Розкопки слов'янського селища Бранешти I
Розвідками Прутсько-Дністровської археологічної експедиції' 1958 р. було відкрите слов'янське селище біля с. Бранешти, Оргіївського району МРСР. В цьому ж році на селищі розпочали розкопки, оскільки зібраний тут підйомний матеріал являв собою значний інтерес....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Материалы по археологии Северного Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 1960 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Одеський археологічний музей НАН України
1960
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170871 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Розкопки слов'янського селища Бранешти I / Г.О. Дзис-Райко // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 127-140. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-170871 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Дзис-Райко, Г.О. 2020-09-03T16:29:45Z 2020-09-03T16:29:45Z 1960 Розкопки слов'янського селища Бранешти I / Г.О. Дзис-Райко // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 127-140. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. XXXX-0126 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170871 Розвідками Прутсько-Дністровської археологічної експедиції' 1958 р. було відкрите слов'янське селище біля с. Бранешти, Оргіївського району МРСР. В цьому ж році на селищі розпочали розкопки, оскільки зібраний тут підйомний матеріал являв собою значний інтерес. uk Одеський археологічний музей НАН України Материалы по археологии Северного Причерноморья Статьи Розкопки слов'янського селища Бранешти I Раскопки славянского поселения Бранешты I Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Розкопки слов'янського селища Бранешти I |
| spellingShingle |
Розкопки слов'янського селища Бранешти I Дзис-Райко, Г.О. Статьи |
| title_short |
Розкопки слов'янського селища Бранешти I |
| title_full |
Розкопки слов'янського селища Бранешти I |
| title_fullStr |
Розкопки слов'янського селища Бранешти I |
| title_full_unstemmed |
Розкопки слов'янського селища Бранешти I |
| title_sort |
розкопки слов'янського селища бранешти i |
| author |
Дзис-Райко, Г.О. |
| author_facet |
Дзис-Райко, Г.О. |
| topic |
Статьи |
| topic_facet |
Статьи |
| publishDate |
1960 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| publisher |
Одеський археологічний музей НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Раскопки славянского поселения Бранешты I |
| description |
Розвідками Прутсько-Дністровської археологічної експедиції' 1958 р. було відкрите слов'янське селище біля с. Бранешти, Оргіївського району МРСР. В цьому ж році на селищі розпочали розкопки, оскільки зібраний тут підйомний матеріал являв собою значний інтерес.
|
| issn |
XXXX-0126 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170871 |
| citation_txt |
Розкопки слов'янського селища Бранешти I / Г.О. Дзис-Райко // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 127-140. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT dzisraikogo rozkopkislovânsʹkogoseliŝabraneštii AT dzisraikogo raskopkislavânskogoposeleniâbraneštyi |
| first_indexed |
2025-11-26T16:45:25Z |
| last_indexed |
2025-11-26T16:45:25Z |
| _version_ |
1850628860238888960 |
| fulltext |
О Д Е С Ь К И Й Д Е Р Ж А В Н И Й А Р Х Е О Л О Г І Ч Н И Й МУЗЕЙ
М А Т Е Р І А Л И З А Р Х Е О Л О Г І Ї ПІВНІЧНОГО П Р И Ч О Р Н О М О Р ' Я
ВИП. III 1959
Г. о. Дзис-Райко
РОЗКОПКИ СЛОВ'ЯНСЬКОГО СЕЛИЩА
БРАНЕШТИ І
Розвідками Прутсько-Дністровської археологічної експедиції' 1958 р.
було відкрите слов'янське селище біля с. Бранешти, Оргіївського району
МРСР. В цьому ж році на селищі розпочали розкопки, оскільки зібраний
тут підйомний матеріал являв собою значний інтерес.
Селище розтащоване в басейні р. Реут — найбільшої правої притоки
Дністра. Воно знаходиться в 400 м иа північ від с. Бранешти, в урочищі
Будей, на мису, що обмежується лощиною Будей і невеликою лощиною,
яка впадає в останню з заходу. На відстані 150 м, иа південь від селища,
пролягає ґрунтова дорога Криуляни-Слобідка (Оргіїв). По дну логовини
тече струмок Іванча — притока Реута. В 100 ж на південний схід селища,
де перехрещуються грунтові дороги — Криуляни-Слобідка і Бранешти—
кам'яний кар'єр, знаходиться джерело.
Автором цієї статті були проведені невеликі розкопки, які відкрили
два жилих і один виробничий комплекси. Траншея (довжиною 5 м, шири-
ною 1 м), що була закладена для вияснення стратиграфії культурного
шару, дала таку картину. Товщина культурного шару коливається від 40
до 70 CM. Верхній шар є значно гумусований чорнозем, якій зверху за-
дернований на товщину приблизно 15 см. Потім іде шар крупно-зерни-
стого чорнозему товщиною 35—55 см, нижче якого починається компакт-
ний суглинок, що не має вже культурних залишків.
Масовий керамічний матеріал з траншеї можна розділити на 4 типи.
Але його розподіл по пластах не дає виразної картини складу культур-
ного шару. Це пояснюється невеликою глибиною шару, стратиграфія яко-
го була порушена глибокою оранкою. Всього в культурному шарі траншеї
були знайдені 68 фрагментів кераміки.
І тип. Сюди відноситься більшість наших керамічних знахідок —
60 уламків. Це груба ліпна кераміка, виготовлена з погано відмученого
тіста з домішками крупного шамоту, а іноді і товченого вапняку. Вона
слабо обпалена, не наскрізь і неравномірно. Поверхня посудин рожевато-
або жовтувато-сіра, або темно-сіра, часто плямиста. В зломі черепки
мають двох- і трьохшаровий колір. Зовнішня поверхня посудин шорстка,
і іноді трохи загладжена, але завжди бугриста. Товщина стінок посудин
від 0,8 до 1,5 см.
Переважають фрагменти витягнутих горщиків, які мають форму пе-
ревернуто-зрізаного конусу. Вінця трохи відігнуті, їх краї закруглені;
донця товсті (до З см). Орнаменти на тулубі посудин відсутні. На вінцях,
по їх зовнішньому краю, часто зустрічається орнамент з косих насічок,
з{)облених паличкою, або з пальцевих ямочок (рис. 1). Тут же знайдені
Начальник експедиції — канд. істор. наук Г. Б. Федоров.
127
2 фрагменти ліпних сковорідок з товщиною стінок до 1,4 см і висотою
бортиків до 4 CM (рис. 2).
II тип. Знайдено лише один уламок стінки горщика, виготовленого
на примітивному гончарному колі або на підставці. Уламок має орнамент
у вигляді двох поясків з горизонтальних і одного пояска з хвилястих ліній,
зроблених гребінчастим штампом (рис. 3).
Рис.
Рис. 2.
Рис. 3.
III тип. До нього можна віднести З фрагменти горщиків, зроблених
на швидкому ручному гончарному колі. Тісто їх добре відмучене, має
домішки дробленого кварцу і дрібних лусочок пірита. Останні додають
посудинам золотистий блиск. Ця домішка особливо характерна для дні-
128
Рис. 4.
стровської слов'янської кераміки X — першої половини XI ст.^. Кераміка
цього типу добре обпалена, колір черепків рожевий і жовтувато-сірий
Поверхня посудин загладжена. Товщина стінок 0,9—1 см.
IV тип — це кераміка, виготовлена на гончарному колі, що швидко
оберталось. Зразків цієї кераміки було знайдено лише три. Тісто черепків
добре відмучене з домішкою товченого вапняку (рис. 4). Обпал рівномір-
ний, повний. Поверхня черепків гарно загладжена. Вінця чітко профільо-
вані, їх зовнішня сторона має косий зріз, трохи відтягнута. Товщина сті-
нок 0,9 см. Орнамент на тулубі лінійній і хвилястий, чітко нанесений гре-
бінчастим штампом. Подібні фрагменти були знайдені в нижньому гори-
зонті городища Старий Орхей^ вони за стратиграфією датуються ХПІ—
XIV ст. ст.
Вже перший розкон (площа 60 м^), який був розбитий на південно-
східному кінці селища, дав цікаві знахідки. Весь грунт цього розкону (до
материка) був наповне-
ний древесним вугіллям,
дрібними шматочками пі-
чини, значно ошлаковани-
ми шматками глини, фраг-
ментами глиняних сопел
для нагнітання повітря в
залізоплавильному горні,
шматками залізного шла-
ку різних розмірів і ваги.
Сопла дуже обпалені, об-
плавлені на кінцях; значна кількість з них заповнена застиглим
•шлаком. В розрізі сопла круглі, форма їх наближається до циліндричної,
але з одного боку (з того, де оплавлені) трохи звужуються. Діаметри со-
пел 3,5—4 см, товщина їх стінок до 1 см. Всього в розкопі 1 знайдено 475
уламків сопел. На території розкону знахідки були розміщені нерівно-
мірно. Так, наприклад, в південній його частині кількість названих зна-
хідок найбільша. Тут, на глибині 20—60 см, на площі близько 12 м^ знай-
дена велика кількість дрібних плоских камінців, що мали на собі сліди
сильної дії вогню. Разом з камінням виявлено багато пічини, древесного
вугілля, залізного шлаку, сопел. Безумовно, вказаний комплекс являє со-
бою залишки залізоплавильного горна. Але простежити яких-небудь ви-
значних його контурів нам не вдалось. Горно, як видно, було повністю
зруйновано неодноразовою оранкою і зміщенням грунту по схилу. Сказа-
ти щось певне про його конструкцію ми, таким чином, не можемо.
Значна кількість знайденого тут вапнякового каменю дозволяє при-
пустити, що горно було складене з дрібних камінців і обмазане глиною.
Сам факт наявності на селищі залізоплавильного горна є дуже
значним для визначення рівня його господарського розвитку. Бага-
точисленність сопел свідчить про довгочасність існування металургійного
виробництва на цьому місці. Однією тільки знахідкою, не зв'язаною з за-
лізоплавильним виробництвом, був фрагмент товстостінної ліпної сково-
рідки з грубого тіста з домішкою крупного шамоту. Обпал сковорідки
неповний, колір глини буро-сірий, поверхня черепка шорстка, бугриста.
Висота бортика сковорідки 1,3 см. За технікою вироблення і формою ця
сковорідка аналогічна слов'янським сковорідкам VIII—IX cт.^
2 Г, Б. Ф е д о р о в , Городище Екимауцы, КСИИМК, в. 50, 1953, стер. 123.
^ Г. Д . С м и р н о в , Археологические исследования Старого Орхея, КСИИМК,
в. 56, 1954, стор. 36.
Г, И. С м и р н о в а , Работы Западно-Украинской экспедиции в 1954 г.
КСИИМК, в. 67, 1957, стор. 105—106, мал, 45.
М А 1 1 П , в и п . Ні . 129
Розкоп II (площа 40 м^), розбитий на південному схилі мису, крім
масового матеріалу, що представлений всіма чотирма типами кераміки,
дав ряд цікавих знахідок. Тут були знайдені 2 глиняних прясличка біко-
нічної форми, точильний брусок з зеленуватого каменю, кістяна прокол-
ка — шило. В верхньому пласті на глибині 15 см була виявлена мідна
монета золотоординського хана Джанібека (XIV ст.) ^ яка мабуть випад-
ково потрапила в щар. Найбільш цікавою знахідкою звідси є кістяний
істик для очистки плугового лемеша від землі, виготовлений з рогу
оленя. Він має форму лопаточки з втулкою для держака. Ціліндрич-
на втулка на одному кінці переходить в плоску трапецієвидну робочу ча-
стину. На протилежному кінці втулки вирізуваний жолобок, який оперізує
втулку і служить для більш міцного скріплення її з держаком. Довжина
істика 9,8 см, ширина леза лопаточки 7 см, діаметр втулки 2,6 см.
На місці вище згаданих знахідок, на глибині 40 см, в темно-коричневому
материковому суглинку була виявлена темна пляма поглибленого в мате-
рик житла. Розчистка її показала, що від названого рівня житло було
поглиблено всього на 13—17 см. Таким чином, нам вдалося виявити решт-
ки наземного житла, трохи поглибленого в землю. Зрозуміло, що за дани-
ми, які ми маємо в нашому розпорядженні, ми дуже мало можемо сказати
про конструкцію житла.
В плані поглиблена в материк частина житла має майже квадратну
форму з закругленими кутами. Довжина сторін цього поглиблення 3,3—
3,4 м. По відношенню до лінії північ-південь житло повернуто під кутом
45°. Заповненням житла є чорний крупно-зернистий чорнозем, в якому зу-
стрічаються окремі шматки глиняної обмазки з домішкою полови, кістки
свійських тварин (корови, мілкої рогатої худоби) і уламки кераміки.
Останні являють собою 2 перших з описаних типів кераміки, причому ліп-
ні переважають (34 фрагменти ліпних посудин і 5 фрагментів гор-
щиків, зроблених на примітивному гончарному колі або на підставці).
Підлога житла глинобитна. Ніяких решток дерев'яних конструкцій
(наприклад, опорних стовпів по кутах житла) виявити не вдалося.
Приблизно в центрі житла на його долівці виявлені рештки печі
кам'янки, складеної з дрібного вапнякового каменю на глиняному розчи-
ні. Черінь печі глинобитний, дуже обпалений, товщиною 5 см, має форму
близьку до прямокутної (рис. 5).
III розкоп (площа 36 м^), розбитий в 11 лг до заходу від розкопа
II. Кераміка, що була знайдена на його площі, представлена також всіма
чотирма типами, причому переважну її частину складає ліпна, як і в роз-
колі II і в траншеї. Серед масового матеріалу е багато уламків кісток
свійських тварин (корови, коня, мілкої рогатої худоби).
Зразу ж після зняття дернового шару, на глибині 10 см в розкопі
виявились дрібні шматочки обпаленої глини. В міру поглиблення їх ста-
вало все більше. На глибині 40 см зустрічались також шматки глиняної
обпаленої обмазки з домішкою полови і шматочки древесного вугілля
Такі скупчення не мали визначених контурів й займали площу до 24 м-.
Товщина прошарку з цими рештками досягала 50 см. Прошарок являв
собою розвал наземної частини житла, його поглиблена частина була ви-
явлена на глибині 60 см у вигляді чіткої темної плями досить правильної
квадратної форми. В шарі розвалу були знайдені залізний кований ключ
і глиняний ліпний тигель в формі горщечка з округлобоким тулубом і
трохи відігнутими вінцями. Висота тигля 3,3 см, діаметр донця 2 см, діа-
метр устя 3,5 см, товщина стінок 0,6 см.
' Визначено к. співробітником .Молд. філії АН СРСР Л. Л. П о л є в и м , якому
виношу подяку.
130
Ключ має вигляд прямокутного в перерізі стрижня; його робочий кі-
нець відламано. На протилежному кінці ключа є невеликий закруглений
виступ і петля з кільцем для підвішування. Ключ знайдено в південно-
західній частині житла-
Житло № 2 мало квадратну в плані форму, розміром 3,80 м X
3,80 м. Як і житло № 1 (у відношенні до лінії північ-південь) повернуто під
кутом 45° (рис. 7). Вхід в житло-напівземлянку виявити не вдалося.
Бидно, вхід знаходився вище заглибленої в землю частини житла. При-
"tea
E S i
аз і
Рис. 5.
ймаючи до уваги, що житло розташоване на невеликому схилі, який по-
нижується з півночі на південь, можна припустити, що вхід був в південній
частині житла.
При розборі заповнення напівземлянки виявилось, що зверху йде про-
шарок товщиною біля 20 CM (80 см від сучасної денної поверхні), який
складається з чорного грунту з вкрапленням древесного вугілля і шматків
обпаленої глини.
В верхньому прошарку заповнення напівземляїнки знайдена кераміка
9* 131
описаних вище трьох перших типів, всього 113 фрагментів, з них 95 фраг-
ментів — грубої ліпної роботи, серед останніх — 4 фрагменти сковорідок,
7 фрагментів горщиків, зроблених па примітивному гончарному колі, і
1 фрагмент горщика типу міської древ'ньоруської кераміки, зробленої на
рз'чному колі.
Нижче, в південній частині житла до рівня його полу йде розвал
кам'яної печі, а в останній частині житла, також до самого полу — про-
шарок глини (товщина 60—70 см), в якому часто зустрічається древесне
вугілля, обвуглені дошки, окремі вапнякові камені. Глина ця дуже обпа-
лена і має краснувато-жовтий колір. І тільки вздовж північно-західної
стінки житла є прошарок необпаленої світлого кольору глини шириною до
85 см. На глибині 20—ЗО см від верхнього рівня поглибленої в землю
частини житла, вздовж трьох його стін (крім північно-західної) знаходя-
ться рештки обвуглених дошок і вугілля, причому деякі дошки зберегли
свою ширину, положення і структуру дерева. Ширина окремих дошок до-
сягає 40 см. Деякі дошки збереглися на стінах житла, як їх обшивка.
Наявність великої кількості обвуглених дошок, вугілля, розвалу об-
паленої глини — решток надземних стін — дозволяє припустити, що
житло бз'ло зруйноване пожежею. Оскільки обвуглені дошки і прошарок
чорнозему з вугіллям знайдені зверху глиняного розвалу стін, можна га-
дати, що це рештки покрівлі. Певно, дах був зроблений з дошок і вкритий
зверху шаром землі. Подібна конструкція даху, як відомо, звичайна для
східнослов'янських жител кінця першого і початку П тисячоріч н. е. Вона
простежена, наприклад, на Новотроїцькому городищі
Зе.мля для покриття даху бралася тут же, біля житла, і фрагменти
кераміки, що були знайдені в ній, дуже важливі для визначення часу по-
будови та зруйнування житла. Найпізніший зі знайдених в цьому про-
шарку фрагментів належить до типу древньоруської кераміки, яка добре
відома по матеріалах Єкімауцького'' та інших древньоруських городищ
Подністров'я, де її розквіт датується X ст. Отже житло загинуло не раніше
X ст. Оскільки переважна більшість кераміки, знайденої в верхньому про-
шарку заповнення житла, зроблена від руки або на примітивному гон-
чарному колі і належить до більш раннього часу (VHI—IX ст. ст.) , можна
припустити, що загибель житла сталася на початку X ст., коли древньору-
ська кераміка єкімауцького типу тільки почала розповсюджуватися на
даній території.
Під згаданим темним прошарком знаходився товстий шар обпаленої
глини — рештки стін. Біля південно-західної сті'ни житла шар обпаленої
глини продовжувався до самої підлоги на глибину 80 см. Біля північно-
східної стіни цей шар був товщиною всього 20 см, а під ним до підлогп
йшов шар необпаленої світлого кольору глини. Видно, поглиблені в землю
сті'ни житла були обшиті горизонтально покладеними дошками і обмазані
потім товстим шаром глини.
Цікавим є той момент, що нам не вдалося знайти слідів опорних стоя-
ків ні по кутках житла, ні по середині його стін, ні по середині самого
житла.
Підлога житла глинобитна, горизонтальна, старанно утрамбована.
Товщина обмазки підлогп до 5 см. Місцями сильно обпалена. В південно-
му кутку житла виявлена пічка-кам'янка, верхня частина якої розвали-
лася. Піч була складена з плоских рваних вапнякових каменів середнього
" И. И. Л я п у ш к и н , Городище Новотроицкое, МИЛ, .Ns 74, 1958, стор. 194.
' Г . Б Ф е д о р о в , Городище Екимауцы, КСИИМК, в. 50, 1953, стор. 123. й о г о
ж. Итоги трехлетних работ в Молдавии в области славяно-русской археологи!!,
КСИИМК, в. 56, 1954, стор. 9.
13'J
С-Я
<г гггГ--г-Г £3
В
Рис. 6.
Рис. 7.
133
розміру. Склепіння, печі обвалилося. В плані піч має прямокутну форму^.
її розмір 160 CM X 140 см. Двома боками піч прилягає до стін житла,,
причому між нею і стінами проходять рештки дощаної обшивки.
Біля північно-східної стіни печі виявлені рештки двох вертикально-
вкопаних стояків, які віддалені від обшивки стін житла і не мають до неї
відношення (рис. 7). Діаметр стовпа приблизно 15—20 см. Тут же знай-
дені рештки дошок. Видно, в цьому місці знаходилася невелика дощата^
стіна, яка відгороджувала піч від іншої частини житла.
Висота стін печі, що збереглися 55—60 см, (від рівня підлоги). Топ-
ковий отвір знаходився в її північно-західній стіні. Під печі товщиною д а
:
Рис. 8.
10 см зроблено з дрібних вапнякових камінців, обмазаних глиною. На-
рівні поду знаходився попіл, древесне вугілля, багато дрібних уламків
кісток, свійських тварин, часто перепалених. Довжина топки 90 см, її ши-
рина 65—70 см (рис. 6).
При розборі розвалу печі в її топковій частині були знайдені рештки
чотирьох посудин: трьох грубих горщиків, які зроблені на примітивному
гончарному колі і одної ліпної сковорідки. Тісто горщиків грубе з доміш-
кою крупного шамоту, обпал нерівномірний. Товщина стінок до 1 см. Він-
ця горщиків трохи відігнуті, мають косий зріз. На вінці одного з горщи-
ків зроблені пальцем ямки, які розташовані пояском. Два інші горщики
прикрашені багаторядковим лінійно-хвилястим орнаментом, зробленим-
гребінчастим штампом (рис. 8).
Уламок сковорідки теж має по краю вінець пальцеві вдавлини.
Оскільки кераміка ця знайдена в топці печі, а не в обмазці поду, то вона
безпосередньо належить до часу гибелі житла. Даний тип горщиків і
сковорідки датується по аналогії з керамікою нижнього горизонту куль-
турного шару Алчедарського городища", інших пам'ятників Подністро-
® Г. Б. Ф е д о р о в , Итоги трехлетних работ в Молдавии в области славяно-
русской археологии. КСИИМК, в. 56, 1954, стор. 9.
134
б'я® з роменсько-борщевською керамікою, зокрема з керамікою Новотроі-
цького городища початком X ст.
При загальній надзвичайно близькій схожості з керамікою Новотрої-
цького городища — кераміка із житла № 2 селища Бранешти І (як і ке-
раміка із житла № 1) більш досконала. Значна її частина зроб-
лена на примітивному гончарному колі і має лінійно-хвилястий орнамент,
тоді як новотроїцька кераміка виключно ліпна і на ній 'нема такого орна-
менту. Таким чином, поряд з загальною безперечною схожістю з новотрої-
цькою (форми посудин, склад тіста, обпал, орнаментація вінець пальце-
вими ямками і т. ін.) кераміка із Бранешт відноситься до більш пізнього
Рис. 9.
часу. Відповідно кінець існування житла (а можливо і всього селища)
відноситься не до рубежу IX—X ст. ст. (як на Новотроїцькому городищі),
а до початку X ст.
На підлозі житла, переважно біля печі, знайдено декілька горщиків.
1- Широкогорлий приземкуватий горщик, в формі перевернуто-зрізано-
го конусу, зроблений від руки на підставці або на примітивному гончарно-
му колі. Днище його майже ввігнуте, вінця мають косий зріз і поясок орна-
менту з ямок, зроблених пальцем. Висота горщика 12 см, діаметр у вінець
17,5 CM, у днища — 8 см. На його тулубі (в 2 см від днища) гострою па-
личкою зроблено орнамент у вигляді подвійної горизонтальної лінії, а
вище нього на 6 см — другий такий самий поясок. Між ними проходить
хвилястоподібний орнамент, зроблений трьохзубчатим штампом дуже не-
дбало. Товщина стінок горщика 1,4—^1,6 см, товщина днища від 2,3 см по
краях і до 1,2 слг в центрі (рис. 9).
2. Великий ліпний горщик з трохи відігнутими вінцями, які прикра-
шені пальцевими ямками. Висота його біля 35 см.
3. Невеликий ліпний горщик банковидної форми з прямим слабо ви-
® Е. в . М а X н о, Раскопки на славянских поселеннях у сел Пояны и Сокол в
1953 г. Изв. Молд. филиала АН СССР, 1956, № 4, стор. 158—160.
•"И. И. Л я п у ш н и н , Городище Новотроицкое, МИА, № 74, 1958, горщики із
житла № ЗО, стор. 105, мал. 69, 2—3, сковорідка — стор. 93, мал. 60, 2.
135
діленим горлом, без орнаменту, з плоским днищем. Висота горщика
10,2 CM, діаметр днища 6,5 см, а по вінцях 8,5 см, товщина днища 1,3 см,
а стінок 1 см (рис. 10).
4. Високий горщик, зроблений на примітивному гончарному колі, з
дуже відігнутими вінцями. Край вінець зрізаний. Горщик має форму пе-
ревернуто-зрізаного конусу. Плічка слабо виражені, днище трохи ввігнуте,
орнамент відсутній. Висота його 17,5 см, діаметр дна 8,7 см, а по вінцях
18,5 см, товщина дна 1,4 см, а стінок 0,9 см.
5. Високий круглобокий горщик, зроблений на ручному колі.
Горщик стрункий з похилими плічками, трохи ввігнутим днищем і
чітко зрізаними вінцями. Він
має 12 поясків орнаменту, 8 з
них (горизонтальні лінії, зроб-
лені п'ятизубчастим штампом)
покривають весь корпус посу-
дини, причому нижній поясок
починається від самого днища.
По плічках йдуть два орнамен-
тальних пояски: нижній, зроб-
лений шестизубчастим штам-
пом у вигляді горизонтальних
ліній з наколами через санти-
метр, а верхній з вертикальних
наколів пісстиз\'бчастим штам-
пом. Під вінцями нанесений
горизонтальний поясок з п'яти
рядків, зроблений п'ятизубча-
стим штампом. Ще один поя-
сок орнаменту (дванадцятий)
нанесений на внутрішній по-
верхні горла складається з
них теж п'ятизубчастим штам-
пом. Висота горщика біля
23 см, діаметр дна 8,5 см, а по вінцях 12 см. Діаметр найбільш ши-
рокої частини тулуба 17,8 см, товщина днища 1,4 см, а стінок 0,9 см
(рис. 11). Горщики такого типу знайдені в великій кількості в
нижніх шарах Єкімауцького та Алчедарського городищ і датуються пер-
шою половиною X ст.
Таким чином, керамічний матеріал, знайдений в житлі № 2, являє
собою досить визначний комплекс. Це ліпні, а частіш виготовлені па при-
мітивному гончарному колі горщики. Тісто їх грубе, з домішкою шамоту,
обпал нерівномірний, неповний, поверхня шорстка, або трохи загладжена,
але бугриста. Стінки і днища товсті. Найбільш примітивна архаїчна фор-
ма горщиків — банковидні, або у вигляді перевернуто-зрізаного конусу,
пізніші — витягнуті, стрункі, круглобокі. Більшість горщиків прикрашені
лінійно-хвилястим орнаментом. Крім горщиків, знайдені фрагменти неве-
ликих ліпних сковорідок. Керамічний комплекс дає підставу вважати, що
пожежа, яка зруйнувала житло, трапилась на початку X ст., навряд щоб
пізніше першої його чверті.
Крім кераміки, в житлі № 2 знайдені: плоский, неправильної форми,
точильний камінь (жовтуватий пісковик) з глибокою канавкою, що слу-
жила для гостріння голок та шил, п'ять кістяних проколок з трубчастих
кісток, уламок глиняного прясличка, яке мало форму кулі зі зрізаними
плоскими боками. Особливо цікавою знахідкою був зламаний соскріб
13в
Рис. 10.
(істик) для плугового лемеша, виготовлений з рогу оленя. За формою і
розміром він подібний істику, знайденому в житлі № 1.
Таким чином, житло № 2 являло собою напівземлянку квадратної в
плані форми, площа якої рівнялася близько 14,4 м''. Напівземлянка
була поглиблена в середньому в материк приблизно на 1 лг (в північній
частині на 1,20 м, а в південній — на 0,90 м що пояснюється наявністю
схилу).
Стіни напівземлянки були обшиті товстими дубовими дошками, роз-
ташованими горизонтально й певно, скріпленими між собою «в лапу»,
оскільки слідів опорних
стовпів, на яких трима-
лась би така обшивка, не
знайдено. Це був свого
роду зруб, але не з круг-
лих колод, а з товстих,
очевидно тесаних дошок.
Наявність зрубів в сло-
в'янських напівземляноч-
них житлах підтверджує-
ться, наприклад, матеріа-
лами поселення Вел. Бор-
шевського
Глибина викопуваної
в землі частини житла (в
середньому 1 м) недостат-
ня для житла. Як досяга-
лась потрібна висота жит-
ла — за рахунок продов-
ження зрубу понад ямою
чи за рахунок споруджен-
ня високої покрівлі —
сказати важко. Скоріш
за все, мали місце обидва
моменти. Зруб не міг бути
дуже високим через те, що
покрівля повинна була
спиратися на краї ями, що захищало б напівземлянку від затікання води
в житло (тим більш, що житло було розташоване на схилі). Покрівля, як
вже було відзначено, була споруджена з дерев'яної основи і покрита ша-
ром (15—20 см) землі. Скоріш за все, для напівземлянки можна припу-
стити трьохсхильний дах, який спирався на краї ями. Але, очевидно, для
такого да.ху була потрібна ще й опорна балка — коньок, яка була б ук-
ріплена, принаймні, на двох вертикальних стовпах, розташованих посере-
дині двох протилежних стін.
Можливо, що нам просто не вдалося знайти сліди цих стовпців,
оскільки дерево, якщо воно не обвуглилося, в наших умовах зберігається
дуже погано.
Напрям схилу покрівлі можна простежити по рештках обвуглених
дошОк. Майже всі дошки в середині житла лежали в напрямку з північ-
ного заходу на південний схід (рис. 7). Через те можна припустити, що
коньок покрівлі проходив в напрямку з північного сходу на південний за-
хід і що південно-західна стіна житла була оформлена у вигляді фронтону,
в якому знаходився вхід в житло.Така конструкція житла дуже 'нагадує
П. П. Е ф и м е н к о п п. . Н. Т р е т ь я к о в , Древнерусские поселения на
Дону. МИ.Л, ЛЬ 8, 1948, стор. 20—31.
137
Рис. 11
конструкцію напівземляного Новотроїцького городища, де одначе явних
слідів зрубів не виявлено. Ця схожість виявляється в розмірах, формі
житла, навіть в його орієнтації, і в спорудженні печі в південному кутку
і т. д.
Істотною відмінністю є те, що піч в нашому житлі складена з каменю,
тоді як в новотроїцьких житлах печі вирізані з материкової глини.
Для датування селища велике значення має статистика керамічного
матеріалу та його класифікація. Всього в трьох розкопах і траншеї в куль-
турному шарі були знайдені 429 фрагментів кераміки, крім того, в житлі
№ 1 знайдені 39 фрагментів, а в житлі № 2 — 113 і 9 цілих посудин (8
горщиків і 1 сковорідка).
Всю знайдену кераміку можна розділити на 4 типи в загальних рисах,
описаних вище.
Із згаданих 429 фрагментів 369 належать до І типу (тобто ліпна ке-
раміка), що складає майже 86% всіх керамічних знахідок. Кераміка цього
типу знайдена в усіх пластах культурного шару, причому в нижніх —•
вона домінує. Знайдена така кераміка і в обох житлах. По багаточислен-
них східнослов'янських і західно-слов'янських аналогіях ця ліпна керамі-
ка датується кінцем VI—VII ст. ст.Ч Д о цього часу слід віднести пануван-
ня такої кераміки. Але вона продовжує існувати і пізніше, аж до кінця
IX ст. поступово уступаючи місце кераміці, зробленій на колі.
Кераміка II типу, яка зроблена на примітивному гончарному колі,
тістом і рбпалом не відрізняється від кераміки І типу, але її форми більш
досконалі, симетричні. Поряд з горщиками, які мають форму переверну-
то-зрізаного конусу, серед кераміки II типу є і стрункі витягнуті горщики
з похилими плічками і круглобоким тулубом. Зникає орнаментація ві-
нець насічками і пальцевими ямками, з'являється лінійний і хвилястий
орнамент, широкі і нерівні пояски, якими в різноманітних комбінаціях по-
кривають весь тулуб посудини або його більшу частину. Всього в шарі
знайдено 39 фрагментів такої кераміки, або біля 9%. Вона зустрічалась
в усіх пластах, але частіше — в двох верхніх. Необхідно відзначити, що,
крім шару, ця кераміка знайдена і в обох житлах, причому в житлі № 2 з
9 цілих посудин 5 належать до II типу, а 4 — до І. Це говорить про те,
що кераміка І типу, принаймні, в пізній період свого існування співісну-
вала з керамікою II типу. Типологічно кераміка II типу знаходиться по-
між керамікою І типу і міською слов'янською керамікою, виготовленою
на доброму ручному колі. Це дозволяє датувати кераміку II типу VIII—
IX ст. ст. Таке датування підтверджується схожістю цієї кераміки з кера-
мікою типу Луки Р а й к о в е ц ь к о ї і інших аналогічних їй пам'ятників.
Кераміка III типу, тобто слов'янська міська, виготовлена на ручному
колі, складає майже З % загальної кількості керамічних знахідок. Вона
цілком знаходилась в верхніх пластах культурного шару. Судячи по фраг-
ментах, пануючою формою був стрункий витягнутий горщик з ПОХИЛИМИ:
плічками і круглобоким тулубом. Вінця досить сильно відігнуті і мають
косий зріз. Посудини симетричні. Часто пояски лінійно хвилястого орна-
менту покривають більшу частину посудини. Кераміка цього типу на
Єкімауцькому городищі добре датується фрагментами кінця IX — першої
половини X ст- сг. З'являється вона на початку IX ст. і типологічно зв'я-
зана з керамікою II типу.
С. С. Г а м ч е н к о , Раскопки в бассейне p. Случи. Тр. XI AC, т. I, М.. 190V,
стор. 366—396; Ю. В. К у х а р е н к о , Славянские древности V—IX веков на террито-
рии Припятского Полесья КСИИМК, в. 57, 1955, стор. 36; Sanfierul arheologic Hlin^
cea-Iasi, SCIV, 1955. № 3-4, p. 691, f ig. 3.
" B. K. Г о н ч а р о в , Райковецкое городище, Киев. 1950, стор. 13.
13Я
Кераміка IV типу аналогічна молдавській міській XIII—XIV ст. ст.
Вона не переважає 1,5%- Ні типологічно, ні хронологічно вона не зв'язує-
ться з масовим керамічним матеріалом нашого селища. Можливо, що 8
фрагментів цієї кераміки разом з монетою хана Джанібека (1340—
1357 pp.) не мають безпосереднього відношення до культурного шару
селища Бранешти І, а потрапили сюди випадково і свідчать лише про
близькість якого-небудь молдавського середньовічного поселення.
На підставі керамічного комплексу час існування селища Бранешти І
взагалі можна віднести до VII—X вв. Час заснування селища в V I I —
VIII ст. ст. підтверджуєтся наявністю примітивної ліпної кераміки, а кі-
нець його існування належить до початку X ст., коли тільки почала з'явля-
тися слов'янська міська кераміка типу Єкімауцького городища, яка в
X ст. широко була розповсюджена в Подністров'ї.
Питання про слов'янські поселення догородищенського періоду в
Подністров'ї ще дуже слабо розроблені. Бранештське селище є одним з
перших таких пам'ятників, підданих дослідженню. Невеликі роботи, що
були тут проведені, дозволяють нам лише в дуже загальних рисах харак-
теризувати культуру цього землеробського поселення і намітити приблизні
хронологічні рамки його іскуваиня.
|