З історії монетної справи на Боспорі в III ст. н. е.

Навряд чи необхідно доводити, яке велике значення мають монети серед інших видів першоджерел, особливо там, де йдеться про історію античного світу. Для деяких країн монети являються в певні періоди головним—якщо взагалі не єдиним — джерелом; саме в такому стані знаходиться історія останніх десятиліт...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	1959
Main Author:	Каришковський, П.Й.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Одеський археологічний музей НАН України 1959
Series:	Материалы по археологии Северного Причерноморья
Subjects:	Заметки и доклады
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170578
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	З історії монетної справи на Боспорі в III ст. н. е. / П.Й. Каришковський // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1959. — Вип. 2. — С. 177-186. — Бібліогр.: 56 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-170578
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1705782025-02-09T17:34:13Z З історії монетної справи на Боспорі в III ст. н. е. Из истории монетного дела на Боспоое в III в. н. э. Каришковський, П.Й. Заметки и доклады Навряд чи необхідно доводити, яке велике значення мають монети серед інших видів першоджерел, особливо там, де йдеться про історію античного світу. Для деяких країн монети являються в певні періоди головним—якщо взагалі не єдиним — джерелом; саме в такому стані знаходиться історія останніх десятиліть існування рабовласницького Боспорського царства. У зв’язку з цим набуває чималого інтересу і детальне студіювання особливостей грошового господарства та монетної справи Боспору в III—IV ст. н. е. 1959 Article З історії монетної справи на Боспорі в III ст. н. е. / П.Й. Каришковський // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1959. — Вип. 2. — С. 177-186. — Бібліогр.: 56 назв. — укр. XXXX-0126 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170578 uk Материалы по археологии Северного Причерноморья application/pdf Одеський археологічний музей НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Заметки и доклады Заметки и доклады
spellingShingle	Заметки и доклады Заметки и доклады Каришковський, П.Й. З історії монетної справи на Боспорі в III ст. н. е. Материалы по археологии Северного Причерноморья
description	Навряд чи необхідно доводити, яке велике значення мають монети серед інших видів першоджерел, особливо там, де йдеться про історію античного світу. Для деяких країн монети являються в певні періоди головним—якщо взагалі не єдиним — джерелом; саме в такому стані знаходиться історія останніх десятиліть існування рабовласницького Боспорського царства. У зв’язку з цим набуває чималого інтересу і детальне студіювання особливостей грошового господарства та монетної справи Боспору в III—IV ст. н. е.
format	Article
author	Каришковський, П.Й.
author_facet	Каришковський, П.Й.
author_sort	Каришковський, П.Й.
title	З історії монетної справи на Боспорі в III ст. н. е.
title_short	З історії монетної справи на Боспорі в III ст. н. е.
title_full	З історії монетної справи на Боспорі в III ст. н. е.
title_fullStr	З історії монетної справи на Боспорі в III ст. н. е.
title_full_unstemmed	З історії монетної справи на Боспорі в III ст. н. е.
title_sort	з історії монетної справи на боспорі в iii ст. н. е.
publisher	Одеський археологічний музей НАН України
publishDate	1959
topic_facet	Заметки и доклады
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170578
citation_txt	З історії монетної справи на Боспорі в III ст. н. е. / П.Й. Каришковський // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1959. — Вип. 2. — С. 177-186. — Бібліогр.: 56 назв. — укр.
series	Материалы по археологии Северного Причерноморья
work_keys_str_mv	AT kariškovsʹkijpj zístoríímonetnoíspravinabosporíviiistne AT kariškovsʹkijpj izistoriimonetnogodelanabospooeviiivné
first_indexed	2025-11-28T18:49:51Z
last_indexed	2025-11-28T18:49:51Z
_version_	1850061145394642944
fulltext	ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХЕОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ МАТЕРІАЛИ З АРХЕОЛОГИ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я ВИН. II. 1959 П. И. КАРИШКОВСЬКИИ з ІСТОРІЇ МОНЕТНОЇ СПРАВИ НА БОСПОРІ В III СТ. Н. Е. Навряд чи необхідно доводити, яке велике значення мають монети серед інших видів першоджерел, особливо там, де йдеться про історію античного світу. Для деяких країн монети являються в певні періоди головним—якщо взагалі не єдиним — джерелом; саме в такому стані знаходиться історія останніх десятиліть існування рабовласницького Боспорського царства. У зв’язку з цим набуває чималого інтересу і де тальне студіювання особливостей грошового господарства та монетної справи Боспору в III—IV ст. н. е. \ Одним з заплутаних питань політичної історії Боспорської держави, при тому таким питанням, що вирішується виключно на підставі нуміз матичних даних, є питання про зміну володарів Боспору після Рескупо- ріда, сина Савромата, який помер у 523 р. боспорської ери {--=226—27 н. е.). Для вивчення монет цього часу велике значення мають праці 0. Л. Бертьє-Делагарда та О. М. Зографа ^ проте й останній не зробив, як нам здається, усіх висновків з тих монет Боспору, які позначені 537—564 рр. б. е. ( = 240—41—267—68 рр. н. е.). Питання про групування монет вказаного часу, що мають на аверсі однаковий напис «basileos Rheskouporidou», «царя Рескупоріда», але відрізняються по фактурним і стилістичним ознакам та за якістю мета лу, займав ще нумізматів першої половини минулого сторіччя. Біль шість тодішніх вчених, слідуючи авторитету Т. Міонне, що приписав ці монети двом однойменним царям Рескупорідам (як їх звичайно на зивають, V та VI), відносили статери 537—554 рр. б. е. перщому з них, а статери 558—564 рр. б. е.—другому Дійсно, між монетами цих років ' Див. низку досліджень К. в. Г о л е н к о , Надчеканки на медных боспорских монетах III в. н. Э., Тр. ГИМ, внп. XXVI, 1957, стор. 43—49; К датировке одной груп пы монет Фофорса, СА, 1958, № 2, стор. 259—263; К некоторым вопросам ранней че канки Рескупорида VI, КСИИМК, вып. 66, 1956, crop. 107—115; О необычных монетах Рескупорида VI, КСИА, вып. 6, 1956, стор. 57—61. ̂ А. Л. Б е р т ь е-Д е л а г а р д. Материалы для весовых исследований монет ных систем Сарматии и Тавриды. НС, т. II, 1913, стор 123— 126, 133— 134; А. Н. 3 о- гр а ф. Античные монеты, МИА, № 16, 1951, стор. 207—212; он же, Тиритакский клад, КСИИМК, вып. 6, 1940, стор. 58—61. =Т. M i o n n e t , Description de medailles antiques, Supplement, t. IV, Paris, 1829 p. 537—542; D. S e s t i n i , Descrizione d’alcune medaglie greche del rauseo de Chau- cdoir, Firenze, 1831, p. 74—76; И. Г. С п а с с к и й , Босфор Киммерийский, М., 1846 сюр. 96—102; А. Б. А ш и к, Воспорское царство, ч. 1, Одесса 1848, стор. 108—109,; П. П. С а б а т ь е , Керчь и Воспор, СПб, 1851, сторі 77—80 и 94—95; В. В. Гри- , г о р ь е в . Цари Воспора Киммерийского, сборник .Россия и Азия, СПб. 1876 crop. 401-403 . . . існує різниця у зображенні правителів, яка помітна вже при першому, погляді (пор. табл. XXX та XXXI). Проте Б. В. Кене дотримувався іншо го погляду і всі монети позначених років вважав карбуванням одного правителя^ Ця точка зору не знайшла в той час авторитетних прибічни ків серед нумізматів—з підтримкою думки Б. В. Кене виступив, та й то досить невиразно, лише П. И. Бурачков ^ але О. М. Подшивалов, О. В. Орешников та X. X. Гіль настійливо розділяли монети 537—564 рр. б. е. між двома Рескупорідами Оскільки на цю позицію став і В. В. Латишев, вона може вважатися за загальновизнану у російській науковій літературі кінця XIX та початку XX ст. Прихильники розподілу боспорських статерів середини III ст. н. е. між двома однойменними володарями приводили на користь своєї дум ки різні аргументи. Так, Т; Міонне, який описує останню монету з ім’ям Рескупоріда з 549 р. б. е., потім статери з ім’ям царя Фарсанза з 550 та 551 рр. б. е. та знову з ім’ям Рескупоріда з 552 і слідуючими роками б. е., зробив висновок, що цей ряд монет свідчить про відповідні зміни на боспорському престолі о. М. Подшивалов та О. В. Орешников, для яких цей доказ був непереконливим, бо їм були відо.мі статери 550 та .5Ы рр. б. е. з ім’ям Рескупоріда, звернулися до інших аргументів. О. М. Подшивалов пише, що різниця між монетами двох правителів настільки очевидна («зо ist кіаг zu ersehen»), що не потребує доказів®; О. В. Орешников у свою чергу твердить, що це стає ясним навіть «из самого поверхностного рассмотрения монет», та роз’яснює свою думку так: на статерах другого з однойменних володарів «тип царя соверщен- но другой» і за своїм стилем вони значно кращі за монети його попе редника Слід зразу відмітити, що ті вчені, які були прихильниками розпо ділу монет 537—564 рр. б. е. між двома царями, по-різному визначають ту роздільну рису, що відділяє карбування Рескупоріда, якого вони іменують V, від монет Рескупоріда VI. Т. Міонне, наприклад, відносив правління першого з них до 536—549 рр. б. е., а другого— д̂о 552—564 рр. б. е.; П. П. Сабатье розпочинав роки другого з 551 р. б. е.; О. М. Под шивалов вважав за межу між двома царюваннями 558 р. б. е., в якому нібито карбували свої статери обидва; О. В. Орешников та В. В. Лати шев віддавали 558 р. б. е. ще Рескупоріду V, а карбування і правління Рескупоріда VI розпочинали з 559 р. б. е.; нарешті X. X. Гіль приймав за останній рік правління першого з двох однойменних царів 553 р. б. е. та всі статери слідуючих років відносив до карбування другого Таким чином, ті дослідники, які були згодні у тому, що між 537 та 564 рр. б. е. ̂ Б. В. К е н е, Музей кн. В. В. Кочубея, т. II, СПб, 1957, стор. 332—342. ® П. О. Б у р а ч к о в , Общий каталог монет, Одесса, 1884, стор. 287—288. ® А. P o d s c h i w a l o w , Beschreibung der unedirten und wenig bekannten Mfinzen von Sarmatia etc., Moskau, 1882. S. 21—23; A. B. О р е ш н и к о в , Каталог собра ния древностей гр. А. С. Уварова, вып. VII, М., 1887, стор 113—117; він же. Монеты Херсонеса Таврического і т. д., НС, т. II, 1913, стор. 45—46; X. X. Г и л ь. Новые приобретения моего собрания, ЗРАО, НС, т. V, 1892, стор. 359—360. ’’ В. В. Л а т ы ш е в , Краткий очерк истории Боспорского царства, сборник Понтика, СПб, 1909, стор. 119— 120. ®Т. M i o n n e t , Supplement, t. IV, р. 537, note В. 9 А. P o d s c h i w a l o w , Beschreibung..., S. 23, A. В. О р е ш н и к о в , Каталог Уварова, стор. ИЗ. " Див. літературу, вказану в примітках З та 6—7. на боспорському престолі змінилося двоє Рескупорідів, не могли прийти до єдиного рішення щодо того, коли ця зміна фактично відбулася З викладеного можна побачити, що аргументація на користь роз поділу статерів 537—564 рр. б. е. між двома правителями надзвичайно хитка та однобічна. І О. М. Подшивалов і О. В. Орешников придають вирішальне значення загальному враженню від монет та посилаються на такі критерії як різниця у стилі та у типі царського портрету. Проте іконографічні дані не можуть мати визначального значення для монет, штемпелі яких виконані так грубо та схематично, як боспорські статери 537 та слідуючих років б. е. Крім того, якщо навіть погодитися з думкою О. В. Орєшникова про те, що «в иконографии, несмотря на сильный упадок монетного искусства в III в., все же при вниматель ном изучении монетных типов можно отличить один тип от другого»'^, це аж ніяк не доводить, що різні типи портретів на монетах завжди та обов’язково відповідають різним особам. Навпаки, саме боспорські мо нети дають разючі зразки того, що навіть в часи, незрівняно сприятли віші для монетної справи та мистецтва, ніж середина III ст. до н. е., майстри-монетники зображали різко несхожі між собою «портрети» одного й того ж таки правителя або, навпаки, подібні до найдрібні- ших подробиць зображення зовсім різних осіб Виходячи з цих фак тів, ми не можемо визнати аргументи О. М. Подшивалова та О* В. Орєш- никова за переконливі. На жаль, історія Боспору в середині III ст. н. е. дуже слабо освіт люється першоджерелами. З літературних пам’яток сюди можна від нести лише скупі замітки у біографії римського імператора Галлієна та зауваження Зосіма К При усьому значенні цих текстів вони не мі стять жодного власного імені боспорських правителів і тому не надають допомоги у вирішенні питання про кількість однойменних царів у сере дині III ст. н. е. Також і епіграфічні документи, що згадують «царя Ті- берія Юлія Рескупоріда, друга Кесарів та друга римлян, благочести вого» або «великого царя Тіберія Юлія Рескупоріда, що походить від предків-царів», доводять лише, що пишна титулатура володарів Боспо ру зберігалася ще в умовах наступаючої кризи, але не просувають ви рішення згаданого питання; там, де на подібних документах збереглися дати, вони відносяться до 544, 546 та 547 рр. б. е. ‘®, тобто до років, які усіма відносилися до правління одного царя. Отже лишається зверну тися до вивчення самих статерів. У цьому відношенні дуже багато зробив О. М. Зограф, який освітив перш за все загальні умови грошового обігу на Боспорі в III ст. н. е. Слід підкреслити, що дати на статерах 544—549 рр. б. е. часто виконані на стільки недбало, що навіть такий досвідчений нумізмат як О. В. Орєщников видав статер 547 р. б. е. як монету 557 р. (пор. Монеты Херсонеса Таврического, НС, т. II, стор. 45, № 10). А. Н. З о г р а ф , Античные монеты, стор. 208. А. В. О р є щ н и к о в . Этюды по нумизматике Черноморского побережья, ИРАИМК, т. II, 1922, стор. 136. Пор., напр., зображення Савромата 1 на сестерціях, А. Н. Зограф, Античные монеты. Таб. XLV11, 9—10, або Рескупоріда III на подвійних денаріях, А. Podschi- walow, Beschreibung..., Taf. II, 31—33. Це свідчить, мабуть, про виготовлення монети на різних монетних дворах або принаймні у різних майстернях. Пор. А. Л. В е р т ь е-Д е л а г а р д . О монетах властителей Боспора Кимме рийского, определяемых монограммами, ЗООИД, т. ХХіл, 1911, стор. 167—179 і табл. II, 35 та слл. 17 SC, V. II, р. 299; v. I, р. 790—791. 13 I O S P E , V. II, М»№ 44-46; пор. ВДИ, 1947. № 2, стор. 174—175. о. М. Зограф порушив і питання, якому присвячена ця замітка, висло вивши думку, що обидві групи монет з ім’ям Рескупоріда, розділені п’ятирічною перервою, можуть належати одному п равителю Щ об під твердити цю точку зору, яку, помітимо мимохідь, о. М. Зограф вважав за неможливе обгрунтувати документально, він наводить два аргументи. По-перше, трьохлітня перерва у карбуванні статерів не обов’язково ве де до припущення про зміну на престолі, бо вона пояснюється надзви чайно рясними випусками деградованих статерів у 545—549 рр. б. е.; по-друге, О. М. Зограф вважає, нібито реформаторські заходи у галузі грошового господарства, які були запроваджені на Боспорі у 560— 562 рр. б. е., «естественнее приписать уже умудренному долголетним опытом правителю, чем только что вступившему на престол царю»“. Обминаючи останнє твердження, бо воно аж ніяк не може бути визнано за. науковий аргумент, треба з тим більшою рішучістю піднести вирі шальне значення першої думки О. М. Зографа. Тому у радянській нау ковій літературі список боспорських правителів вміщує між 537 — 564 рр. б. е. (=240—41—267—68 рр. н. е.) у переважній більшості ви падків лише одного Рескупоріда У зарубіжній літературі, як у довід ковій, так і в спеціально нумізматичній, статери цих років теж припи сують одному Рескупоріду До останнього часу нам здавалося, що питання про кількість бос порських Рескупорідів, що правили у середині III ст. н. е., вирішено остаточно та не потребує перегляду. Але в 1958 р. на сторінках журналу «Советская Археология» з’явилася стаття, що знову повернулася до розгляду цього питання. Автор статті, І. Т. Круглікова, публікує неве ликий клад боспорських статерів, знайдений у 1957 р. біля с. Семенів- ка, на кримському узбережжі Азовського моря, та, аналізуючи ці моне ти, знову висуває думку про необхідність поділяти їх між кількома царями При цьому І. Т. Круглікова вважає, що статери 537—534 рр. б. е. відносятся до правління Рескупоріда V, а монети 558—564 рр. до правління Рескупоріда VI Аргументація автора дуже близька до тих тверджень, які вже розглянуті нами вище; підкреслюється «резкое раз личие» між зображеннями царів, відсутність загальних щтемпелів між серіями 537—554 та 558—564 рр. б. е., перерва у карбуванні в 555 — 557 рр. б. е., а також часткове перекарбування монет 558—560 рр. у 562—564 рр. б. е.^ЛЗначення першого та третього з цих аргу.ментів розіб рано нами вище; другий аргумент теж нічого не доводить—після триріч- А. Н. З о г р а ф , Античные монеты, стор. 209, На попередній сторінці мова йде про чотирилітню перерву, хоч фактично вона була трирічною: відомі статери як 554, так і 558 р. б. е. Помилка тим більш прикра, що монети 554 та 558 р. б. е. знай дені у складі великого Тірітакського скарбу, який видав сам О. М. Зограф (КСИИМК, В Ы П . 6, стор. 58—60). A. Н. З о г р а ф, Античные монеты, стор. 208—209. B. Ф. Г а й д у к е в и ч , Боспорское царство, М.—Л., 1949, стор. 451—452; пор. Очерки истории СССР, Первобытно-общинный строй и древнейшие государства. М., 1956, стор. 506; Д. Б. Ш е л о в. Античный мир в Северном Причерноморье, М., 1956, стор, 188; К. В. Г о л е н к о , Надчеканки на медных боспорских монетах III в., Тр. ГИМ, вып. XXVI, стор. 43—49. ” В. V. H e a d , Historia numorum, 2-nd ed.. Oxford, 1911, p. 504; U. Ka h r - s t e d t , Rhescuporis, RE, 2 Reihe, B. 1. 1920, Sp. 622—623. Так роблять і автори ве ликих каталогів—Британського музею (1889), збірки Глазго (1901), Кембріджа (1929) та Копенгагену (1944). И. Т. К р у г л и к о в а , Клад бсспопских статеров НІ в., из дер. Семеновка, СА, 1958, № з, стор. 134— 143. И. Т. К р у г л и к о в а , Вказана праця, СА, 1958, № З, стор. 140. Тем же, стор. 139— 141. ної перерви у карбуванні, природна річ, вдалися до нових штемпелів, а при якому правителі це було—питання інше; до останнього аргумен ту І. Т. Круглікової ми ще повернемося при розгляді відповідних монет. Оскільки і о. М. Подшивалов, і О. В. Орешников, і І. Т. Круглікова грунтуються головним чином на особливостях зображень на аверсах боспорських статерів 537—564 рр. б. е., необхідно розглянути ці остан ні, утримуючись від усяких суб’єктивних міркувань про портретну схо жість цих зображень. Як основний матеріал використовуємо багату ко лекцію Одеського музею, доповнюючи її у деяких випадках монетами з інших збірок “ Як видно з таблиць, на статерах перших літ правління Рескупоріда, з 537 по 539 рр. б. е. включно, перед нами портрет досить старанної роботи (таббл. XXX, І); царя зображено у діадемі, перед ним немає ніяких атрибутів; він явно молодий, позбавлений вусів та бороди; волосся його показано у вигляді пишної шевелюри. Починаючи з 540 р. та аж до 548 р. б. е. портрети, не дивлячись на різницю між окремими штемпелями, усі виконані в одній загальній манірі, значно схематичні ше та недбаліше (табл. XXX, 2—15): про вік царя судити важко, іноді він явно має вуса (табл. XXX, 2)), а трактовка підборіддя дозволяє припускати і наявність невеликої борідки (табл. XXX, 10—12, 15); за гальною рисою усіх «портретів» 540—548 рр. є моделювання зачіски— волосся тісно облягає голову та спускається вздовж шиї на плечі; діаде ма майже непомітна навіть на монетах відмінної схоронності, зате зав жди показаний її кінець, що свисає ззаду. Наявність цих двох груп виз нає і І. Т. Круглікова” . Точнісінько такий самий портрет, як на статерах 540—548 рр. б.-е. знаходимо і на мідних монетах—подвійних денаріях, різні варіанти яких, що відрізняються один від одного розмірами, стилем та положен ням знаків цінності, наведені на таблиці (табл. XXX, 16—20). К- В. Го ленко відносить цю мідь до 250 р. н. е. здається, однак, що вона над звичайно близька вже до деяких статерів попередніх років. Характерною особливістю статерів 540—548 рр. б. е. є швидке де градування імператорських портретів на звороті. Вже в 545 р. вони втрачають будь-яку схожість до тодішніх імператорів, шо завдавало у свій час роботи нумізматам, які хотіли обов’язково ототожнити ці зо браження з певними правителями Риму; здається, що правий був О. В. Орєшников, який зазначав з цього приводу, що «изображения рим ских императоров на всех монетах царей Боспора, начиная с Ининфи- мея, настолько плохо сделаны, что лишены всякого портретного сход ства, поэтому о наименовании изображения можно судить только по годам, находящимся на монетах» Якщо не дивлячись на надзвичайно напружену працю монетного двора, особливо з 544 р. б. е., можна говорити про певну стабільність царського портрету на статерах 540—548 рр., то з 549 р. б. е. (=252—253 р. н. е.) їй настає кінець. На статерах 549—550 рр., які карбовані вже з чистої .міді, цар Боспору зображається так само грубо, схематично та умовно, як і імператор на статерах 545 та слідуючих ро- Використовуємо нагоду висловити подяку дирекції ОГАМ за дозвіл працювати над монетами музею. И. Т. К р у г л и к о в а , Клад боспорских сгатеров, СА, 1958, № З, стор. 135, Див. також табл. 1, 1 та табл. 1, 2—9 і II при її статті. К. В. Г о л е н ко, Надчеканки на медных боспорских монетах III в., Тр. ГИМ, ВЫ П . XXVI. сюр. 44. А. В. О р є ш н и к о в , Описание древнегреческих монет, принадлежащих Мос ковскому университету, М., 1891, стор. 49, примечание к монетам Фофорса. ІЧІ ків (табл. XXXI, 21—22). Такі ж жалюгідні та потворні а художньої точки зору зображення вміщуються і на статерах з ім’ям царя Фарсан- за, карбованих у 550 та 551 рр. б, е. (табл. XXXI, 23—24)®“. Проте мо нети з ім’ям Рескупоріда, випущені у 551 та 552 рр., мають вже інщий вигляд (табл. XXXI, 25); ця—вже четверта—маніра моделювання цар ського зображення де в чому пом’якщує виключну грубість та недба лість «портретів» на статерах 549—̂ 550 рр. б. е. Наявність цих груп стверджує і І. Т. Круглікова, яка виділяє в окрему (вже п’яту) групу статерів монети 552—554 рр. б. е.; в Одеському музеї цих останніх не має, але не можна не визнати, що І. Т. Круглікова має тут повну рацію®'. Після перерви карбування у 555—557 рр. б. е. (=258—59—260— 61 рр. н. е.) нові статери з ім’ям Рескупоріда з’являються лище в 558 р. б. е. Всі монети 558—564 рр. І. Т. Круглікова розділяє на дві групи, шосту, до якої відносяться статери 558—563 рр., та сьому, яка об’єднує частину статерів 563 та монети 564 р. ®®. Як на нашу думку, то тут навіть три групи, проте на жодній з них ми не бачимо «человека почтенных лет с большой бородой», як пише о. М. Зограф ®®. Навпаки, на монетах шостої групи, карбованих у 558 р. б. е., перед нами задо вільно передане безбороде обличчя з надзвичайно пишною зачіскою, що спускається на плечі прямими пасмами (табл. XXXI, 26). Новий тип «портрету» поступово переходить у слідуючий, що остаточно оформлю ється у 560 р. Цей сьомий тип царського воображения поширюється та кож на надзвичайно рідкі золоті та срібні монети 560—561 рр. (табл. XXXI, 28—29) і на мідні подвійні денарії (табл. XXXI, 36); невід’єм ною ознакою цих монет є трезубець, який завжди зображається перед царським портретом. Він залишається і на статерах 563—564 рр., де зображення боспорського володаря трактується у манірі, що нагадує нам деякі штемпелі другої групи (табл. XXXI, 34—35). На цьому кар бування монет з ім’ям Рескупоріда припиняється, і аж до 572 р. б. е. ( = 275—76 р. н.) боспорський монетний двір не випустив жодної моне ти з датою ®®. Таким чином, ми приходимо до висновку, що виходячи з класифіка ції царських'«портретів» можна було б розподілити статери 537—564 рр. б. е. навіть не тільки між двома, але й між більшою кількістю одно йменних царів. Дійсно, І. Т. Круглікова так і зробила; Рескупорід, що карбував статери у 537—550 рр., був, за її думкою, позбавлений влади Фарсанзом, який правив у 550—551 рр.; чи був правитель, який випу скав монету у 551—52 рр. «Рескупоридом V или кем-либо из его род ственников (підкреслено нами.—я . К-), принявших имя царствовавшего ранее дома, сказати трудно» ®®. Проте царя, якому належать статери .552—554 рр., I. Т. Круглікова вважає окремим правителем, знову та- Не дивлячись на висловлені О. М. Зографом сумніви (Античные монеты, стор. 209, прим.! 1)! в Одеському музеї є статер Фарсанза з 551 р. Ця рідка монета зображена на табл. XXXI, 24. И. Т. К р у г л и к о в а , Вказ. праця, стор. 135—135. Монети цієї п’ятої групи зображені у Круглікової на табл. 1, 12— 13 та табл. 11, 19. Там же, стор. 136. А. Н. З о г р а ф , Античные монеты, стор. 208; автор відносить цю характе ристику до монет 558 р., але ні в збірці Ермітажу, ні в інших музеях або приватних- колекціях нам не траплялися монети цього і слідуючих років, де б цар мав велику (та взагалі яку-небудь)' бороду; І Т. Круглікова теж не відмічає наявності бороди на цих монетах. А. Н. З о г р а ф , Античные монеты, стор. 211. Автор переконливо довів, що* статери 572 р. б. е. з ім’ям Рескупоріда фальшиві. И. Т. К р у г л и к о в а , Вказ. праця, СА, 1958, № З, стор. 141. ки «связанным родственными узами с прежней царствующей дина стией»; кількома рядками нижче автор повторює свою думку: характе ризуючи боротьбу претендентів на трон у 550—557 рр. вона нише, що деякі з цих претендентів приймали, мабуть, ім’я Рескупоріда, бо були зв’язані родинними узами з старою династією®®. Нарещті, царя, що роз почав своє карбування у 558 р., І. Т. Круглікова вже без вагань називає «новим» та добавляє, що і він прийняв ім’я Рескупоріда. Виходить, що ми маємо цілу галерею Рескупорідів: Рескупорід V (537—550 рр.), Рескупорід VI (551—552 рр.), Рескупорід VII (552—554 рр.), Рескупо рід VIII (558—564 рр.). Щоб бути вже до кінця послідовною, треба було ще й монети 537—539 рр. визнати теж за карбування окремого царя... У звГязку з цим можна пригадати, що деякі нумізмати XIX ст. також вміщали у 537—564 рр. б. е; правління кількох Рескупорідів (С. Шо- дуар, наприклад, трьох)®^ але їх погляди не знайщли підтримки. Треба підкреслити з: усією ріщучістю, що прихильники розподілу боспорських статерів середини III ст. н. е. між двома Рескупорідами стоять на такому ж хиткому грунті, як і ті, що схильні розподіляти їх між цілою низкою однойменних царів — в обох випадках акцентується в перщу чергу портретна несхожість царських зображень, а далі вже наводяться інші міркування. Але суб’єктивні враження з приводу порт ретних зображень аж ніяк не дають твердої основи для побудови дуже темної історії Боспору в цей критичний час; саме тут необхідна, як нам здається, виключна обережність та стриманість з боку сучасних дослід ників—і не випадково, що ті, хто намагався відрізнити в 537—564 рр. б. е. двох або кількох царів, так і не змогли прийти до загальних вис новків (див. вище). Що ж можна вважати за твердо встановлені факти з історії бос порських царів III с. н. е., які носили ім’я Рескупорід? Перший з них був сином Савромата II і правив у 508—523 рр. б. е. ( = 211—12—226— 27 рр. н. е.)®®; іншого Рескупоріда знаходимо на престолі Боспору в 530 та мабуть в 531 рр. б. е. ( = 233— 3̂4—234—35 рр. е. е.)®®; далі ідуть вже відомі нам статери 537—564 рр. б. е. з ім’ям Рескупоріда, які роз риваються монетами Фарсанза в 550—551 рр. б. е. та перервою у кар буванні у 555—557 рр. б. е. Б. В. Кене вважав, що цей Рескупорід іден тичний з тим, хто правив у 530—531 рр.; ця думка знайшла своїх при хильників у особі П. Й. Бурачкова та X. X. Гіля О. М. Зограф, нав паки, визнає цих царів різними особами і навіть називає це твердження «несомненным»^'. Як на нашу думку, то тут не доводиться нічого ствер джувати з безсумнівністю: хоч портрети царів на статерах 530—531 рр. відрізняються від зображень на монетах 537 та слідуючих років, грун туватися виключно на цьому не можна; з 531 по 537 рік минуло небагато часу, а Інінфімей, який карбував монету у 531—536 рр. б. е., носить не- И. Т. К р у г л и к о в а , Вказ. праця, СА, 1958, № З, стор. 141. St. de Chaudoir, Corrections et additions а l‘ouvrage D. Sestini etc., Paris. 1835, p 17 (Supplement). У вищеназіаиих працях 1. Г. Спаського, А. Б. Ашіка, П. П. Сабатье та інших вчених того часу у списку боспорських царів зазначено дев’ять Савро- матів та вісім Рескупорідів. з® 10SPE, V. II, №№ 41—43, 48, 48, 430—431; v. IV, 194; пор. А. Л. Б е р т ь е-Д е- л а г а р д, Материалы..., НС, т. 11, стор. 119— 123. О. М. З о г р а ф показав, що моне ти Рескупоріда 525 р. б. е. являють собою окрему серію, випущену вже після його смерті; пор. X. X. Гиль, ЗРАО, т. 5, стор. 358. А. Л. Б е р ть е-Д е л а г а р д. Материалы..,, НС, т. II, стор. 125. Б. В. К е н е , Музей кн. В. В. Кочубея, т. II, стор. 332; П. О. Б у р а ч к о в . Общий каталог монет, стор. 287; X. X. Г и л ь, ЗРАО, т. V, стор. 359, прим. А. Н. З о г р а ф , Античные монеты, стор. 208. грецьке ім’я та зображає на своїх написах явно варварську тамгу, отже був, мабуть, не «законним» царем, а узурпатором^^; тому виключати по вернення Рескупоріда після перерви на трон його батьків (він називає себе «ho ек progonon basileon») повністю не можна. Але якщо можна вагатися у питанні про ототожнення Рескупорідів 530—531 рр. та 537 і слідуючих років, то розділяти монети 537—564 рр. між кількома царя ми не можна; краще було б сказати, що нумізматика не дає для цього бази. Щодо кінця правління Рескупоріда, карбування якого припинилося після 564 р. б. е., то нам здається, що слідуючі пропущені роки аж до 571 треба вважати роками його ж таки царювання. Якщо вміщати у ці роки напівміфічного Сінга або відомого з одного напису Хедосбія то було б надзвичайно важко зрозуміти, чому ці правителі не приступи ли до карбування своєї монети з датами. Статери в цей час практично виготовляли з міді, отже витрати були не такі вже великі, а всі інщі царі, і раніше і пізніше, навіть такі, що встигали протриматися на пре столі не більше року, залишили нам свої датовані монети. Цілком ймо вірно, що невдача широко задуманої монетної реформи 560—562 рр. б. е. заставила на протязі кількох років утримуватися від карбуван ня монети. Що ж дають нам боспорські монети 537—-564 рр. б. е. для вивчення історії Боспорського царства? Яка їх цінність як історичного джерела? Хоч таку роль монети цих років і не слід перебільшувати, проте буде невірним і не надавати їм належного місця. На початку правління Рєс- купоріда, в 240—41—247—48 рр. н. е. ( = 537—544 рр. б. е.), боспор- ське грошове господарство щільно примикає до попереднього періоду; випускаються біллонові статери більш-менш «нормального» типу та ва ги та у «нормальній» кількості; поруч з ними випускається і мідна роз мінна монета (табл. XXX, 1—4та 16—19). Оскільки подвійні денарії цьо го часу значно легші та менші, ніж велика мідна монета царів першої по ловини III ст., ця остання частково зазнає надкарбування Але в 247— 48 рр. н. е. ( = 544 р. б. е.) щорічний випуск статерів зростає, і таке ста новище триває до 252—53 р. н. е. ( = 549 р. б. е.); паралельно імпера торський портрет, а згодом і царський, втрачають усяку портретну по дібність. Не варт шукати тут перелому у стосунках Боспору з Римом-— надзвичайна інтенсивність роботи монетних майстрів вимушувала їх працювати з незвичайною поспішністю та гарячковістю, тому спершу імператорське, а далі і царське зображення виконується грубо і схема тично. Варто було б поставити питання про причини такої надзвичайної інтенсифікації випуску монети; але наші знання з історії Боспору на вряд чи дають можливість відповісти на нього з вичерпною повнотою Крім загальних господарчих утруднень, зумовлених кризою рабовлас ницького Боспору, до цього приводила також необхідність утримувати великі збройні сили, з допомогою яких боспорські царі намагалися, ма- Ім’я ,Ininthimaios‘ та .Inensimeos* вже Е. Міннз цілком слушно визнавав за одне; тамга Інінфімея надзвичайно близька до знака, який держить у пазурях орел на ранніх статерах Фарзоя; близький варіант знака-тамги Знаходиться на моне тах Іненсімея. A. В. О р е ш н и к о в , Этюды..., ИРАИМК, т. II, стор. 136—138. B. Ф. Г а й д у к е в и ч , Боспорскоє царство, стор. 452. Про цю реформу див. А. Н. З о г р а ф. Античные монеты, стор. 210—211. Про надкарбування цього часу див. К. В. Г о л е н к о, Надчеканки на медных боспорских монетах, Тр. ГИМ, вьіп. XXVI, стор. 43—49. ^уть, захистити кордони від варварів. Загальновідомо, що і в Римі в дей час відбуваються аналогічні явища у сфері грошового господар ства—надзвичайно зростає кількість монети та різко погіршується її якість. В 253—54 та 254—55 рр. н. е. (=550—551 рр. б. е.) поруч з моне тами «законного» представника боспорської династії з’являються моне ти з ім’ям царя Фарсанза, але в той же час зменшується напружена робота монетних майстрів. Вже Т. Моммзен вважав Фарсанза узурпа тором та відносив до нього слова Зосіма про те, що на Боспорі «після зникнення царського роду царями стали люди негідні та пропащі» проте слід зауважити, що в роки правління Фарсанза продовжує кар бувати монету і Рескупорід, який залишається царем і надалі; тому у повідомленні Зосіма треба зробити наголос на іншому місці,, де він пише, що боспоряни «скоріше з переляку, ніж з схильності дали їм (тобто варварам) кораблі та вказали шлях»; в неточному викладі піз нього компілятора «боспоряни» можуть вказувати на уряд Боспору. Перший похід «скіфів» на римські володіння, базою якого був Бос- пор, припадає на 256 р. н. е.; у слідуючому році цей набіг повторився^^ В 264, 266 та 267 рр. н. е. готи, борани, герули знову використовують територію Боспору у своїх нападах на римські провінції, а в 275 р. н. е. Боспор востаннє згадується у зв’язку з походами варварських племен^ .̂ Становище на Боспорі між походами 267 та 275 рр. нам невідоме,, бо монет у ці роки не випускали, проте до 267 р. на престолі знаходиться вже відомий нам Рескупорід. Як видно, він мимоволі мусив допомага ти грізним ворогам Риму своїм флотом, хоч і вміщав на своїх статерах традиційне зображення римських імператорів Не можна не відзначити, що в 256—257 рр. н. е. на боспорському монетному дворі продовжували випуск статерів; вони, правда, вироб лені з дуже поганого стопу та являють собою нумізматичну рідкість, що й зрозуміло з огляду на стан Боспору в ці роки. В 258—261 рр. н. е. Боспор зовсім не випускає монети, мабуть тому, що, як вказував О. М. Зограф, занадто велика кількість монети, випущеної в попе редні роки, особливо між 247—252 рр. н. е., робила це непотрібним В 261—62 рр. карбування починається знову, але картина грошового господарства в ці роки надзвичайно складна та потребує по суті спеці ального вивчення. Спочатку приступили до випуску мідних та біллоно- вих статерів, потім мідні статери зникають,, якість біллонових стає знач но кращою, розпочинається навіть карбування золота та срібла (у 263— 265 рр. н. е.)̂ .̂ Ця спроба виявилася невигідною, і в 265—66 р. н. е уряд Боспору вдається до штучного подвоєння номінальної вартості біллоно- Ф М о м м с е н, Римская истерия, т. V, М., 1885, стор. 216, прим. 2, та стор. 281, прим. 1. Пор. Zosimi Historia nova, I, 31 (SC, v, I, p. 790). B. Ф. Г а й д у к е в и ч , Боспорское царство, стор. 444—446; А. М. Р е м е н - н и к о в . Борьба племен Северного Причерноморья Римом в III в., М., 1954, стор. 84—87, 92—97. В. Ф Г а й д у к е в и ч , Вказ. праця, стор. 447—449; А. М. Р е м е н н и к о в , Ук. соч., стор. 109—120. I. Т. Круглікова заперечує той факт, що на статерах 558—561 рр. б. е. под війні зображення імператорів слід розглядати як «портрети» Валеріана та Галлієна (СА, 1958. № З, стор. 138), бо вже в 558 р. б. е. (=261—262 г. н. е.) першого з них не було у живих. Тоді мабуть у одному з цих імператорів слід бачити Салоніяа, сина Галлієна. А. Н. З о г р а ф , Античные монеты, стор. 209. Там же, стор. 210—211. вих статерів одночасно розпочинається і часткове перекарбування цих монет®*. Після 267—68 р. н. е. випуск монети знову припиняється на кілька років. Цю картину змін у боспорському монетному ділі у .середині III ст., яку вперше встановив О. М. Зограф, хотілося б поповнити ще кількома рисами. Так, вивчаючи мідні подвіііні денарії цього часу, можна вста новити їх дату. Чи карбувалися розмінні мідні монети у 536—539 рр. б. е., встановити трудно, бо подібний до зображуваного на статерах цих років царський портрет на міді не зустрічається; до 540—545 рр. відно ситься вже значна кількість мідних подвійних денаріїв (табл. XXX, 16— 20). Оскільки вже з 544, а особливо з 545 рр. б. е. сильно зростає кіль кість статерів, що не могло не відбитися на падінні їх вартості', тим більше, що одночасно погіршується їх метал, .можна вважати, що особ ливої потреби в нових випусках розмінної монети після 545 р. не від чувалося. В 549 та слідуючих роках подвійних денаріїв теж не випус кали— розмінні монети Фарсанза невідомі, також як і монети Реску- поріда, подібні своїми зображеннями до статерів 549—550, 551—552 та 552—554 рр. б. е. Припинений карбування розмінної міді зрозуміло, бо ринок був у ці роки перенасичений фактично обезціненими мідними статерами. Але реформаторські спроби 560 р. б. е. відбилися також і у цій сфері грошового обігу; випускаючи золото і срібло, уряд Боспору карбує і досить великі мідні монети (табл. XXXI, 36). Подвоєння номі нальної вартості біллонових статерів, здійснене у 562 р. б. е., приво дите до того, що вага мідних розмінних монет знижується теж у два рази (пор. табл. XXXI, 36 та 37); далі вони, як і слід було чекати, швид ко деградують. Характерно, що царський портрет на цих деградованих мідних монетах наближується до подібних зображень на статерах 563—564 рр. б. е., але завжди зберігає трезубець (табл. XXXI, 38—40). Ці дрібні монетки являються, якщо не приймати до уваги ефемерної спроби Фофорса ®®, взагалі останніми розмінними монетами Боспору. Порівняння цих здрібнілих, грубо та недбало виконаних монет з гордо витими і претензійними мідними серіями Савромата II наочно пока зує, з якою щвидкістю прямував рабовласницький Борпор назустріч своїй загибелі. ® А. Н. З о г р а ф, Античные монеты, стор. 210—211. И. Т. К р у г л и к о в а , Вказ. праця, СА, 1958. № З, стор. 139— 140. А. Н. З о г р а ф. Античные монеты, табл. L, 21. “ А. Н. З о г р а ф , Реформа денежного обращения в Боспорском царстве при Савромате II, ВДИ, 1938, № З, стор. 291. 293, 295.

З історії монетної справи на Боспорі в III ст. н. е.

Institution

Similar Items