Ліпна кераміка з о. Березані VII—VI ст. до н. е.

Ліпна кераміка з о. Березані VII—VI ст. до н. е.

З поселень так званого ранньоскіфського часу, відкритих в Нижньому Побужжі, селище на о. Березані найранніше Воно добре датується архаїчною грецькою керамікою VII—VI ст. ст. до н. е. В історичній літературі цей час пов’язується з проникненням в Північне Причорномор’я скіфів, витисненням ними кіммері...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Материалы по археологии Северного Причерноморья
Дата:1959
Автор: Дзис-Райко, Г.О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Одеський археологічний музей НАН України 1959
Теми:
Статьи
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170561
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Ліпна кераміка з о. Березані VII—VI ст. до н. е. / Г.О. Дзис-Райко // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1959. — Вип. 2. — С. 36-43. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-170561
record_format dspace
spelling Дзис-Райко, Г.О.
2020-07-18T14:38:07Z
2020-07-18T14:38:07Z
1959
Ліпна кераміка з о. Березані VII—VI ст. до н. е. / Г.О. Дзис-Райко // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1959. — Вип. 2. — С. 36-43. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.
XXXX-0126
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170561
З поселень так званого ранньоскіфського часу, відкритих в Нижньому Побужжі, селище на о. Березані найранніше Воно добре датується архаїчною грецькою керамікою VII—VI ст. ст. до н. е. В історичній літературі цей час пов’язується з проникненням в Північне Причорномор’я скіфів, витисненням ними кіммерійців і початком складання гак званої скіфської культури. З іншого боку, на цей же час припадає і початок грецької колонізації Північного Причорномор’я. На сьогоднішній день археологам та історикам ще дуже мало відомо про життя та історію кіммерійських племен. Детальне і всебічне вивчення такого раннього пам’ятника, як поселення на о. Березані, допомогло б внести ряд нових даних для розкриття цих питань.
На матеріалах Одеського державного археологічного музею. Висловлюю свою вдячність доц. М. С. Синицину за наукову консультацію при написанні цієї роботи
uk
Одеський археологічний музей НАН України
Материалы по археологии Северного Причерноморья
Статьи
Ліпна кераміка з о. Березані VII—VI ст. до н. е.
Лепная керамика с о. Березани VII—VI вв. до н.э.
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Ліпна кераміка з о. Березані VII—VI ст. до н. е.
spellingShingle Ліпна кераміка з о. Березані VII—VI ст. до н. е.
Дзис-Райко, Г.О.
Статьи
title_short Ліпна кераміка з о. Березані VII—VI ст. до н. е.
title_full Ліпна кераміка з о. Березані VII—VI ст. до н. е.
title_fullStr Ліпна кераміка з о. Березані VII—VI ст. до н. е.
title_full_unstemmed Ліпна кераміка з о. Березані VII—VI ст. до н. е.
title_sort ліпна кераміка з о. березані vii—vi ст. до н. е.
author Дзис-Райко, Г.О.
author_facet Дзис-Райко, Г.О.
topic Статьи
topic_facet Статьи
publishDate 1959
language Ukrainian
container_title Материалы по археологии Северного Причерноморья
publisher Одеський археологічний музей НАН України
format Article
title_alt Лепная керамика с о. Березани VII—VI вв. до н.э.
description З поселень так званого ранньоскіфського часу, відкритих в Нижньому Побужжі, селище на о. Березані найранніше Воно добре датується архаїчною грецькою керамікою VII—VI ст. ст. до н. е. В історичній літературі цей час пов’язується з проникненням в Північне Причорномор’я скіфів, витисненням ними кіммерійців і початком складання гак званої скіфської культури. З іншого боку, на цей же час припадає і початок грецької колонізації Північного Причорномор’я. На сьогоднішній день археологам та історикам ще дуже мало відомо про життя та історію кіммерійських племен. Детальне і всебічне вивчення такого раннього пам’ятника, як поселення на о. Березані, допомогло б внести ряд нових даних для розкриття цих питань.
issn XXXX-0126
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170561
citation_txt Ліпна кераміка з о. Березані VII—VI ст. до н. е. / Г.О. Дзис-Райко // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1959. — Вип. 2. — С. 36-43. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT dzisraikogo lípnakeramíkazoberezaníviivistdone
AT dzisraikogo lepnaâkeramikasoberezaniviivivvdoné
first_indexed 2025-11-26T02:20:18Z
last_indexed 2025-11-26T02:20:18Z
_version_ 1850608307710984192
fulltext ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХЕОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ МАТЕРІАЛИ З АРХЕОЛОГІЇ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР'Я ВИП. II. 1959. Г. о. ДЗИС-РАИКО ЛІПНА КЕРАМІКА З о. БЕРЕЗАНІ VII—VI ст. ст. ДО Н. Е. (На матеріалах Одеського державного археологічного музею)’ З поселень так званого ранньоскіфського часу, відкритих в Ниж­ ньому Побужжі, селище на о. Березані найранніше Воно добре дату­ ється архаїчною грецькою керамікою VII—VI ст. ст. до н. е. ^ В історичній літературі цей час пов’язується з проникненням в Пів­ нічне Причорномор’я скіфів, витисненням ними кіммерійців і початком складання гак званої скіфської культури. З іншого боку, на цей же час припадає і початок грецької колонізації Північного Причорномор’я. На сьогоднішній день археологам та історикам ще дуже мало відомо про життя та історію кіммерійських племен. Детальне і всебічне вивчення такого раннього пам’ятника, як поселення на о. Березані, допомогло б внести ряд нових даних для розкриття цих питань. На жаль, до цього часу нема зведеної праці про цей археологічний пам’ятник, дослідження якого почались ще в XIX ст. Досить важливим джерелом для такого вивчення служить ліпна ке­ раміка — предмет виробництва та споживання місцевого населення. Ліпна кераміка, виробництво якої входило до функцій домашнього гос­ подарства і не вимагало спеціально обладнаних майстерень та склад­ них прийомів обпалювання, являється надійним критерієм культури міс­ цевих племен в силу свого слабого розповсюдження шляхом обміну, торгівлі і т. д. Останнім часом ряд археологів приділяє велику увагу вивченню ліпного посуду з поселень 1 тисячоріччя до н. е. на території Північного Причорномор’я, яка в. період дореволюційних досліджень вивчалась не­ достатньо. Що ж до кераміки о. Березані, то вона ще не вивчена, хоч публікації березанського матеріалу були б дуже, бажані, бо вже й те­ пер ряд авторів посилається на ліпну кераміку о. Березані ^ Треба сказати, що вивчення ліпного березанського посуду зустрічає на своєму шляху багато труднощів. Під час розкопок Березані в дореволюційний час основна увага * * • Висловлюю свою вдячність доц. ЛТ. С. Синицину за наукову консультацію при написанні цієї роботи. ̂ С. И. К а п о ПІ и н а, Из истории греческой колонизации нижнего Побужья. МИА, 50, 1956, стор. 214. ̂ М. Ф. Б оліТ'є н к о , До питання про час виникнення та назву давнішньої йонійської оселі над Бористеном. Вісник Одеської комісії краєзнавства. Секція архео­ логічна, ч. 4—5, Одеса, 1930, стор. 35—39. * С. И. К а п о ш и н а, О скифских элементах в культуре Ольвии, МИА, № 50, 1956. ї ї ж: Из истории греческой колонизации Нижнего Побужья, там же. В. М. С к у д н о в а. Скифские памятники из Нинфея. СА, т. XXI, 1954 і ін. приділялась античному матеріалові; ліпна кераміка не тільки не була предметом спеціального вивчення, їй під час навіть не приділяли уваги. Під час відбору матеріалу «грубий» ліпний посуд, як правило, відки­ дався. Такий відбір пам’ятників не дозволяє скласти!правильне уявлен­ ня про співвідношення груп кераміки — місцевої та привозної. В польо­ вій документації того часу (щоденник Г. Л. Скадовського, щоденники та польові списки Е. Р. Штерна, що зберігаються в ОДАМ) відсутні або майже відсутні відомості про знахідки ліпної кераміки та її опис. В щоденниках Е. Р. Штерна лише іноді зустрічаються короткі вка­ зівки на те, що знайдені були уламки грубих посудин. За радянський період багато років розкопки на о. Березані прова­ див М. Ф. Болтенко ^ Основна маса знахідок ліпної кераміки припадає на час його розкопок. На жаль, ми не маємо і документації розкопок М. Ф. Болтенка. Тому класифікація цього посуду, пов’язана з необхід­ ністю датування кожної з основних форм кераміки (яке визначається сукупністю показань культурного шару, або комплексу), зустрічає ба­ гато труднощів. в нашій роботі нам в якійсь мірі доводиться користуватися мате­ ріалами публікацій, в деяких випадках —> щоденниками, а в основно­ му—методом аналогій. Звичайно, така робота не може претендувати на вичерпну повноту розв’язання питання класифікації кераміки та бездоганну точність. Ви­ вчення та класифікація березанської ліпної кераміки утруднена ще й тим, що вона за невеликим винятком знаходиться в нашій колекції в вигляді невеликих уламків. За технікою виконання і зовнішнім виглядом ліпна кераміка о. Бе­ резані може бути розподілена на дві основні групи; 1) тонкостінний ло­ щений посуд, прикрашений, як правило, геометричним врізаним орна­ ментом, іноді інкрустова.чий білою пастою і 2) товстостінний, більш гру­ бий посуд, в більшості випадків прикрашений пальцьово-нігтьовим або защіпним орнаментом по наліпленому валику чи просто по тулубу по­ судини, а іноді зовсім неорнаментований. Такий розподіл кераміки на групи за технікою вироблення посудин, можна думати, в основному відповідає її розподілу за функціональним призначенням. Тонкостінна лощена кераміка До цієї групи відноситься порівняно невелика кількість уламків ліпних, в більшості чорнолощених сосудів. Ця кераміка відрізняється старанністю вироблення і часто порівняно складним орнаментом, який поряд з дбайливим лощениям придає посуду, витончений, парадний ви­ гляд. Глиняне тісто, з якого виліплений посуд, добре відмучене, без по­ мітних домішок, компактне. Обпаленая кераміки рівномірне, про що свідчить колір поверхні черепків, в більшості чорний, іноді темно-сірий і рідше—світлий, жовтуватий або коричнюватий. Фрагментарність на­ шого матеріалу дозволяє нам відновити лише кілька форм посудин цієї групи. Очевидно, більшість наших уламків належить до невеликих горщи­ ків яйцевидної форми з трохи видігнутими вінцями (габл. І-а-г, ж). Окремі уламки дають змогу відновити ряд посудин інших форм: черпа­ ки (табл. 1-м), великі посудини в вигляді корчаг (табл. І-з-к), глеків (табл. І-л) та інш. Посуд цієї групи прикрашений врізаним геометричним орнаментом; на деяких уламках помітні сліди інкрустації білої пасти (табл. І-з-л). Названий орнамент найчастіше має вигляд заштрихованих трикут­ ників, обернутих один до одного вершинами, або трикутників, утворе­ них двома паралельними ламаними лініями. Зустрічається орнамент і в вигляді вертикальних полос, утворених паралельними лініями. Іноді ці візерунки поєднуються з невеликими круглими ямками, нанесеними тупим інструментом (табл. І-б, д, ж). Відома більш складна орнамен­ тація посудин, але невеликі розміри уламків не дозволяють повністю її простежити (табл. І-д). Зрідка трапляється врізаний орнамент «ялин­ кою», який поєднується з .паралельними вертикальними лініями (табл. І-к). Кераміка цієї групи знаходить численні аналогії в поселеннях VII—VI ст. до н. е. на обширній території Північного Причорномор’я. Генетично вона бере початок від більш раннього часу, від початку І тис. до н. е. Про це свідчать подібні знахідки з Кобякова городища на Ниж­ ньому Дону, в шарах т. зв. «Кобякової культури ІЬ>”. Кераміка цього типу широко розповсюджена на поселеннях ранньо- скіфського часу на Північнім Кавказі, на Нижньому Дону, на Побужжі, Наддніпрянщині, Подністров’ї, в Криму. Найбільш ранні знахідки подібного виду кераміки знайдені на Чорноліському городищі (Знаменський район. Кіровоградської обл.), але там вони архаїчніщі, багато де в чому пов’язані з керамікою біло- грудовських пам’ятників передскіфського часу і являють собою не­ мов би перехідний етап від кераміки кінця епохи бронзи (сабатинов- сько-білогрудовського типу) до власне скіфської епохи Знахідки ліпної лощеної кераміки з геометричним орнаментом були зроблені в північних районах Молдавської РСР ® та в Полтавській об­ ласті її аналогії знаходимо в зольниках Бєльського городища’“, в кур­ ганах поблизу м. Сміли ”, в Чигиринському і Канівському районах Чер­ каської о б л а с т і н а Північному Кавказі*®. Б. М. Граков та А. І. Ме­ люкова вважають лощену інкрустовану кераміку приналежністю лісо- степних районів, невластивою культурі степних районів Однак кера­ міка такого типу неодноразово зустрічалась при розкопках найдавні- щих щарів Ольвії та міст Боспору. За характером орнаментації ліпний лощений посуд із Ольвії схожий на березанський. Деякі уламки цього ® А. А. М и л Л е р, Краткий отчет о работах Северо-Кавказской ГАИМК в 1924 и 1925 годах. СГАИМК, т. 1, 1926, стор. 129— 132. ’’ А. И, Т е р е н о ж к и н , Скифская Днепровская правобережная КСИИМК, вып. KXXVII, 1951, стор'. 123. ? Г. Д. С м и р н о в , Скифское городище и селище «Большая КСИИМК, вып. XXVI, 1949, стор. 93—96. ® И. И. л я п у ш к и н. Поселение скифского времени близ деревни Балка Полтавской обл., КСИИМК, вып. XXXVII, 1951, cfrop. 125. Тр. IV АС, т. III, табл. 1 - І , 3. ” ИАК, вып. 4, 1902, стор. 31, рис. 3. ИАК, вып. 40, 1911, стор. 49. рис. 4. Б. И. и В. И. X а н, е н к о, Приднепровья, вып. III, Киев, 1900, табл. LXII—2. >3 МИА, № 3, 1941, табл. XX, 3. Б. Н. Г р а к о в и А. И. М е л ю к о в а , Две археологические Скифии Геродота. СА, XVIII, 1953, стор. 115. экспедиции экспедиция. Сахарна»,. Пожарная , Древности культуры в посуду були знайдені в шарі під заповненням VI ст. до н. е. Частіше подібна кераміка зустрічається при розкопках міст Боспору. В Панті- капеї вона відмічена в шарі VI ст. до н. е . В Німфеї в шарах того ж часу були знайдені численні форми ліпного лощеного посуду з врізним орнаментом: горшки з відігнутим краєм, невеликі круглодонні горщеч­ ки, великі корчаги, глибокі товстостінні чашки. їх орнамент складається з заштрихованих трикутників, що сходяться верщинами, іноді в поєд­ нанні з круглими ямками Під час розкопок Фанагорії ліпна лощена кераміка описаного типу зустрілась в шарі VI—IV ст. ст., до н. е. І. Т. Кругликова вважає, що деякі з фрагментів знаходять аналогії в більш ранніх групах кераміки і можуть бути віднесені до кіммерійсіького часу ’®. Серед кераміки Мір- мекія та Тірітаки знову зустрічаємо аналогічну кераміку '®. Крім того, керамікд, аналогічна нашій, трапляється в поселеннях кизил-кобинської культури "̂. При розкопках такого поселення біля під­ ніжжя східного схилу городища Неаполя Скіфського, на лівому березі р. Салгира, серед інших знахідок виявлена була кераміка бписуваного нами типу. Лощені посудини цього поселення схожі з березанськими не тільки по техніці вироблення і по формам, але й по мотивам орнаментації Поселення; кизил-кобинської культури біля Симферополя датується VII—VI вв. до н. е. О. Д. Дашевська називає його таврським, прийма­ ючи до уваги подібність його кераміки до кераміки поховань в кам’я­ них ящиках з гірських районів Криму. Однак вона відмічає і незапереч­ ну подібність її до кераміки VII—VI вв. до н. е. з Керченського пів­ острова, особливо із Німфея. В. М. Скуднова не погоджується з віднесенням цього типу керамі­ ки до таврської на тій підставі, що вона зустрічається і в степових райо­ нах Криму, які антична традиція пов’язує з кіммерійцями. Ряд вчених (напр., П. М. Шульц, Г. Д. Бєлов, О. Д. Дашевська) ставить питання про спорідненість таврів з кіммерійцями та розглядає таврів як кримську парость кіммерійців Д Це питання може бути роз­ в’язане шляхом дальніших досліджень поселень та могільників кімме­ рійського часу на півдні України і в інших іиісцях. Численні аналогії березанської ліпної лощеної кераміки з геомет­ ричним врізним орнаментом говорять про широке коло розповсюджен- С. И. К а п ю ш и н а , О скифских элементах в культуре Ольвии. МИД, № 50, 1956, crop. 159, рис. 5, 1—2. И. Т. К р у г л и к O' в а, О местной керамике Пантикапея и ее значении для изучения состава населения этЬго города. МИД, № 33, 1954, стор. 82, табл. 1—5, рис. І1—1. М. М. Х у д я к. Раскопки святилища Нимфея. СД, XVI, 1952, стор. 239, рис. 4. В. М. С к у д н о в а , Скифские памятники из Нимфея. СД, XXI, 1954, стор. 306—318. И. Т. К р у г л и к о в а , Фанагорийская местная керамика из грубой глины. МИД, 19, 1951, стор. 91, рис. 1—3. Е. Г. К а с т а на ян. Лепная керамика Мирмекия и Тиритаки. .МИД, 25, 1952, стор. 250—251, рис. 1—3. В. Ф. Г а й д у к е в и ч, Е. И. Л е в и, Е. О. П р у ш е в- с к а я; Раскопки северной и западной части Мирмекия. МИД, 4, 1941, стор. 129, рис. 29. МИД, 4, стор. 40, рис. 53. “ П. Н. Ш у л ь ц , Тавро-скифская экспедиция, КСИИМК, ХХУП, 1949, стор. 66. О. Д. Д а ш е в с к а я. Раскопки Симферопольского поселения кизилкобинской культуры, КСИИМК, XXXIX, 1951, стор. 115, рис. 33—2, 33—4а, 33—4е. Г. Д. Б е л о в , Херсонес Таврический. Л., 1948, стор. 27; О. Д Д а ш е в с к а я. Раскопки Симферопольского поселения кизилкобинской культуры. КСИИМК, XXXIX, 1951, стор. 118. ня кераміки цього типу: від Подністров’я до Північного Кавказу, вклю­ чаючи на півдні Кримський півострів. На основі всього вищевикладеного можна зробити такі узагаль­ нення: 1. Березанська кераміка описаної групи датується VII—VI ст. до н. е. 2. Генетично вона походить від часу пізньої бронзи та являє собою прояв культури місцевого населення Північного Причорномор’я. 3. Кераміка даної групи відрізняється дбайливістю вироблення та відносно складною орнаментацією. 4. Описана група має численні аналогії з одного боку в лісостепо­ вій полосі кіммерійського та ранньоскіфського часу, а з другого—в сте­ пових районах і на Керченському півострові, а також в гірських райо­ нах Криму. 5. Дальніше вивчення цієї групи кераміки поряд з другими пам’ят­ никами кіммерійського та ранньоскіфського часу в Північному Причор­ номор’ї може пролити світло на питання про культуру кіммерійців і на їх можливі зв’язки з іншими племенами. Товстостінна кераміка Більш численну групу ліпної кераміки о. Березані складає простий товстостінний посуд, виготовлений з більш грубого крупнопористого та крихкого глиняного тіста, ніж описана вище група кераміки. Серед до­ мішок, що складають велику частину тіста, найчастіше трапляється ша­ мот, а також морський пісок, товчені черепашки, а іноді можна поміти­ ти сліди вигорівших при обпиленні рослинних частин. Посудини виліп­ лені руками, стрічковим або джгутовим способом. Незначна ребристість внутрішньої поверхні посудин, що утворюється при цьому способі, по­ мітно простежується на деяких цілих посудинах і на великих уламках. Про це ж свідчать іі горизонтальні злами більшості черепків. Під час ліплення вживалось підсипання під дно посуду, що полегшувало зняття готового виробу з доски: на ряді днищ залишились сліди підсипаного крупного піску. Більшість посудин має шершаву поверхню, часто злегка загладжену рукою, ганчіркою, пучком трави або спеціальним інструментом. В цій групі кераміки трапляються і посудини з трохи лощеною по­ верхнею, але їх небагато, найчастіше це миски. Обпалення більшості виробів неповне (про що свідчить два; або трикольорне забарвлення зламів) і нерівномірне, що видно по плямистому забарвленню поверхні. Очевидно, ця кераміка обпалювалась на вогнищах або в примітивних печах. Посудини цієї групи найчастіше сірого, жовто-сірого або бурого кольору. Рідше зустрічаються світло-жовті й червонуваті посудини. Товстостінна ліпна кераміка являє собою менш фрагментарний ма­ теріал, що дає можливість краще прослідкувати основні її форми. Найбільш розповсюдженою формою являються горщики, які мож­ но поділити на два типи: 1. Горщики з округлим тулубом, похилими плічками й більш-менш відігнутими вінцями (табл. ІІ-а, г). 2. Горщики округлої форми з прямою або майже прямою щийкою, що закінчується злегка потовщеними вінцями (табл. ІІ-д, ж). Обидві форми горщиків мають плоскі днища і близькі до типів горщиків з Єлісаветовського городища (тип І та тип II) Основним видом орнаменту на цих горщиках є пальцьово-нігтьовий або защіпний, нанесений на ліпний валик, оперізуючий горщик під він­ цями або спущений на його плічка (табл. ІІ-а). Іноді пальцьові вдавли- ни оздоблюють самий край вінець (табл. ІІ-а). Часто розчленований вдавлюванням валик поєднується з наскріз- ними круглими отворами (табл. ІІ-д). Край вінець прикрашався також дрібними насічками, нанесеними гострим інструментом (табл. ІІ-ж, л, м) або невеликими вдавлинами, зробленими тупим предметом з нерівним краєм (табл. ІІ-н). Останній вид вдавлин наносився й під вінцями (табл. ІІ-о). Части­ на горщиків зовсім не орнаментована (табл. ІІ-в, г, е). Слідуючою, досить розповсюдженою на Березані формою ліпного посуду були банковидні посудини циліндричної форми, станки яких іно­ ді трохи звужувались до верху й закінчзшались загладженим округлим краєм. Зрідка стінки переходять в трохи потовщені та відігнуті вінця (табл. ІІІ-а, б). Банковидні посудини прикрашались наліпним валиком (розташованим близько краю посудини), що як правило був покритий пальцьовими вдавлинами круглими, або овальними, розташованими по­ хило. Це придавало всьому валикові вид товстенького перевитого мо­ тузка (табл. ІІІ-а). Пальцьові защіпи на валику часто доповнювались наскрізними отво­ рами (табл. ІІІ-в, е ) . Банковидні посудини мабуть найбільш архаїчний вид посуду на Березані. Він походить від епохи пізньої бронзи (сабати- ііоЕський етап за класифікацією О. О. Кривцової-Гракової)^^ та дохо­ дить до власне скіфського часу, а в окремих випадках і до сарматсько­ го. Із банковидної форми розвивається форма горщика з похилими пліч­ ками й слабо відігнутими вінцями. Обидві описані нами форми ліпних товстостінних посудин, з орна­ ментацією і без неї, відомі з численних поселень ранньо-скіфського ча­ су. Найближчі аналогії ми зустрічаємо в поселенні Обіточна 12 на р. Обіточна в Приморському р-ні Запорізької обл. та з поселенні Ши­ рока Балка поблизу Ольвії. Поселення на р. Обіточній датується VII в. до н. е. Основні форми його кераміки дуже близькі до березанських. Це в основному, горщики з відігнутим краєм, банковидні посудини, прикрашені наліпними вали­ ками з косими зарубками та пальцьово-нігтьовими вдавлинами Схожу кераміку бачимо і в поселенні VI—початку V вв. до н. е. Широка Балка Повну відповідність нашій кераміці знаходимо в Ольвії V Найстародавнішою формою посудин з пізньоархаїчних шарів Оль­ вії є банковидна, відома в кількох варіантах. До VI ст. до н. е. відно- Т. Н. К н и л о в и ч, Опыт їхарактеристики городища у станицы Елисаветов- ской ИГАИМК, ВЫП. 104, 1935, стор. 161—169, рис. 45, 46. 2'* ;Q. А. К р и в ц q ві а - Г р ,а к а в а, Степное Поволжье и Причерноморье в эпоху поздней бронзы. МИА, 46, 1955, стор. 122— 124. 2® Там .же, стор. 152— 154, рис. 37. 2® Б. М. Р а б и ч кин . Поселение у Широкой Байки. КСИИМК, вып. XL, 1951, стор. 120—121, рис. 33. 22 С. И. К а п о ш и н а, О скифских элементах в культуре Ольвии. МИА, 50, 1956, стор. 160—161, рис. 6, 7. ситься й тип простого горщика з покатими плічками та відігнутими він­ цями. Аналогії березанській та ольвійській кераміці цієї групи можна бачити в матеріалах Боспору в шарах VI—-V ст. ст. до н. е. В фанагорійській та німфейській кераміці VI—V вв. до н. е. простежуються форми горщиків з похилими плічками та злегка відіг­ нутими вінцями, оздоблені пальцьово-нігтьовим орнаментом. Ліпні горщики, подібні до описаних нами, зафіксовані в поселенні кизил-кобинської культури поблизу Симферополя, о . Д. Дашевська по­ в’язує кераміку VII—VI вв. до н. е. з цього поселення з ранньоскіфською та гаданою кіммерійською ®‘. Таким чином, обидві описані форми знаходять численні аналогії в пам’ятниках ранньоскіфського часу (VII—VI ст. ст. до н. е.) в степо­ вій полосі та частково в Криму. За формою, грубим виробом та закон- ченістю зовнішньої поверхні ряду уламків ці посудини можна віднести до кухонного посуду. Досить малочисленні в березанському матеріалі уламки мисок. Простежити повністю їх форму не вдалось, бо в нашому розпорядженні лише кілька уламків верхньої частини мисок (габл. ІІІ-ж, к). По ним можна припустити форму глибокої миски з невисоким вер­ тикальним або злегка загнутим всередину бортиком. Найчастіше миски лощились (табл. ПІ-ж, и), а іноді тільки прикрашались врізним орна­ ментом з похилих та горизонтальних ліній (табл. ПІ-к). Подібні до на­ ших миски зустрічаються в Фанагорії в шарі VI—IV ст. ст. до н. е. в Прикубанні в Середньому Подніпров’ї (Шарпівське городище,’ VI—V ст. ст. до н. е.) серед ольвійської кераміки VI в. до н. е. та в інших місцях. Серед ліпної березанської кераміки зафіксовані також черпаки, два з них є в нашому розпорядженні. Один — високий, біконічної фор­ ми в вигляді невеликого глечика з широким вустям, лощений (табл. IV-a), другий — майже круглодонний, з невисокими округлими стінка­ ми (табл. IV-6). Ручки не збереглись ні у першого, ні у другого. Черпа­ ки біконічної форми відомі в степовій полосі Подніпров’я і датуються VI в. до н. е. Круглодонні ж черпаки, очевидно, більш архаїчні. З інших форм березанської ліпної керамики відомі маленькі посу­ динки грубої роботи досить асиметричної форми, що нагадують глибокі Е, Г. К а с т а н а я н. Художественные элементы в лепной керамике Боспора. Античные гороіда Северного Причерноморья. Очерки истории и культуры, т. 1. М.І—Л., 1955. И. Т. К р у г л и к о в і а , Фанагорийская местная керамика из грубой глины. МИА, 19, 1951, стор. 89—90. B. М. С к у д н о в а, Скифские памятники из Нимфея. СА, XXI, 1954, cTopj 306—308. 0 . Д. Д а ш е в с к а я. Раскопки Симферопольского поселения ккзил-кобинской культуры. КСИИМК, вып. XXXIX, 1951, стор. 115— 118. И. Т. К р у г л и к о в а , Фанагорийская местная керамика из грубой глины. МИА, 19, 1951, стор. 91, рис. 2, стор. 92. Н. В. А н ф и м о в, К вопросу о населении Прик'убанья в скифскую эпоху'. СА, XI, 1949, стор. 247, 217. 1. В. Ф а б р и ц і у с, Тясмінська експедиція. АП, УРСР, т. II, 1949, табл. II, рис. 180. C. И. К а п О! 1н и н а, О скифских элементах в культуре Ольвии. МИА, 50, 1956, с(тор. 162. П. Д. Л и б е р о в. Хронология памятников Подкепровья скифского времени. Вопросы скифо-сарматской археологии, 1952. табл. 1, рис. 62. (табл. IV-B, г) та чарочки (табл. IV-д). Посудинки з Шарпів- СХОЖ1 на наші. мисочки _ . . 1 __ ,_____ • ського городища опубліковані І. В. Фабриціус , ____ ____ В нашій колекції наявні кілька ліпних світильників дуже грубого виробу та їх^уламки. За формою вони різноманітні: одні дуже нагаду­ ють глибокий черевик, на носі якого зроблено отвір для гнота (табл. 4-е), другі наближаються до них за формою (табл. IV-ж). Окремі світильники виліплені в вигляді низької, неправильної фор­ ми, відкритої плоскої посудини з видовженим виступом-носиком (табл. IV-з). На( жаль, нам не пощастило знайти аналогій цим посудинам. 0. Вальдгауер вважає грубі ліпні світильники Північного Причорно­ мор’я місцевими типами. Він нічого певного не каже про їх датування, але заявляє, що примітивність форми не є доказом їх стародавності Таким чином датування цих світильників затруднено і ми вміщає­ мо їх до групи ліпної кераміки VII—VI вв. до н. е. допустово. З приводу вищеописаної ліпної товстостінної кераміки о. Березані можна загалом сказати слідуюче; 1. Ця група ліпної кераміки більщ численна порівняно з тонкостін­ ною лощеною керамікою. 2. По аналогіям з керамікою поселень степової полоси Північного Причорномор’я й Криму наш посуд датується кінцем VII—VI ст. ст. до н. е. та продовжує існувати пізніше, в V ст. до н. е. 3. Генетично вона пов’язана з епохою пізньої бронзи, а зокрема пізньо-зрубної культури (сабатинівський етап). 4. Кераміка даної групи являє собою, таким чином, один з проявів культури місцевих племен Північного Причорномор’я ікіммерійського та ранньоскіфського часу. 1. В. Ф а б р и ц і у с , Тясмінська ешспедиція, АП, УРСР, т. II, 194Э, стор. 97, табл. III, рис. І—9.

Схожі ресурси