Землеволодіння та господарство Менської сотні наприкінці XVII – на початку XVIII ст.
Пропоноване дослідження має на меті охарактеризувати процеси становлення старшинського, монастирського землеволодіння та освоєння території Менської сотні Чернігівського полку наприкінці XVII – на початку XVIII ст. Методологічно робота побудована на поєднанні регіонального, мікроісторичного та ант...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Datum: | 2020 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2020
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170710 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Землеволодіння та господарство Менської сотні наприкінці XVII – на початку XVIII ст. / Д. Казіміров // Сіверянський літопис. — 2020. — № 2. — С. 27-41. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-170710 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Казіміров, Д. 2020-08-02T18:40:34Z 2020-08-02T18:40:34Z 2020 Землеволодіння та господарство Менської сотні наприкінці XVII – на початку XVIII ст. / Д. Казіміров // Сіверянський літопис. — 2020. — № 2. — С. 27-41. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.3855450 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170710 91 (477.51) «17-18» Пропоноване дослідження має на меті охарактеризувати процеси становлення старшинського, монастирського землеволодіння та освоєння території Менської сотні Чернігівського полку наприкінці XVII – на початку XVIII ст. Методологічно робота побудована на поєднанні регіонального, мікроісторичного та антропологічного підходів. Застосування історико-генетичного, історико-порівняльного та просопографічного методів дозволило простежити умови надання козацькій старшині маєтностей в сотні у зв'язку зі змінами у службовому становищі, виявити в джерелах пов'язані з цим певні неточності хронологічного та фактичного характеру. Наукова новизна дослідження пов'язана також із введенням до наукового обігу інформації з невідомих раніше документів щодо колонізації території сотні представниками місцевої сотенної старшини та рядового козацтва. Висновки. Автором визначено кількісний склад населених пунктів сотні, сформований ще за доби Речі Посполитої на Чернігово-Сіверщині. Простежено вплив переселенського руху з Правобережної України на освоєння її територій. У результаті майже третину маєтностей та підданих в сотні отримали старшини – вихідці з правобережних полків. Водночас розглянуто процес переходу рангових володінь у спадкові, розширення меж монастирських володінь, умови заснування слобід, хуторів та будівництва млинів. Окрема увага зверталася на заселення та господарську діяльність північної частини сотні, в освоєнні якої активну участь брали місцева старшина та козаки. Автором визначений розподіл старшинських, монастирських маєтностей та територій, які перебували у підпорядкуванні менської ратуші. Колонізація вільних земель, заснування слобід та хуторів, підприємницька діяльність нових та старих господарів у Менській сотні відповідали тенденціям часу та політиці гетьмана Івана Мазепи, спрямованій на підтримку господарського розвитку територій та економіки Української козацької держави в цілому. The proposed study aims to characterize the processes of formation of the Cossack officers, monastic land ownership and development of the territory of the Mena Sotnia in Chernihiv Regiment at the late XVII – early XVIII centuries. Methodologically, the work is based on a combination of regional, microhistorical and anthropological approaches. The use of historical, genetic, comparative and prosopographic methods made it possible to trace the conditions of some giving property changes for the Sotnia Cossack officers, to identify in the sources of related inaccuracies in chronological and factual nature. The scientific novelty of the study is also related to the introduction into the scientific circulation of information from previously unknown documents on the colonization of the Sotnia territory of representatives of the local hundredth Cossacks officers and common Cossacks. Conclusions. The author has determined the quantitative composition of settlements formed in the age of the Polish–Lithuanian Commonwealth in Chernihiv-Sivershchyna. The influence of the displacement movement from Right-Bank Ukraine on the development of the territories of Sotnia has been traced. In particular, nearly one-third of the property and subjects in Sotnia were received by officers from the right-bank Regiments. At the same time, the process of transition of rank holdings in the inheritance, expansion of the boundaries of the monastery possessions, conditions for the establishment of settlements, farmsteads and construction of mills were considered. Particular attention is paid to the settlement and economic activity of the northern part of the Sotnia, whose development was actively involved by local Cossacks officers and common Cossacks. The author presents the distribution of the officers’, monastic properties and territories that were under the control of the Mena town hall. Colonization of vacant lands, establishment of settlements and farms, entrepreneurial activity of new and old owners in Mena Sotnia corresponded to the tendencies of the time and policy of Hetman Ivan Mazepa, aimed at supporting the economic development of the territories and economy of the Ukrainian Cossack State as a whole. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Історія міст і сіл Землеволодіння та господарство Менської сотні наприкінці XVII – на початку XVIII ст. Ownership of land and household in Mena sotnia at the end of XVII − beginning of XVIII centuries Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Землеволодіння та господарство Менської сотні наприкінці XVII – на початку XVIII ст. |
| spellingShingle |
Землеволодіння та господарство Менської сотні наприкінці XVII – на початку XVIII ст. Казіміров, Д. Історія міст і сіл |
| title_short |
Землеволодіння та господарство Менської сотні наприкінці XVII – на початку XVIII ст. |
| title_full |
Землеволодіння та господарство Менської сотні наприкінці XVII – на початку XVIII ст. |
| title_fullStr |
Землеволодіння та господарство Менської сотні наприкінці XVII – на початку XVIII ст. |
| title_full_unstemmed |
Землеволодіння та господарство Менської сотні наприкінці XVII – на початку XVIII ст. |
| title_sort |
землеволодіння та господарство менської сотні наприкінці xvii – на початку xviii ст. |
| author |
Казіміров, Д. |
| author_facet |
Казіміров, Д. |
| topic |
Історія міст і сіл |
| topic_facet |
Історія міст і сіл |
| publishDate |
2020 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сiверянський літопис |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Ownership of land and household in Mena sotnia at the end of XVII − beginning of XVIII centuries |
| issn |
2518-7430 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170710 |
| citation_txt |
Землеволодіння та господарство Менської сотні наприкінці XVII – на початку XVIII ст. / Д. Казіміров // Сіверянський літопис. — 2020. — № 2. — С. 27-41. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kazímírovd zemlevolodínnâtagospodarstvomensʹkoísotnínaprikíncíxviinapočatkuxviiist AT kazímírovd ownershipoflandandhouseholdinmenasotniaattheendofxviibeginningofxviiicenturies |
| first_indexed |
2025-12-07T16:25:41Z |
| last_indexed |
2025-12-07T16:25:41Z |
| _version_ |
1850867441354145792 |
| description |
Пропоноване дослідження має на меті охарактеризувати процеси становлення старшинського, монастирського землеволодіння та освоєння території
Менської сотні Чернігівського полку наприкінці XVII – на початку XVIII ст. Методологічно робота побудована на поєднанні регіонального, мікроісторичного
та антропологічного підходів. Застосування історико-генетичного, історико-порівняльного та просопографічного методів дозволило простежити умови надання козацькій старшині маєтностей в сотні у зв'язку зі змінами у службовому
становищі, виявити в джерелах пов'язані з цим певні неточності хронологічного та фактичного характеру. Наукова новизна дослідження пов'язана також
із введенням до наукового обігу інформації з невідомих раніше документів щодо
колонізації території сотні представниками місцевої сотенної старшини та рядового козацтва.
Висновки. Автором визначено кількісний склад населених пунктів сотні, сформований ще за доби Речі Посполитої на Чернігово-Сіверщині. Простежено вплив
переселенського руху з Правобережної України на освоєння її територій. У результаті майже третину маєтностей та підданих в сотні отримали старшини – вихідці з правобережних полків. Водночас розглянуто процес переходу рангових володінь у спадкові, розширення меж монастирських володінь, умови заснування слобід,
хуторів та будівництва млинів. Окрема увага зверталася на заселення та господарську діяльність північної частини сотні, в освоєнні якої активну участь брали
місцева старшина та козаки. Автором визначений розподіл старшинських, монастирських маєтностей та територій, які перебували у підпорядкуванні менської
ратуші. Колонізація вільних земель, заснування слобід та хуторів, підприємницька
діяльність нових та старих господарів у Менській сотні відповідали тенденціям
часу та політиці гетьмана Івана Мазепи, спрямованій на підтримку господарського
розвитку територій та економіки Української козацької держави в цілому.
The proposed study aims to characterize the processes of formation of the Cossack
officers, monastic land ownership and development of the territory of the Mena Sotnia
in Chernihiv Regiment at the late XVII – early XVIII centuries. Methodologically,
the work is based on a combination of regional, microhistorical and anthropological
approaches. The use of historical, genetic, comparative and prosopographic methods
made it possible to trace the conditions of some giving property changes for the Sotnia
Cossack officers, to identify in the sources of related inaccuracies in chronological and
factual nature. The scientific novelty of the study is also related to the introduction
into the scientific circulation of information from previously unknown documents on the
colonization of the Sotnia territory of representatives of the local hundredth Cossacks
officers and common Cossacks.
Conclusions. The author has determined the quantitative composition of settlements
formed in the age of the Polish–Lithuanian Commonwealth in Chernihiv-Sivershchyna.
The influence of the displacement movement from Right-Bank Ukraine on the development
of the territories of Sotnia has been traced. In particular, nearly one-third of the property
and subjects in Sotnia were received by officers from the right-bank Regiments. At the
same time, the process of transition of rank holdings in the inheritance, expansion of the
boundaries of the monastery possessions, conditions for the establishment of settlements,
farmsteads and construction of mills were considered. Particular attention is paid to the
settlement and economic activity of the northern part of the Sotnia, whose development
was actively involved by local Cossacks officers and common Cossacks. The author
presents the distribution of the officers’, monastic properties and territories that were
under the control of the Mena town hall. Colonization of vacant lands, establishment of
settlements and farms, entrepreneurial activity of new and old owners in Mena Sotnia
corresponded to the tendencies of the time and policy of Hetman Ivan Mazepa, aimed at
supporting the economic development of the territories and economy of the Ukrainian
Cossack State as a whole.
|