Інтродукція та охорона ex situ флористичного різноманіття Кавказу в Україні

Інтродукція та охорона ex situ флористичного різноманіття Кавказу в Україні

Важливим аспектом охорони рослин ex situ є моделювання популяцій рідкісних та зникаючих видів у штучно створених фітоценозах. У Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України в 1949 р. С.С. Харкевичем була закладена ботаніко-географічна ділянка “Кавказ”. У наш час вона є найбільшим осе...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2020
Автори: Мельник, В.І., Діденко, С.Я.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2020
Назва видання:Доповіді НАН України
Теми:
Біологія
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170265
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Інтродукція та охорона ex situ флористичного різноманіття Кавказу в Україні / В.І. Мельник, С.Я. Діденко // Доповіді Національної академії наук України. — 2020. — № 1. — С. 79-88. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-170265
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1702652025-02-10T00:06:58Z Інтродукція та охорона ex situ флористичного різноманіття Кавказу в Україні Introduction and protection ex situ of the Caucasian floristic diversity in Ukraine Интродукция и охрана ex situ флористического разнообразия Кавказа в Украине Мельник, В.І. Діденко, С.Я. Біологія Важливим аспектом охорони рослин ex situ є моделювання популяцій рідкісних та зникаючих видів у штучно створених фітоценозах. У Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України в 1949 р. С.С. Харкевичем була закладена ботаніко-географічна ділянка “Кавказ”. У наш час вона є найбільшим осередком кавказького фіторізноманіття ex situ. 411 видів рослин Кавказу, в тому числі 75 видів, занесених до Червоних книг Вірменії, Азербайджану, Грузії та Російської Федерації, вирощуються на площі 6 га в НБС ім. М.М. Гришка. Сучасні штучні фітоценози ботаніко-географічної ділянки “Кавказ” — це зменшені копії кавказьких ландшафтних екосистем. За 70 років існування штучно створені лісові та степові фітоценози стали подібними до природних кавказьких лісових та степових угруповань за своїм флористичним складом. Унікальні 70-річні культивовані лісові та степовий фітоценози в НБС ім. М.М. Гришка є відповідними екотопами для існування багатьох рідкісних та зникаючих видів. Рідкісні лісові види кавказької флори Taxus baccata, Dioscorea caucasica, Erythronium caucasicum, Fritillaria grandiflora, Helleborus caucasicus, Paeonia caucasica, Staphylea colchica, Arum rupicola, Cyclamen coum, Epimedium pinnatum, Lilium monadelphum, Tulipa biebersteiniana та рідкісні степові види Adonis vernalis, Paeonia tenuifolia, Crocus reticulatus, Iris aphylla, Fritillaria caucasica, Crambe cordifolia, Eremurus spectabilis протягом багатьох років сформували стабільні гомеостатичні інтродукційні популяції, які подібні до популяцій цих видів у природних умовах існування. Ботаніко-географічна ділянка “Кавказ” у НБС ім. М.М. Гришка є цінним національним надбанням України в галузі охорони флористичного різноманіття ex situ. An important aspect of the ex situ plant protection is the modeling of the populations of rare and endangered species in artificial phytocoenosis. In 1949 in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine, the phytogeographical plot “Caucasus” was founded by S.S. Kharkievicz. Now, it is the largest unit of the Caucasian phytodiversity ex situ. 411 Caucasian plant species, including 75 species from Red Data Books of Armenia, Azerbajdzan, Georgia, and Russian Federation are growing on an area of 6 ha. Modern artificial phytocoenosis in the phytogeographical plot “Caucasus” are a little copies of Caucasian landscape ecosystems. 70 yearsold cultivated forest and steppe phytocoenosis are very similar to the native Caucasian forest and steppe communities by floristic diversity. The unique 70 yearold cultivated forest and steppe phytocoenoses in the National Botanical Garden are suitable habitats for many rare and endangered species. Rare forest species of Caucasian flora — Taxus baccata, Dioscorea caucasica, Erythronium caucasicum, Fritillaria grandiflora, Helleborus caucasicus, Paeonia caucasica, Staphylea colchica, Arum rupicola, Cyclamen coum, Epimedium pinnatum, Lilium monadelphum, Tulipa biebersteiniana and rare steppe species Adonis vernalis, Paeonia tenuifolia, Crocus reticulatus, Iris aphylla, Fritillaria caucasica, Crambe cordifolia, Eremurus spectabilis — formed stable introductive populations with a homeostatic age structure for many years. These introductive populations are very similar to the populations of these species in natural habitats. The phytogeographical plot “Caucasus” in M.M. Cryshko National Botanical Garden is a valuable national achievement of Ukraine in the plant conservation ex situ. Важным аспектом охраны растений ex situ является моделирование популяций редких и исчезающих видов в искусственных фитоценозах. В Национальном ботаническом саду им. Н.Н. Гришко НАН Украины в 1949 г. С.С. Харкевич заложил ботанико-географический участок “Кавказ”. В наше время это наибольший участок кавказского фиторазнообразия ex situ. 411 видов кавказских растений, в том числе 75 видов, включенных в Красные книги Армении, Азербайджана, Грузии и Российской Федерации, произрастают на площади 6 га в НБС им. Н.Н. Гришко. Современные искусственные фитоценозы на ботанико-географическом участке “Кавказ” представляют собой уменьшенные копии ландшафтных экосистем Кавказа. За 70 лет лесные и степной фитоценозы приобрели черты, близкие к природным лесным и степным растительным сообществам Кавказа по своему флористическому составу. Уникальные 70-летние культивируемые лесные и степные фитоценозы в НБС им. Н.Н. Гришко соответствуют экотопам для произрастания многих редких и исчезающих видов. Редкие лесные виды кавказской флоры Taxus baccata, Dioscorea caucasica, Erythronium caucasicum, Fritillaria grandiflora, Helleborus caucasicus, Paeonia caucasica, Staphylea colchica, Arum rupicola, Cyclamen coum, Epimedium pinnatum, Lilium monadelphum, Tulipa biebersteiniana и редкие виды степей Adonis vernalis, Paeonia tenuifolia, Crocus reticulatus, Iris aphylla, Fritillaria caucasica, Crambe cordifolia, Eremurus spectabilis в течение многих лет сформировали устойчивые гомеостатические интродукционные популяции, которые очень похожи на популяции этих видов в естественной среде обитания. Ботанико-географический участок “Кавказ” в НБС им. Н.Н. Гришко является ценным национальным достоянием Украины в области охраны флористического разнообразия ex situ. 2020 Article Інтродукція та охорона ex situ флористичного різноманіття Кавказу в Україні / В.І. Мельник, С.Я. Діденко // Доповіді Національної академії наук України. — 2020. — № 1. — С. 79-88. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1025-6415 DOI: doi.org/10.15407/dopovidi2020.01.079 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170265 58.006(47725):502.75, 581.522.4(479) uk Доповіді НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Біологія
Біологія
spellingShingle Біологія
Біологія
Мельник, В.І.
Діденко, С.Я.
Інтродукція та охорона ex situ флористичного різноманіття Кавказу в Україні
Доповіді НАН України
description Важливим аспектом охорони рослин ex situ є моделювання популяцій рідкісних та зникаючих видів у штучно створених фітоценозах. У Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України в 1949 р. С.С. Харкевичем була закладена ботаніко-географічна ділянка “Кавказ”. У наш час вона є найбільшим осередком кавказького фіторізноманіття ex situ. 411 видів рослин Кавказу, в тому числі 75 видів, занесених до Червоних книг Вірменії, Азербайджану, Грузії та Російської Федерації, вирощуються на площі 6 га в НБС ім. М.М. Гришка. Сучасні штучні фітоценози ботаніко-географічної ділянки “Кавказ” — це зменшені копії кавказьких ландшафтних екосистем. За 70 років існування штучно створені лісові та степові фітоценози стали подібними до природних кавказьких лісових та степових угруповань за своїм флористичним складом. Унікальні 70-річні культивовані лісові та степовий фітоценози в НБС ім. М.М. Гришка є відповідними екотопами для існування багатьох рідкісних та зникаючих видів. Рідкісні лісові види кавказької флори Taxus baccata, Dioscorea caucasica, Erythronium caucasicum, Fritillaria grandiflora, Helleborus caucasicus, Paeonia caucasica, Staphylea colchica, Arum rupicola, Cyclamen coum, Epimedium pinnatum, Lilium monadelphum, Tulipa biebersteiniana та рідкісні степові види Adonis vernalis, Paeonia tenuifolia, Crocus reticulatus, Iris aphylla, Fritillaria caucasica, Crambe cordifolia, Eremurus spectabilis протягом багатьох років сформували стабільні гомеостатичні інтродукційні популяції, які подібні до популяцій цих видів у природних умовах існування. Ботаніко-географічна ділянка “Кавказ” у НБС ім. М.М. Гришка є цінним національним надбанням України в галузі охорони флористичного різноманіття ex situ.
format Article
author Мельник, В.І.
Діденко, С.Я.
author_facet Мельник, В.І.
Діденко, С.Я.
author_sort Мельник, В.І.
title Інтродукція та охорона ex situ флористичного різноманіття Кавказу в Україні
title_short Інтродукція та охорона ex situ флористичного різноманіття Кавказу в Україні
title_full Інтродукція та охорона ex situ флористичного різноманіття Кавказу в Україні
title_fullStr Інтродукція та охорона ex situ флористичного різноманіття Кавказу в Україні
title_full_unstemmed Інтродукція та охорона ex situ флористичного різноманіття Кавказу в Україні
title_sort інтродукція та охорона ex situ флористичного різноманіття кавказу в україні
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2020
topic_facet Біологія
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170265
citation_txt Інтродукція та охорона ex situ флористичного різноманіття Кавказу в Україні / В.І. Мельник, С.Я. Діденко // Доповіді Національної академії наук України. — 2020. — № 1. — С. 79-88. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series Доповіді НАН України
work_keys_str_mv AT melʹnikví íntrodukcíâtaohoronaexsituflorističnogoríznomaníttâkavkazuvukraíní
AT dídenkosâ íntrodukcíâtaohoronaexsituflorističnogoríznomaníttâkavkazuvukraíní
AT melʹnikví introductionandprotectionexsituofthecaucasianfloristicdiversityinukraine
AT dídenkosâ introductionandprotectionexsituofthecaucasianfloristicdiversityinukraine
AT melʹnikví introdukciâiohranaexsituflorističeskogoraznoobraziâkavkazavukraine
AT dídenkosâ introdukciâiohranaexsituflorističeskogoraznoobraziâkavkazavukraine
first_indexed 2025-12-02T00:28:19Z
last_indexed 2025-12-02T00:28:19Z
_version_ 1850354226361794560
fulltext 79 ОПОВІДІ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ ISSN 1025­6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2020. № 1: 79—88 Розробка наукових основ охорони флористичного різноманіття ex situ (поза межами при­ родних місцезростань) стає все більш актуальною проблемою сучасної екології. Згідно із завданням 8 Глобальної стратегії охорони рослин, затвердженою Конвенцією про біоло­ гічне різноманіття у 2002 р., 60 % рідкісних та зникаючих видів рослин мають бути пред­ ставлені в ботанічних садах. У зв’язку з цим колекції живих рослин, які ще донедавна ста­ новили наукову цінність лише з точки зору інтродукції рослин, відтепер є також унікаль­ ними фітосозологічними об’єктами. Особливу роль у справі збереження флористичного різноманіття відіграють колекції, створені за ботаніко­географічним принципом. Цей прин­ © В.І. Мельник, С.Я. Діденко, 2020 https://doi.org/10.15407/dopovidi2020.01.079 УДК 58.006(477­25):502.75, 581.522.4(479) В.І. Мельник, С.Я. Діденко Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, Київ E­mail: melnykviktor6@gmail.com Інтродукція та охорона ex situ флористичного різноманіття Кавказу в Україні Представлено членом­кореспондентом НАН України Н.В. Заіменко Важливим аспектом охорони рослин ex situ є моделювання популяцій рідкісних та зникаючих видів у штуч­ но створених фітоценозах. У Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України в 1949 р. С.С. Харкевичем була закладена ботаніко­географічна ділянка “Кавказ”. У наш час вона є найбільшим осередком кавказького фіторізноманіття ex situ. 411 видів рослин Кавказу, в тому числі 75 видів, занесених до Червоних книг Вірменії, Азербайджану, Грузії та Російської Федерації, вирощуються на площі 6 га в НБС ім. М.М. Гришка. Сучасні штучні фітоценози ботаніко­географічної ділянки “Кавказ” — це зменшені копії кавказьких ландшафтних екосистем. За 70 років існування штучно створені лісові та степові фітоценози стали подібними до природних кавказьких лісових та степових угруповань за своїм флористичним складом. Унікальні 70­річні культивовані лісові та степовий фітоценози в НБС ім. М.М. Гришка є відповідними екотопами для існування багатьох рідкісних та зникаючих видів. Рідкісні лісові види кавказької флори Taxus baccata, Dioscorea caucasica, Erythronium caucasicum, Fritillaria grandiflora, Helleborus caucasicus, Paeonia caucasica, Staphylea colchica, Arum rupicola, Cyclamen coum, Epimedium pinnatum, Lilium monadelphum, Tulipa biebersteiniana та рідкісні степові види Adonis vernalis, Paeonia tenuifolia, Crocus reticulatus, Iris aphylla, Fritillaria caucasica, Crambe cordifolia, Eremurus spectabilis протягом багатьох років сформували стабільні гомеостатичні інтродукційні популяції, які подібні до популяцій цих видів у природних умовах існування. Ботаніко­географічна ділянка “Кавказ” у НБС ім. М.М. Гришка є цінним національним надбанням Ук­ раїни в галузі охорони флористичного різноманіття ex situ. Ключові слова: інтродукція, флористичне різноманіття, охорона ex situ, популяція, Кавказ, Україна. БІОЛОГІЯ 80 ISSN 1025­6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2020. № 1 В.І. Мельник, С.Я. Діденко цип запропонував і втілив у життя видатний географ і ботанік А.М. Краснов, заклавши в заснованому ним Батумському ботанічному саду фітогеографічні ділянки вологих суб­ тропіків всього світу [1]. Ботаніко­географічний принцип також було покладено в основу створення експози­ цій Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України, формування яких бу ло розпочато у повоєнні роки. За майже 70­річний період існування ботаніко­географічних ділянок “Ліси рівнинної частини України” (12 га), “Степи України” (2,5 га), “Українські Кар пати” (6 га), “Крим” (2,5 га), “Кавказ” (5,75 га), “Середня Азія” (3,5 га), “Далекий Схід” (6,0 га), “Алтай та Західний Сибір” (1,8 га) сформувалися фітоценози, близькі до природ­ ної рослинності деяких регіонів Євразії. Загалом на площі 36,25 га створено одну з най­ більших колекцій живих рослин помірного поясу Євразії, до складу якої входять 1178 видів із 115 родин. Серед усіх ботаніко­географічних ділянок найбільшим флористичним різноманіттям відзначається ділянка “Кавказ”. Метою даної публікації є фітосозологічний аналіз рослин­ ного покриву цієї ділянки у зв’язку з проблемою охорони флористичного різноманіття ex situ. Об’єкти та методика досліджень. Об’єктами наших досліджень були інтродукційні популяції рідкісних, внесених до Червоних книг країн та регіонів Кавказу, видів рослин. Популяційні дослідження виконані за загальноприйнятими методиками. Моніторинг за ста­ ном інтродукційних популяцій проводився протягом 2000—2019 рр. на ботаніко­географіч­ ній ділянці “Кавказ”. Назви рослин наведено за інтернет­енциклопедією систематики су­ часних рослин Plant list [2]. Результати досліджень та їх обговорення. Ботаніко­географічна ділянка “Кавказ” в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України була закладена в 1949— 1951 рр. і займає площу 6 га. Головні роботи розпочалися у 1952—1954 рр. за техноробочим проектом С.С. Харкевича і під його керівництвом. За період своєї діяльності він інтроду­ кував близько 1600 видів судинних рослин (1/4 флори Кавказу). Величезна їх кількість була вперше інтродукована в Україну. Сформовані на ділянці флороценокомплекси ві­ дображали широкий екологічний діапазон фітоценозів — від прибережно­водних до напів­ пустельних угруповань. Станом на 2019 р. на ботаніко­географічній ділянці “Кавказ” зростає 406 видів ви­ щих судинних рослин, у тому числі 147 рідкісних видів флори Кавказу, що охороняють­ ся як на державному, так і на регіональному рівнях. До складу флори ботаніко­географічної ділянки “Кавказ” входить 75 видів, внесених до Червоних книг держав Кавказу (таблиця). До Червоної книги Грузії [3] занесені Acer ibericum М. Bieb., Buxus colchica Pojark., Castanea sativa Mill., Corylus colurna L., Dioscorea caucasica Lipsky, Erythronium caucasicum Woronow, Gymnospermium smirnowii (Trautv.) Takht., Hippophae rhamnoides L., Juglans regia L., Juniperus foetidissima Willd., Lilium caucasicum (Miscz. ex Grossh.) Grossh., Lilium monadelphum M.Bieb., Paeonia mlokosewitschii Lomakin, Paeonia wittmanniana Hartwiss ex Lindl., Pterocarya pterocarpa (Michx.) Kunth ex Iljinsk., Quercus imeretina Steven ex Woronow, Quercus macranthera Fisch. & C.A. Mey., Staphylea colchica Steven, Staphylea pinnata L., Taxus baccata L., Tulipa biebersteiniana Schult.f., Ulmus glabra Huds., Ulmus minor Mill. Червона книга Вірменії [4] включає Anemone ranunculoides L., Arum rupicola Boiss., Asperula taurina (Pobed.) Ehrend., Castanea sativa, Clematis vitalba L., Corydalis marschalliana 81ISSN 1025­6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2020. № 1 Інтродукція та охорона ex situ флористичного різноманіття Кавказу в Україні Види рослин ботаніко­географічної ділянки “Кавказ” у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України, занесені до Червоних книг країн Кавказу № з/п Назва виду Червоні книги Грузія Вірменія Азербайджан Російська Федерація СРСР 1 Acer ibericum + 2 Adonis vernalis + 3 Allium paradoxum + + 4 Allium ursinum + 5 Anemona blanda + 6 Anemone ranunculoides + 7 Arum rupicola + 8 Asperula taurina + 9 Bellevalia sarmatica + 10 Betula pendula + 11 Buxus colchica + + + + 12 Carpinus orientalis + 13 Castanea sativa + + + 14 Clematis vitalba + 15 Corydalis marschalliana + 16 Corylus colurna + + + + + 17 Crambe cordifolia + 18 Crocus reticulatus + 19 Crocus speciosus + + 20 Cyclamen coum + 21 Dioscorea caucasica + + + 22 Epimedium pinnatum + + 23 Eremurus spectabilis + 24 Erythronium caucasicum + + + 25 Fritillaria caucasica + 26 Fritillaria grandiflora + 27 Gagea lutea + 28 Galanthus alpinus + + 29 Galanthus angustifolius + 30 Galanthus elwesii + 31 Galanthus krasnovii + 32 Galanthus lagodechianus + + + 33 Galanthus platyphyllus + + 34 Galanthus plicatus + + 35 Galanthus woronowii + + 36 Gleditsia caspica + + 37 Gymnospermium smirnowii + + 82 ISSN 1025­6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2020. № 1 В.І. Мельник, С.Я. Діденко Прододовження таблиці № з/п Назва виду Червоні книги Грузія Вірменія Азербайджан Російська Федерація СРСР 38 Helleborus caucasicus + 39 Helleborus аbhasicus + 40 Hippophae rhamnoides + 41 Iridodictium reticulata + + + 42 Iris aphylla + 43 Iris notha + 44 Iris pumila + 45 Juglans regia + 46 Juniperus foetidissima + + + + 47 Juniperus sabina + + 48 Leucojum aestivum + + 49 Lilium caucasicum + + + 50 Lilium monadelphum + + 51 Ornithogalum arcuatum + 52 Pachyphragma macrophyllum + 53 Padus avium + 54 Paeonia caucasica + 55 Paeonia mlokosewitschii + + + 56 Paeonia tenuifolia + + + 57 Paeonia wittmanniana + + + 58 Parrotia persica + + 59 Phedimus stoloniferus + 60 Pinus kochiana + 61 Primula vulgaris + + 62 Pterocarya pterocarpa + + + + 63 Quercus castaneifolia + + 64 Quercus imeretina + + 65 Quercus macranthera + 66 Rhamnus imeretina + 67 Rhododendron luteum + 68 Scopolia carniolica + 69 Staphylea colchica + + + + 70 Staphylea pinnata + + + + 71 Taxus baccata + + + + + 72 Telekia speciosa + 73 Tulipa biebersteiniana + + 74 Ulmus glabra + 75 Ulmus minor + 83ISSN 1025­6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2020. № 1 Інтродукція та охорона ex situ флористичного різноманіття Кавказу в Україні (Pall. ex Willd.) Pers., Corylus colurna, Gagea lutea (L.) Ker Gawl., Galanthus alpinus Sos now­ sky, Galanthus lagodechianus Kem.­Nath., Juniperus sabina L., Pachyphragma macrophyllum N. Busch, Paeonia tenuifolia L., Phedimus stoloniferus (S.G.Gmel.)’t Hart, Primula vulgaris L., Staphylea pinnata, Taxus baccata. У Червоній книзі Азербайджану [5] знаходяться Buxus col­ chica, Castanea sativa, Corylus colurna, Fritillaria grandiflora Grossh., Gleditsia caspica Desf., Iridodictium reticulata M. Bieb., Juniperus foetidissima, Padus avium Mill., Paeonia mlokosewit­ schii, Parrotia persica (DС.) C.A. Mey, Pinus kochiana Klotzsch ex K.och, Pterocarya pterocarpa, Quercus castaneifolia C.A. Mey., Rhododendron luteum Sweet, Staphylea colchica, Taxus baccata, Telekia speciosa (Schreb.) Baumg., Tulipa biebersteiniana. До Червоної книги Російської Федерації [6] занесені Allium paradoxum G.on, Anemona blanda Schoot.et Ky., Bellevalia sar­ matica (Pall. ex Georgi) Woronow, Buxus colchica, Corylus colurna, Crambe cordifolia Steven, Crocus speciosus M. Bieb., Dioscorea caucasica, Epimedium pinnatum (Boiss.) N. Busch, Eremurus spectabilis M. Bieb., Erythronium caucasicum, Fritillaria caucasica Adams, Galanthus angustifo­ lius Koss, Galanthus lagodechianus, Galanthus platyphyllus Traub & Moldenke, Galanthus plica­ tus M. Bieb., Galanthus woronowii Losinsk., Iridodictium reticulata, Iris aphylla L., Iris notha M. Bieb., Iris pumila L., Juniperus foetidissima, Leucojum aestivum L., Lilium caucasicum, Paeonia caucasica (Schipcz.) Schipcz., Paeonia tenuifolia, Paeonia wittmanniana, Pterocarya pterocarpa, Staphylea colchica, Staphylea pinnata,Taxus baccata. І з Червоної книги колишнього СРСР [7] на ділянці зростають Adonis vernalis L., Allium paradoxum, Allium ursinum L., Betula pendula Roth, Buxus colchica, Carpinus orientalis Mill., Corylus colurna, Crocus reticulatus Steven ex Adams, Crocus speciosus, Cyclamen coum Mill., Dioscorea caucasica, Epimedium pinnatum, Erythro­ nium caucasicum, Galanthus alpinus, Galanthus elwesii Ноок., Galanthus krasnowii A.P.Khokhr., Galanthus lagodechianus, Galanthus platyphyllus, Galanthus plicatus, Galanthus woronowii, Gle­ dit sia caspica, Gymnospermium smirnowii, Helleborus caucasicus A.Braun, Helleborus аbhasicus A.Braun, Iridodictium reticulata, Juniperus foetidissima, Juniperus sabina, Leucojum aestivum, Li­ lium caucasicum, Lilium monadelphum, Ornithogalum arcuatum Steven, Paeonia mlokosewitschii, Paeonia tenuifolia, Paeonia wittmanniana, Parrotia persica, Primula vulgaris, Pterocarya pterocar­ pa, Quercus castaneifolia, Quercus imeretina, Rhamnus imeretina Booth, Scopolia carniolica Jacq., Staphylea colchica, Staphylea pinnata, Taxus baccata. Наявність такого значного осередку рідкісних видів кавказької флори поза межами Кав­ казу є результатом цілеспрямованої діяльності засновника ботаніко­географічної ділянки “Кавказ”, видатного українського ботаніка С.С. Харкевича. Ще в 1956 р. він вказував на необхідність охорони рідкісних та зникаючих видів рослин у ботанічних садах [8]. При родо­ охоронний аспект його діяльності як куратора ділянки “Кавказ” був одним з найважливіших. Роботу з введення до первинної культури рідкісних та зникаючих видів флори Кавказу продовжували інші куратори ділянки. В останні роки С.Я. Діденко поповнила колекцію жи­ вих рослин кавказької флори такими видами: Iridodictium reticulata, Ornithogalum arcuatum, O. navaschinii Agapova, Iris pumila, Fritillaria caucasica, Geranium tuberosum L., Tulipa gesne­ riana L., Paeonia wittmanniana, Galanthus plicatus, G. rizehensis Stern, G. valentinae Panjutin ex Grossh., G. elwesii, G. krasnovii, G. woronowii, G. alpinus, G. Angustifolius, G. lagodechianus, Cycla­ men coum, Bellevalia sarmatica, Erythronium caucasicum, Epimedium pinnatum Fisch. subsp. col­ chicum (Boiss.) N.Busch, Ornithogalum ponticum Zahar., Crocus reticulatus, Leopoldia caucasica (Griseb. ex Baker) Losinsk., Delphinium schmalhausenii Albov, Allium paradoxum, Scilla bifolia. 84 ISSN 1025­6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2020. № 1 В.І. Мельник, С.Я. Діденко Здійснений С.С. Харкевичем унікальний інтродукційний експеримент з перенесення кавказьких видів в Україну показав різний ступінь їх адаптації до природних умов Серед­ нього Придніпров’я. Штучно створені угруповання напівпустель та альпійських луків вия­ вилися невдалими моделями відповідних екосистем Кавказу, а висаджені рослини — не­ стійкими і з часом випали зі складу рослинності ботаніко­географічної ділянки “Кавказ”. Навпаки, культурфітоценози, які моделюють лісові та степові ландшафтні екосистеми Кавказу, за 70­річний період їх існування стали унікальними осередками флористичного різноманіття ex situ. Для росту та розвитку значної кількості рідкісних видів флори Кавказу тут виявилися сприятливими екологічні умови. Вони добре розмножуються насіннєвим шляхом та вегетативно. Ряд рідкісних видів, внесених до Червоних книг країн Кавказу (Acer hyrcanum Fisch. & C.A. Mey., A. laetum C.A.M., Galanthus alpinus, G. angustifolius, G. lago­ dechianus, G. platyphyllus, G. woronowii, Vinca pubescens, Arum albispathum Steven ex Ledeb., A. orientale M.Bieb., A. rupicola, Eremurus spectabilis, Epimedium pinnatum subsp. colchicum, Corylus colurna, Crambe cordifolia, Pachyphragma macrophyllum, Dioscorea caucasica, Cephalaria gigan­ tea (Ledeb.) Bobrov, Quercus macranthera, Corydalis caucasica DC., C. marschalliana, Leopoldia caucasica, L. tenuiflora (Tausch) Heldr., Ornithogalum ponticum, Puschkinia scilloides Adams, Crocus reticulatus, Iris aphylla, I. notha, Erythronium caucasicum, Fritillaria grandiflora, Lilium caucasicum, L. monadelphum, Tulipa biebersteiniana, Paeonia caucasica, P. tenuifolia Cyclamen coum, Primula macrocalyx Bunge, Primula vulgaris, Adonis vernalis, Anemona blanda, Clematis integrifolia, Delphinium schmalhausenii, Helleborus caucasicus, Amygdalus nana, Dictamnus cau­ ca sicus, Scopolia carniolica, Paris incompleta M.Bieb. тощо), впродовж десятиріч сформували стабільні гомеостатичні популяції, які за своєю структурою подібні до популяцій зазна­ чених видів у їх природних місцезростаннях. Рис. 1. Інтродукційні популяції Fritillaria grandiflora (а), Lilium mono delphum (б), Paeonia caucasica (в) і Galanthus woronowii (г) на ботаніко­географічній ділянці “Кавказ” 85ISSN 1025­6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2020. № 1 Інтродукція та охорона ex situ флористичного різноманіття Кавказу в Україні Як унікальний осередок інтродукційних популяцій рідкісних видів ботаніко­геогра­ фіч на ділянка “Кавказ” відіграє важливу роль в охороні кавказьких видів ex situ. Особливу цінність у фітосозологічному відношенні ста­ новить інтродукційна популяція вузького ендеміка флори Талишських гір Fritillaria grandiflora (рис. 1, а). Єдиний локалітет цього виду зафіксований в околицях с. Лєрік в Азер­ байджані [9]. У 1959 р. був зібраний в урочи­ щі Яйлаг і завезений до ботанічного саду посадковий матеріал цього виду. Вирощування F. gran diflora ex situ має дуже велике значення для його збереження. Завезені до ботанічного саду з його єдиного природного місцезнаходження, рослини добре адаптувалися до при­ родних умов Середнього Придніпров’я, сформувалась інтродукційна популяція F. gran­ dif lora, яка складається з двох локусів, один з яких знаходиться у виділі “Буковий ліс” (пло­ ща 4 м2, щільність 8 ос./м2), інший — у виділі “Талишський ліс” (площа 30 м2, щільність 65 ос./м2). У цілому популяція сформована, нормальна, повностанова, молода, з ліво­ стороннім віковим спектром (рис. 2). Розмножується переважно насінням, зрідка зустрі­ чаються невеликі клони. Таким чином, в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України створено осередок зростання F. grandiflora, завдяки якому значно підви­ щується ефективність охорони цього локального ендеміка флори Талишських гір. Всюди, де зростає в природних умовах Lilium monodelphum (див. рис. 1, б), вона занесе­ на до Червоних книг (Грузія, Дагестан, Інгушетія, Кабардино­Балкарія, Карачаєво­Чер­ кесія, Ставропольський край, Чечня, а також колишній СРСР). Ендемік Кавказу, що зрос­ тає в Передкавказзі, Дагестані та Західному Закавказзі переважно на північних макросхи­ лах верхньолісового та субальпійського поясів. До Києва була завезена цибулинами з околиць м. Єсентуки, добре прижилась, рясно квітувала та плодоносила, добре розмножу­ валась як насінням, так і дочірніми цибулинами, лусками, укоріненими листками, стеблами. Така тенденція збереглася досі. На площі понад 30 м2 на виділі “Альпійські луки” інтро­ дукційна популяція повностанова, нормальна, з чітко вираженим лівобічним віковим спектром (див. рис. 1), зі щільністю 3 ос./м2. Переважає насіннєве розмноження. Поодинокі особини можна зустріти й поза межами популяції. Але на інші виділи не виходить. Ендемічний вид Закавказзя та Північного Кавказу Paeonia caucasica (див. рис. 1, в), за­ несений до Червоних книг Російської Федерації, Дагестану, Карачаєво­Черкесії, Красно­ дарського краю, Ставропольського краю, Південної Осетії. До ботанічного саду P. caucasica завозилась кілька разів кореневищами: в 1949 р. з Кавказького заповідника (с. Гузеріпль), в 1957 р. з Новоросійського району (околиць Кабардинки), в 1959 р. з Грузії (м. Мцхета) та в 1961 р. з околиць м. Туапсе (Краснодарський край). С.С. Харкевич писав, що вид добре рос­ те, рясно цвіте, дає схоже насіння. Потребує родючих ґрунтів, доброго зволоження та за­ Рис. 2. Вікова структура інтродукційних популяцій рідкісних видів рослин флори Кавказу на ботаніко­ географічній ділянці Кавказ 86 ISSN 1025­6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2020. № 1 В.І. Мельник, С.Я. Діденко тінку. І сьогодні в умовах виділу “Талишські ліси” інтродукційна популяція P. сaucasica потужна, нормальна, повностанова, з лівобічним віковим спектром (див. рис. 1), займає площу 50 м2, її щільність 6 ос./м2. Розмножується насінням. Galanthus woronowii (див. рис. 1, г) Л. Кемулярія­Натадзе вважала ендеміком Західного Закавказзя, поширеним у нижньо­ та середньогірському поясі гір Колхіди на багатих, зво­ ложених ґрунтах з товстим шаром підстилки. Однак сьогодні відомі його місцезнаходжен­ ня не лише у Західному, але й у Центральному Закавказзі, Західному Кавказі, Західній Азії, Південно­Східній Турції. Вперше цей вид інтродукував у Національному ботанічному саду м. Києва С.С. Харкевич в 1957, 1961 рр. із Козачої ущелини (околиці с. Небуг, м. Ту­ ап се), де вид утворює суцільний покрив у вільховому лісі, він привіз 5000 цибулин G. wo­ ronowii. Сьогодні на виділах “Буковий ліс”, “Низинні ліси” та “Широколистяні ліси” попу­ ляція займає площу 1000 м2. В 1991 р. щільність популяції становила 280 ос/м2. Рослини розміщувалися щільними групами по 10—20 особин в іматурному, віргінільному та гене­ ративному онтогенетичних станах, а також поодинокими особинами (див. рис. 2). На 1 м2 площі нараховувалося 7—10 груп. Біля кожної такої групи спостерігався значний самосів. Дослідження 1999—2019 рр. показали, що спектр онтогенетичних станів має тенденцію зміщення в правий бік, значно зменшилася роль насіннєвого відновлення. Також спосте­ рігається збільшення щільності популяції по пониженнях рельєфу, що пов’язано з вели ким запасом у них вологи. До того ж, під час дощів і танення снігу з верхніх частин схилу зми­ вається підстилка, разом з якою переносяться насіння та проростки. Інтродукційна попу­ ляція сьогодні нормальна, повностанова, зріла, не вимагає додаткових методів підтримки. Зважаючи на унікальну фітосозологічну цінність ботаніко­географічної ділянки “Кав­ каз” у справі охорони рідкісних та зникаючих кавказьких видів рослин ex situ, її варто вклю­ чити до об’єктів національного надбання України. ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Мельник В.І., Гриценко В.В., Кушнір Н.В., Неграш Ю.М. Моделювання інтродукційних популяцій як метод охорони рідкісних видів рослин ex situ. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2018. № 8. С. 91—97. https:// doi.org/10.15407/dopovidi2018.08.091 2. The Plant List. http://www.theplantlist.org/ (Дата звернення: 10.09.2019). 3. Красная книга Грузинской ССР. Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения виды животных и растений: Качарава В.Я. (ред.). Тбилиси, 1982. 256 с. (на груз. яз.). 4. Красная книга Азербайджанской Республики. Редкие и вымирающие виды растений и грибов: Мовсум кызы А.В. (ред.). Баку: Шарг­Гарб, 2013. 676 с. (на азербайдж. яз.). 5. Красная книга Российской Федерации (растения): Трутнев Ю.П. (ред.). Москва: Изд­ва АСТ, Астрель. 2001. 862 с. 6. Красная книга СССР: Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения виды животных и растений. Т. 1: Бородин А.М. (ред.). Москва: Лесная промышленность, 1984. 390 с. 7. Красная книга растений Армении: Таманян К.Г. (ред.). Ереван, 2011. 592 p. (на армян. яз.). 8. Котов М.І., Харкевич С.С. Охорона природи в Українській РСР та завдання ботаніків. Укр. ботан. журн. 1956. 13, № 2. С. 3—13. 9. The IUCN Red List of Threatened Species. 2009. URL: https://www.iucnredlist.org (Дата звер нен ня: 10.09.2019). Надійшло до редакції 17.09.2019 87ISSN 1025­6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2020. № 1 Інтродукція та охорона ex situ флористичного різноманіття Кавказу в Україні REFERENCES 1. Melnik, V. I., Gritsenko, V. V., Kushnir, N. V. & Negrash, Yu. M. (2018). Modeling of introduction populations as a method of ex situ protection of rare species of plants. Dopov. Nac. acad. nauk Ukr., No. 8, pp. 91­97 (in Ukrainian). https://doi.org/10.15407/dopovidi2018.08.091 2. The Plant List. Retrieved from http://www.theplantlist.org/ 3. Kacharava, V. Ja (Ed.). (1982). Red Book of the Georgian SSR. Rare and endangered species of animals and plants. Tbilisi (in Georgian). 4. Movsum kyzy, A. V. (Ed.). (2013). The Red Book of the Azerbaijan Republic. Rare and endangered species of plants and mushrooms. Baku: Sharg­Garb (in Azerbaijani). 5. Trutniev, Ju. P. (Ed.). (2001). Red Book of the Russian Federation (plants). Moscow: Izdav AST, Astrel (in Russian). 6. Borodin, A. M. (Ed.). (1984). Red Book of the USSR: Rare and Endangered Species of Animals and Plants. (Vol. 1). Moscow: Forestry (in Russian). 7. Tamanjan, K. G. (Ed.) (2011). Red book of plants of Armenia. Yerevan (in Armenian). 8. Kotov, M. I. & Harkevych, S. S. (1956). Nature conservation in the Ukrainian SSR and the task of botanists. Ukr. botan. zhurn., 13, No. 2, pp. 3­13 (in Ukrainian). 9. The IUCN Red List of Threatened Species. (2009). Retrieved from https://www.iucnredlist.org Received 17.09.2019 В.И. Мельник, С.Я. Диденко Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Киев E­mail: melnykviktor6@gmail.com ИНТРОДУКЦИЯ И ОХРАНА EX SITU ФЛОРИСТИЧЕСКОГО РАЗНООБРАЗИЯ КАВКАЗА В УКРАИНЕ Важным аспектом охраны растений ex situ является моделирование популяций редких и исчезающих ви­ дов в искусственных фитоценозах. В Национальном ботаническом саду им. Н.Н. Гришко НАН Украины в 1949 г. С.С. Харкевич заложил ботанико­географический участок “Кавказ”. В наше время это наиболь­ ший участок кавказского фиторазнообразия ex situ. 411 видов кавказских растений, в том числе 75 ви­ дов, включенных в Красные книги Армении, Азербайджана, Грузии и Российской Федерации, произрас­ тают на площади 6 га в НБС им. Н.Н. Гришко. Современные искусственные фитоценозы на ботанико­ географическом участке “Кавказ” представляют собой уменьшенные копии ландшафтных экосистем Кав каза. За 70 лет лесные и степной фитоценозы приобрели черты, близкие к природным лесным и степным растительным сообществам Кавказа по своему флористическому составу. Уникальные 70­летние культивируемые лесные и степные фитоценозы в НБС им. Н.Н. Гришко соо­ тветствуют экотопам для произрастания многих редких и исчезающих видов. Редкие лесные виды кавказ­ ской флоры Taxus baccata, Dioscorea caucasica, Erythronium caucasicum, Fritillaria grandiflora, Helleborus caucasicus, Paeonia caucasica, Staphylea colchica, Arum rupicola, Cyclamen coum, Epimedium pinnatum, Lilium monadelphum, Tulipa biebersteiniana и редкие виды степей Adonis vernalis, Paeonia tenuifolia, Crocus reticulatus, Iris aphylla, Fritillaria caucasica, Crambe cordifolia, Eremurus spectabilis в течение многих лет сформировали устойчивые гомеостатические интродукционные популяции, которые очень похожи на популяции этих видов в естественной среде обитания. Ботанико­географический участок “Кавказ” в НБС им. Н.Н. Гришко является ценным национальным достоянием Украины в области охраны флористического разнообразия ex situ. Ключевые слова: интродукция, флористическое разнообразие, охрана ex situ, популяция, Кавказ, Украина. 88 ISSN 1025­6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2020. № 1 В.І. Мельник, С.Я. Діденко V.I. Melnyk, S.Ja. Didenko M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine, Kyiv E­mail: melnykviktor6@gmail.com INTRODUCTION AND PROTECTION EX SITU OF THE CAUCASIAN FLORISTIC DIVERSITY IN UKRAINE An important aspect of the ex situ plant protection is the modeling of the populations of rare and endangered spe­ cies in artificial phytocoenosis. In 1949 in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine, the phytogeographical plot “Caucasus” was founded by S.S. Kharkievicz. Now, it is the largest unit of the Caucasian phytodiversity ex situ. 411 Caucasian plant species, including 75 species from Red Data Books of Armenia, Azerbajdzan, Georgia, and Russian Federation are growing on an area of 6 ha. Modern artificial phytocoenosis in the phytogeographical plot “Caucasus” are a little copies of Caucasian landscape ecosystems. 70 years­old cultivated forest and steppe phytocoenosis are very similar to the native Caucasian forest and steppe communi­ ties by floristic diversity. The unique 70 year­old cultivated forest and steppe phytocoenoses in the National Botanical Garden are suitable habitats for many rare and endangered species. Rare forest species of Caucasian flora — Taxus baccata, Dioscorea caucasica, Erythronium caucasicum, Fritillaria grandiflora, Helleborus caucasicus, Paeonia caucasica, Staphylea colchica, Arum rupicola, Cyclamen coum, Epimedium pinnatum, Lilium monadelphum, Tulipa biebers­ teiniana and rare steppe species Adonis vernalis, Paeonia tenuifolia, Crocus reticulatus, Iris aphylla, Fritillaria cau­ casica, Crambe cordifolia, Eremurus spectabilis — formed stable introductive populations with a homeostatic age structure for many years. These introductive populations are very similar to the populations of these species in natural habitats. The phytogeographical plot “Caucasus” in M.M. Cryshko National Botanical Garden is a valuable national achievement of Ukraine in the plant conservation ex situ. Keywords: introduction, floristic diversity, ex situ conservation, population, Caucasus, Ukraine.

Схожі ресурси