеки, екологічна без-
пека, техногенна безпека, природна безпека, природ-
но-техногенна безпека, показники надзвичайних ситу-
ацій.
Latysheva O., Pidhora Ye., Kasianiuk S.,Vizi-
rov V. Natural and Technological Safety and Environ-
mental Safety: the Essence, Indicators of Assessment,
the Role in the Formation of the National Security
Strategy of the State
This article examines the essence of environmental
security and its components (technogenic and natural secu-
rity) as important components of national security, and pre-
sents the changes in the parameters that characterize them.
The analysis of the essence of the concepts of "ecological
safety", "technogenic safety", "natural security". It is estab-
lished that the components of ecological safety are natural
and technogenic safety or their combination in the form of
natural and technogenic safety. The tasks and directions of
improvement of conditions of providing technogenic and
natural security in the national security system of Ukraine
are characterized. Problem in the changes of environmental
safety parameters (individually anthropogenic and natural
safety indicators) in Ukraine are identified and ways of
their solution are suggested.
The article determines that environmental security is
considered from the point of view of ensuring public safety
and security for the environment. The article defines and
characterizes the nature and indicators of the assessment of
the components of ecological safety - technogenic and na-
tural safety in the context of their combination in the form
of natural and technogenic safety. The specifics of their
evaluation are outlined. Changes in environmental safety
parameters (individually anthropogenic and natural safety
indicators) have been analyzed recently. It is suggested to
further use this data for a model of forecasting environmen-
tal safety for future periods. Information on the tasks and
possibilities of effective provision of natural-technogenic
safety is presented. It is proposed in further studies to de-
velop models of development scenarios, taking into ac-
count the specificity of changes in indicators of technolo-
gical and natural security.
Keywords: security, strategy, national security, na-
tional security system, ecological safety, technogenic
safety, natural security, natural-technogenic safety, indica-
tors of emergency situations.
Латышева Е. В., Подгора Е. А., Касьянюк С. В.,
Визиров В. Э. Природно-техногенная безопасность
и экологическая безопасность: сущность, индика-
торы оценивания, роль в формировании стратегии
национальной безопасности государства
В данной статье рассматривается суть экологиче-
ской безопасности и ее компонентов (техногенной и
природной безопасности) как важной составляющей
национальной безопасности, наглядно представлены
изменения параметров, ее характеризующих. Прове-
ден анализ, позволяющий рассмотреть сущность поня-
тий «экологическая безопасность», «техногенная без-
опасность», «естественная безопасность». Установ-
лено, что составляющими экологической безопасности
являются естественная и техногенная безопасности
или их сочетание в виде природно-техногенной без-
опасности. Охарактеризованы задачи и направления
улучшения условий техногенной и природной безопас-
ности в системе национальной безопасности Украины.
Определены проблемные направления в измене-
ниях параметров экологической безопасности (от-
дельно индикаторов техногенной и природной без-
опасности) в Украине и предложены пути их решения.
В статье определено, что экологическую безопасность
рассматривают с позиций обеспечения общественной
безопасности и безопасности для окружающей среды.
В статье определены и охарактеризованы сущность и
индикаторы оценки компонентов экологической без-
опасности – техногенной и природной безопасности в
контексте их сочетания в виде природно-техногенной
безопасности. Обозначена специфика их оценки. Про-
анализированы изменения параметров экологической
безопасности (отдельно индикаторов техногенной и
природной безопасности) за последнее время. Предло-
жено в дальнейшем использовать эти данные для мо-
дели прогноза состояния экологической безопасности
на будущие периоды. Представлена информация о за-
дачах и возможностях эффективного обеспечения при-
родно-техногенной безопасности. Предложено в даль-
нейших исследованиях разработать модели сценариев
развития с учетом специфики изменений индикаторов
техногенной и природной безопасности.
Ключевые слова: безопасность, стратегия, нацио-
нальная безопасность, система национальной безопас-
ности, экологическая безопасность, техногенная без-
опасность, естественная безопасность, природно-тех-
ногенной безопасности, показатели чрезвычайных си-
туаций.
Стаття надійшла до редакції 05.02.2020
Прийнято до друку 20.02.2020
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-170212 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:40:33Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Латишева, О.В. Підгора, Є.О. Касьянюк, С.В. Візіров, В.Е. 2020-07-07T17:37:16Z 2020-07-07T17:37:16Z 2020 Природно-техногенна безпека та екологічна безпека: суть, індикатори оцінювання, роль у формуванні стратегії національної безпеки держави / О.В. Латишева, Є.О. Підгора, С.В. Касьянюк, В.Е. Візіров // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 1 (59). — С. 145-161. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 1817-3772 doi: 10.12958/1817-3772-2020-1(59)-145-161 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170212 330.338: 351.746.1: 502/504(477) У даній статті розглядається суть екологічної безпеки та її компонентів (техногенної та природної безпеки) як важливих складових національної безпеки, наочно представлено зміни параметрів, що їх характеризують. Проведено аналіз сутності понять «екологічна безпека», «техногенна безпека», «природна безпека». Встановлено, що складовими екологічної безпеки є природна та техногенна безпеки або їх поєднання у вигляді природно-техногенної безпеки. Охарактеризовані завдання та напрями покращення умов забезпечення техногенної та природної безпеки в системі національної безпеки України. 
 Визначено проблемні місця у змінах параметрів екологічної безпеки (окремо індикаторів техногенної та природної безпеки) в Україні та запропоновано шляхи їх вирішення. У статті визначено, що екологічну безпеку розглядають з позицій забезпечення суспільної безпеки і безпеки для навколишнього природного середовища. У статті визначено та охарактеризовано сутність та індикатори оцінювання компонентів екологічної безпеки – техногенної та природної безпеки в контексті їх поєднання у вигляді природно-техногенної безпеки. Окреслена специфіка їх оцінювання. Проаналізовано зміни параметрів екологічної безпеки (окремо індикаторів техногенної та природної безпеки) за останній проміжок часу. Запропоновано надалі використати ці дані для моделі прогнозу стану екологічної безпеки на майбутні періоди. Представлено інформацію щодо завдань та можливостей ефективного забезпечення природно-техногенної безпеки. Запропоновано у подальших дослідженнях розробити моделі сценаріїв розвитку з урахуванням специфіки змін індикаторів забезпечення техногенної та природної безпеки. В данной статье рассматривается суть экологической безопасности и ее компонентов (техногенной и природной безопасности) как важной составляющей национальной безопасности, наглядно представлены изменения параметров, ее характеризующих. Проведен анализ, позволяющий рассмотреть сущность понятий «экологическая безопасность», «техногенная безопасность», «естественная безопасность». Установлено, что составляющими экологической безопасности являются естественная и техногенная безопасности или их сочетание в виде природно-техногенной безопасности. Охарактеризованы задачи и направления улучшения условий техногенной и природной безопасности в системе национальной безопасности Украины. 
 Определены проблемные направления в изменениях параметров экологической безопасности (отдельно индикаторов техногенной и природной безопасности) в Украине и предложены пути их решения. В статье определено, что экологическую безопасность рассматривают с позиций обеспечения общественной безопасности и безопасности для окружающей среды. В статье определены и охарактеризованы сущность и индикаторы оценки компонентов экологической безопасности – техногенной и природной безопасности в контексте их сочетания в виде природно-техногенной безопасности. Обозначена специфика их оценки. Проанализированы изменения параметров экологической безопасности (отдельно индикаторов техногенной и природной безопасности) за последнее время. Предложено в дальнейшем использовать эти данные для модели прогноза состояния экологической безопасности на будущие периоды. Представлена информация о задачах и возможностях эффективного обеспечения природно-техногенной безопасности. Предложено в дальнейших исследованиях разработать модели сценариев развития с учетом специфики изменений индикаторов техногенной и природной безопасности. This article examines the essence of environmental security and its components (technogenic and natural security) as important components of national security, and presents the changes in the parameters that characterize them. The analysis of the essence of the concepts of "ecological safety", "technogenic safety", "natural security". It is established that the components of ecological safety are natural and technogenic safety or their combination in the form of natural and technogenic safety. The tasks and directions of improvement of conditions of providing technogenic and natural security in the national security system of Ukraine are characterized. Problem in the changes of environmental safety parameters (individually anthropogenic and natural safety indicators) in Ukraine are identified and ways of their solution are suggested. 
 The article determines that environmental security is considered from the point of view of ensuring public safety and security for the environment. The article defines and characterizes the nature and indicators of the assessment of the components of ecological safety - technogenic and natural safety in the context of their combination in the form of natural and technogenic safety. The specifics of their evaluation are outlined. Changes in environmental safety parameters (individually anthropogenic and natural safety indicators) have been analyzed recently. It is suggested to further use this data for a model of forecasting environmental safety for future periods. Information on the tasks and possibilities of effective provision of natural-technogenic safety is presented. It is proposed in further studies to develop models of development scenarios, taking into account the specificity of changes in indicators of technological and natural security. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Безпека довкілля Природно-техногенна безпека та екологічна безпека: суть, індикатори оцінювання, роль у формуванні стратегії національної безпеки держави Природно-техногенная безопасность и экологическая безопасность: сущность, индикаторы оценивания, роль в формировании стратегии национальной безопасности государства Natural and Technological Safety and Environmental Safety: the Essence, Indicators of Assessment, the Role in the Formation of the National Security Strategy of the State Article published earlier |
| spellingShingle | Природно-техногенна безпека та екологічна безпека: суть, індикатори оцінювання, роль у формуванні стратегії національної безпеки держави Латишева, О.В. Підгора, Є.О. Касьянюк, С.В. Візіров, В.Е. Безпека довкілля |
| title | Природно-техногенна безпека та екологічна безпека: суть, індикатори оцінювання, роль у формуванні стратегії національної безпеки держави |
| title_alt | Природно-техногенная безопасность и экологическая безопасность: сущность, индикаторы оценивания, роль в формировании стратегии национальной безопасности государства Natural and Technological Safety and Environmental Safety: the Essence, Indicators of Assessment, the Role in the Formation of the National Security Strategy of the State |
| title_full | Природно-техногенна безпека та екологічна безпека: суть, індикатори оцінювання, роль у формуванні стратегії національної безпеки держави |
| title_fullStr | Природно-техногенна безпека та екологічна безпека: суть, індикатори оцінювання, роль у формуванні стратегії національної безпеки держави |
| title_full_unstemmed | Природно-техногенна безпека та екологічна безпека: суть, індикатори оцінювання, роль у формуванні стратегії національної безпеки держави |
| title_short | Природно-техногенна безпека та екологічна безпека: суть, індикатори оцінювання, роль у формуванні стратегії національної безпеки держави |
| title_sort | природно-техногенна безпека та екологічна безпека: суть, індикатори оцінювання, роль у формуванні стратегії національної безпеки держави |
| topic | Безпека довкілля |
| topic_facet | Безпека довкілля |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170212 |
| work_keys_str_mv | AT latiševaov prirodnotehnogennabezpekataekologíčnabezpekasutʹíndikatoriocínûvannârolʹuformuvannístrategíínacíonalʹnoíbezpekideržavi AT pídgoraêo prirodnotehnogennabezpekataekologíčnabezpekasutʹíndikatoriocínûvannârolʹuformuvannístrategíínacíonalʹnoíbezpekideržavi AT kasʹânûksv prirodnotehnogennabezpekataekologíčnabezpekasutʹíndikatoriocínûvannârolʹuformuvannístrategíínacíonalʹnoíbezpekideržavi AT vízírovve prirodnotehnogennabezpekataekologíčnabezpekasutʹíndikatoriocínûvannârolʹuformuvannístrategíínacíonalʹnoíbezpekideržavi AT latiševaov prirodnotehnogennaâbezopasnostʹiékologičeskaâbezopasnostʹsuŝnostʹindikatoryocenivaniârolʹvformirovaniistrategiinacionalʹnoibezopasnostigosudarstva AT pídgoraêo prirodnotehnogennaâbezopasnostʹiékologičeskaâbezopasnostʹsuŝnostʹindikatoryocenivaniârolʹvformirovaniistrategiinacionalʹnoibezopasnostigosudarstva AT kasʹânûksv prirodnotehnogennaâbezopasnostʹiékologičeskaâbezopasnostʹsuŝnostʹindikatoryocenivaniârolʹvformirovaniistrategiinacionalʹnoibezopasnostigosudarstva AT vízírovve prirodnotehnogennaâbezopasnostʹiékologičeskaâbezopasnostʹsuŝnostʹindikatoryocenivaniârolʹvformirovaniistrategiinacionalʹnoibezopasnostigosudarstva AT latiševaov naturalandtechnologicalsafetyandenvironmentalsafetytheessenceindicatorsofassessmenttheroleintheformationofthenationalsecuritystrategyofthestate AT pídgoraêo naturalandtechnologicalsafetyandenvironmentalsafetytheessenceindicatorsofassessmenttheroleintheformationofthenationalsecuritystrategyofthestate AT kasʹânûksv naturalandtechnologicalsafetyandenvironmentalsafetytheessenceindicatorsofassessmenttheroleintheformationofthenationalsecuritystrategyofthestate AT vízírovve naturalandtechnologicalsafetyandenvironmentalsafetytheessenceindicatorsofassessmenttheroleintheformationofthenationalsecuritystrategyofthestate |