Ідентичність на перетині міжнаціональних відносин (українське питання в полеміці з культурною концепцією С. Гурбана-Ваянського)

• Опубліковано в: : Слово і Час
• Дата: 2019
• Автор: Тараненкова, І.І.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2019
• Теми: Україніка
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170809
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Ідентичність на перетині міжнаціональних відносин (українське питання в полеміці з культурною концепцією С. Гурбана-Ваянського) / І.І. Тараненкова // Слово і Час. — 2019. — № 4. — С. 64-73. — Бібліогр.: 26 назв. — укp.

Дослідження зосереджене на рефлексії українського питання у представників словацького
 національного руху наприкінці ХІХ й на початку ХХ ст. Українське питання стало частиною
 сукупності чинників, які відіграли значну роль у зіткненні двох концепцій національного
 життя. Проти авторитетних постатей національного життя, зосереджених у місті Мартін,
 виступали представники молодшого покоління, які намагалися прийти з власною програмою
 розв'язання проблеми становища словацького народу, т. зв. гласисти. Культурна й ідеологічна
 концепція головного представника національного руху С. Гурбана-Ваянського стала для них
 утіленням критично сприйнятої традиції. Вона включала й концепцію “слов'янської єдності” та
 консервативно спрямованого русофільства.
 Українське питання поставило під сумнів обґрунтованість цієї концепції, бо показувало
 напруженість і антагонізм між слов'янськими народами, які ідеологічно налаштоване старше
 покоління словацького національного руху не брало до уваги. Важливу роль тут відігравали
 і стимули із чеського середовища, де погляди на форму слов'янської єдності змінювалися
 впродовж усього XIX ст., і в той же час визвольним зусиллям українців приділялося більше уваги. The paper focuses on the ways of interpreting the Ukrainian issue (manifestations of independent
 Ukrainian national identity) by representatives of the Slovak national movement. At the late 19th
 and early 20th century this issue became a part of polemics between two opposite strategies of
 contemporary Slovak culture.
 On the one hand, there were prominent figures of the national life whose activities were connected
 to Martin, contemporary Slovak cultural center. On the other hand, there were representatives of a
 young generation who proposed their own solutions for improving the Slovak political and cultural
 situation. The journal “Hlas” provided coverage of their activities. The periodical was launched with the
 help of Czech politic and philosopher Tomáš Garique Masaryk. His ideas influenced the members of
 the Slovak cultural movement who called themselves ‘hlasisti’. Above all, they were opposed to the
 cultural and ideological views of Svetozár Hurban Vajanský who was the key figure of Slovak national
 movement in the last two decades of the 19th century. His vision was deeply influenced by the idea
 of Slavic unity and conservative rusophilia. Ukrainian issue questioned the legitimacy of the idea of
 a unified Slavonic world with accepted hegemony of Russia. It revealed contemporary antagonisms
 between Slavic nations that were ignored by the earlier generations of the Slovak national movement.
 The impulses from Czech cultural background, where emancipation of Ukrainian nation was discussed
 with more attention at the end of the 19th century, played a crucial role in this differentiation of the
 Slovak national life. The main point was the refusal to identify own national identity with a common
 Slavic one. The key figures of the Czech national movement had an uncertain and critical approach to
 social and political circumstances of contemporary Russia. In Slovak and Czech context, the reflection
 of Ukrainian efforts to reach national emancipation gave an opportunity to clarify questions connected
 to their own national and cultural identity.