Роль міст у політиці територіального згуртування в ЄС

У статті проведено аналіз основних інструментів забезпечення кооперованого функціонування міст та прилеглих районів у контексті імплементації політики територіальної когезії в Європейському Союзі. Відмічено, що політика територіальної когезії резонує насамперед із практичним втіленням концепції «фун...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Вісник економічної науки України
Дата:	2020
Автор:	Ліщинський, І.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2020
Теми:	Глобальна економіка та міжнародні економічні відносини
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170653
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Роль міст у політиці територіального згуртування в ЄС / І.О. Ліщинський // Вісник економічної науки України. — 2020. — № 1 (38). — С. 46-51. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860101810955485184
author	Ліщинський, І.О.
author_facet	Ліщинський, І.О.
citation_txt	Роль міст у політиці територіального згуртування в ЄС / І.О. Ліщинський // Вісник економічної науки України. — 2020. — № 1 (38). — С. 46-51. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник економічної науки України
description	У статті проведено аналіз основних інструментів забезпечення кооперованого функціонування міст та прилеглих районів у контексті імплементації політики територіальної когезії в Європейському Союзі. Відмічено, що політика територіальної когезії резонує насамперед із практичним втіленням концепції «функціональних міських зон». Сьогодні такі функціональні міські зони часто переростають національні кордони, що породжує необхідність втілення транскордонного адміністрування. Крім того, значна увага приділена впровадженню Інтегрованих стратегій сталого розвитку, які почали втілюватись на пан’європейському рівні в рамках Політики когезії на 2014-2020 рр. як складової загальної трансформації політичної ідеології і практики на користь застосування місцевого підходу. Зазначено, що «Міський порядок денний ЄС» був запущений у 2016 р. з метою досягнення містами «кращого регулювання», «кращого фінансування» і «кращих знань», а також для досягнення відповідності Цілям сталого розвитку ООН до 2030 р., зокрема в напрямку інклюзивності, безпеки, відновлення і сталого розвитку міст. У той же час відмічено, що пріоритети, теми і міждисциплінарні аспекти Міського порядку денного ЄС розроблялись із врахуванням пріоритетів Стратегії ЄС 2020 заради розумного, сталого та інклюзивного зростання. В статье проведен анализ основных инструментов обеспечения кооперированного функционирования городов и прилегающих районов в контексте имплементации политики территориальной когезии в Европейском Союзе. Отмечено, что политика территориальной когезии резонирует прежде всего с практическим воплощением концепции «функциональных городских зон». Сегодня такие функциональные городские зоны часто перерастают национальные границы, порождая необходимость воплощения трансграничного администрирования. Кроме того, значительное внимание уделено внедрению Интегрированных стратегий устойчивого развития, которые начали воплощаться на панъевропейском уровне в рамках Политики когезии на 2014-2020 гг., как составляющей общей трансформации политической идеологии и практики в пользу применения местного подхода. Указано, что «Городская повестка дня в ЕС» была запущена в 2016 г. с целью достижения городами «лучшего регулирования», «лучшего финансирования» и «лучших знаний», а также для достижения соответствия Целям устойчивого развития ООН к 2030 г., в частности в направлении инклюзивности, безопасности, восстановления и устойчивого развития городов. В то же время отмечено, что приоритеты, темы и междисциплинарные аспекты Городской повестки дня ЕС разрабатывались с учетом приоритетов Стратегии ЕС 2020 ради разумного, устойчивого и инклюзивного роста. The paper reveals the main instruments for ensuring the cooperative functioning of cities and surrounding regions in the context of territorial cohesion policy in the European Union. It was noted that the policy of territorial cohesion resonates primarily with the practical implementation of the concept of "functional urban areas". Currently, such functional urban areas often transcend national borders, necessitating the implementation of cross-border administration. In addition, considerable attention is paid to the implementation of Integrated Sustainable Development Strategies, which began to be implemented at the pan-European level in the framework of Cohesion Policy for 2014-2020 as part of the overall transformation of political ideology and practice in favour of a place-based approach. It was noted that the “EU Urban Agenda” was launched in 2016 with the aim of achieving “better regulation”, “better funding” and “better knowledge” by cities, as well as to reach the compliance with the UN Sustainable Development Goals till 2030, in particular in the direction of inclusiveness, security, reconstruction and sustainable urban development. At the same time, it was noted that the priorities, themes and interdisciplinary aspects of the EU Urban Agenda were developed taking into account the priorities of the EU 2020 Strategy for smart, sustainable and inclusive growth.
first_indexed	2025-12-07T17:29:12Z
format	Article
fulltext	ЛІЩИНСЬКИЙ І. О. 46 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ УДК 332.1:339.982 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).46-51 Ігор Орестович Ліщинський академік АЕН України д-р екон. наук, доц. ORCID 0000-0003-1602-1677 e-mail: lio@tneu.edu.ua, Тернопільський національний економічний університет РОЛЬ МІСТ У ПОЛІТИЦІ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ЗГУРТУВАННЯ В ЄС Постановка проблеми. Протягом останніх двох де- сятиліть політика згуртування (когезії) ЄС знахо- диться серед ключових європейських стратегічних програм та важливим фінансовим інструментом допо- моги більш відсталим регіонам ЄС. Витоки політики когезії можна спостерігати із 1986 р. (ратифікація Єдиного європейського акту [1]), коли питання спів- праці та економічного і соціального гуртування держав ЄС стали лейтмотивом нормотворчого процесу. Але слід відмітити, що на цих ранніх етапах територіаль- ний вимір хоч і проявлявся у низці елементів (як, наприклад, детермінація специфічних умов для відста- лих регіонів), проте основний акцент відводився пи- танням економічної і соціальної когезії. Однак аспект розвитку міст, а також питання регенераційної полі- тики, поступово виходять на передній план у політич- них програмах із територіальної когезії. Зазначені пи- тання урбанізації насамперед пов’язані із аспектами більш збалансованого та гармонійного поширення міських поселень на заданій території. Відмітимо сильну конотацію даного аспекту із параметром «полі- центричності», що «… стимулює регіони і міста, які співпрацюють із сусідніми територіями, розвивати спільні сильні сторони та виявляти потенційні усклад- нення задля привнесення додаткової вартості, яка не може бути досягнута окремими регіонами і містами в ізоляції» [2]. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питан- ням ролі міст у політиці територіальної когезії в ЄС присвячено чимало досліджень. Зокрема аспекти функціональних міських зон розкриті в працях К. На- білеком, Д. Хамерсом; транскордонні міські зони аналізувались Б. Андерсеном, Б. Сетером; інтегровані стратегії розвитку досліджували К. Глінка, Е. ван дер Цвет та інші. Метою статті є аналіз основних інструментів за- безпечення кооперованого функціонування міст та прилеглих регіонів в контексті імплементації політики територіальної когезії в Європейському Союзі. Виклад основного матеріалу дослідження. Загалом роль міст (особливо великих) у просуванні процесів територіальної когезії є досить значною і різноплано- вою на високоурбанізованих територіях, таких як ЄС. Крупні міста є традиційними хабами інновацій і осе- редками глобальних викликів. Наприклад, міста во- лодіють потенціалом для розширення використання відновлювальної та чистої енергетики, зростання енергозаощадження і скорочення емісії СО2, оскільки урбанізовані території дозволяють використовувати більш енергоефективні форми житла і транспорту. Міста є тими функціональними зонами, у яких концентрується населення та економічна діяльність і навколо яких організовуються потоки товарів і лю- дей. Вони є вузлами міських мереж різного масш- табу — як глобальних, так і регіональних — і в обох випадках міські агломерації є драйверами територіаль- ного розвитку і когезії. У цілому можна виокремити принаймні вісім проявів ролі міст для імплементації територіальної когезії із явними взаємозв’язками між собою (табл. 1). Таблиця 1 Прояви міст в стратегіях територіальної когезії Компонент Основна ціль Важливість для територіальної когезії 1. Поліцентричний і збалансований міський розвиток Сприяння більш збалансо- ваному поширенню насе- лення на території — Зростання здатності використовувати територіальний по- тенціал регіонів; — зменшення негативного впливу надмірної концентрації населення (забруднення, злочинність, надмірний трафік, стрес тощо). 2. Функціональні міські зони Сприяння територіальній комплементарності — Зростання територіальної ефективності 3. Інтегрований міський розвиток Сприяння територіальній ефективності і сталості розвитку — Підвищення сталості навколишнього середовища; — зростання територіальної ефективності; — покращення процесів територіального врядування 4. Соціально згуртований міський розвиток Сприяння соціально-еко- номічній когезії — Зменшення рівня бідності; — скорочення соціальних дисбалансів 5. Міське сполучення Сприяння територіальній доступності — Зростання міської мобільності; — підвищення сталості навколишнього середовища 6. Міська морфологія — компактне місто проти міського розширення Сприяння міській компакт- ності чи міському розши- ренню — Зростання територіальної ефективності; — зростання територіального сполучення; — зростання територіальної сталості 7. Міська життєстійкість Сприяння міській здатності до подолання труднощів — Зростання територіальної життєздатності; — зростання територіальної сталості 8. Міське планування Сприяння прогнозованості майбутніх сценаріїв — Зростання територіальної модернізації; — зростання територіальної організації Складено автором за Е. Медейросом [3]. Порівнюючи із іншими регіонами світу (насампе- ред США і Південно-Східною Азією), Європа харак- теризується менш концентрованою і більш поліцен- тричною міською структурою (рис. 1), а також густою мережею малих та середніх міст [4]. Проте території із значно вищою від середньої концентрацією економіч- ЛІЩИНСЬКИЙ І. О. 2020/№1 47 ної діяльності таки присутні в ЄС (так звані «банани», «пояси» і «пентаграми») і типово характеризуються ви- щими рівнями соціально-економічного розвитку. А отже, політика міського розвитку має стимулювати те- риторіальну конкурентоздатність територій за межами цих зон, оскільки, як зазначено в Територіальному по- рядку денному ЄС «… поліцентричний і збалансова- ний територіальний розвиток ЄС є ключовим елемен- том досягнення територіальної когезії» [5]. Рис. 1. Міська система ЄС Сформовано автором за ESPON [2]. До певної міри інтенсифікація подальшої полі- центричності в Європі характеризується значним по- тенціалом до розквіту регіональної диверсифікації і ендогенного розвитку (а також і територіальної спів- праці) як засобів оптимізації розміщення інвестицій і зменшення регіональних диспропорцій, підтримки збалансованих і поліцентричних урбанізаційних струк- тур, сприяння моделям компактних міст і розумному відновленню агломерацій, включаючи запровадження принципів сталого менеджменту природних і культур- них ресурсів. Ця стратегічна ціль досягається на рівні всього ЄС насамперед через інтенсифікацію стимулів розвитку для міст другого рівня («second-tier cities» у системі ранжування міст) і посилення мереж між містами усіх територіальних рівнів паралельно із під- вищенням взаємозалежності міських і сільських зон. Варто відмітити, що імплементація політики те- риторіальної когезії, як інструменту поширення ролі великих агломерацій, резонує із практичним втілен- ням концепції «функціональних міських зон» (англ. «Functional Urban Areas»). Самі функціональні міські зони можуть розглядатись як своєрідний басейн ринку робочої сили чи приміська структура мобільності, що включає урбанізаційну систему сусідніх міст і сіл, які економічно і соціально залежать від міського центру». Сьогодні такі функціональні міські зони часто пере- ростають національні кордони, що породжує необхід- ність втілення транскордонного адміністрування. Як бачимо із карт наведених на рис. 1 і 2, емпірична де- термінація меж існуючих функціональних міських зон відрізняється залежно від методології проведення до- слідження, однак їх спільним критерієм є асоціація із крупними міськими агломераціями. Повертаючись до питання про транскордонні функціональні зони, відмітимо, що при їх розгляді на передній план, окрім комутаційної відстані, виходять аспекти функціональної відстані. Концепція функціо- нальної відстані насамперед стосується відмінностей між регіонами щодо інноваційної діяльності і пов’яза- на із створенням транскордонних регіональних інно- ваційних систем [7]. Загалом виділяють три типи транскордонних регіональних інноваційних систем, які є еволюційними етапами розвитку один одного (рис. 3). На найвищому третьому етапі формується си- метрична інноваціє-керована система, що типово ха- рактеризується відносним різноманіттям і функціо- нальною близькістю у широкому спектрі ділових сек- торів (окрім функціональних зон із домінуючим сіль- ським профілем). На другому етапі економічна струк- тура характеризується появою синергії і функціональ- ної близькості у декількох ділових секторах (чого не спостерігається на першому етапі); також на цьому етапі зароджується механізм координації інноваційної політики, формується інфраструктура обміну і доступу до знань, інституційне забезпечення інноваційного процесу. Перший і другий етапи можуть спостеріга- тись і для функціональних зон із сільським профілем. Метропольні зони зростання (MEGAS) Функціональні міські зони (FUAS) ЛІЩИНСЬКИЙ І. О. 48 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Рис. 2. Поширення функціональних міських зон в ЄС [6] Емпіричні кейси застосування інструментарію транскордонних функціональних міських зон вдало описані Б. Сетером і співавторами [8] на прикладі внутрішньоскандинавських об’єднань різного рівня інноваційності (туристичний муніципальний альянс, екосистема музичної промисловості, високотехноло- гічна мережа відновлювальної енергетики і циркуляр- ної економіки). Приклад формування транскордонних функціональних міських зон Норвегії і Швеції може бути корисним для України із врахуванням того факту, що Норвегія не будучи членом ЄС таки зуміла вико- ристовувати спільні фінансові інструменти для тери- торіального розвитку. При імплементації стратегії територіального роз- витку важливо виокремити також певні інструменти промоції територіальної когезії саме на рівні великих міст. Серед таких інструментів можна назвати засоби корекції процесів просторового розширення міст, яке сьогодні часто розглядається як важливий чинник надмірного і нераціонального використання енергії [5]. Цей аспект тісно пов’язаний із ширшими страте- гіями регіонального планування відповідно до реко- мендацій Міського порядку денного ЄС від 2016 р. [9]. Знову ж таки політика розвитку агломерацій повинна бути націлена також на соціально-економічну когезію, сталість навколишнього середовища, здорове вряду- вання, включати заходи міського відновлення тощо. Окрім вже згаданих заходів слід вказати також на важливість так званих Інтегрованих стратегій сталого розвитку міст (англ. «Integrated Sustainable Urban Development Strategies») у процесі імплементації полі- тики територіальної когезії в ЄС. З одного боку, такі стратегії підвищують потенціал досягнення сталості навколишнього середовища; а з іншого боку, за да- ними обґрунтування програм Інтегрованих територі- альних інвестицій ЄС, такі стратегії сприяють оздо- ровленню процесів територіального врядування, оскі- льки дозволяють локальним органам влади ініціювати ширші партнерства з іншими локальними суб’єктами економіки і політики [10]. У даному контексті можна навести приклад Польщі, де програма Інтегрованих територіальних інвестицій зарезервована виключно для регіональних адміністративних центрів та їх функ- ціональних зон [11]. Загалом Інтегровані стратегії сталого розвитку були впроваджені на пан’європейському рівні в рам- ках Політики когезії на 2014-2020 рр. як складова за- гальної трансформації політичної ідеології і практики на користь застосування місцевого підходу (англ. «place-based approach») [12]. Існує три підходи до ім- плементації Інтегрованих стратегій сталого розвитку міст. Два більш традиційні з них схожі за своєю суттю до інших програм Європейських структурних та ін- вестиційних фондів та включають розробку Операцій- Просторові одиниці Ключові міста Комутаційні зони Функціональні міські зони Найбільші міста ЛІЩИНСЬКИЙ І. О. 2020/№1 49 них програм (англ. «Operational Programme, OP») і ок- ремих змішаних Пріоритетних осей (англ. «Priority Axis, PrAxis»). Третій більш сучасний підхід отримав назву стратегії Інтегрованих територіальних інвестицій (англ. «Integrated Territorial Investment, ITI») і служить платформою для інтегрованих тематичних / сектора- льних проєктів із комбінованими джерелами фінансу- вання (найчастіше із Європейського фонду регіональ- ного розвитку і Європейського соціального фонду). Стратегії ІТІ можуть імплементуватися для підтримки функціональних міських зон (сільських, сільсько- міських, транскордонних) і територій із специфічними географічними особливостями. Ресурси вже згадуваної раніше програми Місцевий розвиток керований гро- мадою (CLLD) також можуть бути залучені для фінан- сування Інтегрованих стратегій сталого розвитку міст [13]. У рамках нещодавнього дослідження Європей- ської комісії [14] було виявлено 853 випадки запро- вадження Інтегрованих стратегій сталого розвитку міст, а також 153 стратегії, які впроваджувались за схе- мою Інтегрованих територіальних інвестицій і не були віднесені керівництвом держав-членів ЄС до першої групи. Міський порядок денний ЄС був запущений у 2016 р. з метою досягнення містами «кращого регулю- вання», «кращого фінансування» і «кращих знань» (табл. 2), а також для досягнення відповідності Цілям сталого розвитку ООН до 2030 р., зокрема в напрямку інклюзивності, безпеки, відновлення і сталого роз- витку міст. Таблиця 2 Засади Міського порядку денного ЄС Опорні принципи Завдання Краще регулювання — Більш ефективне і когерентне втілення існуючих політичних програм, законодавства та ін- струментарію ЄС; — не ініціювання нових регулятивних заходів, а радше здійснення неформального впливу на майбутню та поточну регулятивну практику Краще фінансування — Ідентифікація, підтримка, інтеграція, та вдосконалення традиційних, інноваційних та зрозу- мілих для кінцевого користувача джерел фінансування міських зон; — не створення нових чи збільшення бюджету існуючих фондів ЄС, а використання досвіду з більш ефективного використання фінансових можливостей Кращі знання — Розвиток бази знань щодо розвитку міських зон та обмін найкращими практичними рекоме- ндаціями та знаннями Складено автором на основі джерела [15]. Тоді як пріоритети, теми і міждисциплінарні ас- пекти Міського порядку денного ЄС розроблялись із врахуванням пріоритетів Стратегії ЄС 2020 заради ро- зумного, сталого та інклюзивного зростання (табл. 3). Нещодавно було оголошено, що сталий та інте- грований розвиток міських зон залишиться одним із пріоритетів на наступний довготерміновий період По- літики когезії ЄС 2021—2027 рр. [17]. При цьому під «сталістю» розумітимуть зусилля покликані вирішу- вати проблематику зміни клімату та збереження навколишнього середовища (у випадку міст такими аспектами є розвиток зеленої інфраструктури, змен- шення викидів в атмосферу і т. п. «Інтегрованість» проявлятиметься у продовженні застосування інстру- ментів, які підтвердили свою ефективність протягом 2014—2020 рр. — стратегій Інтегрованого територіаль- ного інвестування та Місцевого розвитку керованого громадою. В якості майбутнього тренду була вказана також необхідність зменшення адміністративного на- вантаження, а саме спрощення процесу імплементації НІС НІС НІС РІС РІС НІС Міжнародна Міжнародна НІС РІС РІС НІС Міжнародна Міжнародна Міжнародна Міжнародна Транс- кордонна РІС Етап І: Слабко інтегрована система Етап ІІ: Напівінтегрована система Етап ІІІ: Сильно інтегрована система Кордон/бар’єри Кордон/бар’єри Кордон/бар’єри * РІС — регіональна інноваційна система НІС — національна інноваційна система Рис. 3. Рівні транскордонної інтеграції функціональних міських зон [7] ЛІЩИНСЬКИЙ І. О. 50 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Таблиця 3 Пріоритети Міського порядку денного ЄС та їх вплив на досягнення розумного, зеленого та інклюзивного зростання Пріоритети Міського порядку денного ЄС Тип зростання розумне зелене інклюзивне Інноваційні та відповідальні державні трати Х Циркулярна економіка Х Х Міська мобільність Х Х Х Робочі місця та розвиток вмінь у локальній економіці Х Х Цифровий перехід Х Х Якість атмосфери Х Енергетичний перехід Х Стале використання земельних ресурсів та природоохоронні рішення Х Кліматична адаптація Х Доступне житло Х Інклюзія мігрантів і біженців Х Міська бідність Х Складено автором на основі джерела [16]. фондових програм ЄС, що відбуватиметься в рамках цільового орієнтиру «краще регулювання» [18]. Висновки. Отже, протягом останніх 20 років ЄС вдалось розробити свій «Acquis Urbain» моделі втілення політики міського розвитку, що ґрунтується на наборі інструментів та областей дій з високими рівнями вза- ємодоповнюваності та системних ефектів. Європей- ська модель розвитку системи базувалась в основному на таких аспектах: — створення та доступність фінансових інстру- ментів підтримки інтервенцій в контексті міського розвитку; — підтримка експериментальних, інноваційних і демонстративних проєктів; — промоція створення мереж співпраці між міс- тами; — створення систем визнання та оцінки належ- них практик; — сприяння науковому дослідженню актуальних питань міського розвитку; — підтримка створення, обміну та забезпечення доступності інформації і знань, необхідних для прий- няття рішень у сфері урбанізації; — прогресивне включення міських питань у різні політики ЄС; — прогресивне включення галузевих, технологіч- них, економічних та суспільностратегічних питань ЄС у міську політику. Манера, на основі якої ЄС прийшов до розуміння та проєктування своїх політичних норм щодо міського життя, стає все більш багатогалузевою, трансполітич- ною і націленою на узгодження втручання в таких різноманітних сферах, як інфраструктура, мобільність, культура, спадщина, економіка, зайнятість, енерге- тика, старіння, технології, бідність та соціальне вклю- чення і багато інших. Таким чином, зусилля щодо сприяння територіальній згуртованості в ЄС, разом з фінансовими та іншими інструментами, як її підтрим- ки, повинні продовжувати робити акцент на вико- нанні Міського порядку денного ЄС і переважно бути орієнтованим на функціонування міст та міських сис- тем з метою побудови на їх основі засад регіонального розвитку територій. Подяка. Ця стаття підготовлена за підтримки програми Еразмус+ Європейського Союзу (модуль Жана Моне 612067-EPP-1-UA-EPPJMO- MODULE «Європейська регіональна політика: баланс локаль- них, національних та загальноєвропейських інтере- сів»). Проте підтримка Європейською Комісією публі- кації цієї статті не є автоматичною підтримкою її змісту, який відображає лише погляди автора. Комісія не несе відповідальності за будь-яке використання ін- формації, що наведена в статті. Список використаних джерел 1. Single European Act. 1986 URL: https://eur- lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=LEGISSUM %3Axy0027. 2. ESPON. Polycentric territorial structures and territorial cooperation. 2016. URL: https://www.es- pon.eu/topics-policy/publications/policy-briefs/polycen- tric-territorial-structures-and-territorial. 3. Medeiros E. Territorial Cohesion: the Urban Dimension. 2019. URL: https://books.google.com.ua/ books?hl=uk&lr=&id=cXB_DwAAQBAJ&oi=fnd&pg=P R5&dq=implementation+of+eu+territorial+agenda&ots= xKQ7kPyX9d&sig=8HXxPPaNdHkAaGGamtv0qIar6k8& redir_esc=y#v=onepage&q=implementation%20of%20eu %20territorial%20agenda&f=false. 4. The Urban Dimension of EU Policies — Key Features of an EU Urban Agenda. 2014. URL: https: //ec.europa.eu/regional_policy/en/information/publicatio ns/communications/2014/the-urban-dimension-of-eu-poli cies-key-features-of-an-eu-urban-agenda. 5. Territorial Agenda of the European Union 2020. URL: https://books.google.com.ua/books?hl=uk&lr=&id =cXB_DwAAQBAJ&oi=fnd&pg=PR5&dq=implementati on+of+eu+territorial+agenda&ots=xKQ7kPyX9d&sig=8 HXxPPaNdHkAaGGamtv0qIar6k8&redir_esc=y#v=one page&q=implementation%20of%20eu%20territorial%20 agenda&f=false. 6. Günther S., Maes J., Raynal J., Thijssen M., Zu- lian G., European Commission, Joint Research Centre. Enhancing Resilience of Urban Ecosystems through Green Infrastructure (EnRoute): final report. 2019. 7. Lundquist K.-J., Trippl M. Distance, Proximity and Types of Cross-Border Innovation Systems: a Con- ceptual Analysis. Regional Studies. 2013. Vol. 47, No. 3. P. 450—460. 8. Sæther B., Andersen B. T., Hagen E. Cross-Border Functional Regions and Innovation: Cases from inner Scandinavian Regions. Territorial Cohesion. Springer, 2019. P. 91—109. 9. The Urban Agenda for the EU. URL: https: //ec.europa.eu/regional_policy/en/policy/themes/ urban - development/agenda/. 10. Glinka K. Integrated Territorial Investment as Instrument for Managing Transport Security in Lower Silesia’s Largest Cities. Zeszyty Naukowe. Transport/ Politechnika Śląska, 2017. ЛІЩИНСЬКИЙ І. О. 2020/№1 51 11. Kamrowska-Zaluska D., Obracht-Prondzynska H. Implementation of the Integrated Territorial Invest- ments. Uncovering the Territorial Dimension of European Union Cohesion Policy. Routledge, 2017. P. 114—126. 12. van der Zwet A., Bachtler J. New Implementation Mechanisms for Integrated Development Strategies in ESIF. Eur. Struct. Invest. Funds J. 2018. No 6 (1). 13. Ліщинський І. О. Полюси та осі розвитку в контексті глокалізаційних процесів: монографія. Тер- нопіль: ТНЕУ, 2019. 364 с. 14. van der Zwet A., Bachtler J., Ferry M., [et al.] Integrated Territorial and Urban Strategies-how are ESIF Adding Value in 2014-2020? 2017. 15. European Commission. State of European Cities Report: Cities leading the way to a better future. 2016. URL: https://ec.europa.eu/regional_policy/en/newsroom/ news/2016/10/20-10-2016-state-of-european-cities-report -cities-leading-the-way-to-a-better-future. 16. Nabielek K., Hamers D. A. F., Evers D. V. H. Cities in Europe: Facts and Figures on Cities and Urban Areas. PBL, 2016. 17. European Commission. Proposal for a regulation of the European Parliament and of the Council laying down common provisions on the European regional development fund. 2018. URL: https://eur-lex.europa.eu/ legal-con- tent/EN/TXT/?uri=COM%3A2018%3A375%3A FIN. 18. European Commission. Executive Summary of the Impact Assessment. Accompanying the Document Proposal for a Regulation of the European Parliament and of the Council Establishing the Connecting Europe Facility and Repealing Regulations (EU) No 1316/2013 and (EU) No 283/2014. 2018. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal- content/EN/TXT/?uri=SWD%3A2018%3A313%3AFIN. References 1. Single European Act (1986). Retrieved from https: //eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=LEGIS SUM%3Axy0027. 2. ESPON (2016). Polycentric territorial structures and territorial cooperation. Retrieved from https://www.es- pon.eu/topics-policy/publications/policy-briefs/polycen- tric-territorial-structures-and-territorial. 3. Medeiros E. (2019). Territorial Cohesion: The Ur- ban Dimension. Retrieved from https://books.google.com. ua/ books?hl=uk&lr=&id=cXB_DwAAQBAJ&oi=fnd& pg=PR5&dq=implementation+of+eu+territorial+agenda &ots=xKQ7kPyX9d&sig=8HXxPPaNdHkAaGGamtv0qI ar6k8&redir_esc=y#v=onepage&q=implementation%20of %20eu%20territorial%20agenda&f=false. 4. The Urban Dimension of EU Policies — Key Fea- tures of an EU Urban Agenda (2014) Retrieved from https://ec.europa.eu/regional_policy/en/information/pub- lications/communications/2014/the-urban-dimension-of- eu-policies-key-features-of-an-eu-urban-agenda. 5. Territorial Agenda of the European Union 2020. Retrieved from https://books.google.com.ua/books?hl= uk&lr=&id=cXB_DwAAQBAJ&oi=fnd&pg=PR5&dq=i mplementation+of+eu+territorial+agenda&ots=xKQ7kPy X9d&sig=8HXxPPaNdHkAaGGamtv0qIar6k8&redir_esc =y#v=onepage&q=implementation%20of%20eu%20terri- torial%20agenda&f=false. 6. Günther S., Maes J., Raynal J., Thijssen M., Zu- lian G., European Commission, Joint Research Centre (2019). Enhancing Resilience of Urban Ecosystems through Green Infrastructure (EnRoute): final report. 7. Lundquist K.-J., Trippl M. (2013). Distance, Prox- imity and Types of Cross-Border Innovation Systems: a Conceptual Analysis. Regional Studies, Vol. 47, No. 3, рр. 450—460. 8. Sæther B., Andersen B. T., Hagen E. (2019). Cross- Border Functional Regions and Innovation: Cases from in- ner Scandinavian Regions. Territorial Cohesion. Springer. P. 91—109. 9. The Urban Agenda for the EU. Retrieved from https: //ec.europa.eu/regional_policy/en/policy/themes/ urban-development/agenda/. 10. Glinka K. (2017). Integrated Territorial Invest- ment as Instrument for Managing Transport Security in Lower Silesia’s Largest Cities. Zeszyty Naukowe. Transport/Politechnika Śląska. 11. Kamrowska-Zaluska D., Obracht-Prondzynska H. (2017). Implementation of the Integrated Territorial In- vestments. Uncovering the Territorial Dimension of Euro- pean Union Cohesion Policy. Routledge. P. 114—126. 12. van der Zwet A., Bachtler J. (2018). New Imple- mentation Mechanisms for Integrated Development Strat- egies in ESIF. Eur. Struct. Invest. Funds J. No 6 (1). 13. Lishchynskyy І. (2019). Poliusy ta osi rozvytku v konteksti hlokalizatsiynykh protsesiv: monohrafiya. [Poles and Axes of Development in the Context of Glocalization Processes: a monograph.]. Ternopil: TNEU. 364 p. [in Ukrainian]. 14. van der Zwet A., Bachtler J., Ferry M., [et al.] (2017). Integrated Territorial and Urban Strategies-how are ESIF Adding Value in 2014-2020? 15. European Commission (2016). State of European Cities Report: Cities leading the way to a better future. Retrieved from https://ec.europa.eu/regional_policy/en/ newsroom/news/2016/10/20-10-2016-state-of-european- cities-report-cities-leading-the-way-to-a-better-future. 16. Nabielek K., Hamers D. A. F., Evers D. V. H. (2016). Cities in Europe: Facts and Figures on Cities and Urban Areas. PBL. 17. European Commission (2018). Proposal for a reg- ulation of the European Parliament and of the Council laying down common provisions on the European regional development fund. Retrieved from https://eur-lex.eu- ropa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=COM%3A2018%3A 375%3AFIN. 18. European Commission (2018). Executive Sum- mary of the Impact Assessment. Accompanying the Docu- ment Proposal for a Regulation of the European Parlia- ment and of the Council Establishing the Connecting Eu- rope Facility and Repealing Regulations (EU) No 1316/2013 and (EU) No 283/2014. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=S WD%3A2018%3A313%3AFIN. Стаття надійшла до редакції 30.03.2020 Прийнято до друку 14.04.2020 Формат цитування: Ліщинський І. О. Роль міст у політиці територіального згуртування в ЄС. Вісник економічної науки України. 2020. № 1 (38). С. 46-51. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).46-51 Lishchynskyy I. О. (2020). Cities and the policy of territorial cohesion in the EU. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (38), рр. 46-51. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).46-51
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-170653
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1729-7206
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:29:12Z
publishDate	2020
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
record_format	dspace
spelling	Ліщинський, І.О. 2020-07-29T14:50:14Z 2020-07-29T14:50:14Z 2020 Роль міст у політиці територіального згуртування в ЄС / І.О. Ліщинський // Вісник економічної науки України. — 2020. — № 1 (38). — С. 46-51. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).46-51 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170653 332.1:339.982 У статті проведено аналіз основних інструментів забезпечення кооперованого функціонування міст та прилеглих районів у контексті імплементації політики територіальної когезії в Європейському Союзі. Відмічено, що політика територіальної когезії резонує насамперед із практичним втіленням концепції «функціональних міських зон». Сьогодні такі функціональні міські зони часто переростають національні кордони, що породжує необхідність втілення транскордонного адміністрування. Крім того, значна увага приділена впровадженню Інтегрованих стратегій сталого розвитку, які почали втілюватись на пан’європейському рівні в рамках Політики когезії на 2014-2020 рр. як складової загальної трансформації політичної ідеології і практики на користь застосування місцевого підходу. Зазначено, що «Міський порядок денний ЄС» був запущений у 2016 р. з метою досягнення містами «кращого регулювання», «кращого фінансування» і «кращих знань», а також для досягнення відповідності Цілям сталого розвитку ООН до 2030 р., зокрема в напрямку інклюзивності, безпеки, відновлення і сталого розвитку міст. У той же час відмічено, що пріоритети, теми і міждисциплінарні аспекти Міського порядку денного ЄС розроблялись із врахуванням пріоритетів Стратегії ЄС 2020 заради розумного, сталого та інклюзивного зростання. В статье проведен анализ основных инструментов обеспечения кооперированного функционирования городов и прилегающих районов в контексте имплементации политики территориальной когезии в Европейском Союзе. Отмечено, что политика территориальной когезии резонирует прежде всего с практическим воплощением концепции «функциональных городских зон». Сегодня такие функциональные городские зоны часто перерастают национальные границы, порождая необходимость воплощения трансграничного администрирования. Кроме того, значительное внимание уделено внедрению Интегрированных стратегий устойчивого развития, которые начали воплощаться на панъевропейском уровне в рамках Политики когезии на 2014-2020 гг., как составляющей общей трансформации политической идеологии и практики в пользу применения местного подхода. Указано, что «Городская повестка дня в ЕС» была запущена в 2016 г. с целью достижения городами «лучшего регулирования», «лучшего финансирования» и «лучших знаний», а также для достижения соответствия Целям устойчивого развития ООН к 2030 г., в частности в направлении инклюзивности, безопасности, восстановления и устойчивого развития городов. В то же время отмечено, что приоритеты, темы и междисциплинарные аспекты Городской повестки дня ЕС разрабатывались с учетом приоритетов Стратегии ЕС 2020 ради разумного, устойчивого и инклюзивного роста. The paper reveals the main instruments for ensuring the cooperative functioning of cities and surrounding regions in the context of territorial cohesion policy in the European Union. It was noted that the policy of territorial cohesion resonates primarily with the practical implementation of the concept of "functional urban areas". Currently, such functional urban areas often transcend national borders, necessitating the implementation of cross-border administration. In addition, considerable attention is paid to the implementation of Integrated Sustainable Development Strategies, which began to be implemented at the pan-European level in the framework of Cohesion Policy for 2014-2020 as part of the overall transformation of political ideology and practice in favour of a place-based approach. It was noted that the “EU Urban Agenda” was launched in 2016 with the aim of achieving “better regulation”, “better funding” and “better knowledge” by cities, as well as to reach the compliance with the UN Sustainable Development Goals till 2030, in particular in the direction of inclusiveness, security, reconstruction and sustainable urban development. At the same time, it was noted that the priorities, themes and interdisciplinary aspects of the EU Urban Agenda were developed taking into account the priorities of the EU 2020 Strategy for smart, sustainable and inclusive growth. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Глобальна економіка та міжнародні економічні відносини Роль міст у політиці територіального згуртування в ЄС Роль городов в политике территориальной сплоченнности в ЕС Cities and the Policy of Territorial Cohesion in the EU Article published earlier
spellingShingle	Роль міст у політиці територіального згуртування в ЄС Ліщинський, І.О. Глобальна економіка та міжнародні економічні відносини
title	Роль міст у політиці територіального згуртування в ЄС
title_alt	Роль городов в политике территориальной сплоченнности в ЕС Cities and the Policy of Territorial Cohesion in the EU
title_full	Роль міст у політиці територіального згуртування в ЄС
title_fullStr	Роль міст у політиці територіального згуртування в ЄС
title_full_unstemmed	Роль міст у політиці територіального згуртування в ЄС
title_short	Роль міст у політиці територіального згуртування в ЄС
title_sort	роль міст у політиці територіального згуртування в єс
topic	Глобальна економіка та міжнародні економічні відносини
topic_facet	Глобальна економіка та міжнародні економічні відносини
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170653
work_keys_str_mv	AT líŝinsʹkiiío rolʹmístupolíticíteritoríalʹnogozgurtuvannâvês AT líŝinsʹkiiío rolʹgorodovvpolitiketerritorialʹnoispločennnostives AT líŝinsʹkiiío citiesandthepolicyofterritorialcohesionintheeu

Роль міст у політиці територіального згуртування в ЄС

Репозитарії

Схожі ресурси