Наші презентації

Творчество Тараса Шевченко и народные традиции; Сценічне слово благовісту: антологія української релігійно-християнської драми ХХ – ХХІ століття; Нагуєвицькі читання. – 2019. – № 5....

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Слово і Час
Date:2019
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2019
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/171028
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Наші презентації // Слово і Час. — 2019. — № 8. — С. 75,97,127. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-171028
record_format dspace
spelling 2020-09-07T13:49:37Z
2020-09-07T13:49:37Z
2019
Наші презентації // Слово і Час. — 2019. — № 8. — С. 75,97,127. — укp.
0236-1477
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/171028
Творчество Тараса Шевченко и народные традиции;
Сценічне слово благовісту: антологія української релігійно-християнської драми ХХ – ХХІ століття;
Нагуєвицькі читання. – 2019. – № 5.
uk
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Слово і Час
Наші презентації
Наші презентації
Our presentations
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Наші презентації
spellingShingle Наші презентації
Наші презентації
title_short Наші презентації
title_full Наші презентації
title_fullStr Наші презентації
title_full_unstemmed Наші презентації
title_sort наші презентації
topic Наші презентації
topic_facet Наші презентації
publishDate 2019
language Ukrainian
container_title Слово і Час
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
format Article
title_alt Our presentations
description Творчество Тараса Шевченко и народные традиции; Сценічне слово благовісту: антологія української релігійно-християнської драми ХХ – ХХІ століття; Нагуєвицькі читання. – 2019. – № 5.
issn 0236-1477
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/171028
citation_txt Наші презентації // Слово і Час. — 2019. — № 8. — С. 75,97,127. — укp.
first_indexed 2025-11-25T07:32:07Z
last_indexed 2025-11-25T07:32:07Z
_version_ 1850507135659540480
fulltext 75Слово і Час. 2019 • №8 9. Ruzhmon, D. (2000). Liubov i zakhidna kultura. Lviv: Litopys. [in Ukrainian] 10. Senkovskii, O. (1858). Mikeriia Nylskaia-Lylyia. In Senkovskii, O. Sobranie sochinenii Senkovskogo (barona Brambeusa) (Vol. 5), pp. 171–272. Sanktpeterburg: Tipografiia Imperatorskoi Akademii Nauk. [in Russian] 11. Sultanov, Yu. I. (2000) Koran: natkhnennia Mokhammeda, zakon zhyttia, pamiatka literatury (Ohliad i kulturolohichnyi komentar). In Sultanov, Yu. I. Literatura musulmanskoho renesansu. Biblioteka tyzhnevyka “Zarubizhna literatura”, 9,15–29. [in Ukrainian] 12. Sultanov, Yu. I. (2000). Taiemna “zapovitna mova” klasychnoi sufiiskoi poezii musulmanskoho renesansu. In Sultanov, Yu. I. Literatura musulmanskoho renesansu. Biblioteka tyzhnevyka “Zarubizhna literatura”, 9, 4–10. [in Ukrainian] 13. Khvylovyi, M. (1995). Dumky proty techii. In Khvylovyi, M. Novely, opovidannia, pamflety, pp. 652–691. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian] 14. Shelli, P. B. (2015). Predyslovye. In Shelli, P. B. Laon i Tsitna ili Vozmushchenie Islama. Kiev: Multimediinoe izdatelstvo Strelbitskogo. [in Russian] 15. Shtokalo, O. (2005). Provisnyk pravdy, abo Dobra vist od Panteleimona. In Kulish, P. Povist pro ukrainskyi narod; Moie zhyttia; Khutirska filosofiia i viddalena od svitu poeziia, pp. 5–24. Kyiv: Redaktsiia zhurnalu “Ukrainskyi Svit”. [in Ukrainian] 16. Shchurat, V. (1922). Filosofichna osnova tvorchosty Kulisha. V 25–littie smerty pysmennyka. – Lviv. Nakladom avtora. [in Ukrainian] Отримано 17 червня 2019 р. м. Тернопіль Творчество Тараса Шевченко и народные традиции: Сборник материалов Седьмых международных Шевченковских чтений, посвящённых 204-й годовщине со дня рождения Т. Г. Шевченко (Астана, 27 апреля 2018 г.) / под ред. П. В. Токаря, Д. А. Черниенко. – Костанай: Костанайский печатный двор, 2019. – 144 c. У збірнику опубліковано доповіді, повідомлення й статті учасників Сьомих міжнародних шевченківських читань, які відбулися на базі Євразійського національного університету імені Л. М. Гумільова в Астані (тепер Нур-Султан). Виступи учасників читань охопили кілька тематичних напрямків: кобзарі України і акини Казахстану – порівняльний аналіз феномену народних співців; феномен співців у культурних традиціях народів Євразії; постать Остапа Вересая (до 215-річчя від дня народження) та інших кобзарів України й акинів Казахстану; українська народна культура у творчості Тараса Шевченка; казахські мотиви в його творах тощо. У збірнику вміщено вітальне слово директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України академіка НАН України М. Г. Жулинського, опубліковано також статті працівників Інституту. 97Слово і Час. 2019 • №8 24. Tarnashynska, L. (2013) Volodymyr Drozd: “Pysmennyk – lyshe usta narodu” In Nehreichuk, I. O. (Ed.) Volodymyr Drozd: “Pysmennyk – lyshe usta narodu”: Biobibliohrafichnyi narys, pp. 5-25. Kyiv. [in Ukrainian] 25. Tarnashynska, L. (2013) Siuzhet doby: dyskurs shistdesiatnytstva v ukrainskii literaturi XX stolittia. Kyiv: Akademperiodyka. [in Ukrainian] 26. Unkovskij, A. A. (1980) Zhivopis: Voprosy kolorita.– Moskva: Prosveshchenye. [in Russian] 27. Shegal, G. (1957) Kolorit v zhivopisi. Zametki khudozhnika. Moskva: Iskusstvo. [in Russian] 28. Eizenshtein, S. (1997) Ataka na kiparisy (Pervoye pismo o tsvete) In Eizenshtein, S. Memuary (Vol. 1-2; Vol. 2), pp. 179-184. Kleiman N.I., Korshunov, V.P. & Zabrodin, V.V. (Eds.) Moskva: Redaktsiya gazety “Trud”, Muzei kino, 1997. [in Russian] 29. Eizenshtein, S. (1964) [Iz neokonchennogo issledovaniia o tsvete] In Eizenshtein, S. Izbrannyye proizvedeniya (Vol. 1-6; Vol. 3), pp. 500-567. Moskva: Iskusstvo. [in Russian] 30. Eizenshtein, S. (1964) Tsvetovoe kino In Eizenshtein, S. Izbrannyye proizvedeniya (Vol. 1-6; Vol. 3), pp. 579- 588. Moskva: Iskusstvo. [in Russian] Отримано 18 червня 2019 р. м. Київ Сценічне слово благовісту: антологія української релігійно-християнської драми ХХ – ХХІ століття / Упорядн., авт. вступ. ст. та прим. С. І. Хороб. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2018. – 648 с. До книжки ввійшли п’єси письменників як минулого, так і теперішнього часу, що були створені як в Україні, так і в діаспорі. Зібраний і впорядкований художній матеріал переконує, що християнськість – органічна риса розвитку національної літератури й сценічного мистецтва, що релігійність українських драматичних творів і вистав має тривку історію вітчизняного духовно-морального буття, а відповідні драми збагачують не тільки українську літературу, а й театральну культуру. До антології ввійшли твори П. Куліша “Іродова морока”, Панаса Мирного “Спокуса”, Лесі Українки “Одержима”, “На полі крові”, “Йоганна, жінка Хусова”, В. Левицького “Пасхальна драма”, “Чудо святого Николая”, І. Трембіцького “Юда Іскаріот”, Г. Лужницького “Ой зійшла зоря над Почаєвом”, “Посол до Бога”, “Голгота – Страсті, Смерть і Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа”, “Сестра воротарка”, Я. Коритка “Бог предвічний”, К. Студинського “Дві зорі”, І. Керницького “Поворот святого Миколая”, Б. Куриласа “Нерон”, “Діалоги Василіянок”, Ю. Тиса “Не плач, Рахіле”, В. Вовк “Смішний святий”, В. Барки “Молебник неофітів”, В. Босовича “Ісус – син Бога живого”, Л. Чупіс “Страсті за юродивим”. У передмові Степан Хороб зазначає: “Українська релігійно- християнська драма кінця ХІХ – початку ХХІ століття – явище не лише самодостатнє у своїй ідейно-естетичній сутності, а й цілковито органічне, мовити б, іманентне в загальному літературно-мистецькому процесі досліджуваного періоду. Навіть більше, воно характеризує тяглість християнської традиції як у національному, так і в світовому письменнстві <…>. Одночасно воно переконливо засвідчує стильову різноманітність, повноту і цілісність розвитку української літератури на всіх етапах її побутування, спонукаючи щораз нові й норві покоління науковців до виявлення його ґенези й поетики, своєрідності стилю й особливостей авторської художньої свідомості тощо. Головним критерієм для такого типу драматургії виступає міра наповнення їх християнською мораллю, християнським світовідчуттям, релігійним пафосом, релігійним спрямуванням” (С. 63). 127Слово і Час. 2019 • №8 НАГУЄВИЦЬКІ ЧИТАННЯ. – 2019. – №5. Перший випуск наукового збірника “Нагуєвицькі читання” вийшов у 2007 р. до щорічного серпневого святкування уродин Івана Франка (ініціатори – професори Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка Я. Радевич- Винницький та П. Іванишин за сприяння голови Дрогобицької районної державної адміністрації М. Кравця). Протягом 2008 – 2010 рр. побачили світ ще три числа збірника. П ’ятий , в ідновлений випуск “Нагуєвицьких читань” презентований у травні 2019 р. під час щорічної однойменної франкознавчої конференції в Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. Івана Франка (редактор – завідувач кафедри української літератури та теорії літератури проф. П. Іванишин). Збірник популяризує ідеї і творчий спадок Івана Франка в проекції на актуальні проблеми українства в усіх аспектах його буття. Звідси широта тематики – філологія, націологія, соціологія, філософія, історія, етнопсихологія, педагогіка, політологія, краєзнавство та ін. У рубриці “Ідейно- філософські інтерпретації” вміщено статті М. Жулинського “Ми мусимо навчитися чути себе українцями…” та “Іван Франко – речник культурного націоналізму”, С. Пилипчука “Іван Франко і молодь: уроки націєтворення”, П. Іванишина “Категоричні накази як домінанти світогляду Івана Франка: тлумачення Луки Луціва”, Я. Гарасима “Іван Франко та основи нашої суспільності: давнє і нове”, Я. Яремка “Франкова ідея “цілого чоловіка”: лінгво-культурологічний аспект”, М. Зубрицького “Релігія у творчості Івана Франка”. Рубрика “Поетика Франкового тексту” презентує дослідження І. Дмитрів “Християнська символіка збірок Івана Франка “Мій Ізмарагд” та “Semper tiro”, І. Набитовича “Франкова творчість як джерело історії повсякденності та історії ментальностей (на прикладі повісті “Для домашнього огнища)”, М. Ткачука “Специфіка вираження ліричного суб’єкта в поетичних циклах збірки “З вершин і низин” Івана Франка”, М. Стецик, Л. Лемець “Пісне, моя ти сердечна дружино!” (символема “пісня” в поетичних текстах І. Франка)”. О. Куцик та О. Колечко на матеріалі “Галицько-руських приповідок” Івана Франка дослідили концепт “роботи” як ідеальний образ уособлення культурно-детермінованих уявлень слов’ян про світ крізь призму пареміології. У рубриці “Історико-культурна проблематика” подано статті О. Багана “Теоретичні пошуки Івана Франка в літературознавчих студіях 1890–1990-х років: на шляху до ідей культурно-філософської школи”, Л. Скупейка “Іван Франко: колізія поета-суспільника й митця (з історії прижиттєвого франкознавства)”, І. Теплого “Іншомовний дискурс Івана Франка в аспекті духовно-культурної емансипації та деколонізації України”; вшанування пам’яті поета в Дрогобичі в добу Івана Франка (1874–1914) дослідив Б. Лазорак, стаття М. Галіва присвячена історичному джерелу в історико-педагогічному наративі І. Франка, Н. Гром подала інформацію про нагуєвицький період у житті і творчості Івана Франка. У рубриці “З історії франкознавства” висвітлено розвідки М. Легкого, О. Соколишина, В. Лева. М. Зимомря та І. Зимомря (рубрика “Епістолярій Івана Франка”) проаналізували німецькомовні листи до І. Франка. Спогадами про франкознавця А. Войтюка поділилася О. Химин, а про пам’ятні “стрічі” з дослідником творчості І. Франка Зеноном Гузарем розповів І. Теплий (рубрика “Im memorium”). Лілія Гулевич