"Авось выведу величавую, положительную фигуру" (про особливості сакралізації пізньої творчості М. Гоголя і Ф. Достоєвського

У статті на прикладі “Мертвих душ” М. Гоголя та “Братів Карамазових” Ф. Достоєвського виокремлено стрижневі для письменників ідеї, мотиви, сюжетні збіги. Їх сукупність являє собою інтертекстуальне полотно, покликане сакралізувати тканину тексту. Прийоми авторської ретроспекції акцентують увагу чи...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2019
Автор: Сквіра, Н.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2019
Назва видання:Слово і Час
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170745
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:"Авось выведу величавую, положительную фигуру" (про особливості сакралізації пізньої творчості М. Гоголя і Ф. Достоєвського / Н.М. Сквіра // Слово і Час. — 2019. — № 1. — С. 25-37. — Бібліогр.: 22 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті на прикладі “Мертвих душ” М. Гоголя та “Братів Карамазових” Ф. Достоєвського виокремлено стрижневі для письменників ідеї, мотиви, сюжетні збіги. Їх сукупність являє собою інтертекстуальне полотно, покликане сакралізувати тканину тексту. Прийоми авторської ретроспекції акцентують увагу читача, актуалізуючи осьові біблійні формули. Слово Святого Письма виразно пронизує мову творів авторів, не лише формуючи стилістичний вектор розповіді з притаманним їй латентним дидактизмом, а й указуючи на авторитетність Першоджерела. “Жестові ситуації” дають змогу письменникам докладніше вималювати психологічний образ героїв, а також співвіднести їхні душевні порухи з міленарним виміром буття.