Наші презентації
Башкирова О. Гендерні художні моделі сучасної української романістики; Всесвіт. – 2019. – №1-2.
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Слово і Час |
|---|---|
| Дата: | 2019 |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2019
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170863 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Наші презентації // Слово і Час. — 2019. — № 6. — С. 73,107. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-170863 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
2020-09-01T15:59:51Z 2020-09-01T15:59:51Z 2019 Наші презентації // Слово і Час. — 2019. — № 6. — С. 73,107. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170863 Башкирова О. Гендерні художні моделі сучасної української романістики; Всесвіт. – 2019. – №1-2. uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Слово і Час Наші презентації Наші презентації Our presentations Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Наші презентації |
| spellingShingle |
Наші презентації Наші презентації |
| title_short |
Наші презентації |
| title_full |
Наші презентації |
| title_fullStr |
Наші презентації |
| title_full_unstemmed |
Наші презентації |
| title_sort |
наші презентації |
| topic |
Наші презентації |
| topic_facet |
Наші презентації |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Слово і Час |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Our presentations |
| description |
Башкирова О. Гендерні художні моделі сучасної української романістики;
Всесвіт. – 2019. – №1-2.
|
| issn |
0236-1477 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170863 |
| citation_txt |
Наші презентації // Слово і Час. — 2019. — № 6. — С. 73,107. — укp. |
| first_indexed |
2025-11-26T00:08:45Z |
| last_indexed |
2025-11-26T00:08:45Z |
| _version_ |
1850593307089960960 |
| fulltext |
73Слово і Час. 2019 • №6
15. Polishchuk, Ya. (2018). Hibrydna topolohiia. Mistsia y ne-mistsia v suchasnii ukrainskii literaturi. Chernivtsi:
Knyhy – ХХІ. [in Ukrainian]
16. Polishchuk, Ya. (2016). Reaktyvnist literatury. Kyiv: Akademvydav. [in Ukrainian]
17. Raryckyi, O. (2016). Partytury tekstu i dukhu. Khudozhnjo-dokumentaljna proza ukrajinsjkykh
shistdesjatnykiv. Kyiv: Smoloskyp. [in Ukrainian]
18. Sanchenko, A. (2019). Proza viiny. Ukrainskyi tyzhden, 4 (584), 16-19. [in Ukrainian]
19. Skorina, H. #Knyhy_pro_viinu. Retrieved from: https://www.facebook.com/uruloka/posts/2438115969595088
[in Ukrainian]
20. Sova, A. (Plokhish). (2017). Zvit za serpen ’14. Kharkiv: Folio. [in Ukrainian]
21. Soltys, P. (2016). 370 dniv u kamufliazhi (zapysky artylerysta). Ostroh–Zdolbuniv: Vydavnytstvo
Natsionalnoho universytetu “Ostrozka akademiia”. [in Ukrainian]
22. Tereshchenko, O. (2018). Zhyttia pislia 16:30. Mykolaiv: Vydavnytstvo Iryny Hudym. [in Ukrainian]
23. Trofymovych, V. (2016). Liubov na linii vohniu. Kharkiv: Folio. [in Ukrainian]
24. Cherkashyna, Yu. (2013). Formuvannia zhanriv spohadovoi literatury. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho
derzhavnoho universytetu imeni V. O. Sukhomlynskoho, 4.11, 302-307. [in Ukrainian]
25. Jakornov, D. (2016). To ATO. Dnevnik dobrovolca. Harkov: Vivat. [in Russian]
Отримано 10 квітня 2019 р. м. Київ
Башкирова О. Гендерні художні моделі сучасної
української романістики: монографія. – Київ:
Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2018. – 352 с.
У монографії досліджуються шляхи художнього втілення
гендерної ментальності в українській великій прозі початку
ХХІ ст. Гендерні художні моделі, репрезентовані сучасною
романістикою, розглянуті з позицій психоаналітичної
та постколоніальної теорії , із залученням широкого
культурологічного матеріалу. Значну увагу в дослідженні
приділено проблемам літературної традиції і новаторства,
національної своєрідності й діалогічного характеру сучасної
української літератури. Проаналізовано романи сучасних
українських письменників (Г. Вдовиченко, Л. Голоти, М. Гримич,
Люко Дашвар, Л. Денисенко, О. Забужко, Л. Костенко,
М. Матіос, І. Роздобудько, Н. Тисовської, В. Даниленка,
Л. Дереша, С. Жадана, О. Ільченка, М. Кідрука, В. Лиса,
Є. Положія, О. Ульяненка, О. Ушкалова, В. Шкляра). Як
зазначає авторка у вступі, це дослідження, “яке мало на меті
визначити ейдологічні, сюжетні й наративні модуси гендерних
художніх моделей у сучасній українській романістиці,
передбачало розв’язання низки завдань: конкретизацію
поняття гендерної моделі в художній літературі; аналіз
індивідуально-авторських художніх моделей у творчості
сучасних українських письменників і визначення на їх основі
світоглядних номінант, що являють гендерну ментальність
та інтенційність; виокремлення в цих моделях значеннєвого
“ядра” та семантично рухомої периферії, що репрезентують
архетипні, загальнокультурні та загальнонаціональні й
індивідуальні образні уявлення; встановлення характеру
кореляції між гендерними художніми моделями й стильвими
типами письма”. Видання складається з таких розділів:
“Теоретико-методологічні параметри гендерної художньої
моделі”, “Жанрово-стильові особливості розвитку сучасної
української романістики: естетичні та світоглядні аспекти”,
“Постколоніальна травма і гендерна ментальність: художні
шляхи відновлення ідентичності”, “Фемінність і маскулінність:
художня репрезентація в романі початку ХХI ст.”, “Онтологічні
виміри в художніх моделях сучасної української романістики:
гендерний аспект”.
107Слово і Час. 2019 • №6
мого життя! Я тоді була така наївна і думала, що весна може і мусить тривати
вічно! <…> Опустів клас <…> Сумно дивиться Христос з моря квітів, які в’яло
вже опустили голівки <…>”.
На превеликий жаль, під час арешту О.-О. Дучимінської емгебісти
конфіскували, окрім великого й цінного епістолярію, рукописи письменниці
на 150 аркушах, рукопис книжки “Голос совісті” (434 с.), новели й оповідання
“Христос родився”, “Дзвони”, “Різдвяна казка” тощо. Як зазначено в 3-му томі
“Архівної кримінальної справи № 27660”, вилучені в письменниці література
й рукописи “визнані за змістом націоналістичними і підлягають знищенню”.
Письменниця після двох років в’язниці, доки тривало “слідство” на підставі
вердикту військового трибуналу (отже, в Україні тривала московсько-
більшовицька війна з народом), 25–26 травня 1951 р. за статтями 54-1а та
54-11 Карного кодексу УРСР отримала вирок – 25 років радянських концтаборів.
Вона писала поезію, що належать до в’язничної лірики. Після звільнення
ледве жива 75-тирічна жінка опинилася на волі (19 грудня 1958 р.), але не
мала права повертатися додому, тому жила напівлегально в Ірини Вільде,
ледве прописалася в Самборі в Ірини Турчан – родички Катрі Гриневичевої,
поневірялася в родині О. Кобилянської, у Мирослави Антонович – двоюрідної
сестри С. Бандери, сподівалася видати збірку віршів (з’явилася посмертно
1996 р. під назвою “Чую… молитву землі” та “Вибрані поезії”).
ВСЕСВІТ. – 2019. – №1 – 2.
Новий випуск номера відкривається вступним словом
шеф-редактора Юрія Микитенка “Бідолашний Йорик,
Гамлет і плоскоземельці”. У рубриці “Поезія” друкується
“Святого Євангелія читання” Олега Гончаренка з його
переднім словом. Рубрику “Проза. Драма” розпочинає
вступне слово Ж. Шаріпова, Надзвичайного і Повноважного
Посла Киргизької Республіки в Україні. А також подані
оповідання Чингіза Айтматова “Солдатеня”, “Бахіана”,
“На річці Байдамтал”, притча “Плач перелітного птаха”,
уривок із роману “Тавро Кассандри”. Продовжують цю
рубрику Борис Фінкельштейн з оповіданнями “Сни”, “Сни-2,
або Мінливості любові”, К’єль Йогансон із романом “Світ
Гоголя”. У цій рубриці репрезентовані п’єси Чингіза Айтматова
“Ніч спогадів про Сократа, або Суд на шкурі туполобого” й
Ефраїма Кішона “Шлюбний договір” (комедія у двох діях).
У рубриці “Письменник. Література. Життя” виступають зі
статтями Олег Короташ (“Покоління візуалістів і потреба
наївної філософії”), Микола Васьків (“ІІІ Іссик-Кульський
форум. Айтматовський”), Сергій Тарадайко (“Mazeppa”),
Дмитро Дроздовський (“Поліфонізація літератури”, або про
перспективність інтермедіальних студій”), Тетяна Дзюба (“Той,
що творить світи”). У цій рубриці також надруковано інтерв’ю
Сергія Квітницького з поеткою та перекладачкою До Тхі Хоа Лі
й розповідь Сергія Дзюби про цьогорічні мандри до Праги та
Брно. На закінчення номера – оповідання Чингіза Айтматова
“Червоне яблуко”.
Ірина Михайленко
|