Обгрунтування рівня компенсації реактивної потужності для систем підземного електропостачання шахт
The energy-saving potential from the reduction of reactive energy flows in all electrical energy distribution steps in a mining underground power-supply system is estimated. A technical economic model is worked out, and the criterion of estimating the reactive power compensation efficiency and the c...
Saved in:
| Date: | 2007 |
|---|---|
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1710 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Обгрунтування рівня компенсації реактивної потужності для систем підземного електропостачання шахт / Г.Г. Півняк, В.Т. Заїка, В.В. Самойленко // Доп. НАН України. — 2007. — N 4. — С. 96-103. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1710 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Півняк, Г.Г. Заїка, В.Т. Самойленко, В.В. 2008-09-02T16:49:54Z 2008-09-02T16:49:54Z 2007 Обгрунтування рівня компенсації реактивної потужності для систем підземного електропостачання шахт / Г.Г. Півняк, В.Т. Заїка, В.В. Самойленко // Доп. НАН України. — 2007. — N 4. — С. 96-103. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1710 622.012.2:621.31 The energy-saving potential from the reduction of reactive energy flows in all electrical energy distribution steps in a mining underground power-supply system is estimated. A technical economic model is worked out, and the criterion of estimating the reactive power compensation efficiency and the compensation level under service conditions are grounded. The model stability to the variation of the objective compensative plant capacity is investigated. The sensitivity of the model to the basic data error is analyzed. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Енергетика Обгрунтування рівня компенсації реактивної потужності для систем підземного електропостачання шахт Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Обгрунтування рівня компенсації реактивної потужності для систем підземного електропостачання шахт |
| spellingShingle |
Обгрунтування рівня компенсації реактивної потужності для систем підземного електропостачання шахт Півняк, Г.Г. Заїка, В.Т. Самойленко, В.В. Енергетика |
| title_short |
Обгрунтування рівня компенсації реактивної потужності для систем підземного електропостачання шахт |
| title_full |
Обгрунтування рівня компенсації реактивної потужності для систем підземного електропостачання шахт |
| title_fullStr |
Обгрунтування рівня компенсації реактивної потужності для систем підземного електропостачання шахт |
| title_full_unstemmed |
Обгрунтування рівня компенсації реактивної потужності для систем підземного електропостачання шахт |
| title_sort |
обгрунтування рівня компенсації реактивної потужності для систем підземного електропостачання шахт |
| author |
Півняк, Г.Г. Заїка, В.Т. Самойленко, В.В. |
| author_facet |
Півняк, Г.Г. Заїка, В.Т. Самойленко, В.В. |
| topic |
Енергетика |
| topic_facet |
Енергетика |
| publishDate |
2007 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| description |
The energy-saving potential from the reduction of reactive energy flows in all electrical energy distribution steps in a mining underground power-supply system is estimated. A technical economic model is worked out, and the criterion of estimating the reactive power compensation efficiency and the compensation level under service conditions are grounded. The model stability to the variation of the objective compensative plant capacity is investigated. The sensitivity of the model to the basic data error is analyzed.
|
| issn |
1025-6415 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1710 |
| citation_txt |
Обгрунтування рівня компенсації реактивної потужності для систем підземного електропостачання шахт / Г.Г. Півняк, В.Т. Заїка, В.В. Самойленко // Доп. НАН України. — 2007. — N 4. — С. 96-103. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT pívnâkgg obgruntuvannârívnâkompensacííreaktivnoípotužnostídlâsistempídzemnogoelektropostačannâšaht AT zaíkavt obgruntuvannârívnâkompensacííreaktivnoípotužnostídlâsistempídzemnogoelektropostačannâšaht AT samoilenkovv obgruntuvannârívnâkompensacííreaktivnoípotužnostídlâsistempídzemnogoelektropostačannâšaht |
| first_indexed |
2025-11-25T21:04:17Z |
| last_indexed |
2025-11-25T21:04:17Z |
| _version_ |
1850543734664462336 |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
4 • 2007
ЕНЕРГЕТИКА
УДК 622.012.2:621.31
© 2007
Академiк НАН України Г. Г. Пiвняк, В.Т. Заїка, В. В. Самойленко
Обгрунтування рiвня компенсацiї реактивної
потужностi для систем пiдземного електропостачання
шахт
The energy-saving potential from the reduction of reactive energy flows in all electrical energy
distribution steps in a mining underground power-supply system is estimated. A technical
economic model is worked out, and the criterion of estimating the reactive power compensation
efficiency and the compensation level under service conditions are grounded. The model stabi-
lity to the variation of the objective compensative plant capacity is investigated. The sensitivity
of the model to the basic data error is analyzed.
Стан проблеми. Вугiльна промисловiсть — одна з енергоємних галузей України. Вона
витрачає близько 8% вiд загального споживання електроенергiї (ЕЕ) країною, а оплата за
всi складовi енергоресурсiв (електроенергiю, вугiлля на власнi потреби, газ i iн.) оцiнюєть-
ся в 1,5 млрд грн. на рiк [1]. З них частка витрат на електроенергiю досягає 80–85%, що
в собiвартостi вугiлля, яке видобувається, складає в окремих випадках близько 30%.
Незважаючи на оснащенiсть шахт досить сучасною та високопродуктивною гiрничою
технiкою та обладнанням, в галузi спостерiгаються великi втрати i нерацiональне витра-
чання енергiї. Досвiд енергетичних обстежень, виконаних НДIГМ iм. М.М. Федорова i ав-
торами на рядi пiдприємств вугiльної промисловостi (в основному на вугiльних шахтах),
показав, що працiвники шахт не завжди знають iстиннi значення втрат енергiї, в тому чис-
лi в рiзного роду електроустановках i обладнаннi, часто не мають точного уявлення про
джерела i причини їх виникнення.
Однiєю з добре вiдомих причин появи додаткових втрат електроенергiї в елементах сис-
тем електропостачання є потоки реактивної потужностi, результатом яких є також погiр-
шення якостi напруги, зниження пропускної здатностi елементiв мережi, передчасний вихiд
з ладу перенавантаженого електрообладнання. Проте для систем пiдземного електропоста-
чання (СПЕП), елементи i установки яких мають спецiальне виконання i експлуатуються
в специфiчних умовах, невирiшеними дотепер залишаються питання про доцiльний рiвень
компенсацiї реактивної потужностi для рiзних ступенiв розподiлу ЕЕ та визначення вуз-
лiв їх пiдключення. Актуальнiсть цього питання зростає також у зв’язку з безперервним
пiдвищенням вартостi енергоресурсiв.
96 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №4
Визначення потенцiалу електрозбереження вiд компенсацiї реактивної по-
тужностi. Для розробки i обгрунтування заходiв щодо пiдвищення рiвня електровикорис-
тання оцiнимо завантаженiсть розподiльних мереж реактивною потужнiстю i викликанi
цим втрати електроенергiї в пiдземнiй частинi системи електропостачання шахти.
В теперiшнiй час компенсувальнi установки (зазвичай це конденсаторнi установки) на
шахтах встановлюються тiльки на поверхнi. Пiдключаються вони звичайно до шин голов-
ної знижувальної пiдстанцiї (ГЗП) або центрального розподiльного пункту (ЦРП), тим са-
мим забезпечується коефiцiєнт потужностi в цiлому по шахтi в межах 0,92–0,98. В той же
час коефiцiєнт потужностi пiдземних електроприймачiв (ЕП) залишається дуже низьким.
В табл. 1 наведенi його значення на рiзних рiвнях узагальнення електричних навантажень
в системi пiдземного електропостачання типової шахти Захiдного Донбасу.
З наведених за видобувнi змiни i плановiй продуктивностi виробничих дiльниць даних
(табл. 1) видно, що середнi значення природного коефiцiєнта потужностi для пiдземних
електроустановок знаходяться в межах вiд 0,52 (електроприймачi видобувних дiльниць)
до 0,9 (насоси головного водовiдливу). Мають мiсце випадки, коли вiн знижується до 0,3
(видобувнi дiльницi), що свiдчить про вкрай низький рiвень використання гiрничої технiки
з активної потужностi i значне (бiльш нiж в три рази по вiдношенню до активної) заван-
таження пiдземної мережi реактивною потужнiстю, внаслiдок чого виникають додатковi
втрати активної потужностi та ЕЕ.
Втрати ЕЕ в елементах мережi СПЕП (рис. 1), якi викликанi потоками реактивної енер-
гiї, визначимо за умови загальновiдомих, а також додаткових припущень:
на шинах ГЗП пiдтримується постiйний рiвень напруги (δU = +5%);
у схемi замiщення кабельної лiнiї (КЛ) напругою 6 кВ враховується активний i ре-
активний опори, а також зарядна потужнiсть лiнiї, а для КЛ–0,66 кВ враховується тiльки
активний опiр;
протягом розрахункового перiоду припускається стабiльний рiвень продуктивностi шах-
ти та вiдносна незмiннiсть за формою добового графiка навантажень ЕП пiдземних дiль-
ниць i установок.
Розрахунковi данi щодо втрат ЕЕ в елементах СПЕП за ступеневим принципом опису
СПЕП [2] зведенi в табл. 2, звiдки видно, що близько 75% всiх втрат ЕЕ в пiдземнiй частинi
системи електроспоживання шахти припадає на III та IV ступенi розподiлу ЕЕ i лише 25% —
на iншi.
Враховуючи досить низький рiвень коефiцiєнта потужностi пiдземних електроприймачiв
(див. табл. 1), рiзний характер навантажень на рiвнях їх узагальнення, а також структу-
Таблиця 1. Природний коефiцiєнт потужностi пiдземних електроприймачiв по рiвнях узагальнення елект-
ричних навантажень
Рiвень узагальнення навантажень Коефiцiєнт потужностi
ГЗП або ЦРП 0,95/(0,9–0,98)
ЦПП (центральна пiдземна пiдстанцiя) 0,81/(0,78–0,87)
РПП-6 кВ (розподiльний пiдземний високовольтний пункт) 0,65/(0,5–0,8)
у тому числi:
видобувнi дiльницi 0,52/(0,3–0,73)
пiдготовчi дiльницi 0,65/(0,53–0,77)
конвейєрний транспорт 0,56/(0,4–0,67)
головний водовiдлив 0,86/(0,84–0,9)
Пр и м i т ка . Чисельник дробiв — середнi значення, знаменник — межi змiн шуканих величин.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №4 97
Рис. 1. Фрагмент схеми пiдземного електропостачання шахти КТПВ (комплектна трансформаторна пiд-
станцiя)
ру втрат ЕЕ по розподiльних ступенях СПЕП (див. табл. 2), доцiльно оцiнити потенцiал
енергозбереження вiд зниження потокiв реактивної енергiї по всiх ступенях розподiлу ЕЕ
за прийнятий розрахунковий перiод.
Пiд потенцiалом електрозбереження Ω далi розумiтимемо рiзницю мiж iснуючими втра-
тами ЕЕ (∆Af ) на певному ступенi розподiлу ЕЕ i втратами (∆Amin) за умови повної
компенсацiї реактивної потужностi на вiдповiдному рiвнi узагальнення навантажень, яка
у вiдсотках вiд загального об’єму втрат ЕЕ (∆AΣ) у пiдземнiй мережi шахти дорiвнює:
Ω =
∆Af − ∆Amin
∆AΣ
· 100.
В табл. 3 наведенi данi розрахунку фактичного потенцiалу електрозбереження для
СПЕП дiючої шахти, одержанi шляхом моделювання графiкiв навантажень для вiдповiд-
них рiвнiв узагальнення навантажень.
За отриманими результатами можна зробити такi висновки:
потенцiал енергозбереження вiд зниження потокiв реактивної енергiї в цiлому з ураху-
ванням ремонтної i видобувних змiн складає близько 55–57% вiдносно загального об’єму
втрат ЕЕ в пiдземнiй мережi шахти, що свiдчить про значну частку втрат ЕЕ, зумовле-
них перетiканнями реактивної потужностi внаслiдок низького рiвня електровикористання
обладнання;
Таблиця 2. Добовi втрати активної електроенергiї в елементах СПЕП типової шахти
Ступiнь
роз-
подiлу
ЕЕ
Видобувна змiна Ремонтна змiна
Втрати ЕЕ
в СПЕП,
кВт · год
вiд загальних
втрат ЕЕ
в СПЕП, %
вiд загального
споживання ЕЕ
пiдземними ЕП, %
в СПЕП,
кВт · год
вiд загальних
втрат ЕЕ
в СПЕП, %
вiд загального
споживання ЕЕ
пiдземними ЕП, %
I 524,4 12,45 0,29 84,2 11,10 0,21
II 490,2 11,64 0,27 95,4 12,58 0,24
III 1582,4 37,58 0,89 329,4 43,43 0,82
IV 1613,9 38,33 0,90 249,5 32,90 0,62
Усього 4210,9 100,00 2,36 758,5 100,00 1,88
98 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №4
у ремонтнi змiни потенцiал енергозбереження значно нижчий за його значення у видо-
бувнi змiни, особливо на перших двох ступенях розподiлу ЕЕ, але бiльшу частину цього
потенцiалу можна використати за умови компенсацiї реактивних навантажень в розподiль-
нiй мережi 6 кВ; тому цiлодобова робота компенсувальних пристроїв доцiльна саме на рiвнi
РПП-6 кВ i ЦПП, але у ремонтнi змiни компенсована потужнiсть має бути нижчою, нiж
у видобувнi;
найбiльший потенцiал енергозбереження має мiсце на III та IV ступенi розподiлу ЕЕ,
який загалом складає 43% вiд загальних втрат ЕЕ; при цьому до 37% загальних втрат
можна лiквiдувати за умови компенсацiї реактивних навантажень на рiвнi РПП-6 кВ.
Таким чином, з огляду на структуру втрат за ступенями розподiлу ЕЕ i вiдповiдний
потенцiал енергозбереження є доцiльним першочергово вирiшувати питання щодо зниження
потокiв реактивної енергiї в розподiльнiй мережi шахт напругою 6 кВ.
Обгрунтування рiвня компенсацiї реактивних навантажень. Для визначення
економiчно обгрунтованого рiвня компенсацiї реактивних навантажень в СПЕП необхiдно
вибрати критерiй оцiнки ефективностi запровадження цього заходу.
В умовах сучасної ринкової економiки iнтегральним економiчним показником доцiль-
ностi реалiзацiї iнвестицiйного проекту є чистий зведений дохiд (Net Present Value, або
NPV), який дозволяє отримати найбiльш узагальнену характеристику результату iнвесту-
вання, тобто дає пряме вимiрювання грошового прибутку на основi сьогоднiшньої вартостi
проекту. При оцiнцi ефективностi компенсацiї реактивних навантажень в умовах функцiо-
нуючої системи електроспоживання чистим грошовим потоком є зниження плати за спожи-
вану ЕЕ за рахунок зменшення складової втрат активної енергiї вiд компенсацiї реактивної
потужностi, а iнвестицiйними витратами на реалiзацiю проекту є витрати на придбання,
встановлення та експлуатацiю компенсувальних установок (КУ). В основу вiдповiдної тех-
нiко-економiчної моделi покладено такi припущення.
1. Напруга у всiх вузлах мережi є незмiнною i вiдсутнi фазовi зсуви мiж напругою
у рiзних вузлах.
2. Компенсацiя реактивної потужностi здiйснюється нерегульованими конденсаторними
батареями, потужнiсть яких визначається середнiм значенням Qc ї ї споживання у вузлi
навантаження [3].
3. Шкала потужностей КУ приймається безперервною.
Таблиця 3. Потенцiал енергозбереження вiд компенсацiї потокiв реактивної енергiї в елементах СПЕП
шахти
Ступiнь
роз-
подiлу
ЕЕ
Видобувна змiна Ремонтна змiна
Потенцiал енергозбереження, %
макси-
маль-
ний∗
Рiвень узагальнення
навантажень макси-
маль-
ний∗
Рiвень узагальнення
навантажень
РП-0,66
кВ
КТПВ
(шини
0,69 кВ)
РПП-6
кВ
ЦПП
РП-0,66
кВ
КТПВ
(шини
0,66 кВ)
РПП-6
кВ
ЦПП
I 5,09 5,09 0,21 0,84 0,84 0,03
II 6,28 6,27 6,24 1,26 1,25 1,25
III 20,95 20,86 20,77 20,68 0,25 4,37 4,37 4,35 4,34 0,05
IV 15,32 10,93 10,86 10,93 15,05 2,34 1,83 1,82 1,87 2,29
Усього 47,64 43,15 38,08 31,61 15,30 8,80 8,30 7,45 6,21 2,33
∗ за умови повного усунення потокiв реактивної енергiї в елементах СПЕП.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №4 99
4. Вартiсть КУ Cку є такою, що лiнiйно залежить вiд потужностi Qку, тобто Cку =
= cкуQку, де cку — питомi капiтальнi витрати, грн/квар.
5. Встановлення КУ здiйснюється в першому роцi розрахункового перiоду (Tспор =
= 1 рiк), пiсля чого починається нормальна експлуатацiя, протягом якої до моменту за-
кiнчення розрахункового перiоду (Tе = Tр − Tспор) щорiчнi витрати i вартiсть ЕЕ (ce) не
змiнюються.
За таких припущень функцiя NPV , аргументом якої є оптимальна реактивна потуж-
нiсть Qo = Qc − Qку, споживання якої з мережi енергосистеми дешевше подальшого зни-
ження її рiвня за рахунок компенсацiї, має вигляд:
NPV =
Tp
∑
t=2
ceTr · 10−3
U2
(Q2
c − Q2
o)
(1 + α)t
−
−
Tp
∑
t=2
ceT∆pку(Qс − Qо) + (αа + αо)(Qс − Qо)cку
(1 + α)t
−
(Qс − Qо)cку
(1 + α)
, (1)
де r — активний опiр дiлянки мережi до вузла, де встановлюється КУ, Ом; T — тривалiсть
роботи КУ, год/рiк; U — напруга живлення вузла, де встановлюється КУ, кВ; α — норматив
дисконтування, в. о.; αа, αo — коефiцiєнти вiдрахувань вiд капiтальних вкладень вiдповiдно
на реновацiю та ремонт i обслуговування, в. о.; ∆pку — питомi втрати активної потужностi
в КУ, кВт/квар.
Якщо NPV дає пряме вимiрювання економiчного ефекту, то критерiєм визначення опти-
мальної потужностi КУ має бути максимум NPV .
В результатi диференцiювання рiвняння (1) за Qo i прирiвнювання похiдної до нуля
визначається значення реактивної потужностi Qo, яке вiдповiдає максимуму NPV :
Qо =
λ
r
, (2)
де
λ =
500U2
[
(cку(αа + αо) + cеT∆рку)
(
1 − (1 + α)Tр−1
α(1 + α)Tр
)
−
cку
1 + α
]
cеT
(
1 − (1 + α)Tр−1
α(1 + α)Tр
) . (3)
З огляду на вирази (2) i (3) можна зауважити, що величина λ визначає оптимальне спiв-
вiдношення мiж реактивною потужнiстю в будь-якiй точцi мережi та опором її дiлянки до
цiєї точки. Тодi для будь-якого вузла, якщо iснуючий добуток Q × r бiльше оптимального,
встановлення КУ доцiльне в цьому вузлi у такому обсязi, щоб забезпечити його значення
не бiльше оптимального. Тобто величина λ за своєю суттю є економiчно обгрунтованим
оптимальним рiвнем компенсацiї реактивного навантаження, який визначається спiввiд-
ношенням вартiсних показникiв ЕЕ i КУ при заданому значеннi розрахункового перiоду
i нормативу дисконтування.
Аналiз стiйкостi моделi та чутливостi рiшення. Варiювання вихiдних даних, а от-
же можливiсть вiдступу вiд iстинних економiчно доцiльних параметрiв, що оптимiзуються,
100 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №4
Рис. 2. Вiдносне зниження NPV при вiдхиленнi потужностi КУ вiд економiчно доцiльних значень
може призвести до неприйнятних вiдхилень значень цiльової функцiї. Тому необхiдно зна-
ходити не один формально оптимальний варiант, а дослiдити економiчну стiйкiсть еко-
номiко-математичної моделi (1), тобто визначити область припустимих змiн параметрiв,
в межах якої варiанти дослiджуваного об’єкту будуть економiчно приблизно рiвнозначнi,
а дослiджуваний об’єкт економiчно стiйкий до змiни цих параметрiв. Цiй областi вiдповiдає
певне вiдхилення цiльової функцiї вiд екстремуму. За таке вiдхилення приймемо похибку
розрахункiв, яка в електроенергетицi складає δ = 0,05.
Для розв’язання даної задачi представимо цiльову функцiю (1), записану як NPV =
= f(Qку), у безрозмiрному виглядi [4]:
NPV ∗ = 2Q∗
ку − Q∗
ку
2
. (4)
Розрахунок економiчної стiйкостi функцiї NPV ∗ (рис. 2) за рiвнянням (4) показує: рiшення
є рiвноекономiчними, якщо Qку знаходиться в межах ±22,3% вiд оптимального, що збiга-
ється також з висновками за результатами дослiджень електроспоживання гiрничих машин
i комплексiв [3].
При практичних розрахунках це дозволить врахувати дискретнiсть змiнювання пара-
метрiв i в той же час здiйснити варiант, рiвноекономiчний оптимальному, а також за потреби
визначити доцiльну щiльнiсть шкали, виходячи iз необхiдної точностi розрахункiв.
Вихiдна iнформацiя для визначення доцiльного рiвня компенсацiї реактивних наван-
тажень має певну невизначенiсть або ж може визначатися з певною похибкою i за певних
припущень. Тому виникає необхiднiсть дослiдження чутливостi економiко-математичної мо-
делi, що дозволяє економiчно обгрунтувати точнiсть, з якою мають бути заданi вихiднi данi.
Спираючись на стратегiю розвитку паливно-енергетичного комплексу, тарифну полi-
тику в електроенергетицi, умови та параметри технологiй видобутку вугiлля пiдземним
способом на наступнi 10–15 рокiв, доцiльно для аналiзу чутливостi величини λ до змiни α,
Tp, ce, cку скористатися, крiм виразу (3), такими значеннями вихiдних величин:
Величина Межи змiни Базове значення
α 0,05–0,3 αбаз = 0,2
Tp 2–10 рокiв Tрбаз
= 5 рокiв
ce 0,3–1,5 грн/кВт · год cебаз = 0,5 грн/кВт · год
cку 50–100 грн/квар cкубаз
= 70 грн/квар
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №4 101
Рис. 3. Залежнiсть вiдносного значення рiвня компенсацiї λ вiд вiдносного значення норми дисконту при
рiзнiй тривалостi розрахункового перiоду (а) та вiд вiдносного значення питомої вартостi конденсаторних
установок при рiзнiй вартостi ЕЕ (б )
Аналiзуючи залежностi вiдносного значення рiвня компенсацiї λ вiд зазначених величин
(рис. 3), можна зауважити, що:
норма дисконтування в межах її варiювання 0,2–0,3 не призводить до похибки у ви-
значеннi λ бiльш нiж 15%; з огляду на те, що λ зумовлює значення потужностi Qку, яке
в межах рiвноекономiчностi варiантiв може бути прийнятим в дiапазонi ±22,3% вiд опти-
мального, розрахунок за будь-яким значенням α вiд 0,2 до 0,3 не призводить до виходу за
межi рiвноекономiчностi;
найбiльше впливають на рiвень компенсацiї значення питомої вартостi КУ та вартiсть
ЕЕ. Якщо припустити лiнiйнiсть залежностi λвiдн = f(cкувiдн
) при cе = const, то можна приб-
лизно сказати, що 10%-на змiна cку призводить до змiни λ вiд 9% при cе = 0,3 грн/кВт · год
до 5% при cе = 1,5 грн/кВт · год. Тому, в межах рiвноекономiчностi варiантiв при зростаннi
цiн на ЕЕ, що має мiсце в теперiшнiй час, значення cку припустимо визначати з похибкою
вiд 25 до 40%;
тривалiсть розрахункового перiоду бiльше нiж п’ять рокiв незначно впливає на величи-
ну λ, але бiльше уваги слiд придiляти точностi вихiдних даних з малими розрахунковими
перiодами.
На закiнчення зробимо такi висновки.
За ступеневим пiдходом до описання систем пiдземного електропостачання встановлено,
що близько 75% втрат активної електроенергiї в СПЕП зосереджено в елементах III та IV
ступенiв розподiлу ЕЕ.
Загальний потенцiал вiд зниження втрат активної електроенергiї за рахунок компенсацiї
реактивних навантажень складає 55–57%, з них 43% припадає саме на цi ступенi.
Розрахунки за критерiєм максимуму чистого зведеного доходу показують, що при за-
стосуваннi нерегульованих компенсувальних установок можна досягти значного ефекту для
умов дiючого електроенергетичного комплексу шляхом їх встановлення у вузлах високо-
вольтної мережi, тобто в РПП-6 кВ та ЦПП.
1. Лисовой Г.Н., Мялковский В.И., Лобода В.В., Архангельский Л.Н. Методика энергетического об-
следования угольных шахт Украины // Энергосбережение. – 2005. – № 8. – С. 22–25.
2. Системи ефективного енергозабезпечення вугiльних шахт / Г. Г. Пiвняк, Ф.П. Шкрабець, В.Т. Заїка,
Ю.Т. Разумний / Пiд ред. Г.Г. Пiвняка. – Днiпропетровськ: Вид. Нацiон. гiрнич. ун-ту, 2004. – 206 с.
102 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №4
3. Заїка В. Т., Лапа А.О., Недоступенко В.В. Пiдвищення ефективностi систем пiдземного електропо-
стачання вугiльних шахт за рахунок компенсацiї реактивної потужностi // Гiрнича електромеханiка
та автоматика. – 2004. – Вип. 72. – С. 39–44.
4. Астахов Ю.Н. и др. Критериальный анализ технико-экономических задач в энергетике // Киберне-
тику – на службу коммунизму. – 1973. – 7. – С. 134–159.
Надiйшло до редакцiї 20.10.2006Нацiональний гiрничий унiверситет,
Днiпропетровськ
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №4 103
|