Інновації як чинник підвищення конкурентоспроможності України
В умовах глобалізації інновації виступають основним джерелом економічного розвитку. З огляду на це, дану публікацію присвячено дослідженню впливу інновацій на конкурентоспроможність України з метою забезпечення стійкого економічного зростання. На основі аналізу здобутків науковців сформульовано висн...
Saved in:
| Published in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Date: | 2020 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2020
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170664 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інновації як чинник підвищення конкурентоспроможності України / В.Я. Пушак, Н.І. Горбаль // Вісник економічної науки України. — 2020. — № 1 (38). — С. 131-137. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859769385876455424 |
|---|---|
| author | Пушак, В.Я. Горбаль, Н.І. |
| author_facet | Пушак, В.Я. Горбаль, Н.І. |
| citation_txt | Інновації як чинник підвищення конкурентоспроможності України / В.Я. Пушак, Н.І. Горбаль // Вісник економічної науки України. — 2020. — № 1 (38). — С. 131-137. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | В умовах глобалізації інновації виступають основним джерелом економічного розвитку. З огляду на це, дану публікацію присвячено дослідженню впливу інновацій на конкурентоспроможність України з метою забезпечення стійкого економічного зростання. На основі аналізу здобутків науковців сформульовано висновок про те, що інноваційний потенціал є рушієм змін та формує базу для перспективного розвитку в конкурентних умовах. Проаналізовано індекси, які використовуються для визначення рівня інновацій у рамках міжнародної конкурентоспроможності кожної країни, а також важливість розвитку інноваційної діяльності загалом. Досліджено фактори впливу на рівень конкурентоспроможності України, зокрема інноваційний потенціал, як такий що займає найнижчі позиції у порівнянні з іншими. Зосереджено увагу на тих його елементах, які гальмують здатність до інновацій вітчизняних суб’єктів господарювання. Здійснено класифікацію країн залежно від інноваційної політики, що дозволяє усвідомити найважливіші причини нерівномірності їх інноваційного розвитку.
У ході проведеного дослідження з’ясовано, що розвиток бізнес-процесів та застосування новітніх інноваційних розробок дозволяє підприємствам визначати перспективи та розширювати діяльність на нових ринках. Рекомендовано звернути увагу на розвиток інновацій та пошук нових бізнес рішень з метою створення конкурентного потенціалу та вирішення наявних проблем, а також досягнення поставлених цілей у рамках діяльності підприємства та забезпечення міжнародної конкурентоспроможності. Формування та реалізація ефективної інноваційної політики дозволить Україні зайняти вищі позиції у міжнародних рейтингах конкурентоспроможності та відповідно досягти вищого рівня розвитку, що сприятиме можливості збільшення рівня добробуту населення.
В условиях глобализации инновации выступают основным источником экономического развития. Учитывая это, данная публикация посвящена исследованию влияния инноваций на конкурентоспособность Украины с целью обеспечения устойчивого экономического роста. На основе анализа достижений ученых сформулирован вывод о том, что инновационный потенциал выступает двигателем изменений и формирует базу для перспективного развития в конкурентных условиях. Проанализированы индексы, которые используются для определения уровня инноваций в рамках международной конкурентоспособности каждой страны, а также важность развития инновационной деятельности в целом. Исследованы факторы влияния на уровень конкурентоспособности Украины, в частности инновационный потенциал, как занимающий низкие позиции по сравнению с другими. Сосредоточено внимание на тех его элементах, которые тормозят способность к инновациям отечественных субъектов хозяйствования. Осуществлена классификация стран в зависимости от инновационной политики, что позволяет осознать важнейшие причины неравномерности их инновационного развития.
В ходе проведенного исследования установлено, что развитие бизнес-процессов и применение новейших инновационных разработок позволяет предприятиям определять перспективы и расширять деятельность на новых рынках. Рекомендуется обратить внимание на развитие инноваций и поиск новых бизнес решений с целью создания конкурентного потенциала и решения имеющихся проблем, а также достижения поставленных целей в рамках деятельности предприятия и обеспечения международной конкурентоспособности. Формирование и реализация эффективной инновационной политики позволит Украине занять высокие позиции в международных рейтингах конкурентоспособности и соответственно достичь высшего уровня развития, что будет способствовать возможности увеличения уровня благосостояния населения.
In the conditions of globalization innovation is the main source of economic development. In view of this, this publication is dedicated to exploring the impact of innovation on the competitiveness of Ukraine in order to ensure sustainable economic growth. On the basis of the analysis of achievements of scientists, it is concluded that the innovation potential is a driving force for change and forms the basis for perspective development in competitive conditions. The indexes that are used to determine the level of innovation within the international competitiveness of each country and the importance of development of innovation in general are analyzed. The factors of influence on the level of competitiveness of Ukraine, in particular the innovation potential, as one that occupies the lowest positions, are investigated. The focus is on those elements that hinder the ability of innovation of domestic businesses. The classification of countries according to the innovation policy, which allows to understand the main reasons for the unevenness of their innovative development, has been made.
During the conducted research it has been clarified that the development of business processes and the use of innovative innovations allow businesses to identify prospects and expand the activity in new markets. It is recommended to pay attention to the development of innovations and the search for new business solutions in order to create competitive potential and solve the existing problems, as well as to achieve the set goals within the framework of the enterprise activity and ensure international competitiveness. Formation and implementation of the effective innovation policy will allow Ukraine to occupy a higher position in the international competitiveness ratings and, accordingly, achieve a higher level of development, which will help to increase the level of well-being of the population.
|
| first_indexed | 2025-12-02T06:21:44Z |
| format | Article |
| fulltext |
ПУШАК В. Я., ГОРБАЛЬ Н. І.
2020/№1 131
УДК 330.341.1(477) DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).131-137
Вікторія Ярославівна Пушак
магістр
ORCID 0000-0002-6217-1767,
Наталія Ігорівна Горбаль
канд. екон. наук
ORCID 0000-0003-1448-5603,
Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів
ІННОВАЦІЇ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ УКРАЇНИ
Вступ. Одним із найважливіших завдань розвитку
національної економіки України сьогодні є стимулю-
вання та забезпечення стійкого економічного зрос-
тання, вихід на зовнішні ринки, а також створення
бізнес-середовища, сприятливого для впровадження
інноваційних проєктів. Розвиток інноваційного біз-
нес-середовища залежить від системної роботи уряду,
державно-приватного партнерства, підприємницьких
ініціатив та наукової діяльності. Підтримка підприєм-
ництва повинна супроводжуватися ефективним вико-
ристанням фінансових інструментів та інновацій. Уряд
повинен гнучко й, оптимізуючи бюрократичні про-
цеси, відігравати ключову роль у активізації інновацій-
ного розвитку підприємств, що у глобальних умовах є
ключовим фактором підвищення міжнародної конку-
рентоспроможності (КСП) країни в цілому.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Протягом
багатьох років у наукових працях приділяється значна
увага розвитку теорії, методології, інформаційного та
аналітичного забезпечення управління інноваціями, а
також розвитку бізнес-середовища національних еко-
номік країн, зокрема України.
Так, І. Ломачинська та І. Підгірна [1] вважають,
що в контексті технологічних змін та глобалізації,
важливо використовувати інноваційний потенціал,
щоб забезпечити розвиток національної економіки.
Аналіз впливу елементів інноваційного потенціалу на
ВВП та експорт у країнах ЄС показав, що найбільший
вплив на КСП розвинених країн ЄС здійснюють на-
укові, фінансові і людські ресурси. М. Вакулич [2] до-
сліджує інноваційний клімат України та вказує на
важливість залучення саме інвестицій з-за кордону з
метою його покращення. Л. Дмитришин та О. Зварич
[3] пропонують методичний підхід до визначення сту-
пеня ефективності інновацій в ієрархічному регіо-
нальному розрізі, що базується на використанні бага-
товимірних статистичних інструментів аналізу. Я. Па-
нас і С. Ткач [4] стверджують, що більшість показни-
ків національних економік країн ЄС можуть слугувати
Україні лише прикладом стратегічних характеристик,
а не базою порівняння для формулювання коротко- чи
середньострокових планів інноваційного розвитку.
Д. Завадська [5] зазначає, що монетаристи об-
ґрунтували роль грошово-кредитної політики як ос-
новного інструменту, що визначає рівень економічної
активності та можливість фінансування інновацій.
А. Руснак та С. Прохорчук [6] стверджують, що Укра-
їні потрібно брати участь у потужних ініціативах щодо
інновацій, які впроваджуються в ЄС. Б. Шуба й А. Со-
цький [7] пишуть, що фінансова підтримка інновацій-
ного малого бізнесу базується на його орієнтації і має
різні джерела фінансування. Причому, капіталізація
нематеріальних активів малого бізнесу у вигляді ін-
телектуального капіталу забезпечує використання
фінансових інструментів на економічному ринку.
О. Жилінська, М. Ситницька та А. Вікулова [8] визна-
чили основні принципи, на яких повинен базуватись
інноваційний потенціал у дослідницьких університе-
тах. В. Качурінер та М. Грушко [9] стверджують, що в
рамках інтеграційних процесів для України, виникла
потреба у формуванні власної інноваційної моделі роз-
витку вітчизняної економіки. В. Ляшенко та Л. Ков-
чуга [10] пропонують інтегральну оцінку інноваційної
діяльності вітчизняних промислових підприємств по-
рівняно з іншими інноваційно-активними підприєм-
ствами за окремими галузями з метою виявлення їх
досягнень чи відставань.
На думку Ю. Лазаренко, сучасні компанії не мо-
жуть вижити на ринку в довгостроковій перспективі
без динамічних інноваційних можливостей розробляти
нові компетенції з адаптації до мінливих бізнес-сере-
довищ. Фактори допомагають переходити з «закритої»
інноваційної моделі, яка орієнтована переважно на
внутрішні дослідження та розробки, до «відкритої»
інноваційної практики, заснованої на принципі струк-
турованої взаємодії кількох партнерів, що беруть уч-
асть у бізнес-екосистемі для спільного розвитку інно-
ваційних продуктів [11]. П. Латковський та А. Мару-
щак [12], аналізуючи відносини ЄС-Україна, ствер-
джують, що країнам потрібно знайти правильний ба-
ланс між ефективною державою та сильними демо-
кратичними організаціями, що здатні забезпечити
справжню відповідальність своїх керівників.
Питання КСП сьогодні також детально вивчають
багато зарубіжних та вітчизняних науковців та практи-
ків. Так, автори підручника [13] системно аналізують
КСП різних об’єктів на усіх рівнях, зокрема й країн, а
Т. Хворост [14] досліджує КСП вітчизняної еконо-
міки.
Роль інновацій у забезпеченні КСП останніми
роками теж дедалі більше актуалізується. Так, В. Ан-
тощенкова [15] стверджує, що конкурентоспроможна
економіка вимагає формування інноваційної екосис-
теми, де інновації інтенсифікуються на всіх рівнях, і
задіяні всі зацікавлені сторони; адже саме інновації,
пов’язані з високотехнологічним виробництвом, є
ключовим фактором забезпечення сильних глобальних
позицій.
Ю. Лупенко та Н. Патика [16] довели, що конку-
рентоспроможними в міжнародній торгівлі сьогодні
ПУШАК В. Я., ГОРБАЛЬ Н. І.
132 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
стають не ті країни, що забезпечені природно-кліма-
тичними чи людськими ресурсами, а які активно роз-
вивають і впроваджують у практику інноваційні тех-
нології.
Ю. Полякова [17] узагальнює засади взаємообу-
мовленості інноваційного розвитку та КСП, формує
методологічні основи стратегічного програмування
розвитку регіонів, включаючи використання іннова-
ційного чинника посилення конкурентних переваг,
аналізує відмінності стратегій інноваційного розвитку
країн ЄС і України, пропонує організаційно-еконо-
мічні інструменти інтеграції України та ЄС в іннова-
ційній сфері тощо.
Н. Скоробогатова [18] систематизує фактори, які
впливають на міжнародну КСП країн на макро- та
мікрорівнях. При цьому визначено, що країни, які є
інноваційними лідерами шляхом застосування таких
інструментів Індустрії 4.0, як управління життєвим
циклом товару, інтернет речей, кіберфізичні системи,
обробка великих даних, розумне підприємство та
місто, хмарні обчислення, адитивне виробництво,
краще реалізували свої конкурентні переваги за раху-
нок підвищення КСП товарів та підприємств.
Попри значний обсяг наукових праць за темати-
кою, все ж актуальною залишається потреба у визна-
ченні можливостей підвищення міжнародної КСП Ук-
раїни на сучасному етапі шляхом активізації її іннова-
ційної складової.
Метою статті, власне, й є визначення впливу
інновацій на КСП України в сучасних умовах та пер-
спектив її підвищення.
Виклад основного матеріалу. В умовах все більше
глобалізованого економічного середовища країни сти-
каються з різними ризиками та можливостями, пов’я-
заними з КСП. Інтенсивність та напрямки руху това-
рів, послуг, робочої сили та капіталу між відкритими
економіками зростають і стають більш нестабільними
з позитивними наслідками для одних та негативними
для інших економік та країн, що все більше уваги
приділяють різним міжнародним рейтингам КСП та
прагнуть покращити відповідну політику своєї країни
в пошуках шляхів її підвищення. На світовому рівні
міжнародні економічні організації сприймають підви-
щення КСП країн як необхідну умову стабільності й
зростання світової економіки та більш глибокої інте-
грації економік, що розвиваються, у міжнародні еко-
номічні процеси. Міжнародні порівняння КСП країн
широко використовують із метою визначення можли-
востей бізнесу, а також відносного добробуту нації, що
в свою чергу допомагає формувати подальші очіку-
вання від політики уряду.
Існують різні міжнародні методики рейтингу-
вання країн за КСП. Одним із найпоширеніших серед
них є Індекс глобальної конкурентоспроможності
(ІГК) Всесвітнього економічного форуму, що включає
12 показників, а саме: якість інститутів, інфраструк-
туру, макроекономічну стабільність, здоров’я і почат-
кову освіту, вищу освіту та професійну підготовку,
ефективність на ринку товарів і послуг, ефективність
на ринку праці, розвиненість фінансового ринку, КСП
компаній та інноваційний потенціал. За останні де-
кілька років позиція України за ІГК погіршилась.
Протягом 2017-2019 рр. рейтинг країни знижувався на
2 позиції щороку та станом на 2019 р. склав 85 пози-
цію серед 141 країни [19-21].
Аналізуючи складові ІГК, відзначимо, що інфра-
структура відіграє вирішальну роль у підвищенні між-
народної КСП країни. Її вдосконалення приводить до
більш плавного переміщення людей, продуктів та по-
слуг, що сприяє швидшій доставці товарів та послуг.
Ділове середовище повинно бути таким, щоб
воно покращувало координацію між організаціями
державного сектору. Найкращі методи включають на-
дання підтримки та стимулів для науково-дослідної
діяльності, розвитку людських ресурсів та освіти,
заохочення інновацій, сприяння вдосконаленню про-
мислових блоків та підвищення продуктивності малих
та середніх підприємств.
Висока загальна продуктивність факторів вироб-
ництва є підґрунтям економічного зростання і показує
синергію та ефективність використання капіталу та
управління персоналом, сприяє зростанню КСП кра-
їни.
Важливе значення мають також кампанії з підви-
щення продуктивності, оскільки вони сприяють поін-
формованості громадськості та надають механізми для
використання інструментів та методів підвищення
продуктивності.
Одним із ключових факторів впливу є посилення
науково-дослідної діяльності, яка сприяє творчості,
інноваціям та технологічному розвитку. Стратегічне
значення має вдосконалення можливостей підпри-
ємств стати більш продуктивними постачальниками та
експортерами.
Сьогодні інновації визначають як нові напрямки
використання наявних ресурсів бізнесу, нову продук-
цію, нові методи виробництва, нові постачальники або
джерела сировини, використання нових ринків збуту
та ін. Інновації є важливим інструментом підприємця
у створенні й підтриманні конкурентного потенціалу
бізнесу, а отже — формуванні міжнародної КСП кож-
ної країни зокрема.
На основі проведених досліджень можна ствер-
джувати, що для України протягом 2018-2019 рр. інно-
ваційний потенціал (за ІГК) був індикатором із най-
нижчими позиціями. Оцінювання його складових на-
ведено у таблиці та на рис. 1.
Таблиця
Вплив інноваційного потенціалу на КСП України за (ІГК) у 2018-2019 рр.
Показники
Значення
показника
Ранг/140
Значення
показника
Бал* Ранг/141
Країна з най-
вищим показ-
ником
2018 2019
1 2 3 4 5 6 7
1. Інноваційний потенціал
(0-100)
- 58 - 40,1 ↑ 60 Німеччина
1.1. Взаємодія і різноманіт-
ність (0-100)
- - - 40,3 ↑ 70 Сінгапур
ПУШАК В. Я., ГОРБАЛЬ Н. І.
2020/№1 133
Закінчення таблиці
1 2 3 4 5 6 7
1.1.1. Різноманітність робо-
чої сили (1-7)
4,5 62 4,6 60,4 ↑ 59 Сінгапур
1.1.2. Стан розвитку клас-
терів (1-7)
3,2 106 3,5 40,9 ↑ 96 Італія
1.1.3. Міжнародні спільні
винаходи (од./млн осіб)
0,5 56 0,53 13,0 ↑ 55 5 країн
1.1.4. Співпраця мульти-
стейкхолдерів (1-7)
3,7 56 3,8 47,0 ↑ 58 Ізраїль
1.2. Дослідження та розви-
ток (0-100)
- - - 31,1 ↓ 59 Японія
1.2.1. Наукові публікації
(індекс)
215,7 50 229,3 80,6 ↑ 50 9 країн
1.2.2. Патентні заявки
(од./млн осіб)
1,41 62 1,56 17,3 ↑ 62 8 країн
1.2.3. Витрати на дослі-
дження і розробки (% ВВП)
0,6 56 0,4 15,0 ↓ 67 7 країн
1.2.4. Якість науково-дослі-
дних інститутів (індекс)
0,04 44 0,04 11,8 ↑ 44 7 країн
1.3. Комерціалізація (0-100) - - - 57,6 ↑ 60 Люксембург
1.3.1. Досвідченість спожи-
вачів (1-7)
3,4 74 3,6 44,0 ↑ 65 Корея
1.3.2. Заявки на торговельні
марки (од./млн осіб)
653,88 60 744,49 71,2 ↑ 59 7 країн
* Бали за шкалою від 0 до 100, де 100 показує оптимальну ситуацію або «межу», стрілки вказують напрям зміни
балу у порівнянні з попереднім періодом.
Складено авторами на основі джерел [20-21].
Рис. 1. Порівняння значень складових інноваційного потенціалу України (за ІГК)
у 2018-2019 рр. (за шкалою 0-100)
Побудовано авторами на основі джерел [20-21].
Найбільш позитивний ефект серед елементів, що
впливають на інноваційний потенціал України відпо-
відно до ІГК, здійснюють такі його складові показ-
ники, як наукові публікації, заявки на торговельні
марки та різноманітність робочої сили.
Натомість, значно гальмують здатність до іннова-
цій такі складові, як якість науково-дослідних інсти-
тутів, міжнародні спільні винаходи, а також змен-
шення витрат на дослідження і розробки. Зауважимо,
що низька якість науково-дослідних інститутів зу-
мовлена, насамперед, неефективним використанням
бюджетних коштів, що ускладнює проведення фунда-
ментальних досліджень у різних галузях. До основних
проблем, що стосуються звітування головного розпо-
рядника бюджетних коштів, можна віднести той факт,
що форми звітів, які використовуються науковими ус-
тановами, є недосконалими та не дозволяють належ-
ним чином оцінити якість їх діяльності. Важливо за-
значити, що дуже часто формування пріоритетних на-
прямків досліджень у зазначених установах відбува-
ється недостатньо обґрунтовано, що призводить до не-
доцільного використання ресурсів та зниження міжна-
родної КСП України загалом.
Характерною особливістю розвинених країн світу
є відносно високі витрати на дослідження та розробку
інновацій. Ці країни поділяють на три групи залежно
ПУШАК В. Я., ГОРБАЛЬ Н. І.
134 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
від їх інноваційної політики. До першої групи нале-
жать країни, зорієнтовані на розвиток інновацій, їх
впровадження та претендування на місце лідера в га-
лузі інноваційних розробок, а також на підтримку на-
укового потенціалу (США, Франція та Великобрита-
нія). Друга група — країни, де створено сприятливі
умови для розвитку інноваційної діяльності, іннова-
ційного потенціалу (Швейцарія, Швеція, Німеччина).
Третя група — країни, які сприяють стимулюванню
інноваційного розвитку та координують інновації
(Японія та Північна Корея) [22]. Вважаємо, що до цієї
групи також можна віднести й Україну, оскільки на
даному етапі відбувається багато процесів із розвитку
інноваційних галузей.
За результатами The 2019 European innovation
scoreboard [23] країни ЄС за результативністю іннова-
ційної діяльності поділено на такі 4 групи: 1) іннова-
ційні лідери (Швеція, Фінляндія, Данія, Нідерланди,
Естонія, Ірландія); 2) сильні новатори (Люксембург,
Великобританія, Німеччина, Бельгія, Австрія, Фран-
ція); 3) помірні новатори (Португалія, Чехія, Словенія,
Словаччина, Кіпр, Мальта, Італія, Латвія, Литва, Угор-
щина, Польща, Іспанія); 4) скромні новатори (Руму-
нія, Болгарія). У 2019 р. ЄС на глобальному рівні пе-
ревершив США, розрив щодо Бразилії, Індії, Росії та
Південної Африки залишається значним. Однак ЄС
втрачає позиції щодо Японії та Південної Кореї, а Ки-
тай наздоганяє ЄС втричі швидше, ніж зростає інно-
ваційна діяльність Союзу. В окремих сферах інновацій
найкращими країнами ЄС є: Данія — людські ресурси
та сприятливе для інновацій середовище; Люксем-
бург — привабливі дослідницькі системи; Франція —
фінанси та підтримка; Німеччина — фірмові інвести-
ції; Португалія — інноватори МСП; Австрія — зв'язки;
Мальта — інтелектуальні активи; Ірландія — вплив на
зайнятість та збут [23].
Відповідно ж до Глобального індексу інновацій,
який враховує 80 критеріїв та дозволяє проводити що-
річний моніторинг інноваційної діяльності країн (129
у 2019 р.), рейтинг інноваційної діяльності України у
світі зменшився протягом 2019 року (рис. 2).
Рис. 2. Динаміка рейтингу України за Глобальним індексом інновацій у 2013-2019 рр.
Побудовано авторами на основі джерела [24].
Завдяки більш детальному дослідженню іннова-
ційного потенціалу та відповідних показників, можна
побачити, що якість вітчизняного державного регулю-
вання у цьому напрямі є досить слабкою і вимагає
відповідних дій влади та вжиття необхідних заходів
щодо вдосконалення показників.
На сьогодні інноваційне законодавство України
включає понад тисячу нормативно-правових актів, що
регулюють ту чи іншу сферу інноваційної діяльності.
Однак законодавство України є складним і містить як
нормативно-правові акти України, так і міжнародні
правові акти, учасниками яких є Україна. Аналізу-
вання законодавства України про інновації свідчить
про відсутність узгодженої системи стимулювання
інновацій. Незважаючи на значну кількість ініціатив
щодо вдосконалення, українське законодавство щодо
інновацій досі залишається недосконалим і потребує
систематизації й адаптування до міжнародних станда-
ртів, у першу чергу ЄС.
У сучасних умовах одним із ключових пріоритетів
України є інтеграція до Європейського дослідниць-
кого простору. Це можливо завдяки двосторонній між-
народній співпраці з країнами, що є членами ЄС, кра-
їнами східного партнерства, а також участі України у
Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Го-
ризонт 2020». Підсумовуючи 446 конкурсів програми
«Горизонт 2020», що відбувались протягом 2014-
2019 рр., можна побачити, що для 117 українських ор-
ганізацій-учасників передбачено фінансування у роз-
мірі 17,232 млн євро для 90 проєктів, 9 з яких коорди-
нують українські організації. Протягом цього періоду
1190 українських установ підготували та подали для
участі 915 пропозицій проєктів. 117 українських орга-
нізацій беруть участь у проєктах, загальна вартість
яких становить близько 465 млн євро [25].
Українські університети і наукові установи ак-
тивно беруть участь у двосторонньому науково-тех-
нічному співробітництві в рамках міжурядових угод.
35,8
36,3
36,5
35,7
37,6
38,5
37,4
34
34,5
35
35,5
36
36,5
37
37,5
38
38,5
39
2013 (71) 2014 (63) 2015 (64) 2016 (56) 2017 (50) 2018 (43) 2019 (47)
Гл
об
ал
ьн
ий
ін
де
кс
ін
но
ва
ці
й
(0
-1
00
)
Роки (місце у рейтингу)
ПУШАК В. Я., ГОРБАЛЬ Н. І.
2020/№1 135
У 2019 р. вітчизняні вчені виконували 119 білатераль-
них проєктів разом із іноземними науковцями з 12
країн, серед яких більша частина є членами ЄС, а та-
кож Індії, Китаю, Кореї, Білорусі, США. У порівнянні
з попереднім роком кількість проєктів такого типу
збільшилась майже на чверть.
Сьогодні Україна є асоційованим учасником
Програми наукових досліджень та навчання «Євра-
том», Міжнародної європейської інноваційної науко-
во-технічної програми «EUREKA», програми НАТО
«Наука заради миру» та ін. Також налагоджена спів-
праця українських дослідницьких організацій та уні-
верситетів із міжнародними організаціями та фон-
дами, а саме Українським науково-технологічним
центром (УНТЦ), Європейською організацією з ядер-
них досліджень (ЦЕРН), Науковим комітетом з ан-
тарктичних досліджень (СКАР) тощо.
Завдяки процесу глобалізації, що впливає, в тому
числі, на наукову сферу, інформація, що стосується
результатів наукових досліджень має бути доступна ук-
раїнським науковцям. У травні 2019 р. завдяки МОН
усі українські державні чи комунальні заклади вищої
освіти та наукові установи отримали можливість до-
ступу до визнаних міжнародних баз даних Scopus та
Web of Science за кошти бюджету. Станом на жовтень
2019 р. відповідний доступ отримали вже 394 україн-
ські комунальні заклади вищої освіти та наукові уста-
нови [25].
У контексті проведених досліджень слід відзна-
чити й важливість рівня інноваційності вітчизняних
суб’єктів господарювання.
Видання «Mind.ua» спільно з «KPMG Україна» та
платформою відкритих інновацій «RE:ACTOR» про-
вели дослідження та створили Індекс інновацій укра-
їнських компаній (Mind Innovation Index) [26], аналі-
зуючи рівень інноваційності, здатність змінюватись чи
швидко адаптуватись та відповідати викликам часу
50 найбільших українських компаній у 10 різних галу-
зях. Цей Індекс інноваційності не має на меті визна-
чити найбільш інноваційні компанії чи створити рей-
тинги на основі конкуренції між ними, а прагне про-
аналізувати, чи великі компанії в Україні є готовими
до змін, визначити досягнення чи недоліки для пода-
льшого прогнозу перспектив діяльності.
Відповідно у 2019 р. було виявлено такі ключові
тенденції інноваційної діяльності вітчизняних компа-
ній: 1) найслабше місце українських компаній — біз-
нес-моделі; 2) за браком інновацій доцільно автомати-
зувати бізнес-процеси; 3) споживачі не завжди реагу-
ють на інновації; 4) державні компанії набагато по-
вільніше впроваджують інновації, ніж приватні; 5) ци-
фрова трансформація неможлива без одночасної зміни
корпоративної культури; 6) майбутнє взаємодії зі спо-
живачем — у використанні дата-аналітики задля ство-
рення нового емоційного досвіду.
Завдяки проведеному дослідженню [26], «Mind.
ua» та «KPMG Україна» визначили 10 галузей україн-
ської економіки, що найбільше змінились протягом
останнього часу або мають тенденції до значних змін
завдяки розвитку та впровадженню інновацій у кон-
кретній галузі або суміжних із нею сферами. Також на
основі Індексу інноваційності українських компаній
було визначено його еталонний рівень для кожної га-
лузі зокрема.
Висновки. В сучасних умовах господарювання
інновації є важливим фактором КСП. Товарні іннова-
ції, інноваційні процеси чи бізнес-моделі дозволяють
бізнесу збільшити частку ринку, формувати стратегічні
конкурентні переваги, що має позитивні результати не
лише для певної організації, але й для всієї національ-
ної економіки.
Підвищення КСП на основі розвитку іннова-
цій — це не здатність чи привілей лише країн із висо-
ким рівнем доходу. Країни, що розвиваються, також
прагнуть втілювати відповідну політику з метою збіль-
шення своїх інноваційних можливостей. Інноваційна
політика розробляється залежно від потреби країн, а її
вплив відрізняється навіть, якщо рівень розвитку країн
однаковий. Деякі країни, що розвиваються, постійно
вдосконалюють свій інноваційний потенціал, що по-
зитивно впливає на їх КСП.
Із метою підвищення рівня інноваційної складо-
вої КСП України підприємствам доцільно активізу-
вати розвиток та автоматизацію власних бізнес-проце-
сів, що дозволить впровадити у діяльність новітні тех-
нології та відповідно покращити фінансові результати.
А перспективи активізації експорту, зокрема на ринку
ЄС, є суттєвим стимулом для підприємств. З метою ж
вдосконалення процесів та діяльності науково-дослід-
них інститутів загалом доцільно розширювати співро-
бітництво між організаціями з різних галузей за най-
більш перспективними напрямками. При цьому важ-
лива орієнтація на названі вище чинники й показники
формування інноваційного потенціалу, що оціню-
ються в міжнародних рейтингах країн, та світових лі-
дерів у сфері інноваційного розвитку.
Список використаних джерел
1. Lomachynska I., Podgorna I. Innovation potential:
impact on the national economy’s competitiveness of the
EU developed countries. Baltic Journal of Economic
Studies. 2018. № 4(1). P. 262-270. https://doi.org/
10.30525/2256-0742/2018-4-1-262-270.
2. Вакулич М. М. Глобалізаційні виклики еконо-
міки України: діагностування стану інвестиційного
клімату як рушійної сили в контексті економічних те-
нденцій сьогодення. Вісник економічної науки України.
2019. № 2 (37). С. 38-43. doi: https://doi.org/10.37405/
1729-7206.2019.2(37).38-43.
3. Dmytryshyn L., Zvarych O. Innovations as a
priority factor of the regional economic development.
Baltic Journal of Economic Studies. 2018. № 4(2). P. 70-77.
https://doi.org/10.30525/2256-0742/2018-4-2-70-77.
4. Panas Ya., Tkach S. The features of innovation
management at Ukrainian and European enterprises. Baltic
Journal of Economic Studies. 2017. №3(2). Р. 101-106.
https://doi.org/10.30525/2256-0742/2017-3-2-101-106.
5. Zavadska D. Determining the role of banks in the
financing of innovative development processes of the
economy. Baltic Journal of Economic Studies. 2018. № 4(3).
P. 68-73. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2018-4-3-
68-73.
6. Rusnak A., Prokhorchuk S. Innovative capacity of
Ukraine’s economy in the international context. Baltic
Journal of Economic Studies. 2018. № 4(3). P. 264-270.
https://doi.org/10.30525/2256-0742/2018-4-3-264-270.
7. Shuba B., Sotskyi A. World experience in financing
innovative small businesses. Baltic Journal of Economic
Studies. 2019. № 5(1). P. 239-244. doi: 10.30525/2256-
0742/2019-5-1-239-244.
ПУШАК В. Я., ГОРБАЛЬ Н. І.
136 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
8. Zhylinska O., Sitnicki M., Vikulova A. Systematic
assessment of the innovative potential of a research
university. Baltic Journal of Economic Studies. 2019. № 5
(2). P. 38-44. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2019-5-
2-38-44.
9. Kachuriner V., Hrushko M. Formation of the
innovative project financing model in modern conditions.
Baltic Journal of Economic Studies. 2019. 5(2). P. 65-72.
https://doi.org/10.30525/2256-0742/2019-5-2-65-72.
10. Ляшенко В. І., Ковчуга Л. І. Рівень інновацій-
ної діяльності промислових підприємств: методичний
підхід до оцінки. Економіка промисловості. 2018. № 4
(84). С. 87-101. https://doi.org/10.15407/econindustry
2018.04.087.
11. Lazarenko Yu. Open innovation practice:
exploring opportunities and potential risks. Baltic Journal
of Economic Studies. 2019. № 5(2). P. 90-95. https:
//doi.org/10.30525/2256-0742/2019-5-2-90-95.
12. Latkovskyi P., Marushchak A. Рroblems and
prospects of deepening EU-Ukrainian relations. Baltic
Journal of Economic Studies. 2019. 5(2). P. 96-103.
https://doi.org/10.30525/2256-0742/2019-5-2-96-103.
13. Кузьмін О.Є., Горбаль Н.І. Управління між-
народною конкурентоспроможністю підприємства:
підручник. Львів: Компакт-ЛВ, 2005. 304 с.
14. Хворост Т.В. Стан конкурентоспроможності
національної економіки України. Економіка і суспільс-
тво. 2017. Вип. №10. URL: http://www.economyand
society.in.ua/journal/10_ukr/27.pdf.
15. Антощенкова В.В. Конкурентоспроможність
як основа ефективної національної економіки. Вісник
Харків. нац. техн. ун-ту сіл. госп-ва ім. П. Василенка.
Харків : ХНТУСГ, 2019. Вип. 200: Екон. науки. С. 84-
95.
16. Лупенко Ю.О., Патика Н.І. Роль інновацій у
забезпеченні конкурентоспроможності України на сві-
тових ринках сільськогосподарської продукції. Агрос-
віт. 2019. №11. С. 16—23. doi: 10.32702/2306-6792.
2019.11.16.
17. Полякова Ю.В. Інноваційні засади підви-
щення конкурентоспроможності регіонів України в
процесі євроінтеграції: дис.… д-ра екон. наук за спец.
08.00.05 «Розвиток продуктивних сил і регіональна
економіка» / ДУ «Інститут регіональних досліджень ім.
М.І. Долішнього НАН України». Львів, 2019.
18. Скоробогатова Н. Міжнародна конкуренто-
спроможність країн у реаліях інноваційних зрушень
індустрії 4.0. Економічний аналіз. 2019. Т. 29(3). С. 21-
28. https://doi.org/10.35774/econa2019.03.021.
19. The Global Competitiveness Report 2017-2018.
URL: http://www3.weforum.org/docs/GCR2017-2018/05
FullReport/TheGlobalCompetitivenessReport2017%E2%
80%932018.pdf.
20. The Global Competitiveness Report 2018. URL:
http://www.cdi.org.pe/pdf/IGC/2018/The_Global_Comp
etitiveness_Report_2018.pdf.
21. The Global Competitiveness Report 2019. URL:
http://www3.weforum.org/docs/WEF_TheGlobalCompeti
tivenessReport2019.pdf.
22. Юринець З.В. Інноваційні стратегії в системі
підвищення конкурентоспроможності економіки Ук-
раїни: дис.… д-ра екон. наук зі спеціальності: 08.00.03
— Економіка та управління національним господарст-
вом. Львів: Львівський національний університет ім.
І.Франка, 2016.
23. 2019 innovation scoreboards: The innovation
performance of the EU and its regions is increasing.
Published on: 17/06/2019. European Commission. URL:
https://ec.europa.eu/growth/content/2019-innovation-sco
reboards-innovation-performance-eu-and-its-regions-inc
reasing_en.
24. Global Innovation Index. 2019 report. URL:
https://www.globalinnovationindex.org/gii-2019-report.
25. Міжнародні наукові проекти. МОН. URL:
https://mon.gov.ua/ua/tag/mizhnarodni-naukovi-proekti.
26. Mind Innovation Index 2019: штучний інтелект,
але піратський софт. URL: https://mind.ua/publications/
20203121-mind-innovation-index-2019-shtuchnij-intelekt
-ale-piratskij-soft.
References
1. Lomachynska I., Podgorna I. (2018). Innovation
potential: impact on the national economy’s competi-
tiveness of the EU developed countries. Baltic Journal of
Economic Studies, 4(1), рр. 262-270. https://doi.org/
10.30525/2256-0742/2018-4-1-262-270.
2. Vakulich M. M. (2019). Globalizing challenges of
Ukraine's economy: diagnosing the state of investment cli-
mate as a driving force in the context of economic ten-
dency. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (37), рр. 3-
7. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).38-
43 [in Ukrainian].
3. Dmytryshyn L., Zvarych O. (2018). Innovations as
a priority factor of the regional economic development.
Baltic Journal of Economic Studies, 4(2), рр. 70-77.
https://doi.org/10.30525/2256-0742/2018-4-2-70-77.
4. Panas Ya., Tkach S. (2017). The features of inno-
vation management at Ukrainian and European enter-
prises. Baltic Journal of Economic Studies, 3(2), рр. 101-
106. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2017-3-2-101-
106.
5. Zavadska D. (2018). Determining the role of banks
in the financing of innovative development processes of the
economy. Baltic Journal of Economic Studies, 4(3), рр. 68-
73. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2018-4-3-68-73.
6. Rusnak A., Prokhorchuk S. (2018). Innovative
capacity of Ukraine’s economy in the international
context. Baltic Journal of Economic Studies, 4(3), рр. 264-
270. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2018-4-3-264-
270.
7. Shuba B., Sotskyi A. (2019). World experience in
financing innovative small businesses. Baltic Journal of
Economic Studies, 5(1), рр. 239-244. doi: 10.30525/2256-
0742/2019-5-1-239-244.
8. Zhylinska O., Sitnicki M., Vikulova A. (2019).
Systematic assessment of the innovative potential of a
research university. Baltic Journal of Economic Studies,
5(2), рр. 38-44. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2019-
5-2-38-44.
9. Kachuriner V., Hrushko M. (2019). Formation of
the innovative project financing model in modern
conditions. Baltic Journal of Economic Studies, 5(2), рр. 65-
72. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2019-5-2-65-72.
10. Lyashenko, V. I. & Kovchuha, L. I. (2018). The
level of innovative activity of industrial en- terprises:
methodical approach to assessing. Econ. promisl., 4 (84),
рр. 87-101. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry
2018.04.087 [in Ukrainian].
11. Lazarenko Yu. (2019). Open innovation practice:
exploring opportunities and potential risks. Baltic Journal
ПУШАК В. Я., ГОРБАЛЬ Н. І.
2020/№1 137
of Economic Studies, 5(2), рр. 90-95. https: //doi.org/
10.30525/2256-0742/2019-5-2-90-95.
12. Latkovskyi P., Marushchak A. (2019). Рroblems
and prospects of deepening EU-Ukrainian relations. Baltic
Journal of Economic Studies, 5(2), рр. 96-103. https:
//doi.org/10.30525/2256-0742/2019-5-2-96-103.
13. Kuzmin O.Ye., Horbal N.I. (2005). Upravlinnia
mizhnarodnoiu konkurentospromozhnistiu pidpryiemstva
[Management of international competitiveness of the en-
terprise]. Lviv, Kompakt-LV [in Ukrainian].
14. Khvorost T.V. (2017). Stan konkurentospro-
mozhnosti natsionalnoi ekonomiky Ukrainy [The state of
competitiveness of the national economy of Ukraine].
Ekonomika i suspilstvo — Economy and society, Issue 10.
Retrieved from http://www.economyand society.in.ua/
journal/10_ukr/27.pdf [in Ukrainian].
15. Antoshchenkova V.V. (2019). Konkurentospro-
mozhnist yak osnova efektyvnoi natsionalnoi ekonomiky
[Competitiveness as the basis of an efficient national econ-
omy]. Вісник Харківського національного технічного
університету сільського господарства імені Петра Васи-
ленка — Bulletin of Kharkiv National Technical University
of Agriculture Named after Peter Vasylenko, Issue 200,
Economic Sciences, рр. 84-95 [in Ukrainian].
16. Lupenko Yu.O., Patyka N.I. (2019). Rol inno-
vatsii u zabezpechenni konkurentospromozhnosti Ukrainy
na svitovykh rynkakh silskohospodarskoi produktsii [The
role of innovations in ensuring the competitiveness of
Ukraine in world markets for agricultural products]. Ag-
rosvit, 11, рр. 16—23 doi: 10.32702/2306-6792. 2019.11.16
[in Ukrainian].
17. Poliakova Yu.V. (2019). Innovatsiini zasady pid-
vyshchennia konkurentospromozhnosti rehioniv Ukrainy v
protsesi yevrointehratsii [Іnnovative principles of increasing
the competitiveness of the regions of Ukraine in the process
of European integration]. Doctor’s thesis. Lviv, DU
«Instytut rehionalnykh doslidzhen im. M.I. Dolishnoho
NAN Ukrainy» [in Ukrainian].
18. Skorobohatova N. (2019). Mizhnarodna konku-
rentospromozhnist krain u realiiakh innovatsiinykh zrushen
industrii 4.0 [International competitiveness of countries in
the realities of innovative changes in industry 4.0].
Ekonomichnyi analiz — Economic analysis, Vol. 29(3), рр.
21-28. https://doi.org/10.35774/econa2019.03.021 [in
Ukrainian].
19. The Global Competitiveness Report 2017-2018.
Retrieved from http://www3.weforum.org/docs/GCR 2017
-2018/05FullReport/TheGlobalCompetitivenessReport 20
17%E2% 80%932018.pdf.
20. The Global Competitiveness Report 2018.
Retrieved from http://www.cdi.org.pe/pdf/IGC/2018/The
_Global_Competitiveness_Report_2018.pdf.
21. The Global Competitiveness Report 2019.
Retrieved from http://www3.weforum.org/docs/WEF_
TheGlobalCompetitivenessReport2019.pdf.
22. Yurynets Z.V. (2016). Innovatsiini stratehii v
systemi pidvyshchennia konkurentospromozhnosti
ekonomiky Ukrainy [Innovative strategies in the system of
increasing the competitiveness of the economy of Ukraine
Lviv, Lviv National University named after I. Franko [in
Ukrainian].
23. 2019 innovation scoreboards: The innovation
performance of the EU and its regions is increasing.
Published on: 17/06/2019. European Commission.
Retrieved from https://ec.europa.eu/growth/content/2019-
innovation-sco reboards-innovation-performance-eu-and-
its-regions-inc reasing_en.
24. Global Innovation Index. 2019 report. Retrieved
from https://www.globalinnovationindex.org/gii-2019-
report.
25. International research projects. MES of Ukraine.
Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/tag/mizhnarodni-
naukovi-proekti [in Ukrainian].
26. Mind Innovation Index 2019: artificial intelli-
gence, but pirated software. Retrieved from https:
//mind.ua/publications/20203121-mind-innovation-index
-2019-shtuchnij-intelekt -ale-piratskij-soft.
Стаття надійшла до редакції 30.03.2020
Прийнято до друку 14.04.2020
Формат цитування:
Пушак В. Я., Горбаль Н. І. Інновації як чинник підвищення конкурентоспроможності України. Вісник
економічної науки України. 2020. № 1 (38). С. 131-137. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).131-137
Pushak V. Ya., Horbal N. I. (2020). Innovations as a factor increasing the competitiveness of Ukraine. Visnyk
ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (38), рр. 131-137. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).131-137
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-170664 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T06:21:44Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Пушак, В.Я. Горбаль, Н.І. 2020-07-29T14:59:58Z 2020-07-29T14:59:58Z 2020 Інновації як чинник підвищення конкурентоспроможності України / В.Я. Пушак, Н.І. Горбаль // Вісник економічної науки України. — 2020. — № 1 (38). — С. 131-137. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).131-137 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170664 330.341.1(477) В умовах глобалізації інновації виступають основним джерелом економічного розвитку. З огляду на це, дану публікацію присвячено дослідженню впливу інновацій на конкурентоспроможність України з метою забезпечення стійкого економічного зростання. На основі аналізу здобутків науковців сформульовано висновок про те, що інноваційний потенціал є рушієм змін та формує базу для перспективного розвитку в конкурентних умовах. Проаналізовано індекси, які використовуються для визначення рівня інновацій у рамках міжнародної конкурентоспроможності кожної країни, а також важливість розвитку інноваційної діяльності загалом. Досліджено фактори впливу на рівень конкурентоспроможності України, зокрема інноваційний потенціал, як такий що займає найнижчі позиції у порівнянні з іншими. Зосереджено увагу на тих його елементах, які гальмують здатність до інновацій вітчизняних суб’єктів господарювання. Здійснено класифікацію країн залежно від інноваційної політики, що дозволяє усвідомити найважливіші причини нерівномірності їх інноваційного розвитку. У ході проведеного дослідження з’ясовано, що розвиток бізнес-процесів та застосування новітніх інноваційних розробок дозволяє підприємствам визначати перспективи та розширювати діяльність на нових ринках. Рекомендовано звернути увагу на розвиток інновацій та пошук нових бізнес рішень з метою створення конкурентного потенціалу та вирішення наявних проблем, а також досягнення поставлених цілей у рамках діяльності підприємства та забезпечення міжнародної конкурентоспроможності. Формування та реалізація ефективної інноваційної політики дозволить Україні зайняти вищі позиції у міжнародних рейтингах конкурентоспроможності та відповідно досягти вищого рівня розвитку, що сприятиме можливості збільшення рівня добробуту населення. В условиях глобализации инновации выступают основным источником экономического развития. Учитывая это, данная публикация посвящена исследованию влияния инноваций на конкурентоспособность Украины с целью обеспечения устойчивого экономического роста. На основе анализа достижений ученых сформулирован вывод о том, что инновационный потенциал выступает двигателем изменений и формирует базу для перспективного развития в конкурентных условиях. Проанализированы индексы, которые используются для определения уровня инноваций в рамках международной конкурентоспособности каждой страны, а также важность развития инновационной деятельности в целом. Исследованы факторы влияния на уровень конкурентоспособности Украины, в частности инновационный потенциал, как занимающий низкие позиции по сравнению с другими. Сосредоточено внимание на тех его элементах, которые тормозят способность к инновациям отечественных субъектов хозяйствования. Осуществлена классификация стран в зависимости от инновационной политики, что позволяет осознать важнейшие причины неравномерности их инновационного развития. В ходе проведенного исследования установлено, что развитие бизнес-процессов и применение новейших инновационных разработок позволяет предприятиям определять перспективы и расширять деятельность на новых рынках. Рекомендуется обратить внимание на развитие инноваций и поиск новых бизнес решений с целью создания конкурентного потенциала и решения имеющихся проблем, а также достижения поставленных целей в рамках деятельности предприятия и обеспечения международной конкурентоспособности. Формирование и реализация эффективной инновационной политики позволит Украине занять высокие позиции в международных рейтингах конкурентоспособности и соответственно достичь высшего уровня развития, что будет способствовать возможности увеличения уровня благосостояния населения. In the conditions of globalization innovation is the main source of economic development. In view of this, this publication is dedicated to exploring the impact of innovation on the competitiveness of Ukraine in order to ensure sustainable economic growth. On the basis of the analysis of achievements of scientists, it is concluded that the innovation potential is a driving force for change and forms the basis for perspective development in competitive conditions. The indexes that are used to determine the level of innovation within the international competitiveness of each country and the importance of development of innovation in general are analyzed. The factors of influence on the level of competitiveness of Ukraine, in particular the innovation potential, as one that occupies the lowest positions, are investigated. The focus is on those elements that hinder the ability of innovation of domestic businesses. The classification of countries according to the innovation policy, which allows to understand the main reasons for the unevenness of their innovative development, has been made. During the conducted research it has been clarified that the development of business processes and the use of innovative innovations allow businesses to identify prospects and expand the activity in new markets. It is recommended to pay attention to the development of innovations and the search for new business solutions in order to create competitive potential and solve the existing problems, as well as to achieve the set goals within the framework of the enterprise activity and ensure international competitiveness. Formation and implementation of the effective innovation policy will allow Ukraine to occupy a higher position in the international competitiveness ratings and, accordingly, achieve a higher level of development, which will help to increase the level of well-being of the population. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Менеджмент інновацій Інновації як чинник підвищення конкурентоспроможності України Инновации как фактор повышения конкурентоспособности Украины Innovations as a factor increasing the competitiveness of Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Інновації як чинник підвищення конкурентоспроможності України Пушак, В.Я. Горбаль, Н.І. Менеджмент інновацій |
| title | Інновації як чинник підвищення конкурентоспроможності України |
| title_alt | Инновации как фактор повышения конкурентоспособности Украины Innovations as a factor increasing the competitiveness of Ukraine |
| title_full | Інновації як чинник підвищення конкурентоспроможності України |
| title_fullStr | Інновації як чинник підвищення конкурентоспроможності України |
| title_full_unstemmed | Інновації як чинник підвищення конкурентоспроможності України |
| title_short | Інновації як чинник підвищення конкурентоспроможності України |
| title_sort | інновації як чинник підвищення конкурентоспроможності україни |
| topic | Менеджмент інновацій |
| topic_facet | Менеджмент інновацій |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170664 |
| work_keys_str_mv | AT pušakvâ ínnovacííâkčinnikpídviŝennâkonkurentospromožnostíukraíni AT gorbalʹní ínnovacííâkčinnikpídviŝennâkonkurentospromožnostíukraíni AT pušakvâ innovaciikakfaktorpovyšeniâkonkurentosposobnostiukrainy AT gorbalʹní innovaciikakfaktorpovyšeniâkonkurentosposobnostiukrainy AT pušakvâ innovationsasafactorincreasingthecompetitivenessofukraine AT gorbalʹní innovationsasafactorincreasingthecompetitivenessofukraine |