Болтиська астроблема (імпактна структура): Де? Коли? Як?
Вперше в осадових відкладах Болтиської імпактної структури (Українa) знайдено численні рештки викопних остракод (роди Cytherella, Cypridea, Clithrocytheridea, Mongoliаnella, Rhinocypris, Bairdopillata, Schuleridea,
 Polycope, Langtonia, Macronotella). Комплексне дослідження викопних остракод...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2020 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2020
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170337 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Болтиська астроблема (імпактна структура): Де? Коли? Як? / К.В. Дикань, Н.І. Дикань // Доповіді Національної академії наук України. — 2020. — № 2. — С. 52-57. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860114869948252160 |
|---|---|
| author | Дикань, К.В. Дикань, Н.І. |
| author_facet | Дикань, К.В. Дикань, Н.І. |
| citation_txt | Болтиська астроблема (імпактна структура): Де? Коли? Як? / К.В. Дикань, Н.І. Дикань // Доповіді Національної академії наук України. — 2020. — № 2. — С. 52-57. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | Вперше в осадових відкладах Болтиської імпактної структури (Українa) знайдено численні рештки викопних остракод (роди Cytherella, Cypridea, Clithrocytheridea, Mongoliаnella, Rhinocypris, Bairdopillata, Schuleridea,
Polycope, Langtonia, Macronotella). Комплексне дослідження викопних остракод дало змогу уточнити
час Болтиської імпактної події (кінець пізнього маастрихту або початок раннього палеоцену), вік нижньої
частини відкладів, які утворилися на початку формування Болтиського кратера (інт. 463—415 м ) і час
утворення водного басейну (ранній палеоцен), реконструювати фізико-географічні умови ранньої Болтиської водойми та запропонувати модель взаємозв'язку водойми з морем у цей період як “озеро на березі океану”. Болтиське озеро було великим за площею, глибоким, близьким до оліготрофного чи олігомезотрофного
типу з підвищеною специфічною мінералізацією води. Міграція морських остракод із океану Тетис в озеро в
ранньому палеоцені відбувалася через невелику протоку, водообмін між озером та океаном був періодичним,
мав різну інтенсивність і тривалість.
For the first time, numerous remains of fossil ostracods (genera Cytherella, Cypridea, Clithrocytheridea, Mongolianella,
Rhinocypris, Bairdopillata, Schuleridea, Polycope, Langtonia, Macronotella) are found in sediments of
the Boltysh impact structure (Ukraine).The time of the Boltysh impact event (at the end late Maastrichtian or
at the beginning of the early Paleocene), the age of the lower part of sediments of the Boltysh impact structure
that formed at the beginning of the Boltysh Crater formation (int. 463–415 m) and the time of formation of
the water basin (early Paleocene), reconstruction of physical and geographical conditions of the early Boltysh
reservoir are established by ostracods. Model of the relationship of the Boltysh reservoir with the sea at the beginning
of its creation as a “lake on the shore of the ocean” was proposed too. The Boltysh basin was a large deep
lake close to the oligotrophic or oligomesotrophic
type with high specific mineralization of water. Migration of
sea ostracods from the Tethys Ocean into the lake in the early Paleocene occurred through a small strait, the
water exchange between the lake and the ocean was periodic with varying intensity and duration.
Впервые в осадочных отложениях Болтышской импактной структуры (Украина) найдены многочисленные остатки ископаемых остракод (роды Cytherella, Cypridea, Clithrocytheridea, Mongoliаnella, Rhinocypris,
Bairdopillata, Schuleridea, Polycope, Langtonia, Macronotella). Комплексное исследование ископаемых
остракод позволило уточнить время Болтышского импактного события (конец позднего маастрихта или
начало раннего палеоцена), возраст нижней части отложений, которые образовались в начале формирования Болтышского кратера (инт. 463—415 м) и время образования водного бассейна (ранний палеоцен),
реконструировать физико-географические условия раннего Болтышского водоема и предложить модель
взаимоотношений водоема с морем в этот период как “озеро на берегу океана”. Болтышское озеро было
большое по площади, глубокое, близкое к олиготрофному или олигомезотрофному типу с повышенной
специфической минерализацией воды. Миграция морских остракод с океана Тетис в озеро в раннем палеоцене происходила через небольшую протоку, водообмен между озером и океаном был периодическим,
имел разную интенсивность и продолжительность.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:36:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
52 ISSN 10256415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2020. № 2: 52—57
© К.В. Дикань, Н.І. Дикань, 2020
Межа між мезозойською та кайнозойською ератемами становить непересічний інтерес,
адже в цей час зникла безліч груп фауни і флори. Стосовно причин цієї загадкової загибелі ме
зозойської біоти існує багато гіпотез. Відкриття катастрофічних подій (кратер Чиксулуб,
інші) на крейдопалеогеновій границі ще більше посилило цей інтерес і урізноманітнило
напрями досліджень. Болтиська імпактна структура також виникла на цьому рубежі [1].
Виявити послідовність “подій кратер Чиксулуб (Мексика) — Болтиська імпактна струк
тура (Україна)” і “крейдопалеогенова границя” можна лише фізичними методами визначен
ня абсолютного віку. Масове зникнення мезозойської й розвиток кайнозойської біоти ви
значає положення границі крейди—палеогену, проте поки що вона гіпотетична. Тому нова
інформація про викопні рештки з найглибших частин кратера має велике значення для
встановлення часу його утворення й умов формування. Позаяк сумарно діаметр обох кра
терів сягає 284 км (260 + 24) або 4,4 % радіуса Землі, а закратерні викиди покрили тисячі
квадратних кілометрів, глобальні біосферні наслідки цих подій цілком закономірні [2]. Гео
https://doi.org/10.15407/dopovidi2020.02.052
УДК 551.439(477.65)
К.В. Дикань, Н.І. Дикань
Інститут геологічних наук НАН України, Київ
Email: natalidykan@gmail.com
Болтиська астроблема (імпактна структура):
Де? Коли? Як?
Представлено академіком НАН України П.Ф. Гожиком
Вперше в осадових відкладах Болтиської імпактної структури (Українa) знайдено численні рештки ви
копних остракод (роди Cytherella, Cypridea, Clithrocytheridea, Mongoliаnella, Rhinocypris, Bairdopillata, Schule
ridea, Polycope, Langtonia, Macronotella). Комплексне дослідження викопних остракод дало змогу уточнити
час Болтиської імпактної події (кінець пізнього маастрихту або початок раннього палеоцену), вік нижньої
частини відкладів, які утворилися на початку формування Болтиського кратера (інт. 463—415 м ) і час
утворення водного басейну (ранній палеоцен), реконструювати фізикогеографічні умови ранньої Болтись
кої водойми та запропонувати модель взаємозв’язку водойми з морем у цей період як “озеро на березі океа
ну”. Болтиське озеро було великим за площею, глибоким, близьким до оліготрофного чи олігомезотрофного
типу з підвищеною специфічною мінералізацією води. Міграція морських остракод із океану Тетис в озеро в
ранньому палеоцені відбувалася через невелику протоку, водообмін між озером та океаном був періодичним,
мав різну інтенсивність і тривалість.
Ключові слова: остракоди, Болтиська імпактна структура, палеоген, палеогеографія.
53ISSN 10256415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2020. № 2
Болтиська астроблема (імпактна структура): Де? Коли? Як?
графічні параметри в місцях падіння обох космічних тіл подібні: це мілководні морські
басейни з товщею води не більше 100 м, незначно віддалені від суші. Пізніше, через регре
сію, на місці Болтиської події виникла велика континентальна водойма.
Болтиська імпактна структура (діаметром до 24 км) знаходиться у центральній частині
Українського щита в басейні р. Тясмин (права притока р. Дніпро; центр кратера: 48°57′ пн. ш.,
32°16′ сх. д.). Центральне підняття (діаметром на поверхні до 4 км) підноситься над пер
вісним дном кратера на 550—600 м. Глибокий внутрішній кратер діаметром 12 км оточує
підняття як широкий жолоб. Його максимальна глибина — 1065 м (від поверхні землі до
катаклізованих гранітів щита) і близько 500—550 м відносно дна навколишньої депресії
периферичного кільця. Внутрішній кратер складають розплави, зювіти, алогенні брекчії.
Ударно розплавлені породи створюють кругову структуру завтовшки до 220 м, що оточує
центральне підняття. Поверхня структури субгоризонтальна, бо рухливий високотемпе
ратурний розплав створив озеро в найглибшій частині навколо центрального підняття,
верхня частина якого вивищується на 60—80 м над поверхнею структури [2].
Досліджено керн зі свердловини № 50. Також використано результати визначення віку
порід і аналізу керна на мікрорівні зі свердловин № 11475 і № 42/11 [1—3]. Для з’ясування
послідовності подій найбільший інтерес становить найглибша (і найдавніша) частина кер
на, оскільки формування водойми почалося у внутрішньому басейні кратера поверх охо
лодженого шару розплавів і зювітів.
У свердловині № 42/11 кратерні відклади залягають на зювітах на глибині 581,9 м. За
результатами мікроскопічного аналізу керна виділено п’ять етапів розвитку Болтиської во
дойми та 16 різних літофаціальних особливостей відкладів [3]. Основні параметри сере
довища, що зумовили ці літофаціальні відмінності відкладів: температура повітря, інтен
сивність випаровування води з водойми, підтік води у водойму із сезонними опадами, інтен
сивність зносу твердих часток із суходолу та їх розмірність, кількість органічної речовини
в донних мулах. Інтервал 580,4—490 м — перший, найдавніший етап. У його нижній частині
знайдено морські диноцисти. Їх поява пояснюється впливом із боку моря і підняттям рівня
Світового океану в ранньодатський час. На рівні 571,1 м знайдено рослинний детрит, на
рівні 555,5 м — рештки остракод і риб, на рівні 542,5 м — рештки гастропод, які визначити
неможливо.
У глинистих пісках, які залягають безпосередньо на зювітах, визначено прісноводні
хло рофітові водорості Botryococcus braunii та спори дельтових папоротей і пилку покрито
насінних рослин — представників піонерної рослинності, що колонізувала закратерні ви
киди [1]. Їх перекриває пісок (0,89 м) без будьяких решток. Вище залягають піски з рясною
палінофлорою (папороті й мохи). Час заселення рослинністю базальних відкладів поверх
зювітів оцінюється в межах 2—5 тис. років залежно від його порівняння з часом колонізації
поверхні потужних лавових покривів флорою [4]. Споропилкові комплекси уможливлю
ють визначення флори берегів озера, але не час її появи.
У свердловині № 50 в інтервалі 573—460 м залягає товща перешарованих пісків і піс
ковиків із прошарками дрібноуламкових осадових брекчій; 460—280 м — товща алевролі
тів, глин, аргілітів і глинистих сланців (прошарки з численними рештками остракод на
гл. 462,3 м, 439 м, 415 м). Інт. 409—370 м — стрічкові глини (покажчик сезонного осадко
накопичення в озері кратера): на рівні 319 м, 314—300 м, 296—295 м є відбитки риб і гастро
54 ISSN 10256415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2020. № 2
К.В. Дикань, Н.І. Дикань
под. Інт. 280—220 м — товща аргілітів і алевролітів із численними шарами горючих сланців
(рослинні рештки представлені водоростями та наземними рослинами, серед яких перева
жають папороті). Інт. 220—170 м — перешарування мергелів і пісків середньоверхньо
еоценового віку. Інт. 170—70 м — глауконітові піски київського і харківського ярусів, які
перекриваються четвертинними лесами і суглинками.
Відклади, які залягають на зювітах, розплавлених імпактитах, інших породах (інт. 463—
415 м), утворилися на початку формування Болтиської водойми. Вони містять остракоди,
дослідження яких уможливлює визначення віку цих відкладів і часу формування водного
басейну, відтворення фізикогеографічних умов ранньої Болтиської водойми.
В інт. 463—415 м остракоди численні, різноманітні за родовим і видовим складом, мають
різний ступінь збереженості та тип захоронення. Остракоди представлені 17 видами, пред
ставниками 10 родів: Cytherella Jones, 1849; Cypridea Bosquet, 1852; Clithrocytheridea Stephen
son, 1946; Mongoliаnella Mandelstam, 1955; Rhinocypris Anderson, 1940; Bairdopillata Coryell,
Sample & Jennings, 1935; Schuleridea Swartz & Swain, 1946; Polycope Sars, 1865; Langtonia An
der son, 1939; Macronotella Ulrich, 1894); причому рід Schuleridea складають два підроди Schu
leridea (Schu leridea) Swartz & Swain, 1946 і Schuleridea (Aequacytheridea) Mandelstam, 1949 [5, 6].
Численність автохтонних остракод становить 29 % загального числа видів (прісно
водні види Cypridea accliva Kazm., Mongoliаnella ordinata Lüb., Langtonia abdomorostratae
sp. nov., Rhinocypris sp., Cypridea sp.). Частка алохтонних остракод гетерохронного типу за
хоронення — 18 % (морські види Cytherella temporalis Mand., Polycope sp., Macronotella sp.).
Частка алохтонних остракод синхронного типу захоронення — 53 %. Це морські види, кот
рі існували в океані Тетис у палеоцені — Cytherella obovata Jones & Hinde, Clithrocytheridea
ljubimova sp. nov., Cytherella sp., Schuleridea (Aequacytheridea) atroxa Mand., Schuleridea (Schu
leridea) sp., Bairdopillata aff. simplicatilis Mand. & Lüb., Cytherella ex gr. retrorsa Mand., Cytherella
boltyshevae sp. nov., Cytherella ex gr. ovata (Roemer) [5, 6].
В інт. 462,3 м остракоди представлені численними некальцитизованими та кальцити
зованими уламками черепашок і рідкісними цілими стулками, які створюють “остракодо
вий” прошарок потужністю до 3 мм. Із нього визначено три види. Морський вид Cytherella
temporalis є перевідкладеним. Черепашки Cytherella obovata (морський вид) і Cypridea ac
cliva (прісноводний) пригнічені: менші розміри черепашок дорослих особин [5, 6].
В інт. 439,0 м викопні остракоди представлені поодинокими особинами трьох видів.
Ознаки пригніченості має домінуючий прісноводний вид Mongoliаnella ordinata (личин
ки) і морський вид Clithrocytheridea ljubimova [5, 6].
A. Ebinghaus зі співавт. [3] в інтервалі керна 490—430 м виділяють другий етап розвит
ку водойми. У проміжку 471—445 м ними виявлені остракоди, рештки риб і корінців, крис
тали кальциту. Наявність кальцитового і цеолітового осадження вказує на сольову лужність
води. Причому прісноводні хлорофітові водорості Botryococcus brauni відсутні.
За остракодами вік нижньої частини осадових відкладів визначено як раньопалеоце
новий. На нього вказують характерні для нижнього палеоцену Східної Європи (України)
види Cytherella boltyshevae, Clithrocytheridea ljubimova (палеоцен Голарктичного поясу) та
маркер крейдопалеогенової границі — рід Bairdopillata. На границі крейди—палеогену від
булася зміна родового складу остракод, поширених на території Південної Америки (Брази
лії) та Європи. Зникли мезозойські роди Cytherelloidea, Argilloecia, Cythereis, Brachycythere,
55ISSN 10256415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2020. № 2
Болтиська астроблема (імпактна структура): Де? Коли? Як?
Pondoina, Rostrocytheridea, Macronotella; з’явилися роди Bairdopillata, Buntonia, Krithe, Tra
chyleberis; продовжував існувати в палеогені рід Cytherella (у нижній частині відкладів кіль
кість видів цього роду найбільша) [5—7].
Перенесення морських алохтонних остракод, які існували в океані Тетис, на початку
формування Болтиської водойми могло відбуватися двома шляхами: з огляду на невелику
її віддаленість від океану — через невелику протоку, що прорізала навколократерний вал і
з’єднувала озеро з океаном, або як випадкове перенесення природними явищами (смер
чем, цунамі тощо). На це вказують: змішаний мезозойськопалеогеновий і прісноводно
морський склад остракод; пригніченість автохтонних остракод (зменшення у 1,5—2 рази
розмірів черепашок, присутність у популяціях лише личинок тощо). Присутність у палео
генових комплексах гетерохронних мезозойських остракод пояснюється розмивом і пе
ревідкладенням водними потоками мезозойських відкладів (дрібноуламкових брекчій) із
надкратерного валу та внутрішніх стінок кратера [2, 6].
У палеоценовий час Болтиська водойма являла собою велике за площею, глибоке озе
ро оліготрофного чи олігомезотрофного типу з високим вмістом мінеральних солей, у тому
числі карбонату кальцію, можливо, з підвищеною специфічною мінералізацією води. До
сліджений палеобіотоп знаходився на відносно глибокій ділянці наближеної до берега
частини озера, де серед харових водоростей існували прісноводні остракоди — лімнобіонти
Mon goliаnella ordinata (найбільша щільність популяції, домінування личинок), Cypridea
accliva, Rhinocypris sp., Langtonia abdomorostratae, Cypridea sp. На тимчасову протоку, що іс
нувала в ранньому палеоцені і з’єднувала водойму з океаном, вказує наявність у біотопі
морських еврибіонтних остракод, зміна видового складу та поява нових морських видів по
вертикальному розрізу озерних відкладів. Нестабільність водного середовища, насамперед
коливання сольового режиму, не сприяли пристосуванню як прісноводних, так і морських
остракод. Це були умови лише для виживання остракод, коли порушувався онтогенетичний
цикл розвитку (гальмувався перехід личинок на пізніші стадії росту чи вони впадали у стан
анабіозу), зменшувалися розміри дорослих особин і личинок. Причиною періодичного при
пливу морських вод є, на нашу думку, евстатичні рухи, що зумовлювали підйом рівня ран
ньокайнозойського світового океану [6].
Водообмін між озером і океаном мав різну інтенсивність і тривалість. На початку ран
нього палеоцену осолонення озера було незначним і істотно не вплинуло на остракод — є
ознаки пригніченості (зменшення розміру рачків), але щільність популя цій була високою.
Більший водообмін і тривалість зв’язку з океаном і, відповідно, сильніше осолонення озера
відбулося наприкінці цього часового інтервалу і позначилося на кількісноякісних показ
никах остракод. Утричі збільшилася видова різноманітність остракод, де домінували мор
ські види, але всі види пригнічені (дорослі особини менших розмірів або представлені
личинками) і мали дуже низьку щільність популяцій.
Причина осолонення — періодичний підтік морської води через зазначену протоку з
близько розташованого моря внаслідок евстатичного підвищення рівня Світового океану.
Причиною неперемішування водної маси, на наш погляд, є велика глибина озера і його
порівняно невеликий діаметр. Аналогічні застійні явища і хемоклін спостерігаються в
су часному Чорному морі. Періодичне осолонення та опріснення озера негативно впливало
на остракод. Це пригнічення характерно для всіх остракод — і прісноводних, і морських.
56 ISSN 10256415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2020. № 2
К.В. Дикань, Н.І. Дикань
Їх реакцією на несприятливі умови було зменшення розмірів рачків дорослих особин і
личинок, присутність у популяціях лише личинкових форм, тобто остракоди не могли
пристосуватися до умов середовища: їхнє існування — це виживання.
Палеонтологічні рештки і мікроструктурний аналіз відкладів указують на солонува
товодний чи прісноводний басейн (третій — п’ятий етапи розвитку Болтиського озера).
Протягом усього часу існування Болтиське озеро, як велика континентальна водойма, справ
ляла вплив на мікроклімат довколишньої території, пом’якшуючи та зволожуючи його [3].
Комплексне дослідження викопних решток фауни (остракоди, гастроподи, риби) і фло
ри (споропилок) із відкладів Болтиської імпактної структури (Україна), де відбулася ка
тастрофічна планетарна подія (крейдопалеогенова границя), дало можливість відтворити
фізикогеографічні умови Болтиської континентальної водойми впродовж усього часу її іс
нування (початок палеоцену – кінець міоцену) та запропонувати модель взаємозв’язку його
із морем: “озеро на березі океану” на початку її створення.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА.
1. Kelley S.P., Gurov E. Boltysh, another endCretaceous impact. Meteorit. Planet. Sci. 2002. 37, Iss. 8. P. 1031—
1044. https://doi.org/10.1111/j.19455100.2002.tb00875.x
2. Гуров Е.П., Гожик П.Ф. Импактное кратерообразование в истории Земли. Киев: ИГН НАН Украины,
2006. 217 с.
3. Ebinghaus A., Jolley D.W., Andrews S.D., Kemp D.B. Lake sedimentological and ecological response to
hyperthermals: Boltysh impact crater Ukraine. Sedimentology. 2017. 64. P. 1465—1487. https://doi.org/10.1111/
sed.12360
4. Jolley D., Gilmour I., Gurov E., Kelley S., Watson J. Two large meteorite impacts at the Cretaceous–Paleogene
boundary. Geology. 2010. 38. P. 835—838. https://doi.org/10.30836/igs.10256814.2018.3.142276
5. Дикань Н.І. Остракоди посткратерних відкладів Болтиської імпактної структури (Український щит).
Зб. наук. праць Інституту геологічних наук НАН України. 2017. 10. С. 37—49.
6. Dykan N., Kovalchuk O., Dykan K., Gurov E., Dašková J., Přikryl T. New data on Paleocene–Eocene fauna
(gastropods, ostracods, fishes) and palynoflora of the Boltysh impact structure (Ukraine) with biostratigraphical
and palaeoecological inferences. N. Jb. Geol. Paläont. Abh. 2018. 287/2. Р. 213—239. https://doi.org/10.1127/
njgpa/2018/0714
7. Ceolin D., Fauth G., Coimbra J.C. Cretaceous — Lower Paleogene ostracods from the Pelotas Basin, Brazil.
Palaeobio. Palaeoenv. 2011. 91, № 2. P. 111—128. https://doi.org/10.1007/s1254901000411
Надійшло до редакції 12.11.2019
REFERENCES
1. Kelley, S. P. & Gurov, E. (2002). Boltysh, another endCretaceous impact. Meteorit. Planet. Sci., 37, Iss. 8,
pp. 10311044. https://doi.org/10.1111/j.19455100.2002.tb00875.x
2. Gurov, Е. P. & Gozhik, P. F. (2006). Impacted crater formation in the history of the Earth. Kyiv: Institute of
Geological Sciences of the NAS of Ukraine (in Russian).
3. Ebinghaus, A., Jolley, D. W., Andrews, S. D. & Kemp, D. B. (2017). Lake sedimentological and ecological
response to hyperthermals: Boltysh impact crater Ukraine. Sedimentology, 64, pp. 14651487. https://doi.
org/10.1111/sed.12360
4. Jolley, D., Gilmour, I., Gurov, E., Kelley, S. & Watson, J. (2010). Two large meteorite impacts at the Creta
ceo us–Paleogene boundary. Geology, 38, pp. 835838. https://doi.org/10.30836/igs.10256814.2018.3.142276
5. Dykan, N. (2017). Ostracods of posrcrater sediments sy the Boltysh impact structure (Ukrainian Shield).
Collection of Scientific works of the IGS NAS of Ukraine, 10, pp. 3749 (in Ukrainian).
6. Dykan, N., Kovalchuk, O., Dykan, K., Gurov, E., Dašková, J., Přikryl, T. (2018). New data on Paleocene–
Eocene fauna (gastropods, ostracods, fishes) and palynoflora of the Boltysh impact structure (Ukraine) with
57ISSN 10256415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2020. № 2
Болтиська астроблема (імпактна структура): Де? Коли? Як?
biostratigraphical and palaeoecological inferences. N. Jb. Geol. Paläont. Abh., 287/2, pp. 213239. https://doi.
org/10.1127/njgpa/2018/0714
7. Ceolin, D., Fauth, G. & Coimbra, J. C. (2011). Cretaceous – Lower Paleogene ostracods from the Pelotas
Basin, Brazil. Palaeobio. Palaeoenv., 91, No. 2, pp. 111128. https://doi.org/10.1007/s1254901000411
Received 12.11.2019
К.В. Дыкань, Н.И. Дыкань
Институт геологических наук НАН Украины, Киев
Email: natalidykan@gmail.com
БОЛТИШСКАЯ АСТРОБЛЕМА (ИМПАКТНАЯ СТРУКТУРА):
ГДЕ? КОГДА? КАК?
Впервые в осадочных отложениях Болтышской импактной структуры (Украина) найдены многочис
ленные остатки ископаемых остракод (роды Cytherella, Cypridea, Clithrocytheridea, Mongoliаnella, Rhino
cypris, Bairdopillata, Schuleridea, Polycope, Langtonia, Macronotella). Комплексное исследование ископаемых
остракод позволило уточнить время Болтышского импактного события (конец позднего маастрихта или
начало раннего палеоцена), возраст нижней части отложений, которые образовались в начале формирова
ния Болтышского кратера (инт. 463—415 м) и время образования водного бассейна (ранний палеоцен),
реконструировать физикогеографические условия раннего Болтышского водоема и предложить модель
взаимоотношений водоема с морем в этот период как “озеро на берегу океана”. Болтышское озеро было
большое по площади, глубокое, близкое к олиготрофному или олигомезотрофному типу с повышенной
специфической минерализацией воды. Миграция морских остракод с океана Тетис в озеро в раннем па
леоцене происходила через небольшую протоку, водообмен между озером и океаном был периодическим,
имел разную интенсивность и продолжительность.
Ключевые слова: остракоды, Болтышская импактная структура, палеоген, палеогеография.
K.V. Dykan, N.I. Dykan
Institute of Geological Sciences of the NAS of Ukraine, Kyiv
Email: natalidykan@gmail.com
BOLTYSH ASTROBLEME (IMPACT STRUCTURE):
WHERE? WHEN? AS?
For the first time, numerous remains of fossil ostracods (genera Cytherella, Cypridea, Clithrocytheridea, Mon
golianella, Rhinocypris, Bairdopillata, Schuleridea, Polycope, Langtonia, Macronotella) are found in sediments of
the Boltysh impact structure (Ukraine).The time of the Boltysh impact event (at the end late Maastrichtian or
at the beginning of the early Paleocene), the age of the lower part of sediments of the Boltysh impact structure
that formed at the beginning of the Boltysh Crater formation (int. 463–415 m) and the time of formation of
the water basin (early Paleocene), reconstruction of physical and geographical conditions of the early Boltysh
reservoir are established by ostracods. Model of the relationship of the Boltysh reservoir with the sea at the be
ginning of its creation as a “lake on the shore of the ocean” was proposed too. The Boltysh basin was a large deep
lake close to the oligotrophic or oligomesotrophic type with high specific mineralization of water. Migration of
sea ostracods from the Tethys Ocean into the lake in the early Paleocene occurred through a small strait, the
water exchange between the lake and the ocean was periodic with varying intensity and duration.
Keywords: ostracods, Boltysh impact structure, Paleogene, paleogeography.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-170337 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:36:13Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дикань, К.В. Дикань, Н.І. 2020-07-11T18:39:31Z 2020-07-11T18:39:31Z 2020 Болтиська астроблема (імпактна структура): Де? Коли? Як? / К.В. Дикань, Н.І. Дикань // Доповіді Національної академії наук України. — 2020. — № 2. — С. 52-57. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1025-6415 DOI: doi.org/10.15407/dopovidi2020.02.052 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170337 551.439(477.65) Вперше в осадових відкладах Болтиської імпактної структури (Українa) знайдено численні рештки викопних остракод (роди Cytherella, Cypridea, Clithrocytheridea, Mongoliаnella, Rhinocypris, Bairdopillata, Schuleridea,
 Polycope, Langtonia, Macronotella). Комплексне дослідження викопних остракод дало змогу уточнити
 час Болтиської імпактної події (кінець пізнього маастрихту або початок раннього палеоцену), вік нижньої
 частини відкладів, які утворилися на початку формування Болтиського кратера (інт. 463—415 м ) і час
 утворення водного басейну (ранній палеоцен), реконструювати фізико-географічні умови ранньої Болтиської водойми та запропонувати модель взаємозв'язку водойми з морем у цей період як “озеро на березі океану”. Болтиське озеро було великим за площею, глибоким, близьким до оліготрофного чи олігомезотрофного
 типу з підвищеною специфічною мінералізацією води. Міграція морських остракод із океану Тетис в озеро в
 ранньому палеоцені відбувалася через невелику протоку, водообмін між озером та океаном був періодичним,
 мав різну інтенсивність і тривалість. For the first time, numerous remains of fossil ostracods (genera Cytherella, Cypridea, Clithrocytheridea, Mongolianella,
 Rhinocypris, Bairdopillata, Schuleridea, Polycope, Langtonia, Macronotella) are found in sediments of
 the Boltysh impact structure (Ukraine).The time of the Boltysh impact event (at the end late Maastrichtian or
 at the beginning of the early Paleocene), the age of the lower part of sediments of the Boltysh impact structure
 that formed at the beginning of the Boltysh Crater formation (int. 463–415 m) and the time of formation of
 the water basin (early Paleocene), reconstruction of physical and geographical conditions of the early Boltysh
 reservoir are established by ostracods. Model of the relationship of the Boltysh reservoir with the sea at the beginning
 of its creation as a “lake on the shore of the ocean” was proposed too. The Boltysh basin was a large deep
 lake close to the oligotrophic or oligomesotrophic
 type with high specific mineralization of water. Migration of
 sea ostracods from the Tethys Ocean into the lake in the early Paleocene occurred through a small strait, the
 water exchange between the lake and the ocean was periodic with varying intensity and duration. Впервые в осадочных отложениях Болтышской импактной структуры (Украина) найдены многочисленные остатки ископаемых остракод (роды Cytherella, Cypridea, Clithrocytheridea, Mongoliаnella, Rhinocypris,
 Bairdopillata, Schuleridea, Polycope, Langtonia, Macronotella). Комплексное исследование ископаемых
 остракод позволило уточнить время Болтышского импактного события (конец позднего маастрихта или
 начало раннего палеоцена), возраст нижней части отложений, которые образовались в начале формирования Болтышского кратера (инт. 463—415 м) и время образования водного бассейна (ранний палеоцен),
 реконструировать физико-географические условия раннего Болтышского водоема и предложить модель
 взаимоотношений водоема с морем в этот период как “озеро на берегу океана”. Болтышское озеро было
 большое по площади, глубокое, близкое к олиготрофному или олигомезотрофному типу с повышенной
 специфической минерализацией воды. Миграция морских остракод с океана Тетис в озеро в раннем палеоцене происходила через небольшую протоку, водообмен между озером и океаном был периодическим,
 имел разную интенсивность и продолжительность. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Науки про Землю Болтиська астроблема (імпактна структура): Де? Коли? Як? Boltysh astrobleme (impact structure): Where? When? As? Болтишская астроблема (импактная структура): Где? Когда? Как? Article published earlier |
| spellingShingle | Болтиська астроблема (імпактна структура): Де? Коли? Як? Дикань, К.В. Дикань, Н.І. Науки про Землю |
| title | Болтиська астроблема (імпактна структура): Де? Коли? Як? |
| title_alt | Boltysh astrobleme (impact structure): Where? When? As? Болтишская астроблема (импактная структура): Где? Когда? Как? |
| title_full | Болтиська астроблема (імпактна структура): Де? Коли? Як? |
| title_fullStr | Болтиська астроблема (імпактна структура): Де? Коли? Як? |
| title_full_unstemmed | Болтиська астроблема (імпактна структура): Де? Коли? Як? |
| title_short | Болтиська астроблема (імпактна структура): Де? Коли? Як? |
| title_sort | болтиська астроблема (імпактна структура): де? коли? як? |
| topic | Науки про Землю |
| topic_facet | Науки про Землю |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170337 |
| work_keys_str_mv | AT dikanʹkv boltisʹkaastroblemaímpaktnastrukturadekoliâk AT dikanʹní boltisʹkaastroblemaímpaktnastrukturadekoliâk AT dikanʹkv boltyshastroblemeimpactstructurewherewhenas AT dikanʹní boltyshastroblemeimpactstructurewherewhenas AT dikanʹkv boltišskaâastroblemaimpaktnaâstrukturagdekogdakak AT dikanʹní boltišskaâastroblemaimpaktnaâstrukturagdekogdakak |