Чернігівський педагогічний виш: формування студентського складу та його основні характеристики (20-30 ті рр. ХХ ст.)
Актуальність дослідження. Радянська влада приділяла особливу увагу вихо-ванню нового типу вчителів для нового покоління суспільства, яке зможе слухняно виконувати вказівки та стати “будівельником соціалізму” в майбутньому країни, виконувати всі доручення тоталітарної влади щодо побудови нового соціа...
Saved in:
| Published in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Date: | 2020 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2020
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170699 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Чернігівський педагогічний виш: формування студентського складу та його основні характеристики (20-30 ті рр. ХХ ст.) / О. Комарніцький // Сiверянський лiтопис. — 2020. — № 1. — С. 193-203. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-170699 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Комарніцький, О. 2020-07-30T14:01:22Z 2020-07-30T14:01:22Z 2020 Чернігівський педагогічний виш: формування студентського складу та його основні характеристики (20-30 ті рр. ХХ ст.) / О. Комарніцький // Сiверянський лiтопис. — 2020. — № 1. — С. 193-203. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.3732623 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170699 378.091.212.2(477.51-25) “192/193” Актуальність дослідження. Радянська влада приділяла особливу увагу вихо-ванню нового типу вчителів для нового покоління суспільства, яке зможе слухняно виконувати вказівки та стати “будівельником соціалізму” в майбутньому країни, виконувати всі доручення тоталітарної влади щодо побудови нового соціалістичного радянськго народу. У зв'язку з цим акцент робився на формуванні студентського контингенту, зростанні кількісного складу майбутніх учителів, регулюванні соціального, партійного, державного та гендерного складу. Мета статті. Продемонструвати процес комплектування студентського контингенту педагогічного вишу (ІНО, ІСВ, педінституту) у Чернігові, представити основні характеристики студентів, які навчалися в ньому у 20–30‑х рр ХХ ст. Методи дослідження. У ході роботи над розвідкою було залучено комплекс загальнонаукових (аналіз, синтез, порівняльний та діалектичний метод) та спеціально-наукових методів історичного дослідження (історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний, проблемно-хроно-логічний). Зміст дослідження та його результати. У педагогічному виші Чернігова значна увага приділялась формуванню студентського контингенту. Провідним суспільно-політичним принципом відбору викладачів у цьому виші, як і в інших навчальних закладах республіки, був класовий підхід, який відсунув на другий план загальнодержавні та загальнолюдські цінності. У цей період виш широко використовував систему відряджень для навчання членів партійних, комсомольських, профспілкових, військових організацій та комітетів бідних селян. Плани набору молоді були або перевиконані, або, навпаки, суттєво недовиконані. У виші, слідуючи директивам центру, вдалися до антидемократичних та незаконних кампаній «очищення», через які влада певною мірою змінила соціа-льний склад студентів. Значна увага приділялася процесу “пролетаризації” вишу, темпи якого в першій половині 20-х рр. ХХ ст. ще не були високими. Помітне збільшення кількості робітників і селян було намічено лише наприкінці десятиліття. У 30-х рр. багато хто зі студентів вже мав значний життєвий та трудовий досвід. Тоді більшість молодих людей були безпартійними. За національною ознакою українці абсолютно домінували у виші. На початку 1930‑х рр. більшовикам вдалося певною мірою реалізувати свою ідею панування в студентському середовищі партійно-комсомольського прошарку. The relevance of research. The Soviet government paid special attention to educating a new type of teacher for the future fertile society, who could obediently follow the instructions and become the “builder of socialism” in the country in the future, implement all the orders of the totalitarian authorities to build a new socialist Soviet nation. In this regard, the emphasis was on the formation of the student contingent, the growth of the quantitative composition of future teachers, the regulation of social, party, state, and gender composition. The purpose of the article: to show the process of staffing the student contingent of a pedagogical university (INO, ISO, pedagogical institute) in Chernihiv, to present the main characteristics of the students of this university, which functioned in the 20-30s of the 20 century. Research methods.The complex of general scientific (analysis, synthesis, method of comparison, dialectical method) and special scientific methods of historical learning (historic-genetic, historiccomparative, historic-typological, problem-chronological) have been applied in the conducted research. The content of the study and its results. In the pedagogical university of Chernigov, considerable attention was paid to the formation of the student contingent. The leading social and political principle in the selection of teachers in this university, as well as in other educational institutions of the republic, was the class approach, which pushed into the background national and universal values. During this period, the university widely used the system of business trips for training by party, Komsomol, trade union, military organizations, and committees of the poor peasants. Youth recruitment plans were either overfulfilled, or, conversely, there was a significant shortfall. In the university, following directives from the center, they resorted to antidemocratic and illegal “purge” campaigns, which caused the authorities changed to a certain extent the social composition of students. Considerable attention was paid to the process of “proletarization” of the university, the pace of which in the first half of the 20s of the 20 century were not exalted. A noticeable increase in the number of workers and peasants was outlined only at the end of the decade. Then the vast majority of young people were non-partisan. In the early 1930s, the Bolsheviks succeeded to some extent in realizing their idea of domination in the student environment of the party-Komsomol layer. By nationality, Ukrainians absolutely dominated universities. Most students already had significant life and work experience. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Розвідки Чернігівський педагогічний виш: формування студентського складу та його основні характеристики (20-30 ті рр. ХХ ст.) Chernihiv pedagogical university: formation of student composition and its basic characteristics (20-30s of the 20th century) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Чернігівський педагогічний виш: формування студентського складу та його основні характеристики (20-30 ті рр. ХХ ст.) |
| spellingShingle |
Чернігівський педагогічний виш: формування студентського складу та його основні характеристики (20-30 ті рр. ХХ ст.) Комарніцький, О. Розвідки |
| title_short |
Чернігівський педагогічний виш: формування студентського складу та його основні характеристики (20-30 ті рр. ХХ ст.) |
| title_full |
Чернігівський педагогічний виш: формування студентського складу та його основні характеристики (20-30 ті рр. ХХ ст.) |
| title_fullStr |
Чернігівський педагогічний виш: формування студентського складу та його основні характеристики (20-30 ті рр. ХХ ст.) |
| title_full_unstemmed |
Чернігівський педагогічний виш: формування студентського складу та його основні характеристики (20-30 ті рр. ХХ ст.) |
| title_sort |
чернігівський педагогічний виш: формування студентського складу та його основні характеристики (20-30 ті рр. хх ст.) |
| author |
Комарніцький, О. |
| author_facet |
Комарніцький, О. |
| topic |
Розвідки |
| topic_facet |
Розвідки |
| publishDate |
2020 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сiверянський літопис |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Chernihiv pedagogical university: formation of student composition and its basic characteristics (20-30s of the 20th century) |
| issn |
2518-7430 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170699 |
| citation_txt |
Чернігівський педагогічний виш: формування студентського складу та його основні характеристики (20-30 ті рр. ХХ ст.) / О. Комарніцький // Сiверянський лiтопис. — 2020. — № 1. — С. 193-203. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT komarnícʹkiio černígívsʹkiipedagogíčniivišformuvannâstudentsʹkogoskladutaiogoosnovníharakteristiki2030tírrhhst AT komarnícʹkiio chernihivpedagogicaluniversityformationofstudentcompositionanditsbasiccharacteristics2030softhe20thcentury |
| first_indexed |
2025-12-07T20:22:43Z |
| last_indexed |
2025-12-07T20:22:43Z |
| _version_ |
1850882353848647680 |
| description |
Актуальність дослідження. Радянська влада приділяла особливу увагу вихо-ванню нового типу вчителів для нового покоління суспільства, яке зможе слухняно виконувати вказівки та стати “будівельником соціалізму” в майбутньому країни, виконувати всі доручення тоталітарної влади щодо побудови нового соціалістичного радянськго народу. У зв'язку з цим акцент робився на формуванні студентського контингенту, зростанні кількісного складу майбутніх учителів, регулюванні соціального, партійного, державного та гендерного складу. Мета статті. Продемонструвати процес комплектування студентського контингенту педагогічного вишу (ІНО, ІСВ, педінституту) у Чернігові, представити основні характеристики студентів, які навчалися в ньому у 20–30‑х рр ХХ ст. Методи дослідження. У ході роботи над розвідкою було залучено комплекс загальнонаукових (аналіз, синтез, порівняльний та діалектичний метод) та спеціально-наукових методів історичного дослідження (історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний, проблемно-хроно-логічний). Зміст дослідження та його результати. У педагогічному виші Чернігова значна увага приділялась формуванню студентського контингенту. Провідним суспільно-політичним принципом відбору викладачів у цьому виші, як і в інших навчальних закладах республіки, був класовий підхід, який відсунув на другий план загальнодержавні та загальнолюдські цінності. У цей період виш широко використовував систему відряджень для навчання членів партійних, комсомольських, профспілкових, військових організацій та комітетів бідних селян. Плани набору молоді були або перевиконані, або, навпаки, суттєво недовиконані. У виші, слідуючи директивам центру, вдалися до антидемократичних та незаконних кампаній «очищення», через які влада певною мірою змінила соціа-льний склад студентів. Значна увага приділялася процесу “пролетаризації” вишу, темпи якого в першій половині 20-х рр. ХХ ст. ще не були високими. Помітне збільшення кількості робітників і селян було намічено лише наприкінці десятиліття. У 30-х рр. багато хто зі студентів вже мав значний життєвий та трудовий досвід. Тоді більшість молодих людей були безпартійними. За національною ознакою українці абсолютно домінували у виші. На початку 1930‑х рр. більшовикам вдалося певною мірою реалізувати свою ідею панування в студентському середовищі партійно-комсомольського прошарку.
The relevance of research. The Soviet government paid special attention to
educating a new type of teacher for the future fertile society, who could obediently follow
the instructions and become the “builder of socialism” in the country in the future,
implement all the orders of the totalitarian authorities to build a new socialist Soviet
nation. In this regard, the emphasis was on the formation of the student contingent,
the growth of the quantitative composition of future teachers, the regulation of social,
party, state, and gender composition. The purpose of the article: to show the process
of staffing the student contingent of a pedagogical university (INO, ISO, pedagogical
institute) in Chernihiv, to present the main characteristics of the students of this
university, which functioned in the 20-30s of the 20 century. Research methods.The
complex of general scientific (analysis, synthesis, method of comparison, dialectical
method) and special scientific methods of historical learning (historic-genetic, historiccomparative,
historic-typological, problem-chronological) have been applied in the
conducted research. The content of the study and its results. In the pedagogical
university of Chernigov, considerable attention was paid to the formation of the student
contingent. The leading social and political principle in the selection of teachers in
this university, as well as in other educational institutions of the republic, was the class
approach, which pushed into the background national and universal values. During
this period, the university widely used the system of business trips for training by party,
Komsomol, trade union, military organizations, and committees of the poor peasants.
Youth recruitment plans were either overfulfilled, or, conversely, there was a significant
shortfall. In the university, following directives from the center, they resorted to antidemocratic
and illegal “purge” campaigns, which caused the authorities changed to
a certain extent the social composition of students. Considerable attention was paid
to the process of “proletarization” of the university, the pace of which in the first half
of the 20s of the 20 century were not exalted. A noticeable increase in the number of
workers and peasants was outlined only at the end of the decade. Then the vast majority
of young people were non-partisan. In the early 1930s, the Bolsheviks succeeded to
some extent in realizing their idea of domination in the student environment of the
party-Komsomol layer. By nationality, Ukrainians absolutely dominated universities.
Most students already had significant life and work experience.
|