Пізньопалеолітичні пам'ятки долини річки Барабой
Планомірна археологічна розвідка долини річки Барабой (Одеська обл.) розпочалася автором цієї статті у 1957 р. і з перервами продовжувалася протягом 1958—59 pp. Обслідувані середня та нижня частини висохлої річки Барабой в межах від села Мар'янівка (Овідіопольського р-ну) до гирла включно, де р...
Saved in:
| Published in: | Материалы по археологии Северного Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 1960 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Одеський археологічний музей НАН України
1960
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170876 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Пізньопалеолітичні пам'ятки долини річки Барабой / В.І. Красковський // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 175-183. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859998314238312448 |
|---|---|
| author | Красковський, В.І. |
| author_facet | Красковський, В.І. |
| citation_txt | Пізньопалеолітичні пам'ятки долини річки Барабой / В.І. Красковський // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 175-183. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| description | Планомірна археологічна розвідка долини річки Барабой (Одеська обл.) розпочалася автором цієї статті у 1957 р. і з перервами продовжувалася протягом 1958—59 pp. Обслідувані середня та нижня частини висохлої річки Барабой в межах від села Мар'янівка (Овідіопольського р-ну) до гирла включно, де розташований Санжійський кар'єр (берег Чорного моря, того ж р-ну), що складає довжину 25 км.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:35:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
О Д Е С Ь К И Й Д Е Р Ж А В Н И Й А Р Х Е О Л О Г І Ч Н И Й МУЗЕЙ
МАТЕРІАЛИ З АРХЕОЛОГІЇ ПІВНІЧНОГО П Р И Ч О Р Н О М О Р ' Я
ВИП. III 1959
В. І. Красковський
ПІЗНЬОПАЛЕОЛІТИЧНІ ПАМ'ЯТКИ
ДОЛИНИ РІЧКИ БАРАБОЙ
Планомірна археологічна розвідка долини річки Барабой (Одеська
обл.) розпочалася автором цієї статті у 1957 р. і з перервами продовжу-
валася протягом 1958—59 pp.
Обслідувані середня та нижня частини висохлої річки Барабой в ме-
жах від села Мар'янівка (Овідіопольського р-ну) до гирла включно, де
розташований Санжійський кар'єр (берег Чорного моря, того ж р-ну), що
складає довжину 25 км.
Долина річки Барабой цілком відокремлена від моря, ширина її (на
дослідженій частині) змінюється в межах від 50 до 1000 м. Д у ж е пологі
схили долини оточені делювіальними шлейфами лесових суглинків.
Необхідно зауважити, що в формуванні геоморфологічних елементів
цієї ділянки велике значення мали епейрогенічні рухи, переважно про-
цеси опускання всього району Причорноморської понтичної берегової ни-
зини' .
Будову корінних бортів долини можна простежити в природних ви-
явленнях: місцях розмиву берега або урвищах ярів, що прорізають схили.
Шар понтичного вапняку, піднятий на височину 3,5 м над заплавою
в с.Мар'янівка, спадає до рівня заплави в с. Дальник, а далі, на відстані
б км від моря зникає з поверхні. Він лежить в основі червоно-бурих (село
Добро-Олександрівка) або зеленувато-сірих (с. Дальник) глин, які в
свою чергу підстилають галечники та піски (с. Дальник) , а потім все це
•прикрито плащем лесу або лесових суглинків та грунту.
Сліди перебування пізньопалеолітичних мешканців долини р. Бара-
бой можна простежити протягом всієї обслідуваної частини її у вигляді
підйомного матеріалу — латинізованих розколених кременів, поміж них
багато які мають повторну обробку або сліди праці. Залягає матеріал на
денній поверхні схилів та осипу окремими знахідками, а в трьох випадках
скупченнями.
Ми маємо підставу виділити ці скупчення матеріалу, визначивши їх як
місцезнаходження, тимчасові стоянки.
Перше місцезнаходження Барабой І було виявлено у 1957 p., а Ба-
рабой П та Барабой ПІ у 1958 р.
Барабой І. На лівому березі долини р. Барабой, на мисі, що утво-
рився на місці впадіння балки-притоки, у 1500 м на південь від с. Доб-
ро-Олександрівка (Овідіопольського р-ну) розташоване місцезнаходжен-
ня Барабой І.
' П. К. З а м о р і й, Епейрогенічні рухи земної кори за четвертинного періоду
жа території Молдавської Р С Р та Ізмаїльської області УРСР, «Геологічний журнаял,
І . IX, в. 1-2, 1948, ст. 244.
175
/
/
l '
п иЛГ'ЛЖІЬи gOJlUH, и
p. :Sajca.Soif
і'и:
О A/a-c'e^ej^t" nyf^trru
О mr'cjjejiva.xoff-
• С'^гогу neaeSy-
Русло річки, вигинаючись, наближається до мису, а заплава, починаю-
чи від місця впадіння балки-притоки і далі вниз по долині, значно роз-
ширюється.
На відміну від правого берега, мис складено з лесового суглинку
без виходів корінних порід.
За винятком 3-х кременів, добутих з шурфу, весь останній матеріал—
підйомний, має епіпалеолітичний вигляд, розсіяний на площі 100X75 м
поверхні мису, причому більша частина його виявлена на західному схилі
(з боку русла) , який був зми-
тий атмосферними опадами.
Шурфовка [шурф 1,0 X
0,5 М-, стратиграфія стінки
шурфа: гумус О—0,23, пере-
хідний горизонт 0,23—0,46 та
лесовий суглинок 0,46 —
(0,57)] стверджує залягання
кременів в перехідних ша-
рах на глибині 0,28—0,39 ж,
що виключає належність
до решток значно пізніших
культур — фрагментів ліпної
та кружальної кераміки, які
розсіяні на поверхні обсліду-
ваної ділянки та на могилі,
що тут п ідвищується {JX-50M,
+ 5,5 м).
Всього на місцезнахо-
дженні здобуто 106 кременів.
Сировиною для їх виготов-
лення була кременева галь-
ка, темно- та світло-сірого
кольору, що підтверджується
рештками окатаної корки (20
випадків); 7 екземплярів су-
цільно патинізовані (молоч-
ного кольору), рештки ма-
ють початкову та середню
ступінь патинізації (блакит-
ного кольору).
Маловиразний кремін-
ний інвентар, поданий,голов-
ним чином, відщепами та
пластинами, невеликих роз-
мірів, а також відходами ви-
робництва.
о :
• в
у
(
V \
/
h
Пізньопалеолітичні пам'ятки долини р. Барабой.
Нечисленні відщепи, різні за формою та розміром, частково використо-
вувалися, як т. 3. випадкові знаряддя. В колекції 26 пластинок цілих та
у вигляді фрагментів, тільки 4 з них мають порівняно вірний обрис.
Спинки пластинок зберігають 2—З грані, відбійна площина (за ви-
нятком одного випадку) — невелика.
Три фрагменти, мабуть, уламки знарядь, мають край, підправлений
плоскою ретушшю, а чотири екземпляри, дві пластинки та два фрагменти
мають сліди праці.
Нуклеуси не знайдені, але овальний скол, який утворився в результа-
ті відживлення відбійної площини нуклеуса, та сколи, у яких спинка ціл-
176
Табл. III.
1 2 . МАПП. вип. III.
177
ком вкрита коркою, дають можливість припустити, що первинне розщеп-
лення кременю провадилося тут.
Д о знарядь можливо віднести:
1. Маленьку ножовидну пластинку 16X9 см, ретушовану по пери-
метру;
2. Овальний скребок, на невеликому відщепі, 18X11 мм, оброблений
дрібною плоскою ретушшю;
3. Серединний різець, виготовлений на відщепі (довжиною 3 8 мм),
який використовувався також як скрепкоподібне знаряддя, про ш,о свід-
чить ретуш та сліди праці на ньому;
4. Зламану трапецію.
Цілком зрозуміло, що приведених даних невистачає, щоб визначити та
датувати це місцезнаходження, однак присутність в знахідках трапеції та
дрібного овального скребка дозволяє орієнтовно віднести його до пізнього
епіпалеоліту.
Надалі можливо і необхідно провести досліджування цієї пам'ятки.
Барабой II. Н а південь від станції Барабой, на ділянці знака 40—41
кілометр залізниці Одеса—Овідіополь, був знятий шар грунту та частко-
во лесовий суглинок, що його підстилає, на правому березі річки Бара -
бой, завдяки чому виявився кремінний матеріал, що там залягає.
, Наступною розвідкою було встановлено, що залізничний насип прохо-
дить через територію місцезнаходження Барабой II, чим поділив його
на дві частини — східну та західну, поховавши при цьому під собою і в
собі частку берега та матеріалу.
Пологий берег місцезнаходження в широтному напрямі перетинає
улоговина, по якій атмосферні води з вододілу стікають в долину. Долина
поширюється в цьому місці до 500 м. Русло річки віддаляється від берега
на 310 Лі. В меридіанному напрямі рельєф берега, де розташоване місцезна-
ходження, змінюється. Горизонтальний рельєф піднесений на 1 м над
заплавою на північ від улоговини, поступово підвищується до 7 ж над за-
плавою на південь від улоговини.
Будову борту долини гарно спостерігати в штучному розрізі, розта-
шованому на 0,5 KM нижче по долині, в селі Дальник.
Тут під ґрунтовим прикриттям та лесовим суглинком спостерігаються:
1. Шар супіску, потужністю 1,0—1,2 м\
2. Шар світло-жовтого піску, насиченого галькою, кремінним жовном
та уламками кісток (дуже рідко) 0,15 ж;
3. Шар сірого щільного мергелю, потужністю 0,05—0,15 м;
4. Ш а р зеленувато-сірої глини, потужністю 1,0—1,5 м;
5. Пласт пухкого понтичного вапняку, покрівля якого знаходиться
на рівні заплави.
Галечник, аналогічний шару № 2 з приведеного вище опису розрізу,
оголився при вийманні грунту й на західній частині місцезнаходження,
безпосередньо під лесовидним суглинком, протягом зо м вздовж насипу.
Площа розповсюдження підйомного матеріалу 800X35 м на захід-
ній частині та 320X170 ж на східній. Усі 82 кременя знайдені у
грунті, який переміщено будівельними роботами, та на ріллі. Знахідки
уявляють собою розколені патинізовані кремені, частина яких має повтор-
ну обробку або сліди праці. Колір патини білий або сіро-блакитний, сту-
пінь патинізованості різна. Кремінні жовна (їх в колекції три) та кремін-
на галька ^ були сировиною для виготовлення знарядь праці. Не виклю-
чена можливість здобутку її у вищезгаданому місцевому галечникові.
2 Рештки жовнєзої корки та окатаної галечникової повер.хні спостерігаються
в 37 вирадках.
178
Нуклеуси місцезнаходження Барабой II гарні середнього розміру пла-
стини, одержати які було можливо при наявності необхідного ядрища
відповідного розміру і якості.
Знайдено два екземпляри нуклевидних шматків кременю — більший
4 5 X 3 5 X 2 0 MM, наближався за формою до площувато-призматичної,
повторно використаний як нуклевидне знаряддя з функціями скребка, а
менший 2 5 X 2 0X2-0 мм взагалі не характерний для цього комплексу.
Більш виразним е відщеп від нуклеусу, на якому збереглася частина від-
бійної площини та негативи сколів.
22 отщепи, що знайдені на місцезнаходженні, не мають вірності у фор-
мі та сталості щодо розмірів; 9 з них мають повторну обробку або сліди
праці.
Д о серії з 9 пластинок та їх фрагментів включені гарні зразки: пла-
стинка-ніж вірного обрису, дві заготівки (48X22 і 4 0 X 1 9 мм), фрагмент
нижньої частини великої пластини (завширшки 32 мм), уламок наконеч-
ника на пластині, скребок на пластині та три дрібних пластини, що мають
сліди спрацьованості.
Знаряддя Барабой II репрезентовані:
1. Відбійником ( 4 9 X 3 5 X 3 8 мм) на нуклевидному кремені, у якого
бічні широкі грані мають сліди спрацьованості — осередки зіркуватої по-
верхні. Знаряддя було у вогні.
2. Пластинкою-ножем (69X25 мм), яка звертає на себе увагу вірні-
стю обрисів та старанністю оброблення. Листовидної форми пластинка
зігнута, асиметрична, звужена в основі та у верхній частині, розширена
посередині, підправлена вздовж двох країв притупляючою ретушшю
3. Уламком (26X19 мм) наконечника на пластинці з ретельною ре-
тушшю країв, що далеко заходить на спинку;
4. Скребком (38X22 мм) на пластині з двосхилою високою спинкою,
робочий кінець якого зроблений, як визначає П. П. Єфіменко, з функція-
ми «скорее строгающими, чем скоблящими»
5. Кінцевим скребком на отщепі ( 2 8 X 1 8 мм), що має трохи овальний
робочий кінець, зроблений із кременевої гальки з коркою червоно-бурого
кольору (третичні галечники), вкритий з черевця та частково із спинки
рожевою патиною;
6. Різцем-стругом на нуклевидному кремені ( 4 5 X 3 2 X 2 7 мм) з гарно
обробленим робочим кінцем;
7. Серединним різцем на відщепі ( 3 8 X 2 0 X 1 5 мм).
Рештка знахідок — різні дрібні відщепи та скалки кременю, т. з.
покидьки виробництва.
Характерно, що матеріал Барабой II розміром значно більший за
матеріал інвентаря В. Акаржі . Ц е пластини з ретушшю по краю, нукле.
видний різець, скребок на пластині з високою спинкою, нуклевидне зна-
ряддя, що повторно використовувалося як скребок.
Звертає на себе увагу нечисленність знахідок на порівняно великій
площі їх розповсюдження, до того ж знахідки знарядь буквально пооди-
нокі.
Матеріал місцезнаходження своїми рисами, технікою оброблення та
призначенням має підстави бути віднесеним до пізньопалеолітичного комп-
лексу, однак до часу значно старішого, ніж стоянка В. Акаржа.
^ 1500 м на північ від місцезнаходження на правому березі р. Барабой, знай-
дена ще одна ножовидна пластина з повторною обробкою, така як в основній колек-
ції, але трохи менших розмірів.
* П. П. Е ф и м е н к о, Костенки І, 1958, стр. 277; А. П. Ч е р н ы ш, Исследование
палеолита на Днестре, КСИИМК, вып. 56, 1954, стр. 124.
12* 179
Пам'ятник в значній мірі зруйновано, але він має певний інтерес дла
вивчення.
Барабой III. Н а лівому, невисокому березі (височина його над запла-
вою 2—З м ) , у самому гирлі річки Барабой, де русло підходить безпо-
середньо до берега, а долина її поширюється до 1000 м, були знайдені роз-
щеплеіні латинізовані кремені.
Колекція цих кременів зібрана на площі 230X100 м, в нижній частині
дуже положистого схилу; на поверхні його, на ріллі, на викидах окопів
часу Великої Вітчизняної війни, на викидах землерийних тварин, а т а к о ж
у відслоненнях берега та на пляжі русла.
Контрольна зачистка берега підтвердила залягання матеріалу у ле-
совидному суглинку ® делювіальних відкладень на глибині 0,76 м.
Кількість здобутого матеріалу на Барабої III — 162 екземпляри, най-
більша серед розвіданих пам'ятників долини річки Барабой, але все ж
таки дуже нечисленна для площі, що має 33000 м^. Половина кременів ма-
ють рештки жовневої корки та галечникової згладженої поверхні, що по-
казує на джерело сировини для їх виробництва.
Інтенсивність та колір патини на кременях аналогічні патинізації ма-
теріалу попередніх місцезнаходжень.
Особливість, що відрізняє кремінний інвентар місцезнаходження Б а -
рабой III, це переважаюча більшість відщепів в порівнянні з пластинка-
ми; останніх знайдено усього п'ять дуже невиразних, чотири з них —
фрагменти.
• Якщо звернутися до шести знайдених на місцезнаходженні нукле-
усів, розміри яких коливаються в межах від 46X40X36 мм до 37Х20Х
Х 1 8 мм, то вищезгадане спостереження стверджується негативами від-
колів — широкими, випадкових обрисів, що цілком відповідає характеру
відщепів. Усі нуклеуси мають примітивну призматичну форму, з однією
або двома (одноразовий випадок) відбійними площинами.
Один екземпляр має негативи сколів та збитість на ребрі, що свід-
чить про повторне використовування його як знаряддя з функціями різця,
неодноразово відновлюваного.
Необхідно згадати два відщепи, які одержані підправкою граней нук-
леусів, та поперечний скол відбійної площини, що оновлює її.
Відщепи використовувалися в господарстві як випадкові знаряддя
непідправлені, а також оформлені на робочому краї повторним оброб-
ленням. Перші, кількість яких становить 20 екземплярів, мають сліди пра-
ці на гострих краях, другі дали серію (13 шт.) скребковидних знарядь.
Робочий край у них виконаний плоскою ретушшю, за винятком 2-х екзем-
плярів, у яких вона притуплена. Коли виготовляли ці знаряддя, не ма-
лося на увазі додати певної форми лезові, в закінченому вигляді воно-
відповідає первісній лінії відщепу.
Один зразок скребка з чорного непрозорого кременя, не латинізова-
ний, з напівкруглим лезом, оформлений крутою ретушшю, належить до
значно пізнішого часу.
Серед знарядь треба відзначити:
1. Фрагмент відбійника ( 3 3 X 3 0 X 2 3 мм), з непрозорої кременистої
породи. Має осередки зіркуватої збитості.
2. Д в а знаряддя (21X15 та 3 2 X 2 0 мм) типу т. з. транше, які виготоВ'
лені на прямокутних фрагментах пластин. Лезо «орудьица, напоминаю-
щего по внешнему виду маленькое долото» формується підтескою, що
заходить далеко на спинку або черево. Перше з них має робочу частину,.
^ Стратиграфія зачистки: грунт 0—0,53, лесовидний суглинок — 0,64—(0,96) м.
® П. П. Е ф и м е н к о , Костенки І, М.-Л., 1958, стор. 282.
180
Табл. 3.
на двох краях, друге — тільки на одному, а також і сліди праці у вигляді
збитості вздовж усього робочого краю;
3. Вістря на кінці довгуватого відгцена (50X15 мм)-,
4. Вістря на плоскому відщепі (26X25 мм)-,
5. Вістря на маленькому відщепі ( 1 0 X 8 мм).
Всі вони мають маленьке жало і використовувались мабуть як про-
колки.
Про присутність різців на Барабої III можуть в якійсь мірі свідчити
два різцевих сколи та уламок робочої частини багатофасетного різця.
Характеризуючи кремінний матеріал Барабоя III в цілому, необхідно
відзначити: 1) примітивність техніки обробки матеріалу; 2) економне
використовування сировини; 3) відсутність серед інвентаря типових форм
знарядь; 4) наявність знарядь типу траше; 5) майже повну відсутність
пластинок, в зв'язку з чим відщепи стають головною формою при обробці
кременю.
причину цього мабуть слід шукати в локальних особливостях гос-
подарчої діяльності стародавніх мешканців пам'ятника.
Зібраний розвідкою на Барабої III матеріал не має достатніх даних,
щоб визначити його вік.
Місцезнаходження справляє враження нізньопалеолітичного тимча-
сового стійбища відкритого типу. Але ці попередні висновки можна
перевірити тільки дослідуванням, яке, крім цього, необхідне ще з метою
збереження пам'ятника від зруйнування, бо розорювання землі поши-
рюється.
Наприкінці необхідно хоч би коротко, зупинитись на слідах пере-
бування пізньопалеолітичної людини в долині р. Барабой. їх всього сім^,
де було зібрано 53 екземпляри кременів.
№ 5 (правий берег) •— 6 штук.
1. Серединний різець—скребок на коничному ядрищі (34X27X25 лглг);
2. Фрагмент (нижня частина) великої пластини (33x27 мм), з широ-
кою ударною площиною, слідами праці по краю.
№ 6 (правий берег) — 6 штук.
1. Ножовидна пластина (48x22 мм), зігнута, розширена в основі й
звужена у верхній частині, підправлена ретушшю по краях;
2. Фрагмент (нижня частина) великої пластини (35x29 мм), з широ-
кою ударною площиною, ударний горбик, стесаний двома поперечними ско-
лами, має спрацьованість по одному кра ї ; '
3. Лезо, сформоване на шматку кремінної гальки, яка оббита скола-
ми з обох сторін;
4. Дзьобовидне знаряддя (62x35 мм), з підправленням і спрацьовані-
стю по периметру, має гарно оброблену спинку, виготовлене із непрозо-
рого кременю з початковою латинізацією.
№ 7 (лівий берег) — 7 шт.
№ 8 (правий берег) — З шт.
№ 9 (лівий берег) — 6 шт.
1. Овальний кінцевий скребок, на відщепі (29x21 мм), сформований
плоскою ретушшю, яка далеко заходить на спинку.
№ 10 (лівий берег)— 15 шт.
1. Нуклевидний скобель на ядрищі ( 5 0 x 3 3 x 2 2 мм), у якого відбійна
площина мак їострий кут до площини сколів;
2. Нуклеус (53X41X30 мм) примітивно призматичної форми, отбійна
площина якого оновлена поперечним відколюванням;
^ Нумерація відповідає «Карте разведок памятников палеолита и мезолита в
окрестностях г. Одессы», складеній автором 2-V-I959 р.
182
№ 11 (правий берег) — 10 шт.
1. Олівцевидний нуклеус, гарно оброблений (20X16 жж);
2. Ножовидна пластина (45x21 мм), підправлена з краю притуплюю-
чою ретушшю.
Матеріал слідів аналогічний матеріалам місцезнаходжень і певно був
розсіяний мешканцями при пересуванні вздовж долини.
Отже загальна кількість кремінного матеріалу, зібраного в долині
р. Барабой, становить 403 екземпляри.
Перелічені пам'ятки відрізняються одна від одної й віком, і своєрід-
ністю матеріалу, однак вони мають багато спільного:
<1. Всі вони, як правило, розташовані по схилах долин;
2. Пам'ятки пристосовані до розширених ділянок долини;
3. Сировиною для кремінних виробів була окатана кремінна галька
(світло- та темно-сіра, а також прозора) із відкладень Дністра, що кінець
кінцем обумовлює розміри виробів та техніку їх обробки;
4. Ж о д н е місцезнаходження не має чітко вираженого культурного ша-
ру, матеріал вкраплений в відкладення;
5. Відсутність кісткового матеріалу;
6. Нечисленність матеріалу;
7. Всі міцезнаходження у долині р. Барабой являють собою тимчасові
стійбища груп мисливців.
Одержані дані збільшують кількість пам'ятників пізнього палеоліту
та епіпалеоліту, виявлених в Одеській області, до 7 (Гребеники, В. Акаржа,
Михайлівка, Барабой І, Барабой П, Барабой ПІ та Кантемир), розширю-
ють територію заселення часу, що вивчається, а також роздвигають хро-
нологічні рамки до межі раннього часу пізнього палеоліту (Барабой П)
та пізнього епіпалеоліту (Барабой І ) .
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-170876 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0126 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:35:26Z |
| publishDate | 1960 |
| publisher | Одеський археологічний музей НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Красковський, В.І. 2020-09-03T17:04:05Z 2020-09-03T17:04:05Z 1960 Пізньопалеолітичні пам'ятки долини річки Барабой / В.І. Красковський // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 175-183. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. XXXX-0126 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170876 Планомірна археологічна розвідка долини річки Барабой (Одеська обл.) розпочалася автором цієї статті у 1957 р. і з перервами продовжувалася протягом 1958—59 pp. Обслідувані середня та нижня частини висохлої річки Барабой в межах від села Мар'янівка (Овідіопольського р-ну) до гирла включно, де розташований Санжійський кар'єр (берег Чорного моря, того ж р-ну), що складає довжину 25 км. uk Одеський археологічний музей НАН України Материалы по археологии Северного Причерноморья Полевые исследования и разведки Пізньопалеолітичні пам'ятки долини річки Барабой Позднепалеолитические памятники долины р. Барабой Article published earlier |
| spellingShingle | Пізньопалеолітичні пам'ятки долини річки Барабой Красковський, В.І. Полевые исследования и разведки |
| title | Пізньопалеолітичні пам'ятки долини річки Барабой |
| title_alt | Позднепалеолитические памятники долины р. Барабой |
| title_full | Пізньопалеолітичні пам'ятки долини річки Барабой |
| title_fullStr | Пізньопалеолітичні пам'ятки долини річки Барабой |
| title_full_unstemmed | Пізньопалеолітичні пам'ятки долини річки Барабой |
| title_short | Пізньопалеолітичні пам'ятки долини річки Барабой |
| title_sort | пізньопалеолітичні пам'ятки долини річки барабой |
| topic | Полевые исследования и разведки |
| topic_facet | Полевые исследования и разведки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170876 |
| work_keys_str_mv | AT kraskovsʹkiiví píznʹopaleolítičnípamâtkidoliniríčkibaraboi AT kraskovsʹkiiví pozdnepaleolitičeskiepamâtnikidolinyrbaraboi |