Зовнішньоекономічна діяльність України: регіональні особливості, тенденції та напрями розвитку
У статті науково обґрунтовано сучасні особливості і тенденції у сфері зовнішньоекономічної діяльності економічних регіонів України за основними показниками. Встановлено, що більшість економічних регіонів є експортоорієнтованими. Однак експортний потенціал не реалізується в повному обсязі – на цей ча...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Дата: | 2020 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2020
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170657 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Зовнішньоекономічна діяльність України: регіональні особливості, тенденції та напрями розвитку / В.В. Дятлова, К.В. Положенцева // Вісник економічної науки України. — 2020. — № 1 (38). — С. 73-78. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860267525056495616 |
|---|---|
| author | Дятлова, В.В. Положенцева, К.В. |
| author_facet | Дятлова, В.В. Положенцева, К.В. |
| citation_txt | Зовнішньоекономічна діяльність України: регіональні особливості, тенденції та напрями розвитку / В.В. Дятлова, К.В. Положенцева // Вісник економічної науки України. — 2020. — № 1 (38). — С. 73-78. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | У статті науково обґрунтовано сучасні особливості і тенденції у сфері зовнішньоекономічної діяльності економічних регіонів України за основними показниками. Встановлено, що більшість економічних регіонів є експортоорієнтованими. Однак експортний потенціал не реалізується в повному обсязі – на цей час жоден регіон не досяг рівня базисного 2013 року за абсолютним приростом як з експорту, так й імпорту. Проведено аналіз товарної структури експорту та імпорту за міжнародною класифікацією. Доведено, що в експорті більшості регіонів переважають сировинні товари з невеликою доданою вартістю, а також трудомісткі і ресурсомісткі, а в експорті – готові товари. Запропоновано інструменти механізму розвитку економіки для відновлення статусу України як експортоорієнтованої держави.
В статье научно обоснованы современные особенности и тенденции в сфере внешнеэкономической деятельности экономических регионов Украины по основным показателям. Установлено, что большинство экономических регионов является экспортоориентированными. Однако экспортный потенциал не реализуется в полном объеме – в настоящее время ни один регион не достиг уровня базисного 2013 года по абсолютному приросту как по экспорту, так и импорту. Проведен анализ товарной структуры экспорта и импорта по международной классификации. Доказано, что в экспорте большинства регионов преобладают сырьевые товары с небольшой добавленной стоимостью, а также трудоемкие и ресурсоемкие, а в экспорте – готовые товары. Предложены инструменты механизма развития экономики для восстановления статуса Украины как экспортоориентированного государства.
The article scientifically substantiates modern peculiarities and trends in the field of foreign economic activity of economic regions of Ukraine according to the main indicators. It has been established that most economic regions are export-oriented. However, the export potential is not fully realized - at present, not a single region has reached the base level of 2013 in terms of absolute growth in both export and import. The analysis of the commodity structure of exports and imports according to the international classification. It has been proven that the export of most regions is dominated by commodities with low added value, as well as labour-intensive and resource-intensive, and finished goods dominate in import. Instruments of the mechanism of economic development are proposed for restoring the status of Ukraine as an export-oriented state.
|
| first_indexed | 2025-12-07T19:03:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
ДЯТЛОВА В. В., ПОЛОЖЕНЦЕВА К. В.
2020/№1 73
УДК 339.9+332(477) DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).73-78
Валентина Василівна Дятлова
д-р екон. наук, професор
ORCID 0000-0003-3414-8225,
Катерина Володимирівна Положенцева
аспірант
ORCID 0000-0002-8503-989X
e-mail: e.polozhentseva13@gmail.com,
Донецький державний університет управління. м. Маріуполь
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНИ:
РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ, ТЕНДЕНЦІЇ ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ
Постановка проблеми. Розвиток зовнішньоеконо-
мічних зв’язків є вкрай важливим завданням держави.
Реалізація такого завдання сприяє економічному
зростанню країни та регіонів, підвищенню рівня
життя населення. Зовнішньоекономічна діяльність є
суттєвою складовою економіки країни, тому активіза-
ція та посилення її у регіонах — пріоритетний напря-
мок державної стратегії економічного розвитку дер-
жави.
Розвиток зовнішньоекономічних зв’язків регіонів
сприяє збільшенню обсягів податкових надходжень до
місцевих бюджетів згідно зміни їх джерел в умовах ре-
форми децентралізації. Так, відповідно цій реформі,
до місцевих бюджетів зараховується 50% суми переви-
щення щомісячних показників митних платежів, отри-
маних відповідними обласними митницями Державної
фіскальної служби [1]. Така державна політика, що
проводиться в рамках реформування місцевого само-
врядування та територіальної організації влади в Ук-
раїні [2], підвищує мотивацію щодо розвитку регіонів
та їх зовнішньоекономічної діяльності, залучення ін-
вестицій до місцевих бюджетів, а обсяги фінансових
надходжень створюють можливість для успішного
розвитку економіки регіонів і держави в цілому.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. До-
слідженню зовнішньоекономічної діяльності регіонів
України присвячено численні праці провідних вітчиз-
няних науковців. Останніми роками проблему акту-
алізовано в працях В. Гоблика [3], Е. Забарної [4],
М. Карп’як [5], В. Чернишева [6]. Проведений аналіз
основних економічних показників зовнішньоеконо-
мічної діяльності регіонів за останні роки наочно де-
монструє зміни, що відбулися у загальних об’ємах, то-
варній структурі та географічних напрямах зовнішньої
торгівлі, фактори, які їх спричинили. Окреслені про-
блеми переважання низьковитратних (сировинних)
товарів при експорті над високоліквідними імпорт-
ними товарами характеризують загальний незадовіль-
ний стан ефективності розвитку економіки і вказують
на невисоку конкурентоспроможність вітчизняних ви-
робників на світовому ринку. Модернізація економіки
України, зокрема промислових регіонів, в умовах де-
централізації управління є, на думку науковців [7; 8],
напрямом, який забезпечить структурну перебудову
виробництва, підвищення якості продукції, що виро-
бляється в регіонах, розбудову розвиненої економіки
держави.
Українські та міжнародні фахівці й експерти зай-
маються аналізом та моніторингом найважливіших
економічних і політичних процесів та надають комп-
лексну підтримку Кабінету Міністрів України. Так,
питаннями децентралізації на теперішньому етапі зай-
мається багато інституцій, серед яких: Центр полі-
тико-правових реформ — недержавна організація, що
здійснює аналітичну підтримку; портал «Децентраліза-
ція», створений за ініціативою Міністерства розвитку
громад і територій; VoxUkraine — незалежна аналі-
тична платформа, де працюють висококваліфіковані
економісти та юристи; Офіс реформ — організація, яка
є частиною інноваційної Української Архітектури Ре-
форм, створеної за спільної ініціативи Європейського
Союзу та Європейського банку реконструкції та роз-
витку.
Стратегічні зміни, що відбулися у переорієнтації
глобального курсу розвитку національної економіки
на європейські та світові ринки кинули виклик уста-
леним партнерським зв'язкам, що роками існували
між промисловими підприємствами регіонів та їх зов-
нішньоекономічними партнерами. Отже, актуальною
науковою задачею є дослідження процесів стимулю-
вання розвитку зовнішньоекономічної діяльності на
регіональному рівні та розробка відповідних механіз-
мів.
Метою статті є наукове обґрунтування сучасних
особливостей і тенденцій у сфері зовнішньоекономіч-
ної діяльності економічних регіонів України та розро-
блення пропозицій щодо напрямів їх розвитку.
Результати дослідження. На теперішній час у сво-
єму адміністративному устрої Україна має 24 області
та за загальним розміром площі, з урахуванням тимча-
сово непідконтрольних територій, є найбільшою у Єв-
ропі. Внаслідок неоднорідності за природніми ресур-
сами, кількістю населення, структурою економіки, об-
ласті умовно об’єднані у 9 економічних регіонів: До-
нецький (Донецька, Луганська області), Придніпров-
ський (Дніпропетровська, Запорізька області), Пів-
нічно-Східний (Харківська, Сумська, Полтавська об-
ласті), Центральний (Черкаська, Кіровоградська обла-
сті), Північно-Західний (Волинська, Рівненська об-
ласті), Подільський (Вінницька, Тернопільська, Хме-
льницька області), Причорноморський (Миколаїв-
ська, Одеська, Херсонська області, а також анексована
в теперішні час АР Крим), Карпатський (Закарпат-
ська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька об-
ласті), Столичний район (Київська, Житомирська,
Чернігівська області).
Економічні регіони відрізняються між собою
промисловою спеціалізацією, що відбулося під впли-
ДЯТЛОВА В. В., ПОЛОЖЕНЦЕВА К. В.
74 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
вом багатьох чинників, у тому числі таких, як при-
родні умови, географічне положення, кількість насе-
лення, економічний потенціал. За спеціалізацією їх
умовно поділяють на промислові та аграрні регіони,
які у свою чергу поділяються за профілем. Так, у До-
нецькому та Придніпровському регіонах більш розви-
нені електроенергетика, металургія, паливна та хімічна
промисловості, машинобудування. У Північно-Схід-
ному та Причорноморському регіонах, крім паливної
промисловості, розвинуто машинобудування, легка
і харчова промисловості. Центральний, Подільський,
Північно-Західний та Карпатський регіони спеціалізу-
ються на машинобудуванні, лісогосподарстві, сіль-
ському господарстві, деревообробній і харчовій про-
мисловості. Внаслідок тісної взаємодії між собою, всі
вони загалом складають єдиний економічний комп-
лекс України. На сьогодні, через певні дії з боку Ро-
сійської Федерації, Донецький та Причорноморський
регіони втратили частку своєї промисловості, змен-
шили економічний потенціал, а тому вимушені пере-
будовувати налагоджені економічні зв’язки та шукати
нових торговельних партнерів.
Активізація зовнішньоекономічної діяльності та
посилення її у регіонах є підґрунтям для розвитку на-
ціональної економіки, а тому Програму розвитку укра-
їнського експорту визначено як один з пріоритетів ре-
алізації Стратегії сталого розвитку «Україна — 2020»
[9], що є інструментом для перетворень у державі від-
повідно укладеній Угоді про асоціацію між Україною
та Європейським Союзом [10]. Регіони є самостій-
ними суб’єктами ринкових стосунків, де безпосеред-
ньо реалізуються поставлені цілі і завдання соціально-
економічного розвитку, у досягненні яких істотне зна-
чення має конкурентоспроможність регіону. В умовах
глобалізації конкурентоспроможність регіону виступає
як готовність відповідати на виклики глобального се-
редовища, здатність адаптації до зміни умов, до по-
шуку і захисту локальних конкурентних переваг, під-
тримки або поліпшення позиції економіки регіону в
глобальній конкуренції [11].
Виходячи з обсягів зовнішньої торгівлі товарами
та послугами за підсумками 2018 року, найбільш
значні обсяги імпорту та експорту є в Столичному та
Придніпровському регіонах (рис. 1). Однак їх орієнта-
ція є різною. Імпортоорієнтованими є три регіони —
Столичний, Карпатський, Північно-Західний, а екс-
портоорієнтованими — шість інших, при цьому При-
дніпровський та Донецький мають найбільшу різницю
між експортом та імпортом.
Рис. 1. Обсяги експорту та імпорту за економічними регіонами України в 2018 році*
* Укладено авторами за даними Держстату України (з 2015 року без урахування тимчасово окупованої території
Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській
областях) [12].
Аналіз зовнішньоекономічної діяльності регіонів
проведено за основними аналітичними показни-
ками — темпи приросту, зміни у товарній структурі та
географічних напрямах, які розраховували за загально
прийнятими формулами [13]. Так, темп приросту
(Тпр) розраховували за формулою:
0
01
П
ПП
Тпр
−= , (1)
де 1П — обсяг поточного періоду;
0П — обсяг попереднього періоду.
Розрахунки показали, що темпи приросту є різ-
ними за економічними регіонами та в часі (табл. 1).
Так, у 2014 році відносно до 2013 року з експор-
тоорієнтованих регіонів позитивні темпи приросту де-
монструють тільки Північно-Західний і Подільський,
але вони є незначними — від 4 до 5%. Інші регіони
мають негативні темпи приросту, при цьому найбільші
в Донецькому та Причорноморському. Цей факт обу-
мовлений військовим конфліктом, що розпочався на
сході України, та анексією Криму. Аналогічно цьому
політичні події, що відбувалися у столиці у той самий
період, також вплинули на зовнішньоекономічні об-
сяги Столичного регіону — експорт впав на 78%, ім-
порт — на 34%. В 2017 та 2018 роках темпи приросту
експорту є позитивними як для експортоорієнтованих,
так й імпортоорієнтованих регіонів. Із експортоорієн-
тованих регіонів найбільші темпи характерні для По-
0 5000000 10000000 15000000 20000000 25000000 30000000
Донецький
Придніпровський
Північно-Східний
Центральний
Північно-Західний
Подільський
Причорноморський
Карпатський
Столичний
тис. дол. США
Імпорт
Експорт
ДЯТЛОВА В. В., ПОЛОЖЕНЦЕВА К. В.
2020/№1 75
дільського і Придніпровського, однак такий імпорто-
орієнтований регіон, як Карпатський, теж демонструє
високі темпи приросту експорту — більше 20%, між
тим менші, хоч і незначно, ніж щодо імпорту. Нега-
тивна динаміка темпів приросту експорту зберігалася
на протязі 2015-2016 років та лише з 2017 року стала
позитивною за всіма регіонами.
Таблиця 1
Темп приросту експорту та імпорту товарів за регіонами в 2014-2018 роках, %*
Регіон
Темп
приросту,
2014 р. / 2013 р.
Темп
приросту,
2015 р. / 2014 р.
Темп
приросту,
2016 р. / 2015 р.
Темп
приросту,
2017 р. / 2016 р.
Темп
приросту,
2018 р. / 2017 р.
Експорт
Донецький -36,25 -60,88 -2,19 20,69 8,18
Придніпровський -7,27 -25,32 -12,57 23,00 10,63
Північно-Східний -15,85 -27,43 -11,57 24,04 6,92
Центральний -11,25 -41,81 7,26 14,60 26,52
Північно-Західний 4,25 -12,83 -7,91 15,32 5,43
Подільський 4,83 -4,23 3,67 29,43 22,00
Причорноморський -23,11 -10,27 -3,80 16,61 1,18
Карпатський 3,67 -15,82 14,33 20,95 20,26
Столичний -78,48 243,00 -2,06 13,49 6,45
Імпорт
Донецький -46,82 -51,55 -3,48 57,18 9,73
Придніпровський -12,52 -30,66 3,05 40,43 12,66
Північно-Східний -12,32 -29,27 10,63 19,90 15,10
Центральний -16,46 -46,04 42,49 34,53 3,41
Північно-Західний -26,01 -21,37 68,08 20,96 -0,53
Подільський -18,89 -27,20 15,38 29,45 21,79
Причорноморський -50,00 -41,89 23,80 15,72 8,45
Карпатський -11,99 -40,99 17,73 28,13 21,62
Столичний -34,00 -17,13 12,37 21,35 16,76
* Розраховано авторами за даними Держстату України (з 2015 року без урахування тимчасово окупованої території
Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській
областях) [12].
Темпи приросту імпорту в 2014 та 2015 роках були
від’ємними в усіх регіонах та змінилися на позитивні
з 2016 року за малим виключенням (за Донецьким ре-
гіоном — в 2016 році, Північно-Західним — в 2018
році). Слід звернути увагу на той факт, що найбільші
темпи зростання імпорту є в експортоорієнтованих ре-
гіонах: Північно-Західному — в 2016 році, Донецькому
та Придніпровському — в 2017 році. В 2018 році темпи
зростання імпорту зменшилися порівняно з 2017 ро-
ком, а найбільшими були в Карпатському як імпорто-
орієнтованому регіоні, а також Подільському регіоні
як експортоорієнтованому.
Ще одним показником для визначення тенденцій
розвитку зовнішньоекономічної діяльності в регіо-
нальному аспекті є показник абсолютного приросту.
Його розраховують, оцінюючи між собою вихідні дані
щодо поточного та базового періодів. Значення абсо-
лютного приросту визначали двома методами [13]. За
першим, базовим методом, базисний абсолютний при-
ріст за кожним роком ( bYΔ ) розраховували за форму-
лою:
0YYY ib −=Δ , (2)
де iY — значення приросту порівнювального періоду;
0Y — значення приросту базового періоду.
За другим, лінійним методом, ланцюговий абсо-
лютний приріст за кожним роком ( lYΔ ) розрахову-
вали за формулою:
1−−=Δ iil YYY , (3)
де 1−iY — значення приросту попереднього періоду.
Відповідно розрахованим даним (табл. 2), в 2017
році жоден регіон не досяг рівня базисного абсолют-
ного приросту як щодо експорту, так й імпорту, від-
значеного в 2013 році. Зміна державного політико-
економічного курсу, різке падіння національної ва-
люти по відношенню до долара США (майже в три
рази), втрачені існуючі ринки країн Співдружності не-
залежних держав, а також непрацюючі в повному об-
сязі нові європейські угоди, зробили 2015 рік найбільш
важким для економіки. Всі регіони мають погіршення
показників.
Надалі ратифікація в другій половині 2016 року
Угоди про Вільну торгівлю між Україною та ЄС, а та-
кож вихід державних аграріїв на європейські ринки,
відносна стабілізація валютного курсу, зниження рівня
інфляції та поступове зростання валового внутріш-
нього продукту привели до пожвавлення міжнародної
торгівлі у всіх регіонах, але все ж показники не до-
сягли рівня 2013 року. Найбільш стабільне зростання
на протязі 2016-2017 років відзначено для Донецького
та Придніпровського регіонів. Різкі коливання показ-
ників Столичного району в цей час не мають стійкої
тенденції щодо розвитку імпорту та експорту. Це
пов’язано з тим, що багато підприємств Донецької,
Луганської областей та Криму тимчасово перенесли
свої виробничі та промислові бази до Столичного ре-
гіону, були змінені транспортні коридори, місця адмі-
ністрування митних платежів. На підтвердження цього
вказує й той факт, що таке підвищення показника
була разовим, і вже у 2016 році експортний та імпорт-
ний ланцюговий абсолютний приріст у Столичному
регіоні є найбільш негативним по Україні, а у 2017
році показник демонструє незначне зростання.
ДЯТЛОВА В. В., ПОЛОЖЕНЦЕВА К. В.
76 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Таблиця 2
Абсолютний приріст експорту та імпорту товарів за регіонами в 2014-2017 роках, %*
Регіон
2014 р. 2015 р. 2016 р. 2017 р.
Б
а
зи
с
н
и
й
а
б
с
о
л
ю
т-
н
и
й
п
р
и
р
іс
т
д
о
2
0
1
3
р
о
к
у
,
ΔY
ƅ
Л
а
н
ц
ю
го
в
и
й
а
б
с
о
л
ю
тн
и
й
п
р
и
-
р
іс
т,
Δ
Y
l
Б
а
зи
с
н
и
й
а
б
с
о
л
ю
т-
н
и
й
п
р
и
р
іс
т
д
о
2
0
1
3
р
о
к
у
,
ΔY
ƅ
Л
а
н
ц
ю
го
в
и
й
а
б
с
о
л
ю
тн
и
й
п
р
и
-
р
іс
т,
Δ
Y
l
Б
а
зи
с
н
и
й
а
б
с
о
л
ю
т-
н
и
й
п
р
и
р
іс
т
д
о
2
0
1
3
р
о
к
у
,
ΔY
ƅ
Л
а
н
ц
ю
го
в
и
й
а
б
с
о
л
ю
тн
и
й
п
р
и
-
р
іс
т,
Δ
Y
l
Б
а
зи
с
н
и
й
а
б
с
о
л
ю
т-
н
и
й
п
р
и
р
іс
т
д
о
2
0
1
3
р
о
к
у
,
ΔY
ƅ
Л
а
н
ц
ю
го
в
и
й
а
б
с
о
л
ю
тн
и
й
п
р
и
-
р
іс
т,
Δ
Y
l
Експорт
Донецький -136,25 -136,25 -160,88 -24,63 -102,19 58,69 -79,31 22,88
Придніпровський -107,27 -107,27 -125,32 -18,05 -112,57 12,76 -77,00 35,56
Північно-Східний -115,85 -115,85 -127,43 -11,58 -111,57 15,86 -75,96 35,61
Центральний -111,25 -111,25 -141,81 -30,56 -92,74 49,07 -85,40 7,34
Північно-Західний -95,75 -95,75 -112,83 -17,08 -107,91 4,93 -84,68 23,22
Подільський -95,17 -95,17 -104,23 -9,07 -96,33 7,90 -70,57 25,76
Причорноморський -123,11 -123,11 -110,27 12,84 -103,80 6,47 -83,39 20,41
Карпатський -96,33 -96,33 -115,82 -19,49 -85,67 30,15 -79,05 6,62
Столичний район -178,48 -178,48 143,00 321,47 -102,06 -245,05 -86,51 15,55
Імпорт
Донецький -146,82 -146,82 -151,55 -4,73 -103,48 48,07 -42,82 60,66
Придніпровський -112,52 -112,52 -130,66 -18,14 -96,95 33,71 -59,57 37,38
Північно-Східний -112,32 -112,32 -129,27 -16,95 -89,37 39,9 -80,1 9,27
Центральний -116,46 -116,46 -146,04 -29,58 -57,51 88,53 -65,47 -7,96
Північно-Західний -126,01 -126,01 -121,37 4,64 -31,92 89,45 -79,04 -47,12
Подільський -118,89 -118,89 -127,2 -8,31 -84,62 42,58 -70,55 14,07
Причорноморський -150 -150 -141,89 8,11 -76,2 65,69 -84,28 -8,08
Карпатський -111,99 -111,99 -140,99 -29 -82,27 58,72 -71,87 10,40
Столичний район -134,0 -134,0 -117,13 16,87 -87,63 29,5 -78,65 8,98
* Розраховано авторами за даними Держстату України (з 2015 року без урахування тимчасово окупованої території
Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській
областях) [12].
Для об’єктивної оцінки стану міжнародної тор-
гівлі регіонів слід розглянути її товарну структуру. Для
аналізу товарної структури використано Стандартну
міжнародну торгову класифікацію (Standard Interna-
tional Trade Classification — SITC) Конференції Органі-
зації Об'єднаних Націй з торгівлі та розвитку (United
Nations Conference on Trade and Development —
UNCTАD) [14]. Згідно з даною класифікацією 225 ка-
тегорій товарів, за різними категоріями відповідно до
сумісності різних навичок, технологій та інтенсивності
капіталу, розподіляються на декілька груп:
А — основні продукти споживання, продукти
харчування;
В — трудомісткі і ресурсномісткі виробництва;
С — виробництва з низьким рівнем кваліфікації
і низькою технологічною інтенсивністю;
D — виробництва з середнім рівнем кваліфікації
і середньою технологічною інтенсивністю;
E — виробництва, що використовують висококва-
ліфіковані трудові ресурси та які мають високий тех-
нологічний рівень;
F — некласифіковані товари.
Отже, в окремі групи можна виділити товари ка-
тегорії А та F. До категорії А здебільшого відноситься
продукція рослинництва та тваринництва, вироб-
ництво якої залежить від географічного розташування
регіонів, природних факторів та не потребує високого
рівня кваліфікації робітників. Це так звані продукти
споживання, що задовольняють індивідуальні потреби
населення. Категорія F — це окремо виділені, малопо-
ширені товари, в тому числі одиничні, багато вартісні
предмети антикваріату та вироби мистецтва. До кате-
горій В, С, D, E належить решта груп товарів, що яв-
ляють собою сукупність продуктів виробництва та
призначені для участі у виробничих процесах, які
розподілені у порядку підвищення їх промислового
призначення — від простих, низькоефективних та ви-
соковитратних виробництв до товарів, виробництво
яких потребує високого рівня технологій та кваліфіко-
ваних робочих кадрів, так званих високотехнологічних
товарів. Кількість товарів з високою доданою вартістю
характеризують стан ефективності розвитку еконо-
міки. Переважання таких товарів в експорті вказує на
конкурентоспроможність виробників на світовому ри-
нку.
Встановлена товарна структура експорту та ім-
порту товарів за регіонами свідчить (рис. 2), що в екс-
порті більшості регіонів, за виключенням Донецького
та Придніпровського, переважають сировинні товари
категорії А, що здебільшого є товарами з невеликою
доданою вартістю, мають сезонний характер та зале-
жать від природньо-кліматичних факторів. Більшу
частку по всім регіонам становлять товари категорії
В — трудомісткі і ресурсомісткі, екологічно небезпечні
виробництва. У товарній структурі імпорту товарів
склалася зовсім протилежна ситуація. Всі регіони ак-
тивно закуповують готові товари категорії В та D, се-
ред яких переважають споживчі товари — одяг, елект-
ротовари, поверхнево-активні речовини, мийні за-
соби, різноманітна хімічна продукція. Суттєвими є
об’єми імпортованих засобів наземного транспорту
(категорія Е) — товарів, що майже не виробляються в
Україні.
Отримані дані щодо структури зовнішньої тор-
гівлі демонструють значну технічну відсталість вироб-
ництв регіонів. Кількість товарів з високою доданою
вартістю складають основу імпорту, в той час, як в
експорті переважають високозатратні і низькоефек-
тивні товари. Переважання таких товарів в експорті
вказує на незначну економічну ефективність та низьку
ДЯТЛОВА В. В., ПОЛОЖЕНЦЕВА К. В.
2020/№1 77
а б
Рис. 2. Товарна структура експорту (а) та імпорту (б) за регіонами
конкурентоспроможність вітчизняних виробників.
Структурна перебудова виробництв, підвищення яко-
сті продукції, що випускається регіонами, — шлях до
розвиненої економіки держави.
Висновки. У результаті досліджень отримали на-
укове обґрунтування сучасні особливості і тенденції у
сфері зовнішньоекономічної діяльності економічних
регіонів України. Встановлено, що більшість еконо-
мічних регіонів є експортоорієнтованими — шість з
дев’яти. Однак експортний потенціал не реалізується
в повному обсязі: економічні регіони демонструють
позитивні темпи приросту за експортом тільки з 2017
року, тоді як за імпортом — з 2016 року. При цьому
найбільші темпи зростання імпорту є саме в експор-
тоорієнтованих регіонах. У 2018 році темпи зростання
імпорту зменшилися. В 2017 році жоден регіон не до-
сяг рівня базисного абсолютного приросту як щодо
експорту, так й імпорту, відзначеного в 2013 році. За
товарною структурою, відповідно міжнародної класи-
фікації, в експорті більшості регіонів, за виключенням
Донецького та Придніпровського, переважають сиро-
винні товари категорії А з невеликою доданою вар-
тістю, а більшу частку по всім регіонам становлять то-
вари категорії В — трудомісткі і ресурсомісткі, еколо-
гічно небезпечні виробництва. У товарній структурі
імпорту товарів ситуація протилежна. Всі регіони ак-
тивно імпортують готові товари категорії В та D, та-
кож значними є обсяги засобів наземного транс-
порту — товарів категорії Е.
Для відновлення статусу України як експортоорі-
єнтованої держави необхідно, перш за все в механізмі
розвитку економіки передбачити такі інструменти:
розроблення та подальшу реалізацію за чіткими
показниками Програм розвитку експорту за еконо-
мічними регіонами;
розроблення стратегії конкурентоспроможності
України в глобальному світі, а на її основі — конкрет-
них програм за економічними регіонами, узгодженими
з програмами розвитку експорту;
створення сприятливого інституціонального се-
редовища для розвитку бізнесу, підтримка його кон-
курентних стратегій для формування певних конку-
рентних переваг для регіонального підприємництва;
використання державно-приватного партнерства
за певними програмами та бізнес-планами, націле-
ними на зростання експортного потенціалу та імпор-
тозаміщення.
Використання таких інструментів дозволить усу-
нути диспропорції в соціально-економічному розвитку
регіонів і держави загалом.
Список використаних джерел
1. Про проведення експерименту з фінансового
забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобі-
льних доріг загального користування, ділянок вулиць
і доріг міст та інших населених пунктів, що суміща-
ються з автомобільними дорогами загального користу-
вання, в усіх областях та м. Києві, а також дорожньої
інфраструктури у м. Києві: Постанова Кабінету Міні-
стрів України від 16.09.2015 р. № 726. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/726-2015-п.
2. Концепція реформування місцевого самовря-
дування та територіальної організації влади в Україні:
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 квітня
2014 р. № 333-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/333-2014-р.
3. Гоблик В. В. Механізм становлення зовніш-
ньоекономічних зв’язків у транскордонних регіонах в
умовах європейської інтеграції України. Моделі і ме-
ханізми регулювання єврорегіонального співробітниц-
тва України: монографія / за заг. ред. І. В. Артьомова.
Ужгород: МПП «Гражда», 2013. 156 с.
4. Забарна Е. М. Інституційний фактор розвитку
регіональних зовнішньоекономічних зв’язків в Укра-
їні. Економіка: реалії часу. 2015. № 1 (17). С. 30-34.
URL: http://economics.
opu.ua/files/archive/2015/n1.html.
5. Карп’як М. О., Попадинець Н. М. Зовнішньо-
економічна діяльність регіонів України в умовах ро-
сійської агресії: структурні особливості. Регіональна
економіка. 2016. № 1. С. 51-58.
6. Чернишев В. Г., Окара Д. В., Ковальова І. Л.
Зовнішньоекономічна діяльність регіонів України.
Ефективна економіка. 2019. № 6. URL: http:
//www.economy.nayka.com.ua/pdf/6_2019/55.pdf. doi:
10.32702/2307-2105-2019.6.53.
7. Перший етап модернізації економіки України:
досвід та проблеми / О.М. Алимов, О.І. Амоша та ін.;
за заг. ред. В.І. Ляшенка. Запоріжжя: КПУ, 2014. 798 с.
8. Модернізація економіки промислових регіонів
України в умовах децентралізації управління: моног-
рафія / О.І. Амоша, Ю.М. Харазішвілі, В.І. Ляшенко
та ін. Київ: Ін-т економіки промисловості, 2018. 300 с.
9. Стратегія сталого розвитку «Україна — 2020»:
Указ Президента України від 12 січня 2015 року
№ 5/2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/5/
2015.
10. Угода про асоціацію між Україною, з однієї
сторони, та Європейським Союзом, Європейським
співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-
0
50
100
150
200
250
300
350
400
A B C D E F
0
50
100
150
200
250
300
350
400
450
A B C D E F
ДЯТЛОВА В. В., ПОЛОЖЕНЦЕВА К. В.
78 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
членами, з іншої сторони: Закон україни від 16.09.2014 р.
№ 1678-VII. URL: https: //zakon. rada.gov.ua/laws/
show/ 984_011.
11. Лемдяев А. В. Конкурентоспособность: регио-
нальный вектор. Управление экономическими систе-
мами. 2010. № 2 (22). С. 54-58.
12. Офіційний сайт Державної фіскальної служби
України. URL: http://sfs.gov.ua (дата звернення
10.11.2019).
13. Білецька Л. В., Білецький О. В., Савич В. І.
Економічна теорія (Політекономія. Мікроекономіка.
Макроекономіка): навч. посіб. 2-ге вид. перероб. та
доп. Київ: Центр учбової літератури, 2009. С. 242-247.
14. Trade and development report. United Nations,
2002 URL: https://unctad.org/en/Docs/tdr2002_ en.pdf.
References
1. Pro provedennia eksperymentu z finansovoho
zabezpechennia zdiisnennia zakhodiv z rozvytku
avtomobilnykh dorih zahalnoho korystuvannia, dilianok
vulyts i dorih mist ta inshykh naselenykh punktiv, shcho
sumishchaiutsia z avtomobilnymy dorohamy zahalnoho
korystuvannia, v usikh oblastiakh ta m. Kyievi, a takozh
dorozhnoi infrastruktury u m. Kyievi: Postanova Kabinetu
Ministriv Ukrainy № 726 [About conducting an experi-
ment on the financial support of the implementation of
measures for the development of public highways, sections
of streets and roads of cities and other settlements, which
are combined with public highways, in all regions and Kyiv,
as well as road infrastructure in the city Kyiv: Resolution
of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 726]. (2015,
September 16). Retrieved from https://zakon.rada.
gov.ua/laws/show/726-2015-p [in Ukrainian].
2. Kontseptsiia reformuvannia mistsevoho samo-
vriaduvannia ta terytorialnoi orhanizatsii vlady v Ukraini:
rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy № 333-р
[The Concept of Reforming Local Self-Government and
Territorial Organization of Government in Ukraine: Ordi-
nance of the Cabinet of Ministers Ukraine No. 333-p].
(2014, April 01). Retrieved from https://zakon.rada.gov.
ua/laws/show/333-2014-r [in Ukrainian].
3. Hoblyk V. V., Artomov I. V. (Ed.). (2013). Me-
khanizm stanovlennia zovnishnoekonomichnykh zviazkiv u
transkordonnykh rehionakh v umovakh yevropeiskoi
intehratsii Ukrainy[The mechanism of formation of foreign
economic relations in cross-border regions in the condi-
tions of European integration of Ukraine]. Modeli i
mekhanizmy rehuliuvannia yevrorehionalnoho spivrobit-
nytstva Ukrainy: monohrafiia [Models and mechanisms of
regulation of Euro-regional cooperation of Ukraine: mon-
ograph]. Uzhhorod, Hrazhda [in Ukrainian].
4. Zabarna E. M. (2015). Instytutsiinyi faktor roz-
vytku rehionalnykh zovnishnoekonomichnykh zviazkiv v
Ukraini [The institutional factor of development of re-
gional foreign economic relations in Ukraine]. Ekonomika:
realii chasu / Economics: The Realities of Time, 1 (17),
рр. 30-34. Retrieved from http://economics.opu.ua/
files/archive/2015/n1.html. [in Ukrainian].
5. Karpiak M. O., Popadynets N. M. (2016). Zov-
nishnoekonomichna diialnist rehioniv Ukrainy v umovakh
rosiiskoi ahresii: strukturni osoblyvosti [Foreign Economic
Activity of the Regions of Ukraine in the Conditions of
Russian Aggression: Structural Features]. Rehionalna
ekonomika / Regional economy, 1, рр. 51-58 [in Ukrainian].
6. Chernyshev V. H., Okara D. V., Kovalova I. L.
(2019). Zovnishnoekonomichna diialnist rehioniv Ukrainy
[Foreign Economic Activity of the Regions of Ukraine].
Efektyvna ekonomika / Effective Economics, 6 [in Ukrain-
ian]. doi: 10.32702/2307-2105-2019.6.53.
7. Alymov O.M., Amosha O. I. ta in., Liashenkо
V. I. (Ed.). (2014). Pershyi etap modernizatsii ekonomiky
Ukrainy: dosvid ta problemy [The first stage of moderniza-
tion of Ukrainian economy: experience and problems]. Za-
porizhzhia, KPU [in Ukrainian].
8. Amosha O. I., Kharazishvili Yu. M., Liashenkо
V. I. ta in. (2018). Modernizatsiia ekonomiky pro-
myslovykh rehioniv Ukrainy v umovakh detsentralizatsii
upravlinnia [Modernization of economy of industrial re-
gions of Ukraine in the conditions of decentralization of
management]. Kyiv, Instytut ekonomiky promyslovosti [in
Ukrainian].
9. Stratehiia staloho rozvytku «Ukraina — 2020»:
Ukaz Prezydenta Ukrainy № 5/2015 [Sustainable Devel-
opment Strategy «Ukraine-2020»: Presidential Decree No.
5/2015]. (2015, January 12). Retrieved from https://za-
kon.rada.gov.ua/laws/show/5/2015 [in Ukrainian].
10. Uhoda pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei
storony, ta Yevropeiskym Soiuzom, Yevropeiskym
spivtovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy derzhavamy-
chlenamy, z inshoi storony: Zakon ukrainy № 1678-VII
[Association Agreement between Ukraine, of the one part,
and the European Union, the European Atomic Energy
Community and their Member States, of the other part:
Law of Ukraine No. 1678-VII]. (2014, September 16). Re-
trieved from https://zakon.rada. gov.ua/ laws/show/984_
011 [in Ukrainian].
11. Lemdyaev, A. V. (2010). Konkurentosposobnost:
regionalnyj vektor [Competitiveness: a regional vector].
Upravlenie ekonomicheskimi sistemami / Management of eco-
nomic systems, 2 (22), рр. 54-58 [in Ukrainian].
12. Ofitsiinyi sait Derzhavnoi fiskalnoi sluzhby
Ukrainy [Official site of the State Fiscal Service of
Ukraine]. Retrieved from http://sfs.gov.ua [in Ukrainian].
13. Biletska L.V., Biletskyi O.V., Savych V. I. (2009).
Ekonomichna teoriia (Politekonomiia. Mikroekonomika.
Makroekonomika) [Economic Theory (Political Economy.
Microeconomics. Macroeconomics)]. Tutorial, 2nd edi-
tion. Kyiv, Tsentr uchbovoi literatury. Рр. 242-247 [in
Ukrainian].
14. Trade and development report. United Nations
(2002). Retrieved from https://unctad.org/en/Docs/tdr
2002_en.pdf.
Стаття надійшла до редакції 02.03.2020
Прийнято до друку 14.04.2020
Формат цитування:
Дятлова В.В., Положенцева К. В. Зовнішньоекономічна діяльність України: регіональні особливості, тен-
денції та напрями розвитку. Вісник економічної науки України. 2020. № 1 (38). С. 73-78. doi:
https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).73-78
Diatlova V. V., Polozhentseva K. V. (2020). Foreign Economic Activities of Ukraine: Regional Features, Trends and
Directions for Development. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (38), рр. 73-78. doi: https://doi.org/10.37405/1729-
7206.2020.1(38).73-78
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-170657 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:03:02Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дятлова, В.В. Положенцева, К.В. 2020-07-29T14:56:24Z 2020-07-29T14:56:24Z 2020 Зовнішньоекономічна діяльність України: регіональні особливості, тенденції та напрями розвитку / В.В. Дятлова, К.В. Положенцева // Вісник економічної науки України. — 2020. — № 1 (38). — С. 73-78. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).73-78 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170657 339.9+332(477) У статті науково обґрунтовано сучасні особливості і тенденції у сфері зовнішньоекономічної діяльності економічних регіонів України за основними показниками. Встановлено, що більшість економічних регіонів є експортоорієнтованими. Однак експортний потенціал не реалізується в повному обсязі – на цей час жоден регіон не досяг рівня базисного 2013 року за абсолютним приростом як з експорту, так й імпорту. Проведено аналіз товарної структури експорту та імпорту за міжнародною класифікацією. Доведено, що в експорті більшості регіонів переважають сировинні товари з невеликою доданою вартістю, а також трудомісткі і ресурсомісткі, а в експорті – готові товари. Запропоновано інструменти механізму розвитку економіки для відновлення статусу України як експортоорієнтованої держави. В статье научно обоснованы современные особенности и тенденции в сфере внешнеэкономической деятельности экономических регионов Украины по основным показателям. Установлено, что большинство экономических регионов является экспортоориентированными. Однако экспортный потенциал не реализуется в полном объеме – в настоящее время ни один регион не достиг уровня базисного 2013 года по абсолютному приросту как по экспорту, так и импорту. Проведен анализ товарной структуры экспорта и импорта по международной классификации. Доказано, что в экспорте большинства регионов преобладают сырьевые товары с небольшой добавленной стоимостью, а также трудоемкие и ресурсоемкие, а в экспорте – готовые товары. Предложены инструменты механизма развития экономики для восстановления статуса Украины как экспортоориентированного государства. The article scientifically substantiates modern peculiarities and trends in the field of foreign economic activity of economic regions of Ukraine according to the main indicators. It has been established that most economic regions are export-oriented. However, the export potential is not fully realized - at present, not a single region has reached the base level of 2013 in terms of absolute growth in both export and import. The analysis of the commodity structure of exports and imports according to the international classification. It has been proven that the export of most regions is dominated by commodities with low added value, as well as labour-intensive and resource-intensive, and finished goods dominate in import. Instruments of the mechanism of economic development are proposed for restoring the status of Ukraine as an export-oriented state. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Регіональна економіка Зовнішньоекономічна діяльність України: регіональні особливості, тенденції та напрями розвитку Внешнеэкономическая деятельность Украины: региональные особенности, тенденции и направления развития Foreign Economic Activities of Ukraine: Regional Features, Trends and Directions for Development Article published earlier |
| spellingShingle | Зовнішньоекономічна діяльність України: регіональні особливості, тенденції та напрями розвитку Дятлова, В.В. Положенцева, К.В. Регіональна економіка |
| title | Зовнішньоекономічна діяльність України: регіональні особливості, тенденції та напрями розвитку |
| title_alt | Внешнеэкономическая деятельность Украины: региональные особенности, тенденции и направления развития Foreign Economic Activities of Ukraine: Regional Features, Trends and Directions for Development |
| title_full | Зовнішньоекономічна діяльність України: регіональні особливості, тенденції та напрями розвитку |
| title_fullStr | Зовнішньоекономічна діяльність України: регіональні особливості, тенденції та напрями розвитку |
| title_full_unstemmed | Зовнішньоекономічна діяльність України: регіональні особливості, тенденції та напрями розвитку |
| title_short | Зовнішньоекономічна діяльність України: регіональні особливості, тенденції та напрями розвитку |
| title_sort | зовнішньоекономічна діяльність україни: регіональні особливості, тенденції та напрями розвитку |
| topic | Регіональна економіка |
| topic_facet | Регіональна економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170657 |
| work_keys_str_mv | AT dâtlovavv zovníšnʹoekonomíčnadíâlʹnístʹukraíniregíonalʹníosoblivostítendencíítanaprâmirozvitku AT položencevakv zovníšnʹoekonomíčnadíâlʹnístʹukraíniregíonalʹníosoblivostítendencíítanaprâmirozvitku AT dâtlovavv vnešneékonomičeskaâdeâtelʹnostʹukrainyregionalʹnyeosobennostitendenciiinapravleniârazvitiâ AT položencevakv vnešneékonomičeskaâdeâtelʹnostʹukrainyregionalʹnyeosobennostitendenciiinapravleniârazvitiâ AT dâtlovavv foreigneconomicactivitiesofukraineregionalfeaturestrendsanddirectionsfordevelopment AT položencevakv foreigneconomicactivitiesofukraineregionalfeaturestrendsanddirectionsfordevelopment |