Уніфікація статусу ремісничих цехів Чернігово-Сіверщини згідно з «Ремесленным положением» 1785 р.
У статті проаналізовано норми «Ремесленного положения» 1785 р. та його вплив на внутрішній устрій, традиції і статус ремісничих корпорацій Чернігово- Сіверщини. Аналіз документа дозволив встановити, що нові законодавчі ініціативи Російської імперії поєднували положення західно-європейських цехови...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Datum: | 2020 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2020
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170696 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Уніфікація статусу ремісничих цехів Чернігово-Сіверщини згідно з «Ремесленным положением» 1785 р. / С. Щербина // Сiверянський лiтопис. — 2020. — № 1. — С. 173-178. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-170696 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Щербина, С. 2020-07-30T14:00:50Z 2020-07-30T14:00:50Z 2020 Уніфікація статусу ремісничих цехів Чернігово-Сіверщини згідно з «Ремесленным положением» 1785 р. / С. Щербина // Сiверянський лiтопис. — 2020. — № 1. — С. 173-178. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.3732607 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170696 94 (477.51) У статті проаналізовано норми «Ремесленного положения» 1785 р. та його вплив на внутрішній устрій, традиції і статус ремісничих корпорацій Чернігово- Сіверщини. Аналіз документа дозволив встановити, що нові законодавчі ініціативи Російської імперії поєднували положення західно-європейських цехових статутів із деякими місцевими традиціями. Відтепер юридично закріплювалось підпорядкування ремісничих об'єднань органам місцевої влади, які посилювали вплив на внутрішнє життя корпорацій. Позитивним явищем було унормування процесу вступу до цеху, чітке визначення терміну навчання учнів, прозора фінансова політика. Цехи були зобов'язані займатися благодійною роботою: допомагати сиротам, церкві, фінансово підтримувати своїх бідних та хворих членів. Згідно «Ремесленного положения», лише майстри однієї спеціалізації могли утворювати цех. Водночас цех могли сформувати не менше п'яти майстрів одного міста. Перш за все новий закон змінив і регулював відносини між основними соціальними групами в цехах. Були встановлені суворі строки навчання для студентів та учнів. Сертифікат, отриманий після закінчення навчання та успішно складеного іспиту, давав право займатися обраним ремеслом у будь-якому цеху країни. Члени цеху повинні були працювати шість днів на тиждень, з шостої години ранку до шостої вечора з перервами на сніданок і обід. «Ремесленное положение» також регулювало відносини між міською адміністрацією та цехами. «Ремесленное положение» потрібно було читати кожні чотири місяці, щоб усі члени гільдії його знали. Також цей документ 1785 р. ввів фіксовану плату за порушення правил ремісничого цеху. Автор доходить висновку, що обмеження прав ремісників, звуження благодійницької діяльності щодо місцевих церков, втручання у внутрішньо-цехові справи призвело до поступової втрати регіональних особливостей цехового устрою Чернігово-Сіверщини. As the part of Russian Empire, Ukraine was in the Russian legal field. When in 1785 the new «Remeslennoe polozhenie» was implemented, it had significant impact on the Ukrainian craft guilds. «Remeslennoe polozhenie» was meant to regulate life of craft guilds on different levels. Although Russia’s guild legislation was based on Western European laws, it made significant changes in organization and functioning of the guilds on the Northern Left Bank Ukraine. «Remeslennoe polozhenie» introduced a unified model of craft guild, detailed it’s rights and duties. Some of the norms of «Remeslennoe polozhenie» repeated old traditional and well established laws, only generalizing local differences in functioning of the guilds. According to the new legislation guild Council completely controlled lives of the guilds. Council supervised work of the masters, established salary and regulated relations between masters, apprentices and students. Guilds were obliged to do charity work: help orphans, church, financially support poor and sick guild members of the guild. For example, guilds found doctors and bought meds for the sick craftsmen. According to the «Remeslennoe polozhenie» only craftsmen of one type could form a guild. But the guild could be formed by not less than five craftsmen of one town. First of all new law changed and regulated relations between main social groups in the guilds. The strict terms of studying for students and apprentices were established. The certificate, which was received after the completion of the study and successfully passing an exam, gave the right to practice chosen craft in any guild of the country. The new legislation also created strict moral code for the students and masters. Guild members were supposed to work six days a week, from six to six with two breaks. «Remeslennoe polozhenie» also regulated relations between town administration and guilds. «Remeslennoe polozhenie» was supposed to be read every four month, so that all guild members knew it. Also, «Remeslennoe polozhenie» of 1785 introduced fixed fees for violation of the guild rules. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Розвідки Уніфікація статусу ремісничих цехів Чернігово-Сіверщини згідно з «Ремесленным положением» 1785 р. Unification of status of the craft guilds of Chernihiv and Siverian land under the “Remeslennoe polozhenie” 1785 Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Уніфікація статусу ремісничих цехів Чернігово-Сіверщини згідно з «Ремесленным положением» 1785 р. |
| spellingShingle |
Уніфікація статусу ремісничих цехів Чернігово-Сіверщини згідно з «Ремесленным положением» 1785 р. Щербина, С. Розвідки |
| title_short |
Уніфікація статусу ремісничих цехів Чернігово-Сіверщини згідно з «Ремесленным положением» 1785 р. |
| title_full |
Уніфікація статусу ремісничих цехів Чернігово-Сіверщини згідно з «Ремесленным положением» 1785 р. |
| title_fullStr |
Уніфікація статусу ремісничих цехів Чернігово-Сіверщини згідно з «Ремесленным положением» 1785 р. |
| title_full_unstemmed |
Уніфікація статусу ремісничих цехів Чернігово-Сіверщини згідно з «Ремесленным положением» 1785 р. |
| title_sort |
уніфікація статусу ремісничих цехів чернігово-сіверщини згідно з «ремесленным положением» 1785 р. |
| author |
Щербина, С. |
| author_facet |
Щербина, С. |
| topic |
Розвідки |
| topic_facet |
Розвідки |
| publishDate |
2020 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сiверянський літопис |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Unification of status of the craft guilds of Chernihiv and Siverian land under the “Remeslennoe polozhenie” 1785 |
| description |
У статті проаналізовано норми «Ремесленного положения» 1785 р. та його
вплив на внутрішній устрій, традиції і статус ремісничих корпорацій Чернігово-
Сіверщини. Аналіз документа дозволив встановити, що нові законодавчі
ініціативи Російської імперії поєднували положення західно-європейських цехових
статутів із деякими місцевими традиціями. Відтепер юридично закріплювалось
підпорядкування ремісничих об'єднань органам місцевої влади, які посилювали
вплив на внутрішнє життя корпорацій. Позитивним явищем було унормування
процесу вступу до цеху, чітке визначення терміну навчання учнів, прозора
фінансова політика. Цехи були зобов'язані займатися благодійною роботою:
допомагати сиротам, церкві, фінансово підтримувати своїх бідних та хворих
членів. Згідно «Ремесленного положения», лише майстри однієї спеціалізації
могли утворювати цех. Водночас цех могли сформувати не менше п'яти
майстрів одного міста. Перш за все новий закон змінив і регулював відносини
між основними соціальними групами в цехах. Були встановлені суворі строки
навчання для студентів та учнів. Сертифікат, отриманий після закінчення
навчання та успішно складеного іспиту, давав право займатися обраним
ремеслом у будь-якому цеху країни. Члени цеху повинні були працювати шість днів
на тиждень, з шостої години ранку до шостої вечора з перервами на сніданок
і обід. «Ремесленное положение» також регулювало відносини між міською
адміністрацією та цехами. «Ремесленное положение» потрібно було читати
кожні чотири місяці, щоб усі члени гільдії його знали. Також цей документ
1785 р. ввів фіксовану плату за порушення правил ремісничого цеху. Автор
доходить висновку, що обмеження прав ремісників, звуження благодійницької діяльності щодо місцевих церков, втручання у внутрішньо-цехові справи призвело до поступової втрати регіональних особливостей цехового устрою Чернігово-Сіверщини.
As the part of Russian Empire, Ukraine was in the Russian legal field. When in 1785
the new «Remeslennoe polozhenie» was implemented, it had significant impact on the
Ukrainian craft guilds. «Remeslennoe polozhenie» was meant to regulate life of craft
guilds on different levels. Although Russia’s guild legislation was based on Western
European laws, it made significant changes in organization and functioning of the guilds
on the Northern Left Bank Ukraine. «Remeslennoe polozhenie» introduced a unified
model of craft guild, detailed it’s rights and duties. Some of the norms of «Remeslennoe
polozhenie» repeated old traditional and well established laws, only generalizing
local differences in functioning of the guilds. According to the new legislation guild
Council completely controlled lives of the guilds. Council supervised work of the
masters, established salary and regulated relations between masters, apprentices and
students. Guilds were obliged to do charity work: help orphans, church, financially
support poor and sick guild members of the guild. For example, guilds found doctors
and bought meds for the sick craftsmen. According to the «Remeslennoe polozhenie»
only craftsmen of one type could form a guild. But the guild could be formed by not less
than five craftsmen of one town. First of all new law changed and regulated relations
between main social groups in the guilds. The strict terms of studying for students and
apprentices were established. The certificate, which was received after the completion
of the study and successfully passing an exam, gave the right to practice chosen craft
in any guild of the country. The new legislation also created strict moral code for the
students and masters. Guild members were supposed to work six days a week, from six
to six with two breaks. «Remeslennoe polozhenie» also regulated relations between
town administration and guilds. «Remeslennoe polozhenie» was supposed to be read
every four month, so that all guild members knew it. Also, «Remeslennoe polozhenie»
of 1785 introduced fixed fees for violation of the guild rules.
|
| issn |
2518-7430 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170696 |
| citation_txt |
Уніфікація статусу ремісничих цехів Чернігово-Сіверщини згідно з «Ремесленным положением» 1785 р. / С. Щербина // Сiверянський лiтопис. — 2020. — № 1. — С. 173-178. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ŝerbinas unífíkacíâstatusuremísničihcehívčernígovosíverŝinizgídnozremeslennympoloženiem1785r AT ŝerbinas unificationofstatusofthecraftguildsofchernihivandsiverianlandundertheremeslennoepolozhenie1785 |
| first_indexed |
2025-12-07T13:31:19Z |
| last_indexed |
2025-12-07T13:31:19Z |
| _version_ |
1850856470430613504 |