Світлій пам'яті Леоніда Ушкалова

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Слово і Час
Date:2019
Main Author: Сулима, М.М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2019
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170800
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Світлій пам'яті Леоніда Ушкалова / М.М. Сулима // Слово і Час. — 2019. — № 3. — С. 126. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-170800
record_format dspace
spelling Сулима, М.М.
2020-08-15T11:55:10Z
2020-08-15T11:55:10Z
2019
Світлій пам'яті Леоніда Ушкалова / М.М. Сулима // Слово і Час. — 2019. — № 3. — С. 126. — укp.
0236-1477
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170800
uk
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Слово і Час
Некролог
Світлій пам'яті Леоніда Ушкалова
To the Blessed Memory of Leonid Ushkalov
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Світлій пам'яті Леоніда Ушкалова
spellingShingle Світлій пам'яті Леоніда Ушкалова
Сулима, М.М.
Некролог
title_short Світлій пам'яті Леоніда Ушкалова
title_full Світлій пам'яті Леоніда Ушкалова
title_fullStr Світлій пам'яті Леоніда Ушкалова
title_full_unstemmed Світлій пам'яті Леоніда Ушкалова
title_sort світлій пам'яті леоніда ушкалова
author Сулима, М.М.
author_facet Сулима, М.М.
topic Некролог
topic_facet Некролог
publishDate 2019
language Ukrainian
container_title Слово і Час
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
format Article
title_alt To the Blessed Memory of Leonid Ushkalov
issn 0236-1477
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170800
fulltext Слово і Час. 2019 • №3126 Сам же Леонід Володимирович – такий, яким ми його знали й запам’ятали, – до марнот сьогодення мав тривкий імунітет, бо успадкував характер і вдачу Сковороди. Він знав якусь таємницю про власне життя і життя світу – “життя як вічні пошуки Правди-Початку, як безкінечне скидання покривал з Абсолютного…”. Остання праця Л. Ушкалова – ще не опублікована розповідь про М. Драгоманова; окремими розділами він надсилав її ближчим друзям. Прочитавши один із таких фрагментів, у літакцентівському спомині про унікального вченого, В. Панченко написав: “… я тепер не маю сумніву, що ця річ багато що прояснить: ми ж Драгоманова знаємо кепсько, більше опосередковано (через Донцова й Маланюка). А постать ця дуже важлива, і слава Богу, що Ушкалов (саме Ушкалов!) устиг запропонувати нам свою версію інтелектуальної біографії цього неординарного мислителя. Він умів писати яскраво. Він вражав нестандартними ходами думки, багатознанням, грою асоціацій, красою стилю. Його читають не тільки “штатні” філологи…”. Тож сподіваємося, що Л. Ушкалов іще прийде до нас виданням нової книжки про Драгоманова і не тільки… Впевнена, колись ніби “зненацька” опубліковані поезії-заставки – лише окрушини з численних, мало кому відомих, поетичних образків, утаємничених виповідань харківського професора про себе й світ. У дні прощання з Леонідом Ушкаловим його поетичні мініатюри відсвічують новими магічними сенсами і дарують ілюзію діалогу, який так не хочеться переривати: *** В лункій / самотині / на тихий / серця / стук / плете / невпинно / сонцесяйну / нитку / моїх / ілюзій / крихітний / павук *** В краю / химер / в долині / сліз / хтось / прихилив / до сонця / ліствицю / ледь / чутний / блюз / на лоні / ніщоти *** Вінець / моїх / свічад / що знають / геть усе / на плесі / вічності/ пропав / кудись / без сліду *** Тоді / коли / нічого / не болить / лиш / пада дощ / розсипаним / намистом в патьоках / джазу / з’явиться / на мить / сумного / янгола / зникома / подобизна За Леонідом Ушкаловим сумують колеги й читачі, студенти й друзі, а найбільше – родина, син Олександр і дружина Олександра, від студентських років вона – вірна помічниця в більшості проектів, а на цих гірких зламах долі – берегиня його спадщини. Віра Сулима Микола Сулима СВІТЛІЙ ПАМ’ЯТІ ЛЕОНІДА УШКАЛОВА А. М. Ніженець, яка мріяла повернути лелек на дерево поблизу могили Григорія Сковороди, мовить: Може, це я, це я, я – праведна Анастасія, Може, це я вас, лелеченьки, вмовить зумію? Ви ж не птахи безпороднії, Ви ж бо – єродії!.. Летіть над явором та над горою, Понад потічком та над вербою, Оспіваними Сковородою… Лелеки, гайстри, почуйте ж мене, Шукайте дерево для вас зручне, Мостіть на ньому гніздо міцне, Гніздо мостити, повірте, ніде – Лишень над Льонею, над Леонідом, Лелеки, гайстри ще й чорногузи, Над Леонідом, якщо ви друзі! Над Леонідом будете жити Та немовляток людям носити, Будете в небо клацати дзьобами, Визбирувати зорі, які горять над вами, Сигнали в небо клацанням подавати, Лелеченят жабками й зорями годувати, Нашого Леоніда клацанням розважати, Клацанням простоти людському буттю надавати… Отож, лелеки, гайстри, благаю, почуйте мене: Шукайте дерево для вас зручне, Мостіть на ньому гніздо міцне, Гніздо мостити, повірте, ніде – Лишень над Льонею, над Леонідом.
citation_txt Світлій пам'яті Леоніда Ушкалова / М.М. Сулима // Слово і Час. — 2019. — № 3. — С. 126. — укp.
work_keys_str_mv AT sulimamm svítlíipamâtíleonídauškalova
AT sulimamm totheblessedmemoryofleonidushkalov
first_indexed 2025-11-27T00:47:53Z
last_indexed 2025-11-27T00:47:53Z
_version_ 1850789364192247808