Особливості формування української клієнтели князя Олександра Меншикова у 1709–1727 рр.

• Дата: 2020
• Автор: Філіпова, Г.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2020
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Розвідки
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170701
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Особливості формування української клієнтели князя Олександра Меншикова у 1709–1727 рр. / Г. Філіпова // Сiверянський лiтопис. — 2020. — № 1. — С. 218-229. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

У статті автором продовжено попередні дослідження формування патронсько-клієнтської системи князя Олександра Меншикова на теренах Гетьманщини. Переважно студія стосується козацького середовища, але в якості додаткових прикладів наведено епізоди із старообрядницького середовища та міщанства Стародубщини. Проаналізовано основні механізми складання патронально-клієнтських відносин між зазначеними сторонами на тлі протікання Почепської справи. Наведені окремі випадки функціонування таких відносин, базовані на архівних джерелах, а також додаткові біографічні відомості про деяких клієнтів Меншикова. Дослідження ґрунтується на використанні архівних джерел. Формування клієнтської політики О. Меншикова серед козаків Гетьманщини розпочалося у 1709 р., якщо не раніше – у зв'язку з подіями навколо переходу гетьмана Івана Мазепи на бік шведського короля Карла XII та Полтавської бит-ви. Цей процес тривав до 1727 р., коли О. Меншиков був позбавлений усіх титулів і відправлений у вигнання царем Петром II. Основним етапом у формуванні клієнтели князя О. Меншикова в Україні стала його ревізійна поїздка 1720 р., коли він відвідав свої маєтки в Гетьманській державі. Згадана система соціальної ієрархії взагалі була типовою для часу та контексту досліджуваних подій. Це продовження давньоримської форми клієнтелізму, пристосованої до реалій ранньомодерної Європи. Вивчення таких процесів, пов'язаних з діяльністю російських державних діячів-землевласників у Гетьманщині, може пролити світло на чималу кількість нюансів поступової інкорпорації її адміністративно-територіальних одиниць до складу Російської імперії.