До питання про господарську діяльність Чернігівського Єлецького монастиря на початку XX ст.

• Опубліковано в: : Сiверянський літопис
• Дата: 2020
• Автор: Литовченко, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2020
• Теми: Церковна старовина
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170715
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: До питання про господарську діяльність Чернігівського Єлецького монастиря на початку XX ст. / О. Литовченко // Сіверянський літопис. — 2020. — № 2. — С. 107-115. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Метою статті є характеристика окремих сторінок господарської
 діяльності Чернігівського Єлецького монастиря початку XX ст., а також
 визначення рівня матеріального забезпечення обителі досліджуваного періоду.
 Методологія включає застосування проблемно-хронологічного методу в питанні
 структурування матеріалу. У статті використано загальнонаукові методи
 опису, аналізу та індукції, а також історико-генетичний метод. Наукова
 новизна роботи полягає у висвітленні тих питань діяльності Єлецького
 монастиря у перші роки XX ст., котрі здебільшого залишаються поза увагою
 дослідників. На основі архівних матеріалів показано основні джерела прибутків
 обителі, розкрито проблемні питання, що виникали в ході господарської
 діяльності, а також зроблено відповідні висновки щодо матеріального стану
 святині. Висновки. Господарські справи Чернігівського Єлецького монастиря на
 початку XX ст. розвивалися в позитивному руслі, хоч і не так активно, як це
 було, наприклад, на зламі XVII – XVIII ст. Майно святині часто-густо здавалося
 в оренду. Прибутки також надходили від коштів, отриманих у ході надання
 місць для поховань, здійснення обрядів, таїнств та ін. Дуже часто у процесі цієї
 діяльності виникали суперечливі питання між монастирем та орендарями. Вони
 зазвичай вирішувалися за участі Чернігівської духовної консисторії. Загалом,
 зважаючи на те, яку увагу в монастирі приділяли вирішенню проблемних питань,
 припускаємо, що матеріальне становище святині станом на початок XX ст.
 було досить скрутне. Пізніше, в зв'язку зі встановленням радянської влади,
 яка в подальшому впроваджувала антирелігійну політику, господарські справи
 обителі йшли набагато гірше. Врешті-решт монастир було закрито, а будівлі
 на його території в 1920-х рр. були зайняті різними радянськими установами. The purpose of the article is to characterize some particular pages of economic
 activity of Chernihiv Yeletskyi Monastery at the beginning of the 20th century, as well
 as to determine the level of financial position of the monastery of the studied period.
 The methodology involves the application of the problem-chronological method in the
 matter of structuring the material. General scientific methods of description, analysis
 and induction, as well as historical-genetic method are used in the article. The scientific
 novelty of the work is in those issues of activity of the Yeletskyi Monastery in the first
 years of the 20th century, which mostly remain out of the regard of researchers. On the
 basis of archival materials, the main sources of income of the monastery are shown,
 the problematic issues that arose during the economic activity are revealed, as well
 as the relevant conclusions are made regarding the material condition of the shrine.
 Conclusions. Economic affairs of Chernihiv Yeletskyi Monastery at the beginning of
 the 20th century developed in a positive direction, though not as actively as it was,
 for example, at the turn of the 17th and 18th centuries. The property of the shrine was
 often rented. The income also came from the proceeds of the providing of burial places,
 rituals, sacraments, etc. Very often, in the course of this activity, conflicting issues arose
 between the monastery and the tenants. They were usually solved with the participation
 of the Chernihiv Spiritual Consistory. In general, taking into consideration the fact
 which attention was given to the solving of the problems in the monastery, we assume
 that the material status of the shrine, at the beginning of the 20th century, was rather
 limited. Later, in connection with the coming of Soviet power, which continued to
 implement anti-religious policies, the economic affairs of the monastery were much
 worse. Eventually, the monastery was closed, and buildings in its territory, in the
 1920s, were occupied by various Soviet institutions.